Фінансова думка заходу: ґенеза та еволюція

В розділі 6 “Захід і фінансова думка в Україні” підсумовано основні моменти еволюції західної фінансової думки, наукові досягнення її представників, обґрунтована доцільність взаємодії вітчизняної та західної фінансової думки, що об'єктивно відповідає задачам формування в Україні системи державних фінансів західноєвропейського типу.

В дисертації узагальнені фактори, що визначають генезу та еволюцію західної фінансової думки. По-перше, впродовж віків у західних країнах вільно співіснують конкуруючі між собою наукові школи; по-друге, методологія досліджень базується на ідейному еклектизмі та теоретичному плюралізмі; по-третє, в центрі причинно-наслідкового пояснення фінансових явищ знаходяться люди як суб'єкти фіскально-бюджетних відносин; по-четверте, для фінансової науки властиве прагматичне поєднання положень ринкової економіки та державних фінансів як двох взаємодоповнюючих систем суспільного життєзабезпечення.

Схеми дають наочне уявлення як різні течії та школи західної фінансової думки зв'язані воєдино організацією мислення навколо спільних ідейних і суспільних засад, пізнавальних підходів. Із економічного боку теоретичне фінансове знання опирається на суб'єктивістсько-маржиналістську концепцію вартості, котра оперує категоріями корисності, цінності, власності. В політичній інтерпретації державні фінанси висвітлюються в поняттях вільного суспільного вибору, індивідуальних прав і свобод, демократичного приймання фінансових рішень. Еклектизм наукових поглядів допускає змішання елементів різних шкіл фінансової думки, а також дозволяє інтегрувати загальні положення з національною специфікою. З погляду західних учених, симбіоз різних наукових підходів забезпечує максимальний пізнавальний ефект.

Як показано в табл. 1, погляди визначних представників економічної думки, позиції створених ними наукових шкіл мали і мають безпосередній вплив на фінансову політику і фіскально-бюджетну практику.

Серед різних течій економічної думки принципам прагматичного поєднання в фінансовій політиці вільного підприємництва з втручанням держави в економіку в найбільшій мірі відповідає сучасний інституціоналізм. Функціональна особливість американського інституціоналізму („конституційної економіки”) та спорідненого з ним німецького ордо-лібералізму („теорії порядку”) полягає в тому, що прихильники даних поглядів не протиставляють ринкову свободу твердому державному порядку та ситуаційному регулюванню економічних процесів. У результаті парадоксальним чином державний контроль над економікою навіть послаблюється за допомогою самої держави, достатньо сильної, щоб забезпечити неухильну дію законів, виконання обов'язків і зобов'язань. Інституціоналізм і ордо-лібералізм - не просто системи теоретичних поглядів, це програми діяльності урядів держав загального благоденства.

Таблиця 1. Фінансова політика в системах економічних поглядів

Значна увага в дисертації відведена перспективам зближення вітчизняної фінансової науки з західною.

Роботи вітчизняних учених, де проблемно розглядалися питання методології та наукового потенціалу західної фінансової думки, пройшли через три історично й доктринально відмінних етапи: 1) дожовтневий (дореволюційний); 2) радянський; 3) сучасний, обумовлені різкими змінами соціально-економічного укладу і національної долі України. Кожен із етапів відмічений окремою світоглядною чи ідеологічною спрямованістю, різними теоретичними настановами, певними принципами і методами дослідження.

В дисертації простежені давні інтелектуальні контакти представників вітчизняної науки із західною думкою, пов'язані з іменами учених-фінансистів XIX-початку ХХ ст. українського походження М.М. Алексеєнка, С.І. Іловайського, М.І. Мітіліно, Г.І. Тіктіна, М.М. Цитовича, І.І. Янжула, Л.М. Яснопольського та інших. Повної ізоляції від західної фінансової думки не існувало навіть у радянську пору, хоч стосунки з нею мали штучно спотворену форму “критики буржуазних теорій”. Не дивно, що з початком перебудови, а тим більше в роки незалежності, виявилася маса людей, готових сприймати західні ідеї, що називається, з півслова.

В незалежній Україні першими інтерпретаторами тих чи інших положень західної фінансової думки в умовах ринкових і демократичних перетворень стали вчені-фінансисти старшого покоління. Цю роботу продовжують представники нової генерації науковців, яка формується в останні роки.

В сучасних умовах є всі можливості учитися на прикладі Заходу і при його допомозі, що набуває характеру взаємодії. Проте, складність сучасного періоду розвитку фінансової думки в Україні парадоксальним чином спричинена саме повною свободою науково-теоретичного спілкування із Заходом. Західну фінансову думку дехто приймає за таку наукову систему, котра ледве не вичерпує всі можливості думки.

Усвідомлюючи переломно-трансформаційний етап розвитку України, автор захищає свій намір посилити теоретичний, прикладний та академічний потенціал вітчизняного фінансового знання за рахунок ресурсів знань західної фінансової думки, в більшій частині ще мало знаних у середовищі вітчизняної науково-фінансової громадськості.

Детерміновану національними інтересами науку в озброєнні надбань вітчизняної та західної фінансової думки належить підпорядкувати меті економічного росту, суспільної стабільності, соціального прогресу в Україні.

Висновки

У дисертації вирішена проблема визначення методологічних і концептуальних основ західної фінансової думки в її генезі та еволюції. Доведено, що теоретичні положення наукової думки Заходу мають позитивне значення під кутом зору формування фінансової політики України. Теоретично поглиблено та запропоновано вирішення поставлених наукових задач, а саме: визначено поняття і пізнавальну роль фінансової думки; обгрунтовано вплив на теорію і практику державних фінансів основоположних суспільних цінностей Заходу - ринку і демократії; доведено зв'язок між науково-теоретичними концепціями податкових і позикових фінансів і програмами фінансових реформ у західних країнах; розкрито ідейно-теоретичні положення найбільш впливових наукових шкіл фінансової думки; вияснено наукові пріоритети, розглянуто найбільш важливі теорії державних фінансів. На цій основі розроблено пропозиції щодо удосконалення функціонування державних фінансів України, підвищення рівня підготовки спеціалістів.

Головні науково-теоретичні та практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Показано, що в останні десятиліття водночас із інтенсивною розробкою теорій фінансових ринків і корпораційних фінансів на Заході залишалася актуальною проблематика державних фінансів, що обумовлено зосередженням значної частини фінансових ресурсів у державному секторі. З цього впливає наукова цінність досліджування проблем фінансової теорії і практики. Про значення, яке відводять таким роботам на Заході, свідчить нагородження Нобелівськими преміями Дж. Б'юкенена (1986 р.), У. Вікрі і Дж. Мерлі (1996 р.), Дж. Стігліца (2000 р.) та інших.

Доведено, що фінансова думка Заходу - високорозвинена складова частина світової фінансової думки. Тому є підстави рекомендувати впровадження у закладах вищої школи курсу “Світова фінансова думка” по програмах навчання магістрів і аспірантів, вести підготовку по даній тематиці дипломних і магістерських робіт, дисертацій.

2. Знайдено переконливі наукові аргументи, що, концепція суспільного блага - ядро економіко-теоретичного пояснення субстанції державних фінансів. Виходячи з соціальної значущості концепції суспільного блага та опираючись на статтю 1 Конституції, що Україна - демократична, правова, соціальна держава, доцільно ввести в закон про Державний бюджет України спеціальну норму про забезпечення суспільного блага як стратегії вищого державного порядку з підпорядкуванням даній вимозі всіх заходів бюджетно-податкової політики.

Автор прийшов до висновку, що пояснення функціонування державних фінансів у ринкових категоріях обміну за схемою “податки - суспільні блага”, попиту, пропозиції, споживання суспільних благ має переконливу наукову аргументацію та важливе соціальне значення.

3. В процесі дослідження доведено, що теоретичний синтез суспільного вибору (Дж. Б'юкенен та ін.) як сукупності демократичних технологій приймання рішень і засобів економічного аналізу має прикладне значення для розробки бюджетів (бюджетування) за програмно-цільовим методом, перспективним для бюджетної практики в Україні. Показано, що складна сфера фінансових явищ постачає унікальний матеріал для розвитку соціологічних і політологічних досліджень.

Взяті разом, теоретичні категорії суспільного блага і суспільного вибору посилюють соціогуманітарний характер фінансової науки, зберігаючи за нею статус прикладного спеціального знання економічного циклу.

4. З погляду автора дисертації, застосування класичного принципу - “Для держави згубні не самі податки, а способи їх справляння” (Ф. Кене) - у вітчизняній фіскальній практиці означає підпорядкування податкової політики засадам соціальної справедливості шляхом забезпечення загальності оподаткування та ефективного адміністрування податків із боку податкової служби.

На підставі західного досвіду наголошено, що ухилення від податків як форма соціально шкідливої поведінки деморалізує населення та знижує наповнення бюджету державними доходами. Тому методи протидії ухиленню від податків в Україні мають бути адекватними масштабам загрози національній фінансовій безпеці.

5. Знайдено підтвердження, що державна заборгованість - (К. Дітцель: “Коли б не було державного боргу, то його варто видумати”) - об'єктивно обумовлена розвитком функції грошей як засобу платежу. В дослідженні показано, що державні фінанси і економіка розвинених країн мають борговий характер. Хоч наукові оцінки ефектів державної заборгованості неоднозначні, у дисертації зазначено, що проблема держборгу не зустрічає на Заході однобокого негативного відношення. Отже, для вирішення боргових проблем України важливий досвід західних країн. Останній свідчить, що державний борг не створює небезпечних соціально-економічних наслідків, якщо темпи його зростання нижчі від темпів росту валового внутрішнього продукту.

6. Показано, що найбільш визначні твори представників італійської, німецької, шведської шкіл фінансової думки припадають на історичні етапи національного життя. Американська фінансова думка сформувалась пізніше на основі західноєвропейської, але потужно розвинула всі напрямки наукових досліджень, досягши особливих успіхів у розробці теорії суспільного вибору і практичних проблем корпораційних фінансів.

7. У процесі дослідження автор переконався, що колишнє необ'єктивне ставлення до західної фінансової думки необхідно відкинути як необґрунтоване з наукової точки зору і неприйнятне з етичних міркувань. Використаний у дисертації комплекс методів дослідження має загальнонауковий характер, він однаковий для вітчизняної і західної фінансової думки. В дисертації визнано відповідність поглядів західних учених-фінансистів критеріям наукової істини.

8. На думку автора, при розробці програм фінансово-економічних реформ в Україні найбільш адекватними сучасному стану вітчизняної економіки і суспільства є положення шкіл американського інституціоналізму та німецького ордо-лібералізму, що передбачають поєднання дії вільного ринку з твердим державно-конституційним порядком. Проте, пропоновані даними науковими школами інструменти фіскально-бюджетного регулювання не можна запроваджувати некритично, без врахування реальних умов, специфіки перехідного періоду, обумовленої всеосяжним і раптовим характером політичних і соціально-економічних перетворень.

9. З позиції автора, взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями, її участь у міжнародних фінансових потоках мають відповідати критерію гармонійного поєднання процесів глобалізації (при врахуванні як переваг, так і загроз останньої для відкритих, але слабких економік), регіональної інтеграції та національно відокремлених інтересів.

10. Виконане дослідження показало, що у сфері фіскально-бюджетної практики і фінансової політики варто керуватися висхідною до К. Вікселля і Е. Ліндаля тезою, що першочергова мета науки полягає в установленні системи оптимальних інститутів, забезпечуючої ефективні бюджети. Дана настанова стосовно сучасного стану державних фінансів України дає підстави запропонувати:

Один із способів підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів - впровадження розроблених на Заході технологій програмно-цільового бюджетування, що інтегрують бюджетне планування, програмування, приймання рішень із посиленим інформаційно-аналітичним забезпеченням. Брак подібних технологій стримує розвиток засад відповідальності та ініціативи в раціональному використанні фінансових ресурсів у бюджетних установах і організаціях.

У випадках, коли втручання держави в економічні й соціальні процеси стає необхідним, доцільно дотримуватись таких критеріїв використання фіскально-бюджетних заходів:

- вирішення вітчизняних фінансово-економічних проблем може бути аналогічним як методам, використовуваним у розвинених країнах у сучасних умовах, так і методам, які мали місце в періоди, коли ці країни самі переживали кризи чи здійснювали економічні та технологічні перетворення;

- збалансовано поєднувати використання податкових пільг і вибіркове субсидування виробництва і споживання;

- здійснювати лише адресну соціальну підтримку населення.

Доцільно чітко розділити видаткові частини державного і місцевих бюджетів на статті, фінансовані за рахунок податків і позик. За рахунок останніх відносити затрати виключно на інвестиції (“золоте правило” державних фінансів).

Значну економію бюджетних коштів може забезпечити регулювання завищених тарифів на продукцію (послуги) природних та локальних монополій для бюджетних організацій.

Як засіб розблокування неоподатковуваних коштів, зосереджених у “тіньовому” секторі, вибіркова податкова амністія в Україні доцільна лише при умові інвестування легалізованих коштів у вітчизняну економіку.

Вирішення проблем державного боргу полягає як у розширенні доходної бази бюджету в такій мірі, щоб боргові зобов'язання зростали повільніше, ніж обсяг ресурсів, необхідних для обслуговування держборгу, так і використанні сучасних технологій оптимізації зовнішньої державної заборгованості (профіцити, реструктуризації боргу, обмін боргів на інвестиційні та податкові пільги іноземним інвесторам та ін.).

Основні публікації по темі дисертації

1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). - Львів: Каменяр, 1999. - 305 с. - 21 друк. арк.

2. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.Л. Держава - податки - бізнес: (Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки): Монографія /. - К.: Либідь, 1992. - 328 с. - 20,3 друк. арк. [Особистий внесок - 10 друк. арк.: гл. 1 “Податки в ринковій економіці: теоретичні підвалини”; гл. 2 “Влада і податки”(2.1 “Ідеали оптимального оподаткування”, 2.2 “Між економічною ефективністю і соціальною справедливістю”); гл. 5 “Фіск у сфері прямого особистого оподаткування” (5.1 “Прибутковий податок як фактор господарських рішень”, 5.4 “Податки на капітал”); гл. 6 “Оподаткування споживання”; гл. 7 “Податковий менеджмент”].

3. Шляхи розвитку підприємництва в умовах ринку: Монографія / Б.М. Андрушків, В.Л. Андрущенко, І.В. Бакушевич та ін. За ред. Б.М. Андрушківа, В.Л. Андрущенка. - Тернопіль: Тернопільська обласна державна адміністрація - Управління економіки; Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1992. - 185 с. - 12 др. арк. [Особистий внесок - 0,8 друк. арк..: підрозділ 1.3. “Суспільство - влада - бізнес: із світового досвіду державного заохочення підприємництва”].

4. Податкова система України: Підручник / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін. За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994. - 463 с. - 27,8 др. арк. [Особистий внесок - 3 друк. арк..: розділ 3 “Ухилення від податків та їх перекладання”].

5. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. “Налоговая этика” и налоговая техника в странах капитала // Финансы СССР. - 1975. - № 3. - С. 83-88. - 0,6 друк. арк. [Особистий внесок: ідея та опис поєднання етичних і технологічних аспектів оподаткування на прикладі податкових систем держав Заходу - 0,3 друк. арк.].

6. Андрущенко В.Л., Федосов В.М. “Війна з бідністю” в “суспільстві достатку”: надії і розчарування // Економіка Радянської України. - 1975. - № 2.- С. 76-82. - 0,6 друк. арк. [Особистий внесок: суть негативного прибуткового податку як засобу боротьби з бідністю - 0,3 друк. арк.].

7. Андрущенко В.Л., Букин А.П., Федосов В.М. Защита окружающей среды: финансовый аспект // Финансы СССР. - 1976. - № 4. - С. 83-89. - 0,8 друк. арк. [Особистий внесок: теоретичне обгрунтування фінансових методів контролю над станом довкілля в країнах Заходу - 0,4 друк. арк.].

8. Андрущенко В.Л. Двойное налогообложение как проблема современного государственно-монополистического капитализма // Финансы СССР. - 1977. - № 10. - С. 75-80. - 0,6 друк. арк.

9. Андрущенко В.Л. Энергетический кризис: финансовый аспект // Финансы СССР. - 1979. - № 7. - С. 58-63. - 0,7 друк. арк.

10. Андрущенко В.Л. Концепция государственных благ на службе у буржуазной апологетики // Финансы СССР. - 1981. - № 2. - С. 66-70. - 0,6 друк. арк.

11. Андрущенко В.Л. “Теория общественного выбора” и управление финансами буржуазного государства // Финансы СССР. - 1982. - № 2. - С. 74-77. - 0,5 друк. арк.

12. Андрущенко В.Л. Субъективистская теория стоимости и буржуазное учение о финансах государства // Экономические науки. - 1983. - № 2. - С. 78-83. - 0,7 друк. арк.

13. Андрущенко В.Л. Французская революция и развитие финансовых институтов // Финансы СССР. - 1989. - № 9. - С. 68-72. - 0,7 друк. арк.

14. Андрущенко В.Л. Західна фінансова думка про природу державних фінансів // Фінанси України. - 1996. - № 9. - С. 21-25. - 0,4 друк. арк.

15. Андрущенко В.Л. Орієнтири вітчизняної фінансової думки // Фінанси України. - 2000. - № 4. - С. 3-11. - 0,6 др. арк.

16. Андрущенко В.Л. Соціогуманітарна доктрина західної фінансової думки // Фінанси України. - 2000. - № 7. - С. 3-10. - 0,5 др. арк.

17. Андрущенко В.Л. Інституціональна й ідейно-теоретична хронологія фінансової думки Заходу // Науковий журнал. Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - Випуск 9. - С. 60-72. - 1,0 др. арк.

18. Андрущенко В.Л. Аналітично-адміністративні технології оптимізації бюджетів на субнаціональному рівні (із досвіду західних держав) // Науково-практичний журнал: Регіональна економіка. - 2000. - № 2. - С. 151-157. - 0,5 др. арк.

19. Андрущенко В. Класно-становий тип прибуткового податку // Вісник податкової служби України. - 2000. - Листопад - грудень. - С. 58-63. - 0,5 др. арк.

20. Андрущенко В.Л. Соціо-етична концепція оподаткування. - Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). Випуск XIX / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2000. - С. 418-424. - 0,3 др. арк.

21. Андрущенко В. Філософські основи сучасного вчення про державні фінанси // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. - Серія: Економіка. - 2000. - № 7. - С. 74-78. - 0,5 др. арк.

22. Андрущенко В. Сучасні ремінісценції питань оподаткування в трактаті Йозефа Шумпетера “Історія економічного аналізу” // Вісник податкової служби України. - 2001. - Лютий. - С. 53-59. - 0,6 др. арк.

23. Андрущенко В. Соціологічний та антропний методи західної фінансової науки // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 3. - С. 43-46. - 0,5 др. арк.

24. Андрущенко В.Л., Кириленко О.П. Національні схеми бюджетного федералізму // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. - Вип. 26. - К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. - С. 67-74. - 0,5 др. арк. [Особистий внесок: сутність бюджетного федералізму в західних державах - 0,2 друк. арк.].

25. Андрущенко В.Л. Фіскально-бюджетний інституціоналізм: компроміс етатизму та антиетатизму // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Економічні науки. - 2001. - № 3. - С. 16-20. - 0,4 др. арк.

26. Андрущенко В.Л. Аналіз державних видатків за методом “затрати - вигоди” (на прикладі бюджетного процесу в США) // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу Тернопільської академії народного господарства - 2001. - Випуск 9. - С. 17-19. - 0,4 др. арк.

27. Андрущенко В., Кириленко О. Федералізм міжбюджетних відносин: зарубіжні моделі та вітчизняні проблеми // Підприємство, господарство і право. - 2001. - № 7. - С. 91-94. 0,5 др. арк [Особистий внесок: теорія бюджетного федералізму, розроблена західними вченими-фінансистами - 0,3 друк. арк.].

28. Андрущенко В.Л. Международные налоги как новое явление финансовых отношений // Новые явления в международных валютно-крдитных отношениях: Сборник научных трудов на базе материалов конференции, проведенной в Московском финансовом институте в ноябре 1983 г. - М.: МФИ. - 1985. - С. 125-128. - 0,2 друк. арк.

29. Андрущенко В. Про деякі альтернативні методи формування бюджету // Матеріали регіонального економічного семінару: хід економічних реформ в Україні та в Тернопільській області (24.04.1996 р.). - // Економічний часопис. - 1996. - Випуск 4. - С. 30-32. - 0,2 друк. арк.

30. Андрущенко В.Л. Підвищення ефективності витрачання коштів за західними бюджетними технологіями // Наукова конференція “Фінансова криза в Україні: загроза чи реальність?” (Зустріч за круглим столом). - Фінанси України. - 1998. - № 12. - С. 106. - 0,2 друк. арк.

31. Андрущенко В.Л. Особливості та завдання національної фінансової думки // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні: Збірник наукових праць на основі матеріалів науково-практичної конференції у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки 2-3.06.1999 р. - Луцьк: Ред.-вид. відділ “Вежа” Волинського держуніверситету, 1999. - С. 446-450. - 0,3 друк. арк.

32. Андрущенко В. Західні технології диверсифікації та інтенсифікації інвестицій // Матеріали четвертої міжнародної наукової конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз”, 13-15 вересня 1999 р. - Ялта - Форос. - С. 66-70. - 0,5 друк. арк.

33. Андрущенко В.Л. Нормативні принципи оподаткування в історичній ретроспективі // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення. Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції (1-2.12.2000 р.). - Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. - С. 76-79. - 0,2 др. арк.

Размещено на Allbest.ru