Неподаткові надходження до бюджетів, їхня характеристика, роль і місце у доходах цих бюджетів

Суми відрахувань визначаються з урахуванням зазначеної суми плати в перерахунку в гривні за валютним обмінним курсом НБУ на день, що передує строку сплати платежу. Відрахування відносяться до складу валових витрат платника. Відрахування платники вносять до державного бюджету України щодекади авансовими платежами 15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця згідно з обсягами транзиту та перевалки природних ресурсів. До 25 числа місяця, наступного за звітним, провадиться доплата у разі виникнення різниці між авансовими платежами та фактичним обсягом за звітний місяць. Суми відрахувань, що не були внесені у встановлений термін, сплачуються до державного бюджету України з нарахуванням пені - 120% від облікової ставки НБУ. Понад належне сплачені суми відрахувань від плати за транзит трубопровідним транспортом через територію України нафти, природнього газу, аміаку та за перевалку в портах транзитних нафти і мазуту зараховуються в рахунок чергових платежів або повертаються платнику в 5-денний строк від дня одержання його письмової заяви. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю внесення до держбюджету відрахувань від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та від плати за транзит аміаку і природнього газу через територію України здійснюють органи державної податкової служби, а відповідальність за правильність обчислення і своєчасність внесення цих відрахувань покладається на платника та його посадових осіб згідно з чинним законодавством. Структуру неподаткових надходжень можна зобразити де видно, що левова частка серед неподаткових надходжень бюджету України у 2002 році займають доходи від приватизації державного майна (37,7%). Чимале значення мають і надходження частини виручки від реалізації газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України (15,6%), також слід відмітити державне мито (0,7%), відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами (1,6%) і відрахування від плати за транспортування аміаку через територію України аміакопроводами (0,1%). Всі інші неподаткові надходження об'єднані в одну групу і складають разом 44,3%. Отже, хоча в загальній сумі доходів бюджету неподаткові надходження займають близько 37% ( у 2001 році ), проте з кожним роком їх значення зростає. Так, згідно з Законом України ”Про державний бюджет України на 2003 рік”, неподаткові надходження займають 26.7% серед загальної суми доходів Державного бюджету. Тоді, як податкові - 70.9%, доходи від операцій з капіталом - 0.18% і офіційні трансферти - 0.19%.

В той же час, структуру неподаткових надходжень у 2002 році, згідно з запланованими у Законі сумами, а також питому вагу кожного виду цих доходів в загальній сумі неподаткових джерел наповнення казни держави, зобразимо графічно на рисунку (Див. Рис.1.)

бюджет дохід неподатковий кошти

Рис.1. Структура неподаткових надходжень в доходах Державного бюджету України на 2004 рік.

4. Перспективи розвитку системи неподаткових доходів бюджету

Серед усіх проблем нинішнього суспільного життя чи не найбільшу увагу привертають до себе фінансові питання, зокрема доходи і витрати держави, бюджетний дефіцит, побудова системи оподаткування, ефективність витрачання державних тощо. Проведення демократичних перетворень в нашій країні, орієнтація на побудову правової держави підняло завісу таємничості з цих питань, перетворило інтерес до них у цілком природній і закономірний, адже йдеться про кошти, які надходять від усіх платників, тобто вони є складовою національного багатства.

В процесі трансформації українського суспільства, вдосконалення структури державних органів та систем забезпечення життєдіяльності держави набуває вирішального значення. Податкова система забезпечує фінансову базу держави і є головним важелем реалізації державної економічної політики, тому метою реформування системи оподаткування в Україні має бути перехід до ринкової системи оподаткування та подолання кризових явищ.

Аналіз структури доходів державного (зокрема питомої ваги окремих надходжень в загальних доходах бюджету) висвітлює, що основу доходів бюджету складають податкові та неподаткові вилучення коштів у юридичних осіб - прибутки підприємств.

Їх високий рівень свідчить про надто низьку ефективність української податкової системи, яка не в змозі забезпечити необхідні надходження до державного бюджету (а також до бюджетів нижчих рівнів) специфічними методами, в той час як у стабільність фінансової ситуації неподаткові надходження, як правило не значні.

Податковий механізм в існуючому вигляді не має резервів для збільшення податкових вилучень, і держава змушена вдаватися до конфіскаційних і далеких від позитивного економічного змісту заходів. Податкова система практично не функціонує, паралізуючи тим самим всю економічну систему.

Однією з причин ситуації, що склалася, є невідповідність сутності податкового механізму новим економічним реаліям, усунути яку можна лише впровадженням ринкової схеми розподілу валового національного продукту та адаптацію фіскальної політики до умов ринку.

Тому питання про перспективи розвитку неподаткового механізму мобілізації доходів бюджету набуває актуальності, беручи до уваги вищесказане.

Слід звернути увагу на такі доходи бюджету, як надходження коштів від приватизації державного майна, державне мито, а також надходження від штрафів та фінансових санкцій.

Однією з головних умов здійснення ринкових перетворень у будь-якій країні є формування ефективної економіки. Центральне місце в процесі ринкової трансформації посідає реформування відносин власності, яке органічно поєднане з приватизаційними процесами в державі. Такі процеси сприяють впровадженню структурних реформ, позитивно впливають на темпи економічного зростання та формування інституту ефективних власників, створюють необхідні умови для інтеграції України в економічну та політичну європейську і світову систему. Приватизація є одним із найважливіших чинників формування середнього класу, який в свою чергу, впливає на незворотність ринкових реформ у державі.

Разом з тим, необхідно зазначити, що приватизація сама по собі не призводить до підвищення ефективності виробництв, а лише створює необхідні передумови для досягнення стратегічної мети економічних реформ створення потужного і ефективного ринкового середовища в країні, що ґрунтується на приватній власності, конкуренції, високому рівні трудової мотивації, соціальної захищеності всіх груп населення. Крім того, реформування відносин власності в умовах трансформаційних процесів, окрім своєї основної мети має вирішувати як соціально-економічні, так і політичні питання в країні.

Проектом Кодексу передбачено, що при нотаріальному посвідченні договорів відчуження майна (нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів тощо) дітям, у тому числі пасинку та падчерці, онукам, батькам, одному з подружжя ставки встановлено в абсолютних одиницях - гривнях, тоді як Декретом передбачалося справляння державного мита в процентному відношенні до відповідної суми документа (вартості відчужуваного майна):

- за посвідчення договорів відчуження об'єктів нерухомості або земельних ділянок, які перебувають у власності фізичної особи, що здійснює таке відчуження, - в розмірі 20 гривень замість 1% суми договору але не менше 1 неоподатковуваний мінімум, встановлених Декретом;

- за посвідчення договорів відчуження транспортних засобів - у розмірі 50 гривень замість 1% суми договору, не нижчої справжньої вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму;

- за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, у розмірі 10 гривень замість 1% суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму.

Змінено порядок зарахування державного мита, яке справляється із заяв, скарг до судів і за видачу судами копій документів: із введенням в дію Податкового кодексу України воно буде зараховуватись до державного бюджету.

Усі глави розділу VII «Державне мито» доповнено положеннями, які роз'яснюють порядок обчислення та справляння державного мита, що безперечно, є позитивним моментом, оскільки робить цей розділ більш доступним для розуміння платникам.

Таким чином, очевидно, що проект Податкового кодексу України вніс значні зміни до нині чинного Декрету “Про державне мито”, врахувавши потреби часу щодо розширення бази оподаткування.

Водночас висловлюються думки, що прийняття Кодексу в зазначеній редакції приведе до значних втрат бюджету. Для компенсації втрат пропонується, наприклад, змінити ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру до арбітражного суду. Наводиться досвід інших держав (Росії та Киргизстану), в яких запроваджені диференційовані, залежно від ціни позову ставки державного мита. Відомо, що диференційовані ставки державного мита ускладнюють адміністрування платежу, і Україна свого часу відмовилась від цього. Водночас встановлення прогресивних ставок спонукає платників до ухилення від сплати більших сум мита при поданні позовних заяв шляхом зниження ціни позову.

До того ж підвищення ставок державного мита в умовах скрутного матеріального становища більшості підприємств може призвести до зменшення кількості звернень до суду, що в свою чергу, негативно вплине на надходження державного мита до державного бюджету і стане перешкодою в реалізації права суб'єктів господарювання щодо захисту своїх майнових інтересів у арбітражних судах.

Негативний вплив на надходження державного мита до бюджету може також мати запозичення досвіду Казахстану щодо звернення до суду без сплати державного мита, оскільки звільнення позивача від сплати мита при поданні позовної заяви призведе до того, що державне мито стягуватиметься із відповідача як правило неплатоспроможного, за результатами розгляду справи. “За даними державних податкових адміністрацій на місцях, на яких ст.116 Господарського процесуального кодексу України обов'язок стягнення до державного бюджету державного мита за наказами арбітражних судів, добровільно сплачується підприємствами лише 20% належних до сплати за наказами сум. Решта 80% стягується працівниками органів державної податкової служби України із значними запізненнями, оскільки потребує вживання додаткових заходів у зв'язку з незадовільним фінансовим станом підприємств-боржників, які мають великі суми заборгованості минулих років з податків і платежів до бюджету.”

Підсумовуючи викладене, констатуємо, що сліпе копіювання досвіду інших країн не в усьому прийнятне для України. Тому опоненти урядового проекту Податкового кодексу України ще мають час проаналізувати всі положення розділу VII “Державне мито” і запропонувати до обговорення на пленарних засіданнях Верховної Ради Податкового кодексу України свої зауваження та пропозиції, які справді заслуговують на увагу.

Також слід звернути увагу на такі види неоподатковуваних надходжень, як надходження частини виручки від реалізації газу, що отримується як плата за транзит природного газу через територію України, відрахування від надходжень за транспортування нафти магістральними нафтопроводами, відрахування від плати за транспортування аміаку через територію України аміакопроводами. Дані платежу у майбутньому можна використовувати на погашення зовнішнього боргу України за природній газ.

Останнім часом багато економістів-теоретиків висловлюють думку з приводу того, що такий вид неподаткових доходів, як надходження штрафів та фінансових санкцій планувати у доходах бюджетів недоцільно і неправильно, так як ніхто наперед не знає на яку суму буде заподіяна шкода тому чи іншому підприємства, установі, організації, або скільки буде порушень правил пожежної безпеки, тощо, а також чи будуть такі випадки взагалі. Тому надходження неподаткових доходів до бюджету варто і можна прогнозувати, посилаючись на порушення, що мали місце у минулому бюджетному році.

Об'єкти справляння неподаткових платежів неможливо перелічити в короткій бесіді, оскільки лише перелік цих платежів займає декілька сторінок.

Для платників немає ніякого значення, до якого бюджету перераховуються кошти: загального чи спеціального фонду Державного бюджету України, або до місцевого бюджету. Але це має якщо не вирішальне, то надзвичайно важливе значення для нас з вами - громадян України.

Натомість, для держави немає значення, як називається той, чи інший платіж, головне - його повне і своєчасне надходження.

Висновки

Державний бюджет висвітлює систему фінансових показників, що відображає створення й використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави. У ньому в найбільш загальній формі фінансово обґрунтовується прогноз економічного та соціального розвитку держави. Державний бюджет, відтворюючи обсяг ресурсів, що мобілізуються в даному періоді, і їх використання, своїми результатами засвідчує загальне збалансування фінансових ресурсів і їх витрат. Фактично, державний бюджет конкретизує фінансові ресурси адресно, територіально і галузево.

Біля третини поступлень бюджетів формується за допомогою неподаткового механізму. Такі поступлення відображаються у трьох розділах частини бюджетів: "Неподаткові надходження", "Доходи від операцій з капіталом" та " Офіційні трансферти". Основна відмінність неподаткового механізму від оподаткування полягає у відсутності при його використанні більшості принципів та підходів, зокрема рівнозначності, стабільності, обов'язковості всеохоплюючого характеру тощо.

Найбільшу частку серед таких поступлень складають неподаткові надходження, які в залежності від видів та методів їхньої мобілізації об'єднуються у чотири групи.

Розділ " Неподаткові надходження" включає чотири групи доходів: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Перша група неподаткових надходжень містить доходи від власності та підприємницької діяльності, що обумовлені виконанням економічних функцій державою як власника. Значну суму серед таких доходів складають надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України. Сума цього перевищення визначається щорічно на основі кошторису НБУ.

Наступним видом поступлень є надходження від грошово-речових лотерей. Такі лотереї можуть випускати агенти, що мають видані Міністерством фінансів України відповідні свідоцтва. Умови лотереї мають передбачати наявність надходжень і поступлень до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово-вільними бюджетними коштами. Доцільність запровадження такого виду надходжень пов'язана з тим, що уповноважені банки користуються тимчасово-вільними залишками коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та позабюджетних бюджетних фондів, внаслідок чого отримують валові доходи. Враховуючи це, органи Державного казначейства та фінансові органи, укладаючи договори з комерційними банками, визначають плату за користування такими коштами в обсязі 50% від облікової ставки НБУ, що складають доходи бюджету.

Підприємства будь-яких організаційних форм та видів, банки, у статутному фонді яких є частка державного майна, сплачують із суми прибутку, що залишається після внесення податків і зборів до бюджету, дивіденди, або інші відрахування від прибутку на частку державного майна, переданого у їхні статутні фонди, до державного або місцевих бюджетів України, залежно від виду власності на майно. Сума дивідендів, що підлягає перерахуванню до державного бюджету залежить від маси дивіденду та частки державного майна у статутному фонді підприємства.

Однією із форм вилучення до бюджету частки суб'єктів господарювання, одержання яких не залежить від їхніх зусиль є рентні платежі. Наявність ренти пов'язана в першу чергу з природними, техніко-економічними і трансфертними чинниками. До бюджету справляється, як правило, рентна плата за нафту, що видобувається в Україні, та за природній газ. Поступлення рентної плати відбувається щодекадно, його величина залежить від обсягів видобутих нафти і газу та ставки плати. Резервами збільшення рентних платежів є зростання обсягів добування в Україні нафти й газу, прискорення розробки і введення в експлуатацію відповідних родовищ.

Найбільшу частку серед доходів від власності та підприємницької діяльності складають надходження коштів від приватизації державного майна. Обсяг поступлень коштів залежить від переліку об'єктів державної та комунальної власності, що передбачається відповідними програмами приватизації, у тому чи іншому бюджетному періоді, та вартості об'єктів приватизації.

Крім вищезгаданих, у складі доходів від власності та підприємницької діяльності можуть бути інші надходження, надходження від розміщення тимчасово вільних коштів бюджету на депозитних розрахунках в установах банків тощо.

Друга група неподаткових надходжень об'єднує адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного характеру, до яких відносяться: збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України; плата за пробірування та клеймування виробів та сплавів із дорогоцінних металів; плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ; плата за оренду цілісних майнових комплексів, що перебувають у державній та комунальній власності; державне мито; митні збори; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через Державний кордон України.

Збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією, обумовлені запровадженням плати за послуги, що надає інспекція юридичним та фізичним особам з метою дотримання норм і стандартів безпеки дорожнього руху. Обсяги таких поступлень залежить від виду послуги та величини плати за неї, яка встановлюється у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму громадян. Основними резервами зростання таких доходів є збільшення кількості послуг, що може надавати автоінспекція та пошук нових видів платних послуг, потреба у яких появляється у певних ситуаціях.

Плата за надання платних послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ, пов'язаних з придбанням, зберіганням, обліком, перевезенням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових матеріалів, а також щодо предметів, на які поширюється дозвільна система. Обсяг надходжень цієї плати до бюджету, як і у попередньому випадку, залежить від кількості таких послуг та тарифів на них, що встановлюються у співвідношенні до неоподатковуваного мінімуму громадян.

Плата за оренду цілісних майнових комплексів запроваджена у зв'язку з передачею майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, в оренду юридичним та фізичним особам. Об'єктами такої оренди можуть бути цінні папери, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно. Обсяг поступлень плати залежить від вартості майна, що передається в оренд та розміру річної орендної плати, який переважно не може перевищувати 5 відсотків від власності орендованого майна. Орендна плата встановлюється як правило у грошовій формі. Її обсяг може бути змінено за погодженням сторін у разі зміни цін, тарифів та в інших законодавчо визначених випадках. В якості основних резервів збільшення обсягів поступлень цього виду можна визначити наступні: покращення роботи з підбору об'єктів оренди; покращення товарного стану об'єктів та їхньої привабливості, укладення договорів на найбільш вигідних взаємних умовах; використання відповідних підходів, які б зацікавлювали орендарів у продовженні договорів оренди та підтримання об'єктів оренди в належному стані.

Державне мито є одним з найважливіших видів адміністративних зборів, хоча серед неподаткових надходжень вони займають невелику частку. Платниками цього мита є юридичні та фізичні особи, які звертаються до відповідних органів для вчинення в їхніх інтересах дій та видачі документів, що мають юридичне значення. Обсяг надходжень мита залежить від кількості об'єктів справляння та ставок.

Третя група неподаткових надходжень об'єднує надходження від штрафів та фінансових санкцій. До цієї групи відносяться: суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; перерахування підприємцями частки вартості нестандартної продукції виготовленої з дозволу на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданого Державним комітетом України по стандартизації, метрології і сертифікації; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки. У більшості випадків наявність такого виду доходів пов'язана з порушенням чинного законодавства, тому планування таких сум у доходній частині бюджетів є недоцільним.

Четверта, остання група неподаткових надходжень до бюджету об'єднує інші надходження, серед яких можна відзначити надходження коштів від реалізації конфіскованого митними органами майна; надходження коштів від реалізації товарів та інших предметів, конфіскованих правоохоронними та іншими уповноваженими органами і конфіскована валюта: надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності; надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна збройних сил України та інших, утворених згідно з законодавством військових формувань та правоохоронних органів; інші надходження; надходження сум перевищення фактичного споживання над розрахунковим; доходи від операцій з валютою, власні надходження бюджетних установ, організацій; додаткові збори на виплату пенсій.

В основному ці доходи за своїм обсягом є невеликі. Найбільшу частку серед них складають власні надходження бюджетних установ та додаткові збори на виплату пенсій, на які доцільно звертати особливу увагу при пошуку резервів збільшення доходної частини бюджету.

Адміністративно-командна економічна політика СРСР призвела до нерівномірного економічного розвитку усіх регіонів, створення неструктуризованого, неефективного та однобокого народногосподарського комплексу. Функціонування адміністративно-командної системи сприяло розподілу більше 25% валового внутрішнього продукту СРСР, який вироблявся в Україні.

З проголошенням незалежності України почався новий етап державотворення, формування власної національної політики і розвитку суспільно-економічних відносин.

Розвиток суспільно-економічних відносин в Україні підтверджує необхідність якомога скорішого вирішення проблеми фінансової стабілізації - основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи.

Зрозуміло, що це - робота не одного року, але вона має бути до кінця обґрунтованою, повинна враховувати можливі негативні наслідки і передбачати цивілізоване їх усунення, бути одночасно послідовною та перспективною і, що не менш важливо - зрозумілою усім суб'єктам суспільно-економічних відносин.

Стабілізація у суспільстві і поступове економічне зростання вимагає проведення активної бюджетної політики і забезпечення функціонування стабільної бюджетної системи. При вирішенні зазначених проблем і, насамперед, щодо одержання доходів бюджету і забезпечення фінансування загальнодержавних видатків, необхідно боротися не з наслідками, а з причинами виникнення і розростання негативних явищ.

Спад виробництва, інфляція, криза неплатежів, неефективна і неадекватна сучасним вимогам структура народного господарства, бюджетний дефіцит, державний борг, недосконалості, а часом і протиріччя, у законодавстві з економічних проблем, що стоять перед сучасниками і які необхідно вирішувати. Стан економіки відбивається і на бюджеті, тому і виникають труднощі у плануванні і виконанні бюджетів різних рівнів, отже треба виходити з реального стану економіки та керуватись принципом економічної доцільності та максимальної ефективності при формуванні бюджетного фонду України.

Попри прискорення приватизації правила та умови її проведення потрібно покращити, зокрема:

- ухвалити новий закон про приватизацію. Сьогодні діяльність Фонду державного майна регулює відповідний указ, який не має сили закону. Тому ризики інвесторів залишаються досить великими;

- прискорити процес прийняття законів про приватизацію “Укртелекому” та про скорочення переліку заборонених до приватизації об'єктів;

- намагатися не допускати порушень щодо принципів прозорості приватизації та орієнтації на стратегічних інвесторів, які оголосили Президент та уряд.

Слід наголосити на необхідності розробити стратегію управління державним майном за тих умов, коли більшу його кількість заборонено приватизувати. Головними рисами цієї стратегії мають стати прозорість та відкритість управління , запровадження конкурсних процедур відбору і громадського контрою за діяльністю управителів, створення для них легальних стимулів.

Фонд державного майна має зосередити зусилля на привабливих підприємствах, що потребують підготовки до приватизації, а також вирішити питання щодо приватизації створених раніше холдингів - національних та державних акціонерних компаній (НАК і ДАК), законодавчої бази діяльності яких досі не врегульовано. В межах приватизаційної підготовки належить розв'язати проблему нагромаджених у попередні роки боргів (вдаючись до різних методів - від реструктуризації до повного списання), крім того, не допустити паралельної приватизації, яку здійснюють за рахунок застосування механізмів податкової та іншої застави. Держава не має перекладати на інвестора весь борговий тягар, що виник внаслідок неефективного державного управління.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що надходження коштів від приватизації майна до бюджетів в значній мірі залежить від правильності організації процесів приватизації, а також від чинного законодавства, що стосується цієї діяльності. Тому, для збільшення надходжень цих коштів у доходи бюджетів, а також виконання запланованих показників слід звернути увагу на ці питання.

Список використаної літератури

1. Про державне мито: Декрет Кабінету міністрів України // Галицькі контракти - 1998 - №39

2. Про Державний бюджет України на 1999 рік : Закон України // Офіційний вісник України - 1999 - №11.

3. Про Державний бюджет України на 2000 рік : Закон України // Офіційний вісник України - 2000 - №11.

4. Про Державний бюджет України на 2001 рік : Закон України // Офіційний вісник України - 2001 - №12.

5. Про бюджетну класифікацію та її запровадження: Наказ Міністерства фінансів України // Податки та бухгалтерський облік - 2002 - №9 - с. 21

6. Про бюджетну класифікацію та її запровадження: Наказ Міністерства фінансів України // Податки та бухгалтерський облік - 2002 - №9 - с. 21

7. Про затвердження Порядку виконання Державного бюджету за доходами: Наказ Державного казначейства України // Офіційний вісник України - 2001 - №5. - с.267

8. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.1992р. №2269 // Зібрання законодавства України. - том4 - с.1.

9. Про приватизацію державного майна: Закон України від 4.03.1992р. №2163 // Зібрання законодавства України - том 3 - с.1.

10. Азаров М.Я. та інші Все про податки: Довідник. - К.:

11. Алосова Л.Л. Окремі питання реформування податкової системи // Финансовая консультация - 2000 - № 31-32

12. Альтернативные способы налогообложения // Сборник систематического законодательства. - 2001 - № 38, с. 3

13. Бурлакова Л.В. Система налогообложения (отечественный и зарубежный опыт) - К.: Укр. НИИНТИ, 1991

14. Бюджетний і податковий огляд. Перше півріччя 2001р. - К.: - 2001

15. Бюджетні кошти - це гроші кожного з нас // Урядовий кур'єр - 2002 - 22 січня, с. 5.

16. Вдовиченко М.І. Податкове регулювання: досвід США і його використання в умовах України // Фінанси України - 2000 - № 3

17. Виконання завдань з приватизації залежить від ставлення держави // Фондовий ринок - 2000 - № 48, с. 2.

18. Воінова Т., Деякі питання формування податкової культури в сучасних умовах // Вісник податкової служби України. - 2000 - №37. - с. 55

19. Галушко О.С. Формування Державного бюджету та місцевих бюджетів в умовах трансформації економіки // Фінанси України - 2001 - №5 - с.51

20. Гнатюк П. Бюджет держави: проблеми надходжень // Економіст - 2000 - №1 - с. 75.

21. Грувін А. Нова податкова система дасть змогу істотно збільшити надходження до бюджету // Вісник податкової служби України - 2000 - № 31, с. 4

22. Губський Б. Яким бути податковому кодексу // Голос країни - 2001 - 3 квітня.

23. Дігтяр Н. Складові джерел доходів бюджету держави // Вісник податкової служби України - 2000 - № 22. - с. 54

24. Єніфанов А.О. та ін. Бюджет і фінансова політика України - К.: Наукова думка, - 1997

25. Збори, що справляються Державною автомобільною інспекцією // вісник податкової служби України 2000 - №20 - с.56

26. Інструкція Головної державної податкової інспекції України про порядок обчислення та справляння державного мита. Від 23.04.1993р. №15

27. Інструкція про особливості застосування Декрету Кабінету міністрів України “Про стягнення не внесених у строк податкових і неподаткових платежів” // Все про бухгалтерський облік. - 1999 - № 37, с. 5

28. Іпанов Ю. Підсумки податкового року 2000 // Бізнес - 2001 - № 1-3

29. Катрушин Б.М. Проблеми приватизації стратегічно важливих об'єктів // Фінансова консультація. - 2001 - № 1-2

30. Комаров І.В. Історичні аспекти оподаткування селянства в Україні // Фінанси України - 2001 - №6 - с.96

31. Кортонюк В. Діалог із владою налагоджується. Надходження до бюджету зростають // Україна - Бізнес - 2000, 21-28 грудня.

32. Крисоватий А.І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. - Т.: Карпюка, 2000.

33. Кучерявенко Н.П., Лапко Н., Лук`янова Т. Скорочення заборгованості за платежами до бюджету. Окремі аспекти проблем // Вісник НБУ - 2001 - №3

34. Ларіонова А. Д. Стабільне джерело поповнення бюджету // Фінанси України - 1999 - № 7.

35. Лукянова Т., Лапко Н. Скорочення заборгованості за платежами до бюджету. Окремі аспекти, проблеми // Вісник НБУ - 2001 - №3

36. Луніна І. Бюджет 2002: проблеми місцевих бюджетів // Хроніка економіки та політики. - 2001 - № 2, с. 4

37. Максюта А.А., Чугунов І.Я. Показники виконання бюджету у 1999 році // Фінанси України - 2000 - № 6, с. 4

38. Мельник П. Деякі суперечності в розвитку податкової системи та шляхи їх подолання // Економіка України - 2001 - № 7, с. 16

39. Мецерекова О. Налоговые системы развитых стран мира: Справочник. - М.: Фонд “Правовая культура”. - 1995

40. Миллионщиков А.Д. Неналоговые доходы. - М.:,"Финансы" - 1967

41. Мітюков І. Бюджетна реформа і основні напрями удосконалення бюджетної політики // Фінанси України. - 2001 - № 8, с. 32

42. Мітюков І.О. Бюджетна реформа й основні напрямки удосконалення бюджетної політики // Фінанси України - 2001 №8 - с.16

43. Мороз З. Державне мито // Баланс - 2000 - № 45, с. 11

44. Надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності // Вісник податкової служби України - 2000 №21 - с.57

45. Надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки // Вісник податкової служби України - 2000 - № 21, с. 60

46. наказом Державного казначейства України від 30.03.2001 - №43\511 // Бібліотека нормативних актів міністерств і відомств України - 2001 -№12 - с.178

47. Налоговые платежи // Финансовая консультация. - 1997. - №33-34. - с. 42

48. Нечайн Н. Податкова система України періоду великого князівства Литовського // Вісник податкової служби України - 1998 - № 22, с. 14

49. Огонь Ц. Доходи бюджету в умовах зменшення податкового навантаження // Світ бухгалтерського обліку. - 2000 - №12 - с. 48

50. Озеров И. Основы финансовой науки

51. Опарін В.М. Фінанси / Загальна теорія: Навчальний посібник - К.: КНЕУ - 2001

52. П`ятаченко Г.О. Удосконалення механізму наповнення дохідної частини бюджету // Фінанси України - 2001 - №5

53. Плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ // Вісник податкової служби України - 2000 - № 21 - с.58

54. Податкова система України: Підручник / за редакцією В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994.

55. Полинець О., Маврешко О. Засоби масової інформації та державне мито // Вісник податкової служби України - 2000 - № 19.

56. Положення Про порядок обчислення і сплати до державного бюджету України рентної плати за нафту і природній газ від 11.03.1998р. №160/2600.

57. Положення про порядок реєстрації випуску ї проведення державних грошових лотерей в Україні: Затверджено постановою Кабінету міністрів України від 27.04.1998р. №574

58. Поповнення бюджету: всі способи добрі ? // Закон і бізнес - 1998 - 4 листопада.

59. Постанова Кабінету міністрів України від 10.08.1995р. №629 "Методика оцінки вартості об'єктів оренди "

60. Постанова Кабінету міністрів України від 4.10.1995р. №786 "Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна.

61. Про державні питання адміністрування державного мита // Вісник податкової служби України. - 2001 - № 38, с. 49

62. Про затвердження Кодифікатора видів податків // Бізнес - 2001 - №12. - с. 11

63. Про обчислення державного мита // Закон і Бізнес - 1995 - 16 серпня.

64. Рапіцький Т.В. Доходи Державного бюджету України: їх суть і види // Формування економічних відносин в умовах ринку. Збірник наукових праць. - Т. - 1998 - с.261

65. Редіна Н.І., Гордєєва Л.П. Дефіцит бюджету й основні шляхи його подолання в Україні // Фінанси України - 2000 - № 5.

66. Саврас І.З. Фінансовий механізм приватизації в Україні // Фінанси України - 2001 - № 3, с. 50

67. Система оподаткування в Україні очима зарубіжних фахівців. Фінанси. Право - 1996. вип. 6. - с. 31

68. Стебн Ю. Державне мито: платники, об'єкти, ставки // Галицькі контракти. - 1998 - № 39, с. 54

69. Степанкова Т.М. Держава вишукує джерела покриття внутрішнього боргу // Наукові записки Києво-Могилянської Академії - 2000 - том 15, с. 66

70. Суми стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації // Вісник податкової служби України - 2000 - № 28, с. 45

71. Тимченко І. Про сплату державного мита // Урядовий кур'єр - 1996 - 1 лютого, с. 10.

72. Токарева Т.А., Папаика А.А. Удосконалення податкового механізму - важлива умова зміцнення доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. - 1996 - №8. - с. 5

73. Тріпак М.М. Формування доходів бюджетів міського самоврядування // Фінанси України - 2001 - № 10, с. 17

74. Фліссак Н. Права органів податкових служб економічного розвитку країн щодо забезпечення надходжень до бюджету. // Вісник податкової служби України. - 2001 - № 14/15.

75. Формирование основ налогового устройства в Древней Руси // Налоговое право: Учебник. - 1997

76. Чередниченко Ю.В. Налогообложение, исторический аспект // Актуальны проблемы экономики - 2001 - № 3-4, с. 34

77. Чугунов І. Бюджет України у склад бюджетної системи Росії в Кінці XIX - на початок XX ст. // Економіка України - 2001 - № 11.

78. Чугунов І.Я. Планування дохідної частини місцевих бюджетів // Фінанси України - 2001 - № 12, с. 38

79. Чугунок И. Актуальные проблемы формирования доходной части бюджета // Бизнес Информ - 1998. - № 17-18

80. Чупринка О. Ресурсні ренти та неподаткові платежі: Податки // Фінанси України - 1997 - № 3, с. 99

81. Шаповалова М.М., Сердюк О.В. Бюджетний огляд за 1999 рік // Фінанси України - 2000 - № 4, с. 6

82. Шитря О. Удосконалення адміністрування податків, зборів та обов'язкових платежів - один із напрямків зниження податкового тиску на платників податків // Вісник податкової служби України. - 2000 - № 12

83. Щербак В. Світові моделі оподаткування // Економіка України - 2001 - № 11 (480), с. 21.

Размещено на Allbest.ru