Оптимальну структуру капіталу кількісно визначити неможливо.

Однак керівництво підприємства може знати приблизне її значення, розраховане на підставі факторів впливу та власного практичного досвіду, яке максимально наближає планову структуру до оптимального значення.

Мета управління структурою капіталу - мінімізувати витрати на залучення довгострокових джерел фінансування і цим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними коштів.

Оптимізація структури капіталу є однією зі складних проблем у фінансовому менеджменті. Процес оптимізації структури капіталу проводиться в такій послідовності:

1. Аналіз складу капіталу в динаміці (визначити показники ефективного використання складових капіталу та їх використання - коефіцієнт фінансової незалежності? заборгованості, співвідношення між довго- і короткостроковими зобов'язаннями? оборотність і рентабельність активів і власного капіталу).

2. Оцінка основних факторів, які визначають структуру капіталу (галузеві особливості? кон'юнктура товарного і фінансового ринків? рівень прибутковості поточної діяльності підприємства? рівень податків, які сплачує підприємство? ступінь концентрації акціонерного капіталу).

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм дохідності власного капіталу.

Ураховуючи ці етапи, підприємство визначає на плановий прогнозний період найбільш прийнятну для себе структуру капіталу. Управління капіталом (пасивами балансу) здійснюється за допомогою оцінки його вартості. Вартість капіталу відбиває ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел у відносному виразі.

Приймаючи рішення про застосування (залучення) будь-якого джерела (ресурсу), важливо оцінити вартість цього джерела. Вартість капіталу (cost capital) - це відносна величина витрат на обслуговування складових капіталу. Окремі складові капіталу мають різну вартість.

Ця вартість відображається у відносних величинах як процента ставка (річні проценти).

Концепція ціни капіталу являє собою одну з базових в теорії капіталу. Але вона не зводиться тільки до визначення процентів, які підприємство мусить сплатити власникам за використання їх капіталу. Ціна капіталу характеризує ту норму рентабельності, нижче розміру якої підприємство не повинно приймати будь-яких рішень інвестиційного характеру.

Вартість капіталу використовується як:

- вимірювач дохідності поточної діяльності підприємства?

- базовий критерій ефективності фінансових інвестицій?

- механізм управління структурою капіталу?

- критерій ефективності лізингових операцій (якщо вартість обслуговування лізингу перевищує ціну капіталу підприємства, то застосовувати фінансовий лізинг для підприємства невигідно)?

- вимірювання рівня ринкової ціни підприємства (ціна підприємства - це величина власного капіталу).

- зниження ціни капіталу супроводжується зростанням ринкової вартості підприємства, і навпаки.

- (цей взаємозв'язок чітко проявляється в діяльності акціонерного товариства).

- Якщо ціна акцій на фондовому ринку змінюється (піднімається - знижується), то змінюється і вартість капіталу товариства).

Узагальнюючим показником, що відображає мінімальну норму прибутку, яку отримують інвестори від своїх вкладень, є середньозважена вартість капіталу (СЗВК - WACC).

Для визначення СЗВК (WACC) застосовується формула:

Де К_ВК - очікувана ставка вартості власного капіталу; К_ПК - очікувана ставка вартості позикового капіталу; ВК - сума власного капіталу; ПК - сума позикового капіталу; S - коефіцієнт ставки податку на прибуток

Обчислимо середньозважена вартість капіталу для ТОВ ”Антарес”:

для 2007 р.

для 2008 р.

Структура капіталу на даному підприємстві складає 36% власних коштів та 64% залучених.

Завдання фінансового менеджера - слідкувати за оптимальним співвідношенням між позиковим і власним капіталом, що дозволить піддержувати кредитну репутацію підприємства і використовувати позитивний ефект фінансового лівереджу.

Існують різні рекомендації щодо величини плеча фінансового важеля. Більшість із них зводиться до того, що доля залучених коштів в пасиві не повинна перевищувати 50%. Таким чином для даного підприємства є можливість додатково залучити кошти. Це дозволить зменшити середньозважену вартість капіталу.

Та ще б я хотів звернути увагу керівництва підприємства ТОВ ”Антарес” на те, що у своїй діяльності вони не користуються таким джерелом залуяення фінансових ресурсів, як інвестиції.

Моя думка така, що впровадження інвестиційної діяльності була б дуже вигідна для підприємства, з її допомогою можна підвищити фінансову стійкість і платоспроможність підприємства, так як вона пов'язана з відверненням власних коштів та залученням позикових, сформувати додаткові грошові потоки у вигляді прибутку від інвестицій та амортизаційних відрахувань, зниження строку використання кредитних ресурсів, зниження інвестиційних ризиків, пов'язаних зі зміною кон'юнктурою ринку та клімату у країні.

Спочатку треба скласти інвестиційний проект, визначити строк його окупності, що пов'язана з вкладанням фінансових ресурсів на значний відрізок часу для того, що б допомогти підприємству досягнути успіху. Далі необхідно скласти кошторис капітальних вкладень та їх окупності, що означає визначення потенційно необхідні інвестиції, визначити їх оцінку та обрати найкращу з них. При обчисленні суми коштів, які мають надійти у майбутньому при здійсненні інвестиційної діяльності, необхідно враховувати такі фактори, як інфляція та ризик.

Висновки

Фінансові ресурси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.

Фінанси підприємств, будучи частиною загальної системи фінансових відносин, відбивають процес утворення, розподілу і використання прибутків на підприємствах різноманітних галузей народного господарства і тісно пов'язані з підприємництвом, оскільки підприємство є формою підприємницької діяльності.

Фінансові відносини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних ресурсів підприємства, його прибутків, залучення позичкових джерел фінансування господарської діяльності, розподіл прибутків, що утворюються в результаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства.

Організація господарської діяльності вимагає відповідного фінансового забезпечення, тобто початкового капіталу, що утворюється з внесків засновників підприємства і приймає форму статутного капіталу. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства. Конкретні засоби утворення статутного капіталу залежать від організаційно - правової форми підприємства.

Для розв'язання проблем формування і використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена, довгострокова політика держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб'єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв'язанні соціально-економічних проблем у країні. Економічно об.ґрунтоване використання податкових, інвестиційних та цінових механізмів сприятиме виходу з фінансової кризи, надходженню коштів до бюджету, збільшення дохідності підприємств.

Оцінювання фінансового стану підприємства становить інтерес для широкого кола суб'єктів ринку:

· підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;

· інвесторів, заінтересованих в ефективності та прийнятній ризиковості інвестування своїх коштів;

· кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства;

· партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові групі та ін.);

· сторонніх щодо підприємства структур (так, Державна податкова адміністрація бажає впевнитись у спроможності підприємства сплачувати податки, профспілки - у стабільності зайнятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробітну плату, благодійні організації - у потенційній спроможності підприємства допомагати).

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, є відкритою.

В курсовій роботі були проаналізовані фінансові результати ТОВ ”Антарес” за 2007 - 2008 рр.

В ході аналізу ми виявили, що середньозважена вартість капіталу підприємства ( 9223 тис.грн. - 100% ) має такий вигляд : власний капітал - 3309 тис. грн. (36%), залучений капітал - 5914 тис. грн. (64%). Це не є позитивним показником , так як оптимальне співвідношення між власним та залученим капіталом має бути від і більше 50% на боці власного капіталу. А при такому положенні проаналізоване підприємство ризикує втратити фінансову незалежність. Єдиним позитивним моментому цій ситуації є те, що керівництво підприємства вміло користується залученим капіталом у своїй діяльності.

Дуже важливим позитивним показником у звітному періоді є збільшення маси грошових коштів - на 47 тис. грн., це автоматично збільшує коефіціент абсолютної ліквідності, а це в свою чергу означає спроможніть підприємства покривати усі свої поточні зобов`язання перед кредиторами.

Показники аналізу фінансової стійкості, а саме фінансової стабільності, фінансового ризику, фінансової залежності та незалежності на кінець аналізованого періоду залишилися майже незмінними, що з одного боку свідчить про стабільність підприємства, але з іншого указує на те, що необхідно збільшувати частку власного капіталу у капіталі підприємства, так як за використання залученого капіталу, а саме банківських кредитів, підприємство має виплачувати високі процентні виплати. Але такий показник, як коефіціент фінансової стійкості у 2008р. навіть збільшився на 3%, тобто фінансовий стан підприємства став стійкішим.

Показники оцінки ефективності діяльності підприємства вказують на їх зростання на кінець звітного періоду, а саме коефіціенти рентабельності активів, власного капіталу, необоротних активів, реалізації продукції збільшилися. Наприклад, коефіціент рентабельності реалізованої продукції на початок року складав 0,26 грн. прибутку, а на кінець року вже 0,35 грн. Це свідчить про те, що з кожної гривні реалізованої продукції у звітному періоді підприємство заробляло на 0,11 грн. більше (майже на 30%). Дуже позитивнкм показником успішної діяльності підприємства протягом звітного періоду є збільшення розміру чистого прибутку: на початок року - 1362 тис. грн., на кінець року - 1459 тис. грн., а це свідчить про вдале виконаня підприємством фінансово-виробничої діяльністі протягом року.

У цілому можна зробити слідуючі висновки : підприємство має стабільний фінансовий стан, а коефіціент фінансової стійкості у 2008р. навіть підвищився, статутний капітал не зменшився, абсолютна ліквідність підвищалася, дебіторська заборгованість теж зросла. Тобто банкрутство у короткосрочній перспективі підприємству не загрожує, але присутня наявність фінансових ризиків, головний з яких втрата ТОВ ”Антарес” фінансової незалежності, так як на даному етапі своєї діяльності підприємство дуже залежить від фінансових ресурсів, які воно залученає від зовнішних кредиторів.

Питання постійного прогнозування, планування та контролю за доцільним та вмілим використанням і управлінням фінансовими ресурсами на підприємстві в сучасних умовах є дуже важливим аспектом діяльності для керівництва підприємства, особливо вважаючи у якому скрутному фінансово-економічному стану зараз знаходяться не тільки вітчизняні підприємства, а й підприємства у всьому світі, у якому вони опинилися завдяки глобальній фінансовій кризі.

Для здолання кризових явищ, покращення фінансово-економічних показників використання фінансових ресурсів, прогнозування фінансових ризиків і ймовірності банкрутства, дуже важливе значення має наявність у штаті на підприємстві кваліфікованих професіоналів з фінансового менеджменту, які зможуть вміло розробити та впровадити оперативні та стратегічни плани у фінансовій сфері, направлені на покращення фінансового стану підприємства і підвищення ринкової вартості підприємства або його акцій. фінансовий ресурс капітал

Перелік посилань

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджено на казом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87.

4. Азаренкова Р.М. Фінанси підприємства, 2006р., Київ, - 250с.

5. Ващенко Т.В. Математика фінансового менеджменту, - М., Перспектива, 2006 - 80с.

6. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник / М.Г. Грещак, О.М. Гребешкова, О.С. Коцюба; За ред. М.Г. Грещака. -К.:КНЕУ, 2006, - 325с.

7. Головко І.В. Оцінка структури балансу статистичними методами, - Львів. 2005 - 285с.

8. Доля В.Т. Економічний аналіз, - К., Знання, 2008 - 408с.

9. Єлейко Я.І., Кандибка О.М., Лапішко М.Л., Смовженко Т.С. Основи фінансового аналізу, - Л., Наука, 2005 - 318с.

10. Єфімов О.В. Фінансовий аналіз, - М., ЮНІТІ, 2006 - 312с.

11. Заруба О.Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту, - К., МОУ, 2005 - 108с.

12. Ізмашова К.В. Фінансовий аналіз, - К.: МАУП, 2007 - 395с.

13. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз - управління капіталом, - М., Фінанси і статистика, 2007 - 510с.

14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2005 - 260с.

15. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування, - Київ, 2006 - 372c.

16. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент, К., 2006 - 520c.

17. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємств, - К., Знання, 2007 - 315с.

18. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством, - К., КНТЕУ, 2007 - 580с.

19. Лігоненко Л.О., Гуляєва Н.М. Фінанси підприємств, - К., КНТЕУ, 2006 - 491с.

20. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства, - К., Знання, 2003 - 450с.

20. Мних В.О. Економічний аналіз на промисловому підприємстві, - Л., Нау . ка, 2008 - 220с.

21. Павлова Л.Н. Фінанси підприємства, - М.. ЮНІТІ, 2008 - 380с.

22. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємства, 2004р., Київ, - 550с.

23. Рогов Г.К. Фінанси підприємства. Навчальний посібник. - Миколаїв: УДМТУ, 2004 - 148с.

24. Сабанті Є.М. Теорія фінансів, - М , Менеджер, 2008 - 168с.

25. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М. та ін. - 2- ге вид. Перероб. і доп., - К., Либідь, 2006 - 384с.

26. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність та її аналіз, - К., 2005 - 305с.

27. Шеремет А.Д., Сайфуллін Р.С. Фінанси підприємств, - М., Фнфра-М, 2007 - 510с.

28. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз, - К., Знання, 2005 - 225с.

29. Шморгун Н.П. Головко І.В. Фінансовий аналіз, - К., ЦНЛ, 2006 - 528с.

Додаток А

БАЛАНС тис. грн.: