2.3 Кредитування малих та середніх підприємств

2.3.1 Кредитування малих підприємств

Важливим джерелом інвестиційних ресурсів малих та середніх підприємств можуть бути надані їм банківські кредити.

Міжнародні кредити можуть надаватися у гривнях, євро та доларах США.

Мікрокредити можуть отримувати:

приватні підприємці (без створення юридичної особи);

малі підприємства усіх сфер економічної діяльності недержавної форми власності (з чисельністю постійних працівників не більше 150 осіб).

Погашення кредитів здійснюється помісячно рівними частинами. Відсотки нараховуються на залишок кредиту за фактичне його використання.

Надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, суб'єктам малого і середнього підприємництва в Україні покладено на кредитно-гарантійну установу, створену відповідно до Указу Президента України "Про утворення кредитно-гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва" № 540/99 від 20.05.99 p., організаційно-правове забезпечення діяльності якої покладене на Державний комітет України з питань розвитку підприємництва разом із Національним банком України, а засновником цієї установи з боку держави Ј Український фонд підтримки підприємництва.

В Україні створений "Мікрофінансовий банк" (МФБ) - перша фінансова установа, яка спеціалізується на кредитуванні малого бізнесу та орієнтована на потреби малого підприємництва (табл.2.3).

Таблиця 2.3

УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ МФБ

Як забезпечення кредитів можуть виступати:

нерухомість;

обладнання;

транспорт;

товари;

застава та порука третіх осіб.

Мікрокредити не надаються на:

виробництво тютюнових виробів, алкогольних напоїв, зброї;

торгівлю цінними паперами;

розвиток грального бізнесу.

Для отримання кредиту підприємець подає заявку з усіма даними про кредитора, суму, мету, забезпеченість та термін кредиту. До заявки надаються такі документи:

1. Квартальні звіти (баланс, форма № 2, довідка до форми № 2, форма № 5) за поточний рік.

2. Копії документів засновника, документів про реєстрацію, (перереєстрацію), а також підтвердження повноважень керівників.

3. Копії паспортів керівників, які мають право підпису, і головного бухгалтера.

4. Копії договорів про оренду приміщень та транспорту, про спільну діяльність.

5. Виписку про рух грошей на розрахунковому рахунку за останні три місяці.

6. Довідку з обслуговуючого банку, котрий обслуговує заяв-; ника, щодо браку інших кредитів.

7. Копії ліцензій на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

8. Список дебіторів та кредиторів заявника на момент подання заявки (зі строками розрахунків).

9. Документи, що підтверджують право власності на можливий предмет застави.

10. Будь-які інші документи, котрі можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, митні декларації тощо).

Приватні підприємці, що працюють без створення юридичної особи, в банк подають:

1. Копію паспорта.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію.

3. Копію довідки про надання ідентифікаційного коду.

4. Копію ліцензії на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

5. Накладні, господарські договори і/або інші документи, що підтверджують діяльність підприємця.

6. Документи, що підтверджують право власності на можливий предмет застави.

7. Будь-які інші документи, які можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, митні декларації тощо).

Кредитування сфери малого бізнесу є перевіреним ефективним методом економічного розвитку, який охоплює велику кількість приватних власників та мікропідприємств у розвинених країнах світу.

У країнах, що розвиваються, малі та мікропідприємства швидко адаптуються до змінних умов ринку, оскільки вони активно проникають у всі його сфери, забезпечують зайнятість значної кількості працівників та сприяють збільшенню ВВП. Причиною особливої уваги до мікропідприємств є потенційна можливість їх зростання. Приблизно 2-5 % усіх мікропідприємств перетворюються на малі та середні підприємства.

За визначенням Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та інших міжнародних організацій, до мікропідприємств належать компанії з чисельністю зайнятих менше 10 осіб, хоч у США і Польщі такі підприємства мають штат менший за 5 осіб. Крім того, експерти США вважають мікропідприємствами такі бізнес-структури, що потребують фінансування в розмірі, меншому за 25 тис. дол. Ці підприємства різняться за розміром та спеціалізацією і майже завжди не мають доступу до традиційних джерел кредитування й капіталу через невеликі розміри, брак додаткового майнового забезпечення, нестачу коштів і досвіду управління. Мікрокредитування, Іію використовується як стратегія економічного розвитку, спрямоване на фінансування найдрібніших підприємств.

Тому в розвинутих країнах світу існують спеціальні організації, пов'язані з мікрокредитуванням. Вони ставлять перед собою такі завдання:

надання малим підприємствам венчурного капіталу на початку виконання проекту для створення робочих місць і забезпечення економічного зростання в майбутньому;

надання підприємствам можливості отримання додаткового прибутку;

надання кредитів і фінансування мікро - і малих підприємств, що належать підприємцям, які не мають доступу до звичайних джерел фінансування.

Прикладом механізму кредитування малих підприємств може бути польський фонд під назвою "Мікро". Проект створено в 1994 р. для здійснення програми Польсько-американського фонду підприємництва (ПАФП), яка передбачала фінансову підтримку розвитку мікропідприємництва в Польщі. Фонд має представництва в 32 містах Польщі, завдяки чому є можливість охопити підприємців з усіх регіонів країни. Фонд "Мікро" надає позички, рівень повернення яких дорівнює приблизно 98 відсоткам. Одержані фондом "Мікро" прибутки збільшують його позичковий капітал. Це дає змогу постійно фінансувати все більшу кількість малих підприємств.

Єдиним забезпеченням позички, якого вимагає фонд "Мікро", є цивільне поручництво та власне вексельне поручництво особи, яка одержує позичку.

Фонд надає цільові позички на найкоротший термін, що дає змогу ефективно використовувати й своєчасно сплачувати їх. Суми позичок коливаються в межах від 3000 до 30000 злотих (від 700 до 7000 дол. США), причому величина першої позички не перевищує 10 000 злотих (2400 дол. США), а за наступних (обґрунтованих) позичок сума може поступово зростати до 30000 злотих. Позички сплачуються щомісяця рівними частинами, що складаються з основної суми боргу та відсотків, нарахованих згідно з постійними відсотковими ставками, у термін, не більший за 12 місяців. Розмір номінальних річних відсоткових ставок залежить від способу поручництва за позичкою.

Діяльність організації з мікрокредитування має такі особливості:

1) відсоткові ставки за цими кредитами вищі, ніж відсоткові ставки за кредитами в банківській системі;

2) прискорено й спрощено процедуру кредитування й контролю з метою зниження адміністративних витрат;

3) підвищення рентабельності і забезпечення своєї фінансової стабільності в довгостроковій перспективі.

Перевірений у багатьох країнах досвід надання мікрокредитів свідчить, що такий механізм часто виявляється набагато успішнішим для задоволення потреб підприємців, ніж кредитні програми комерційних банків або кредитних спілок, особливо щодо умов надання гарантій. При цьому відкривається можливість за-, початкування підприємцем власної справи на прийнятних для кредитора і кредитоодержувача умовах.

2.3.2 Фінансово-кредитна підтримка вітчизняного виробника та малого підприємництва

Для фінансування вітчизняного виробника та малого підприємництва діють регіональні кредитні лінії. Наприклад, таку середньострокову кредитну лінію створив комерційний банк "Хрещатик" спільно з Київською міською державною адміністрацією відповідно до рішення Київської міської ради.

Привабливість для підприємств цієї кредитної лінії визначається передовсім низьким рівнем кінцевих витрат на сплату відсотків за кредитом у національній валюті за рахунок використання механізму часткової компенсації таких витрат зі спеціально виділених коштів міського бюджету - Фонду підтримки підприємництва.

Для отримання кредиту мале підприємство (або підприємство - вітчизняний виробник), що здійснює свою фінансово-господарську діяльність у м. Києві, має відповідати критеріям, названим у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

КРИТЕРІЇ КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ

Якщо підприємство працює менше за один рік, тоді має бути виконана така вимога: власне майно засновників та/або керівництва має становити не менше 25 % для суб'єктів малого підприємництва і 35 % для підприємств-вітчизняних виробників у загальному обсязі застави.

Кредити надаються за умови, якщо проект підприємства передбачає:

фінансування виробництва;

запровадження нових видів продукції, послуг, технологій та підвищення якості продукції і послуг;

розвиток експортне орієнтованих видів виробництва та послуг;

розширення та збільшення обсягів виробництва та надання послуг;

модернізацію, оновлення та придбання основних засобів виробничого характеру;

фінансування проектів, метою яких є впровадження енергоощадних технологій та/або основних засобів.

Обмеження, що існують для кредитних проектів:

реалізація проекту за межами Києва;

виробництво екологічно небезпечної продукції та/або надання таких самих послуг;

виробництво і торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами;

гральний бізнес;

суто споживацькі цілі;

фінансування банківських установ або ломбардних організацій;

торгівля цінними паперами;

реструктуризація існуючої кредитної заборгованості;

проекти, які реалізуються в основному із залученням інших джерел фінансування;

фінансування оборотних коштів, які спрямовуються безпосередньо на сплату заробітної плати, податків.

Размещено на Allbest.ru