Комерційне кредитування підприємства на прикладі ДП "Ілліч-Агро Умань"

а) заходи від упровадження яких може бути розрахований конкретний економічний ефект, вони мають кількісну характеристику і їх результатом є:

1) конкретне кількісне зниження ризику і як наслідок зниження об'єму проблемних кредитів, винесених на рахунки простроченої заборгованості (не допускати, щоб розмір безнадійних до повернення кредитів становив 5 і більше відсотків від власних коштів);

2) розширення об'ємів кредитування за рахунок збільшення бази кредитування (як у розрізі груп клієнтів, так і по підрозділах);

3) зниження витрат на процес кредитування за рахунок оптимізації технології кредитування;

4) оптимізація структури кредитного портфеля .

б) заходи, від упровадження яких прямий ефект, у планованому періоді попередньо розрахований бути не може і може прогнозуватися з підведенням підсумків наприкінці періоду, ці заходи відносяться до області процедурних:

1) керування лімітами самостійних повноважень по кредитуванню підлеглими підрозділами (встановити контроль за розмірами позик акціонерам (учасникам) банку, інсайдерам, контроль за наданням великих кредитів, які складають 10% і більше від суми сплаченого статутного фонду);

2) удосконалювання фінансового аналізу позичальників і розглянутих проектів (індивідуальний підхід банку до кожного конкретного суб'єкта, особлива ретельність при визначенні умов кредитного договору, застосування комплексного аналізу кредитоспроможності позичальників, здійснення контролю за цільовим використанням банківських кредитів);

3) взаємодії підрозділів у процесі кредитування; зміна пріоритетів в області забезпечення кредитів (налагодити процес оголошення банкрутами боржників банку, які припинили оплату кредитів та процентів по них та інше).

Також подібними заходами - є впровадження нових продуктів. При цьому можливо зразкове прогнозування рівня споживання послуги і наближена оцінка витрат на її впровадження.

Так можна рекомендувати:

а) застосування кредитування сільгоспвиробників за допомогою механізму поручительства переробних і оптово-збутових структур;

б) виявлення не затребуваних кредитних продуктів серед клієнтів;

в) залучення нових груп позичальників не клієнтів банку;

г) розвиток перспективних напрямків кредитування як для фізичних осіб, так і для юридичних осіб. А саме :

1) нерухомість у кредит;

2) автомобілі в кредит (у т.ч. сільсько-господарча техніка);

3) «товари народного споживання» у кредит (побутова та комп'ютерна техніка, оргтехніка, побутові й офісні меблі та ін.).

Основною особливістю перерахованих вище програм є те, що забезпеченням по цих кредитах виступають об'єкти, що придбаються, оформлювані в заставу. При цьому дві останні програми стимулюють ринок продажів нових товарів, що немаловажне.

Технологічними особливостями даних програм є обов'язкова оплата авансу за придбаний товар, у розмірі не менше 10% від його вартості (як правило це 25-30%). Після чого продавець передає право власності на товар, що купується, покупцеві. Після оформлення договору застави Продавець одержує залишок вартості проданого товару за рахунок кредитних засобів. Обов'язковим у даній технології є щомісячне рівно-часткове погашення тіла кредиту та відсотків.

До альтернативних продуктів також можна віднести кредитування юридичних осіб під забезпечення або поручительство фізичних осіб і навпаки. Особливий інтерес представляють стабільно працюючі підприємства, персонал яких має регулярний, стабільний заробіток. При цьому підприємства для додаткової підтримки своїх співробітників, навіть при поточній відсутності фінансових ресурсів можуть оформляти позички банку під своє поручительство в тому числі і з частковою компенсацією витрат співробітникові на виплату наступних витрат по позичці [23 С.268].

Слід також зазначити нерозвинений ринок іпотечного кредитування і великі потенційні резерви росту. Так зокрема, незважаючи на нерозвиненість законодавчої бази і відсутність практичного досвіду варто вже зараз готувати нові кредитні продукти і послуги для освоєння даного ринку, вивчати й адаптувати досвід розвинутих країн з ринковою економікою з метою використання на Україні.

Висновки

Отже, темою моєї курсової роботи я обрав комерційне кредитування підприємств на прикладі дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Умань» тому, що в наш час виникає гостра потреба у фінансуванні діяльності сільськогосподарських підприємств у період обробки збору урожаю, через брак готівкових коштів.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних ресурсів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Комерційний кредит надається продавцем (виробником) покупцеві (споживачеві) у вигляді відстрочки оплати за продані товари (виконані роботи, надані послуги).

Без комерційного кредиту неможливий розвиток сучасних господарських зв'язків. Перехід до ринкової економіки в Україні спричинив нагальну необхідність розвитку комерційного кредиту як невід'ємного атрибута ринкових децентралізованих відносин.

Об'єктом дослідження виступає дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Умань» Уманського району, Черкаської області. Згідно статуту ДП “Ілліч-Агро Умань”, зареєстрованого Уманською районною державною адміністрацією від 14.05.2006 №02096, та довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств i організацій за № 4534 від 02.04.2006, яка видана Уманським міським управлінням статистики Державного комiтeтy статистики зазначена діяльність підприємства-вирощування зернових.

Фінансові результати діяльності господарства дещо змінилися лися: чистий прибуток зменшився на 27,7%, собівартість зросла на 68,37% (на протязі 2008-2010 років).

Річна продуктивність праці виросла на 50,56% та склала 83,89 тис.грн. Вартість валової продукції у розрахунку на 100 га також зросла на 45,12%, та у 2010 році склала 510,26 тис.грн.

Варто зазначити, що господарство є одним із провідних сільськогосподарських виробників в районі, та користується короткочасними кредитами.

Так у 2008-2009 роках підприємством був узятий кредит на суму 69 тисяч гривень. На кінець 2010 року він був погашений.

В даний час у господарства залишається кредиторська заборгованість перед бюджетом на суму 167 тис.грн., та за товари, роботи і послуги на суму 7177 тис.грн.

В майбутньому передбачається взяття короткострокових кредитів для задоволення нестачі готівки у період обробки-збору урожаю наступного урожайного року.

Традиційний механізм комерційного кредиту передбачає проведення вексельного кредитування. Платник (позичальник) надає постачальнику (кредитору) комерційний вексель, у номінальну вартість якого входить ціна товару (роботи, послуги) та відсотки за наданий кредит. При цьому постачальник надає платникові право погашати платежі частинами і протягом певного часу (тобто в розстрочку).

На практиці, як вже зазначалося вище, може використовуватися й механізм комерційного кредитування без оформлення позики векселем.

Законом України "Про підприємства в Україні" передбачено, що підприємство може поставляти продукцію, виконувати роботи, надавати послуги в кредит із сплатою покупцями (споживачами) відсотків за користування цим кредитом. Для оформлення таких угод підприємство застосовує векселі.

Слід також зазначити нерозвинений ринок іпотечного кредитування і великі потенційні резерви росту.

Список використаних літературних джерел

комерційне кредитування кредит вексель

Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. -- К.: ІЗМН, 2005. -- С. 17--30.

Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала.-Тернопіль: Карт-бланш, 2001. -314 с.- (Серія "Банки і біржі").

Волохов В. Підвищення ефективності кредитування шляхом розподілу функцій у кредитному процесі // Вісник Національного банку України.-2002. -№1.-С. 30-32.

Галасюк В., Галасюк В. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник Національного банку України. - 2001. - №9. - С. 54-57.

Дзюблюк О.В. Проблеми управління банківським кредитним портфелем в умовах становлення ринкових відносин // Збірник наукових праць Т.6.- Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2002. - С.160-167.

ЗУ “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р № 2121 - III // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України) , 2001.-№1.-С.3-46.

ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ від 14.05.1992 р. N2343-XII із змінами і доповненнями

ЗУ “Про господарські товариства” від 19.09.1991р №1576-ХII

ЗУ “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р № 679-XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України) , 1999.-№7.-С. 3-23.

ЗУ “Про підприємництво” від 07.02.1991 р. N698-ХII із змінами і доповненнями

ЗУ “Про підприємства” від 27.03.1991 р №887-ХII

Калашнікова Т.В. Інвестиційне забезпечення розвитку аграрного сектору економіки // Економіка АПК. - 2009. - №8. - С. 79-84.

Коденська М.Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності // Економіка АПК. - 2006. - №6. - С. 24-31.

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - К.: Преса України, 1997 - 80 с.

Мазур Н.А. Проблеми і перспективи інвестицій в АПК України // Економіка АПК. - 2009. - №4. - С. 73-77.

Непочатенко О.О.Кредитування сільськогосподарських товаровиробників на основі диверсифікації фінансових послуг / О.О. Непочатенко. // Економіка АПК. - 2007. - № 7.- С.61 -66

Остапець А.І., Остапець А.В. Банківська система України: стан і проблема розвитку.// Фінанси України.- 2000.

П'ятаченко О.П Інтелектуалізована оцінка кредитоспроможності позичальника. // Фінанси України.- 2004, №6.

Редхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками / Пер.с англ. - М.: ИНФРА - М, 1996. - 288 с.

Рябініна Л. Теорія і практика кредитних відносин в Україні // Вісник Національного банку України. - 2002. - №1. - С. 26-29.

Тарасюк І.Ю. Оцінка кредитоспроможності позичальника: зарубіжний та вітчизняний досвід // Регіональні перспективи, 2003. - №2-3. - с.104-105.

Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360с.

Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 268 с.

Фінанси підприємств: підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф.. А.М. Поддєрьогін - 4-те вид., перероб. тп доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 571с.

Чайковский Я.І. Напрямки удосконалення кредитних відносин банків з підприємствами та організаціями // Т..- Суми:2002. - С.195-202.

Размещено на Allbest.ru