Зважаючи на те, що під час розрахунків використовуються такі важко прогнозовані чинники, як показники інфляції, плановані обсяги збуту та багато інших, для розробки стратегічного плану й аналізу ефективності проекту застосовується сценарний підхід. Сценарний підхід передбачає здійснення альтернативних розрахунків на основі даних, що відповідають різним варіантам розвитку проекту. Використання імітаційних фінансових моделей в процесі планування й аналізу ефективності діяльності підприємства або інвестиційного проекту, який реалізується, є досить сильним і дійовим засобом, що дозволяє «програти» різні варіанти стратегій і прийняти обґрунтоване управлінське рішення, спрямоване на досягнення цілей підприємства.

На ринку України знайдеться цілий ряд програмних пакетів, які здатні полегшити виконання цього завдання.

Не кожна наявна програма зможе задовольнити потреби будь-якого фахівця у області фінансового планування. Кожний з описуваних нижче пакетів буде корисним з погляду економії часу і сил при обчисленнях, потрібних для підготовки фінансового плану. У ідеалі, програма дозволяє фахівцю з планування зосередитися на виробленні стратегії і виконанні сценаріїв "що буде якщо".

Основна функція будь-якого пакету повинна полягати в тому, щоб надати фахівцю допомогу при виявленні критичних областей планування і представити їх клієнту в структурованому вигляді. У найкращому випадку, вони дозволяють фахівцю з планування провести оцінку різних сценаріїв. Звіти і плани, які виходять за допомогою подібних програм, можуть бути візуально привабливими та інформативними.

Не можна також не сказати про неминучий і одночасно непередбачуваний вплив, який здійснює на фінансове планування Інтернет. Багато сайтів, відкритих для вільного доступу, наприклад, microsoft.com, netscape.com, quicken.com та інші, пропонують можливості контролю за інвестиційним портфелем, розраховуючи вартість останнього на основі найсвіжішої ринкової інформації. Навіть п'ять років тому неможливо було уявити, що потенційному інвестору буде доступний такий об'єм інформації, як сьогодні. Проте при складанні стратегічного фінансового плану для обережної спроможної людини завжди знайдеться місце для вдумливого і уважного аналізу, який здатний провести тільки бухгалтер.

На даний момент, коли система галузевого планування втратила своє значення і повністю зруйнована, на більшості підприємств не приділяється необхідної уваги фінансовому плануванню через нестабільність фінансової системи, взаємні неплатежі, значний податковий тягар тощо. Разом із тим відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розробки засобів фінансового забезпечення розвитку підприємства.

На даний час на підприємствах малого і середнього бізнесу фінансові плани, як і планування взагалі не складаються. Підприємці вважають що це є зайве, але в умовах перехідного періоду, для виходу з кризи складання планів є не тільки раціональним але і необхідним для нормального функціонування господарюючого суб'єкта.

Фактори, які обмежують використання фінансового планування на підприємствах:

1. високий ступінь невизначеності на українському ринку, пов'язаний із глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя (їх непередбачуваність ускладнює планування);

2. незначна частка підприємств, які мають фінансові можливості для здійснення серйозних фінансових розробок;

3. відсутність ефективної нормативно-правової бази вітчизняного бізнесу.

На жаль, неможливість застосування фінансового планування на підприємствах зумовлюється не лише перерахованими вище факторами, а й звичайним небажанням керівників цих підприємств вдаватися до його методів та прийомів. Відмовляючись від застосування фінансового планування, керівники підприємств таким чином відмовляються й від ефективнішого розв'язання таких завдань, які є основними на підприємстві, а саме:

· забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;

· визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використання;

· виявлення внутрігосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових засобів;

· встановлення раціональних фінансових відносин із бюджетом, банками та контрагентами;

· виконання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

· контроль за фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю підприємства.

Як виявляється на практиці, підприємства, на яких застосовуються методи фінансового планування, мають змогу ефективніше організувати свою виробничо-господарську та економічну діяльність, адже фінансове планування це реальна економія грошей і часу.

Шляхи вдосконалення фінансового планування на підприємстві:

1. Використання при фінансовому плануванні достатньої інформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і за якістю. Слід використовувати такі джерела інформації:

· постанови директивних органів із питань розвитку галузі;

· державні закони;

· вихідні дані, які розраховуються відповідними службами підприємства при розробці проекту плану (прибуток, економічні нормативи);

· результати попередньої роботи зі споживачами із встановлення довгострокових господарських зв'язків та укладення договорів поставок та надання послуг;

· інформація про використання трудових та матеріально-технічних ресурсів (із досвіду закордонних компаній);

· матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності з метою виявлення внутрішніх резервів виробництва та збільшення прибутку підприємства.

2. Наукова обгрунтованість фінансового планування, яке передбачає економічне обгрунтування фінансових показників, а також відображення в них реальних процесів економічного і соціального розвитку, збалансованості в них усіх фінансових ресурсів.

3. Самостійність підприємств у фінансовому плануванні дасть змогу їм при розробці фінансового плану гнучко реагувати на зміни зовнішніх та внутрішніх умов виробництва та збуту.

4. Політика цін є одним з найважливіших елементів фінансового планування діяльності підприємства. Ціноутворення - складний процес, оскільки ціна є величиною принципово нестійкою. На неї впливає стан економіки, кон'юнктури ринку, політика конкурентів, посередники, покупці. Процес ціноутворення повинен відображати загальні цілі підприємства, бути тісно повґязаними із ними.

5. Принцип економічності полягає в тому що витрати на планування повинні раціонально співвідноситися з отриманими результатами. Враховуючи те, що планування це - досить складний процес, який потребує додаткових витрат часу, фінансів тощо, виконання цього принципу є дуже важливим. Воно може здійснюватися шляхом розробки раціональних форм бюджетів, виключенням дублюючої та не релевантної інформації, а головне - ефективною організацією всього процесу фінансового планування.

6. Принцип гнучкості - полягає в тому, розроблена система планів повинна допускати можливість коригування при зміні зовнішніх умов стану підприємства. Необхідність реалізації цього принципу зумовлена постійними змінами зовнішнього середовища та потребою своєчасної адаптацією планів до них. Для забезпечення найповнішої реалізації принципу гнучкості доцільно використовувати систему змінного планування . Її зміст полягає у коригуванні із закінченням встановленого планового періоду планів на наступні періоди. Так, якщо плани розробляються на рік з поділом на квартали та місяці, то із закінченням кожного місяця і кварталу плани на наступні періоди переглядаються з урахуванням змін зовнішнього середовища. Окрім цього гнучкість планування досягається створенням резервів, організацією процесу планування, за якої менеджери можуть обґрунтовано зміцнювати затверджені документи.

7. Точність - досягнення максимально високої точності економічних параметрів, за оптимальних витрат на процес планування.

8. Повнота - планування повинно охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а також всі етапи , дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера, то неминуче виникнення у цій ланці неузгодженості, і як наслідок цього зривів або порушення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Висновки

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат. За перевищення доходів над витратами сума перевищення може направлятися в резервний фонд.

Фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах. Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин.

Підприємства, які не складають бізнес-плану, виручку від реалізації визначать методом прямого рахунку, виходячи із запланованого обсягу асортименту виробів, або з допомогою укрупненого методу. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку від реалізації відображають у «Прогнозі обсягів реалізації» та в «Таблиці доходів та витрат».

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат та відрахувань з джерелом фінансування.

Перехід нашої країни до ринкової економіки є оздоровлення фінансового стану більшості підприємств багато в чому залежить від рівня й постановки фінансового планування, що визначає рух фінансових ресурсів та їх відповідність матеріальним ресурсам, забезпечує реальне використання економічних важелів, органічне поєднання товарно-грошових відносин і механізму менеджменту економікою підприємства.

Сьогодні планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин.

По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом.

По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо).

По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку.

По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці.

На даний момент, коли система галузевого планування втратила своє значення і повністю зруйнована, на більшості підприємств не приділяється необхідної уваги фінансовому плануванню через нестабільність фінансової системи, взаємні неплатежі, значний податковий тягар тощо. Разом із тим відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розробки засобів фінансового забезпечення розвитку підприємства.

Досвід багатьох розвинутих компаній промислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією, планування фінансово-господарської діяльності є найважливішою умовою їх виживання, економічного зростання та процвітання. Саме воно дає змогу оптимально пов'язати наявні можливості підприємства щодо випуску продукції з попитом і пропозицією, що склалися на ринку.

Як виявляється на практиці, підприємства, на яких застосовуються методи фінансового планування, мають змогу ефективніше організувати свою виробничо-господарську та економічну діяльність, адже фінансове планування це реальна економія грошей і часу.

Список використаних джерел

1.Конституція України від 28.07.1996;

2.Закон України "Про підприємство" від 7.02.1991 № 698-ХІІ;

3.Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 №887-ХІІ;

4.Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 №1576-ХІІ;

5.Закон України "Про лізинг" // Галицькі контракти.-1998, №10(2) .-с.18-20.

6.Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» (від 19.10.2000 р. № 2063 - XIV ) // ВВР. - 2000. - № 51-52. - С. 447.

7.Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року № 39 зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.03.2000 року за № 161/4382.

8.Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248.

9.Бедринець М.Д. Кредитні спілки в системі фінансового забезпечення діяльності малого бізнесу / М.Д. Бедринець - Фінанси України: журнал, 2001. № 7.

10.Білик М. Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах - Фінанси України: журнал, 2006 р. № 4, с. 73 -76

11.Бочаров В.В. Финансовій анализ./ В.В. Бочаров-К:С.П., 2001.

12.Варналій З.С., Білоус Г.М., Блешмудт П.П. Мале підприємництво України: стан, проблеми та перспективи розвитку // Економіка і управління. Науковий журнал. - 2000. - № 1 - с. 31-37.

13.Воротіна Л.І. Малий бізнес та підприємництво/ Л.І. Воротіна- К.:2004.

14.Єпіфанов А.О., Сало І.В., Д'яконова І.І. Бюджетика і фінансова політика України./ А.О. Єпіфанов- К.: Наукова думка, 2000.

15.Покропивний С.Р. Економіка підприємства: Підручник/ С.Р. Покропивний - К.: КНЕУ, 2000.

16.М.А.Белюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток, Економічний аналіз: Навч. посібник /; М.Г. Чумаченка. - К.: КИЄУ, 2001.

17.Економічна енциклопедія: В з-х т. - т. 2. - К.: Академія, 2001. - с. 599

18.Задорожний І.С., Задорожний В.І. Комбінований метод підвищення ефективності проектування системи управління підприємством./ І.С. Задорожний - К: 2002.

19.Зятьковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. та доп./ І.В. Зятьковський - К.: Кондор, 2003.

20.Ізмайлова К.Р. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник./ К.Р. Ізмайлова - К.: МАЧП, 2000.

21.Захожай В.Б., Осипчук М.В., Грідчина Л.Л., та ін.,Фінанси (теоретичні основи): Підручник/ М.В. Грідчина, В.Б. Захожай- К.: МАУП, 2002.

22.Худолій Л.М. Теорія фінансів./ Л.М. Худолій - Київ: Видавництво Європейського університету, 2003 р.

23.Худолій Л. М. Підприємництво в Україні на початку ХХІ ст. // науковий журнал «Екрноміка і управління». - 2003. - №1(27) - с. 14-19

Додатки

Додаток А

Системи фінансового планування і форми реалізації його результатів на підприємстві

Таблиця

Додаток Б

Рівень ринкової конкуренції та особливості систем планування діяльності підприємства

Таблиця

Додаток В

Класифікація методів планування

Таблиця

Размещено на Allbest.ru