Висновки

Досконалий фінансовий ринок -- це ринок, який може точно й своєчасно відображати попит і пропозицію фінансових ресурсів і з найменшими затратами звести за допомогою посередників одне з одним постачальників і споживачів грошей або капіталу.

Фінансовий ринок це також певний фінансовий барометр економіки. Він ефективно працює при низьких темпах інфляції в державі, успішному розвиткові економіки, стабільній законодавчій базі, сприятливому політичному кліматі та певному балансі інтересів у суспільстві. Ці умови не завжди можливі навіть у економічно відносно розвинутих державах, тому фінансові ринки дуже часто потрясають кризи, що спричиняє ще радикальніший та економічно не завжди виправданий перерозподіл фінансових ресурсів як всередині країни, так і в міждержавних масштабах.

Мають свої особливості й вади процеси формування та функціонування фінансового ринку в країнах із перехідною економікою. Характерним для них є те, що у цих країнах невисокий рівень виробництва, невелика частка ВВП у роз рахунку на душу населення, слабкий приватний сектор, не достатньо розвинута економічна інфраструктура, приховане безробіття, високий дефіцит державного бюджету, значні темпи інфляції, нестабільна валюта, величезні обсяги "тіньової" економіки, політична нестабільність. Усе це неминуче призводить до того, що при переході до ринку економіка країни неспроможна залучити коштів іноземних інвесторів, перетворити велику частку внутрішніх заощаджень в інвестиції і спрямувати капіталовкладення у перспективні галузі. Результатом цього є те, що фінансовий ринок в перехідний період слабкий та неефективний. Крім того, у багатьох країнах із перехідною економікою фінансові ринки, і насамперед така їхня складова, як ринки цінних паперів, були побудовані на масовій приватизації і швидкому зростанні приватного сектора, створенні великої кількості нових компаній, які одержували фінансування за допомогою на дання державних гарантій.

Що стосується України, то, крім сказаного вище, слід додати, що вона має неефективну систему захисту заощаджень громадян, обмежений доступ власників капіталів до інформації про певні підприємства, які реалізують цінні папери, недостатній рівень професійних знань учасників фінансового ринку. Все це, а також слабке державне регулювання фінансового ринку, зробили привабливими лише обслуговування держави та коротко строкових інвестицій спекулятивного змісту. Саме це й визначило невеликий вплив фінансового ринку на ефективний розподіл грошей і капіталу в умовах ринкової трансформації.

Побудова реального й ефективного фінансового ринку потребує закладення в його основу певних принципів. До них належать: вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників фінансового ринку; прозорість ринку й реальний захист інвесторів; ліквідність фінансових інструментів ринку; конкурентність та ефективність; відповідність міжнародним стандартам.

В організаційному плані фінансовий ринок -- це сукупність ринкових фінансових інститутів, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, національний банк, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії, Інвестиційні керуючі реєстратори, інші фінансові Інститути, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.

Перелік посилань

1.Авдокушин Е. Ф. "Международные экономические отношения" 1999г.

2.Банківська енциклопедія / Під редакцією проф. Морозова А.М. Київ: “Либідь» ,1993 рік.

3.Василик О.Д. Державні фінанси України: Навчальний посібник. - К.: Вища школа., 1997.

4.Гальчинський А. Теорія грошей. Навчальний методичний посібник. К.: “Основи”. - 1996.

5.Гольцберг М.А. Акционерние товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценними бумагами. - К.: “Ділова Україна”.

6.Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савчук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін. - К.: “Либідь”, 1992, 331 с.

7.Козик В. Міжнародні економічні відносини. Знання.2002р. стор.177-192

8.Кредисова А.І.Управління зовнішньоекономічною діяльністю, Київ,"Віра-Р"1998 р. стор. 159-165

9.Муталинов М.Г. Основы зкономической теории: Учебная книга -Минск. 2000г. стр. 110-114

10.Нікбахт Є., Гроппеллі А. Фінанси. - К.: Основи, 1993.

11.Общая теория финансов: Учебное пособие / Под ред. Л.А. Дробозиной. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.

12.Сергеев Е. Международные зкономические отношения: Курс лекций М.: Маркетинг-2002.стр.93-98

13.Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.А. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 1992.

14.Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання, Київ "Знання" 1999р. стор.251-263.

Додаток

Задача 1

Каков Ваш выбор, получение 19 тыс. грн. через три года или 42 тыс. грн. через 7 лет, если процент по депозитам ( ежегодный) равен:

0%

9%

26%

В даном случае при любом проценте по депозиту выгоднее получение 19 тыс. грн. через три года, так как данная операция есть менее рискованная.

Задача 2

В течении 7 лет каждые полгода в банк вноситься 4 тыс. грн. по схеме пренумерандо. Банк начисляет 36% годовых. Какая сума будет на счете в конце срока.

Так как взнос в банк делается по схеме пренумерандо, то проценты снимаются в начале периода взноса в банк. Значит, фактически на счет будет поступать сума: 4000 - 4000*0,36 = 2560.

Через семь лет на счету в банке будет сума в размере:

С = 2560 * 2 * 7 = 35840 грн.

Размещено на Allbest.ru