Роль податків у економічній політиці держави

Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти стабілізації і збалансованості як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави.

В цьому напрямі передбачаються два шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш важливих для функціонування економіки галузей і виробництва державними коштами, кредитами, державними гарантіями державним інвесторам. По-друге, перебудова виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок.

Підходи до реформування податкової системи різні. Одні пропонують провести корекції нині діючих податків. Інші - зовсім змінити модель податків. [5]

Реформування податкової системи необхідно проводити шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене. З другого боку - необхідно полегшити податковий тиск.

Передбачається впровадити стимулюючу систему податків: при зростанні обсягів та рентабельності виробництва норматив сплати податків зменшується, що стимулює виробника до збільшення виробництва продукції.

Метою реформування податкової політики України є зміна податкової системи для забезпечення стабілізації економіки і насамперед матеріального виробництва, підвищення його ефективності й на цій основі забезпечення доходів державного бюджету та забезпечення соціально-культурного розвитку держави. Виходячи з цього, можна сказати, що податкова система повинна забезпечити оптимізацію розподілу і перерозподілу національного доходу.

Ще одним із важливих чинників економічного зростання країни є модернізація та удосконалення податкової служби України. Від технічного стану, кваліфікації фахівців та рівня комп'ютеризації служби залежить наповнення доходної частини бюджету, що є запорукою добробуту населення і держави.

На сучасному етапі розроблений проект Податкового кодексу але для його подальшого прийняття він потребує узгодження всіх сторін. Так, згідно нового кодексу, податкові канікули може отримати тільки Чорнобильська АЕС, частково - табори «Артек» і «Молода гвардія» і підприємства, де понад 50% працівників - інваліди. Та й дрібним торговцям є над чим замислитися на єдиний податок не можуть розраховувати продавці секунд - хенду та інтернет - магазини, тобто ті, хто працює саме для небагатого споживача.

У праві на єдиний податок у новому кодексі також відмовлено перукарям, майстрам манікюру та іншим представникам сфери послуг - усім цим людям не залишають виходу - або закрити свій маленький бізнес, або піти в тінь.

Паралельно з підготовкою нових податкових законів Кабінет міністрів України готує людей до підвищення пенсійного віку. На практиці підніматимуть економіку ті, чий пенсійний вік збільшено і кому виплачувати зароблену пенсію будуть на 5 років пізніше.

«Новий Податковий кодекс націлений не на те, щоб розвинути українську економіку, а щоб вичавити з неї побільше», - упевнений лідер партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк.

«Більш досконалі податки» дивним чином не враховують дорогу нерухомість, якою обросли українські чиновники та політики. Відсутній і ще один простий принцип: що більше заробляєш - то більше платиш в казну», - вважає координатор напрямку «Бюджет зростання» Уряду Змін Андрій Пишний.

Хоча Микола Азаров вважає, що новий Податковий кодекс не може всіх влаштовувати і всіх радувати. І ось це - вже точно правда. Уряд олігархів він влаштовує. А ось для простих українців новий Податковий кодекс спричинить лише погіршення їхнього життя.

Таким чином, податкова реформа поряд із зменшенням податкового тиску через зміну податкового законодавства повинна врегулювати відношення суб'єктів господарювання різних організаційно-правових форм, різних форм власності і напрямів діяльності з державою, створити для них рівні стартові можливості. В підсумку, однією з найбільш ефективніших форм управління ринковою економікою є податкове регулювання та створення ефективної податкової політики, бо саме податки є основним джерелом доходів держави і виступають важливим економічним інструментом стимулювання ділової активності та регулювання виробництва, а також забезпечення соціальних гарантій .

3.2 Шляхи вдосконалення податкової системи України

Питання оподаткування в останні роки є постійним предметом дослідження, але в основному увага приділяється саме податкам та податковій системі. Тема даного дослідження є досить актуальною, оскільки життєздатність і надійність податкової системи, а здебільшого і стабільність економіки держави загалом, залежать від ефективності провадження державою податкової політики. У зв'язку з цим виникає потреба у більш детальному визначенні поняття податкової політики, її механізмів та принципів здійснення.

Податкова система може мати значний вплив на діяльність платників податків. Унаслідок цього часто пропонують використовувати податкову систему для забезпечення визначеного бажаного поводження суб'єктів оподатковування. Так, наприклад, якщо є бажання захистити від конкуренції вітчизняні підприємства окремого сектора економіки, то можна підвищити податки на підприємства -- конкуренти або на продукцію таких підприємств.

Якщо держава прагне стимулювати інвестиції, то цієї мети можна досягти шляхом оподатковування споживання і надання податкових пільг інвесторам. При цьому грошові кошти, що витрачаються платниками податків на власні нестатки, можна було б оподатковувати, а кошти, що заощаджуються або інвестуються, звільнити від оподатковування. Однак, це також призведе до збільшення податкового навантаження на ту частину населення, що не буде мати коштів для інвестування. [5]

Податкова система повинна бути нейтральною. Це означає, що інвестиційні, комерційні й економічні рішення повинні прийматися незалежно від податкових наслідків таких рішень.

Податкова система повинна бути справедливою, оскільки ніщо так не сприяє відходу від офіційної податкової системи, як відчуття несправедливого до вас ставлення. Така ситуація часто виникає тоді, коли податкові закони використовуються для досягнення інших цілей, ніж для забезпечення належних надходжень у бюджет.

Податкова система не може бути дискримінаційною стосовно одних платників податків і надавати переваги іншим. Зрозуміло, що платник податків, якому не були надані такі пільги, як іншому платникові податків, буде незадоволений системою оподатковування, Те ж саме буде мати місце у випадку не одного, а цілої категорії платників податків. Надання визначених податкових пільг деяким платникам податків може привести до того, що інші платники будуть змушені платити більше.

Податкова система повинна бути прогресивною. Деякі види податків по своїй природі є регресивними. Податок на нерухомість, податок на додану вартість, акцизний збір і мито визначаються таким чином, що їхня сума не залежить від рівня забезпеченості платника податків, хоча випадково така залежність і може мати місце. Тому серед осіб, що повинні сплачувати такі податки, можуть бути як забезпечені, так і менш забезпечені люди.

Податкова система повинна сприяти інвестиціям, економічному розвитку, конкурентноздатності і працезайнятості. Вона не може цьому сприяти, якщо ставки оподатковування настільки високі, що дозволяють досягти належного рівня прибутковості. Крім цього, занадто високі ставки продовжують життя тіньового сектора економіки. Якщо за рахунок розширення бази оподатковування вдається знизити ставки оподатковування, то податкова система стане більш привабливої для інвесторів.

Податкова система повинна бути подібною до систем, що існують у більшості інших країн, оскільки іноземні інвестори хотіли б обкладатися податками по знайомій їм системі. Уведення такої системи також дозволило б вітчизняним підприємствам більш ефективно конкурувати в інших країнах.

Податкова система в Україні повинна бути стабільною і прогнозованою. Якщо й існує що-небудь, чого платники податків не люблять ще більше, чим сплачувати податки, то це раптове введення ще одного або декількох нових податків або істотна зміна в системі оподатковування десь у середині податкового періоду.[5]

Податкова система повинна бути по можливості більш простою і зрозумілою. Адміністрування податкової системи повинне бути справедливим і чесним. Незалежно від того, наскільки добре розроблені закони в складі податкової системи, система не буде працювати, якщо її адміністрування не буде чесним і справедливим. У цьому відношенні Державна податкова адміністрація України досягла значних успіхів за останні роки, однак, є ще над чим попрацювати.

У світі не існує ні однієї податкової системи, яка б відповідала усім вимогам, яким повинна була б відповідати оптимальна податкова система. Багато хто з існуючих податкових систем лише наближаються до цього, і чим повніше виконуються ці вимоги, тим краще така податкова система.

Отже, основною причиною, по якій оптимальні вимоги ніде цілком не виконуються, є та обставина, що податкове законодавство, як і будь-яке інше законодавство, є продуктом політичного процесу. А політика, крім всього іншого, -- це мистецтво компромісу і маркетингу. На даному етапі розвитку суспільства податкова система ще не досягла вершини своєї досконалості, проте, якщо врахувати вище перераховані принципи та фактори податкова система набуде стрімкого розвитку. [6]

4. Практична частина

Визначити податкові зобов'язання, податковий кредит та належну до сплати суму ПДВ за січень 2010року і заповнити податкову декларацію з ПДВ.

Розв'язок:

Таблиця 1.1 Розрахунок ПДВ

Розрахуємо суму ПДВ як різницю між податковим зобов'язанням і податковим кредитом:

ПДВ = 32667-78448 = -45781 грн.

Висновок: У лютому 2010 року у підприємства виникає податковий кредит в розмірі 45781 грн.

ЗАДАЧА 2

Визначити валові доходи, валові витрати, базу оподаткування і належний до сплати (відшкодування) податок на прибуток підприємств (ППП) за І квартал і заповнити податкову декларацію з ППП.

Розв'язок:

База оподаткування ППП (за діючою ставкою 25%) визначається як різниця між валовими доходами і валовими витратами підприємства, за мінусом амортизаційних відрахувань для основних фондів:

БО = ВД - ВВ - А, де (2.1)

БО - база оподаткування;

ВД - валові доходи;

ВВ - валові витрати;

А - амортизаційні відрахування.

Таблиця 2.1 Розрахунок податку на прибуток підприємств

Висновок: Отже, підприємство повинно сплатити 695грн. податку з прибутку підприємств.

ЗАДАЧА 3

Визначити соціальну пільгу, соціальні утримання, податок з доходів фізичних осіб та заповнити податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Розв'язок:

Податок з доходів фізичних осіб обчислюється як різниця між доходами фізичної особи зменшеної на суму відрахувань до соціальних фондів та на соціальну пільгу і помножену на ставку оподаткування, тобто:

ПДФО = (Д - СУ - СП ) * Ст, де (3.1)

ПДФО - податок з доходів фізичних осіб;

Д - дохід;

СУ - соціальні утримання;

СП - соціальна пільга;

Ст - ставка оподаткування ПДФО ( на сьогодні в Україні становить 15%);

Згідно ст. 6.5.1 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку, якщо розмір його не перевищує суми , яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму помноженої на 1,4:

ОС = ПМ*1.4, де (3.1)

ОС - обмежувальна сума;

ПМ - прожитковий мінімум.

Соціальні утримання складаються з: внеску до Пенсійного фонду - 2%, на соціальне страхування - 0,5%(якщо з/п менша прожиткового мінімуму) і 1%(якщо з/п більша прожиткового мінімуму), на випадок безробіття - 0,5% від нарахованої заробітної плати.

Таблиця 3.1 Розрахунок податку на доходи фізичних осіб

Висновок: Загальна сума ПДФО, нарахована працівникам у даному місяці становить 1577,83грн.

Висновки

Чинна податкова система має суттєві недоліки: вона носить яскраво виражений фіскальний характер і не виконує стимулюючу, регулюючу та перерозподільну функції, для ефективного функціонування необхідно усунути нестабільність та складність, внутрішню неузгодженість складових систем, низький рівень податкової дисципліни, порушення принципів економічної, соціальної справедливості та рівномірності.

У більшості країн світу податки є "ефективним знаряддям державної політики" відносно життєдіяльності суспільства, а саме: перерозподілу ВВП у соціальному, віковому, територіальному, галузевих аспектах компенсації недоліків ринкових механізмів, розміщення ресурсів і забезпечення суспільними благами, заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, антициклічного регулювання економіки, підтримання рівня зайнятості, стабілізації ринкової кон'юнктури.

Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стану фінансів держави та її бюджету, через який держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки, соціальної сфери, культури тощо.

Нинішня податкова система не стимулює належним чином виробництво, інновації, інвестування в реальний сектор економіки, вимиває значні грошові кошти з реального сектора економіки в тіньовий.

Реформування податкової системи необхідно проводити шляхом послаблення податкового тиску щодо тих, хто платить податки і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство цим переобтяжене. З другого боку - необхідно полегшити податковий тиск.

Таким чином, податкова реформа поряд із зменшенням податкового тиску через зміну податкового законодавства повинна врегулювати відношення суб'єктів господарювання різних організаційно - правових форм, різних форм власності і напрямів діяльності з державою, створити для них рівні стартові можливості. В підсумку, однією з найбільш ефективніших форм управління ринковою економікою є податкове регулювання та створення ефективної податкової політики, бо саме податки є основним джерелом доходів держави і виступають важливим економічним інструментом стимулювання ділової активності та регулювання виробництва, а також забезпечення соціальних гарантій .

Тому реформування податкової системи необхідно починати із встановлення таких принципів оподаткування, які б несли в собі ідею як фіскальної ефективності, так і регулюючих механізмів для економічного зростання, а далі на основі таких принципів реформувати податкове законодавство.

Використана література

1. Крисоватий А.І., Кощук Т.В. Податкові трансформації та економічне зростання //Фінанси України, 2009. - Вип.№9. - с. 10-24.

2. Кузьмінський Ю.О. Податок на додану вартість в України та деяких країнах СНД // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - Вип..№6. - с.43-51.

3. Краснокутська Л.М. Сплата місцевих податків і зборів // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - Вип..№5. - с.51-57.

4. Онишко С.В. Проблеми та можливості модернізації інституту податкової політики в Україні // Гроші. Фінанси. Кредит. - 2007. - С. 129-137

5. Фісун А.О. Податкова політика як стимул розширеного інноваційного виробництва //Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - №4, -с.24.

6. Дані лов О. Д., Фліссак Н. П. «Податкова система та шляхи її реформування» Навчальний посібник - К.: Парламентське вид-во, 2005 р.

7. Економіка України / За ред. Б.Ф. Заболоцького. - Львів, 2005.

8. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В. Система оподаткування та облікова політика - К.: Центр навчальної літератури - 2007. - с.616.

9. Самуельсон П. Економіка. Київ, 2005р.

10 . Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97- ВР (зі змінами і доповненнями).

11. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

12. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IY (зі змінами і доповненнями).

Размещено на Allbest.ru