Дослідження економічного стану та визначення шляхів фінансового оздоровлення підприємства

Економічно розвинуті країни по-різному вирішують проблеми санації та банкрутства підприємств відповідно до особливостей економічного й соціального розвитку, принципів побудови національних фінансових систем та їхніх складових - фінансів підприємств. Цілісною системою проведення фінансового оздоровлення окремого підприємства є так звана класична модель санації, яка широко використовується як основа для розробки механізму фінансової санації конкретних суб'єктів господарювання в країнах із розвинутою ринковою економікою.

Згідно з класичною моделлю санації, функціональну схему якої зображено на рис. 2, процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи. Наступним етапом санації е проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На підставі комплексного аналізу господарської діяльності підприємства визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина та якість фінансового стану фірми.

Під час аналізу здійснюється експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства, визначаються його сильні та слабкі сторони. На підставі результатів причинно-наслідкового аналізу, згідно з класичною моделлю санації, робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, а відтак - про доцільність чи недоцільність санації даної господарської одиниці. Якщо підприємство перебуває в глибокій кризі, не сумісній із дальшим його існуванням, то приймають рішення про консервацію та ліквідацію суб'єкта господарювання. Інакше санація означатиме лише відстрочку часу ліквідації підприємства і нічого, крім додаткових збитків, власникам та кредиторам не дасть. Ліквідація може здійснюватися на добровільній основі або в примусовому порядку.

У разі, коли підприємство має справді реальні надії на виправлення становища, приймають рішення про розробку санаційної концепції з метою проведення фінансового оздоровлення, з одночасним визначенням цільових орієнтирів. Що раніше на санаційне спроможному підприємстві розпочнеться санація, то більші шанси на її успіх.

У разі прийняття рішення на користь санації слід здійснити невідкладні заходи щодо поліпшення ліквідності, платоспроможності підприємства та оптимізації структури капіталу в напрямку зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості. З цією метою доцільно реалізувати так звану шокову (Crach) програму.

Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей та тактики проведення санації. За визначення цілей санації слід ураховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси, обмежені можливості збуту продукції та мусить провадити свою діяльність у рамках правового поля відповідної держави. Цілі мають бути реальними та придатними для кількісного (чи якісного) вимірювання. Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети слід узгодити тактичні цілі, а саме:

* сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів;

* основні вартісні цільові показники (виручка, прибуток, ліквідність тощо).

Лише за умови досягнення консенсусу щодо тактичних цілей між сторонами, відповідальними за прийняття рішень, можна досягти головної стратегічної мети санації.

Стратегія - це, власне, узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Конкретні оперативні заходи в санаційній стратегії не відображаються. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних вигод, які б забезпечили компанії високу рентабельність. Суть її полягає у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.

Відповідно до вибраної стратегії розробляється програма санації, тобто система запрогнозованих, взаємозв'язаних заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи. Вона формується на підставі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу та стратегічних завдань санації.

Наступним елементом класичної моделі оздоровлення є проект санації, який розробляється на базі санаційної програми і містить техніко-економічне обгрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їхньої окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Менеджмент підприємств повинен своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод під час здійснення оздоровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує інформаційну, планову, консалтингову, координаційну та контрольну функції. Завданням санаційного контролінгу є контроль за ходом реалізації плану санації, ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.

2. Аналіз фінансово-господарської діяльності та причин кризового стану ТОВ «Домус Готель-1»

2.1 Загальна характеристика ТОВ "Домус Готель-1"

ТОВ "Домус Готель-1" належить до готельного ланцюга "Холідей Інн Готелі і Курорти", ТОВ “Домус Готель-1” можна віднести до такого типу готелів як сімейні.

Готель «Домус Готель-1» був відкритий в 1998 році. На посаду Генерального Менеджера був запрошений професійний керуючий з досвідом роботи 20 років в індустрії гостинності, 8 з який - керування готелями. Готель «Домус Готель-1» відповідає міжнародним стандартам марки «Холідей Інн» і дотримується політики ланцюга "Холідей Інн Готелі і Курорти". Готелю привласнений статус 4 зірок.

Готель розташований у 15 хвилинах їзди від залізничного вокзалу “Київ-пасажирський” й у 35 хвилинах їзди від Майдану Незалежності (готель надає свої власні мікроавтобуси) у мальовничому, безпечному й екологічно чистому куточку.

Крім комфортного проживання в номерах готель пропонує своїм гостям 2 ресторани, бар, боулинг і інші види спорту, як літнього (велосипеди, прекрасно оснащений тенісний корт), так і зимового спорту (коники, лижі, снігоходи, підлідна риболовля), казино, сауну, басейн, тренажерний зал, масаж, салон краси, пральню і хімчистку, пункт обміну валюти, бізнес-центр,

У гостей готелю є багатий вибір місць, де вони можуть покуштувати вкуснейшие блюда європейської кухні і відпочити в затишній і теплій атмосфері 2 ресторанів готелю («Роза вітрів», «Кияночка») і банкетних залів. Особливою гордістю готелю можна назвати намети на свіжому повітрі, що функціонують улітку, де гості готелю можуть самі приготувати шашлик. Особливим успіхом такі намети користуються у іноземних гостей.

Ресторани готелю славляться прекрасною кухнею і високим рівнем обслуговування.

Кожен відвідувач готелю також може відпочити і підтримати форму в спортивно-оздоровчому центрі. Відвідування тренажерного залу, фінської сауни, солярію, і масажного кабінету залишає незабутні враження в кожного відвідувача.

Відмінний сервіс, надійна служба безпеки і прийнятні ціні зроблять прибування в Готельному комплексі максимально приємним. У готелі діє система розрахунків по кредитних картках VISA, Master Card, American Express, Diners Club .).

На території готелю мається охоронювана безкоштовна автостоянка.

Бізнес-центр пропонує усі види секретарських робіт, комп'ютерні і друковані послуги, доступ до мережі Інтернет, факсимільний зв'язок.

Готель має 154 прекрасно оснащених номерів (включаючи номера люкс) із супутниковим телебаченням, кондиціонером, міні-баром, радіо, телефоном із прямим виходом на міжнародний зв'язок, мається можливість для підключення комп'ютера в номері.

Номери поділяються на:

одномісний з великим ліжком (96 номерів);

двомісний (50 номерів);

2-х кімнатний люкс (4 номера);

3-х кімнатний люкс (2 номера);

4-х кімнатний люкс (2 номера).

На готельні послуги готелю «Домус Готель-1» існує опублікований тариф:

Одномісний номер - 154$

Двомісний номер - 170$

Тримісний номер - 190$

2-х кімнатний люкс - 250$

3-х кімнатний люкс - 330$

4-х кімнатний люкс - 440$

Ціни за номери зазначені в доларах США. Оплата за номер здійснюється в гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання послуг готелю. Діти до 16 років з номері з батьками проживають безкоштовно. У вартість входить 20% ПДВ, сніданок - шведський стіл (буфет).

Для підвищення відсотка завантаження готелю проводиться політика стимулювання продажів номерів компаніям, туристичним агентствам, авіакомпаніям. При груповому бронюванні номерів надаються диференційовані знижки на проживання, харчування, розваги.

Деякі види послуг (наприклад, користування сауною, басейном, тренажерним залом) для гостей готелю - безкоштовні.

Готель також надає безкоштовний шаттл (маршрутне таксі) до/з центра міста Київ (вул.Володимирівська).

Сегмент «Служба прийому і розміщення» означає те, що заявка на бронювання була прийнята співробітником цієї служби.

«Контракти» полягають між Відділом продажів і інших організацій (великими корпораціями, туристичними компаніями)

«Спец. пакети» - це різні спеціальні пропозиції, зв'язані з визначеними подіями, такими як, Новий рік, 8 березня, 23 лютого, весілля.

Заявки на групове бронювання надходять з Відділу продажів у Відділ бронювання.

Готель укладає контракти з авіакомпаніями і приймає пасажирів (при наявності гарантійного листа і ваучера для кожного) у випадку затримки і скасування рейса.

Незважаючи на невелику вартість номера при тривалому проживанні, адміністрація готелю намагається збільшити цей сегмент для підвищення відсотка завантаження готелю.

До складу ТОВ “Домус-Готель 1” входять такі структурні служби: служба управління номерним фондом; адміністративна служба; служба суспільного харчування; комерційна служба; інженерні (технічні) служби; допоміжнії додаткові служби.

Служба управління номерним фондом займається рішенням питань, зв'язаних із бронюванням номерів, прийомом туристів, що прибувають у готель, їхньою реєстрацією і розміщенням по номерах, а також відправленням додому чи до наступного пункту маршруту подорожі після закінчення терміну проживання, забезпечує обслуговування туристів у номерах, підтримує необхідний санітарно-гігієнічний стан номерів і рівень комфорту в житлових приміщеннях, займається наданням побутових послуг гостям. Склад служби: менеджер по експлуатації номерів, служба прийому і розміщення, служба покоївок, об'єднана сервісна служба (швейцари, коридорні, гардеробники), служба портьє, служба консьєржа, служба посильних, інспектор по прибиранню номерів, служба безпеки.

Адміністративна служба відповідає за організацію керування всіма службами готельного комплексу, вирішує фінансові питання, питання кадрового забезпечення, займається створенням і підтримкою необхідних умов праці для персоналу готелю, контролює дотримання встановлених норм і правил по охороні праці, техніці безпеки, протипожежної й екологічної безпеки.

Склад служби: секретаріат, фінансова служба, кадрова служба, еколог, інспектори по протипожежній безпеці і техніці безпеки.

Служба суспільного харчування забезпечує обслуговування гостей підприємства в ресторанах, кафе або барах готелю, вирішує питання по організації й обслуговуванню банкетів, презентацій і т.д. : Склад служби: кухня, ресторан, бари, кафе, служба банкетинга.

Комерційна служба займається питаннями оперативного і стратегічного планування. Аналізує результати господарської і фінансової діяльності. Склад служби: комерційний директор, служба маркетингу.

Інженерні (технічні) служби -- створюють умови для функціонування систем кондиціонування, теплопостачання, санітарно-технічного устаткування, електротехнічних пристроїв, служб ремонту і будівництва, систем телебачення і зв'язку. Склад служби: головний інженер, служба поточного ремонту, служба благоустрою території, служба зв'язку.

Допоміжні служби забезпечують процес роботи готельного комплексу, пропонуючи послуги пральні, швейної, білизняних служб, служби прибирання приміщень, множної служби, послуги складу й ін. Додаткові служби надають платні послуги. У їхній склад входять перукарня, басейн, сауна, солярій, аерарій, спортивні спорудження й інші підрозділи.

2.2 Аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою ділової активності і надійності підприємства. Він визначається наявним в розпорядженні фірми „Домус Готель-1” майна і джерел його фінансування, а також фінансовими результатами діяльності фірми „Домус Готель-1”.

Як свідчать дані табл. 2.1, за період 2003-2005 рр. виручка від реалізації продукції підприємства збільшилася на 83,3 %, або на 50184 тис.грн. у грошовому виразі. Нажаль, собівартість продукції зростала у цей же час випереджаючими темпами - на 98,97 %, хоча у абсолютному розмірі зростання витрат було помітно меншим, аніж доходів - на 38977,8 тис.грн. Саме це сприяло збільшенню розміру валового прибутку у 2005 р. на 2072,2 тис.грн. (майже на 17,5 %) порівняно з 2003 р. Але, слід відмітити, що у 2005 р. внаслідок двократного переважання темпів росту собівартості над доходом від основної діяльності відбулося зниження розміру валового прибутку порівняно з 2004 р. на 4888,1 тис.грн.

Зростання адміністративних витрат на витрат на збут за невеликих розмірів інших операційних доходів протягом 2004-2005 р. призвело до зменшення фінансових результатів від операційної діяльності з 6122,6 тис.грн. у 2003 р. до 2357,7 тис.грн. у 2005 р.

Ще однією негативною рисою виробничо-господарської діяльності підприємства є величезне зростання фінансових витрат, розмір яких збільшився за період, що аналізується на 1519,1 тис.грн. У той же час, інші доходи зросли лише на 454,6 тис.грн., а інші витрати - на 341,4 тис.грн. У кінцевому підсумку це призвело до того, що, починаючи з 2004 р. підприємство є безприбутковим.

Суттєві зміни відбулися у розмірі та структурі витрат на виробництво продукції ТОВ «Домус Готель-1» (табл. 2.2).

За даними табл. 2.2 видно, що загальний розмір операційних витрат ТОВ «Домус Готель-1» збільшився протягом 2004-2005 р. на 10310,2 тис.грн. та став на 12 ,64% більше, ніж у 2003 р. Відмітимо, що найбільше зростання характерне для матеріальних витрат - їх розмір підвищився на 17324,7 тис.грн. (або на 34,8 %). Зростання характерне й для витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи (на 2732,6 тис.грн. та 1080,7 тис.грн. відповідно), а також розмір амортизаційних відрахувань (на 442,2 тис.грн.). У той же час, розмір інших витрат був значно зменшений - на 11270 тис.грн. (більш ніж на 47 %), що можна розцінювати позитивно.

У структурі операційних витрат ТОВ «Домус Готель-1» переважають матеріальні витрати. Не зважаючи на те, що у 2004 р. їхня частка у загальному обсязі операційних витрат дещо знизилася порівняно з 2003 р. (до 61,05 %), у 2005 р., за рахунок стрімкого зростання цін на сировину та матеріали, а також електроенергію, частка цих витрат збільшилася до 73,05 %.

Частка витрат на оплату праці також зросла протягом періоду, що аналізується (з 9,32 % у 2003 р. до 10,05 % у 2005 р.). Але, більш ніж удвічі зменшилася питома вага інших витрат, на які у 2005 р. приходилося лише 10 % усіх операційних витрат підприємства.

Зміни у основних результатах діяльності підприємства супроводжувалися суттєвими змінами у складі його майна, які проілюстровані даними табл. 2.3.

Загальна вартість майна ТОВ «Домус Готель-1» протягом останніх двох років зросла майже вдвічі - на 97,1 % або на 20417,8 тис.грн. у вартісному виразі.

Таке зростання було обумовлено, насамперед, майже п'ятикратним збільшенням дебіторської заборгованості (її розмір збільшився на 12176,1 тис.грн.), а також закупівлею нового технологічного обладнання, що віддзеркалилося на вартості основних фондів - вона зросла за період, що аналізується, на 7796,6 тис.грн. Пояснення збільшення дебіторської заборгованості лежить у площині незадовільної роботи з покупцями продукції підприємства, яка позначається на несвоєчасності отримання грошових коштів за відвантажену продукцію. При цьому, внаслідок розширення обсягів виробництва завдяки технологічному оновленню на підприємстві, розмір дебіторської заборгованості швидко накопичується. Це призводить до зниження ефективності використання основних фондів, які було придбані за рахунок кредитів, отриманих ТОВ“Домус-Готель-1” протягом 2003 та 2004 рр.Звертає на себе увагу й збільшення розміру грошових коштів на рахунках підприємства більш ніж у 8,7 разу. Це також є наслідком збільшення обсягів виробництва завдяки впровадженню нового обладнання. У той же час, підприємство значно скоротило розмір товарно-матеріальних запасів (на 599,2 тис.грн.) та інших оборотних активів - на 59,2 тис.грн.

У структурі майна підприємства відбулися наступні зміни: якщо станом на 1.01.04 р. частка основних засобів перевищувала 56,31 %, то на 1.01.06 р. вона становила ледве більше 47 %. Найбільшою питомою вагою станом на 1.01.06 р. характеризуються оборотні активи - 52,4 %, а в них - дебіторська заборгованість займає більш ніж 70 %. Частка ТМЗ у складі оборотних активів скоротилася протягом 2004 р. майже вдвічі - з 61,88 % до 36,97 %, а у 2005 р. - ще на 13,74 %. Дещо збільшилася частка грошових коштів (на 4,08 %).

Щодо джерел формування майна підприємства, то протягом 2004-2005 рр. в них відбулися наступні зміни (табл. 2.4). Збільшення загального розміру джерел фінансових ресурсів підприємства за період з 1.01.04 р. по 01.01.06 р. на 20417,8 тис.грн. відбувалося за рахунок, перш за все збільшення розміру залучених коштів, величина яких зросла на 17110,5 тис.грн. (більш ніж у 2,7 разу).

Розмір власного капіталу підприємства протягом усього періоду, що аналізується, поступово зростав.

Загальне зростання власних коштів, вкладених у майно підприємства склало 23 %. Основним джерелом цього зростання став інший додатковий капітал, величина якого збільшилася на 3132,1 тис.грн. Внаслідок безприбуткової діяльності підприємства, воно дуже обмежене у джерелах поповнення власного капіталу, хоча й використовувало інші методи його поповнення. Так, протягом 2004 р. підприємство здійснило додаткову емісію акцій на загальну суму 300 тис.грн. Але це не стало суттєвим чинником зростання розміру фінансових ресурсів, оскільки, як це вже було зазначено раніше, домінуючу роль у складі фінансових ресурсах ТОВ «Домус Готель-1» відіграють залучені кошти.

Щодо складу та структури останніх, то відмітимо, що підприємство намагається використовувати різноманітні зовнішні джерела фінансування: як довгострокові, так й короткострокові кредити.

2.3 Аналіз ліквідності і платоспроможності

Вже на попередньому етапі аналізу було визначено, що існуючий стан й структура майна ТОВ «Домус Готель-1» та джерел його формування визначають незадовільний фінансовий стан підприємства, про що свідчать показники, наведені у табл. 2.5.

Не зважаючи на збільшення розмір оборотних активів підприємства, внаслідок величезного зростання кредиторської заборгованості, відбулося погіршення стан ліквідності та платоспроможності ТОВ «Домус Готель-1». Так, на підприємстві не виконується жодне з рекомендованих значень відповідних показників. Навіть зростання розміру грошових коштів не призвело до суттєвого покращення абсолютної ліквідності підприємства.

Таблиця 2.7 Динаміка показників фінансового стану ТОВ «Домус Готель-1»

Показник	на 1.01.04	на 1.01.05	на 1.01.06	Рекомендоване значення
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,022	0,018	0,052	0,2
Проміжний коефіцієнт покриття	0,525	0,562	0,707	0,7
Коефіцієнт ліквідності ТМЗ	0,892	0,351	0,215	0,5-0,7
Загальний коефіцієнт покриття	1,442	0,949	0,927	1,2-2,0
Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості	0,502	0,544	0,655	-
Коефіцієнт автономії	0,699	0,417	0,437	0,5
Коефіцієнт співвідношення власних та залучених коштів	2,324	0,715	0,772	-
Коефіцієнт фінансової залежності	0,301	0,583	0,565	-
Власний оборотний капітал	2861,300	-1069,000	-1538,000	-

Зростання притаманне також й проміжному коефіцієнту покриття, яке визване збільшенням дебіторської заборгованості у складі оборотних активів підприємства. Але, внаслідок відчутного скорочення розміру товарно-матеріальних запасів, відбулося не тільки зменшення відповідного коефіцієнту ліквідності, але й загального коефіцієнту покриття. ТОВ «Домус Готель-1» не в змозі розрахуватися з поточними зобов'язаннями навіть за рахунок спрямування на ці цілі усіх власних оборотних активів.

Таким чином, ТОВ «Домус Готель-1» можна визнати неплатоспроможним підприємством з неефективною структурою оборотних активів, що потенційно несе загрозу його фінансовій стійкості та можливостям самофінансування.

Цей висновок підкріплюється й подальшим аналізом показників, що відбивають співвідношення різних джерел фінансування у їх загальному обсязі.

Внаслідок збільшення кредиторської заборгованості, яке відбувалося на тлі скорочення темпів зростання власного капіталу, спостерігається зменшення автономії підприємства та все більша його залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Якщо на 1.01.04 р. розмір власного капіталу у 2,3 разу перевищував обсяг залучених ресурсів, то станом на 01.01.06 р. він вже був на 30 % меншим. Зростання фінансової залежності простежується й на прикладі величини власного оборотного капіталу. Якщо у 2003 р. підприємство формувало необхідні запаси оборотних активів за рахунок власних засобів, то у 2004-2005 рр. воно повністю перейшло на використання для цих цілей виключно залучених засобів. Нестача власних оборотних коштів складає більш ніж 1,5 млн. грн., що складає лише 1,3 % річного обсягу виробництва продукції на може вважатися несуттєвим. Але сам факт зростання виручки від реалізації продукції за умов зменшення власного оборотного капіталу й збільшення залежності від зовнішніх джерел фінансування характеризує підприємство як таке, що має усі ознаки нестійкого виробництва з непередбачуваними перспективами й наслідками фінансово-господарської діяльності.

3. Шляхи подолання фінансової кризи на підприємстві та реалізації санаційних заходів

3.1 Загальна характеристика проекту санації ТОВ "Домус Готель-1"

До складу готельного господарства ТОВ "Домус Готель-1" входить спеціалізований комплекс „Добриня”, який розташовано на Лісовому масиві. Насьогодні цей комплекс використовується виключно для розміщення клієнтів й відряджених, які прибувають у м.Київ з метою вирішення певних питань на підприємстві. При цьому номерний фонд СК „Добриня”, який складає 400 місць, використовується лише на 15 % й приходить у занепад.

Вважаємо за доцільне в межах санації ТОВ "Домус Готель-1" розробити й впровадити інвестиційний проект з технологічного оновлення цього готельного комплексу з наданням йому статусу готелю санаторного типу.

Номінальна ліжкова потужність (за проектом) -- 500 місць, реальна (після неостаточної модернізації номерного фонду) -- 350 місць.

Згідно з маркетинговою стратегією підприємства планується пропонувати великим підприємствам України викупати не путівки, а певну кількість днів санаторно-курортного та туристичного обслуговування зі стандартизованим набором послуг. Окрім того, пропонуватиметься додатковий перелік послуг із розрахунку, що сплата за них віднімається від вартості одного дня передплаченого сервісу. Таким чином, якщо загальна розрахункова кількість ліжко-місць після реалізації інвестиційного проекту буде дорівнювати 500, то, зважуючи на реальні обсяги замовлень у попередні роки та вимоги до забезпечення ефективного їх використання, загальна кількість путівок буде сягати 20010 на рік. При цьому вони будуть розподілені на 200 комплектів по 100 днів у кожному, які й будуть пропонуватися великим підприємствам.

Витрати на сировину й матеріали для реалізації проекту складають 4626984,56 грн., у перерахунку на один комплект пропозиції (100 днів санаторно-курортного обслуговування на 4 особи) ці витрати складуть 23134,92 грн.

У відповідності із виробничою програмою, річний фонд оплати праці при переході на нові види туристичних та санаторно-курортних послуг з наданням вказаних видів послуг становитиме 3760292 грн. Відмітимо, що до складу загального фонду оплати праці входить як фонд основної заробітної плати, так й фонд додаткової заробітної плати. Розмір останнього визначається у відповідності із діючим на ДП СКК “Добриня” положенням про преміювання, за яким граничний розмір премії за виробничими результатами для перших двох категорій працівників підприємства дорівнює 30 % від основної заробітної плати, а третьої категорії працівників - 20 % від основної заробітної плати. Відповідно, розмір нарахувань на фонд оплати праці, передбачений діючим законодавством складатиме 1222094,9 грн. на рік.

Для проведення оцінки ефективності запропонованого проекту зауважимо, що за результатами маркетингових досліджень було запропоновано встановити наступну ціну на один комплект 155250 грн., що дорівнює 388,12 грн. на 1 особу на день. Виходячи із запланованого обсягу надання послуг, який ґрунтується на дослідженні ринку санаторно-курортного лікування та туристичних послуг, витрат на виробництво та витрат, пов'язаних із обслуговуванням інвестування, розрахуємо основні показники реалізації проекту (табл. 3.1.).

Як свідчать дані табл. 3.1, за результатами реалізації запропонованого інвестиційного проекту вже у перший рік буде отримано чистий прибуток у розмірі 3627353,8 грн., який у подальшому буде постійно зростати та на 10 рік освоєння виробництва складатиме 61828507,3 грн.

Для формування остаточного висновку щодо привабливості проекту в якості об'єкту інвестування, необхідно розрахувати чистий грошовий потік, дисконтований грошовий потік, внутрішню норму доходності та термін окупності кожного з запропонованих проектів.

За результатами розрахунків видно, що розмір чистого грошового потоку за проектом вже у першій рік його реалізації складатиме 2428,7 тис.грн., а протягом 10 років дорівнюватиме 60628,8 тис.грн.

Кінцевий висновок про привабливість запропонованого проекту можливо зробити на підставі розрахунку чистого приведеного доходу (дисконтованого грошового потоку) та індексу доходності. Розрахунки проведено за ставкою дисконтування 15 % (табл 3.2).

Як свідчать розрахунки, у перші 4 роки розмір сумарного дисконтованого грошового потоку за проектом складатиме 19801107,33 грн.. У цілому, за 10 років реалізації проекту сумарний дисконтований грошовий потік складатиме 86070197,70 грн. На підставі проведених розрахунків можна обчислити коефіцієнт рентабельності інвестицій. Для цього використовують формулу:

Рентабельність інвестицій = Чистий дисконтований дохід / Розмір інвестицій

Таким чином:

РІ=86070197,70 /16200100 = 5,3129

де 86071097,70 - чистий дисконтований дохід за проектом;

16200100 - сумарні витрати на інвестування (12 млн. грн. - основна сума інвестицій, 4200100 грн.- відсотки).

Визначення доцільності реалізації проекту за показником внутрішньої ставки доходу (IRR) проведемо за допомогою розрахунків, що наведені у табл. 3.3. Зауважимо, що внутрішня ставка доходу показує очікувану доходність проекту і відповідний, максимально допустимий, відносний рівень витрат, які можуть бути пов'язані з певним проектом. У практичній діяльності розрахунок цього показника здійснюють або на спеціалізованому фінансовому калькуляторі, або методом послідовного підбору. При цьому слід обирати таку ставку дисконту, щоб одержати значення теперішньої вартості, що дорівнює початковим інвестиціям.

Як свідчать розрахунки, для запропонованого проекту граничним є рівень витрат у 55 %. Приблизно за такою ставкою дисконту початкові інвестиції будуть дорівнювати чистому дисконтованому доходу за проектом.

Термін окупності проектів можна розрахувати логічним шляхом. Для цього за даними табл.3.4 визначимо, через яку кількість років після початку реалізації проекту, розмір сумарного грошового потоку буде більшим за розмір початкових інвестицій (12 млн.грн.). Для запропонованого проекту такий момент наступає на 3 рік (сумарний дисконтований грошовий потік у 3 році складає 12611424,26. Надалі, визначимо, у який саме момент кожного з років наступає момент окупності первинних інвестиційних витрат. За проектом, що розглядається після закінчення 2 року його реалізації для повного погашення інвестиційних витрат необхідно отримати 5028850 грн. (інвестиційні витрати мінус сумарний чистий дисконтований грошовий потік за 2 роки).

Усього ж за 3 роки реалізації цього проекту буде отримано 5640274,39 грн. Тобто, необхідний для повного погашення інвестиційних витрат розмір чистих дисконтованих грошових надходжень дорівнює 89,15 % його річного розміру (у 3 рік з початку реалізації проекту). Таким чином, у 11 місяці третього року з початку реалізації проекту настане момент окупності інвестиційних витрат (11 місяців - це 89,15 % року). Точний термін окупності проекту складає 2 роки й 325 днів.

Таким чином, реалізація запропонованого проекту, який передбачає добудову основного корпусу готелю СК “Добриня” та придбання нового медичного й допоміжного устаткування, що відповідатиме світовим стандартам, є доцільною та економічно обґрунтованою, такою, що повністю відповідає цілям діяльності готельної адміністрації м.Київ, її завданням та стратегії розвитку. Як доводять розрахунки, реалізації цього проекту дозволить отримати значний розмір прибутку та у підсумку може призвести до покращення фінансового стану ТОВ "Домус Готель-1" й його виходу з кризової ситуації.

3.2 Оцінка результативності санаційних заходів та їх впливу на фінансовий стан підприємства

У поточній діяльності ТОВ "Домус Готель-1" під час реалізації санаційних процедур перш за все необхідно здійснювати розрахунки потреб в зовнішньому фінансуванні підприємства. Ці потреби ґрунтуються на браку власних коштів та постійній необхідності в створенні товарно-матеріальних запасів з їх подальшим використанням в виробничої діяльності. Тому визначення фінансових потреб підприємства та оцінка їх можливого впливу на фінансове становище підприємства (перш за все прибутковість діяльності) є важливою складовою оперативного фінансового планування.

Як свідчить багаторічна практика провідних зарубіжних підприємств, найбільш влучним є застосування методу відсотка від товарообігу для визначення потреб в зовнішніх фінансових ресурсах. Користуючись цим методом, відповідальні за оперативне планування на підприємстві, за наказом керівника (власників підприємства), розраховують майбутні потреби в зовнішньому фінансуванні. При цьому використовується звітна база підприємства та показники, які відображають поточні справи підприємства в галузі товарообігу.

Крім того, маючи на увазі те, що великий обсяг кредиторської заборгованості негативно впливає на фінансове становище підприємства, керівництво повинне розробити певні заходи щодо зменшення обсягів цієї заборгованості, при цьому утримуючи її в межах визначених потреб, а також контролювати виконання цього рішення.

В межах планування керівництво також повинен цікавити й мінімальний обсяг грошей, які потрібні для здійснення поточної діяльності підприємства. З цією метою необхідно контролювати розміри кредиторської заборгованості та оцінювати показники її оборотності.

Тривалість обертання дебіторської заборгованості визначається за формулою:

 (3.3)

Згідно з цією формулою визначимо тривалість обертання дебіторської заборгованості:

Тр.об.деб.заб.(1999р.) = ((1926,5 + 2482,8) / 2) / 1154,8* 365 = 696,82

Тривалість обертання кредиторської заборгованості визначається за формулою:

(3.4)

Управління дебіторською заборгованістю полягає в виробленні та реалізації певної політики цін та комерційних кредитів, яка спрямована на прискорення повернення боргів та зниження ризику неплатежів. Процес управління ускладнюється в умовах нерівномірної за групами товарів інфляції. Зміна співвідношень між темпами інфляції в виробництві матеріальних ресурсів та готової продукції може змінити політику підприємства.

Внаслідок того, що на сьогоднішній день у вітчизняних підприємств немає обєктивних причин для планування суми чистого прибутку, тому як досі значними є інфляційні процеси, коливання цін на сировину та готову продукцію та ін., найбільш реальним є використання першого засобу. В цьому випадку розрахунок окремих показників плану здійснюється в такій послідовності.

1. визначення планового обсягу реалізації продукції базується на виробничій програмі, що розроблена з урахуванням потенціалу відповідного товарного ринку. Базовим показником розрахунку планової суми реалізації продукції є запланований обсяг виробництва товарної продукції. Модель розрахунку планового обсягу реалізації продукції задається наступною формулою:

ОРп = ЗГПп + ПТП - ЗКПк(3.5)

де ЗГПп - сума запасів готової продукції на початок періоду; ЗГПк - сума запасів готової продукції на кінець періоду;

ПТП - сумарний обсяг виробництва готової продукції .

Плановий обсяг реалізації продукції диференціюється в розрізі реалізації за готівку та з наданням товарного (комерційного) кредиту.

2. Розрахунок планового коефіцієнту інкасації дебіторської заборгованості здійснюється виходячи з фактичного її рівня в звітному періоді з урахуванням заходів щодо змін політики надання товарного кредиту.

3. Розрахунок планової суми надходження грошових коштів від реалізації продукції здійснюється за формулою:

ПДСп= ОРпн + (ОРпк * КІ) + НОпр,(3.6)

де ОРпн - плановий обсяг реалізації продукції за готівку в періоді, що розглядається ;

ОРпк - обсяг реалізації продукції в кредит в поточному періоді;

КІ - коефіцієнт поточної інкасації дебіторської заборгованості;

НОпр - сума раніше неінкасованого залишку дебіторської заборгованості.

Розрахований показник планової суми надходжень грошових коштів від реалізації продукції характеризує запланований обсяг позитивного грошового потоку підприємства від операційної діяльності.

4. Визначення планової суми операційних витрат здійснюється за формулою:

РДСп = ОВп + НПд + НПп - АОп,(3.7)

де ОВп - планова сума операційних витрат з виробництва та реалізації продукції;

НПд - планова сума податків та зборів, які виплачуються за рахунок доходу;

НПп - планова сума податків, які виплачуються за рахунок прибутку;

АОп - планова сума амортизаційних відрахувань від основних засобів та нематеріальних активів.

Даний показник планової суми витрачання грошових коштів характеризує запланований обсяг відємного грошового потоку підприємства з операційної діяльності.

Використання наведеного методу розрахунків грошових потоків дає змогу визначити необхідний розмір грошових коштів, які потрібні для фінансування підприємства. Внаслідок передбаченості витрат та надходжень у підприємства зявляється можливість ефективно керувати процесами формування дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно визначати додатковий розмір грошових потоків, які потрібні підприємству та залучати їх виключно в необхідній сумі за рахунок формування кредиторської заборгованості. При цьому можливо запобігти формуванню невиправдано великої кредиторської заборгованості. Крім того, при планування грошових надходжень іноді вдається визначити ту частку грошових коштів, які умовно є непотрібними підприємству на певний час. Для більш ефективного використання таких коштів можливе планування формування додаткової дебіторської заборгованості шляхом продажу товарів у кредит. При чому, якщо кредит буде надано на певних умовах, й перш за все, на умові повернення суми заборгованості з певним відсотком, це дасть змогу отримати додатковий дохід від позаопераційної діяльності.

Управління дебіторською заборгованістю є важливою складовою фінансового менеджменту на підприємствах. Тим більшого значення здобуває цей напрямок роботи керівника в умовах значної нестачі власних фінансових ресурсів та великої залежності від позичених грошових коштів. Саме розвязання проблем, які виникають на підприємстві в звязку з накопиченням великих сум несплачених йому боргів за продукцію, яка вже відвантажена, можуть призвести до отримання грошових коштів, покращення ліквідності та платоспроможності, прискорення обертання оборотних коштів та їх відносне вивільнення. Існує багато методів управління дебіторською заборгованістю, які базуються на попередньому аналізі її динаміки та структури. Особливості, які характерні для дебіторської заборгованості ТОВ „Домус-Готель 1” визначені раніше та є відправним пунктом для розробки напрямків вдосконалення кредитної політики підприємства та формування нових засад управління нею.

Одним з визнаних підходів щодо формування дебіторської заборгованості в умовах ринкових відносин є обєктивне визначення можливої суми фінансових ресурсів, які інвестуються підприємством в дебіторську заборгованість по товарному (комерційному) та споживчому кредиту. При розрахунку цієї суми необхідно враховувати заплановані обсяги реалізації продукції в кредит, середній період надання відстрочки платежу по окремим формам кредиту, середній період прострочки платежів виходячи з господарської практики, що склалася, коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції, яка реалізується в кредит.

Розрахунок необхідної суми фінансових ресурсів, які інвестуються в дебіторську заборгованість, здійснюється за наступною формулою:

Ідз = ((ОРпк) * Кс/ц * (ТІдз + ТІдз)) / 360,(3.8)

де Ідз - необхідна сума фінансових ресурсів, які інвестуються в дебіторську заборгованість;

ОРпк - запланований обсяг реалізації продукції в кредит;

Кс/ц - коефіцієнт співвідношення собівартості та ціни продукції, який має вираз дробу;

ТІдз - середній період інкасування заборгованості по товарах, строк сплати за які не настав;

ТІдз - середній період інкасування простроченої заборгованості.

Згідно з цією формулою можливо розрахувати реально необхідну суму дебіторської заборгованості, яка формується внаслідок надання товарних кредитів покупцям.

Аналіз попередніх фінансових звітів показує, що ТОВ „Домус-Готель” постійно знаходиться в залежності від зовнішніх джерел фінансування. Одним з доказів цього вислову є постійне зростання кредиторської заборгованості та невеликий розмір власних коштів. Так, загальний розмір власних коштів підприємства на 1.01.2004 р. становив 18099,4 тис.грн., В той же час у 2003 році підприємство має величезну кредиторську заборгованість (більш ніж 16 млн. у середньому на рік), що є побічним доказом браку коштів на фінансування поточних потреб.

Таким чином, діяльність підприємства знаходиться в значній залежності від зовнішніх джерел фінансування. Тому необхідно визначити перспективні обсяги кредиторської заборгованості з метою їх більш ефективного використання та зменшення розміру зовнішньої заборгованості підприємства. При цьому необхідно дотримуватися умов розрахунків з постачальниками продукції та бюджетом, а також з персоналом по заробітній платі. Все це можливо, якщо заздалегідь визначити потребу в ресурсах на фінансування розширення виробництва в межах підходу, який був запропонований раніше.

Для того, щоб скористатися формулою (3.1) перш за все визначимо, як змінився розмір відповідних розділів балансу у 2003 році

Зміна розміру товарно-матеріальних запасів = 5045,3-8020,6 = -2975,3 тис.грн.

Зміна розміру кредиторської заборгованості = 11192,0-22693,8 = -11501,8тис.грн.

У 2001 р. підприємство збільшило розміри наданих послуг на :

Т = 12632 тис.грн. (табл.2.1)

2002 р. рік підприємство закінчило без чистого прибутку (табл. 2.1). Звідси:

К = 0

За допомогою формули (3.1.) визначимо потребу в зовнішньому фінансуванні:

Необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел = 12632 *(-2975,3+11501,8)) / 110431,9 - 0 = 975,32 тис. грн.

Таким чином, для вирішення проблем, повязаних з поточним фінансуванням діяльності ТОВ «Домус-Готель 1», йому потрібно залучити із зовнішніх джерел протягом 2004 р. 975,32 тис.грн., або отримувати біля 81,27 тис.грн. щомісяця. Якщо порівняти цю потребу з розміром кредиторської заборгованості підприємства на початок 2004 року, розмір якої складає 11192 тис.грн., то бачимо, що її більш ніж достатньо для фінансування негайних потреб підприємства. Розмір кредиторської заборгованості більш ніж в 11 разів перевищує річну потребу у зовнішніх джерелах фінансування. Це свідчить про непотрібність та необґрунтованість подальшого значного збільшення кредиторської заборгованості.

Іншим напрямком оптимізації фінансового стану підприємства є визначення мінімально необхідної суми грошових коштів, які спрямовуються на фінансування його потреб. Згідно з формулою (3.3) тривалість обертання кредиторської та дебіторської заборгованості дорівнює:

Тр.об.кр.заб. = ((11192+22693,8) / 2) /110431,9 * 365 =56

Тр.об.деб.заб. = ((15354,4+12431,5)/2)/110431,9*365 = 45,91

Використовуючи ці дані, визначимо мінімальну необхідну суму грошей за формулою (3.18):

Мінімальна необхідна сума грошей = 110431,9 /(56+45,91)= 1083,6 тис.грн.

Таким чином, умовно щоденна потреба в грошових коштах складає 1083,6 грн. Цей розмір коштів дозволить підприємству фінансувати поточні потреби. Саме для визначення цього необхідно вдосконалення плану надходжень та витрат коштів.

Таким чином, як показали розрахунки, для забезпечення поточної діяльності підприємства йому буде достатньо використовувати зовнішні джерела фінансування у розмірі, що майже у 11 разів менше за існуючий.

Для остаточної оцінки ймовірності підвищення фінансової стійкості та платоспроможності підприємством за рахунок запропонованих заходів треба скористатися вимірниками фінансового ризику. Фінансовий ризик, як і будь-який інший, має математично виражену імовірність настання втрати, яка спирається на статистичні дані та може бути розрахована з достатньою точністю [12].

Щоб кількісно визначити величину фінансового ризику необхідно знати всі можливі наслідки будь-якої окремої дії та імовірність цих наслідків. Імовірність означає можливість отримання певного результату. Стосовно фінансово-економічних задач методи теорії імовірності зводяться до визначення імовірності настання подій та до вибору із можливих подій найбільш оптимальної з огляду на найбільший розмір математичного сподівання.

Величина ризику, або ступінь ризику, визначається двома критеріями: середнє очікуване значення та мінливість можливого результату.

Середнє очікуване значення - це те значення величини події, яке повязане з невизначеністю ситуації. Воно є середньозваженим для всіх можливих результатів, де імовірність кожного результату використовується в якості частоти або ваги відповідного значення. Середнє очікуване значення вимірює результат, який очікується в середньому.

Середня величина являє собою узагальнену кількісну характеристику та не дозволяє прийняти рішення на користь певного варіанту вкладення капіталу. Для кінцевого прийняття рішення необхідно виміряти мінливість показника, тобто визначити міру коливання можливого результату.

Коливання можливого результату являє собою ступінь відхилення очікуваного значення від середньої величини. Для цього на практиці використовують наступні критерії: дисперсію та середнє квадратичне відхилення [32].

Дисперсія являє собою середнє зважене з квадратів відхилень дійсних результатів від середніх очікуваних:

(3.9)

де G2 - дисперсія;

Х- очікуване значення для кожного випадку спостереження;

Х - середнє очікуване значення;

N - кількість випадків спостереження (частота)

Середнє квадратичне відхилення визначається за формулою:

,(3.10)

де G - квадратичне відхилення.

Середнє квадратичне відхилення є імонованою величиною та вказується в тих же одиницях, в яких здійснюється вимірювання значень. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення є мірою абсолютного коливання.

В межах фінансового аналізу як правило використовують коефіцієнт варіації. Він являє собою відношення середнього квадратичного відхилення до середньої арифметичної та показує ступінь відхилення отриманих значень:

V = G / X * 100,(3.11)

де V - коефіцієнт варіації, %;

G - середнє квадратичне відхилення, %;

X - середнє очікуване значення.

Коефіцієнт варіації - відносна величина. Тому на його розмір не оказують впливу абсолютні значення показника, що вивчається. За допомогою коефіцієнту варіації можна порівнювати мінливість ознак, які мають вираз в різних одиницях виміру [12].

Встановлена наступна якісна оцінка різних значень коефіцієнту варіації: до 10 % - слабка мінливість; 10-25 % - помірна мінливість; більш ніж 25 % - висока мінливість.

Розрахуємо ймовірність зменшення розмірів фінансування за рахунок зовнішніх джерел. Фактичний їх розмір станом на 1.01.2004 складає 11192 тис.грн., а у середньому за 2003 р. - 16942,9 тис.грн. За умов реалізації першого з запропонованих заходів потреба у зовнішніх фінансових ресурсах, які залучені на короткостроковій основі складе 975,32 тис.грн. Саме ці дані й будуть вихідними для розрахунку дисперсії (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Розрахунок дисперсії розміру позичених грошових коштів

Розміри грошових коштів	Ймовірність (кількість повторів певного розміру грошових коштів / загальна кількість спостережень)	Середнє очікуване значення (Фактичне значення * Імовірність)	Фактичне значення - Середнє очікуване значення	Дисперсія
975,32	0,3	292,596	648,92
11192	0,3	3357,6	2692,66
16942	0,3	5082,6	2112,11
Середнє очікуване значення (заг.)	8732,796		25832823

Розрахунки дисперсії (табл. 3.5) довели, що величина дисперсії дорівнює 25832823. Середньоквадратичне відхилення являє собою орінь з дисперсії. У нашому випадку середньоквадратичне відхилення дорівнює 6009,5279. Згідно з формулою (3.11) коефіцієнт варіації дорівнює:

Квар. = 6009,53 / 8732,8 = 0,68

Тобто ймовірність зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні складає 68 %, а значить є достатньо можливою.

Таким чином, розглянуті напрямки оптимізації фінансового стану ТОВ „Домус-Готель 1” є цілком реалістичними, що визначає необхідність реалізації запропонованих заходів і перебудови усієї системи управління фінансами підприємства на основі розглянутих підходів із використанням провідного світового та вітчизняного досвіду.

Висновки

фінансове оздоровлення санація криза банкрутство

Банкрутство - визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Умови та показник відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 2001 р.

Провадження у справах про банкрутство представляє особливий інтерес для підприємців, бухгалтерів, аудиторів, економістів, фінансистів та юристів. Це пов'язане, передусім, з недосконалістю законодавства у цій сфері, що породжує на практиці безліч проблем.

Банкрутство завжди зачіпає інтереси дуже багатьої осіб:

підприємств-кредиторів, які повинні встигнути заявити свої вимоги і претензії для того, щоб вони були враховані при погашенні боргів за рахунок майна банкрута;

найманих працівників, з якими у першу чергу мають буи здійснені розрахунки, а також, яким забезпечені певні гарантії при звільненні;

підприємств, що можуть виступити в ролі санаторів і тому зацікавлені у створенні досконалого механізму банкрутства.

Банкрутство - складний процес, який може бути охарактеризований з різних боків: юридичного, управлінського, організаційного, фінансового, обліково-аналітичного тощо. Власне, процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства, якій, зазвичай передують стадії нормальної ритмічної роботи і фінансових ускладнень. Банкрутство рідко буває несподіваним, особливо для досвідчених фінансистів та менеджерів, які намагаються регулярно відслідковувати тенденції у розвитку власних підприємств і найбільш важливих контрагентів та конкурентів.

Нерівномірний розвиток економіки і, тим більше, окремих її частин, зміна обсягів виробництва і збуту, значне падіння виробництва, що характеризується як кризова ситуація, слід розглядати не як збіг незадовільних ситуацій (хоча для окремого підприємства це буде саме так), а як деяку загальну закономірність, властиву ринковій економіці.

Кризові ситуації, що виникають в результаті відсутності відповідних профілактичних заходів, можуть призвести до надмірної розбалансованості економіки підприємства і нездатності продовження фінансового забезпечення виробничого процецсу, що кваліфікується як банкрутство підприємства.

Запобігання цьому стану потребує застосування спеціальних процедур або припинення діяльності даного підприємства та його ліквідації, що, як свідчить світова практика, також не можна вважати випадковістю. Банкрутство значної частини фірм, особливо нових, зафіксовано в усіх країнах, де ведеться така статистика.

Система банкрутства включає в себе цілий ряд логічних причинно-наслідкових організаційних і методичних прцоедур, які забезпечуються державними органами влади.

Вихідним пунктом системи є встановлення принципів і цілей, які повинні бути досягнуті в результаті функціонування її механізмів.

Основна ланка цієї системи - об'єктивна необхідність в доведенні структури виробництва до реального платоспроможного попиту, що формується ринком.

Мета створення і приведення в дію системи банкрутства в Україні - необхідність структурної перебудови всього народного господарства відповідно до ринкового попиту населення за умови досягнення прибуткової діяльності основних структур, які виробляють товари та послуги.

Досягнення цієї мети відбувається при ториманні наступних основних принципів:

встановлення єдиної стабільної і надійної для всіх суб'єктів господарювання системи комерційних взаємовідносин в ситуації банкрутства підприємвт;

надання боржникам, що виконують свої зобов'язання, можливості поновити свою діяльність;

створення системи заходів для відродження бізнесу;

створення комерційної і правової системи для заохочення роботи надійних партнерів і формування процедури вирішення фінансових спорів;

зберігання перспективних підприємств, які мають фінансові ускладнення в тих випадках, де це можливо і економічно доцільно;

створення механізмів, які надійно захищають інтереси всіх учасників системи банкрутства у випадку ліквідації збанкрутілого підприємства.

В цьому дослідженні були розглянуті лише окремі проблеми, що виникають в ході процедури банкрутства підприємства та проведенні його санації. Головний акцент був зроблений на розгляді правових аспектів взаємодій між збанкрутілим підприємством та його кредиторами, робітниками й державними органами управління. За результатами проведеного аналізу були виявлені найбільш важливі правові колізії, що виникають у стосунках між трьома групами зацікавлених осіб: по-перше, у відносинах підприємства з податковими та державними органами з питань погашення своїх боргових зобов'язань; другим напрямком, який вимагає вдосконалення, є питання усунення боргу перед працівниками та їхня подальша співпраця; третім напрямком, який виявився доволі неврегульованим, є процедура взаємовідносин підприємства з третіми особами, якими, насамперед, є акціонери або засновники, власники підприємств.