Фінансова діяльність підприємств житлового господарства

Таблиця 1.3.1

Графік погашення дебіторської заборгованості ЖКК №112 на 2002 рік, тис.грн.

Таким чином загальна сума погашення заборгованості складе приблизно 620 тисяч гривень. Це досить реальний, із можливих, розвиток подій при умові роботи над цим проектом. Якщо ж не працювати над стягненням боргів, то їх фактичне погашення може залишитись на рівні минулого року, тобто приблизно 490 тис.грн. Дуже важливим може стати проведення взаємозаліків з найбільшими боржниками - великими підприємствами міста, розташованими на території ЖКК №112, сума їх боргів складає 114,2 тис.грн., реальні обсяги взаємозаліків через отримання від них сировини та матеріалів складає приблизно 50 тис.грн. Тобто в найкращому випадку реально можна погасити дебіторську заборгованість на суму 670 тис.грн.

Необхідно також впроваджувати якомога ширше механізм договорів з підприємствами, на яких працюють громадяни-боржники, про відрахування платежів до ЖКК безпосередньо із заробітної плати таких робітників. Ця практика за останній рік призвела на різних підприємствах до зниження дебіторської заборгованості на 30%-55%.

Таким чином, житлове господарство, яке завідомо є збитковим та неспроможним через регульваність державою тарифів на власні послуги, не має зараз можливості самостійно збільшити свої доходи, але, знаходячись у кризовому стані, підприємства галузі повинні працювати над розробкою моделей зменшення видатків та покращення фінансового стану через зменшення боргів клієнтів. ЖКК №112 має дуже незадовільний стан основних засобів та від'ємне значення власного капіталу, це означає, що майже всі активи профінансовані за рахунок кредиторів. Для погашення кредиторської заборгованості ЖКК необхідно залучити засоби через стягнення боргів з квартиронаймачів та орендарів при проведенні політики жорсткої економії видатків.

Як погашення дебіторської та кредиторської заборгованості, так і зменшення витрат житлово-комунальними підприємствами передбачається у фінансових планах на наступний рік, квартал та кошторисах. Навіть сам графік погашення дебіторської заборгованості є різновидом фінансового плану. Тому для врахування якомога більшої кількості факторів при організації діяльності та поліпшення фінансового стану на підприємствах житлового господарства можна застосовувати багато моделей фінансових планів і методів ймовірностного прогнозування і про це мова піде в наступному розділі роботи.

РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА

2.1 Теоретичні основи проведення фінансового планування та прогнозування на підприємствах житлового господарства

Фінансове планування є важливим елементом корпоративного планового процесу, включає планування всіх джерел доходів та напрямків витрат коштів підприємства для забезпечення його розвитку.

Фінансове планування забезпечує попередній контроль за утворенням і використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, створює передумови зміцнення фінансового стану підприємства. Цей процес неможливий без планування господарської діяльності і його значення полягає в тім, що він містить ті орієнтири, на які буде спрямована діяльність підприємства, він дає можливість визначити життєздатність різноманітних проектів, а також він слугує важливим інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Звичайно фінансове планування провадиться в такі етапи:

- визначаються витрати на реалізацію продукції (робіт, послуг);

- обчислюються грошові нагромадження;

- ведеться розрахунок джерел фінансування, що мають вузьку спрямованість (наприклад, амортизація);

- передбачається визначення розмірів прибутку, що розподіляється в плані року;

- розраховуються відрахування в бюджети, різні позабюджетні фонди.

При цьому перед фінансовим плануванням ставляться такі основні задачі:

- забезпечення фінансовими ресурсами і коштами основної господарської діяльності підприємства;

- визначення прибутку і можливих факторів його збільшення;

- визначення фінансових взаємин з бюджетами і банками;

- забезпечення збалансованості між доходами і витратами підприємства;

- контроль за фінансовим станом і платоспроможністю підприємства.

Основою будь-якого фінансового плану є баланс доходів і витрат підприємства. Робота з його розробки містить у собі кілька етапів:

- оцінка виконання балансу доходів і витрат у попередньому періоді;

- розгляд проектованих виробничих показників на основі здійснення маркетингового дослідження, робиться висновок про можливий обсяг виробництва в планованому періоді;

- безпосередня розробка фінансового плану на майбутній період.

План складається на рік з поквартальною розбивкою або на квартал з помісячною розбивкою.

Прийнято розрізняти три види фінансових планів:

баланс доходів і витрат плановий;

попередній (на очікуваний період);

виконавчий (заключний).

Існує ще так званий перевірочний баланс доходів і витрат, що являє собою шахову відомість (шаховий баланс).

Прибуток на майбутній період обчислюється виходячи з базової рентабельності, що склалася в базовому періоді. Спочатку обчислюють базовий прибуток: для цього треба скоригувати очікуваний прибуток поточного періоду і зробити порівнянним поточний і плановий період у часті впливу факторів.

Складання фінансових планів на підприємствах житлового господарства має певні особливості. Розробляється так званий фінансово-господарчий план. Основою усієї діяльності є кошторис витрат по експлуатації та за поточною діяльністю. План складається з двох розділів: надходження коштів і спрямування витрачання коштів.

Ці плани входять у склад балансів міст, регіонів, бюджетів (для того, щоб за рахунок бюджетів покривати розрив між надходженнями і витратами).

Видаткові матеріали по експлуатації житлового фонду поділяються на дві групи: по якій існують норми та по якій ніяких установлених норм не існує.

Ремонтний фонд установлюється на 100 чи 1000 квартир:

- по водозабірній або іншій апаратурі;

- по запасу устаткування;

- по ремонту покрівлі, майна на технічних поверхах (норма - на 1000 кв. м. покрівлі): бітум, фарба і т.д.

Розрахунок виробляється спрощеним методом, виходячи з фактичних залишків матеріалів, що витрачаються, у минулому періоді і здійснених фактичних витратах за той же час.

Коли використовується спрощений метод вводяться поправочні коефіцієнти для визначення оптимальних розмірів запасу (недолік, тому що норму у такому випадку можна завищити).

В основу планування доходів і витрат житлового господарства покладено кошторисну систему.

Кошторис витрат містить наступні статті: витрати по змісту житлово-комунального господарства; вивіз, знищення сміття; збирання снігу; благоустрій і озеленення дворів і територій; опалення та ін.

Витрати по поточному ремонту житлового фонду стягуються понад установлену плату за проживання і не включаються до кошторису витрат по утриманню житлово-комунального господарства і погашаються за рахунок прямих платежів. Відповідно ці суми не включаються до кошторису витрат.

Витрати на оплату праці, заплановані в складі витрат обігу, визначаються на основі штатного розкладу, що діє на підприємстві, тарифної системи, надбавок і доплат, системи преміювання за основні результати господарської діяльності і встановленого порядку регулювання фонду оплати праці, що включається до складу витрат обігу.

Витрати на оренду і утримання основних фондів житлового господарства плануються виходячи з орендованої площі чи ємності приміщень, орендованого устаткування і ставок орендної плати відповідно до контрактів на їхню оренду. Крім того в складі цієї статті плануються витрати на опалення (виходячи з норм витати палива), освітлення (виходячи з кількості споживаної енергії і діючих розцінок за 1 кіловат-годину), водопостачання й інші комунальні послуги (виходячи з обсягів послуг і діючих тарифів), зміст охорони і засобів сигналізації (виходячи з укладених угод).

Доходи вносяться до кошторису за наступними напрямками: квартплата - залежить від факторів, що обумовлюють категорію житла; орендна плата - стягується за оренду нежилих приміщень. Платниками виступають, як правило, торгові, постачальницько-збутові і т.п. підприємства. Залежить від категорії населеного пункту; спеціальні збори. Припускають додаткову плату за кожен метр площі і покриття витрат по комунальних послугах; суми, отримані від комунальних підприємств на відшкодування витрат по обслуговуванню внуїрішньобудинкових мереж; цільові збори за комунальні послуги (вода, антена); інші джерела (пені за прострочення платежу, орендна плата за житлові приміщення; утилізація вторинної сировини; реалізація іншого майна). В кошторис до статей надходження коштів можуть включатися кошти, які підприємства житлового господарства отримуватимуть як компенсацію за регульовані тарифи.

Розробка фінансового плану починається з планування доходів і надходжень, тому що вони є основою для розробки плану. Важливо врахувати як змінюються дохідна і видаткова частини в процесі реалізації фінансового плану.

Напрямки використання засобів повинні погоджуватися з джерелами їхнього фінансування. Тобто, повинне бути заплановане повне покриття усіх витрат по фінансуванню за рахунок реальних джерел (а не можливих кредитів).

Фінансовий план - документ, відповідно до якого організується життєдіяльність підприємства.

Для оперативного керування складаються оперативні фінансові плани, що являють собою подальшу деталізацію фінансових планів і розробляються у виді балансу доходів і витрат на 5-10 днів, з передбачуваними джерелами і напрямками використання засобів по конкретних датах. Оперативний фінансовий план будується також виходячи з дохідних сторін , на основі чого будується графік платежів на конкретну дату. Якщо необхідна сплата відсотків по позичці і т.п., то платежі треба перегрупувати, щоб уникнути дефіциту засобів. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і нематеріальних активів плануються виходячи із середньої їхньої вартості в майбутньому періоді і відповідних норм амортизаційних відрахувань при звичайній чи прискореній амортизації окремих їхніх видів.

Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів плануються роздільно. Сума амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт розраховується на основі відповідних норм і середньої вартості основних фондів у майбутньому періоді, а сума витрат на поточний ремонт - відповідно до кошторису і графіку здійснення ремонтних робіт.

Знос і зміст малоцінних і швидкозношуваних предметів плануються з урахуванням потреби в них, термінів їхньої служби чи стану фізичного зносу на початок планового періоду.

Відсотки за кредит визначаються на основі плану формування фінансових ресурсів підприємства з урахуванням сум банківських кредитів, термінів їхнього використання і середніх ставок відсотків за кредит.

Відрахування на соціальні заходи плануються виходячи з установленого законодавством порядку і норм цих відрахувань.

Витрати на обов'язкове страхування майна визначаються виходячи з вартості активів підприємства, що підлягають обов'язковому страхуванню, розмірів страхових тарифів і нормативів платежів обов'язкового страхування.

Інші витрати, які відносяться до складу витрат обігу, плануються в розрізі окремих їхніх елементів шляхом прямих розрахунків.

На основі розрахунку планових сум витрат обігу в розрізі окремих їхніх статей визначається загальна їхня сума на майбутній період.

Отже, сутність фінансового планування полягає у системі групування інформації на певний період, що дозволяє встановити межі наявних фінансових ресурсів, а значення планування - в постійному отриманні інформації щодо фінансового забезпечення підприємства матеріальними та трудовими ресурсами.

В практичному аспекті на базовому підприємстві з елементів фінансового планування застосовується лише складання кошторису доходів і витрат на обслуговування житлового фонду і касової заявки. Тобто, процес фінансового планування не має логічного завершення і про його практичне удосконалення мова піде в наступному підрозділі роботи.

2.2 Теорія та практика складання річного фінансового плану на підприємствах житлового господарства

Житлово-експлуатаційні підприємства здійснюють власну діяльність у відповідності з господарсько-фінансовим планом. Базове підприємство ЖКК №112 строго дотримує правил його складання. Найважливішими частинами цього плану є:

кошториси експлуатаційних доходів та витрат (дод. );

фінансовий план (дод. ).

Фінансовий план складається з двох розділів:

- джерела надходження коштів;

- напрямки витрачання коштів.

Господарсько-фінансовий план житлової організації є основою для складання зведеного фінансового плану житлового господарства міста, району, держави.

Зведений фінансовий план житлового господарства складається по формі балансу доходів і видатків, та використовується для створення місцевого бюджету (міста, району, держави). В цьому зведеному фінансовому плані відображаються взаємовідносини житлового господарства з бюджетом міста (району, держави) по платежам до бюджету та по фінансуванню з бюджету.

Оскільки на базовому підприємстві фінансове планування проводиться у розрізі складання кошторису по основній діяльності і заповнення касової заявки, то ми розглянемо питання складання загального фінансового плану установи. Можна пропонувати для методичного забезпечення фінансового планування на базовому підприємстві використовувати “Положення про фінансовий план”, яке розроблено Міністерством економіки для державних підприємств [ ]. Дане положення передбачає розгляд наступних питань при здійсненні фінансового планування:

- загальні відомості: інформація щодо спеціалізації; виробнича потужність підприємства; чисельність працюючих (на момент складання фінансового плану);

- основні показники виробництва продукції (товарів, робіт, послуг) на плановий рік;

- характеристика положення підприємства на ринку і заходи щодо його поліпшення: оцінка попиту на основні види продукції (товарів, робіт, послуг) на плановий рік; оцінка монопольного положення підприємства (при наявності такого); оптимізація номенклатури продукції, що випускається, (товарів, робіт, послуг); заходи, що спрямовані на пошук і освоєння нових ринків збуту продукції (товарів, робіт, послуг), підвищення ефективності збутової діяльності підприємства;

- заходи щодо підвищення технічного рівня підприємства, його модернізації і реконструкції: задачі по освоєнню нових видів продукції (товарів, робіт, послуг), технічне переустаткування підприємства, освоєння нових технологій, удосконалення системи керування, планування й організації виробництва, заходи щодо зниження матеріалоємності й енергоємності виробництва, удосконалення організації і планування матеріально-технічного забезпечення, заходи щодо підвищення продуктивності праці;

- удосконалення організаційної структури підприємства: керування кадрами, підвищення кваліфікації працівників, удосконалювання системи заробітної плати і матеріального стимулювання працівників, соціальний розвиток підприємства;

- заходи щодо реорганізації і реструктуризації підприємства, його окремих підрозділів; виділенню окремих підприємств, входженню в об'єднання підприємств, промислово-фінансових груп, створенню дочірніх підприємств і т.п.;

- природоохоронні заходи: оцінка впливу виробництва на навколишнє природне середовище, проведення природоохоронних заходів (з визначенням термінів і джерел фінансування);

- основні показники фінансової й інвестиційної діяльності на плановий рік: оцінка загальної необхідності в залученні фінансових ресурсів на плановий рік, міри, що будуть здійснюватися підприємством з метою залучення необхідних фінансових ресурсів, керування дебіторською і кредиторською заборгованістю, включаючи заходи по забезпеченню повних і своєчасних розрахунків за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги, заходи по стягненню простроченої дебіторської заборгованості, забезпечення своєчасних розрахунків за спожиті матеріальні ресурси, по заробітній платі, податкам і обов'язковим платежам, поверненню засобів, що виділялися на поворотній основі з державного бюджету;

- оцінка можливих ризиків діяльності підприємства, включаючи техногенні (майнові) і фінансові ризики, дії факторів, що несуть погрозу стабільності діяльності, і реалізація підприємством мір, спрямованих на їхнє запобігання й усунення, включаючи створення резервних фондів, висновок договорів страхування майнових і фінансових ризиків і т.п. [ ].

Сам фінансовий план складається з двох частин: перша - розрахунок формування фінансових результатів діяльності підприємства на наступний рік; друга - фінансовий план надходжень і видатків коштів.

Алгоритм складання фінансового плану містить наступні етапи:

- на першому етапі заповнюється таблиця фінансових результатів і визначається прибуток та амортизація як власні джерела надходження коштів на підприємство. На цьому ж етапі робиться планування елементів операційних витрат пропорційно частці цих витрат в загальній сумі в попередньому періоді;

- на другому етапі власні джерела надходження коштів, прибуток і амортизація, переносяться з таблиці фінансових результатів до першого розділу фінансового плану;

- на третьому етапі визначаються витрати коштів по трьом розділам фінансового плану (збільшення активів, повернення боргів, платежі до бюджету і інших позабюджетних фондів);

на четвертому етапі визначається дефіцит (надлишок) коштів по фінансовому плану і визначаються джерела покриття (витрачання) коштів.

Таким чином, всі сторони діяльності досить детально прораховуються при плануванні роботи житлових підприємств від змін у базових статтях до їх впливу на кінцеві результати, від реформування кошторисів до прогнозування фінансових підсумків аж, навіть, до чистого прибутку. Тому ми можемо спробувати розрахувати можливий альтернативний план для базового підприємства на підставі зроблених пропозицій у попередньому розділі роботи.

2.3 Оцінка можливих варіантів впливу шляхів поліпшення роботи на фінансові результати ЖКК №112

Для того, щоб розрахувати можливі результати запропонованих поліпшень в роботі ЖКК №112 проведемо фінансове планування на даних підприємства. Але визначити навіть приблизно вплив зменшення дебіторської заборгованості на кінцеві фінансові результати дуже складно без управлінських рішень, тому розгляд планування краще зробити на прикладі зменшення витрат. А далі більш детально прорахуємо можливість покращення ситуації з власним капіталом з використанням теорії вірогідності.

За базис фінансового плану приймемо, що збільшення загальної виручки від реалізації відбудеться на 15%; відповідно на 15% збільшиться податок на додану вартість; не будемо планувати інші доходи, оскільки їх поява на підприємстві має ймовірностний (раптовий) характер, тому приймемо на рівні 2001 року з приростом приблизно на 0,5% (0,2 тис. грн.) - 30,8 тис. грн.; щодо інших витрат, то врахуємо, що на підприємстві буде встановлено жорсткий нагляд за економією та витрачанням коштів, тому приймемо, що інші витрати будуть на мінімальному рівні з минулих років - 18,0 тис. грн. Оскільки підприємство має значний за розміром накопичений збиток, і в 2002 році його не подолати, то податок на прибуток не виникне. Законодавством України на 2002 рік встановлене дворазове зростання мінімальної заробітної плати [ ]: з 118,00 грн. до 140,00 грн. - з 01.01.2002 року, а з 01.07.2002 року - до 165,00 грн.; тобто у першому півріччі відбудеться зростання на 18,65%, а у другому по відношенню до 2001 року - на 40%. Саме з урахуванням цього факту ми й припустили зростання виручки на 15% (тобто збільшення заробітної плати відбудеться по всій країні, тому платоспроможність населення повинна також вирости). Враховуючи те, що відрахування на соціальні заходи мають прямий зв'язок із заробітною платнею, вони зростуть в тих самих пропорціях. Також слід прийняти до уваги той момент, що збільшення виручки, за нашими обчисленнями, відбудеться за рахунок прискорення оборотності матеріальних запасів та їх поповнення, тому приймемо, що вони зростуть на 5%. Умовно для розрахунку об'єднаємо всі витрати до однієї статті (собівартість плюс адміністративні витрати плюс інші видатки) для зіставлення з таблицею операційних витрат.

Таким чином ми розрахуємо найімовірніший варіант розвитку подій при найменших зусиллях з боку робітників ЖКК і виконавчої влади міста, області та держави в наступному році. Потім проаналізуємо більш позитивні варіанти - якщо буде провадиться погашення заборгованості дебіторами та буде введено у дію нові розробки по запропонованим нами заходам у попередньому розділі цієї роботи.

Розрахунок формування фінансового результату при цьому можна представити у вигляді таблиці (табл.2.3.1):

Таблиця 2.3.1

Розрахунок формування фінансових результатів діяльності підприємства ЖКК №112 на наступний рік.

Показники	Плановий рік, усього	У тому числі за кварталами
		І	II	III	IV
1	2	3	4	5	6
І. Фінансові результати
Дохід (виручка) від реалізації +10% +++10%продукції (товарів, робіт, послуг) +10%	680,0	170,0	170,0	170,0	170,0
Податок на додану вартість +10%	112,8	28,2	28,2	28,2	28,2
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	567,2	141,8	141,8	141,8	141,8
Собівартість реалізованої продукції ++(товарів, робіт, послуг) +7%	538,4	128,4	128,3	140,9	140,8
Валовий прибуток	28,8	13,4	13,5	0,9	1,0
Інші доходи	30,8	7,7	7,7	7,7	7,7
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток)	59,6	21,1	21,2	8,6	8,7
Податок на прибуток від звичайної діяльності (142 х 30%)	-	-	-	-	-
Чистий прибуток	59,6	21,1	21,2	8,6	8,7
II. Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати +5%	210,0	52,5	52,5	52,5	52,5
Витрати на оплату праці +18,65%; +40%	231,8	53,2	53,2	62,7	62,7
Відрахув. на соц. заходи +18,65%; +40%	75,0	17,2	17,2	20,3	20,3
Амортизація (той же рівень)	3,6	1,0	0,9	0,9	0,8
Інші операційні витрати	18,0	4,5	4,5	4,5	4,5
Разом	538,4	128,4	128,3	140,9	140,8

Таким чином, згідно з фінансовим планом внаслідок управління витратним механізмом на підприємстві повинне відбутися збільшення чистого прибутку з 39,8 тис. грн. до 59,6 тис. грн. і це при умові невідворотнього значного зростання витрат через ріст оплати праці та відрахувань на соціальні заходи. Тепер, згідно з алгоритмом складання фінансового плану, встановленим Положенням, перенесемо власні джерела фінансування, прибуток до оподаткування і амортизацію до першого розділу фінансового плану.

Видатки підприємства заплануємо на наступний рік таким чином:

приріст оборотних активів підприємства - 381,1 тис. грн. (на 15% від рівня кінця 2001 року у зв'язку зі зростанням на 15% виробничої програми);

витрати пов'язані зі сплатою податків і внесенням обов'язкових платежів до бюджету складатимуть згідно з попередньою таблицею приблизно 75,0 тис. грн.

Таким чином, ми можемо розрахувати дефіцит коштів для фінансування діяльності підприємства на плановий рік. Він дорівнюватиме 317,9 тис. грн. (381,1 - 59,6 - 3,6 = 317,9).

Визначимо, що покриватися цей дефіцит, як і раніше, буде за рахунок поставок матеріалів з відстрочкою платежу (кредиторською заборгованістю). Тепер ми можемо скласти фінансовий план у вигляді табл.2.3.2:

Таблиця 2.3.2

Фінансовий план підприємства ЖКК №112 на 2002 рік.(тис. грн.)

Показники	Код рядка	Плановий рік,усього	У тому числі за кварталами
			І	II	ІІІ	IV
1	2	3	4	5	6	7
1. Джерела формування та надходження коштів
Прибуток від звичайної діяльності	010	59,6	21,1	21,2	8,6	8,7
Амортизаційні відрахування	030	1	0,3	0,3	0,3	0,1
Короткострокові кредити банків	070	-	-	-	-	-
Товари, роботи, послуги, отримані на умовах відстрочки платежу	100	317,9	79,4	79,5	79,5	79,5
2. Приріст активів підприємства		381,1	95,2	95,3	95,3	95,3
Капітальні інвестиції, усього	130	-	-	-	-	.
Приріст оборотних активів підприємства	160	381,1	95,2	95,3	95,3	95,3
3. Повернення залучених коштів, усього	190	-	-	-	-	-
у тому числі:		-	-	-	-	-
короткострокові кредити банків	194	-	-	-	-	-
повернення позик, кредитів та інших коштів,	195	-	-	-	-	-
4. Витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів
сплата поточних податків та обов'язкових платежів до бюджету, всього	200	75,0	17,2	17,2	20,3	20,3
у тому числі:
податок на прибуток	201	-	-	-	-	-
Внески до державних цільових фондів,	210	75,0	17,2	17,2	20,3	20,3
V. Покриття збитків минулих періодів	230	-	-	-	-	-

Такий фінансовий план, складений нами без урахування погашення дебіторської заборгованості, забезпечує його виконання майже повністю, а при надходженні коштів від дебіторів стан ще більше покращиться, що надасть змогу ЖКК самостійно оплачувати борги за матеріали та покривати збитки минулих років.

Даний фінансовий план, на нашу думку, відображає один з найкращих можливих варіантів розвитку подій на базовому підприємстві, але кожен, навіть найкращий, фінансовий план підприємства може бути нереалізованим. Цьому можуть завадити причини як внутрішнього так і зовнішнього характеру.

Однією з головних проблем в управлінні фінансовою діяльністю підприємства є неможливість передбачити усі майбутні події, які можуть вплинути на фінанси і які не залежать від адміністрації підприємства. Відсутність достатньої інформації про можливі події означає виникнення стану невизначеності. Невизначеність, в свою чергу, викликає ризик, тобто можливість відхилення фактичних результатів діяльності від очікуваних. Чим більше невизначеність, тим більше ризик при прийнятті управлінських рішень.

Для зниження ступеню ризику доцільно враховувати ймовірність тих чи інших подій. Ймовірність - це число, яке характеризує ступінь можливого настання події. Відповідно, подія - це явище, можливість виникнення якого вивчається. Відповідно до теорії ймовірності, усі події, які спостерігаються, можна розподілити на три групи: достовірні, неможливі та випадкові.

Побудова фінансових планів в умовах невизначеності з застосуванням ймовірностей має назву ймовірностного фінансового прогнозування, найскладнішою задачею якого є визначення ймовірностей настання тієї чи іншої події. В системі фінансового прогнозування, виходячи з факторів, що визначають фінансові ризики, прийнято виділяти систематичний і несистематичний ризик. Систематичний ризик обумовлений дією факторів, які є спільними для усіх господарюючих суб'єктів. До них можна віднести інфляцію, банківські ставки по кредитах, зміни валютних курсів, зміни податкових і митних ставок тощо. Несистематичний ризик обумовлений дією факторів, які повністю залежать від діяльності суб'єкта господарювання. До них можна віднести:

втрату ринків збуту через неефективну цінову та маркетингову політику;

втрату ліквідності та фінансової стійкості через неефективну політику управління активами та джерелами їх фінансування; втрату прибутковості через неправильне управління витратами тощо.

Рівень систематичного ризику є відносно однаковим для різних суб'єктів господарювання, в той час як рівень несистематичного ризику сильно коливається навіть у установ, які належать до однієї галузі або займаються одним видом діяльності. Рівень несистематичного ризику визначається експертами самого підприємства або фахівцями з аудиторських фірм. Систематичний ризик оцінюється за допомогою вивчення прогнозних макроекономічних даних та проведення експертної оцінки можливого впливу зміни макроекономічних показників на фінансову діяльність базового підприємства.

В даній роботі для визначення систематичного ризику пов'язаного з підприємством ми рекомендуємо використовувати консолідований індекс ділової активності газети Бізнес. Даний індекс складається за результатами опитування керівників великих і середніх підприємств, незалежних підприємців. Вивчення даних по прогнозуванню за допомогою індексу в наступних періодах показує доволі точні результати (дод. ), тому в нашій роботі при оцінці можливості настання ти чи інших подій ми будемо спиратися саме на цей прогноз, який відобразимо на малюнку:

Рис. 2.1. Консолідований індекс ділової активності (оцінки і прогнози)

Значення даного індексу на рівні від -1 до -0,5 вказує на розпад економічної системи; значення від -0,5 до 0 вказує на кризу економіки; значення від 0 до 0,5 вказує на економічну депресію, а значення від 0,5 до 1 вказує на економічний бум. В нашому випадку прогнозне значення індексу складає 0,12, що вказує на економічну депресію і наближення до кризового стану.

Єдиною позитивною тенденцією можна вважати зменшення рівня інфляції, але на фоні інших негативних змін це не додає оптимізму в веденні бізнесу. Головною проблемою, що негативно впливатиме і далі на фінанси підприємств названо зростання дебіторської і кредиторської заборгованості. Так, в серпні 2001 року дебіторська заборгованість підприємств збільшилася на 1% до 216 млрд. гривень, кредиторська - на 0,5% - до 247 млрд. гривень. Прострочена дебіторська заборгованість в серпні збільшилася на 597 млн. гривень, на 0,65% до 91560 млн. гривень. Прострочена кредиторська заборгованість знизилася на 2202 млн. гривень (на 1,9%) - до 114284 млн. грн. (пояснюється продовженням дії Закону України №2181).

За вивченням динаміки ділової активності в Україні ми можемо суб'єктивно розглядати три можливих сценарії в управлінні витратним механізмом підприємства ЖКК №112:

рецесія (ймовірність якого визначимо на рівні 0,3) - це якщо на підприємстві не відбудеться ніяких змін;

нормальний (варіант, коли впроваджено буде мінімум запропонованих змін, ймовірність якого можна визначити на рівні 0,6), а саме розраховані нами показники у фінансовому плані;

піднесення (ймовірність якого визначимо на рівні 0,1) - це якщо ЖКК впровадить максимум нововведень поряд із проведенням реформ органами самоврядування та на державному рівні тощо (припустимо, що зміни призведуть до підвищення показників в пывтора рази більше, ніж зміни при нормальному сценарію).

Такі рівні ймовірностей, на наш погляд, найбільше відповідають ситуації в Україні, розглянутим вище індексам і ситуації в галузі. Тепер ми можемо скласти таблиці для проведення ймовірностного прогнозування та оцінки можливості покращення ситуації з від'ємним значенням власного капіталу із застосуванням проектів, запропонованих в попередньому розділі роботи. Першим проаналізуємо який влив зробить дотримання розробленого графіку погашення боргів(табл. 2.3.3):

Таблиця 2.3.3

Варіант	Борги, тис. грн	Імовірність, Р	Очікуване значення	Відхилення	Середньоквадратичне відхилення	Дисперсія
Песимістичний	958,2	0,2	191,6	119,0	14161,0	2832,2
Зважений	828,2	0,5	414,1	-11,0	121,0	60,5
Оптимістичний	778,2	0,3	233,5	-61,0	3721,0	1116,3
Всього		1	839,2		18003,0	4009,0

Імовірносте прогнозування зниження рівня дебіторської заборгованості ЖКК №112 при дотриманні графіку погашення (проект №1)

= = 63,32

Таким чином фактична величина заборгованості при впровадженні проекту №1 може досягнути величини від 902,5 тис. грн. до 775,88 тис. грн. з імовірністю 68,26%. Це досить реально.

Далі, для порівняння за тим самим методом проаналізуємо проект №2. Досвід застосування практики стягнення боргів через підприємства, що є роботодавцями громадян-неплатників, із заробітної плати робітників показав, що заборгованість в середньому знизилась на 30%-55%. Тому для аналізування ми оберемо три можливі варіанти - 30%, 45% та 55%, при чому, враховуючи, що дана практика тільки починає впроваджуватися на ЖКК, приймемо найімовірнішим варіант 30% зниження (табл. 2.3.4):

Таблиця 2.3.4

Імовірносте прогнозування зниження рівня дебіторської заборгованості ЖКК №112 при стягненні боргів через підприємства-роботодавців (проект №2)

Варіант	Борги, тис. грн	Імовірність, Р	Очікуване значення	Відхилення	Середньоквадратичне відхилення	Дисперсія
Песимістичний	1013,7	0,5	506,9	123,0	15129,0	7564,5
Зважений	796,5	0,4	318,6	-94,2	8873,6	3549,4
Оптимістичний	651,7	0,1	65,2	-239,0	57121,0	5712,1
Всього		1	890,7		81123,6	16826,0

= = 129,7

Фактична величина заборгованості за цим проектом може досягнути величини від 1020,4 тис. грн. до 761,0 тис. грн. з такою ж імовірністю, - 68,26%.

Отже, за обома проектами, очікуване значення майже однакове, а стандартне відхилення за другим проектом значне більше, ніж за першим. Для порівняння проектів розрахуємо коефіцієнти варіації за формулою:

Кв= (2.3.1)

де Кв - коефіцієнт варіації;

- стандартне відхилення;

О - очікуване середнє значення.

Для проекту №1 : =0,075

Для проекту №2 : =0,146

Значення коефіцієнту варіації говорять про те, що проект №2 є більш ризикованим.

Таким чином за всіма показниками проект №2 виявився не на багато, але гіршим за проект №1 перш за все через непередбачуваність результатів. Це пов'язане з тим, що договори з підприємствами-роботодавцями ще не укладені та кількість громадян, з яких за цим методом будуть стягуватися борги невідома, - тобто проект ще на першій стадії розробки.

А проект №1 є досить реальним як з точки зору впровадження самої методики (майже як звичайне планування з елементами прогнозування, що притаманне роботі житлових підприємств), яка не є новою по суті для ЖКК, так і відносно показників, які ми обчислили в досить реальних межах. Після року використання пропозиції можна буде більш точно розрахувати виконання цього графіку та почати ставити більш високі цілі.

На жаль, в курсовій роботі досить складно, не маючи всієї потрібної інформації, спробувати спрогнозувати можливі результати застосування водночас обох методик та у сукупності з економією витрат (також запропонованих у роботі), з впровадженням досягнень інших регіонів та світового досвіду. Але в більшій та деталізованішій роботі реально розрахувати спільний вплив декількох методик разом. Тому слід продовжити вивчення цієї теми в подальшому.

В цілому для підприємств житлового комплексу фінансове планування було і лишається основою фінансової діяльності, на якій будуються на рік вперед всі можливі витрати та користь від них. Планування джерел доходів у фінансовому плані ЖКК ґрунтується на аналізі виконання кошторисів та планів минулих років. Цей процес у галузі є дуже цілісним та взаємопов'язаним з усіма сферами діяльності, тому невиконання будь-якого з пунктів в повній мірі може спричинити по ланцюговій реакції багато неприємностей, тому необхідно мати резерви як у капіталі так і у активах підприємств. Такі особливості і зумовлюють ще одну сторону відмінності галузі.

Нашому базовому підприємству необхідно враховувати і ці загальні відмітні характеристики і ситуацію, що склалася окремо на підприємстві. Тому одним з перших кроків у поліпшення фінансового стану та діяльності слід зменшити дебіторську заборгованість по спланованому нами графіку та ввести додаткові елементи економії у витратах.

Загалом галузь має майбутнє, по-перше, через її життєво необхідні функції, по-друге, через те, що вже зараз є тенденції зрушень до прибутковості, та, по-третє, через те, що досвід розвинутих країн показує високі рівні розвитку, значні темпи розвитку та нововведень, їх зростаючу рентабельність. І, хоча, труднощі притаманні діяльності підприємств житлового господарства на кожному етапі, саме через подолання їх і з'являються нові проекти, методи роботи та системи співпраці з іншими галузями.

ВИСНОВКИ

Вивчення фінансової діяльності підприємств житлового господарства показало суттєві відмінності у порівнянні з іншими галузями, які обумовлені історичними та організаційними обставинами, виявлено наступні основні особливості організації фінансів підприємств галузі: майже повна відсутність незавершеного виробництва та готової продукції, наявність великих за обсягами невиробничих фондів (житлового фонду), які приносять підприємствам доход у вигляді квартирної плати; регульовані ціни на послуги, які обумовлюють збитковість більшості підприємств галузі.

Аналіз діяльності базового підприємства - ЖКК №112 - показав, що впродовж 1999р.-2001р. організація працювала у режимі збитковості, але з тенденцією переходу до прибутковості та погашення збитків минулих років (в 2001 році, вперше за останні роки отримано прибуток за підсумками року), однак досягнення балансового та податкового прибутку у найближчі роки неможливе; у наявності велика заборгованість користувачів за отримані послуги та інше. Також визначені деякі позитивні зрушення у оборотності деяких активів, у більш стрімкому рості доходів над витратами, у рентабельності реалізації та виробничих фондів. Але ці покращення фінансової діяльності можна збільшити, впровадивши деякі заходи.

Житлове господарство, яке завідомо є збитковим та неспроможним самостійно збільшити свої доходи через регульваність державою тарифів на власні послуги, знаходячись у кризовому стані, повинне працювати над розробкою моделей зменшення видатків та покращення фінансового стану через зменшення боргів клієнтів. ЖКК №112 має дуже незадовільний стан основних засобів та від'ємне значення власного капіталу, це означає, що майже всі активи профінансовані за рахунок кредиторів. Для погашення кредиторської заборгованості ЖКК необхідно залучити засоби через стягнення боргів з квартиронаймачів та орендарів при проведенні політики жорсткої економії видатків.

Житлово-експлуатаційні господарства здійснюють свою діяльність на основі господарсько-фінансових планів та кошторисів доходів та витрат. Сутність фінансового планування полягає у системі групування інформації на певний період, що дозволяє встановити межі наявних фінансових ресурсів, а значення планування - в постійному отриманні інформації щодо фінансового забезпечення підприємства матеріальними та трудовими ресурсами. При плануванні роботи житлових підприємств всі сторони діяльності досить детально прораховуються від змін у базових статтях до їх впливу на кінцеві результати, від реформування кошторисів до прогнозування фінансових підсумків. На практиці базове підприємство з елементів фінансового планування застосовує лише складання кошторису доходів і витрат на обслуговування житлового фонду і касової заявки. Тобто, процес фінансового планування не має логічного завершення, тому ми вирішили скласти загальний фінансовий план з урахуванням майбутніх змін у видатках та передбачуваних збільшеннях у доходах. Крім цього основні рекомендації стосуються вдосконалення роботи по стягненню боргів. Запропонований графік погашення дебіторської заборгованості є різновидом фінансового плану, тому для підприємства він буде найоптимальнішим з точки зору новизни методики. Альтернативною моделлю ми запропонували погашення заборгованості через договори з підприємствами-роботодавцями про погашення боргів із заробітної плати робітників безготівково.

Аналіз та ймовірностне прогнозування показало, що за всіма показниками проект №1 є досить реальним як з точки зору впровадження самої методики (майже як звичайне планування з елементами прогнозування, що притаманне роботі житлових підприємств), яка не є новою по суті для ЖКК, так і відносно показників, які ми обчислили в досить реальних межах. Після року використання пропозиції можна буде більш точно розрахувати виконання цього графіку та почати ставити більш високі цілі. На наступний звітний рік аналіз та прогнозування показали можливість зменшення заборгованості за послуги з 1448,2 тис.грн. до рівня 902,5 тис.грн. - 775,9 тис.грн. Проект №2 виявився не на багато, але гіршим за проект №1 перш за все через непередбачуваність результатів. Це пов'язане з тим, що договори з підприємствами-роботодавцями ще не укладені та кількість громадян, з яких за цим методом будуть стягуватися борги невідома, - тобто проект ще на першій стадії розробки.

Таким чином, для житлового господарства фінансове планування було і лишається основою фінансової діяльності, на якій будуються на рік вперед всі можливі витрати та їх доходність. Джерела доходів у фінансовому плані ЖКК ґрунтуються на аналізі виконання кошторисів та планів минулих років. Цей процес у галузі є дуже цілісним та взаємопов'язаним з усіма сферами діяльності, тому невиконання будь-якого з пунктів в повній мірі може спричинити по ланцюговій реакції багато неприємностей, тому необхідно мати резерви як у капіталі так і у активах підприємств. Ці особливості також проявляють відмінності галузі від інших.

Для ЖКК №112 необхідно враховувати і загальні відмітні характеристики галузі і ситуацію, що склалася окремо на самому підприємстві. Тому одним з перших кроків у поліпшення фінансового стану та діяльності слід зменшити дебіторську заборгованість по спланованому нами графіку та ввести додаткові елементи економії у витратах.

Взагалі житлове господарство життєвоздатне через виконання незамінних необхідних функцій, через те, що вже зараз є тенденції зрушень до прибутковості, та через те, що досвід розвинутих країн показує високі рівні розвитку, значні темпи розвитку та нововведень, їх зростаючу рентабельність.

Размещено на Allbest.ru