Структура фінансових ресурсів являє собою їхній поділ на окремі більші групи залежно від функціональної ролі в процесі господарської діяльності. Відповідно до цієї класифікації всю величину оборотного капіталу можна розподілити по наступних ознаках: по функціональній ролі в процесі виробництва (оборотні фонди й фонди обігу), по ступені ліквідності (найбільш ліквідні, швидко реалізовані й повільно реалізовані), по джерелах формування (власні, позикових і притягнуті), і по принципах організації (нормовані й ненормовані). Крім того, найбільш важливими складовими елементами фінансових ресурсів у процесі аналізу їхні структури представляються такі статті, як дебіторська заборгованість підприємства й запаси.

Таким чином, у ході проведення аналізу структури оборотного капіталу ЗАТ “ЗЗБК-1”, буде досліджений стан фінансових ресурсів підприємства залежно від принципів їхньої організації, функціонального призначення, джерел формування, а також буде зроблене ретельне вивчення структури дебіторської заборгованості й запасів підприємства з метою виявлення наявних недоліків і вироблення рекомендацій з подальшого вдосконалювання використання оборотних активів.

У таблиці 2.6 наведені результати аналізу й оцінки структури власних і притягнутих коштів ЗАТ “ЗЗБК-1” протягом 2008-2010 р. і визначений питома вага кожної групи оборотних активів у загальній величині майна підприємства. Такий аналіз дозволяє виявити рівень фінансової стійкості підприємства в середньо й довгостроковій перспективі. Причому, найбільш важливим критерієм фінансового благополуччя підприємства по цьому параметрі є співвідношення власних і притягнутих коштів у майні підприємства. Частка притягнутих коштів характеризують ступінь фінансової залежності від зовнішніх інвесторів.

Таблиця 2.6 Оцінка власних і позикових коштів ЗАТ “ЗЗБК-1” в 2008-2010р.

Таким чином, дані таблиці 2.6 свідчать про зміни, що відбулися зі структурою оборотного капіталу ЗАТ “ЗЗБК-1” протягом 2008-2010 р. у частині джерел їхнього формування. Так, протягом аналізованого періоду був збільшений розмір вартості майна ЗАТ “ЗЗБК-1” з 123093 тис. грн. до 244773 тис. грн. (на 121680 тис. грн., або майже в 2 рази). Джерелом приросту майна підприємства з'явилися, головним чином, позикові кошти, сума яких збільшилася з 50452 тис. грн в 2008 році до 152373 тис. грн. в 2010 році (на 101921 тис. грн.. або майже в 3 рази). Більше того, протягом останніх 3-х років спостерігається тенденція зростання питомої ваги позикових коштів у загальній величині майна підприємства (з 40,99% в 2008році до 62,25% в 2010 році). Те ж саме можна сказати й про кредиторську заборгованість, що збільшилася в 2010 році до 28199 тис. грн. проти 6583 тис. грн. в 2008 році (тобто більш, ніж в 4 рази). Частка кредиторської заборгованості в загальній величині майна підприємства зросла протягом 2008 -2010 р. з 5,35% до 11,52%. Таким чином, розмір власних коштів підприємства знизився з 4510,6 тис. грн. в 2008 році до 4436,7 тис. грн. в 2010 році, що спричинило значне зменшення частки власних коштів у майні підприємства в 2010 році до 26,23% проти 56,53% в 2008 році.

Проведений аналіз свідчить про значне зростання загальної вартості майна ЗАТ “ЗЗБК-1” протягом 2008-2010 р. У той же час, дані дослідження дозволяють зробити висновок про зниження абсолютної величини власних коштів на ЗАТ “ЗЗБК-1” і їхньої питомої ваги в загальній вартості майна підприємства. Однак, величина й частка позикових і притягнутих коштів на ЗАТ “ЗЗБК-1” має тенденцію до збільшення. У цілому, така структура оборотних активів свідчить про зростання фінансової залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, зниженні його можливостей гнучкого реагування на форс-мажорні обставини й вимоги ринку. Тобто, на даному етапі, ЗАТ “ЗЗБК-1” необхідно сконцентруватися на вишукуванні можливостей збільшення абсолютної суми власних фінансових ресурсів і їхньої питомої ваги у вартості майна підприємства.

Наступним важливим етапом аналізу структури фінансових ресурсів підприємства є виявлення співвідношення нормованих і ненормованих оборотних активів. До нормованого ставляться виробничі запаси, НЗП, РБП, готова продукція, до ненормованих - кошти, кошти в розрахунках, дебіторська заборгованість та інші оборотні активи.

Таблиця 2.7. Оцінка розподілу оборотних активів ЗАТ “ЗЗБК-1” в 2008-2010р.

Дані, наведені в таблиці 2.7 указують на значний приріст як нормованих, так і ненормованих фінансових ресурсів ЗАТ “ЗЗБК-1”. Однак, питома вага нормованих коштів знижується (з 68,05% в 2008 році до 59,81% в 2010 році), а ненормованих, відповідно, збільшується (з 31,95% до 40,19% протягом 2008 - 2010 р.) Проте, загальне співвідношення нормованих і ненормованих оборотних активів ЗАТ “ЗЗБК-1” протягом аналізованого періоду має тенденцію до вирівнювання, що є позитивним чинником.

Далі проведемо аналіз структури оборотних активів по функціональному призначенню, що припускає поділ їх на оборотні фонди й фонди обігу. До першого відносять запаси, НЗП і РБП, а до останніх - всі інші групи фінансових ресурсів.

Таблиця 2.9. Оцінка розподілу оборотних активів ЗАТ “ЗЗБК-1” по функціональному призначенню в 2008-2010 р.

Таким чином, виходячи з дані таблиці 2.9, на ЗАТ «ЗЗБК-1» спостерігається майже рівне співвідношення між оборотними фондами й фондами обігу, що є свідоцтвом рівномірного розподілу оборотних активів по функціональному призначенню. Протягом 2008-2010 р. показник фондів обігу зростав більше високими темпами (258,3%), чим показник величини оборотних фондів (153,55%). Це обумовило також збільшення питомої ваги фондів обігу з 45,07% в 2008 році до 57,98% в 2010 році на тлі одночасного зниження частки оборотних фондів (з 54,93% в 2008 році до 42,02% в 2010 році).

Найбільш узагальнюючим і наочним способом аналізу структури оборотного капіталу підприємства є їхній розподіл з погляду ліквідності, тобто можливості й швидкості реалізації у випадку виникнення такої необхідності. Слід зазначити, що за цією ознакою оборотні активи підприємства умовно можна розділити на 3 групи: ліквідні активи (кошти й короткострокові вкладення), швидко реалізовані активи (готова продукція, товари для перепродажу, дебіторська заборгованість за товари й послуги, інші оборотні кошти) і повільно реалізовані активи (сировина й матеріали, НЗП, витрати майбутніх періодів і інша дебіторська заборгованість).

У таблиці 2.10 приводиться динаміка структури оборотних активів ЗАТ “ЗЗБК-1” в 2008-2010 р. по ступені їхньої ліквідності:

Таблиця 2.10. Структура оборотних активів ЗАТ “ЗЗБК-1” по ступені їхньої ліквідності

За даними таблиці 2.10 складена діаграма 2.6, що відображає динаміку зміни ліквідності фінансових ресурсів ЗАТ “ЗЗБК-1” протягом 2008-2010 р.:

Малюнок 2.6 Динаміка рівня ліквідності фінансових ресурсів ЗАТ “ЗЗБК-1” в 2008-2010 р.

Таким чином, результати аналізу структури фінансових ресурсів ЗАТ “ЗЗБК-1” по ступені ліквідності свідчать про не цілком сприятливі зміни, що відбулися протягом 2008-2010 р. Так, величина повільно реалізованих активів росте досить значними темпами (з 23662 тис. грн. в 2008 році до 57365 тис. грн. в 2010 році, або на 242,4%). Це сприяє збільшенню питомої ваги повільно реалізованих активів у структурі фінансових ресурсів підприємства (з 56,44% в 2008 році до 68,16% в 2010 році) і знижує рівень його ліквідності. Протягом аналізованого періоду відбулося сумарне збільшення абсолютного показника ліквідних і швидко реалізованих активів ЗАТ “ЗЗБК-1” на 625 тис. грн і 7914 тис. грн. відповідно. Однак, частка їх у загальній сумі активів підприємства має тенденцію до зниження по швидко реалізованих активах (з 42,17% в 2008 році до 30,41% в 2010 році) і до досить незначного збільшення по ліквідних активах (на 0,05%). Ця ситуація вимагає термінового впровадження комплексу заходів щодо підвищення ліквідності фінансових ресурсів ЗАТ “ЗЗБК-1”.

2.4 Аналіз впливу структури фінансових ресурсів на ефективність їх використання

Одне з головних завдань суб'єктів господарювання в умовах ринкової економіки - підвищення прибутковості й укріплення конкурентних позицій, для успішного рішення яких необхідна інтенсифікація виробництва при неухильному дотриманні принципу ресурсозбереження. У загальній системі заходів щодо забезпечення режиму економії ресурсів, у першу чергу, оборотних активів, основне місце займає економія предметів праці, під якою прийняте розуміти зменшення витрат сировини, матеріалів, палива на одиницю продукції, зрозуміло, без якого б те не було збитку для якості, надійності й вартості продукції.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню продуктивності праці. Уже саме по собі зменшення питомих витрат означає ріст продуктивності праці, а отже - ефективності виробництва. Але справа не тільки в цьому - економія матеріальних ресурсів спричиняє економію витрат також і праці робітників: скорочується відносна витрата робочої чинності на транспортування матеріалів, їхнє відвантаження й вивантаження, на їхнє зберігання. Економія матеріальних ресурсів у величезній мері сприяє зниженню собівартості виробленої продукції. Уже в цей час на частку матеріальних витрат доводиться ? всіх витрат виробництва. Надалі, з ростом технічного рівня виробництва, частка автоматизованої праці в загальних витратах по виробництву продукції буде продовжувати підвищуватися, і, отже, поліпшення використання предметів праці й коштів праці буде основним напрямком економії витрат виробництва. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів робить позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Таким чином, економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої й господарської діяльності підприємства.

На досліджуваному підприємстві - ЗАТ «ЗЗБК-1» всі виробничо-технічні напрямки економії матеріальних ресурсів можна підрозділити на наступні.

1. Заходи щодо прискорення науково-технічного прогресу, супроводжувані зниженням відносної матеріалоємності машин, механізмів, агрегатів. Відомо, що одна з найважливіших тенденцій науково-технічного пpoгpеcу - підвищення потужності й продуктивності машин і встаткування, що неодмінно супроводжується порівняльним зниженням їх чисту й відносну ваги, матеріалоємності, підвищенням якості продукції й зниженням питомих експлуатаційних витрат, а головне - ростом продуктивності праці.

2. Заходи, спрямовані на впровадження економічних виробничих процесів і технологічних ліній, використання яких може забезпечити економію матеріальних ресурсів у межах 3-15%.

3. Заходи, що виражаються у використанні більше економічних матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, тари, палива). У виробництві відбувається процес заміни дорогих ресурсів більше доступними і якісними. Найважливішим цільовим завданням є зниження матеріалоємності, енергоємності й трудомісткості продукції, підвищення якості кінцевої продукції.

4. Заходи щодо подальшого підвищення технічного рівня виробництва в сировинній базі, впровадженню автоматизованих комплексів устаткування, що забезпечують одержання високоякісних заготівель, а також значне підвищення продуктивності й поліпшення умов праці працівників.

Широке впровадження сучасних технологій дозволяє ЗАТ «ЗЗБК-1» значно скорочувати потреба в оборотних коштах. Це відбувається за рахунок використання нових технологічних ліній на всіх стадіях виробництва продукції й послуг підприємства. У результаті скорочується потреба в різного роду матеріальних цінностях і запасних частинах і вивільняються оборотні кошти. Більшу роль у боротьбі за поліпшення використання фінансових ресурсів мають впровадження ефективних методів контролю якості виробленої продукції, автоматизація ремонтних робіт, збільшення міжремонтного періоду роботи встаткування, комп'ютеризація процесів обробки сировини й виробництва кінцевої продукції. У цілому впровадження нової техніки й прогресивної технології виробництва дозволяє збільшити обсяг реалізації продукції, скоротити виробничі запаси й прискорити оборотність фінансових ресурсів.

Таким чином, для ЗАТ «ЗЗБК-1» можна порекомендувати наступні основні напрямки економії оборотного капіталу:

На стадії створення виробничих запасів - впровадження економічно обґрунтованих норм запасу; наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до виробництва; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва - прискорення науково-технічного прогресу (впровадження прогресивної техніки й технології, особливо безвідхідної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва); розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більше дешевих і якісних сировини й матеріалів; удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу - наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків; збільшення обсягу реалізованої продукції внаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції із зекономлених матеріалів; ретельна й своєчасна добірка відвантажує продукції, що, по партіях, асортиментам, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Для визначення економічного ефекту й економії в результаті впровадження пропонованих заходів необхідно розрахувати величину передбачуваних витрат і зрівняти її з кінцевим зниженням собівартості одиниці (або всього обсягу) виробленої продукції відповідно до наведеного вище формулами.

У таблиці 3.1 приводиться перелік витрат на здійснення пропонованого заходу щодо економії матеріальних ресурсів ЗАТ «ЗЗБК-1»:

Таблиця 3.1 Структура одноразових витрат на впровадження власної системи поставки матеріалів на ЗАТ «ЗЗБК-1»

Таким чином, загальна сума одноразових витрат по впровадженню власної системи поставки матеріалів на ЗАТ «ЗЗБК-1» складе 85000 грн.

Таблиця 3.2. Розрахунок матеріальних витрат на поставку й складування матеріалів ЗАТ «ЗЗБК-1»

Отже, сума витрат при впровадженні власної системи поставки матеріалів складе 80000 грн. у рік.

Тепер необхідно визначити різницю між існуючими витратами й витратами за умови впровадження власної системи поставки матеріалів.

Розрахуємо рівень витрат при існуючих умовах. У цей час ЗАТ «ЗЗБК-1» здобуває системі міських поставок матеріалів. Щорічно для виробничих цілей підприємство здобуває близько 200 тис.т. будматеріалів, з них 175 тис.т. матеріалів витрачається для виготовлення будівельних об'єктів. Таким чином, витрати на покупку матеріалів для технологічних цілей становлять:

175000 х 0,7 = 122500 грн. у рік.

Отже, щорічна економія при впровадженні власної системи поставки для технологічних цілей на ЗАТ «ЗЗБК-1» складе:

122500 - 80000 = 42500 грн.

Період окупності даного проекту визначається як відношення щорічної економії до одноразових витрат на його здійснення й становить:

85000 / 42500 = 2 роки.

Таким чином, пропоноване захід щодо впровадження власної системи поставки матеріалів у випадку його успішного здійснення дасть щорічний економічний ефект у сумі 42500 грн. і дозволить окупити одноразові витрати протягом 2-х років.

Висновки та пропозиції

У системі заходів щодо підвищення ефективності виробництва важливе місце займають питання раціонального використання фінансових ресурсів у всіх сферах діяльності людини, особливо у виробничій сфері.

При самім економічному використанні фінансових ресурсів, при ресурсах, що вивільняються, необхідно зміцнити фінансовий стан підприємств і об'єднань, підвищити матеріальну зацікавленість робітників та службовців у підвищення ефективності промислового виробництва.

Значні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів криються безпосередньо в самім підприємстві. У сфері виробництва це ставиться насамперед до виробничих запасів. Раціональна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їхнього раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; удосконалюванню нормування; поліпшенню організації постачання, у тому числі шляхом установлення чітких договірних умов поставок і забезпечення їхнього виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важлива роль належить поліпшенню організації складського господарства.

Скорочення часу перебування фінансових ресурсів у незавершеному виробництві досягається шляхом удосконалювання організації виробництва, поліпшення застосовуваних техніки й технології, удосконалювання використання основних фондів, насамперед їхньої активної частини, економії по всіх статтях фінансових ресурсів.

Перебування фінансових ресурсів у сфері обігу не сприяє створенню нового продукту. Зайве відволікання їх у сферу обігу - негативне явище. Найважливішими передумовами скорочення вкладень фінансових ресурсів у цю сферу є раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації й прискорення її руху, дотримання договірної й платіжної дисципліни.

Прискорення обороту фінансових ресурсів дозволяє визволити значні суми, і таким чином, збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а кошти, що вивільнилися, використати відповідно до потреб підприємства.

У результаті проведеного в роботі аналізу можна зробити висновок про те, що фінансовий стан підприємства є досить стійким, хоча є деякі негативні моменти в системі керування оборотними коштами.

Список використаної літератури