Формування та зміцнення доходної бази державного бюджету

Через невиконання планових призначень втрати доходів Державного бюджету України за 9 місяців поточного року становили 3 млрд. 930,6 млн. гривень.

Так, до державного бюджету не надійшло: 66,9 відс. планових призначень збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 25,7 відс. акцизного збору з вітчизняних товарів; 69,8 відс. акцизного збору з імпортних товарів; 48,4 відс. ввізного мита; 90,7 відс. рентної плати за нафту власного видобутку; 95,5 відс. рентної плати за природний газ власного видобутку; 81,6 відс. відрахувань від плати за транзит природного газу через територію України (таблиця 2).

Таблиця 2. Окремі види доходів Державного бюджету України, план надходження яких не виконано

				млн. гри.
№	Показники	9 місяців 1999 року
п/п		план	факт	% виконання	втрати бюджету
1.	Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	285	94	33,1	-191
2.	Акцизний збір з вітчизняних товарів	907	675	74,3	-232
3.	Акцизний збір з імпортних товарів	608	184	30,2	-424
4.	Гербовий збір	350	58	16,6	-292
5.	Ввізне мито	1135	586	51,6	-549
6.	Рентна плата за нафту' власного видобутку	20	2	9,3	-18
7.	Рентна плата за природний газ власного видобутку	205	9	4,5	-196
8.	Відрахування від плати за транзит природного газу через територію України	1080	198	18,4	-882

У порівнянні з відповідним періодом минулого року номінальні надходження до державного бюджету збільшилися на 3 млрд. 166,3 млн. грн., або на 29,5 відс., реальні доходи державного бюджету за січень-вересень 1999 року збільшилися на 2 відсотки (таблиця 3).

Номінальне збільшення надходжень обумовлено залученням до державного бюджету у 1999 році нових джерел доходів, зокрема, рентної плати за нафту власного видобутку, відрахувань від плати за транзит нафти через територію України, відрахувань від плати за транзит аміаку через територію України, а також спрямуванням до державного бюджету частини коштів прибуткового податку з громадян та податку на прибуток підприємств, які у минулому році у повному обсязі зараховувалися до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва І Севастополя. За рахунок зазначених джерел доходи державного бюджету збільшилися на 1973,3 млн. грн., що становило 14,2 відс. загальних надходжень до державного бюджету.

Таблиця 3. Доходи Державного бюджету України у фактичних та порівнянних цінах

№	Показники	9 місяців	9 місяців	1999 рік
п/п		1999 року	1998 року	у% до 1998 року
1.	Доходи Державного бюджету України у фактичних цінах, мли. грн.	13885	10719	129.5
2.	Доходи Державного бюджету України у порівнянних цінах, млн. грн.	10933	10719	102,0
3.	Доходи Державного бюджету України у фактичних цінах, приведені до структури 1998 року, млн. грн.	11912	10719	111,1
4.	Доходи Державного бюджету України у порівнянних цінах, приведені до структури 1998 року, млн. грн.	9380	10719	87,5

За умов приведення надходжень до державного бюджету за січень-вересень поточного року до порівняної структури бюджетних надходжень минулого року, номінальне збільшення порівняно із 1998 роком становить 11,1 відсотка. За цих же умов реальні надходження зменшилися на 12,5 відсотка.

Тенденція зростання заборгованості перед бюджетом зберігається в кожноиму році з 1993 по 1999 р.

В цілому за 1996 рік розмір недоїмки, разом із внесками до Пенсійного фонду, зріс на 1,8 млрд. грн, або в 2,6 раза. Найбільші суми заборгованості перед бюджетом мають місце в Дніпропетровській області - 369,2 млн. грн. Донецькій - 123,8 млн. грн. Полтавській - 108,3, Запорізькій - 75,6, Луганській - 68,9 За даними Міністерства фінансівмлн. грн.

Через допущення заборгованості з податків торік бюджет недоодержав 3,5 млрд. грн, або 12% від загальних надходжень. Безумовно, що певна частка вини в цьому лежить і на колективах фінансових органів, які не проявили достатньої активності й ініціативи.

Середньомісячний темп зростання недоїмки з платежів до бюджету досяг у 1996 р. - 25% і значно випереджає темпи зростання заборгованості між підприємствами України. На стан виконання доходів бюджету вплинуло - надання Верховною Радою відстрочки та розстрочки у сплаті платежів підприємствами й організаціями до бюджету в сумі понад 2 млрд. грн, або 7% до загальних надходжень. Однак слід зазначити, що підприємства, організації не скористалися повною мірою наданою державою можливістю поліпшити їхній фінансовий стан шляхом реструктуризації заборгованості з належних бюджету платежів та розблокування рахунків в установах банків.

Подальший спад виробництва у більшості галузей народного господарства, погіршення фінансового стану підприємств і організацій зумовили загострення кризи платежів як між підприємствами, так і з бюджетом.

Що стосується заборгованості по платежах до бюджету за станом на 1 січня 1998 року недоїмка по податках і платежах, нарахованих до сплати, складала 2 341,9 млн грн., з них: по податку на додану вартість - 919,6 млн. грн, або 39,3 відсотка загальної суми недоїмки по Україні,

по податку на прибуток - 335,2 млн. грн, або 14,3 відсотка, по платі за землю 220,1 млн. грн, або 9,4 відсотка, по акцизному збору - 62,6 млн. грн, або 2,7 відсотку. Суми не сплачених штрафних санкцій (пені) за порушення встановлених термінів по експортно-імпортних операціях становлять 127,2 млн. грн. усіх рівнів, коштів у рахунок недоїмки.

Негативний вплив на доходну частину бюджету у 1998 році мають недоїмки по доходах. За даними податкової адміністрації, загальна заборгованість по податках до бюджету на 1 липня 1998 року становила 5,88 млрд. грн., що на 3,56 млрд. більше, ніж на початок року. Части зміни податкового законодавства щодо ПДВ, відновлення пільг тощо створили умови, за яких збір податку на додану вартість, є досить проблематичним: за перше півріччя надходження бдо бюджету по цьому податку становили 3,07 млрд. грн., тоді як недоїмка - 2,3 млрд.

Нерівномірно впродовж вересня 1999 року змінювалися і обсяги недоїмки. Так, якщо у першій декаді місяця заборгованість зменшилася на 29 млн. гри., то у другій вона зросла на 455,9 млн. грн., у третій декаді - суттєво зменшилася (620,1 млн. гривень). Істотне поліпшення платіжної дисципліни наприкінці вересня свідчить про наявність значних резервів у роботі податкових органів, використання яких приурочується до виконання окремих рішень Кабінету Міністрів України та деяких дат.

На перший погляд, таке збільшення надходжень доходів та поліпшення платіжної дисципліни у вересні було досягнуто за рахунок виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.99 №1022-р, яким у вкрай стислий термін - саме протягом трьох останніх днів вересня - передбачалося поліпшити виконання доходної частини державного бюджету. Зазначеним розпорядженням Уряд зобов'язав Державну митну службу України та Фонд державного майна України, з метою здійснення першочергових видатків та поліпшення виконання доходної частини державного бюджету перерахувати до ЗО вересня 1999 року до державного бюджету 100 відсотків наявних на Їх рахунках коштів. Крім цього, згідно з вказаним розпорядженням, Державній податковій адміністрації України до 1 жовтня 1999 року доручалося забезпечити максимальне надходження до державного бюджету у грошовій формі належних податків і зборів (обов'язкових платежів) та перерахування підприємствами, установами і організаціями, які заборгували бюджетам усіх рівнів, коштів у рахунок недоїмки.

Видатки у 1993 році склали 5. 615,7 млрд крб., фактично виконані на 37. 306,0 млрд. крб, у 1994 році - 468,1 трлн. крб., фактично виконано - 468,2 трлн. крб. (за даними Міністерства фінансів).

Видатки Державного бюджету України за 1995 рік виконано у сумі 2430,0 трл. грн., що складає 91,6% до річних призначень. Найбільшу питому вагу у видатках бюджету займають витрати соціального характеру - 49,3%. А також видатки на розвиток економіки - 16,5%. В порівнянні з 1994 роком витрати соціального характеру зросли на 9,2%. По суті, половина бюджетних коштів спрямовується на соціальні заходи, що практично перевищує рівень досягнутий країнами з розвинутою ринковою економікою. Видатки державного бюджету за 1996 рік профінансовані на - 81,5% річних призначень, недофінансовано видатків на 5.9 млрд. грн. У 1997 році видатки складають - 48,9 млрд. грн.

Обсяг видатків у 1998 році було враховано в розрахунках при затверджені Державного бюджету - 36.180.472, 0 тис. грн., виконано - 33.345. 003,0 тис грн. Процент виконання склав - 92,2%. Видатки по соціальному захисту населення виконано на суму 5.504. 118,0 тис. грн, або 97,1%, видатки на народне господарство склали 3.913. 247,0 тис грн, або 72,1%, видатки здійснювали за рахунок коштів державних цільових фондів - 1.962. 466,0 тис. грн, або 66,1%. Видатки до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення склали 1.716. 664, 0 тис. грн., або 68,3%.

Перевищення видатків над доходами у 1998 році було заплановано у сумі 5.721. 221,0 тис. грн., а виконано на суму 6.196. 367,0, або 107,7%.

Законом України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» Державний бюджет за видатками затвержено у сумі 25 млрд. 135.3 млн. грн. Згідно з Розписом Державного бюджету України на 1999 рік, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 12.02.99 №45, планові призначення Державного бюджету України за видатками на січень-вересень 1999 року визначені у сумі 18 млрд. 69,6 млн. грн. Фактично за січень-вересень поточного року вони виконані у сумі 14 млрд. 915,3 млн. грн. або 82,5 відсотка планових призначень на цей період та 59,3відс. Затвержених річних обсягів. Крім того, відповідно до статей 43 та 45Закону України Про Державний бюджет України на 1999 рік», проведено видатки на суму 2 млрд. 681 млн. грн.

Аналізуючи доходи і видатки державного бюджету можна зробити висновок, що з 1993 року розпочався процес централізації ресурсів місцевого самоврядування. Зменшення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України пов'язане з включенням до державного бюджету податки на доходи підприємств та громадян. Ці джерела доходів до 1994 року відносились до категорії регульованих доходів місцевого самоврядування. Цей період з багатьмя застереженнями можна віднести до періоду початку відновлення самоврядування а Україні. На жаль, розвитку процесу децентралізації функцій та ресурсів не відбулося, і в останні роки ми спостерігаємо поворот до централізованого управління ресурсами та жорстоку монетарну політику із широко розвинутою системою дозволів, квот і ліцензування.В 1995 році, за даними проекту бюджету на 1995 рік, спостерігалася тенденція до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, перерозподілюваних через бюджетну систему, але в умовах перехідної економіки провідна роль бюджету в перерозподілі фінансових ресурсів, як і національного багатства в цілому - об'єктивна реальність. Це зумовлено тим, що бюджет є особливим інструментом за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів, чого не можна досягнути іншими методами, в тому числі й чисто ринковими. У 1997 році збалансування бюджету здійснювалось:

З одного боку - за рахунок наповнення доходної частини бюджету, з іншого - через підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, удосконалення мережі бюджетних установ та їх структури, зменшення навантаження на бюджет шляхом залучення небюджетних джерел фінансування, концентрації у бюджеті загальнодержавних фондів фінансових ресурсів.

Фінансування дефіциту бюджету 1997 року за рахунок накопичення внутрішнього і зовнішнього боргів створили непрості умови для підтримання у 1998 році бюджетної і фінансової рівноваги. Зрозуміло, що невирішення проблем дефіциту Державного бюджету, зовнішнього та внутрішнього боргу, доступності кредитів для об'єктів реальної економіки не створить доступних умов для подальшого розвитку тієї ж таки реальної економіки і може призвести до відновлення негативних тенденцій скорочення виробництва.

Аналіз виконання Державного бюджету за перше півріччя 1998 року дає змогу констатувати, що грошові надходження до бюджету за цей період склали трохи більше третини з передбачених на поточний рік. Дефіцит бюджету натомість досяг рівня у 63,4 відсотка від запланованого на рік. Дотримання планових характеристик дефіциту бюджету в 1998 році вимагає не тільки зваженішого підходу до витрат з Державного бюджету, а й пошуку нових джерел поповнення його доходної частини.

Основні причини невиконання доходів бюджету у 1999 році.

Однією з суттєвих причин невиконання надходжень до бюджету є внесення змін до діючого законодавства після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік».

Так, введення в дію лише чотирьох законодавчих актів призведе до

річних недонадходжень до бюджету в межах 2,1 Дані 1999 року в роботі мають інформаційний характер.млрд. грн., зокрема:

- Закон України від 11.12.98 №311-Х1У «Про внесення змін до Законів України щодо сплати акцизного збору і ввізного мита та сплати акцизного збору», який призведе до недонадходжень до бюджету в сумі 500 млн. гривень.

- Закон України від 05.02.99 №428-ХІУ «Про списані реструктуризацію податкової заборгованості платників податків цукрових заводів (комбінатів) за станом на 1 січня 1998 року та сільськогосподарських підприємств за станом на 1 січня 1999 року призведе до недонадходжень до бюджету близько 500 млн, гривень.

- Закон України від 06.05.99 №624-ХІУ «Про внесення змін до статті Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва в момент перетину митного кордону без сплати податку на додону вартість, недонадходження до бюджету у поточному році складуть 600 млн. гривень;

- Закон України «Про гербовий збір», дія якого буде поширюватись лише на імпортерів, а об'єктом оподаткування повинна стати сума вартості товарів, передбачена вантажною митною декларацією, що значно зменшить базу оподаткування гербовим збором і, відповідно, річні недонадходження до бюджету складуть більше 500 млн. гривень. Наявність значної недоїмки по платежах до бюджету:

Недоїмка у порівнянні з початком року зросла на 1532,5 млн. грн, і за

станом на 01.08.99 склала 11253,8 млн. гривень. Слід зазначити, що

особливо зростає недоїмка по податках, які зараховуються до державного бюджету.

Стан заборгованості підприємств перед бюджетом у розрізі платежів, характеризується таким чином: (таблиця 4).

	Найменування платежів	Заборгованість станом на:	Темп зростання% 01.08.99 до:
		01.01.98	01.01.99	01.08.99	01.01.98	01.01.99
	Разом платежів до бюджету	2327.2	9721,93	11253,8	483,6	115,8
	у тому числі:
1.	Податок на додану вартість	797.9	3771,5	4936,2	618,6	130,9
2.	Акцизний збір	190,7	457,9	518,0	271,6	113,1
3.	Податок на прибуток підприємств	333.0	1428 8	2795.5	839,5	195,7
4.	Плата за землю	21 За даними Міністерства фінансів9.9	410,2	349.6	159,0	85.2

В загальній сумі заборгованості перед бюджетом за станом на 01.08.99 недоїмка становить: по податку на додану вартість -43,9 відсотка (4936,2 млн. грн.), податку на прибуток підприємств -24,8 відсотка (2795,5 млн. грн.), акцизному збору - 4,6 відсотка (518 млн. грн.) та по платі за землю - 3,1 відсотка (349,6 млн, гривень).

Найбільші суми заборгованості по платежах до бюджету на 1 серпня 1999 року мають місце по м. Києву - 1929,7 млн. грн. та областях: - Дніпропетровській - 1228,9 млн. грн., Донецькій - 1003,9 млн. грн., Запорізькій - 999,3 млн. грн., Полтавській - 967,7 млн. грн. Луганській -757,8 млн. грн., Харківській - 675,6 млн. грн., Львівській - 646,7 млн. грн., Київській - 410,2 млн. гривень. Заборгованість по цих регіонах складає 8619,8 млн. грн., або 76,6 відсотка до загальної суми недоїмки підприємств перед бюджетом.

Співвідношення обсягу бюджету і валового внутрішнього продукту - важлива економічна проблема. З розвитком ринкових відносин цей показник матиме тенденцію до зростання. Це зумовлено підвищенням ролі держави в розподільчих процесах. Проблема в пошуку розумних форм і методів цього перерозподілу. Справедливе є те, що в нинішній ситуації ще недостатньо ефективно використовується бюджетний механізм в управлінні економікою.

Аналіз моделі економіки, яка формується в Україні дає підстави стверджувати, що в наступні роки через бюджет (без Пенсійного фонду) повинно перерозподілятися не менше 30 відсотків валового внутрішнього продукту. Таке співвідношення буде найбільш оптимальним і зумовлюється соціальною спрямованістю обраної моделі економіки, необхідністю структурної перебудови значної частини галузей господарства.

Детальний розгляд структури доходів і видатків бюджету свідчить про відсутність ще достатньо науково обгрунтованої системи витрат, які повинні фінансуватися з усіх ланок бюджетів. На сьогодні бюджет України переобтяжений великою кількосте видатків, надмірно централізований. У цьому зв'язку потребує удосконалення механізм бюджетного фінансування розвитку економіки.

Джерела використання даних: - Звіт про виконання Державного бюджету на 1995 рік; - Звіт про виконання Державного бюджету на 1996 рік; - Звіт про виконання Державного бюджету на 1997 рік; Звіт про надходження до Державного бюджету України у 1998 році (за даними Головного управління Державного казначейства України).

2.1 Аналіз податкових надходжень до Державного бюджету України

Формування доходів бюджету є результатом розподілу валового національного продукту, який проходить дві стадії: первинний розподіл і перерозподіл. На стадії первинного розподілу формуються доходи юридичних і фізичних осіб, що мають безпосереднє відношення до створення ВНП. Перерозподіл первинних доходів полягає передусім у їх оподаткуванні з боку держави, тобто, її доходи мають вторинний характер. Держава може отримувати первинні доходи тільки як монопольний власник засобів виробництва.

У 1994 році Закон «Про систему оподаткування «був прийнятий у новій редакції, з урахуванням змін та доповнень, які мали місце в 1992-1993 рр. До нього були включені як податки, так і інші обов'язкові платежі, що справляються на території України, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві.

Суб'єктами оподаткування є фізичні і юридичні особи (господарські структури). Державні податки включають: податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір, прибутковий податок з громадян, плату за землю, лісовий доход, екологічний податок, державне мито, податок з власників транспортних засобів, вивізне мито, ввізне мито, плату за воду, промисловий податок, податок на промисел, податок на майно.

Крім перелічених податків і зборів, підприємства і господарські організації сплачують до бюджету відрахування в Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і захисту населення, відрахування на геологорозвідувальні роботи, відрахування в фонд конверсії. До Пенсійного фонду України здійснюються відрахування для виплати пенсій, до Фонду соціального страхування - на виплату допомоги тимчасової непрацездатності, до Фонду зайнятості - на заходи з виплати допомоги безробітним та інші заходи з працевлаштування.

Законодавчими актами України можуть бути встановлені інші державні та збори та обов'язкові платежі. Так, до бюджету надходили кошти від приватизації майна, доходів від реалізації військового майна тощо.

Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах «населення» і «підприємницькі структури». Система оподаткування населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески.

Якщо ми проаналізуємо динаміку податкових надходжень то можливо розділити податкові надходження на регулюючи податки та податкові надходження що поповнюють дохідну частину Державного бюджету, але у вторинній степені. Так в проекті бюджету на кожний рік встановлюються регулюючи податки, в першу чергу це податок на додану вартість, податок з прибутку, акцизний збір, державне мито, та інші.

Аналізуючи податкові надходження за період 1994-1999 року можна зробити такі висновки:

Податок на додану вартість (ПДВ) є одним з різновидів універсальних акцизів. Універсальні акцизи доволі нейтральні до процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно розподіляється між усіма групами товарів. Недоліком цього виду акцизів є підвищення під їх впливом загального рівня цін у країні, де вони вводяться або де на них підвищуються ставки, а також регресивність у соціальному аспекті.

Передчасне запровадження ПДВ в Україні у 1992 році за ставкою 28 відсотків було зумовлено переважно фіскальними мотивами. Проте навіть чинна нині в Україні ставка ПДВ у 20 відсотків залишається досить високою. В розвинутих країнах вона становить 3-15 відсотків.

Крім того, порівняно високі ціни на товари та послуги і, з другого боку, низька заробітна плата в країні, ситуації з систематичними затримками її виплат, загальне зубожіння населення, нерозвинений ринок цінних паперів, мізерна частка дивідендів у доходах громадян призводять до того, що саме ПДВ відіграє вирішальну роль у формуванні доходів бюджету.

Надходження від податку на додану вартість у 1993 році складали 1.054. 062,3 млн. крб, або 23 відсотка, у період з 1993-1994 роках надходження знизилися на 2 відсотка і слали 21 відсоток у загальній сумі надходжень -70.788. 596,8 млн. крб. ПДВ у 1993 році виконано на 108%. З 1994 по 1995 рік надходження зменшилися до 13 відсотків це зумовлено скороченням об'ємів виробництва та скороченням кількості приватних структур у сфері виробництва. У період з 1995 року по 1996 надходження податку на додану вартість до бюджету були стабільними та становили 188.042.684 млн. крб, або 13 відсотків. У 1995 році податок на додану вартість виконано на 95%. З 1996 року почалося різке підвищення надходжень по цьому податку, це пов'язано із зниженням ставки податку, вони склали 39 відсотків, тобто підвищилися у 3 рази. Податку на додану вартість за 1996 рік надійшло 6,3 млрд. грн, або 95,3%, до річного плану. З цього податку не забезпечено виконання плану в 21 областях, з яких найбільше відставання допущене у Волинській, Запоріжській, Миколаївській, Львівській і Хмельницькій областях. ПДВ у 1996 році виконано на 91,5%. У минулому, 1997 році податок на додану вартість дорівнював: на початку року - 39 відсотків, у кінці - 41 відсоток, сума податку складала - 8 455 982 тис. грн. Податок виконано на 89,9%. У 1998 році податок на додану вартість є одним з основних джерел державного бюджету. Його обсяг становить майже 8,8 млрд. грн., або 8.7% до ВВП. Розмір надходжень цього податку встановлено з урахуванням пільг, що надаються при його сплаті.

Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від ПДВ було недовиконано на 1 відсоток. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, то буде зібрано 8.2 млрд грн, що близько до 8,3 млрд грн, закладених у Бюджеті-99.

Надходження податку на додану вартість за 9 місяців 1999 року у порівнянні з аналогічним періодом, минулого року збільшились на 1 млрд. 246,7 млн. грн. і становили 5 млрд. 849,9 млн. грн., або 70,5 відс. затверджених річних призначень та 105,8 відс. плану на 9 місяців.

Проте, перевиконання плану надходжень податку на додану вартість досягнуто, в основному, за рахунок штучного стримування відшкодування переплат платникам податку, які протягом 9 місяців зросли на І млрд. 322,7 млн. гривень.

За термінами, що настали згідно з поданими податковими деклараціями, станом на 1 вересня 1999 року не відшкодовано податку на додану вартість на суму 1 млрд. 700,4 млн. гривень.

Протягом звітного періоду недоїмка з податку на додану вартість збільшилась майже на 1 млрд 274,7 млн. грн. і на 1 жовтня 1999 року становила 5 млрд. 46,2 мли. грн., або 47,2 відс. загального обсягу недоїмки.

На стан надходжень негативно впливали рішення Уряду щодо надання відстрочок у сплаті заборгованості з податку на додану вартість. Так, протягом січня-вересня поточного року надавалися відстрочки з погашення заборгованості із сплати податку на додану вартість ВАТ «Сумихшпром» (8 млн. грн.), спільному українсько-французькому підприємству «ДАКО» (6,946 млн. грн.), державному науково-виробничому об'єднанню «ДЕВЗ» (4,2 млн. грн.), ВАТ «Селмі» (3,6 млн. грн.), СП «РаЙз-Інвест» (1,34 млн. грн.), Андрушівському спиртзаводу (1,1 млн. грн.) та іншим.

Зменшили надходження до державного бюджету вимоги Указу Президента України від 02.12.98 №1328 «Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників» та Закону України від 06.05.99 №624-ХІУ «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з якими з 1 січня 1999 року не підлягали сплаті до бюджету і залишалися в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників суми податку на додану вартість, визначені по операціях з продажу товарів власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах, а також продовжено до 1 січня 2000 року дію норм закону щодо ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва без сплати податку на додану вартість у момент перетину митного кордону.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від ПДВ мають скласти 10.62 млрд грн, з яких 1 млрд грн очікується одержати шляхом взаємозаліку заборгованості по ПДВ, що утворилася в минулому.

У номінальному визначенні прогнозується зростання надходжень від ПДВ в 2000 р. на 29.6 відсотка порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року і на 46.7 відсотка порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку 3, показано динаміку збирання реальних надходжень від ПДВ, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень від ПДВ, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, за винятком незначного зростання обсягу ПДВ, зафіксованого 1997 року, надходження з цього джерела від 1994 р. постійно скорочувалися.

Прогноз-2000, суперечить існуючій тенденції, передбачаючи певне зростання обсягу ПДВ у реальному визначенні порівняно з рівнем 1998 р. Обсяг надходжень ПДВ, запланований на 2000 р., перевищує очікуване виконання бюджету в 1999 р. на 10.2 відсотка в реальному визначенні.

За період 1994-98 рр. надходження від ПДВ становили в середньому 8.77 відсотка ВВП, в 1998 р. - лише 6.7 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 р - передбачено, що надходження від ПДВ складатимуть 7.04 відсотка ВВП.

Починаючи з 1998 р., надходження ПДВ зараховуються повністю до державного бюджету. В проекті бюджету на 2000 р. цей порядок залишається незмінним. 1999 року 17 відсотків надходжень від ПДВ були зараховані до Чорнобильського фонду. Цього року збережено часткове цільове використання надходжень від ПДВ: 15.24 відсотка спрямовуються на заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської аварії і 5.66 відсотка - у фонд дотацій регіонам.

Законодавчі зміни, запроваджені в 1999 р., передбачають додаткові пільги з ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників і в галузі житлового будівництва. Крім того, розширено список вільних економічних зон, які також користуються певними пільгами з ПДВ, подовжено до кінця 2000 р. дію пільг для товарів критичного імпорту, надано ряд додаткових пільг. Таким чином, ці зміни призведуть до подальшої ерозії бази оподаткування. Водночас очікується, що з 1 січня 2000 р. буде скасовано нульову ставку ПДВ на електроенергію, газ та імпортоване вугілля, що істотно розширить базу оподаткування. Для полегшення перехідного етапу Кабінет Міністрів подав на розгляд Верховної Ради законопроект, що передбачає 2000 року нульову ставку ПДВ на вказані товари замінити 10-відсотковою ставкою. Іншим законопроектом передбачено ще на рік відмовитися від заборони на нульову ставку ПДВ для експортних операцій за бартером.

Як видно з другого графіка тенденція прогнозованих надходжень від ПДВ без урахування взаємозаліків не зміниться. Чисті надходження від ПДВ зменшаться в реальних показниках на 0.2 відсотка порівняно з планом на 1999 рік. У номінальному визначенні надходження від ПДВ у 2000 році без взаємозаліків зростуть, згідно з проектом бюджету на 2000 рік, лише на 17.4 відсотка порівняно з бюджетним планом на 1999 рік, або на 32.9 відсотка порівняно з виконанням бюджету 1998 року. Як передбачено в проекті бюджету на 2000 рік, надходження від ПДВ без урахування взаємозаліків складуть лише 6.38 відсотка ВВП.

Податок на прибуток є елементом системи прямих податків. Залежно від платників податку прибуткове оподаткування класифікують на два види:

оподаткування фізичних осіб;

оподаткування юридичних осіб.

Кожний з указаних видів передбачає різні умови справляння податку. Це пояснюється тим, що доходи юридичних і фізичних осіб, маючи однакову економічну природу - добавлену вартість, розрізняються за характером використання, виконуючи різні функції. Порівняно з прибутковим податком із громадян податок на прибуток підприємств має у доходах консолідованого бюджету України більшу питому вагу. Крім того, слід звернути увагу, що частка податку на прибуток у бюджетних надходженнях має тенденцію до збільшення, а прибуткового податку з громадян, навпаки, - до зменшення.

Таке співвідношення двох видів прибуткового оподаткування зумовлене кількома причинами. Насамперед, протягом багатьох років платежі в бюджет із прибутку підприємств завжди мали високу питому вагу в доходах держави і значно перевищували надходження від прибуткового податку з громадян.

Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший, ніж прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.

Одночасно спостерігається й інша тенденція, а саме: різке зменшення частки платежів у бюджет із доходів господарюючих суб'єктів. Це зумовлено системою податкових пільг та практикою надання підприємцям податкового кредиту у формі відстрочки здійснення платежів у бюджет.

Платниками податку на прибуток є всі суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації, які є юридичними особами згідно з законодавством України, міжнародні організації, що не мають імунітету та дипломатичних привілеїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що складають окремий баланс та мають розрахунковий (поточний) рахунок; підприємства, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, розташовані на території України; підприємства, що здійснюють репатріацію прибутків, отриманих з джерел на території України.

Національний банк України і його установи (за вийнятком госпрозрахункових)

Сплачують до державного бюджету суму перевищення валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат, затвердженим Верховною Радою України.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи без статусу юридичних осіб. Можуть сплачувати консолідований податок на прибуток у порядку, встановленому Головною державною податковою адміністрацією України.

Аналізуючи динаміку надходжень податку на прибуток підприємств та організацій в період з 1993 по 1996 рік маємо таку структуру (Графік 4):

Протягом 1993 року до Державного бюджету надійшло податку на прибуток підприємств у сумі 600. 317,5 млн. крб., або 13%. Податок на прибуток підприємств у 1993 році виконано на 109,1%. У 1994 році податок на прибуток підприємств склав - 235.739.50 млн крб, або 7%., в порівнянні з 1993 роком надходження зменшилися на 6%. Податок виконано на 113,4%.

У 1995 році надходження податку на прибуток склали 483.4 трлн. крб. що становить 106,8 відсотків до затвердженої суми в бюджеті. Одночасно до бюджету України не надійшло податку на прибуток в сумі 84.7 трлн. крб. в тому числі за рахунок спаду виробництва - 69,3 трлн. крб. І наявності недотримки - 15,4 трлн. крб.

До зведеного бюджету України за 1996 р. надійшло 5,5 млрд. грн. податку на прибуток, що становить 90,2% до затвердженого прогнозу, зокрема до державного бюджету - відповідно 1,6 млрд. грн., або 93,3%. Спрогнозованих показників податку на прибуток дотримали лише 7 областей (Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Полтавська, Сумська, Харківська і Хмельницька) та м. Севастополь. Найбільше відставання допущене у Дніпропетровській, Львівській, Чернівецькій, Тернопільській областях, а також в Автономній Республіці Крим.

У 1997 році надходження від податку на прибуток підприємств до Державного бюджету не поступали, але в проекті державного бюджету на 1997 рік уточнено надходження від залучення 15% амортизаційних відрахувань, що будуть нараховані в 1997 році державними підприємствами і господарськими організаціями, а також орендними підприємствами, заснованими на державному майні, з 604 до 372 млн. грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у структурі доходів зведеного бюджету суттєво знижується частка податку на прибуток підприємств: із 5,7 млрд. грн. фактично в 1997 р. до 2,3 млрд. грн. у бюджеті 1998 р. Це зумовлено насамперед уведенням нового порядку визначення оподатковуваного прибутку як різниці між валовими доходами і валовими витратами, включенням до останніх витрат на утримання соціальної сфери. Водночас підприємства отримають суттєві додаткові кошти на розвиток власного виробництва у вигляді амортизаційних відрахувань.

Враховуючи, що податок на прибуток підприємств є суттєвим джерелом наповнення бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних та міських (міст Києва і Севастополя), втрати цих бюджетів від уведення нового порядку нарахувань амортизації могли стати досить відчутними. Тому Кабінет Міністрів запропонував, а Верховна Рада України погодилася здійснити поступовий перехід до застосування нових норм амортизації шляхом уведення в 1998 р. знижувального коефіцієнта 0,7, що певною мірою збільшило базу для нарахування податку і дасть змогу мобілізувати до місцевих бюджетів 2,3 млрд. грн.

Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від податку на прибуток підприємств було перевиконано на 34 відсотки. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано 6.3 млрд грн замість 4.7 млрд грн, закладених у Бюджеті-99. Однак порівняно з виконанням бюджету 1998 року це означатиме скорочення реальних надходжень.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від податку на прибуток підприємств мають скласти 6.1 млрд грн, з яких 120 млн грн очікується одержати від аудиторських перевірок і донарахувань.

У номінальному визначенні прогнозується скорочення надходжень від податку на прибуток підприємств в 2000 р. на 2.9 відсотка порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року і збільшення на 8.5 відсотка порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку показано динаміку збирання реальних надходжень від податку на прибуток підприємств, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, від 1994 р. надходження з цього джерела постійно скорочувалися. На протязі 1994-96 рр. скорочення було різким, але починаючи з 1997 р. уповільнилося.

При розрахунках показників Бюджету-2000 виходили з прогнозу, що започаткована 1996 року тенденція розвиватиметься. Порівняно з обсягом очікуваних у 1999 р. надходжень від податку на прибуток підприємств, у проекті бюджету на 2000 р. передбачено скорочення цього обсягу на 17.4 відсотка в реальному визначенні.

* За період 1994-98 рр. надходження від податку на прибуток підприємств становили в середньому 8.2 відсотка ВВП, в 1998 р. - лише 5.41 відсотка.У проекті бюджету на 2000 р. передбачено, що надходження від податків прибуток підприємств складатимуть 4.04 відсотка ВВП.

* Якщо 1998 р. сто відсотків надходжень від податку на прибуток підприємств зараховувалася, до державного бюджету, то починаючи з 1999 р. цей податок став регулюючим. До бюджетів різних областей у 1999 р. зараховуються різні частки надходжень від податку на прибуток. У середньому до місцевих бюджетів зараховується 72 відсотка загального обсягу надходжень із цього джерела, а решта 28 відсотків - до держбюджету. У проекті бюджету на 2000 рік пропонується зараховувати в середньому 70.3 відсотка надходжень від податку на прибуток підприємств до місцевих бюджетів і 29.7 відсотків держбюджету. Проект бюджету передбачає також, що всі надходження податку на прибуток підприємств від окремих великих енергетичних компаній за винятком відрахувань до спеціального фонду на житлове будівництво зараховуватимуться до держбюджету.

* Зміни, запроваджені в 1999 р. до законодавства про податок на прибуток підприємств, передбачають додаткові пільги для певних категорій платників збільшення кількості вільних економічних зон, які також користуються певними пільгами з податку на прибуток підприємств, і запровадження фіксованого податку для підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецькій області. Таким чином, ці зміни призведуть до звуження бази оподаткування податком на прибуток. Водночас жодна законодавча зміна має на меті розширення бази оподаткування цим податком. У поданої Кабміном до Верховної Ради законопроекті пропонується скоротити період протягом якого збитки можуть бути перенесені на наступні податкові періоди з 5 до 3 років для новостворених підприємств і до 2 років для всіх решти.

Платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності - виробники або замовники підакцизних товарів (продукції), а також ті, що імпортують підакцизні товари; громадяни, які займаються підприємницькою діяльності без створення юридичної особи; громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадства, які ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України.

Об'єктом оподаткування є:

обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги); безкоштовної передачі товарів (продукції) або частковою їх сплатою;

обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

митна вартість ввезених в Україну товарів (продукції) з урахуванням мита і митних зборів, придбаних за іноземну валюту у порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних;

обороти в порядку натуральної оплати праці;

обороти з реалізації конфіскованого, спадкового, безхазяйного майна, скарбів і скуплених цінностей;

натуральні показники (1 л, 1 кг, об'єм двигуна тощо) по деяких підакцизних товарах (алкоголь, тютюн, авто);

обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставодержателю при невикрнанні забезпеченого заставою зобов'язання.

Законом України від 15.09.95 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» визначено особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Закон передбачає запровадження сплати акцизного збору за алкогольні напої та тютюнові вироби як іноземного так і вітчизняного виробництва шляхом придбання марок акцизного збору встановлених зразків. Наявність марки акцизного збору на вказаних товарах є дозволом на їх реалізацію споживачам, митне оформлення та ввезення на митну територію України і підтвердження факту сплати акцизного збору.

У 1993 році надходження від акцизного збору складали 369935 млн. крб., або 8 відсотків у загальній сумі надходжень. А у 1994 році надходження різко скоротилися, тобто надходження з цього виду податку майже не поступали до Державного бюджету, вони складали 0,04 відсотка.У 1995 році спостерігається продовження кризових явищ в суспільстві, в результаті чого акцизний збір виконано на 87,8%. Сума надходжень складала - 33702004,8 млн. крб, або 0,3%.

У 1996 році майже 70 млн. грн. недоотримано акцизного збору. У розрізі окремих областей його не надійшло у сумі 149 млн. грн. Надійшло - 572,3 млн. грн., або 2%. Надходження від акцизного збору у 1996 році виконано на 95,1%.

У 1997 році сума надходження до Державного бюджету акцизного збору складає - 672983,5, або 3%. Податок виконано на 104,4%.

У 1998 р. передбачалося отримати понад 1,3 млрд. грн. акцизного збору, зокрема від товарів вітчизняного виробництва - понад 1 млрд., від імпортних - 300 млн. грн. З метою підтримки вітчизняного виробництва не стягуватиметься акцизний збір на транспортні засоби та шини ддя них власного виробництва у зв'язку із звільненням їх від оподаткування відповідно до 2007 та 2000 рр. за умови виготовлення відповідно не менш як 1000 та 100000 штук на рік, що передбачено Законом України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби й шини для них», з урахуванням внесених до нього змін. Звільнені від обкладання акцизним збором до 2000 р. також такі вітчизняні товари, як кольорові телевізори, магнітофони, деякі харчові продукти (шоколад, делікатесна морепродукція), хутряний одяг.

З 1996 року почався поступовий зріст надходжень з акцизного збору від 2 до 6 відсотків у 1998 році. Такий різкий перепад у формуванні надходжень зумовлено тим, що предмети не першої необхідності, до котрих, як правило, належать підакцизні товари, проявляють високу еластичність як щодо цін, так і щодо доходів споживачів. Тобто при збільшенні цін на ці товари, або зменшенні доходів споживачів скорочення обсягів споживання останніх відбувається більш високими темпами. В період економічного спаду, коли доходи зменшуються, споживання підакцизних товарів різко скорочується, що призводить до зменшення надходжень у бюджет з цього виду податку, а в період економічного зростання, навпаки, надходження збільшуються темпами, які перевищують темпи розвитку економіки. Все це робить ненадійними бюджетні надходження від цього податку в періоді значних коливань кон'юктури. Проте, з іншого боку, завдяки високій еластичності надходжень по акцизному збору відносно динаміки національного доходу цей податок є ідеальним з точки зору «вбудованого стабілізатора» економічного циклу.

Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від акцизного збору було недовиконано на 31 відсоток. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано лише 1.95 млрд грн замість 2.8 млрд грн, закладених у Бюджеті-99.

* Акцизного збору з вітчизняних та імпортних товарів за 9 місяців поточного року до державного бюджету надійшло на загальну суму 858,5 млн. грн. або 38,6 відс. затверджених річних призначень та 56,6 відс. плану на січень-вересень.

Незважаючи на збільшення надходжень акцизного збору за січень-вересень поточного року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року майже на 71 млн. грн., план 9 місяців не виконано на 656,9 млн. гривень.

Невиконання надходжень із зазначеного джерела зумовлено поширеною практикою реалізації підакцизної продукції без попередньої оплати або з відстрочкою платежу та шляхом товарообмінних (бартерних) операцій. Протягом звітного періоду недоїмка з акцизного збору збільшилась на 26,9 млн. грн. і на 1 жовтня 1999 року становила 484,8 млн. грн-, або 56,5 відс. суми фактичних надходжень.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від акцизного збору мають скласти 1.9 млрд грн.

У номінальному визначенні прогнозується скорочення надходжень від акцизного збору в 2000 р. на 2.1 відсотка порівняно з 1999 р. і збільшення на 53.1 відсотка порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку 7 показано динаміку збирання реальних надходжень від акцизного збору, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, після скорочення протягом 1994-1996 років надходження від акцизного збору постійно зростали, зазнавши незначного зменшення в 1998 році.

У проекті Бюджету 2 000 прогнозується зміна існуючої тенденції. Порівняно з очікуваним у 1999 році обсягом у проекті Бюджету-2000 передбачається скорочення реальних надходжень від акцизного збору на 16.8 відсотка. За період 1994-98 рр. надходження від акцизного збору становили в середньому 1.12 відсотка ВВП, у 1998 р. - 1.2 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 р. передбачено, що надходження від акцизного збору складатимуть 1.27 відсотка ВВП.

* Якщо 1998 р. надходження від акцизного збору цілковито зараховувалися до державного бюджету, то починаючи з 1999 р. цей податок став регулюючим. До бюджетів різних областей у 1999 р. зараховуються різні частки надходжень від акцизного збору на вітчизняні товари. У середньому до місцевих бюджетів зараховується 21.2 відсотка загального обсягу надходжень із цього джерела а решта 78.8 відсотка - до держбюджету. У проекті бюджету на 2000 р. пропонується зараховувати в середньому 23,8 відсотка надходжень від акцизного збору до місцевих бюджетів і 76.2 відсотка до держбюджету.

* У 1999 році були надані додаткові звільнення від акцизного збору на товари, вироблені чи виготовлені у вільних економічних зонах І відвантажені за межами митної території України. Це звузить базу оподаткування. Окрім того, ставки акцизного збору було зменшено на бензин та інші нафтопродукти. Водночас були запроваджені мінімальні ціни на міцні алкогольні напої, що непрямо може розширити базу оподаткування. З 1 січня 2000 року скасовуватимуться податкові пільги на автомобільні шини, хутряні пальта, продукти дитячого харчування, меблі та магнітофони. Це також розширить базу оподаткування. У поданому на розгляд Верховної Ради проекті бюджету Кабінету Міністрів забороняється реалізація будь-яких товарів, що підлягають оподаткуванню, без сплати акцизного збору Для виконання цього акцизні збори, не сплачені на початку реалізації товарів, що підлягають оподаткуванню, мають бути зібрані наприкінці періоду реалізації.

Мито. Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщаються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Введення мита може мати на меті кілька цілей, серед яких фіскальні економічні й політичні. На відміну від інших податків стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки у фіскальних цілях (формування доходної частини бюджету), митна політика спрямована здебільшого на формування раціональної структури експорту та імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави в цю сферу.

В економічно розвинутих країнах найпоширенішим є мито, яке стягується з товарів, що ввозяться до країн, тобто регулюванню підлягає лише імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.

Стягнення мита проводиться за ставками, передбаченими митним тарифом кожної країни, який містить найменування товарів, що ввозяться одиницею оподаткування та ставки мита. Найчастіше ставки запроваджуються у певному проценті до вартості товару (адвалорне мито), існує також специфічне мито, ставки якого встановлюються у твердих сумах з одиниці товару. Митний тариф визначає кілька ставок на одну товарну групу: мінімальну, пільгову, максимальну. Застосування яких залежить від країни походження імпортних товарів.

Мито, як і акцизний збір, - один із видів непрямого оподаткування, тобто цей податок включається до ціни товарів і сплачується за рахунок покупця. Необхідність сплати мита виникає при переміщені через митний кордон країни товарів та інших предметів.

Особливості справляння мита також те, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати цього податку до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові інспекції.

Платниками мита є будь - які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають митному оподаткуванні згідно з чинним законодавством.

Об'єкт оподаткування - митна вартість товарів або інших предметів, які переміщаються через митний кордон. Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.

Мито сплачується у національній валюті України. Існують два види мита в Україні: ввізне та вивізне. Ввізне мито сплачується по товарах, які імпортуються, вивізне - по товарах, що експортуються. Запроваджено також два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету;

в процентах до митної вартості товарів, які переміщаються через кордон;

у встановленому грошовому розмірі на одиницю товару.

Протягом перших семи місяців 1999 р. план по надходженнях від мита та інших податків на міжнародну торгівлю (надалі - мита) було недовиконано на 61 відсоток. Якщо темп збирання надходжень залишиться незмінним до кінця року, буде зібрано лише 0.65 млрд грн замість 1.65 млрд гри, закладених у Бюджеті-99.

У проекті бюджету на 2000 рік передбачено, що надходження від мита мають скласти 1,47 млрд грн, включаючи 1,37 млрд грн надходжень від ввізного мита.

У номінальному визначенні прогнозується збільшення надходжень від мита в 2000 р. на 127.3 відсотка порівняно з очікуваним виконанням бюджету 1999 року і на 51.0 відсоток порівняно з виконанням бюджету за 1998 р.

На наведеному вище графіку показано динаміку збирання реальних надходжень від мита, починаючи з 1994 р., а також прогноз надходжень, врахований у бюджеті на 2000 р. Як видно з графіка, окрім двох відчутних скорочень у надходженнях 1996 і 1999 років, протягом решти часу зберігався сталий рівень надходжень.

У проекті Бюджету-2000 прогнозується зміна існуючої тенденції. Порівняно з очікуваним у 1999 році обсягом у проекті Бюджету-2000 передбачається збільшення реальних надходжень від мита на 93.3 відсотка, завдяки чому буде досягнуто найвищого від 1994 року рівня.

За період 1994-98 рр. надходження від ввізного мита становили в середньому 0.83 відсотка ВВП, у 1998 р, - 0.94 відсотка ВВП. У проекті бюджету на 2000 р.

передбачено, що надходження від ввізного мита складатимуть 0.97 відсотка ВВП.

* Починаючи з 1998 р., надходження від мита зараховуються повністю до державного бюджету. В проекті бюджету на 2000 р. цей порядок залишається незмінним.

* У І 999 році були надані додаткові звільнення від ввізного мита на товари, що ввозяться до вільних економічних зон. Це звузить базу оподаткування. Окрім того, ставки ввізного мита було зменшено на окремі типи сільськогосподарської техніки та обладнання, окремі види рибної продукції. Водночас ухвалені останнім часом законодавчі акти скасували окремі пільги, надані раніше Урядом, а постановою Кабміну було встановлено мінімальні ціни на міцні алкогольні напої. Це зменшить негативний вплив додаткових пільг на базу оподаткування. Окрім того, були збільшені ставки ввізного мита на окремі товари.