Методика загальної оцінки (визначення рейтингу) стану підприємств на ринку за даними фінансової звітності

- розкриття інформації може поєднувати коментарі та конкретні кількісно визначені дані, які відповідають характеру елементів фінансових звітів і їх відносному значенню для підприємства;

- визначення рівня докладності розкриття інформації про конкретні елементи фінансових звітів є питанням професійного судження керівництва підприємства з урахуванням їх відносної суттєвості.

Головна мета перелічених рекомендацій - забезпечити якість приміток до фінансових звітів. Головне призначення приміток - встановити рівновагу між перевантаженням фінансових звітів надмірно докладними даними та неясністю інформації внаслідок її надмірного узагальнення.

Примітки щодо облікової політики

Облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

За П(С)БО 1 підприємство повинне висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

- принципів оцінки статей звітності;

- методів обліку щодо окремих статей звітності.

Спочатку підприємство повинне описати загальну основу підготовки фінансових звітів (наприклад, МСБО або П(С)БО) а також перераховані конкретні аспекти облікової політики, які необхідні для вірного розуміння фінансових звітів, а саме:

- визнання доходів;

- принципи консолідації, включаючи дочірні підприємства та асоційовані компанії;

- об'єднання компаній;

- спільні підприємства;

- визнання та амортизація матеріальних і нематеріальних активів;

- капіталізація витрат на позики та інших витрат;

- будівельні контракти;

- інвестиційна власність;

- оренда;

- витрати на наукові дослідження та розробки;

- запаси;

- податки, включаючи відкладені;

- резерви;

- витрати на виплати працівникам;

- переведення та хеджування іноземної валюти;

- визначення господарських і географічних сегментів та основу розподілу витрат між сегментами;

- визначення грошових коштів та їх еквівалентів;

- облік інфляції;

- державні гранти.

Розкриття загальної основи підготовки фінансової звітності українських підприємств може бути здійснене таким чином:

Усі конкретні аспекти облікової політики визначаються в Україні відповідними П(С)БО. Так, П(С)БО 3 встановлює загальну облікову політику щодо визнання доходів, а П(С)БО 15 (проект) конкретизує її відносно кожного виду доходів. Тому у примітках до звіту про фінансові результати підприємство розкриває як загальний принцип, який застосовується до визнання доходів і витрат (принцип нарахування і відповідності доходів і витрат), так і особливості визначення дати реалізації, суми доходу тощо.

У разі зміни в обліковій політиці підприємству слід розкривати:

- причини та суть зміни;

- суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обгрунтування неможливості її достовірного визначення;

- факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахунку.

Інші примітки до фінансових звітів у цілому.

Ряд П(С)БО встановлює вимоги до розкриття, які не стосуються безпосередньо певної статті фінансових звітів, а звітності в цілому (табл. 4).

Таблиця 4 - Вимоги до приміток щодо фінансової звітності в цілому

Інформація, яка потребує розкриття	П(С)БО, який встановлює вимоги до приміток
Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів	6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"
Перегляд облікових оцінок	6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"
Зміна облікової політики	6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"
Події після дати балансу	6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"
Об'єднання підприємств та його наслідки	19 "Об'єднання підприємств" (проект)
Консолідація фінансової звітності	20 "Консолідовані фінансові звіти" (проект)
Вплив змін валютних курсів	21 "Вплив змін валютних курсів" (проект)

Оскільки не всі проекти національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку розроблені, ряд вимог до приміток базується безпосередньо на чинних МСБО.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:

- зміст і суму помилки;

- статті фінансової звітності минулих періодів, які були перераховані з метою повторного подання порівняльної інформації;

- факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.

Щодо змін в облікових оцінках підприємству слід розкривати:

- зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або,

- як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.

У разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу слід надавати інформацію про:

- зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або

- обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.

Важливе значення для користувачів фінансової звітності надають розкриття щодо непередбачених подій. Така інформація попереджує їх про можливі ризики, які очікуються у майбутньому.

У випадку припинення діяльності підприємству слід у примітках до фінансових звітів надати відомості про:

- характер припиненої діяльності;

- галузеві або географічні сегменти;

- дата фактичного припинення діяльності для облікових цілей;

- спосіб припинення діяльності (продаж або відмова);

- прибуток або збиток від припинення діяльності та облікова політика, що використовується для визначення суми прибутку або збитку та

- дохід та прибуток або збиток від звичайної діяльності даного виду за період разом з відповідними сумами за попередній звітний період.

Фінансові звіти мають також розкривати:

- підхід до обліку гудвілу, (негативного гудвілу) та період його амортизації;

- якщо строк корисного використання гудвілу, або період амортизації негативного гудвілу перевищує 5 років, обґрунтування прийнятого періоду;

- якщо гудвіл, або негативний гудвіл амортизується не за прямолінійним методом, слід зазначити метод, що використовується та обґрунтування цього методу;

- узгодження гудвілу та негативного гудвілу на початок та кінець періоду, яке показує:

- валову суму та накопичену амортизацію на початок та кінець звітного періоду;

- будь-який додатковий гудвіл або негативний гудвіл, відображений протягом звітного періоду;

- амортизацію, нараховану протягом звітного періоду;

- будь-які інші списання протягом звітного періоду.

При будь-якому придбанні, якщо справедлива вартість активів та зобов'язань, або компенсація за придбання може бути визначеною тільки на тимчасовій основі в кінці періоду, в якому відбулося придбання, це слід зазначити і навести причини. В разі наступних коригувань такої тимчасової справедливої вартості, ці поправки мають розкриватися і пояснюватися у фінансових звітах відповідного періоду.

При об'єднанні компаній, яке є об'єднанням інтересів, слід робити такі додаткові розкриття у фінансових звітах того періоду, в якому відбулося об'єднання інтересів:

- характеристика та кількість випущених акцій разом з відсотком акцій з правом голосу кожного підприємства, які були обмінені для здійснення об'єднання інтересів;

- суми активів та зобов'язань, внесені кожним підприємством;

- доход від реалізації, інші види операційного прибутку, екстраординарні статті та чистий прибуток або збиток кожного підприємства до дати об'єднання, які включаються до чистого прибутку або збитків, відображених у фінансових звітах підприємств, що об'єднуються.

У примітках до консолідованих фінансових звітів слід наводити:

- перелік значних дочірніх підприємств із зазначенням назви, країни реєстрації або місцезнаходження, частку власності, та в разі відмінності, частку в розподілі голосів;

- характеристику методу, використаного для обліку дочірніх підприємств в окремих фінансових звітах материнського підприємства;

Крім того, у разі наявності, слід розкривати:

- причини, з яких дочірнє підприємство вилучено з консолідації;

- характер відносин між материнським та дочірнім підприємством, якщо материнське підприємство не володіє в дочірньому, прямо чи непрямо, більш як половиною голосів;

- назву підприємства, в якому материнському підприємству належить більше половини голосів, прямо або непрямо через (дочірні підприємства), але яке, з причин відсутності контролю, не є дочірнім підприємством;

- вплив придбання або продажу дочірніх підприємств на фінансовий стан (на дату складання фінансового звіту), результати звітного періоду та відповідні суми попереднього періоду;

- статті у консолідованих фінансових звітах, до яких застосовувалася різна облікова політика.

Щодо впливу змін валютних курсів підприємство має розкривати:

- суму курсових різниць, які включені до чистого прибутку або збитку протягом звітного періоду;

- курсові різниці, включені до складу власного капіталу, а також інформацію, що пояснює різницю між сумою таких курсових різниць на початок і кінець звітного періоду.

Коли валюта звітності не співпадає з валютою країни розташування підприємства, яке звітується, слід пояснювати причину застосування іншої валюти. Також наводиться причина будь-якої зміни валюти звітності.

Коли відбувається зміна у класифікації закордонного підприємства слід розкривати:

- характер та причини зміни;

- вплив зміни у класифікації на акціонерний капітал та на чистий прибуток, або

- збиток за кожний попередній наведений період, якщо зміна у класифікації відбулася на початку самого першого із наведених періодів.

Діяльність підприємства у примітках висвітлюється з різних сторін. МСБО вимагають надавати додаткову інформацію не тільки про підприємство у цілому, але й про його складники - сегменти. З цією метою виділяються господарські та географічні сегменти, щодо яких у примітках зазначаються такі показники: дохід сегмента; витрати сегмента; результати діяльності сегмента; активи сегмента; зобов'язання сегмента; собівартість основних засобів та нематеріальних активів, придбаних протягом періоду; амортизація та витрати на амортизацію; негрошові витрати (інші, ніж амортизація); частка підприємства у чистому прибутку або збитках асоційованої компанії, спільного підприємства або інші інвестиції, облік яких ведеться за методом участі у капіталі, якщо майже всі операції асоційованої компанії здійснюються в межах тільки цього сегмента, і сума пов'язаних інвестицій.

При цьому інформація стосовно окремих сегментів повинна бути узгоджена з інформацією про підприємство в цілому, яка надана у фінансових звітах.

Висновки

Основною метою фінансового аналізу є отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, які давали б об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін в структурі активів та пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами. При цьому аналітика та управлінця може цікавити як поточний стан підприємства, так і його проекція на найближчу перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Основним, а в ряді випадків і єдиним, джерелом інформації про фінансову діяльність та фінансовий стан ділового партнера є бухгалтерська звітність, яка є публічною. Звітність підприємства в ринковій економіці базується на узагальнених даних фінансової звітності і виступає інформаційною ланкою, яка поєднує підприємство із суспільством та діловими партнерами - користувачами інформації о діяльності підприємства.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до змін середовища, в якому воно функціонує.

Інформація стосовно економічних ресурсів, контрольованих підприємством і здатності його в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначення спроможності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація щодо структури капіталу є корисною при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоків грошових коштів серед власників підприємства, а також при визначенні ймовірності залучення фінансів у майбутньому. Інформація щодо ліквідності та платоспроможності підприємства є корисною для прогнозування спроможності підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду. Наявність грошових коштів упродовж більшого періоду часу для вчасного виконання фінансових зобов'язань свідчить про платоспроможність підприємства. Вся ця інформація безпосередньо може бути отримана з фінансової звітності.

В даній роботі були розглянуті склад фінансової звітності та окремі її складові частини. Було наведене їх використання у методиці загальної оцінки стану підприємства на ринку.

В роботі майже не робиться порівняння нової системи фінансової звітності із попередньою. Проте у висновках вважається за доцільне вказати на переваги та досягнення реформованої системи бухгалтерського обліку.

Порівнюючи П(С)БО 1 з вимогами Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від квітня 1993 року №250, з наступними змінами і доповненнями, та Інструкції про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, затвердженої Мінфіном України №139 від 18 серпня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, можна побачити, що розбіжності між ними стосуються як складу звітності, так і методологічних основ її подання.

Методологічні відмінності полягають перш за все у тому, що:

1) якісні характеристики фінансової звітності розглядались з точки зору такого користувача звітів як держава;

2) не використовувались принципи безперервності діяльності та превалювання змісту над формою;

3) принципи нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвітлення, послідовності, обачності використовувались частково і непослідовно.

Внаслідок цього:

- бухгалтерські звіти безперервно діючого підприємства та такого, що припиняє свою діяльність, готувалися за однаковими правилами;

- під час підготовки звітності не враховувалась ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних з певною статтею, та можливість її достовірної оцінки;

- принцип нарахування застосовувався формально, не зважаючи на економічну сутність господарських операцій. Датою реалізації продукції, товарів, робіт, послуг вважалась дата відвантаження (передачі) продукції, товарів (підписання документів про виконані роботи, надані послуги);

- жорстке регулювання методології обліку фактично виключало можливість застосування професійного судження та формування облікової політики керівництвом українського підприємства: право вибору існує лише щодо методу нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, створення одного з дозволених резервів за рахунок собівартості, оцінки вартості товарів гуртовими базами торгівлі, постачання та збуту;

- не розглядалися непередбачені події та події після дати балансу;

- склад собівартості в значній мірі визначався податковим законодавством, а не економічною сутністю цієї категорії.

Усе це позначалось на якісних характеристиках звітності українських підприємств, не сприяючи ні їх зрозумілості, ні доречності, ні достовірності, ні зіставності в нових економічних умовах. Мета П(С)БО - нової сучасної фінансової звітності - уникнути зазначених недоліків.

Список використаної літератури

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р.

Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Практичний посібник. - К.: Лібра, 1999.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 2005.