Формування та використання фінансових результатів підприємства

Підвищення ефективності виробництва може досягатись як через його технічне вдосконалення, так і на основі раціональнішого використання наявного виробничого потенціалу. Це забезпечується за рахунок удосконалення насамперед системи управління виробничим процесом. У результаті підвищуються матеріало- і фондовіддача, продуктивність праці, що сприяє зростанню обсягів виробництва і зниженню собівартості продукції.

Підвищення якості продукції -- також доволі складний комплексний фактор. Насамперед воно потребує додаткових затрат, тобто можуть зростати і собівартість, і ціни. Однак, головне, це сприяє зростанню обсягу продажів, адже в сучасних умовах насиченого ринку саме якість стала основним чинником успіху в реалізації продукції.

Таким чином, формування фінансових результатів визначається широким колом факторів, які відбивають усі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємств. При цьому недоцільно і неможливо поділяти ці фактори на основні та другорядні. Кожен з них може як забезпечити високий рівень прибутку, так і спричинити істотні збитки.

З прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» підприємства визначають прибуток--збиток на різних стадіях його формування. Схематично загальний фінансовий результат подано на рис. 1.7. Виділяють валовий, операційний прибуток, прибуток від звичайної діяльності до і після оподаткування, чистий прибуток та нерозподілений прибуток.

Визначимо сутність поняття прибутку відповідно до нових стандартів розглянувши окремі статті форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

Рис. 1.7 Класифікація доходів (прибутків) і витрат (збитків)

Валовий прибуток -- це економічний результат діяльності суб'єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору. Якщо виробнича собівартість перевищує операційний прибуток, чисту виручку, то це означає, що підприємство замість валового прибутку отримує валовий збиток.

Операційний прибуток -- це фінансовий результат від операційної діяльності, який визначається відніманням від валового прибутку операційних витрат, додаванням до одержаного результату інших операційних доходів. До інших операційних доходів належать доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), від операційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні), суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

До операційних витрат відносять адміністративні (загальногосподарські) витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих виробничих запасів, визнані економічні санкції, втрати від операційних курсових різниць, безнадійні борги тощо.

Прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування -- це результат від фінансової діяльності, що визначається додаванням до операційного прибутку доходу від участі в капіталі, фінансових доходів у формі дивідендів, відсотків, отриманих від фінансових інвестицій, та інших доходів (від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, доходу від неопераційних курсових різниць), і відніманням від отриманого результату фінансових витрат у формі відсотків та інших витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу, втрат (збитків) від участі в капіталі та інших витрат (собівартість фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, втрат від неопераційних курсових різниць, втрат від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування -- це різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) -- це алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку. Чистий прибуток повністю залишається у розпорядженні підприємства.

Для правильного визначення чистого прибутку необхідно володіти методикою розрахунку прибутку від окремих видів діяльності. Так, прибуток від торгівлі цінними паперами та деривативами обчислюють як різницю між проданими цінними паперами і деривативами та витратами, понесеними підприємством у зв'язку з придбанням цінних паперів і деривативів протягом звітного року. Ці витрати збільшуються на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів.

Прибуток від продажу основних засобів і нематеріальних активів визначають як різницю між продажною ціною та залишковою вартістю на момент акта купівлі-продажу.

Прибуток від надання товарного і комерційного кредитів -- це сума відсотків, отримана підприємством і зменшена на суму витрат, пов'язаних з цією операцією.

Прибуток від володіння корпоративними правами -- акціями, які придбані на ринку цінних паперів або від інших прав, що не є борговими вимогами, але дають змогу брати участь у прибутках (внески до статутних фондів інших підприємств). Їх називають дивідендами.

Прибуток у формі відсотків від володіння борговими вимогами, зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включаючи державні скарбничі зобов'язання визначають як різницю між одержаною сумою відсотків і сумою витрат, пов'язаних з операцією володіння борговими вимогами.

Прибуток від лізингу -- це орендна плата, отримана орендодавцем і зменшена на суму амортизаційних відрахувань на повне відновлення зданих в оренду основних засобів та інших витрат, пов'язаних з цією операцією.

Прибуток для оподаткування визначають відніманням від скоригованого валового доходу валових витрат підприємства та амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за податковим обліком).

Послідовність формування фінансових результатів подано на рис 1.8.



Рис. 1.8 Формування фінансових результатів

Кожна стаття доходів і витрат узагальнює відповідну інформацію:

1) стаття «Доходи від участі в капіталі» узагальнюється інформація про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства;

2) стаття «Інші фінансові доходи» -- доходи, які виникають у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема дивіденди, відсотки тощо;

3) інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, майнових комплексів, не операційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів;

4) стаття «Надзвичайні доходи» -- доходи, які виникли внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії).

Аналогічно на витратних статтях звітності узагальнюється така інформація:

5) стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» -- виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

6) стаття «Адміністративні витрати» -- загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

7) стаття «Витрати на збут» -- витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

8) стаття «Інші операційні витрати» -- собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги та збитки від знецінення запасів, збитки від операційних курсових різниць;

9) стаття «Фінансові витрати» -- виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу;

10) стаття «Втрати від участі в капіталі» -- збитки від інвестицій;

11) стаття «Інші витрати операційної діяльності» -- собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від не операційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій;

12) стаття «Надзвичайні витрати» -- збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій).

Загальну структурно-логічну схему формування прибутку підприємства відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку наведено на рис. 1.9.

Рис. 1.9 Структурно-логічна схема формування прибутку підприємства відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку

В таблиці 1.3 приведено загальне формування чистого прибутку (збитку) підприємств і організацій України в процесі їх господарської діяльності в 2008 році, за даними Держкомстату.

Давши характеристику фінансовим результатам та фінансовим ресурсам їхнього формування можна зробити висновок, що для всіх видів економічної діяльності для максимізації прибутку необхідно збільшити виручку від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) та зменшенням собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), це буде забезпечене за допомогою зменшення динаміки росту змінних та операційних витрат в порівняні з динамікою росту виручки від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг), збільшення таких показників, як: фондовіддача, матеріаловіддача, також важливим показником є підвищення якості продукції (товарів робіт та послуг).

Таблиця 1.3

Формування чистого прибутку (збитку) підприємств і організацій України за видами економічної діяльності за 2008 рік (млн. грн.)

	Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Непрямі податки та інші вирахування з доходу	Чистий доход (виручка) від реалізації продукції	Інші операційні доходи	Інші звичайні доходи	Надзвичайні доходи	Разом чисті доходи	Операційні витрати	Інші звичайні витрати	Надзвичайні витрати	Разом витрати	Чистий прибуток (збиток)
Усього	3827189,5	740137,6	3087051,9	560891,8	346222,5	1422,3	3995588,5	3560710,4	444398,6	1156,8	4036613,6	-41025,1
у тому числі сільське господарство, мисливство, лісове господарство	76114,2	11943,7	64170,5	17858,4	3039,2	106,3	85174,4	72712,5	6313,2	267,5	79385,2	5789,2
промисловість	1166819,5	184370,3	982449,2	251826,6	58357,7	978,2	1293611,7	1177700,7	94689,6	188,7	1288069,2	5542,5
будівництво	157023,4	26348,3	130675,1	16678,9	13346,7	11,3	160712,0	151307,7	16200,9	127,6	168687,4	-7975,4
торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	1747842,3	339343,4	1408498,9	121220,4	94812,8	205,6	1624737,7	1530264,2	122414,0	210,3	1658830,9	-34093,2
діяльність готелів та ресторанів	11618,1	1647,7	9970,4	1424,9	1850,0	1,7	13247,0	12119,1	2572,9	2,0	14815,9	-1568,9
діяльність транспорту та зв'язку	296062,8	128440,7	167622,1	32704,3	10144,0	23,3	210493,7	187810,0	18141,5	66,1	210259,2	234,5
фінансова діяльність	132197,8	8335,6	123862,2	32275,7	71863,3	18,7	228019,9	150159,0	72697,2	130,8	223738,3	4281,6
операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	211185,9	34834,0	176351,9	83394,5	90661,1	65,2	350472,7	250439,5	108764,7	145,1	361401,0	-10928,3
освіта	1533,9	55,6	1478,3	82,4	41,8	0,3	1602,8	1470,3	46,1	0,3	1542,2	60,6
охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	5470,1	508,8	4961,3	345,2	219,7	2,6	5528,8	5291,9	347,8	2,0	5716,3	-187,5
надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	20667,6	4204,6	16463,0	2880,2	1726,5	8,9	21078,6	20702,9	2135,1	16,4	23330,0	-2251,4

1.3 Розподіл і використання фінансових результатів

Механізм впливу фінансів на господарство, на його економічну ефективність знаходиться не в самому виробництві, а в розподільних відносинах. Характер впливу на виробництво залежить від того, наскільки конкретна система розподілу, форми і методи її організації відповідають об'єктивним потребам суспільства, рівню розвитку продуктивних сил, економічним інтересам держави, підприємств і кожного окремого працівника. При порушенні цієї відповідності процес підвищення ефективності виробництва починає стримуватися.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап -- це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

Другий етап -- це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.

Прибуток як чистий дохід акціонерних товариств (далі АТ) формується в процесі його господарської діяльності і реалізується після продажу зробленої продукції, виконання робіт, надання послуг. Його величина залежить від підсумків роботи суспільства, ефективності використання притягнутих фінансових ресурсів. Узагальнюючим результатом господарської діяльності АТ є фінансовий результат від звичайної діяльності, що обчислюється в загальновстановленому порядку. Як фінансовий ресурс використовується чистий прибуток, що залишився в розпорядженні суспільства після сплати податку.

Особливістю розподілу прибутку АТ є формування резервного фонду (і інших аналогічних по призначенню фондів - гарантійних, страхових і т.п.), що створюється суспільством. Величина резервного фонду не може бути менш 5 та більш 15 % величини оплаченого статутного капіталу. Розмір відрахувань у резервні фонди встановлюється загальними зборами акціонерів, але вони не можуть складати більш 50% оподатковуваного прибутку.

Відрахування до фонду соціального розвитку спрямовується на житлове будівництво, будівництво і утримання об'єктів соціально-культурної сфери, спортивні, оздоровчі, культурно-масові заходи, інші соціальні потреби. Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства після сплати податків може також використовуватись для винагороди робітників в грошовій формі чи видачею акцій.

Резервний і інший фонди призначені для покриття збитків АТ і використовуються, якщо прибутку звітного року недостатньо для виплати доходів по цінних паперах.

До витрат АТ, зв'язаним з розвитком виробництва та тих, що фінансуються з чистого прибутку, відносяться витрати по випуску і поширенню акцій і облігацій (придбання бланків цінних паперів, сплата винагороди посередникам за первинне розміщення цінних паперів). Частина прибутку, використовуваної на накопичення, може бути спрямована на збільшення статутного капіталу АТ чи як внесок у статутний капітал дочірнього суспільства.

Якщо це передбачено статутом, частина прибуток спрямовується для розподілу між працівник у вид грошових винагород чи у вигляді акцій. Політика АТ в області розподілу прибутку звичайно здійснюється Радою директорів і підлягає твердженню на загальних зборах акціонерів. При плануванні розподілу чистого прибутку АТ необхідно враховувати види випущених акцій. Так, по привілейованих акціях передбачається обов'язкова виплата дивідендів по затверджених ставках. Питання про виплату дивідендів по простих акціях зважується в залежності від фінансових результатів діяльності суспільства і з урахуванням перспектив його розвитку. З метою розвитку підприємства при недостатності прибутку може бути прийняте рішення про реінвестування дивідендів по простих акціях і невиплаті доходів їх власникам. Розподіл прибутку на частину, що інвестується, і дивіденд є найважливішим моментом фінансового планування, тому що від цього залежить розвиток АТ і його можливості виплачувати дивіденди в майбутньому. Занадто високі дивіденди, виплачувані в рекламних цілях, приводять до «проїдання» основного капіталу. У той же час невиплата дивідендів знижує ринковий курс акцій суспільства і створює складності при розміщенні чергового випуску акцій.

Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку: на утримання й експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури (якщо відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час набуття чинності закону про оподаткування прибутку); на благодійну діяльність (не більше 4% від суми оподаткованого прибутку).

Приблизна схема використання прибутку на підприємствах України показана на рис.1.9.



Рис. 1.9 Розподіл та використання прибутку

Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини. Перша -- прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям, особам тощо). До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду. Велику частину майна акціонерного товариства складають спеціальні фонди. Це грошові кошти, що прямо і безпосередньо не беруть участі в процесі виробництва чи наданні послуг, а слугують іншим спеціальним цілям, передбаченим чинним законодавством або статутом товариства. Використання коштів одного фонду для цілей іншого, як правило, не допускається. Тобто фонди акціонерного товариства - це передбачені нормами права види або частини майна товариства відповідно до їх цільового призначення. Кожен фонд має певний правовий режим.

Отже з вище наведеного можна зробити висновок, який полягає в тому, що головна вимога, яка пред'являється сьогодні до системи розподілу прибутку, що залишається на підприємстві, полягає в тім, що вона повинна забезпечити фінансовими ресурсами потреби розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і накопичення. При розподілі прибутку, визначенні основних напрямків його використання насамперед враховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т.п. Законодавство обмежує розмір резервного фонду підприємства, регулює порядок формування резерву по сумнівних боргах. Порядок розподілу і використання прибутку підприємства фіксується в його статуті і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних і фінансових служб і затверджується керівним органом підприємства.

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «_______________»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «___________»

Відкрите акціонерне товариство «_______________» було перейменовано відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 21 квітня 2000 року з Державної акціонерної енергопостачальної компанії «_______________», яка заснована відповідно до Указу Президента України шляхом перетворення державного підприємства Волинське обласне підприємство електричних мереж.

Енергопостачальна компанія ВАТ «_______________» є монополістом в ________ області на передачу й постачання електроенергії споживачам області. Якісне та безперебійне електропостачання споживачів області забезпечується за допомогою: ліній електропередач 0,4-110 кВ загальною протяжністю 25092 км; трансформаторних підстанцій 110-35 кВ в кількості 110 шт. загальною встановленою потужністю 1177,4 МВА; трансформаторних пунктів напругою (6)10/0,4 кВ в кількості 5527 шт. та встановленою потужністю 1055,6 МВА.

До складу товариства входить - 19 відділів, 16 виробничих служб, 2 сектори, 6 груп і 17 філій та ______ район електричних мереж у складі ______ філії на правах цехів, в кожному адміністративному районі області (крім Шацького району) та в м. ______ і _______. Організаційна структура ВАТ «_______________» відображено на рис 2.1.

66

Станом 01.01.2010 р 75 % акцій Статутного капіталу становить державну частку та зареєстровано за НАК «Енергетична компанія України».

Головною метою діяльності підприємства є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності для задоволення інтересів акціонерів та працівників товариства у відповідності і на умовах, визначених законодавством України.

Предметом діяльності підприємства є :

1) Виробництво електричної і теплової енергії;

2) Передача і постачання електричної енергії;

3) Купівля електричної енергії та продаж її споживачам;

4) Технічне обслуговування власних електромереж, електрообладнання та іншого господарства товариства, а також за угодою, електричних мереж, електрообладнання споживачів і інших власників;

5) Проектування, будівництво, реконструкція, відновлення, технічне переоснащення, пусконалагоджувальні роботи, капітальний ремонт підрядним та господарським способами об'єктів виробничого та соціального призначення, в тому числі зарубіжним партнерам, інжинірингові роботи;

6) Розробка, виробництво, реалізація спеціального технічного обладнання, інструменту, оснастки, іншої продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, будівельних матеріалів та конструкцій;

7) Навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікація кадрів свого персоналу та персоналу сторонніх підприємств, організацій, фізичних осіб;

8) Емісія, купівля цінних паперів і проведення всіх операцій, пов'язаних з їх обігом;

9) Надання транспортних послуг, здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автотранспортом товариства;

10) Виготовлення, ремонт, обслуговування, повірка засобів обліку, вимірювання та контролю, проведення вимірювальних і випробувальних робіт в електроустановках;

11) Енергозбереження та контроль за використанням електричної енергії;

12) Використання землі для виробничих та соціально-культурних потреб, у тому числі для ведення сільськогосподарського виробництва, переробки та реалізації його продукції;

13) Впровадження нової техніки і технологій, науково-пошукові роботи по предмету діяльності товариства;

14) Інвестиційна та фінансова діяльність.

Прибуток товариства утворюється з доходів від його господарської діяльності після покриття всіх витрат. З прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства.

Порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), а також порядок покриття збитків визначається Загальними зборами акціонерів товариства.

В товаристві створені:

1) резервний фонд;

2) фонд розвитку виробництва;

3) фонд виплати дивідендів.

Відповідні фонди поповнюються за рахунок чистого прибутку, що розподіляється за рішенням Загальних зборів акціонерів товариства.

Чистий прибуток товариства, крім визначених фондів, може бути направлений на інші цілі, визначені рішенням Загальних зборів акціонерів товариства.

За рахунок додаткових фінансових ресурсів товариства, отриманих за рахунок накопичення нерозподіленого прибутку, можуть створюватись інші фонди за рішенням Загальних зборів акціонерів товариства.

Резервний фонд (капітал) поповнюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менш п'яти відсотків від чистого прибутку товариства. Розмір резервного фонду не може перевищувати 25 відсотків статутного капіталу товариства.

Резервний фонд може використовуватись для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат.

Рішення про використання коштів фонду приймається Виконавчим органом товариства за погодженням з Наглядовою радою товариства.

Фонд розвитку виробництва поповнюється за рахунок чистого прибутку товариства. Розмір нарахованої суми за рік до цього фонду визначається рішенням Загальних зборів акціонерів товариства.

Фонд розвитку виробництва може використовуватись на модернізацію, розширення та оновлення виробництва.

Рішення про використання коштів фонду приймається Виконавчим органом товариства за погодженням з Наглядовою радою товариства.

Фонд сплати дивідендів поповнюється за рахунок чистого прибутку товариства. Розмір планової та нарахованої за рік суми цього фонду визначається Загальними зборами акціонерів товариства.

Дивіденди виплачуються один раз на рік за підсумками попереднього календарного року на підставі рішення Загальних зборів акціонерів товариства. Виплата дивідендів здійснюється, як правило, шляхом:

1) перерахування коштів на рахунок акціонерів товариства;

2) отримання готівки через касу товариства;

3) перерахування коштів поштовим переказом, якщо інше не передбачено в інформації про емісію акцій.

Виплати, які з'являються при необхідності перерахування дивідендів (сплата комісійних банку, сплата послуг установам зв'язку, тощо) проводиться за рахунок суми дивідендів, призначених до виплати акціонеру товариства.

Виробнича діяльність товариства регламентується діючими нормативними документами, наказами Мінпаливенерго України і ВАТ «_______________» по підвищенню надійності електропостачання та затвердженими планами-графіками експлуатаційних, ремонтних робіт і профвипробувань.

Основні економічні показники приведені в таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Основні економічні показники діяльності ВАТ «_______________»

Показник	Формула розрахунку	Рік	Зміни, %
		2007	2008	2009	Базисні 2007-2009	Ланцюгові
						2007-2008	2008-2009
1	2	3	4	5	6	7	8
Вартість майна, тис. грн..	ф.1 (р.280)	566771	568621	569593	0,498	0,326	0,171
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	ф.2 (р.035)	308881	393778	428844	38,84	27,49	8,91
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), тис. грн.	ф.2 (р.040)	281969	359759	408879	45,01	27,59	13,65
Адміністративні витрати на 1 грн. продукції (товарів, робіт та послуг)	Ф.2 (р.070):(р.240)	0,034	0,031	0,028	-17,40	-9,18	-9,05

Позитивним фактором є збільшення вартості майна в 2009 році на 0,49 %; збільшення виручки від реалізації продукції (товарі, робіт та послуг) на38,84 %; зменшення адміністративних витрат до 0,028 грн. на 1 грн. продукції (товарів, робіт та послуг).

2.2 Оцінка фінансового стану

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об`єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов`язаний із підприємництвом економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної діяльності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Ясна річ, що в доброму фінансовому стані заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак добрий фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами,банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємства, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Фінансовий стан характеризується насамперед розміром та використанням коштів (активів) та джерелами їх формування (власне капіталу та зобов'язань, тобто пасивів).

Поряд з найбільш сигнальними показниками, в яких проявляється фінансове становище, виступає платоспроможність підприємства, під якою розуміється його здатність вчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників техніки й матеріалів у відповідності з господарськими договорами, повертати кредити, здійснювати оплату праці персоналу, вносити платежі до бюджету. Усі ці відомості містяться у балансі підприємства. Але при цьому слід мати на увазі, що періодична бухгалтерська та фінансова звітність - це лише “сира інформація”, підготовлена в ході виконання на підприємстві облікових процедур. Необхідне аналітичне прочитання вихідних даних. Тому для загальної оцінки фінансового стану підприємства слід розглянути статі балансу в динаміці та визначити приріст та темпи росту цих статей, тобто скласти так званий порівняльний або агрегований баланс, представлений у вигляді таблиці. Отже, порівняльний аналітичний баланс чудовий тим, що він з'єднує і систематизує ті розрахунки та припущення, що звичайно, здійснює будь-який аналітик при первісному ознайомленні з балансом.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

Джерелом інформації для оцінки фінансового стану ВАТ «_______________» за період 2007-2009 років є дані фінансової звітності: форма 1 «Баланс» (додаток А); форма 2 «Звіт про фінансові результати» (додаток Б); форма 3 «Звіт про рух грошових коштів» (додаток В); форма 4 «Звіт про власний капітал» (додаток Г) та форма 5 «Примітки до річної фінансової звітності» (додаток Д).

В таблиці 2.2 подано основні показники фінансового стану ВАТ «_______________».

Таблиця 2.2

Основні показники фінансового стану ВАТ «_______________» у 2007 2009 роках

Показники	Методика розрахунку показників	Рік	Зміни, %
		2007	2008	2009	Базисні 2007-2009	Ланцюгові
						2007-2008	2008- 2009
1	2	3	4	5	6	7	8
Загальна вартість активів (майна), тис.грн	Підсумок балансу (р.280)	566771	568621	569593	0,498	0,326	0,171
Вартість необоротних активів, тис.грн	Розділ І активу балансу (р.080)	528063	532897	524946	-0,590	0,915	-1,492
Вартість оборотних (мобільних) активів, тис.грн	Підсумок р.ІІ і ІІІ активу балансу (р.260+р.270)	38708	35724	44647	15,343	-7,709	24,978
Дебіторська заборгованість, тис.грн	Підсумок р.150-210 розд. ІІ активу балансу.	51292	45262	75584	47,360	-11,756	66,992
Власний капітал, тис.грн	Розділ І пасиву балансу (р.380)	389094	401034	402655	3,485	3,069	0,404
Залучений капітал, тис.грн	Підсумок (р.430, 480, 620, 630) розділів ІІ - V пасиву балансу.	515479	523359	494009	-4,754	-5,679	0,9804
Фондоозброєність:
- (за оплатою праці)	ф.1 (р.030):ф.2(р.240)	11,93	9,56	8,65	-27,49	-19,86	-9,51
- середньооблікового працівника	ф.1 (р.030):ф.5 (середньооблікова чисельність працівників)	237,38	238,69	234,42	-1,247	0,552	-1,7889
Вартість основних засобів, тис.грн:
- первісна	ф.1, р.031	1790569	1825271	1848285	3,223	1,938	1,2609
- залишкова	ф.1, р.030	525800	528715	519252	-1,245	0,554	-1,7898
Знос основних засобів (%)	ф.1, р.032 / ф.1, р.031	70,6	71,03	71,9	1,841	0,609	1,2248
Матеріаломісткість господарської діяльності	ф.2 (р.230:р.280)	0,183	0,182	0,189	3,279	-0,546	3,8462
Матеріаловіддача	ф.2 (р.280:р.230)	5,464	5,496	5,293	-3,130	0,586	-3,6936
Трудомісткість господарської діяльності	ф.2 (р.240 + р.250) : (р.035)	0,1945	0,1914	0,1942	-0,154	-1,594	1,4629
Фондомісткість господарської діяльності	ф.2 (р.260:р.280)	0,116	0,232	0,224	93,103	100,0	-3,4483
Коефіцієнт співвідношення:
- необоротних і оборотних активів	ф.1 (р.080):(р.260+р.270)	17,12	10,45	9,51	-44,451	-38,960	-8,9952
- оборотних і необоротних активів	ф.1 (р.260+р.270): (р.080)	0,058	0,096	0,105	81,034	65,517	9,3750
Середньо облікова чисельність працівників	ф.5 (середньо облікова чисельність працівників)	2215	2215	2215	0	0	0

Перш за все звернімо увагу на загальну суму коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства і складають валюту балансу. Загально прийнятою точкою зору є те, що зростання валюти балансу свідчить про зміцнення фінансового стану господарюючого суб'єкта, його розвиток. На кінець 2008 року приріст валюти балансу порівняно з попереднім періодом зріс на 0,326 %, до кінця 2009 року валюта балансу становила 569593 тис. грн. що на 0,498 % більше ніж в 2007 році, середній темп приросту за досліджувані періоди складає 0,23 %.

Збільшення дебіторської заборгованості в 2009 році до 75584 тис. грн. що на 47,36 % більше ніж в 2007 році, можна оцінювати як позитивний результат, так як дане збільшення було обумовлене збільшенням первісної вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги до 36614 тис. грн. (+21,4 % в порівнянні з 2007 роком), та зменшенням резерву сумнівних боргів до 5294 тис. грн. (-4,8 %). На діаграмі рис. 2.2 відображено структуру основних статей балансу та їх динаміку за досліджуваний період.

Значну частку в валюті балансу (активи) складають необоротні активи які на кінець 2009 року становили 519252 тис.грн. за залишковою вартістю (91,16 % від валюти балансу) на кінець 2008 року приріст склав 0,915 %, але в 2009 році необоротні активи зменшилися до 524946 тис.грн. (-1,49 %). Основну частку в даній статті складають основні засоби за залишковою вартістю, які на кінець 2009 року становили 519252 тис.грн., що складають 98,91 % в структурі необоротних активів, де 94,35 % складають «будинки споруди та передавальні пристрої» (за первісною вартістю) згідно форми №5 (додаток Д), що пов'язано з господарською діяльністю ВАТ «_______________» так як основною діяльністю є передача й розподіл електроенергії за допомогою трансформаторних підстанцій та ліній електропередач які знаходяться на балансі підприємства.

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовується, за допомогою показника зносу основних засобів.

Відповідно до таблиці 2.2 можна сказати, що у порівнянні з 2007 роком зріс коефіцієнт зношування основних засобів та становив на кінець 2009 року 71,9 % (+1,84 % в порівнянні з 2007 роком), що свідчить про старіння основних засобів. Проаналізувавши коефіцієнт можна зробити наступний висновок, що в період з 2007 по 2009 роки підприємство придбало дуже незначну частину нових основних засобів, а саме таку необхідну модернізацію для енергогосподарства яке забезпечує електроенергією (світлом та теплом) споживачів Волинської області.

Фондоозброєність за оплатою праці в 2008 році зменшилась на -19,86 % в порівнянні з 2007 роком та становила 9,56 грн. основних засобів на 1 грн. заробітної плати, на кінець 2009 року цей показник ще зменшився на 9,51 %.

Фондоозброєність працівників в 2008 році становила 238,69 грн. основних засобів на одного працівника, що на 0,55 % більше ніж в 2007 році та на 1,78 % більше ніж в 2009 році.

Матеріаломісткість господарської діяльності в 2008 році складала 18,3 % матеріальних затрат в структурі операційних витрат, що на 0,54 % менше ніж в 2007 році та на 3,84 % менше ніж в 2009 році.

Трудомісткість господарської діяльності на кінець 2009 році зменшилась до показника 0,191, що на 0,15 % менше ніж в 2007 році, що являється позитивною динамікою так як ефективність господарської діяльності тим краща, чим менший показник трудомісткості.

Зміни в середньообліковій чисельності працівників ВАТ «_______________» за 2007-2009 роки не відбулися, та становить 2215 чол.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасних та повних розрахунків по короткостроковим зобов'язанням перед контрагентами.

Для того, щоб проаналізувати ліквідність підприємства розглянемо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Показники ліквідності ВАТ «_______________» 2007-2009 років

Показники	Норматив	Формула розрахунку	Рік	Зміни, %
			2007	2008	2009	Базисні 2007-2009	Ланцюгові
							2007-2008	2008-2009
Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	>1	ф.1 (сума р.260-270):(р.620)	0,511	0,924	0,857	67,70	80,83	-7,26
Коефіцієнт швидкої ліквідності	>0,5	ф.1 (сума р.150-250):(р.620)	0,426	0,733	0,722	69,62	72,19	-1,49
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2	ф.1 (сума р.220-240):(р.620)	0,0234	0,0418	0,0214	-8,48	78,59	-48,75
Частка оборотних активів в загальній сумі активів	за планом	ф.1 (р.260):(р.280)	0,0682	0,0628	0,0783	14,82	-8,00	24,81
Частка виробничих запасів в оборотних активах	>0,5	ф.1 (сума р.100-120):(р.260)	0,1658	0,2056	0,1569	-5,33	24,01	-23,67

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов'язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань. Коефіцієнт загальної ліквідності в 2008 році складав 0,924 що на 80,83 % більше ніж 2007 році та на 7,26 % більше ніж в 2009 році, що цілком не відповідає нормативам так як на 0,92 грн. поточних активів припадає 1 грн. поточних зобов'язань та свідчить про неспроможність товариства покрити свої поточні зобов'язання.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину -- виробничі запаси). На кінець 2008 року даний коефіцієнт збільшився вище нормативного значення та становив 0,73 пункти що на 72,19 % більше ніж в попередньому році, але в 2009 році зменшився на 1,49 %.

Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до поточних зобов'язань, який в 2008 році зріс до 0,0418 (+78,59 %) (дане збільшення відбулося за рахунок зменшення поточних зобов'язань в порівнянні з 2008 роком на 48,96 %), але в 2009 році знову зменшився до 0,0214 (дане зменшення відбулося за рахунок збільшення поточних зобов'язань в порівнянні з 2008 роком на 32,46 %), це означає що підприємство зможе погасити тільки 2,14 % своїх короткострокових боргів в поточний момент.

Аналізуючи ліквідність ВАТ «_______________» за вище наведеними показниками ліквідності та діаграми яка зображена на рис 2.3, можна зробити висновок, що підприємство не має достатньої кількості ліквідних коштів для погашення короткострокових зобов'язань. За рахунок грошових коштів і цінних паперів підприємство в кінці 2009 року могло погасити в поточний момент лише 2,14 % своєї поточної заборгованості. Така ситуація свідчить про досить низьку платоспроможність підприємства по короткострокових зобов'язаннях, що було зумовлено недостатньою кількістю грошових коштів у національній та іноземній валюті на рахунках у банках; тривалий термін погашення дебіторської заборгованості, а отже і зростання короткострокових зобов'язань швидшими темпами, ніж погашень від дебіторів.

Рис.2.3. Динаміка показників ліквідності ВАТ «____________»

Як показує аналіз коефіцієнта, який визначає частку оборотних виробничих засобів в обігових коштах, значення даного показника коливалося у межах від 15% до 20%.

На кінець 2008 року відбувається зростання даного показника до 20,5 %, що на 24,01 % більше ніж в попередньому році, що зумовлено зменшенням оборотних активів, а саме дебіторської заборгованості за чистою реалізаційною вартістю. Але у подальшому в 2009 році відбувається зменшення обсягів виробничих запасів (з 7337 тис.грн. до 7002 тис.грн.), які входять до оборотних виробничих засобів, та збільшення дебіторської заборгованості за товари роботи та послуги, що у подальшому спостерігається зменшення даного коефіцієнта на 23,67 % в порівнянні з 2008 роком. Як показує графік який зображений на рис.2.4, на основі 2008 року існувала позитивна тенденція до зростання даного показника, що означає збільшення частки обігових коштів, які задіяні у виробничій сфері. Темп спадання становить -5,33 %.

Рис.2.4 Частка виробничих запасів в оборотних активах у 2007-2009 роках

Основним інструментом для оцінки ефективності використання ресурсів підприємства в умовах нестабільної економіки є оцінка ділової активності підприємства, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити результативність господарсько-фінансової діяльності підприємства та визначити перспективи його розвитку. Від об'єктивності та точності оцінки й оптимізації ділової активності підприємства залежить якість важливих та відповідальних управлінських рішень, які дають змогу не пристосовуватися до змін на ринку, а активно реагувати та впливати на ринкову ситуацію, що постійно змінюється.

За даними таблиці 2.4 проведемо оцінку ділової активності підприємства.

Таблиця 2.4

Основні показники ділової активності ВАТ «_______________»

Показник	Формула розрахунку	Рік	Зміни, %
		2007	2008	2009	Базисні 2007-2009	Ланцюгові
						2007-2008	2008-2009
1	2	3	4	5	6	7	8
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	ф.2 (р.035)	308881	393778	428844	38,84	27,49	8,91
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт та послуг), тис. грн.	ф.2 (р.040)	281969	359759	408879	45,01	27,59	13,65
Продуктивність праці (по оплаті праці)	Ф.2 (р.035):(р.240)	7,01	7,13	7,02	0,18	1,67	-1,47
Адміністративні витрати на 1 грн. продукції (товарів, робіт та послуг)	Ф.2 (р.070):(р.240)	0,034	0,031	0,028	-17,40	-9,18	-9,05
Фонд оплати праці, тис. грн.
- річний	ф.2(р.240)	44069	55256	61074	38,59	25,39	10,53
- місячний	ф.2(р.240):12	3672,42	4604,67	5089,5	38,59	25,39	10,53
Фондовіддача, грн.	ф.2(р.035):ф.1(р.030)	0,587	0,745	0,826	40,59	26,78	10,89
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	ф.2(р.035):ф.1(р.260)	7,989	11,034	9,612	20,32	38,12	-12,89
Тривалість обороту оборотних активів, дні	365:Коеф. оборотності оборотних активів	45,69	33,08	37,97	-16,89	-27,60	14,80
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	ф.2(р.035):ф.1(р.380 )	0,79	0,98	1,07	34,93	23,69	9,09
Тривалість обороту власного капіталу, дні	365:Коефіцієнт оборотності власного капіталу	459,79	371,73	340,76	-25,89	-19,15	-8,33

Рис.2.4. Динаміка виручки та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2007-2009 роки

Оцінку ділової активності підприємства розпочнемо з аналізу динаміки чистого доходу (виручки) та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Виручка від реалізації продукції на кінець 2009 року зросла до 428844 тис. грн., що на 38,84 % більше ніж в 2007 році середній темп приросту за досліджувані періоди складав 15,65 % щорічно, а собівартість зросла до 408879 тис. грн. (+45,01 %) з середнім темпом приросту 19,4 % щорічно. На рис.2.4 відображено динаміку виручки та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2007-2009 роки.

Отже, можна зробити висновок, що динаміка зростання виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) мала менший темп приросту ніж собівартість за той же досліджуваний період, що говорить про негативний результат, а саме зменшення валового прибутку.

Негативним результатом є те, що продуктивність праці до кінця 2009 року зменшилась до 7,02 грн. чистого доходу з 1 грн. витрат на оплату праці, що на 1,47 % менше ніж в 2007 році, але на 0,18 % більше ніж в 2007 році а також зменшення адміністративних витрат на кінець досліджуваного періоду до 0,028 грн. на 1 грн. витрат продукції (товарів, робіт та послуг), що на 17,4 % менше ніж в 2007 році, середній темп спадання складав 9,11 %.

Фонд оплати праці (середньомісячний) також мав позитивну динаміку зростання, на кінець 2009 року становив 5089,5 тис. грн. з темпом приросту 38,59 % в порівнянні з 2007 роком. та середнім темпом приросту 24,59 %.

Найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача, яка на кінець 2009 року зросла на 4,59 % в порівнянні з 2007 роком та складала до 0,826 грн. чистого доходу з одної грн. основних засобів.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів в 2008 році складав 11,03 з темпом зростання 38,12 % порівняно з 2007 роком, але в 2009 році даний коефіцієнт зменшився на 12,89 % в порівнянні з 2008 роком, що в свою чергу збільшило тривалість обороту оборотних активів до 37,97 днів в 2009 році, дана динаміка має негативний характер.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу в 2009 році збільшився до значення 1,07 що на 34,93 % більше ніж в 2007 році, що в свою чергу зменшило тривалість обороту власного капіталу до 340,76 дні в 2009 році, дана динаміка також має позитивний характер.

У процесі аналізу ефективності використання майна підприємства доцільно використовувати показники, що характеризують рентабельність роботи підприємства. Це комплексні показники, що характеризують прибутковість підприємства.

З цією метою використовуються такі показники рентабельності, які розраховують за даними балансу та звіту про фінансові результати:

1. Рентабельність усього майна підприємства (його активів)

Цей показник свідчить про те, скільки одиниць чистого прибутку отримало підприємство з кожної одиниці свого майна (загальної суми активів).

2. Рентабельність поточних активів

Цей показник показує, скільки одиниць чистого прибутку отримало підприємство на кожну одиницю його поточних активів.

3. Рентабельність власного капіталу

За допомогою цього показника з'ясовують, скільки чистого прибутку отримано підприємством на кожну одиницю власного капіталу.

4. Рентабельність інвестицій

Цей показник показує, який фінансовий результат від звичайної діяльності отримало підприємство на кожну одиницю валюти балансу за винятком короткострокових зобов'язань.

5. Рентабельність реалізованої продукції

Цей показник свідчить про отриманий підприємством чистий прибуток на кожну одиницю виручки від реалізації продукції.

Розрахунки показників рентабельності за носимо в таблицю 2.5

Таблиця 2.5

Показники рентабельності ВАТ «____________» у 2007-2009 роках

Показник	2007	2008	2009	Зміни, %
				Базисні 2007-2009	Ланцюгові
					2007-2008	2008-2009
1. Рентабельність усього майна підприємства (його активів)	0,0049	0,0114	-0,0056	-215,41	133,19	-149,49
2. Рентабельність поточних активів	0,0717	0,1817	-0,0721	-200,51	153,47	-139,65
3. Рентабельність власного капіталу	0,0071	0,0162	-0,0080	-212,72	126,98	-149,66
4. Рентабельність інвестицій	0,0171	0,0305	0,0006	-96,33	79,03	-97,95
5. Рентабельність реалізованої продукції	0,0075	0,0137	-0,0062	-183,54	83,51	-145,52

На основі таблиці 2.5 побудуємо діаграму показників рентабельності підприємства, яка зображена на рис. 2.5.

Показник рентабельності активів за чистим прибутком показує скільки чистого прибутку припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства, визначає частку чистого прибутку підприємства. Для даного підприємства значення показника коливається в межах від 0,0049 до -0,0056. Пік рентабельності активів за чистим прибутком припадає на 2008 рік яка складає 0,014 грн. чистого прибутку на 1грн. активів, зумовлений значним зростанням чистого прибутку (на +133 % від попереднього 2007 року). Надалі спостерігається спад рентабельності активів до показника -0,0056 через зменшення обсягу чистого прибутку (саме в 2009 році підприємство стало збитковим з чистим збитком -3215 тис. грн., що на 149,5 % менше ніж в попередньому періоді).

Рис.2.5 Показники рентабельності ВАТ «_______________» за 2007 2009 роки

Показник рентабельності поточних активів за чистим прибутком показує скільки чистого прибутку припадає на одиницю поточних активів підприємства. Для даного підприємства значення показника коливається в межах від 0,0717 до -0,0721. Пік рентабельності поточних активів за чистим прибутком припадає на 2008 рік 0,18 грн. чистого прибутку на 1грн. поточних активів, що також зумовлений значним зростанням чистого прибутку. Також як і рентабельність активів (майна) відбулося зменшення рентабельності до -0,0721, загальний темп спадання складає -200,51 %.

Рентабельність власного капіталу та реалізованої продукції має аналогічну динаміку зростання в 2008 році 126,98 % та 83,51 % відповідно. Загальні темпи спадання в 2009 році складають -212,72 % та 183,54 % відповідно.

На підставі проведеної оцінки фінансового стану можна зробити такі висновки:

1) за результатами розрахунків показників майнового стану можна зробити висновки, що питома вага основних засобів у загальних активах має тенденцію до зменшення, що є негативним результатом, що пов'язано з господарською діяльністю. Якщо розглядати показники зносу основних засобів, то тут також спостерігається негативна тенденція так як знос основних засобів збільшується, це говорить про те, що підприємство не веде модернізацію щодо придбання нових основних засобів;

2) аналізуючи ліквідність ВАТ «_______________» можна зробити висновок, що підприємство не має достатньої кількості ліквідних коштів для погашення короткострокових зобов'язань;

3) позитивним результатом є те, що динаміка зростання виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) мала більший темп приросту ніж собівартість за той же досліджуваний період;

4) збільшення продуктивності праці та зменшення адміністративних витрат на 1 грн. продукції є беззаперечно позитивною тенденцією.

Підвівши підсумки на основі вищенаведених таблиць, діаграм та показників рентабельності ВАТ «_______________» можна узагальнити та зробити висновок, що в 2008 році товариство мало стабільне зростання фінансових показників, але в 2009 році товариство стало збитковим з чистим збитком 3215 тис. грн.