Етика дистанційного навчання: складові елементи

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія правових наук України

Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака

Відділ проблем приватного права

Етика дистанційного навчання: складові елементи

Давидова Н.О., д.ю.н., професор, п.н.с.

Інформатизація суспільства включає в себе поширення віртуального спілкування в науковій та освітній сфері, зокрема у формі проведення Інтернет-конференцій, семінарів, майстер-класів, тренінгів тощо. З початком світової пандемії 2020 року не залишилося жодного науково-педагогічного працівника, який би не отримав досвід дистанційного викладання, використання того чи іншого ресурсу онлайн навчання, досягнень інформативно-комунікативних технологій, що вимагає переосмислення питань етики в цифровий час.

Етика дистанційного навчання це писані і неписані правила доброго тону під час освітнього процесу за допомогою мережевого обладнання та Інтернету. Етика дистанційного навчання є комплексним явищем та складається з трьох компонентів, рухаючись від загального до конкретного це: (1) правила загальнолюдської етики, (2) правила онлайн етики та (3) специфічні правила етики саме для дистанційного навчання. Етика як одна з найдавніших форм духовної діяльності є потребою в осмисленні взаємовідносин між людьми. З огляду на обмежений обсяг матеріалу пропоную зупинитися на другому та третьому компоненті. Онлайн етика - це положення, морально-етичні норми та правила, які відносяться до етичного аспекту поведінки в глобальній мережі Інтернет. В літературі навіть виник термін «нетикет» від поєднання двох слів англійської мови: network та etiquette. Деякі заклади вищої освіти пропонують навчальні курси, в межах яких розглядається правове регулювання комп'ютерної етики [1], кіберетики [2], зокрема інформаційні та комп'ютерні злочини; характеристика інформаційних правовідносин; поняття «інформаційної війни»; відповідальність та законність в мережі; попередження комп'ютерних злочинів: міжнародний досвід; законодавчі міри боротьби з комп'ютерними злочинами в іноземних правових системах; проблеми авторського права та захисту інтелектуальної власності у мережі; комп'ютерні програми як основні типи об'єктів інтелектуальної власності в мережі; специфіка етико-правових проблем авторського права в дистанційній освіті.

До основних правил онлайн етики належать: Пам'ятайте, що ви спілкуєтесь з людиною, Дотримуйтеся тих самих стандартів поведінки, що і в реальному житті; Пам'ятайте, що ви знаходитесь у кіберпросторі; Поважайте час і можливості інших; Зберігайте свій імідж; Допомагайте іншим там, де ви це можете зробити; Не створюйте конфлікти та не допускайте їх; Поважайте право на приватне листування; Пам'ятайте про авторське право та про безпеку [3]. педагогічний соціальний етика дистанційний освітній

Наріжним каменем дистанційного навчання є особливості передачі інформації та взаємодія викладача і студента. Передача інформації може бути у формі електронної статичної інформації (текстовий файл, презентація, відеоролик), монологу (відео лекції) або діалогу. Остання форма, яка є найбільш результативною, передбачає використання розгорнутого питально-відповідного спілкування зі студентами. Діалог може бути колективним (публічна дискусія) або індивідуальним (наприклад, електронний лист, приватне повідомлення в чаті чи на форумі). Дистанційне спілкування може зменшувати/невілювати специфічні бар'єри комунікації, які носять соціальний або психологічний характер, а з іншого боку можуть їх посилювати, зокрема мова йде про викладачів та студентів з недостатньою технічною підготовкою.

Для проведення онлайн дискусії С.О. Науменко пропонує залучати спеціально підготовленого викладача - тьютора, який як модератор дискусії виконує три головні функції: педагогічну (використовуючи питання, акцентує увагу дискусії на головних принципах і уміннях); соціально-психологічну (створення приємної атмосфери спілкування: запрошення до початку занять, стимулювання участі за допомогою специфічних прикладів); організаційну (тьютором встановлюється програма роботи дискусії: предмет обговорення, час, інструкції та основні положення) [4]. Слід зазначити, що в сучасних реаліях закладів вищої освіти не передбачено такої окремої посади, як тьютор; натомість всі науково-педагогічні працівники вимушені модерувати онлайн дискусії впродовж викладу свого навчального курсу.

Власний педагогічний досвід автора дозволив виявити такі мінімальні етичні вимоги до дистанційного навчання: включена камера, нік у вигляді імені та прізвища особи, аватарка у формі справжнього фото, облаштоване робоче місце з необхідними технічними засобами та слушним фоном й одяг ділового стилю - все це формує певну культуру. Відсутність потреби виходити з дому призвела до нехтування мінімальними правилами етики щодо зовнішнього вигляду студента, що призводить до того, що вони масово відмовляються вмикати відеокамери. Якщо викладач демонструє себе на екрані під час заняття, то за правилами взаємності всім присутнім на занятті слід також вмикати камери, хоча б на час, коли студент відповідає чи ставить питання.

Забезпечення себе ноутбуком чи іншим пристроєм для онлайн зустрічей, відеокамерою, вбудованими або зовнішніми колон - ками та мікрофоном є не тільки необхідною умовою ефективного навчального процесу, але й елементом етики. Трапляються студенти, які усвідомлюючи технічні несправності свого мікрофона, продовжують відвідувати дистанційні семінарські та практичні заняття, де активна участь студента є імперативною умовою. Багаторазові прохання викладача віднайти працездатне обладнання нажаль залишаються непочутими та призводять до неможливості залучити такого студента до дискусії чи діалогу.

Про потребу закладам освіти взяти до уваги етичні аспекти дистанційного навчання до початку самого викладання у формі прийняття правил, стандартів та стратегії етики говорять не лише на національному, але й на глобальному рівні [5]. Питання етики є не тільки внутрішніми питаннями відповідальності особи перед самим собою, тобто носить не тільки моральний характер. Загальна етика та онлайн етика під час дистанційного навчання передбачає також відповідальність перед іншими суб'єктами академічної спільноти (може мати моральний, корпоративний або правовий характер). В літературі пропонуються рекомендації для закладів освіти щодо забезпечення етичних принципів дистанційного навчання, зокрема академічні інституції повинні включити курс про етичні цінності до навчального плану, проводити конференції та семінари про етичні проблеми, затвердити кодекс етики студентів для дистанційного навчання [6, с. 131].

Література

1. Комп'ютерна етика: Прогр. та навч.-метод. матеріали до курсу для студ. 4 курсу напряму 6.020104 Документознавство та інформаційна діяльність» / Харк. держ. акад. культу-ри; Уклад.: Л.Я. Філіпова. Харків., 2010. 36 с.

2. Кіберетика: Робоча програма навчальної дисципліни. Розробник: Єресько О.В. Національний університет біоресурсів і природокористування України. Київ. 2019. 20 с.

3. Янчук А.М. Культура віртуального спілкування: методичні поради. Упр. культури, національностей та релігій Хмельниц. облдержадмін.; ХОУНБ ім. М. Островського. Хмельницький, 2014. 28 с.

4. Науменко С.О. Проблема інтерактивного спілкування у дистанційному навчанні. Електронний ресурс.

5. Mohammed Al-Shehri. Code of Ethics of Teaching-Learning for an e-Learning System. International Journal of Computer Applications. Volume 166. No. 5, May 2017. P. 16-20.

6. Talib Ahmad Almseidein, Omar Musa Klaif.Mahasneh. Awareness of Ethical Issues when using an e-Learning System International Journal of Advanced Computer Science and Applications. Vol. 11, No. 1, 2020. Р. 128-131.

Размещено на allbest.ru