Художньо-композиційні елементи костюма народів Північної Америки як творче джерело для розробки колекції одягу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Художньо-композиційні елементи костюма народів Північної Америки як творче джерело для розробки колекції одягу

Приходько-Кононенко І.О., Винничук М.С., Васильєва О.С., Пристав Т.В., Маслікова М.І.

Практична значущість. Розроблені художньо-проектні, конструктивно-технологічні рішення моделей жіночого одягу з використанням художньо-композиційних елементів народного костюма індіанців Північної Америки.

Ключові слова: художньо-декоративне оздоблення, творча колекція, національний костюм, леггіни, культура індіанців, мода, етнічний стиль, макротренд

ARTISTIC AND COMPOSITIONAL ELEMENTS OF A NORTH AMERICA PEOPLE'S COSTUME AS A CREATIVE SOURCE FOR THE DEVELOPMENT OF A CLOTHES COLLECTION PRIKHODKO-KONONENKO I.O., VYNNYCHUK M.S., VASILIEVA E.S., PRISTAV T.V., MASLIKOVA M.I. Kyiv National University of Technologies and Design

Scientific novelty. Compositional and constructive, and decorative solutions for the models of women's clothes are systematized in accordance with the fashion trends of the SS 19/20 season; specific artistic and compositional elements of the ethnic costume of the Indians of North America are distinguished; possible types of finishing are described, and their application in design-projecting of the collections of clothes are presented. Practical significance. Artistic-design and constructive-technological solutions for the models of women's clothes using the artistic and compositional elements of the national costume of the Indians of North America are developed.

Keywords: art and decorative finishing, designer collection, national costume, leggings, Indian art, fashion, ethnic style, macrotrend.

ХУДОЖЕСТВЕННО-КОМПОЗИЦИОННЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ КОСТЮМА НАРОДОВ СЕВЕРНОЙ АМЕРИКИ КАК ТВОРЧЕСКИЙ ИСТОЧНИК ДЛЯ РАЗРАБОТКИ КОЛЛЕКЦИИ ОДЕЖДЫ. ПРИХОДЬКО-КОНОНЕНКО И.О., ВИННИЧУК М.С., ВАСИЛЬЕВА Е.С., ПРИСТАВ Т.В., МАСЛИКОВА М.И. Киевский национальный университет технологий и дизайна

Цель. Определение художественно композиционных особенностей этнического костюма народов Северной Америки для дизайн-проектирования современных коллекций женской одежды.

Методология. Использованы визуальноаналитический, литературно-аналитический методы, метод синектики и др.

Результаты. На основе анализа художественно-композиционных решений этнического костюма народов Северной Америки, а именно Кроу, Крик, Навахо, Панчо и Пуэбло, определены присущие им элементы и отделка и показана возможность их использования в качестве творческого источника для проектирования современных коллекций одежды в этностиле, с использованием последних тенденций моды и метода наколки.

Научная новизна. Систематизированы композиционно-конструктивные и декоративные решения моделей женской одежды в соответствии с направлением моды сезона SS19/20; выявлены характерные художественно-композиционные елементы этнического костюма индейцев Северной Америки, охарактеризованы возможные виды отделки и показано их применение в дизайнпроектировании коллекций моделей одежды. Практическая значимость. Разработаны художественно-проектные, конструктивнотехнологические решения моделей женской одежды с использованием художественно-композиционных элементов народного костюма индейцев Северной Америки.

Ключевые слова: художественно-декоративное отделка, творческая коллекция, национальный костюм, леггины, искусство индейцев, мода, этнический стиль, макротренд.

Тема вивчення народного костюма індіанців Північної Америки на момент дослідження не є широко розглянутою. Публікації останніх років базуються на розгляді окремих частин етнічного костюма різних народностей світу, таких як, наприклад, племена Африки, розглянуті авторами Н. Р. Губаль, М. С. Винничук, О. В. Колосніченко [1]; Н. В. Чуприною, Є. О. Захарчук [2]. Серед інших досліджень, пов'язаних з дослідженням культури Північної Америки, необхідно назвати дослідження авторів А. В. Ващенко [3], І. А. Золотаревської [4], Ю. П. Аверкієвої [5]. Попередні дослідження зводилися до вивчення різних культур та народностей, загального аналізу первісної культури побуту і мистецтва індіанських племен, проте не були визначені притаманні декоративні елементи традиційних костюмів народів Північної Америки, а саме племен Кроу, Лемент, Навахо, Панчо і Пуебло, з можливістю їх застосування як творчого джерела для перспективного дизайн-проектування колекцій одягу, враховуючи останні напрями моди.

Постановка проблеми

Для створення повноцінної цілісної колекції жіночого одягу, як загалом, так і кожного з ансамблів, необхідно, в першу чергу, проаналізувати джерело натхнення. В даному випадку це племена індіанців Північної Америки, їхня культура та декоративно-прикладне мистецтво.

Завданням дослідження також є аналіз уже існуючих сучасних колекцій одягу, тканин та аксесуарів, що виконані з використанням етнічних мотивів. Все це дасть змогу підібрати найхарактерніші (відповідно до теми) силует, об'ємну форму, конструктивні параметри, оздоблення, декор, найбільш вдалі комбінації кольорової гамми, фактури матеріалу та принтів.

Сучасний світ моди відмовляється від натуральних шкіри і хутра, віддаючи перевагу штучним. Незважаючи на порівняно нещодавню появу, модний одяг з еко-шкіри швидко зайняв широку нішу в дизайнерських колекціях. Асортимент таких виробів постійно зростає. Крім традиційних курток, пальт, штанів і взуття з еко-шкіри, дизайнери розробляють речі нестандартного крою. Так, наприклад, бренд Saint Laurent запропонував провокаційну модель асиметричної сукні, або бренд Burberry тренч та Helmut Lang білизну (рис. 1) [8]. Оскільки, цей матеріал еластичний, у порівнянні з натуральною шкірою, він дає можливість експериментувати з фактурами і формами. Велика перевага штучної шкіри гуманне відношення дизайнерів та споживачів до тварин, чиє винищення заради виготовлення модного на кілька сезонів одягу має величезний негативний вплив на навколишнє середовище.

Аналіз композиційно-конструктивного і декоративного рішень моделей жіночого одягу сезону SS19/20 представлено на рис. 2.

На основі дослідження модних тенденцій сезону SS19/20 можна стверджувати, що застосування особливостей крою, кольорових рішень, поєднань матеріалів та прийомів художньо-декоративного оздоблення, притаманних етнічному костюму народів Північної Америки, є актуальними в сучасному дизайні костюма.

Соціальні контакти між індіанськими народами здавна призводили до запозичення окремих культурних рис і поширення деяких з них в межах великих територій. У багатьох випадках ступінь запозичення є настільки суттєвим, що можна говорити про «первісну акультурацію» [4]. Прикладом цього явища можна вважати плем'я Навахо, яке перейняло від пельмені Пуебло ткацтво, а в степових народів конярство і верхове полювання, в результаті чого була утворена сама культура Навахо [9]. Традиційний одяг індіанці робили зі шкур бізонів, оленів, антилоп та гірських баранів. Однак, з початку XIX століття вони все частіше виготовляли одяг, зшитий з тканин. Були популярні завезені готові вироби жилети, сорочки, мундири, капелюхи, хустки, шалі. Проте, запозичений одяг поступався за міцністю і теплозахисним властивостям бізоновим шкурам. Шкіряний одяг використовувався також в релігійних церемоніях, на полюванні і на війні, прикрашався бісером, голками дикобраза, пір'ям і цінувався більш високо, ніж будь-які європейські товари.

Одяг індіанців за асортиментом доцільно систематизувати, орієнтуючись на опорні ділянки тіла. Відповідно до цієї ознаки найбільш вживаним плечовим одягом були сукні, сорочки, куртки, плащі та накидки зі шкур хутром в середину з декорованою зовнішньою стороною. Серед асортименту поясного одягу можна виділити штани, леггіни (штани-панчохи), спідниці у жінок і стегнові пов'язки з рослинних матеріалів або шкіри. Чоловічий одяг включав сорочку, леггіни, які кріпилися до поясу на зразок панчіх. До цього ж поясу кріпилася і пов'язка на стегна з червоного або темно-синього сукна довгий вузький шматок тканини, який проходив між ніг і, пропущений під пояс, вільно звисав спереду і ззаду.

Жіночий костюм складався з довгої сукні зі шкіри або тканини, мокасин і леггінів, які були коротші, ніж чоловічі, і кріпилися над коліном. Нерідко мокасини і леггіни становили одне ціле, і нагадували скоріше високі чоботи. Сорочки оздоблювали бахромою з довгих смужок шкіри, шкурок горностая, або зі скальпів (таке оздоблення було характерно лише для видатних воїнів), прикрашали вишивкою з голок дикобраза або бісеру. Також для оздоблення застосовували монети, дзвіночки, раковини каурі і денталь, лосині зуби. Волосся людини часто чергувалося з кінським фарбованим в червоний колір, що символізувало захоплених або убитих в бою коней. Візерунки, зазвичай, несли магічний сенс широкі бісерні смуги грали роль панцира, тому сорочка набувала захисних властивостей, оберігаючи свого господаря (рис. 3). Зимовий одяг індіанців, незалежно від статі, складали шкури бізона або вовняні ковдри (своєрідна довга шинель з капюшоном), рукавиці і хутряні шапки примітивного крою [10].

Мистецтво індіанців Північної Америки розвивалося в двох напрямах різьблення по твердих матеріалах (дереву, кістці) і живопис по дереву, тканинах, шкірі. Це і визначало характер орнаментики тканих виробів. Зображення тварин, птахів і людей становили головний зміст мистецтва індіанців. Орнаменти тканих виробів піддалися найбільшій стилізації.

Рис. 1. Модель сукні бренду Saint Laurent (а), модель тренча бренду Burberry (б) та білизни бренду Helmut Lang (в) сезону SS19/20

костюм дизайн модний етнічний

Рис. 2. Варіанти композиційно-конструктивного і декоративного рішень моделей жіночого одягу у відповідності до напряму моди сезону SS19/20

Структурний аналіз художньокомпозиційних елементів етнічного костюма індіанців Північної Америки племен Навахо, Кроу, Лемент та інших за ознаками: об'ємність форми, силует, матеріал, колір тощо, наведено на рис. 4 [9].

Аналіз існуючих колекцій одягу, тканин та аксесуарів, виконаних з використанням етнічних мотивів, притаманних декоративних елементів означених вище племен, враховуючи тенденції моди ББ19/20, застосовано при проектуванні творчої колекції моделей жіночого одягу. Дане дослідження дало змогу підібрати найхарактерніші (відповідно до теми) пропорції, силуети, членування, найбільш образно виразні комбінації кольорової гамми, фактури матеріалів та принтів тощо.

Для проектування творчих колекцій одягу застосовують різноманітні методи активізації проектної творчості, такі як: метод фокальних об'єктів, комбінування, синектики, морфологічний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо [6]. Для проектування творчої колекції було обрано метод синектики (аналогій). Синектика найбільш сильна із створених методик психологічної активізації творчості, вона є подальшим розвитком методу мозкового штурму [14]. Велика кількість оригінальних ідей народжується за аналогією. Так, аналіз розвинутого образного мислення і наближеність корінних мешканців Північної Америки до природи, роблять використання даного методу доцільним.

Творчим джерелом колекції, що розроблено, став «ловець снів» «пастка для духів сновидінь» (рис. 5). Його конструкція це каркас з гілок, прикрашений намистинами, хутром, пір'ям, з натягнутими на нього нитками за принципом павутини, хреста або спіралі. Візерунки, які виходять з переплетення ниток і намистин, можуть бути різні і викликати ті чи інші сновидіння, надаючи різні додаткові властивості ловцям. Структурний аналіз та схему перетворення творчого джерела надано на рис. 6.

На формування прямого крою етнічного одягу індіанців вплинула необхідність економії матеріалу. Відходи не викидалися: прямокутні шматочки легко зшивати, з них утворювалася форма від найпростішої за сприйняттям до складної, іноді дуже об'ємної. Об'єм одягу визначався шириною домотканих полотен. Виконані з сизалю і вовни домашнього прядіння, такі полотна поступаються за пластикою шовку і бавовняним тканинам. Крій характеризується, з одного боку, простотою, технологічністю виготовлення одягу, з іншого мінімізацією витрат матеріалів і зручністю при використанні. Такий крій передбачає створення форм, наділених достатньою свободою облягання, що дозволяє виготовляти одяг без подальшої підгонки на конкретній фігурі. Саме тому при створенні колекції одягу для більш повного відтворення аутентичного одягу було використано метод муляжування [13].

Рис. 4. Характеристика художньо-композиційних ознак етнічного костюма індіанців Північної Америки

Матеріали для виготовлення були обрані за результатами проведеного раніше аналізу з метою досягнення найвищої якості виробів і максимально точного відтворення творчої ідеї колекції, переданої в ескізах на рис. 7. Фото та схема муляжування подані на рис. 8. Першим етапом створення просторової форми моделі, було закріплення попередньо розміченого і розкроєного шматка матеріалу на лініях перетинів основних конструктивних поясів та вертикалей в основних конструктивних точках: на ділянці ліфу переду в точках перетину лінії талії та лінії середини переду, перетину лінії талії і бічної лінії з правої та лівої частин виробу, в соскових точках і шийній точці; на ділянці спинки в точках перетину лінії талії та лінії середини спини, перетину лінії талії і бічної лінії, у виступаючих точках лопаток та точці основи шиї (рис. 8, а).

Другим етапом стало формування і закріплення на лінії талії складок ліфу переду. На деталі спинки закріплення точок основи шиї (попередньо підрізана лінія горловини спинки), намічування і попереднє підрізання довжини плеча, закріплення плечових точок, точки глибини пройми на лінії грудей. Після цього було виконано підрізання надлишкового матеріалу ділянок плеча і пройми, первинне закріплення бічного шва переду та спинки. Попереднє з'єднання ділянки бічних швів спідниці (рис. 8, б). На третьому етапі було уточнено остаточну форму деталей, нанесено лінії і надсічки на деталі для подальшого виконання лекал, намічено розміри та місця розташування і конфігурацію кокеток переду і спинки, з'єднання отриманих деталей кокеток переду і спинки по лінії плеча, визначення розмірів бахроми на спинці виробу (рис. 8, в).