Мета роботи проаналізувати сьогодення монархії і традицій етикету Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та визначити їх роль у житті британців та ірландців.

1.1 Правила етикету під час бізнес - зустрічі та основні правила етикету

Бізнесмени Великобританії - одні з найбільш кваліфікованих в діловому західному світі. Британські бізнесмени, працюючи у промисловості, вміють ретельно і вміло аналізувати ситуацію, що складається на ринку, складати короткострокові та середньострокові прогнози. Англійському бізнесу властиві соціальний консерватизм, відданість ідеям, які мають багатовікову історію.

Вітчизняним (українським) підприємцям слід добре уявляти собі портрет англійського бізнесмена, чітко знати «правила гри» бізнесу цієї країни.

Англійський бізнесмен - це, ерудована людина, в якій поєднуються висока професійна підготовка і своєрідний політичний інфантилізм. Чисто людські фактори мають для нього величезне значення. Він не замикається у своїй роботі, часто має широке коло інтересів, пов'язаних не тільки з економікою і фінансами, але й спортом, літературою, мистецтвом. Британський бізнесмен дуже спостережливий, він зазвичай гарний психолог, не сприймає як фальші, так і приховування слабкої професійної підготовки.

У зв'язку з цим, вам краще відразу заявити, що у англійців є чому повчитися, тому просіть свого англійського колегу про практичну допомогу. У цьому немає нічого соромливого, учитися і набувати досвіду завжди корисно і приємно. Тим більше, що англійські бізнесмени охоче діляться своїми знаннями і досвідом, часто розкривають секрети свого ремесла і вміло вводять партнера у тонкощі того чи іншого ринку.

Вітчизняним підприємцям надзвичайно важливо вміти вести переговори з англійцями. Починайте переговори не з предмету обговорення, а з суто людських проблем - погода, політика, діти. Постарайтеся розташувати до себе вашого англійського партнера. Необхідно підкреслити ваше добре ставлення до британського народу, його ідей, символів та традицій.

Якщо англійський партнер запросив вас на ланч - не відмовляйтеся, проте запам'ятайте - у майбутньому ви також зобов'язані організувати подібний захід. Перед початком зустрічі поцікавтеся, скільки часу у своєму розпорядженні має ваш партнер - тим самим ви покажете, що цінуєте не тільки свій, але і його час.

Пам'ятайте - не слід дарувати деякі подарунки, вони можуть бути розцінені як хабар. Наприклад: календарі, записні книжки, запальнички, фірмові авторучки - вважаються сувенірною продукцією і аж ніяк не хабарем. Якщо в західних ділових колах стане відомо, що представники якихось фірм замішані у таких протиправних і корупційних діях, то довіру до них може бути підірвано. У бізнесі це настільки серйозно, що означатиме фактичну смерть компанії чи корпорації, таким підприємцям зазвичай доводиться взагалі йти зі сфери бізнесу.

Позиція на переговорах будь-якої англійської фірми, як правило, жорстка. Переговори ведуться з залученням численного фактичного, довідкового і статистичного матеріалу. Обговорюється і визначається не тільки все, що пов'язано з контрактом, але також і діяльність, спрямована на подальший розвиток ділового співробітництва, зокрема перспективи укладення інших можливих угод, визначається перспективність співпраці у виробничій і збутовій сферах.

Хоча британські фірми приймають рішення не так швидко, як, наприклад, інші європейські, зате ступінь ризику в прийнятому рішенні мінімальна. І останнє: скрізь і завжди британський бізнес вміло і ефективно відстоює державні та приватні інтереси.

Люди у Великобританії зазвичай ввічливі, добродушні і доброзичливі. Всупереч поширеній думці, більшість британців дуже балакучі і товариські. Гарне почуття гумору характерне для всієї країни. Британці зазвичай з розумінням ставляться до туристів, але ті, хто не говорить англійською, повинні бути готові до труднощів, так як мало хто добре знає іноземні мови, навіть в місцях туризму. Найбільш широко поширені іноземні мови - французька, іспанська та німецька. Багато хто знає кілька слів французькою, іспанською або німецькою з школи, але мали мало можливостей їх використовувати, так що не дивуйтеся, якщо люди будуть неохоче допомагати вам боротися з труднощами розуміння.

Публічні прояви любові не будуть розцінені як правопорушення, якщо тільки ви не зайдете занадто далеко. Гомосексуальні прояви любові навряд чи когось образять, хоча випадкові спалахи гніву не настільки вже нечуване явище. У спекотні дні допускається для чоловіків виходити на вулицю без сорочки, особливо в парках, біля моря і в інших туристичних місцях, але головним чином у неформальних місцях; зазвичай це не дозволено в пабах. Шорти припустимі в будь - який час року, крім закладів з суворим дрес - кодом. Жінкам не прийнято загоряти з оголеними грудьми, але цілком допустимо для дуже маленьких дітей перебувати на пляжі без одягу. У Британії існують нудистські пляжі, хоча більшість з них знаходяться в затишних місцях далеко від міських центрів. У громадських саунах прийнято поділ за статевою ознакою, хоча люди тут повністю оголюються вкрай рідко. Роблячи так, можна шокувати або образити.

Допускається звертатися до людей по імені в більшості ситуацій, хоча малознайомі люди намагаються уникати імен, щоб не здатися занадто фамільярними. В особливо формальної або діловій обстановці імена рідко вживаються, особливо до близького знайомства. Використовуються форми «Містер X», «Міс Y», «Місіс Z». Офіціанти, продавці та інші службовці часто будуть звертатися до вас «сер» або «мадам», або як «Містер X». До старшим людям прийнято звертатися як «Містер X» або «Місіс X» як мінімум на початку бесіди. Британська обережність не та що була раніше і пропозиція перейти від «формальних» до «близьким» відносинам звучить як «просто кличте мене (ім'я)», яке вони часто роблять на самому початку розмови. Якщо вони говорять вам коротку назву (наприклад Піт, Сью, Том, Ліз, Дейв і т.д.), то ця пропозиція має на увазі залишити всі формальності, хоча багато людей в Шотландії полюбляють, коли їх називають повним ім'ям.

Багато британців використовують пестливі слова в кінці речень у розмові з незнайомими людьми, такі як «коханий», «любий». Це часто дивує американців, які набагато менш схильні до цього. Це просто вираз дружелюбності і не повинно бути зрозуміле буквально. Врахуйте, що це допустимо при зверненні, а) жінки до чоловіка, б) чоловіка до жінки, в) жінки до жінки.

При зустрічі або привітанні кого - небудь можна потиснути руку, головне- не перестаратися. Вважається гарним тоном встати при рукостисканні. Привітання між друзями і знайомими зазвичай більш недбалі і експресивні і можуть включати обійми, поплескування по спині або (між жінками або між чоловіком і жінкою) європейський поцілунок у щічку. Таке неформальне привітання все ще практично не зустрічається між чоловіками. Поза ділової обстановки чоловіки рідко тиснуть руки жінкам. «Джентельменство» все також живе і процвітає в сучасній Британії, тому нерідко чоловіки тримають двері відкритими для жінок, допомагають їм нести важкі сумки і відмовляються відпускати жінку додому одну. Більшість британських чоловіків вважають важливим бути «джентльменами» в цьому відношенні, хоча деякі підлітки являють собою виняток із правила.

Як і багато європейців, деякі люди у Великобританії відчувають негативні почуття до політики США, викликані в основному війною в Іраку, яку більшість людей не підтримує. Громадянам США рекомендується остерігатися згадувати про цю тему, але не варто боятися бути американцем, ці настрої не мають особистого характеру, а лише політичних підтекст. Американці можуть помітити, що більшість британців в цілому налаштовані проамериканськи, хоча студенти і молодь менш схильні підтримувати Америку, та й політика США йде в розріз з британським світорозумінням. Також існує невисокий рівень ворожості по відношенню до ЄС, тому багато британців можуть скаржитися на єврократів, марнотратність Брюсселя і надмірно бюрократичні порядки. Багато відчувають, що британська культура стоїть особняком від континентальної.

Знову ж, це не впливає на гостинність по відношенню до континентальних європейців, які є бажаними гостями по всій країні, про що свідчить остання хвиля східноєвропейської імміграції. Остерігайтеся називати Британію частиною Європи чи британців європейцями, так як багато хто не відчувають себе такими. Антимонархістські репліки можуть викликати обурення і їх варто остерігатися. Дійсно, було б нерозумно відпускати антимонархістські зауваження поблизу місць, які приваблюють туристів, які прагнуть саме до королівської спадщини (наприклад, м. Віндзор в Англії або Бреймар (біля Балморала) в Шотландії). Так само промонархістські зауваження можуть бути зустрінуті з обуренням, оскільки частина британців недолюблюють королівську сім'ю, і від них теж варто утриматися. Критика британських традицій або культурних відмінностей може бути зустрінута вороже, особливо при порівнянні їх з вашою країною, особливо якщо ваша країна - США. Це не означає, що потрібно говорити, що все у Великобританії краще за всіх, додавати коментарі на кшталт «спорт тут не такий гарний, як у нашій країні» будуть прийняті як образа. Однак при коректній поведінці цілком можливі конструктивні суперечки з цього приводу. Також характерно для британців вловлювати вашу національність і час від часу підбивати (особливо по відношенню до американців і австралійців). Цей своєрідний прояв британської дотепності повинно бути сприйнято як схильність.

Незважаючи на те, що британці часто жартують про нації, що входять до Британської співдружності (особливо про Австралію), існують дійсно хороші відносини між британцями і представниками цих країн.

Також будьте обережні у розмовах на такі делікатні теми, як імміграція, особливо в містах на зразок Бредфорда, так як це місто відоме расовим нетерпінням, і там траплялися масові заворушення. Багато людей дуже толерантні і не підтримують расизм, проте є винятки.

Британці, взагалі горді й часто патріотичні люди і кожен, хто не поважає британський життєвий уклад, буде поставлений на місце, незважаючи на те, що британці критикують свою країну більше, ніж інші нації.

1.2 Особливості національного одягу

Раніше йшлося мова про одяг для прийомів. Нині коротко зупинимося на деяких інших аспектах цього питання. Представники ділового світу західних країн костюм чорного кольору надягають лише вдень. Лаковані туфлі доречні лише для фраку чи смокінгу. Чорна краватка символізує там траур.

Велика Британія найменш схильна до слідування за модою. Розмаїття одягу вважається цілком прийнятним. Зі смаком одягнена людина у Великій Британії може виявитися іноземцем. На одяг британці великої уваги не звертають. Якщо у нас і в багатьох інших країнах світу театр починається з вішалки, то в британських театрах вішалки відсутні і свій одяг під час вистав британці тримають у себе на колінах. Для зустрічі з британцями вдалим буде костюм з тканини гарної якості нейтральних тонів. Бізнесмени цієї країни доброзичливі, обхідливі та володіють гострим розумом.

В даний час в Англії як в місті, так і в селі поширене плаття загальноєвропейського крою, але відмінне все ж деякими своєрідними рисами. Англійський костюм характеризується строгістю ліній крою, йому притаманні не строкаті яскраві забарвлення, а спокійні тони. Популярний одяг спортивного вигляду: всілякі куртки, короткі брюки та багато іншого. Ці риси англійського костюма зробили вплив і на загальноєвропейську моду.

В Британії немає потреби у теплому зимовому одязі, шубах, теплих шапках, хусточках, адже там таке не носять, але влітку через велику вологість повітря жінки змушені часто надягати вовняні сукні, а чоловіки вовняні сорочки і навіть теплу білизну.

Вільного крою плащі - макінтош, калоші, дощові парасольки, поширені зараз у всіх європейських країнах, були вперше введені у Британії.

1.3 Основні особливості ірландців та правила, яких слід дотримуватися

Жителі Північної Ірландії славляться дружелюбністю і ввічливістю. Вони зі справжнім інтересом і гостинністю ставляться до гостей своєї країни незалежно від їх національності. Єдиним винятком є ??англійці, до них ірландці відносяться з обережністю і легкою недовірою. Відмінною рисою місцевого населення є уважність, вони завжди прагнуть надати посильну допомогу нужденному. Ірландці не сприймають зайвих тактильних контактів. Чоловіки обіймаються тільки на великих заходах, наприклад на футболі. Основне вітання в країні - при зустрічі піднятий вгору вказівний палець. У закладах громадського харчування, кінотеатрах і готелях заборонено куріння тютюнових виробів. Але відвідувачі барів традиційно пригощають випивкою своїх знайомих. А ось в день народження не іменинник пригощає своїх друзів випивкою, а навпаки.

Хорошим подарунком в цій країні вважаються цукерки і квіти. Навіть відправлені на наступний день після спілкування квіти будуть оцінені. Офіційне спілкування проходить за тривалим ланчем. Ірландці є дуже непунктуальними, тому вони рідко приходять на зустрічі вчасно. Для переговорів ірландці вважають за краще костюми темних кольорів, часто місцеві жителі захоплюють на ділові зустрічі парасольки. Основними темами для розмов є політика, спорт і сім'я. Не варто торкатися теми релігії і відносини між Північною Ірландією і Великобританією. Корінні ірландці безмірно пишаються своїми культурними цінностями і шанобливо ставляться до тих мандрівників, які цікавляться їхніми місцевими звичаями і традиціями. Вони продовжують дотримуватися звичаїв предків і сьогодні та жителі з гордістю розповідають про них.

Ірландці радісно і дружелюбно ставляться до туристів, і, на відміну від жителів інших країн, довірливі і гостинні. Всі незнайомі люди в їхньому уявленні - практично майбутні друзі, яких вони просто ще не знають. Кожен ірландець із задоволенням розповість, як знайти ту чи іншу вулицю, пам'ятку або готель, а також дадуть відповідь на всі запитання. У святкові дні кожен гість країни буде почувати себе своїм серед веселих ірландців, довгоочікуваним гостем, до якого відносяться, як до члена сім'ї. Під час свят і фестивалів тисячі людей виходять на вулиці в одязі національного кольору країни - зеленому. Цей колір повністю асоціюється з країною, а саме з її безкрайніми лісами.

Зелені футболки, різноманітні шапки, найдивніших форм і інша яскрава атрибутика супроводжують кожен захід. Такий одяг легко купити в місцях скупчення людей разом з іншими символами зеленого кольору, це може допомогти ще більше зануритися в святкування. Обов'язкова розвага на будь-якому святі - танці. Всі жителі із задоволенням танцюють під запальні мелодії і вважають танець витвором мистецтва. Напередодні нового року прийнято не закривати вхідні двері, так будь - яка людина, котра прийшла на свято буде відчувати себе довгоочікуваним гостем. Довірливе ставлення до свят зростає, кількість злочинів при цьому знижується. Святкові традиції свят шанують всі ірландці.

Головним символом в Північній Ірландії є трилисник. Його використовують як емблему спортивні команди, війська, університети та інші організації. Так само його зображують на офіційних зображеннях країни: марках, печатках і на відзнаках як державних так і військових. Не варто плутати трилисник з чотирилисником, який приносить удачу. В Ірландії місцеві жителі вважають за краще відпочивати після роботи не в кафе і ресторанах, яких в країні достатньо, а в пабах. Вони вважають, що такої домашньої і гостинної атсмосфери немає більше ніде. У місцевих пабах обов'язково варто спробувати темне пиво «Гіннес», воно є одним з головних надбань країни. Його виробництвом займаються місцеві жителі вже багато століть.

У пабах можна зустріти як чоловіків, так і жінок, причому для жінок келих пива у пабі серед чоловіків є нормою. Ірландці неймовірно цікаві, вони люблять розмовляти і вже через кілька хвилин після знайомства починають випитувати найдрібніші подробиці життя свого нового знайомого.

Ось декілька важливих правил, яких слід дотримуватися, знаходячись у Північній Ірландії:

1. Не слід плутати жителів Ірландії з жителями Північної Ірландії. У Північній Ірландії проживають переважно британці і шотландці, Ірландія ж є незалежною державою.

2. Ірландія є членом Європейського союзу, а тому розплачуватися в ній можна євро. Обміняти гроші можна в банках або обмінних пунктах.

3. Найкращим часом для відвідування Ірландії є липень і серпень. У ці місяці можна насолодитися і екскурсійним, і пляжним відпочинком.

4. Офіційною мовою в Північній Ірландії є складна ірландська мова, заснована на кельтській мові. Проте, всі жителі країни вільно розмовляють англійською, яка є другою офіційною мовою. Однак варто бути готовими до особливостей ірландської вимови англійських слів.

5. Громадський транспорт в країні ходить досить нерегулярно, краще зупинити свій вибір на таксі або взяти автомобіль напрокат.

6. Більшу частину вільного часу, особливо вечорами після роботи, ірландці проводять в пабах, а також цікавим фактом є те, що у них не прийнято залишати чайові барменам.

7. Спробувати в місцевих пабах варто не тільки місцеве темне пиво «Гіннес», а й ірландський віскі. Він настоюється близько 7 років і має яскравий, неповторний аромат.

8. У Ірландії дуже низький рівень злочинності, а саме це робить подорожі комфортними і безпечними.

9. Залишаючи країну, туристи зможуть повернути податок ПДВ, адже в країні діє система “tax free”. Для цього потрібно при здійсненні покупки отримати спеціальний заповнений бланк і передати його співробітникам на митниці. “Tax free” поширюється тільки на громадян країн, що не входять до складу ЄС.

10. В Північній Ірландії до туристів ставляться дуже доброзичливо і з абсолютною привітністю. Можна без страху питати дорогу або просити про допомогу.

11. Зателефонувати в інше місто або країну можна з телефонних автоматів, які встановлені на вулицях. Для цього буде потрібна спеціальна телефонна карта, купити її можна в магазинах і на заправках.

12. Ірландці дуже люблять спорт, найпопулярнішими видами спорту в країні є гаельський футбол, в який можна грати і руками, і ногами, керлінг і сокер (футбол).

13. Одним з найголовніших культурних подій країни є фестиваль на честь Дня святого Патріка, що проходить 17 березня в столиці країни та інших великих містах. Відвідування цього фестивалю є найкращою можливістю зануритися в культуру країни.

14. Ірландці ніколи не їдять в гостях, вони вважають за краще вживати їжу, яку готують самостійно або ж вони надають перевагу фастфуду.

15. Не варто вступати в суперечку з ірландцями, особливо на національну тему. Місцеве населення дуже любить сперечатися і володіє мистецтвом сперечання досконало, а тому бесіда або навіть жарт можуть перерости в багатогодинний діалог.

16. Найпопулярнішою стравою вважається “Ulster Fry”, яку роблять з шинки, смажених помідорів, печених бобів, смаженого яйця, хліба з прісного тіста, ковбаси та хліба з картопляного борошна.

17. Як не дивно ірландською мовою тут говорить лише 3% населення через його складності. Хоча зараз йде відродження цієї мови, він активно вивчається в школі і насаджується дітям і підліткам.

18. Не дивуйтеся, якщо потрапите на чийсь день народження, адже дитину перевертають і стукають головою об підлогу стільки, скільки років йому виповнилося.

РОЗДІЛ 2. БРИТАНСЬКА МОНАРХІЯ

2.1 Історія британської монархії

Британський монарх або Суверен - голова держави в Об'єднаному королівстві й у Британських заморських територіях. Чинна британська монархія веде свою історію з часів англосаксів. В ІХ столітті Вессекс почав домінувати, і в Х столітті Англія була зібрана в одне королівство. Більшість британських монархів Середньовіччя правили як абсолютні монархи. Часто їх влада обмежувалася шляхтою і відтак Палатою громад. Повноваження монарха, відомі як королівські прерогативи, все ще великі. Зокрема, лише монарх має право оголошувати війну і підписувати угоди. До того ж не лише від імені Великої Британії, але й від імені інших країн, які визнають над собою британську корону, наприклад, такі країни як Канада й Австралія. Також монарх, після загального голосування призначає прем'єр-міністра. За традицією на цю посаду затверджується голова партії, що перемогла на виборах, проте законодавчо зробити інакше монарху не заборонено, тож монарх може поставити на чолі уряду будь - яку іншу людину. Більшість прерогатив на практиці реалізується міністрами. Наприклад, влада регулює цивільну службу і влада видає паспорти. Деякі прерогативи виконуються монархом номінально, за порадою прем'єр - міністра і Кабінету. Приклад повноважень - право розпускати парламент. Згідно з парламентським звітом, «Корона не може вводити нові прерогативи».

На даний час монарх - Єлизавета II, що почала правління 6 лютого 1952. Її спадкоємець - старший син, принц Чарльз. Принц Вельський здійснює церемоніальні функції, як і чоловік королеви, принц Філіп, герцог Единбурзький. Крім цього, є ще кілька членів найяснішого сімейства: діти, онуки і кузени.

Королівство Шотландія виникло як держава 843 року, коли монарх королівства Дал Ріада Кеннет МакАльпін підкорив королівство Піктів Альба. З огляду на те, що Дал Ріада населяли племена скоттів (що переселились з Ірландії у IV столітті, одне з племен ірландців), то Кеннет МакАльпін носив також титул король скоттів. Коли він став королем його титул був король Скотів та Піктів. Відповідно держава звалася Скоттією (Скоттландом, Шотландією) та Піктією. Потім назва Піктія зникла з назви. Залишилася назва Шотландія. Пікти були частково знищені, частково асимільовані скоттами (шотландцями).

Королівство Великої Британії в результаті злиття Королівства Англії і Королівства Шотландії, які перебували у особистій унії з 24 березня 1603. 1 січня 1801 року Велика Британія злилися з Королівством Ірландії (також раніше в особистій унії з Великою Британією), щоб сформувати Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Після того як частина Ірландії покинула спілку 6 грудня 1922 його ім'я було змінене 12 квітня 1927 року на Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Спадкування престолу здійснюється відповідно до Акту про престолонаслідування 1701 року зі змінами від 2011 року. Порядок престолонаслідування визначається за принципом абсолютної прімогенітури (відомої також як шведська система престолонаслідування), тобто престол передається по низхідній лінії незалежно від статі. Крім того, спадкоємець до моменту вступу на престол повинен бути протестантом і складатися в євхаристійному спілкуванні з англіканської церквою, але може вступати в шлюб з католиком.

В даний час спадкоємцем престолу є Чарльз, принц Уельський, спадкоємцем другої черги - його старший син принц Вільям, спадкоємцем третьої черги - старша дитина принца Вільяма принц Джордж Кембриджський.

2.2 Монархи Англії та Шотландії

Традиційно, Королівство Великої Британії починається з Альфреда Великого, короля Вессекса, у південно - східній частині Великої Британії. Останнім англійським монархом була королева Анна, яка стала королевою Великої Британії, коли Англія об'єдналася з Шотландією, щоб сформувати союз у 1707 році.

Уельс був включений до складу Англії відповідно до Статуту 1284 року, і у 1301 році король Едуард I Довгоногий призначив свого старшого сина, майбутнього короля Едварда II, Принцом Уельським. З цього часу, за винятком Едварда III, старші сини усіх англійських монархів носять цей титул. Після смерті королеви Єлизавети I у 1603 році, корони Англії і Шотландії були об'єднані в особистій унії Якоба VI, який став Якобом I Англійським. За королівською прокламацією, він називав себе «Король Великої Британії», королівство було створене лише у 1707 році (Акт про унію 1707 року), під час правління королеви Анни.

Існувала Вессекська династія, Нормандська династія, Плантагенети, Ланкастери, Йорки, Тюдори, Стюарти, Протекторат та Стюарти (реставрація).

У той час існували дуже багато різних династій, а саме:

1) Династія Макальпінів ( 848 - 1034)

2) Данкельська династія ( 1034 - 1286 )

3) Династія Балліоли ( 1292 - 1296 )

4) Династія Брюсів ( 1306 - 1371 )

5) Династія Стюартів ( 1371 - 1651 )

6) Велика Британія ( 1567 - 1651 )

7) Реставрація ( 1660 - 1707 )

РОЗДІЛ 3. КОРОЛІВСЬКА СІМ'Я ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

3.1 Правила королівської сім'ї та дрес - код

Все - таки іноді хочеться вірити, що в нашому світі немає нікого, хто би стояв вище закону. І ось докази - одна з найвідоміших королівських родин у світі, незважаючи на походження, титули й положення в суспільстві, зобов'язана підкорятися цим 13 правилами етикету.

1) У Лондонському Тауері має жити мінімум шість воронів

Легенда свідчить, що якщо всі ворони покинуть Тауер, то монархія і королівство впадуть. Так що з часів Карла II за популяцією птахів строго стежать. В даний час ворони все одно що члени королівської сім'ї за ними доглядають, годують, так і живуть вони майже в палаці.

2) До членів королівської сім'ї не можна торкатися

В принципі, це загальновідоме правило, але воно часто порушується. Хоча звичайних людей не дуже - то і підпускають до монарших осіб, іноді ті ж відомі люди забуваються і щосили лізуть обійматися.

3) Члени королівської родини не голосують

Причина, за якої королівська сім'я не віддає перевагу кому - небудь у політичному житті, в тому, що їх голос може сильно вплинути на громадську думку, а це не зовсім чесно. Так що сім'я монархів не голосує на виборах і завжди підтримує в політичних питаннях правлячу партію.

4) Члени королівської родини не можуть займати політичний пост

З тієї ж причини, що наведена вище, щоб виключити будь-яку можливість впливу на громадську думку і використання його в особистих цілях.

5) Вони не грають в «Монополію»

Ось це вже занадто, але факт залишається фактом. У 2008 році принц Ендрю, герцог Йоркський, другий син королеви Єлизавети, якось обмовився, що їм було заборонено грати в «Монополію» вдома, тому що її вважали дуже злою і шкідливою грою.

6) Не можна їсти ракоподібних

Можливо, це більше застереження, ніж звичай, проте багато членів королівської родини, в тому числі і королева, не їдять молюсків і ракоподібних -через алергічні реакції або страх отруїтися.

7) Зобов'язані дотримуватися порядку старшинства при розсаджуванні і під час будь-якої процесії

Існують суворі правила щодо порядку старшинства під час процесій. Наприклад, на весіллі член королівської сім'ї зобов'язаний входити згідно титулу після королеви, зрозуміло.

8) Не можуть бути католиками

Хоча цей закон і був змінений в 2011 році і визволив королівську сім'ю від заборони ні в якому разі не одружитися з людиною католицької віри, сама сім'я повинна залишатися вірною англіканській конфесії.

9) Гардероб не повинен бути суперечливим

Члени королівської сім'ї зобов'язані навіть в одязі не допускати будь - яких неправильних тлумачень, їх стиль повинен бути елегантним і вишуканим, але скромним.

10) Приймати абсолютно всі подарунки

Всі члени королівської сім'ї зобов'язані приймати будь - які подарунки від кого завгодно з щирою люб'язністю і вдячністю. А оскільки всі дари належать короні, королева вирішує їхню подальшу долю.

11) Не можна подорожувати разом

Не подорожувати всім разом на далекі відстані - одне з основних правил для прямих спадкоємців, особливо в ті часи, коли подорожі були небезпечним заходом. У нашому столітті все стало зручніше і безпечніше, так що це правило часто не дотримується.

12) Відзначати Різдво в суто сімейному колі

Традиційно всі члени королівської сім'ї кожен рік зустрічають Різдво в компанії один одного. Однак Кетрін, герцогиня Кембриджська, змінила багаторічний уклад і побажала відзначати свято в колі тільки своєї сім'ї. Що вже тут говорити, королева була незадоволена.

13) Не можна їсти після королеви

Всі, кому пощастило пообідати з королевою, в тому числі і члени її сім'ї, повинні дотримуватися одного простого правила - потрібно стежити за її рухами. Якщо вона закінчила свою трапезу, то інші зобов'язані відкласти прилади і перестати їсти.

Тепер трохи детальніше про дрес - код королівської сім'ї. Багатьох людей зачаровує одяг, який носить британська королівська родина - від яскравих пальт королеви Єлизавети до тіар герцогині Кембриджської. Але принц Джордж не з'являється на людях у футболці зі Спайдерменом, а Кетрін - у спортивному костюмі. Те, що носить королівська родина на публіці - від рукавичок до військової уніформи - регламентується правилами етикету. Погляньмо на цей дрес - код детальніше.

Коли Королева носить капелюх. Королева відома своїми яскравими і сміливими капелюшками. Етикет вимагає від жінок головного убору на офіційних заходах, каже Діана Мезер, старший викладач фірми "Англійські манери", яка надає консультації з етикету.

"До 1950-х років жінок дуже рідко бачили без капелюха, показувати волосся на публіці вважали несмаком", - розповідає вона.

"Відтоді усе змінилося, і капелюхи тепер використовують лише на більш офіційних заходах".

Чому принц Джордж завжди носить шорти. Принц Джордж, на відміну від багатьох трирічних хлопчиків, ще не з'являвся на людях у футболці з мультяшним героєм чи навіть у штанях.

Експерти пояснюють це королівською традицією: маленькі принци і принцеси мають носити на публіці офіційний одяг. Принц Джордж натомість найчастіше одягнений у класичні шорти та сорочку.

Експерт із етикету Грант Гарролд каже, що цю традицію можна простежити від 16 століття, коли хлопчики в певному віці змінювали сукні на бриджі.

"До восьми років хлопчики носили сукні. На щастя, в кінці 19-го - на початку 20-го століття вони трансформувалися в шорти. Цю традицію королівська родина підтримує до сьогодні".

Королева і рукавички. Рукавички традиційно вважають модним аксесуаром, але вони також мають практичну мету: запобігають поширенню бактерій від людини до людини.

Королева щороку потискає руку сотням людей, тож для неї це не лише етикет, а й захист від мікробів.

"Не забуваймо, що вона не завжди носить рукавички, зустрічаючись із людьми, тож це залежить від її вбрання, від того, де вона і що робить", - додає пан Гарролд.

У стилі «кежуал». Хтозна, може, вдома герцог і герцогиня Кембриджські ходять у піжамах. Але на публіці вони мають дотримуватися дрес - коду навіть у повсякденних ситуаціях.

Для жінок етикет передбачає в таких випадках денну сукню або штани з піджаком чи кардиганом. Для чоловіків - светр із сорочкою та штани чинос.

Принц Вільям і Кетрін загалом слідують цим традиційним правилам, та інколи дозволяють собі показати свою сучасність і одягають джинси.

"У багатьох місцях джинси не дозволяють, бо їх і досі вважають надто повсякденними, тож обом статям краще перестрахуватися", - каже пані Мазер.

"Але якщо герцогиня, скажімо, вийшла вигуляти собаку, джинси - це припустимо", - додає експерт із етикету.

Спалах кольору. Фанати королівської родини знають, що гардероб королеви охоплює всі кольори веселки.

Кажуть, одного разу Єлизавета II сказала: "Якщо вдягну бежеве, мене ніхто не впізнає".

Пан Гарролд каже, що сміливі кольори для офіційного королівського вбрання обирає її особистий асистент Анджела Келлі.

Кажуть, що королева носить яскраве, аби ті, хто приходить на людні заходи, могли помітити її здаля, з натовпу.

"Вона любить насичений колір і знає, що він виділяється, - і це добре для неї", - каже пані Мазер.

Військовий стиль. Принци Вільям і Гаррі обоє служили у Збройних силах і були помічені у військовій уніформі.

Члени королівської родини часто носять форму своїх підрозділів на заходах, пов'язаних із військами, наприклад параді на честь дня народження королеви, коли перед нею марширують гвардійці.

Принц Вільям служив у Військово - повітряних силах, але також має звання полковника Ірландської гвардії - з її чепурною червоною уніформою. Саме її він одяг на своє весілля у 2011 році.

Коштовності Корони. До весілля Герцогиня Кембриджська навряд чи з'явилася б на людях у тіарі. Етикет приписує носити цю прикрасу заміжнім жінкам або членам королівської родини. Тіари зазвичай вдягають на урочистості, особливо коли дрес-код - вечірня сукня, каже пані Мазер.

За старим правилом, після шостої вечора у приміщенні не носять капелюхи, бо це той час, коли леді перевдягаються у вечірні сукні та дістають тіари й фамільні коштовності.

Діаманти і тіари не носять удень, і лише одружена жінка може вдягнути тіару. Це була ознака статусу, яка демонструвала, що ви зайняті і не шукаєте чоловіка. А для джентльмена це був чіткий знак: не підбивати клинців до цієї леді.

3.2 Королівський етикет на весіллі принца Гаррі і Меган Маркл

Хто входить в список запрошених на захід такого рівня?

Трохи про весілля члена королівської сім'ї. Традиційно, запрошують представників всіх королівських династій Європи і глав держав країн Співдружності. А головне - близьких родичів з боку нареченого і нареченої і, звичайно ж, друзів і наближених до королівської сім'ї діячів культури, мистецтв і світського життя.

Чому принцу і його нареченій можна було не запрошувати президентів та інших офіційних представників?

Наречений, тепер уже Герцог Сассекський, наполягав на камерному, романтичному і сімейному заході. Лише одне місце було відведене для преси в залі каплиці. Працювали тільки придворні фотографи і декілька камер. Крім того, наречений є шостим в черзі на Англійський престол, і, явно, не був зацікавленим в довгих церемоніях. Зізнатися, я була здивована, коли не побачила молодих представників королівських родин Європи, на весіллях яких гуляв Герцог Сассекський. Ходили чутки про те, що запрошений як Барaк Обама, так і захоплена африканськими і благодійними проектами Анжеліна Джолі. Чим щиріший і не ординарніший сценарій, тим більше, зазвичай, чуток!

Як складають меню для такого весілля?

Меню складають організатори спільно з відповідальними кухарями і згідно з побажаннями нареченого і нареченої. Відомо, що наречена надала перевагу справжньому бісквітному торту з глазур'ю і вершками, а не традиційному фруктовому варіанту. Так їй вдається залишатися вегетаріанкою в будні, і не відмовляти собі в ласощах у вихідні. Обід влаштовувала її Королівська Величність, вечерю ж Його Королівська Високість, Принц Уельський. Сервірували шампанське “Pol Roger Brut”.

Чому це весілля стало таким популярним і чи порушили королівський етикет?

З весіллям явно поспішали, щоб здоров'я дозволило бути присутньому Його Королівській Величності 96-річному Принцу Единбурзькому. Адже весілля - це, перш за все, про сім'ю і про клан! І щоб відобразити чотири покоління чоловіків на сімейної фотографії. Все вдалося!

Королівський етикет був порушений хоча б тому, що Її Королівська Величність дозволила онукові одружуватися з розведеною американкою. Як ми пам'ятаємо, вона не дозволяла своїй молодшій сестрі Маргарет виходити заміж навіть за розведеного обранця - англійця. Пам'ятаємо і той факт, що Король Едвард VIII через тиждень свого правління зрікся престолу, щоб одружитися на двічі розлученій американці Волліс Сімпсон. І вони навіть довгі роки були позбавлені права жити в Великобританії.

Популярність весілля в непростих родинних зв'язках Королівської сім'ї і в тому, що волелюбний Гаррі, улюблений онук Її Королівської Величності, який опинився без матері в ранньому віці, зізнався родичам в тому, що ніколи не був ні з ким таким щасливим, як з Меган Маркл.

Познайомилися ж вони через спільних знайомих. Порушення і в тому, що вінчальний перстень замовили не у придворних ювелірів, а у приватного майстра, і за дизайном самого нареченого. Зате з діамантами, що дісталися йому в спадок від матері. На згадку про матір були і білі конвалії з саду Кенсингтонського палацу в букеті нареченої і улюблені білі троянди в петлицях гостей. Присутність матері відчувалася і у виборі музики. Скупа сльоза розчуленого від звуків музики сина також є свого роду порушенням і відходом від сценаріїв. Але як зворушливо це було.

Самостійна наречена в відсутності рідного батька почала прохід до вівтаря сама, у супроводі тільки пажів. І з середини доріжки її супроводжував батько нареченого, принц Уельський, який вже не вперше веде до вівтаря чужу дочку. Влучні хронікери назвали його “Prince of Aisles” («коридор» або «доріжка», по якій йде до вівтаря наречена). І це замість “Prince of Wales”!

ВИСНОВКИ

І. Наукові праці

1. Шейнов В.П. Психологія і етика ділового контакту. - М.:1996 - 384 с.

2. Барановський Д.С., Козікіс Д.Д. Країнознавство. Великобританія: Навчальний посібник. - 1990 - 309 с.

3. Овчинников В.В. Сакура і дуб - Мн., 1987 - 42 с.

4. Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навчальний посібник: 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 224 с.

5. Бутенко Л.В. Мовлення ділових людей на нарадах, засіданнях, зборах

/ Л.В. Бутенко. - Алчевськ: ДГМІ, 2003. - 253 с. .

6. Чмут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П., Осечинська І.Б. Етика ділового спілкування: Підручник / Т.К. Чмут, Г.Л. Чайка, М.П. Лукашевич та ін. - 2011 - 208 с.

7. Навч. посібник до курсу "Країнознавство" / уклад. Н.Ф. Вовченко. - К.: Знання : КОО, 1997. - 64 с.

8. Країнознавство: Великобританія. США: навч. посібник з країнознавства для шкіл з поглибл. вивч. англ. мови / Т.Б. Определьоннова. - Донецьк: [б.в.], 1998. - 135 с.

9. Коротка історія Британії: курс лекцій для студ. ф-тів інозем. філол. ун-ів / упоряд. Н.Л. Яковенко. - К.: Богдана, 1999. - 192 с.

10. Statutory Rules & Orders published by authority, 1921 (No. 533); Additional source for 3 May 1921 date: Alvin Jackson, Home Rule - An Irish History, Oxford University Press, 2004, p198.

11. Пентилюк М.І., Марунич І.І., Гайдаєнко І.В. Ділове спілкування та культура мовлення: Навчальний посібник / М.І. Пентилюк, І.І. Марунич, І.В. Гайдаєнко. - К.: Центр навчальної літератури, 2010 - 224 с.

12. Дятлева Г.В. Энциклопедия этикета С.А. Серия «Супер!». - Ростов н/ Д., 2005 - 286 с.

ІІ. Джерела ілюстративного матеріалу

13. http://www.uk.ru/culture/25.11.06

14. http://www.orangesmile.com/destinations/ireland/advices.htm

14. http://etuket.com/national/72-england.html

15. https://www.bbc.com/ukrainian/features-40652667

16.https://vogue.ua/ua/article/culture/living/korolevskiy-etiket-na-svadbe-princa-garri-i-megan-markl.html

17.https://tutkatamka.com.ua/cikavinki/kuryozi/pravila-anglijskogo-etiketu-yaki-ne-mozhna-porushuvati-navit-korolevi/

18.https://znaj.ua/popcorn/192514-5-suvorih-pravil-etiketu-yaki-lyubit-porushuvati-yelizaveta-ii

19.https://inlviv.in.ua/statti/pravyla-korolivskogo-etyketu-yak-hodyty-sydity-yisty-yak-kejt-middlton-i-megan-markl

20. uk.wikipedia.org/wiki/Велика_Британія

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Королева Великобританії на прийомі на честь Си Цзиньпина

Додаток Б

Реверанс для Королеви на знак привітання з нею

Размещено на Allbest.ru