Професійна етика PR-діяльності: сутність поняття, принципи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА PR-ДІЯЛЬНОСТІ: СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ

Н.М. Грицюта

У статті визначено сутність концепту “професійна етика PR-діяльності” на понятійному рівні та чітко окреслено етичні принципи професійної PR-діяльності як ієрархічну трирівневу систему в контексті зарубіжної та вітчизняної практики. Джерельну базу дослідження й теоретико-емпіричну основу систематизації етичних принципів PR-діяльності становлять кодекси професійної етики.

Ключові слова: етика PR-діяльності, етичні принципи, кодекси професійної етики.

Грицюта Н.Н. Профессиональная этика PR-деятельности: сущность понятия, принципы

В статье определяется сущность концепта “профессиональная этика PR-деятельности” на понятийном уровне и конкретно очерчиваются этические принципы профессиональной PR-деятельности как иерархическая трехуровневая система в контексте зарубежной и отечественной практики. Источниками исследования и теоретико-эмпирической основой систематизации этических принципов PR-деятельности стали кодексы профессиональной этики.

Ключевые слова: этика PR-деятельности, этические принципы, кодексы профессиональной этики.

Hrytsyuta N. Professional Ethics of PR-activity: the Meaning of Terms, Principles

Professional PR-ethics is a system that concretized moral norms and principles of professional activities. Its opportunities stands on integrity and outright awareness, communication and mutual understanding in order to achieve social, political, economic, psychological and spiritual well-being of civil society. The nature of professional PR-ethics is anthropological character.

Professional PR-activity is a complex system of ordered and connected moral relations. This system belongs to three fields: the ratio of PR-specialist to the object of labor: society, people, government, party, subject of the economy, the media, the public and the target group (І level: public); PR- specialist communication and relations in professional circles within PR agencies and colleagues, including members of other professions (II levels: corporate); Individual morality and moral consciousness (III level: personal). The core of PR-activity is personal ethics that based on moral consciousness. Its priority categories are honesty, integrity, conscience, conscience. Matching of all three levels may be systemic or selective.

Key words: еthics of PR-activity, ethical principles, codes of professional ethics.

Вступ

Професійна діяльність у сфері PR базується на системі моральних цінностей суспільства. PR-діяльність як соціальне явище несе морально-етичні настанови, які впливають на суспільну свідомість. Саме тому актуальним є морально-етичний контекст PR-діяльності та PR-комунікації як її похідної.

Суспільство, яке свідомо реалізує свої можливості, піклується про мораль, не повинно залишати поза увагою специфічні властивості впливу PR-комунікацій, їх технологій та інструментарію на моральність соціуму. Етика PR спрямована на відповідальне використання моральнісного потенціалу суспільства для забезпечення соціального прогресу.

Осмислення сенсу й принципів етики PR є предметом наукових інтересів багатьох дослідників у галузях соціології, психології та масових комунікацій, які, попри різні напрями й аспекти студій, доходять спільного висновку, що моральнісні імперативи PR-діяльності мають загальногуманістичне підґрунття. Традиційно етику PR-діяльності як продукт і результат прикладної етики розглядали зарубіжні вчені: І. Авдеєва, С. Аллен, С. Блек, Г. Брум, Ф. Буарі, Г. Гелловей, Дж. Грюніг, Ф. Джефкінс, С. Катліп, А. Кривоносов, А. Лі, У. Ліппман, Г. Тульчинський, А. Уміков, К. Фіц- патрік. Українська наука представлена публікаціями В. Березенко, В. Королька, В. Моїсеєва, Г. Почепцова, що становлять лише фрагменти в осмисленні проблеми. Одним з основних недоліків сучасного стану етики PR як науки є недостатність методологічно виважених досліджень.

Аналіз концепцій як зарубіжних, так і вітчизняних науковців виявляє відсутність понятійного апарату етики PR та неупередженого визначення єдиного комплексу принципів, на основі яких можна було б достатньо швидко й кваліфіковано здійснювати аналіз, регулювання та контроль за етичною коректністю PR-діяльності. Істотний внесок у з'ясування проблемних аспектів роблять професійні кодекси етики PR, що власне становлять не лише джерельну базу дослідження, а й теоретико-емпіричну основу систематизації етичних принципів PR-діяльності. Кодекси професійної етики висувають морально-етичні вимоги як до суб'єктів PR-діяльності, так і до PR-комунікації як продукту їх праці, але не містять рекомендацій, стратегій та методик їх упровадження.

Постановка завдання

Мета статті - визначити сутність етики PR на понятійному рівні та чітко окреслити етичні принципи професійної PR-діяльності.

Результати

У демократичному суспільстві сфера соціальних комунікацій, окремою галуззю якої є PR, покладає певні обов'язки й висуває певні вимоги до професійних стандартів фахівців. Відстоюючи право кожного громадянина на одержання достовірної правдивої інформації, збереження психологічного й морального комфорту, фахівець сфери PR зобов'язаний пам'ятати про професійну етику, що починається уже з вибору об'єкта PR-дій, а також відповідних методів та технологій втілення задуму. Етичні вимоги слід розуміти осмислено, адже рівень моральної свідомості фахівця визначає всю його практичну діяльність.

Етика професійної поведінки передбачає, що будь-які дії й вчинки відповідають моральним цінностям, прийнятим як норми в певному суспільстві. Моральнісні імперативи професійної поведінки регулюють професійну практику, водночас забезпечуючи основу для вживання санкцій. Застосування вимог професійної етики, насамперед, стосується тих, хто не дотримується прийнятих стандартів професійної діяльності. Як вважає С. Катліп, принцип, покладений в основу професійної етики, полягає в тому, що дії фахівця спрямовані на досягнення чи створення добробуту як для індивідуума, так і для суспільства загалом, а не на посилення його позицій і влади [5, с. 182].

Якщо взяти за основу дефініцію професійної етики як системи фахово детермінованих моральних норм і принципів [1], визначення етики PR-діяльності, що відображає сутність поняття, може виглядати так: професійна етика PR-діяльності - система конкретизованих моральних норм і принципів фахової діяльності, спрямована на встановлення на основі доброчесної й відвертої поінформованості, моральнісної комунікації та взаєморозуміння суб'єктів соціуму (органи влади, керівні особи держави, підприємства, організації, партії) із широкими колами громадськості з метою досягнення соціального, політичного, економічного, психологічного, духовного добробуту громадянського суспільства.

Особливістю професійної PR-етики є її антропологічний характер. PR-діяльність належить до професій, у яких “предметом праці” виступають люди, які є не просто одухотвореними істотами, а індивідуумами зі своїм духовним світом, інтелектом, душевними інтонаціями, психікою тощо. “Як ми вже зазначали, “важливою ознакою цих професій є можливість “вторгнення” в духовний світ людини, вплив на її долю, що породжує особливі, часом досить делікатні моральні колізії. Все це утворює складну систему взаємоперехідних, взаємообумовлених моральних стосунків” [3, с. 16].

Головною ознакою представників антропологічних професій є органічне поєднання службового й громадського обов'язку, їх потужний вплив на масову свідомість, на інтелектуальний світ людей, їх почуття, переконання, світоглядні особливості, що породжує особливі моральні колізії, зміни субординації моральних вимог і потреб. Від цих професій значною мірою залежить формування духовної сутності людей, людської долі. Відтак, суспільство цілком вмотивовано висуває підвищені вимоги до фахівців таких професій. Власне до них належать PR-фахівці, що й зумовлює своєрідність професійної етики PR-діяльності.

Таким чином, виокремлення принципів професійної діяльності у сфері PR базується, насамперед, на різних і водночас взаємопов'язаних моральнісних нормах професійної комунікації, що є повсякчас актуальними для PR-спеціалістів і не мають геополітичних меж та кордонів. Вони мають універсальний характер.

Професійно-етичні принципи PR-діяльності маємо розуміти як орієнтири професійної діяльності, що вказують на загальну стратегію професійної поведінки, але не регламентують порядок конкретних операцій.

Своєрідними систематизованими реєстрами моральних норм PR-діяльності є професійні кодекси, що стали частковими еквівалентами суспільної моралі й виконують регулятивну та ціннісно-орієнтаційну ролі [3, с. 23]. Формулювання етичних норм і принципів PR- діяльності в різних кодексах дещо відрізняються одне від одного, однак суть збігається, тому вони загалом можуть претендувати на статус методологічної бази професійно-етичної поведінки в PR-діяльності [4].

Принципи етичної поведінки PR-фахівця в його відносинах із суспільством, ЗМІ, громадськістю загалом і певною цільовою групою зокрема, етика стосунків з клієнтами (як нинішніми, такі колишніми та потенційними), коректність і моральність поведінки в інформаційному середовищі, власне з інформацією та її джерелами, толерантність, ввічливість, добропорядність поведінки з колегами і побратимами по “цеху”, моральне ставлення до професійної честі та репутації - це далеко не повний перелік, але основне коло питань, що є об'єктами висвітлення в професійних кодексах PR-етики, визрівши на основі осмислення та обговорення фахової практики.

Концептуальне значення для визначення принципів PR-діяльності мають світоглядні підходи до етики PR, що останнім часом активно обговорюються науковцями і практиками. Вітчизняному фахівцеві із соціальних комунікацій професору В. Корольку вдалося досить систематизовано їх проаналізувати й представити професійній громадськості [9]. Однак це - тема окремого, доволі дискусійного дослідження.

Професійна PR-діяльність є складною упорядкованою системою взаємоперехідних, взаємозумовлених моральних відносин. До цієї системи належать три площини

1) ставлення PR-фахівця до об'єкта праці: суспільство, людина, держава, партія, суб'єкт економіки, ЗМІ, громадськість загалом і як цільова група (І рівень - суспільна етика);

2) комунікація та відносини PR-фахівця у професійному колі як у межах PR агенції, так і з колегами загалом, у тому числі щодо представників інших професій (ІІ рівень - корпоративна етика);

3) індивідуальна мораль і моральність, моральна свідомість (ІІІ рівень - особиста етика), у контексті якої є пріоритетними категорії чесності, порядності, сумління, зокрема в Афінському кодексі записано, що PR- фахівець повинен бути чесним, насамперед, перед самим собою [2].

Узгодження всіх трьох рівнів може мати системний або вибірковий характер. Графічно їх варто умовно подати у вигляді трьох співвіднесених, послідовно сконцентрованих кіл (див. рис.).

За основними проблемними аспектами окреслимо основні принципи PR-діяльності, що мають певну морально-етичну спрямованість, та визначимо їх ієрархію.

Відносини із суспільством є основоположним моральнісним принципом PR-діяльності. Кодекси визначають, що професійна діяльність PR-фахівця повинна проводитися з урахуванням суспільних інтересів. PR-фахівець повинен проводити свою професійну діяльність відповідно до інтересів суспільства та з повною повагою до людської гідності. PR- фахівець за будь-яких обставин несе особисту відповідальність за чесні й відверті взаємини із громадськістю. У Стокгольмській хартії записано: “Відкрите суспільство, свобода слова та вільна преса створюють умови для професії “Зв'язки з громадськістю” [11].

Від PR-спеціалістів вимагається шанобливе ставлення до моральних норм та цінностей суспільства. Кожен PR-працівник має брати участь у чесній та врівноваженій комунікаційній діяльності, яка сприяє розвитку взаєморозуміння в суспільстві, підпорядковуватися нормам і суспільним правилам, що регулюють професійну діяльність, а у випадку порушення - негайно вживати заходів щодо виправлення ситуації.

Вагому роль у суспільному колі професійної PR-етики відіграють взаємини та співпраця з державними органами влади: PR-фахівцеві недопустимо брати участь у діяльності, котра суперечить державним інтересам, негативно впливає на інформаційну політику країни, деформує інформаційний простір. PR-фахівець повинен стояти на захисті державних інтересів, не допускати дій, що являли б собою незаконний вплив на органи влади чи законодавчі органи.

Важливе місце належить етичним принципам відносин PR-фахівця із засобами масової інформації, оскільки у своїй діяльності спеціаліст з PR повсякчас контактує зі ЗМІ. Для цього він повинен поводитись відповідним чином, адже, згідно з кодексами, неприпустимо завдавати шкоди репутації й чесності ЗМІ, брати участь у таких діях, які б заплямували репутацію ЗМІ, займатися діяльністю, що має тенденцію до завдання збитку репутації ЗМІ, та діяльністю, яка має елементи підкупу каналів публічної комунікації, тобто ЗМІ. Також PR-фахівець не повинен подавати брехливу та оманливу інформацію в засобах масової інформації, уся PR-діяльність зі ЗМІ має бути відкритою, легко розпізнаваною в ЗМІ, мати точні вказівки на джерело походження. PR-фахівець повинен виявляти повагу до прав та незалежності засобів масової інформації, якщо ж виникне необхідність здійснити контроль за поширенням інформації, PR-фахівець повинен стояти на захисті інтересів засобів масової комунікації, не допускати дій, що являли б собою незаконний вплив на засоби масової інформації. Кожен працівник зі зв'язків із громадськістю повинен вважати своїм обов'язком дотримання того, щоб інтереси будь-якого суб'єкта соціуму були адекватно представлені в ЗМІ.

Ці три оспекти: відносини із суспільством, зокрема шанобливе ставлення до його моралі, відносини та співпраця з державними органами влади, відносини із засобами масової інформації - становлять перший - найоб'ємніший, суспільно зумовлений рівень етичних принципів PR (див. рис.)

Етичні принципи, що становлять другий рівень, стосуються корпоративної етики, насамперед, питань репутації професії, тобто ставлення фахівця PR до своєї професійної діяльності та до професії PR загалом. Відтак, він не повинен свідомо завдавати шкоди професійній репутації колег, агенції та PR-галузі загалом. Тож, насамперед, етичними принципами є діяльність на засадах чесності, відповідального ставлення до професії, запобігання будь-якій шкоді професії, підтримка репутації професії, висока мораль фахівця, який несе особисту відповідальність за дотримання цих принципів.

PR-спеціаліст повинен утримуватися від будь-яких дій, що можуть завдати збитку репутації його професії. Зокрема, він не повинен заподіювати збитків чи шкоди професійним громадським організаціям, перешкоджати ефективному виконанню ними своїх функцій, повинен сприяти підтримці їх репу- таційного іміджу, запобігати зловмисним діям чи будь-яким порушенням їх статутів та кодексів.

Етичним принципом фахової діяльності є також відповідальне виконання професійних обов'язків, що, крім моральних зобов'язань, висуває низку вимог, а саме: недопустимість шахрайських методів, маніпу- лятивних прийомів з метою впливу на підсвідомість людини. Кожен PR-працівник повинен завжди пам'ятати про те, що його поведінка, навіть в особистому житті, у зв'язку з важливістю відносин між його професією й суспільством матиме вплив на те, як ця його професія сприймається загалом.

До відповідального виконання професійних обов'язків також належить необхідність підвищення професійної кваліфікації спеціаліста зі зв'язків із громадськістю. Саме на це спрямовані акредитаційні програми Міжнародної PR асоціації (PRA) та PR-товариства Америки (PRSA), що мають на меті стимулювати PR-фахівців до постійного оновлення теоретичних знань і практичних фахових навичок [6; 7].

Особливі моральнісні вимоги висуваються до PR-фахівців з метою уникати конфлікту інтересів, а відтак, вимагається: не представляти інтереси, що конфліктують чи кон- куруюють, без чіткого погодження зацікавлених сторін; не представляти конфліктні та конкурентні інтереси без згоди на повну відкритість інформації; не служити своєю діяльністю інтересам невідомих осіб; дотримуватись конфіденційності, професійної таємниці, уникати або етично вирішувати конфлікти інтересів. Також рекомендовано не гарантувати клієнтам результатів, що перебувають за межами професійних можливостей, щоб не псувалася репутація професії PR унаслідок недотримання свого слова.

Для кожного працівника сфери PR, безперечно, велике значення мають стосунки з колегами: PR-працівник не повинен вступати в нечесну конкуренцію з колегами. Його дії чи слова не повинні завдавати шкоди репутації та діяльності колег за умови виконання останнім своїх обов'язків. PR-фахівець повинен підтримувати добру професійну репутацію серед колег і в межах професійного життя. У відносинах з представниками інших професій PR-працівник повинен знати правила й практику, прийняті в цих професіях, тією мірою, в якій вони сумісні з етикою його власної професії. Працівник РR повинен поважати національні кодекси професійної поведінки та закони, що діють у тій країні, де він працює, а також повинен утримуватися від самореклами. Працюючи спільно з іншими фахівцями, він зобов'язаний з повагою ставитись до кодексів поведінки для цих професій і не має бути свідомо причетний до порушення таких кодексів.

PR-працівник повинен повідомляти компетентним органам, що займаються дисциплінарними питаннями, про всі порушення або про підозру в порушенні професійних етичних кодексів, що стали йому відомі. До того ж, такий працівник має застосовувати всі наявні в його розпорядженні засоби для того, щоб забезпечити дотримання етичних настанов і ефективне вживання санкцій.

PR-фахівець морально відповідальний за дотримання професійних стандартів в інформаційному середовищі, зокрема таких, як: чесність, лояльність, порядність, совість, повага до авторських прав, точність та правдивість інформування; він повинен дотримуватися етичних норм при одержанні інформації, при її переробці й представленні громадськості, відтак, несе моральну відповідальність за введення в оману, тенденційне подання інформації, хибне інформування, маніпулювання інформацією.

Третій рівень - серцевина етики PR - стосується принципів особистої етики: PR-працівники повинні ставати на захист своїх прав і свобод. Від PR-фахівця вимагається належне ставлення до людської гідності, зокрема, всі без винятку етичні кодекси закликають і навіть вимагають від фахівців, зайнятих у сфері PR, пам'ятати, що всі люди народжуються вільними й рівними у своїй гідності та правах, що вони рівно наділені розумом і совістю й повинні ставитись один до одного в дусі братерства та товариськості.

Більшість етичних норм і принципів, задекларованих міжнародними кодексами професійної PR-поведінки, узгоджуються з Декларацією ООН про права людини. Зокрема, Афінський кодекс висуває як вимогу необхідність поваги з боку PR-фахівців до людської гідності та визнання ними права особистості на власну думку. У ньому зазначено, що завдання PR - сприяти встановленню етичних, психологічних й інтелектуальних умов для діалогу в дійсному розумінні цього слова, визнавати право всіх сторін, що беруть участь у ньому, доводити правоту своєї справи й висловлювати конкретну думку. Тобто Афінський кодекс, що, без сумніву, є найбільш антропоцентричним, виступає за встановлення демократичних, рівноправних відносин PR-спеціаліста та особистості в суспільстві. Не дарма кодекс проголошує, що кожен працівник сфери зв'язків із громадськістю бере на себе зобов'язання підтримувати до себе довіру тих, з ким він вступає в контакт, а також робити внесок у створення таких етичних і культурних умов, які дають можливість людині досягти повного розвитку й користуватися всіма незаперечними правами, наданими Декларацією ООН про права людини. Першочерговим завданням кожного PR-працівника, згідно з Афінським кодексом, є створення комфортних моральних умов для вдосконалення, самореалізації та розвитку особистості; сприяння розвитку таких засобів і форм спілкування, щоб кожен відчував себе максимально проінформованим. Отже, Афінський кодекс розглядає питання ставлення до людини крізь призму моральних принципів, закріплених положенням та статтями Декларації ООН про права людини, зважаючи, насамперед, на повагу PR-працівників до людини, на визнання ними особистих прав кожного [2].

У кодексі професійних стандартів Міжнародної асоціації бізнес-комунікаторів (IABC) також ідеться про те, що вплив на суспільне життя повинен відбуватися на засадах глибокої поваги до прав людини та влади закону. Кодекс IABC виступає за свободу слова, зібрань і доступу до відкритого ринку ідей, зазначаючи, що кожен PR-фахівець повинен особисто підтримувати ці принципи своєю діяльністю загалом [8].

Лісабонський кодекс наголошує, що у своїй практичній діяльності PR-працівник зобов'язаний поважати принципи, викладені в Декларації ООН прав людини, а надто свободу слова і свободу друку, що сприяють здійсненню права особистості на отримання інформації, але не принижують гідності особистості. Тобто проблема особистості розглядається в контексті свободи слова та волевиявлення: кожен член суспільства має право на власну думку й отримання потрібної інформації, подана PR-фахівцям інформація не повинна якось дискримінувати, принижувати людину. Водночас Лісабонський кодекс, втім, як і всі інші професійні кодекси, говорить про імператив довіри, а саме: завжди й за будь-яких умов треба поводити себе так, щоб заслужити та зберегти довіру тих, з ким налагоджені контакти. Цим підтримується довіра та позитивне ставлення не лише до організації, у якій чи на яку працює фахівець, а й до всієї професії, що дуже важливо [10].

Відтак маємо три рівні етики PR-діяльності, що відповідають трьом різновеликим, із різним рівнем суб'єктно-об'єктних зв'язків, площинам етичних відносин, а отже, і три рівні етичних принципів.

професійна етика паблік рилейшнз

Висновки

Аналіз контенту етики PR збагачує палітру соціокомунікативних студій. Визначення сутності професійної етики PR на понятійному рівні, вивчення своєрідності етичних принципів PR-діяльності та структурована побудова їх ієрархічної системи, що утворює трирівневу модель взаємопов'язаних моральнісних імперативів, де знаходять реалізацію суспільна, корпоративна, особиста етика, - питання концептуальні й методологічно вагомі. Три рівні професійної PR-етики утворюють єдиний комплекс принципів, ґрунтуючись на яких, можна було б достатньо швидко й кваліфіковано здійснювати аналіз етичної коректності та контроль за PR-діяльністю. Основні проблемні зони PR-етики виокремлюють особливо вагомі аспекти її впливу на суспільство. Саме морально-етичні домінанти виявляють, наскільки PR-діяльність відповідає критеріям і нормам гуманістичної етики.

Окресливши принципи професійної PR-ети- ки на загальному теоретико-емпіричному рівні, варто проаналізувати стан справ, що складається в Україні. Вивчення своєрідності етичних виявів PR у вітчизняному соціокомунікативному просторі - питання суттєве, адже PR-діяльність, як і демократичне суспільство в Україні загалом, перебуває на етапі формування. Ступінь дотримання морально-етичних принципів PR-діяльності на вітчизняних теренах виявить міру адекватності вітчизняної фахової практики загальноприйнятим критеріям і проблеми, які треба вирішувати, спираючись на здобутий у громадянському суспільстві досвід гуманістичної етики в професійному середовищі.

Список використаної літератури

1. Апресян Р. Г. Профессиональная, прикладная и практическая этики [Электронный ресурс] / Р. Г. Апресян. - Режим доступа: http://www.i~u.ru/biblio/- default.aspx?w=1073&t=author.

2. Афинский кодекс Международной Ассоциации по связям с общественностью (!PRA) [Электронный ресурс] / Генеральная Ассамблея IPRA и CERP. - 1-е изд. - Афины, 1965; 2-е изд. - Тегеран, 1968. - Режим доступа: http://www.habit.ru/1/5.html.

3. Грицюта Н. М. Етика рекламної діяльності: навч. посіб. / Н. М. Грицюта. - Київ: Ін-т журналістики; Харків: Оберіг, 2008. - 256 с.

4. Грицюта Н. М. Професійна етика. Професійні стандарти реклами і паблік ри- лейшнз: навч.-метод. рекомендації до вивч. дисц. / Н. М. Грицюта. - Київ: Ін-т журналістики; Харків: Прапор, 2008. - 122 с.

5. Катлип С. М. Паблик рилейшнз. Теория и практика: учеб. пособ. / С. М. Катлип, А. Сентер М., Х. Ален, М. Глен. - Москва: Вильямс, 2003. - 624 с.

6. Кодекс профессионального поведения Международной ассоциации по связям с общественностью (IPRA) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://pr.web- 3.ru/ethics/ipra/.

7. Кодекс профессиональных стандартов Американского общества паблик ри- лейшнз (PRSA) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.prsa.org/Abo- utPRSA/#. U6VFBJR_uyU.

8. Кодекс этики Международной Асоциации бизнес-коммуникаторов (IABC) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://marketing.dovidnyk.info/index.php/sf erapruma rketinguzvyazkiizg romadskistyu/k oncepciyafahivcipraktikikontekstidzherelapablikrilejshenz/1141-mizhnarodna_asoci- aciya_biznes komunikatoriv iabc_.

9. Королько В. Г. Зв'язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика / В. Г. Королько, О. В. Некрасова. - Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. - 831 с.

10. Лиссабонский кодекс. Европейский кодекс профессионального поведения в области PR [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.habit.ru/1/8.html.

11. Стокгольмская хартия ICCO [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ako- spr.ru/glavnaya-stranica/xartiya.

Размещено на Allbest.ru