Технічна естетика інформативних знаків у міському середовищі

Роль і значення інформативної міської графіки в житті мешканців сучасного міста та участь художників-дизайнерів в її естетичному збагачені. Вплив естетичної цінності, художнього сенсу навколишнього середовища на ставлення людей до міста в цілому.

Рубрика Этика и эстетика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.04.2018
Размер файла 21,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технічна естетика інформативних знаків у міському середовищі

Впродовж минулих століть людство жило роз'єднано, невеликі ізольовані громади превалювали над великими поселеннями. Кардинальні зміни відбулися в ХХ ст. у зв'язку з виникненням масового виробництва і масового споживання. Бурхливе зростання населення, особливо міського, збільшення середнього віку життя людей змінили саму структуру суспільства, а розвиток масових засобів зв'язку вперше в історії призвів до об'єднання його в єдине ціле.

Якщо озирнутися на 70, навіть 50 років тому і пригадати тодішні міста, або переглянути тогочасні документи, можна уявити собі те міське середовище, в якому існувало попереднє покоління. Повільніший темп життя, невелика кількість автотранспорту й не така швидкість руху, відсутність мобільного зв'язку та багато іншого сприяли тому, що місто в цілому було менш агресивним: існували бульвари, на лавках сиділи люди, читали або просто відпочивали. В ще більш віддалені часи городяни прогулювалися вулицями, неквапливо вклоняючись один одному.

Темп сучасного міста зростає з кожним роком. Збільшується щільність населення в містах, шаленими темпами іде забудова кожного клаптика вільної землі. Дороги не витримують великої кількості автотранспорту. Потреба в інформації в міському середовищі стала життєво необхідною. Комунікативна графіка, до якої належать знаки та покажчики, що допомагають людині орієнтуватися в топографічному просторі міста, залишилися старими, вони не відповідають сучасному темпу життя, не пристосовані до сьогоденних потреб мешканців та гостей міста. І. Воскресенський писав: «Вывески магазинов и учреждений, плакаты и транспоранты, витрины и рекламные афиши, дорожные указатели и другие информационные знаки Ї обращаются к нам со стен домов, крыш, брандмауэров, заборов и специальных установок, рассказывая, сообщая, приглашая, убеждая, советуя, предостерегая…, а в конечном счете помогая ориентироваться в сложной структуре городских отношений и городской жизни».

Дуже часто неможливо відшукати потрібну будівлю, зорієнтуватися не тільки в незнайомому районі, а і в центрі міста, де звичні краєвиди змінюються так швидко, що не встигаєш осмислити нову інформацію. Нові розв'язки, перепланування робляться для зручності мешканців міста. Але інформації про зміни схем проїзду, планів перебудов найчастіше немає. Людина змушена самотужки шукати дорогу, методом «проб та помилок» за рахунок власного часу. Що вже говорити про гостей міста, особливо іншомовних. Лише зрідка назви вулиць дублюються англійською мовою. Інформаційні табло, покажчики туристичних маршрутів, схеми проїзду до пам'яток історії та культури майже відсутні.

Зараз важко уявити собі наші вулиці без яскравих білбордів, рекламних рядків, екранів з повторюваними короткими рекламами, густо розмішених афіш-плакатів. На фасаді будинку розташовані не тільки вивіски магазинів, офісів та інших організацій, таблички з інформацією, а і різноманітна реклама та оголошення. Найчастіше міська графіка стихійна. Вона не відповідає декоративному оздобленню фасада, не є спімасштабною з будинком та архітектурним середовищем, естетично недосконала. За всім цим різноманіттям яскравих фарб і нав'язливих слоганів важко знайти необхідну інформацію: назву вулиці чи номер будинку, вивіску магазину тощо.

Типові таблички з назвами вулиць, вивіски, дорожні знаки структурують великий простір сучасного міста. Тому комунікативна графіка повинна бути виконана до певної міри умовно й абстраговано. Більше того вона припускає уніфіковану систему виробництва, тиражування по одному шаблону. Такий знак повинен бути впізнаваний. Він повинен бути дуже лаконічним, зрозумілим за змістом, мати єдину графічну інтерпретацію. Наприклад, табличка з назвою вулиці в Парижі - один з символів французької столиці, її модель - залишається незмінною з 1847 року. Регламентовані не тільки розмір, шрифт, колір літер і фону, а й місце розташування таблички на фасаді. Така уніфікація дозволяє легко «вихопити» потрібну інформацію з розмаїття та хаосу міської графіки. На підсвідомому рівні людина буде пам'ятати, що, наприклад, зелений хрест на табло це аптека, велика синя літера «М» - вхід до станції метро. Назви вулиць і площ, станції метрополітену, зупинки громадського транспорту, назви магазинів та громадських установ повинні бути легко читабельні, навіть у темний час доби, на великій швидкості з вікна транспорту і людьми зі слабким зором.

І ось, побачивши (після довгих пошуків) назву потрібної вулиці, ми часто забуваємо про технічну естетику, нам не до неї. Якщо врахувати, що швидкість пересування по місту незмірно зросла, навіть у порівнянні з недавнім минулим, то стає очевидним, що технічна естетика та дизайн безнадійно відстали від вимог сучасності.

Міська графіка сьогодні вже не тільки інформує, а й бере активну участь в житті городянина, його естетичному вихованні. Від неї залежить діяльність та самопочуття людини в сучасному мегаполісі. Через це необхідно хоча частково упорядковувати випадковість та стихійність інформаційної графіки, водночас не забуваючи про її естетичне значення.

Естетична цінність, художній сенс навколишнього середовища формує наше ставлення до міста, нашу спільну культуру, хочемо ми цього чи ні. Здатність створювати прекрасне в різних галузях діяльності притаманна людині майже на всіх щаблях розвитку суспільства.

Ми говорили поки що лише про доцільність і легкодоступність інформації в міському середовищі. Тепер варто звернути увагу й на естетичний бік цієї проблеми. Що таке естетика? Це здатність задовольнити людську особистість у її прагненні до самовираження за законами краси. Художня творчість спрямована на перетворення середовища існування, на олюднення його, вона, як і будь-яка діяльність людини, конструктивна.

Французькі персоналісти (Е. Муньє) поставили питання про необхідність наповнення людської діяльності естетичним змістом, розглядали творіння за законами краси - невід'ємною сутністю людини. Задум персоналістів щодо обґрунтування необхідності естетичної досконалості людини зводиться до наступного: будь-яка діяльність людини, що має ознаки творчості, повинна бути естетичною. Наповнити людську діяльність естетичним змістом можна лише за умови, якщо людині повернути творче начало, яке було нею втрачено в процесі розвитку технічного прогресу.

Отже, місто говорить з людиною. Якою мовою: голосно чи тихо, гідно і скромно або крикливо і неграмотно? Строката картина міської вулиці змушує задуматися над тим, чи брав взагалі участь художник в організації міського простору? Технічний дизайн інформаційних знаків - а це назви вулиць і площ, номери будинків, зупинки наземного громадського транспорту, назви станцій метрополітену, дорожні знаки - необхідно розробляти з залученням кращих сил технічного дизайну. Художники-дизайнери повинні співпрацювати з архітекторами та художниками декоративного мистецтва. Естетично приваблива табличка з назвою вулиці, чітко і красиво позначений номер будинку, помітна здалеку зупинка громадського транспорту - все це робить наше життя в місті не тільки комфортними, а й красивим. «Графика в городе - не только язык, но во многом его лицо», - відзначав Ю. Пясковский.

В історичному центрі міста доцільно розробити єдиний дизайн інформативних знаків. Назви вулиць, площ повинні мати чітку структуру, легко читатися, дублюватися англійською мовою, в темний період доби підсвічуватися. Естетичний бік інформативної графіки в центрі міста потрібно збагатити, пов'язуючи її з архітектурою, враховуючи історично сформовані тенденції та вимоги сучасності. Для гостей міста доречно розробити плани-схеми, інформативні табло, карти, які не тільки допомагали б орієнтуватися людині в незнайомому місті, а й знайомили б з історичними фактами (наприклад, як називалися ці вулиця, площа чи район раніше). Такі інформаційні стенди могли б перетворитися на самостійно існуючу архітектурну форму, прикрашену вітражами, мозаїками, кованими елементами.

Інший естетичний зміст мають вивіски магазинів, кафе, ресторанів. Тут у самому підході зовсім інша мета - вивіска повинна запам'ятовуватися і бути унікальною. При створенні вивіски допускаються елементи стилізації й образотворчості. Так, назва китайського ресторану, буде відрізнятися від назви фітнес-клубу і шрифтом, і кольором, і самою формою вивіски. Таким чином, якщо комунікативні знаки повинні бути максимально однаковими, інші види міського дизайну зможуть досягнути своєї мети тільки тоді, коли будуть оригінальними.

«Город говорит с человеком - говорит посредством политических стендов и агитационных текстов, реклам и вывесок, объявлений и дорожных знаков», - підкреслює Ю. Пясковський. І далі: «…речевая палитра современного города определяется всей совокупностью графических элементов, где каждый-либо значимое «слово», либо пауза».

Міська графіка наводнює центр великого міста, завжди опиняючись перед очима і завжди начебто непомітна, оскільки звертається до автоматизованого сприйняття. І таким чином вона формує міське середовище, «міську культуру» - як духовне наповнення життя, як загальний знаменник різноманітності. Графічний знак - елементарна одиниця мови і водночас символ сучасної міської культури. Активне естетичне засвоєння дійсності зводиться до споглядального ставлення до продуктів культури. Таким чином, дизайн доволі звичних і різноманітних графічних форм впливає на свідомість людини, створює певний настрій.

«Есть такая аксиома: защитные механизмы человеческой психики блокируют восприятие человеком избытка информации. Это значит для спешащего по своим делам гражданина графический язык, при всей его «шумной» броскости и экспансивном внедрении в городское пространство, практически незаметен. Человек прибегает к этому языку только в случае какой-либо надобности».

Міська культура, яка не вимагає постійної уваги і тактовно виділяє необхідну інформацію, створює атмосферу психологічного комфорту. А естетична різноманітність дизайнерських прийомів дозволяє не лише легко сприймати такі інформативні знаки, але й робить їх красивими. Особистісне сьогодні стає смисловою одиницею суспільного, і навпаки, загальне потрапляє в коло інтимного сприйняття. Осмислення цих тенденцій, як і взагалі механізм зворотніх зв'язків у графічній мові міського середовища, - необхідність, яку повинен усвідомлювати кожен професійний художник.

У цій статті нас насамперед цікавить культура технічного дизайну. Ймовірно, вирішити цю проблему найближчим часом майже неможливо. Це пов'язано з низкою причин. Одна з них - прагнення до досягнення негайних, хоча б і скороминучих результатів. Для того, щоб професійні художники звернулися до міського дизайну, необхідно насамперед мати соціальне замовлення, а щоб таке замовлення з'явилося, перш за все потрібно переконатися в тому, що сьогоднішні вулиці гостро потребують впорядковування строкатої сукупності інформаційних знаків. Однак, варто пам'ятати, що технічний дизайн комунікативних знаків реального прибутку не принесе ні сьогодні, ні в майбутньому.

Реклама, що приносить конкретний прибуток сьогодні, звичайно, знаходиться поза конкуренції. Тому вона і виникає скрізь, де є вільний простір. У центрі міста нерідко один невеликий житловий будинок несе на собі до десяти інформативних знаків, включаючи табло, що світяться. Якщо додати банери над проїжджою частиною, строкато розфарбовані тролейбуси й автомобілі, приватні оголошення, то городянин перебуває у неймовірно агресивному середовищі. Звідси хронічна дратівливість, втомлюваність, нервові розлади. Таким чином, технічна естетика впливає не тільки на художній смак, не тільки полегшує пошук потрібного об'єкта, а й обумовлює психологічний клімат міста в цілому. Сьогодні ховаються від нашого погляду гарні будинки, не говорячи вже про архітектуру малих форм, про скульптуру… Втрачається неповторне обличчя стародавнього міста, зникає його своєрідність, його чарівність.

«Культура - это единство выражения, видимое в обработке ландшафта или плане города, в ритуалах и церемониях, в манерах и памятниках, в цвете и в радости. Мы культурой не обладаем, или живем за счет добытого прошлым», - писав ще 1954 року Герберт Рід, - «культуры такого рода, с сопутствующими ей искусствами, нет сегодня нигде в мире. Слепо шатаясь, мы вступаем в новый век темноты, тупого забвения, простой утилитарности и безобразия».

Написане понад півстоліття тому застереження, в нашому нинішньому житті стало реальністю. Необхідно загальне зусилля архітекторів художників, дизайнерів, всього суспільства, щоб якщо не зупинити, то хоча б уповільнити цей процес.

Отже, роль графіки в сучасному місті сьогодні не обмежується суто інформативними завданнями. В стрімкому темпі мегаполісу, яикй невпинно зростає, вона впливає на діяльність та самопочуття людини. Необхідно уніфікувати міську графіку, відкинути елемент випадковості і при цьому естетично збагатити та гармонійно пов'язати її з архітектурним середовищем.

Список використаної літератури

місто графіка естетика дизайнер

Буржуазная естетика сегодня. - М.: «Наука», 1970. - 320 с.

Воскресенский И. Язык современной улицы. Декоративное искусство СССР. - 1986 - №1. - С. 18-21.

Вдовина Н. Проблемы эстетики во французском персонализме // Буржуазная естетика сегодня. - М.: Наука, 1970. - С. 56-71.

Дрю Ж.-М. Ломая стереотипы.-М.: Питер, 2003. - 272 с.

Карер Т. Єффективная реклама Путеводитель для мелких предприятий.-М.: Прогресс, 1991. - 280 с.

Кукаркин А. «Массовая культура» и ее апологеты. - М.: Наука, 1970, 320 с.

Огилви Д. Огилви о рекламе.-М.: Єксмо, 2003. - 232 с.

Пясковский Ю. Город говорит с человеком. Декоративное искусство СССР. - 1986 - №1. - С. 21-23.

Торшилова Е. Герберт Рид в поисках человека // Буржуазная естетика сегодня. - М.: Наука, 1970 - С. 105-134.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Естетика і мистецтвознавство – сукупність наук, які досліджують сутність мистецтва на соціально-естетичному рівні. Матеріалістичний погляд на природу естетичної діяльності. Основні факти, які характеризують мистецтво як основний вид естетичної діяльності.

    эссе [15,5 K], добавлен 09.11.2012

  • Етика і мораль як реальні сфери людської життєдіяльності. Естетика (чуттєвий, здатний відчувати) - наука про загальні закони художнього освоєння та пізнання дійсності, закони розвитку мистецтва, його роль в житті суспільства. Взаємодія етики та естетики.

    реферат [28,6 K], добавлен 18.10.2009

  • Специфічні риси античної естетики та її вплив на розвиток світової естетичної думки. Життєвий шлях Піфагора, його роль у заснуванні наукової естетики. Мораль та релігійні уявлення, піфагорійське вчення про "гармонію сфер" як єдність протилежностей.

    реферат [22,7 K], добавлен 07.10.2010

  • Виникнення термінів "етос", "мораль", "моральність". Схожість та різниця між поняттями. Міфологія як джерело розвитку естетичної думки. Виникнення античної естетики. Вчення відомих філософів та мислителів: Піфагора, Демокрита, Сократа та Геракліта.

    контрольная работа [37,4 K], добавлен 09.01.2010

  • Особливості й зміст моральної та естетичної культури особистості. Культура-їїпоняття й структура. Моральне виховання: специфіка, методи і засоби. Культура поводження й правила етикету. Роль морального виховання у формуванні культури особистості.

    реферат [30,0 K], добавлен 02.11.2007

  • Виховна і декоративна функція мистецтва готичної епохи, його місце і роль в середньовічній церкві і середньовічному суспільстві. Розвиток уявлення про мистецтво як естетичної цінності у готичний період, погляди на красу предметів, художню якість речі.

    реферат [27,0 K], добавлен 07.10.2010

  • В 1750 р. з друку вийшов трактат "Естетика", написаний німецьким філософом і теоретиком мистецтва О.Г. Баумгартеном. Від грецького слова "ейсетикос", він увів новий термін – естетика, окресливши цим самостійну сферу знання та виділивши її в окрему науку.

    доклад [42,8 K], добавлен 13.08.2008

  • Естетика в системі наукового знання, взаємозв’язок з мистецтвознавством. Поняття краси і прекрасного, історичні парадигми їх осягнення. Категорії піднесеного і величного, потворного і ницього, трагічного і комічного. Їх вияв у культурі постмодерної доби.

    контрольная работа [70,9 K], добавлен 19.03.2015

  • Естетика - наука про становлення чуттєвої культури людини. Становлення проблематики естетики як науки. Поняття, предмет та структура етики, її філософське значення. Відмінність між мораллю і моральністю. Основна мета й завдання етики у сучасних умовах.

    контрольная работа [26,2 K], добавлен 14.12.2010

  • Виникнення естетики як вчення. Історія естетики у власному значенні. Становлення естетики. Розвиток естетичного вчення. Роль мистецтва, його функції. Історичний процес становлення і розвитку естетичної думки. Художньо-практична орієнтація естетики.

    дипломная работа [35,8 K], добавлен 06.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.