Особливості етики у різних сферах діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Національні особливості переходу України на шлях сталого розвитку

2. Екологічна етика: стисла історія розвитку та сучасні проблеми

3. Мотивація полювання та мисливська етика

Використана література

Вступ

Екологічна культура є цілепокладаючою діяльністю людини (включаючи і наслідки такої діяльності), спрямованою на організацію та трансформацію природного світу (об'єктів та процесів) відповідно до власних потреб та намірів.

Екологімчна емтика -- вчення про належне у відносинах людини з природою, що сприймається як суб'єкт, заснованих на визнанні морального статусу природи, високому оцінюванні її внутрішньої і нематеріальної цінностей, повазі прав природи й обмеженні прав людини.

Теорія екологічної етики повинна:

1) пояснити, що це за норми;

2) пояснити, стосовно кого чи до чого люди несуть моральну відповідальність;

3) показати, чим обґрунтована ця відповідальність.

Основні принципи етики до природи.

1. Поважай дику природу як святий простір.

2. Поважай дике життя як священне.

3. Поважай волю, автономію, незалежність, природні права дикої природи і її видів.

4. Заповідай якнайбільше ділянок дикої природи.

5. Не заподій шкоди дикій природі, не керуй і не контролюй її, тому що це гріх.

6. Люби і цінуй диких живих істот, а також ділянки дикої природи заради них самих.

7. Не заважай дикій природі і її видам здійснювати своє еволюційне приречення.

8. Існування дикої природи, її видів, еволюційних і екологічних процесів добре саме по собі.

9. Невикористання дикої природи -- благо.

Ноосфера - це нова, вища ступінь розвитку біосфери, еволюція якої пов'язана з формуванням соціальної спільності людей, що виявляє істотний вплив на процеси, що відбуваються в природі.

Коэволюция - совместная эволюция двух или более систем, связанных положительными обратными связями, когда развитие одной системы толкает к развитию другую систему, которая, в свою очередь подталкивает первую.

Именно благодаря конволюции могут возникать быстрые эволюционные "лавины".Екоетичний ідеал. Під екоетичним ідеалом розуміється таке суспільство чи світ, де благо живих істот та екосистем може бути досягнуте одночасно з (частково контрольованим) задоволенням людських потреб.

1. Національні особливості переходу України на шлях сталого розвитку

Українське суспільство надалі перебуває в стані економічної кризи. Тому одним з головних і найактуальніших завдань для нашої країни є необхідність переходу до сталого розвитку в контексті економічного убезпечення як окремих галузей, так і суб'єктів господарювання ко жного зокрема. Аналіз економічної та екологічної ситуації в Україні свідчить про те, що в Україні є всі підстави для реалізації принципів сталого розвитку. Адже деградо- ване природне середовище та високий рівень забруднення поєднується з кризовим станом економіки. Життя вимагає здійснення докорінних економічних, державно-правових та технологічних змін у промисловості та сільському господарстві, а також у світогляді суспільства. На думку провідних фахівців, саме криза економіки повинна бути використана для формування нової структури господарства з абсолютно новими принципами господарювання.

Метою дослідження є визначення особливостей та доцільності переходу вітчизняної економіки на принципи сталого розвитку.

Для реалізації завдань сталого розвитку необхідною є раціональність територіальної організації природокористування, що відповідає місцевим природним умовам та природно-ресурсному потенціалу території. Тому для вітчизняної економіки сталий розвиток може бути визначений як процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення гарантованого задоволення принаймні мінімально необхідних потреб всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності навколишнього середовища, забезпечення рівноваги між потенціалом природи і вимогами людей усіх поколінь.

Також важливою є паритетність використання природних ресурсів для сучасних і наступних поколінь. Тому необхідно переорієнтувати та збалансувати галузеву і внутрішньогалузеву структури господарського комплексу України відповідно до нових соціальних і економічних умов.

Для переходу на принципи сталого розвитку в Україні необхідними є економічні реформи, стратегічним напрямом яких повинно стати посилення їх соціально-екологічної спрямованості, що реалізується через вирішення таких завдань:

* покращання соціально-економічних та виробничих умов праці;

* підвищення реальних доходів населення на базі державного регулювання заробітної плати та пенсійного забезпечення;

* зростання освітнього і культурного рівня населення;

* створення сприятливих умов для охорони здоров'я, материнства і дитинства.

Враховуючи особливості кризового періоду, який переживає Україна, сталий розвиток повинен забезпечити такі основні цілі:

1. Економічне зростання - забезпечення можливостей, мотивів і гарантій праці громадян, якості життя, функціонування ефективної економіки та раціонального споживання матеріальних ресурсів.

2. Соціальна справедливість - встановлення гарантій рівності громадян України перед законом, забезпечення рівних можливостей для досягнення матеріального, екологічного і соціального благополуччя.

3. Забезпечення високої якості стану навколишнього природного середовища - створення умов всім громадянам для життя в здоровому навколишньому середовищі з чистим повітрям, землею, водою, захист і відновлення флори і фауни.

4. Раціональне використання всіх видів ресурсів - створення системи гарантій раціонального використання всіх видів ресурсів на основі дотримання національних інтересів країни та збереження ресурсів для майбутніх поколінь.

5. Демографічна стабільність - формування ефективної державної політики з метою збільшення тривалості життя і стабілізації чисельності населення України, надання всебічної підтримки молодим сім'ям, охорона материнства і дитинства.

6. Міжнародне співробітництво - активна співпраця з усіма країнами і міжнародними організаціями з метою досягнення загальнопланетарної стабільності та злагоди.

7. Пріоритетний розвиток людини, необхідність полегшення тягаря економічних реформ і забезпечення їх підтримки з боку широких верств населення - держава повинна забезпечувати зайнятість працездатного населення та підтримувати непрацездатні верстви. Важливим є також забезпечення безкоштовних базових медичних послуг та гарантування здобуття безоплатної освіти.

8. Забезпечення соціальної стабільності держави - зміни в соціально-економічній сфері та екології потребують реформування суспільно-політичної системи й адекватних інституційних перетворень.

Першочерговим завданням трансформації українського суспільства під час переходу до сталого розвитку є активізація найширших верств населення, їхня творча участь у здійсненні реформ. Основним важелем є демократизація суспільних відносин, що є вагомим компонентом перехідного процесу. Важливою ознакою розвитку процесу демократизації в Україні є підвищення ролі неурядових організацій, які є авангардом подальшого руйнування монополізму в політиці, управлінні, соціальній та екологічній організаціях суспільства, формуванні держави відкритого демократичного типу.

Реалізація цілей сталого розвитку пов'язана з активною структурною політикою у сфері матеріального виробництва. Вона полягає в створенні висо- корозвиненого народногосподарського комплексу і відповідає вимогам ринкового господарства та екологічної безпеки. Екологічно орієнтована структурна політика держави повинна реалізовуватись через цільові комплексні програми. Саме на такій основі можна досягти збалансування виробництва та споживання, а також видової, технологічної, галузевої, відтворювальної і територіальної структур продуктивних сил. Основою структурної політики держави повинні стати:

* побудова соціально орієнтованої ринкової економіки, що дасть змогу забезпечити належний рівень життя населення;

* екологізація виробництва, зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище і матеріаломісткості;

* перехід на нові методи антропогенної діяльності, в основу яких покладено екологічно безпечні технології;

* підвищення рівня збалансованості економіки внаслідок переорієнтації виробництва засобів виробництва на задоволення потреб населення. Сталий розвиток потребує формування ефективного виробництва в поєднанні із зміною структур споживання, передусім у промисловості, аграрному секторі, енергетиці. Це дасть змогу забезпечити економічне зростання при одночасному зменшенні витрат енергії, сировини і відходів.

Формуванню основ сталого розвитку в Україні сприятиме стабільне енерго- та ресурсозбереження. Воно є передумовою пожвавлення і піднесення розвитку промисловості, механізмом для ефективного та економного використання палива та енергії.

Для забезпечення належної роботи механізму реалізації переходу України до сталого розвитку необхідним є виконання його головних принципів:

* максимальна орієнтація на власні можливості, особливо природно-ресурсні умови, науково-технічний та інтелектуальний потенціали;

* використання програмно-цільового планування та розроблення щорічних програм, планів і прогнозів соціально-економічного розвитку з урахуванням вимог екологічної безпеки;

* поєднання державного впливу і ринкових регуляторів розвитку економіки.

Підсумовуючи розгляд особливостей переходу України на принципи сталого розвитку, потрібно зазначити, що його принциповими рисами є:

* державне регулювання процесу сталого розвитку, максимальне використання власних можливостей економіки України, особливо її сировинних ресурсів, виробничого, науково-технічного та інтелектуального потенціалу;

* врахування конкретної ситуації, в якій буде здійснюватись процес сталого розвитку, визначення пріоритетів і включення їх до плану на кожний рік відповідно до фінансових можливостей держави;

* поєднання державного регулювання з ринковими формами сталого розвитку, стимулювання якісних змін шляхом позачергового фінансування, кредитування, матеріально-технічного та валютного забезпечення, надання економічних пільг пріоритетам сталого розвитку.

Аналіз розвитку світових економік свідчить про те, що уряди країн світу усвідомили екологічну небезпеку, яка постала перед ними, зрозуміли, що майбутні покоління мають такі ж права на користування ресурсами планети, як ми. З огляду на це, обрано можливий шлях до вирішення цієї проблеми - перехід на сталий розвиток та забезпечення економічної безпеки всіх суб'єктів господарювання країни.

Перші кроки України на шляху до сталого розвитку зроблено. Для успішного завершення цього процесу необхідно два головних чинники: зовнішня фінансова підтримка та запровадження екологічно чистих технологій. Для України офіційна допомога з метою розвитку є одним з основних джерел зовнішнього фінансування і має винятково важливе значення для вчасної та ефективної імплементації принципів сталого розвитку. Проте вона загалом не може бути замінена лише потоками приватного капіталу.

Отже, Україні необхідно виконати умови щодо встановленого ООН цільового показника величиною 0,7 % від загального обсягу ВНП. Незважаючи на те, що деякі країни вже досягли цього показника, загальна тенденція веде до його зменшення. Особливо важливим є адекватне, стале та передбачуване фінансування операцій Глобального екологічного фонду, що допоможе здійснювати фінансування на безоплатній та пільговій основі і буде сприяти сталому розвитку в Україні. Необхідною умовою сталого розвитку для України, крім фінансової допомоги, є наявність доступу до науково-технічної інформації, а також запровадження екологічно чистих технологій.

Лише в разі виконання таких умов повний перехід на принципи сталого соціально-економічного розвитку в Україні є реальним. Це сприятиме не тільки уникненню екологічної катастрофи, але і задоволенню потреби країни, не ставлячи під загрозу можливість задоволення потреб майбутніх поколінь.

2. Екологічна етика: стисла історія розвитку та сучасні проблеми

Підйом етики навколишнього середовища був в перший День Землі в 1970 році, коли прихильники захисту навколишнього середовища змусили філософів, які працювали в галузі навколишнього середовища, згрупуватися, щоб зробити деякі зауваження про етику навколишнього середовища.

Термін "екологічна етика" - фактично ціла область, - феномен, що виник нещодавно, дійсно став актуальним тільки останні кілька десятиліть, хоча багато хто конкретні побоювання або філософські нитки, стосовно цих проблем, розроблялися протягом різних століть.Професор на ім'я Eugene Hargroves заснував журнал, який він назвав «Екологічна етика» в 1970 році, коли дискутувати щодо «Екологічного» поведінки і точок зору стало можливо. Це ім'я стало «Парасолькою» ( «прикриттям» (термін оригіналу)) для групи дивних «bedfellows» (дослівно - сусідів по ліжку, тобто неоднозначних послідовників (термін оригіналу )).

Дискусія почалася в 1974, коли австралієць іменований John Passmore опублікував книгу підлогу назвою "Відповідальність людини за природу: екологічні проблеми і західні традиції ", в якій він аргументував точку зору, що збереження навколишнього середовища і її убезпечення суперечать західним традиціям. Robin Attfield відповів (1983 рік) у книзі, названій "Етика збереження навколишнього середовища", що управлінська традиція була більш важлива, ніж владна в західному мисленні, і, що саме це, формує основи етики навколишнього середовища.

У 1980 році розвивався рух, екофемінізм. Karen Warren є ключовим філософ, хоча рух екофемінізм включає багато блоки рішення з інших областей. Це супроводжувалося розвитком третє області, громадської екології, яка базувалася на точці зору Murray Bookchin.

У 1989 році, «Етика Землі» (щоквартальний журнал) був початий як більш популярне видання, присвячене навколишньому середовищу. Спочатку запропоноване як публікація передруків, пізніше стала органом Центру Відносини до Життя і Середі. Він сфокусувався додатково на розвиток міжнародних розробок.

1990 почався із створення Міжнародного Товариства Етики Навколишнього середовища, яка була заснована в основному, завдяки зусиллям Laura Westra і Holmes Rolston, III. У нього (суспільства) тепер є учасники з усього світу. У 1992 році, другий журнал філософії, присвячений етиці навколишнього середовища, «Величини (характеристики) навколишнього середовища» був вперше опублікований в Англії.

Коротка історія становлення концепції навколишнього середовища в західному світі допомагає побачити перспективу і забезпечує контекст для розуміння лабіринту пов'язаних і не мають відношення думок, філософії, і методи, які ми називаємо "environmentalism" ( «екологізм»).

Є великі і невеликі проблеми в етиці. Ми можемо обдумувати проблеми, які включають цілий світ, і проблеми, які включають єдиної людини. Ми можемо досліджувати глобальні проблеми, як, наприклад, виснаження озонового шару, що збільшує УФ (ультрафіолетове) випромінювання, що впливає на всі живі організми. Ця проблема могла б вирішитися індивідуальним дією кожного, припиненням використання озон-виснажують хімікатів, якщо альтернативні придатні для споживачів. Тим не менше, глобальне дію було зроблено, щоб керувати проблемою. Міжнародна Конвенція, по припинення виробництва озон-виснажують хімікатів є одним з найкращих прикладів все ще застосованої універсальної етики навколишнього середовища.

Інша проблема - парниковий ефект, яка стала результатом, головним чином, використання великої кількості енергетичних ресурсів.* Ця проблема, проте, може вирішуватися тільки індивідуальним дією кожного, шляхом зменшення енергетичного використання, з-за того, що не можна заборонити використання енергії. Ми могли б зробити це з допомогою виключення зайвих лампочок, менше використовуючи нагрівачі та повітряні кондиціонери, здійснивши більш ефективні енергетичні побудови, закриваючи двері, і працюючи, в основному, при денному (природній) освітленні. Це абсолютно прості дії, які всі повинні робити, якщо ми стурбовані долею нашої планети, але не все ще роблять так. Енергетичне споживання могло б бути зменшено на 50-80% за допомогою зміни способу життя, якщо люди цього б хотіли. Нова технологія може допомогти, але зміна способу життя може невідкладно впливати на скорочення споживання енергії.

екологічний етика мотивація розвиток

3. Мотивація полювання та мисливська етика

Згідно закону України « Про мисливське господарство та полювання » полювання - це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування ( відстріл) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.

Мисливська етика включає весь неписаний кодекс норм поведінки, моральних обов'язків мисливця по відношенню до інших мисливців, до диких тварин, до природи в цілому. Вона має бути внутрішнім переконанням мисливця, дотримуватися не із страху покарання, а по совісті. Обов'язковим правилом для справжнього мисливця є дбайливе відношення до природи і пошана до праці і прав інших мисливців; він ніколи не привласнить чужого видобутку. Культура і етика мисливця не допускають прояву до тварин жорстокості; мисливець не повинен використовувати тваринах під час стихійних лих (повеней, пожеж) або при нещасних випадках. Навпаки, він повинен надати їм допомогу, врятувати їх. Неетично стріляти по сидячій або плаваючій дичині, не можна робити замах на "старку" (матку), що прикинулася пораненою, щоб відвернути небезпеку від пташенят. - Здобута з-під чужого собаки дичина належить господареві собаки, який повертає тому, що стріляв два патрони.

Істотним елементом мисливської етики є одяг. Мені багато разів доводилося полювати разом з німецькими мисливцями і скажу відверто : у них є чому повчитися. Їх екіпірування завжди виглядала бездоганно. На відміну від наших співвітчизників, зазвичай одягнених хто на що здатний, німець, як правило, одягнений в уніформу темно -зеленого кольору і шкіряні чоботи, На голові - капелюх з вузькими полями. Німці взагалі люблять уніформу, ну а мисливці носять її з особливим шиком, тим більше що саме полювання вони завжди розглядають не як рядова заняття, а як свято. Пора б і нам критично подивитися на себе з боку і одягнутися відповідним чином, тим більше що зараз в магазинах продаються мисливські костюми на будь-який смак. Ватні тілогрійки і шарудять плащ -накидки - це вчорашній день. Вони непристойно виглядають і для полювання непридатні.

Кілька слів про вплив мисливської етики на вирішення організаційних питань. Ніякі суперечки з керівником полювання як при підготовці, так і під час полювання не допускаються. Завжди має дотримуватися жорстке єдиноначальність : керівник дає вказівки, а всі учасники полювання беззастережно їх виконують. Саме від цього залежить безпека і забезпечується успіх полювання.

Мисливська етика наказує всім учасникам полювання твердо знати і суворо дотримуватися існуючі в даному регіоні правила полювання, не допускати порушення цих правил іншими особами, вести непримиренну боротьбу з браконьєрами і їх посібниками, бути коректними і ввічливими у поводженні зі своїми колегами по полюванню.

Не можна займати чужі курені, скрадки і Лабазов. Не можна стріляти дичину там, де немає можливості її знайти і підібрати. Неетично стріляти зайця на лежанні або куріпок і тетеревів, що тікають від мисливця по землі. Не допускається стрільба не цілячись по зграї качок або злетіли виводку тетеревів. Ні під яким видом не чіпайте "Старком " ( матку ), яка зазвичай злітає першою і, зображуючи із себе подранка, завжди намагається відвернути увагу мисливця від своїх пташенят. Ні в якому разі не можна стріляти по звірові, що йде на сусідній стрілецький номер.

- Достріляний підранок належить тому, хто підранка зробив, якщо після його стрільби були явні ознаки поранення дичини ; дострілявшому повертається два патрони.

- Якщо по дичині стріляло кілька мисливців, без явних влучень, а дичину, пробігши або пролетівши якусь відстань, падає, вона належить тому, хто стріляв останнім.

Велика дичина вважається здобиччю того, хто остаточно зупинив звіра.

- Не можна стріляти дичину, що йде на вашого товариша.

- Першим стріляє той, у кого піднялася дичину, після його пострілу стріляють інші.

- На колективному полюванні командує один мисливець, всі інші, незважаючи на особи, йому підкоряються.

Керівнику полювання учасники можуть у коректній формі висловлювати пропозиції, пов'язані з її проведенням.

- Всі претензії до Промахнувшись висловлюються ввічливо. Чи не промахується тільки той, хто не стріляє.

- Стрілку, що убив на колективному полюванні великого звіра, належать голова звіра і субпродукти ( язик, серце, печінка, легені), решта ділиться на всіх учасників.

- Якщо потрапив на полювання в чужу команду, веди себе по приказці: " В чужий монастир зі своїм статутом не ходять".

- Мисливець повинен пам'ятати, що потрібно робити щось одне: або полювати, або пити горілку. Поєднання того й іншого не допустимо.

- На полюванні всі рівні. Прибирання приміщення і миття посуду, приготування їжі і все інше обов'язкові для всіх. Якщо на полювання мисливці їдуть на машині - витрати на бензин діляться порівну.

- Велику дичину, ні за яких обставин не можна стріляти навздогін.

- Якщо тварина вбито в чужому секторі, то воно присуджується тому, хто в цьому секторі стріляв. Якщо звір ліг посередині секторів, той, хто завдав звірові смертельну рану, той і переможець.

- Неприпустимо стріляти зайця в лежанні, птицю - не в польоті.

- З-під лягавої стріляють дичину, поділивши сектор польоту.

- При полюванні з човна удвох влучніший завжди буде з видобутком, але вихований мисливець складе всі в одну купу і поділить її навпіл.

Використана література

1. Ткач О.В. Сталий розвиток економіки регіону: критерії та передумови.

2. Добровольський В.В., Нєпєіна Г.В. Основні умови формування регіональної політики сталого розвитку / Наукові праці. Том 87.

3. Квасній Л.Г., Щербан О.Я. Особливості переходу України на принципи сталого розвитку / Науковий вісник НЛТУ України. 2010.

4. Хесле В. Філософія і екологія. 1993.

5. ЖібульН.Я. Екологічні потреби: сутність, динаміка, перспективи. 1991.

Размещено на Allbest.ru