Концепція художньої творчості історії естетичної думки за Ф. Ніцше

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет культури і мистецтв

Кафедра філософії мистецтва

Есе на тему:

«Концепція художньої творчості історії естетичної думки за Ф. Ніцше»

Виконала

студентка

групи КМК-41

Крижевич Юля

художній творчість естетичний ніцше

Львів - 2012

При згадці про роль творчої особистості в житті людства думка мимоволі повертається у бік величних імен і біографій знаменитостей, яким вдавалося «перевернути світ». Список таких імен невичерпний. Проте в житті ледь не кожної такої постаті наступав момент, коли вона виявлялася безпорадною перед фатумом подій і зазнавала гіркої поразки. Розгадка цієї суперечності, як на мене, проста: не людина, а Бог є Господом історії. Людина може увійти в резонанс з історією, але лише доти, доки своїми діями вона обводить ті письмена, що накреслені Господнім Провидінням. Коли ж Господній план реалізовано й вітер історії повертає в інший бік, жодній, навіть найпотужнішій особистості не під силу знову напнути вітрила.

Окреслити характерні риси творчої особистості нелегко, адже вона може бути амбівалентною щодо різних критеріїв. Так, ми вважаємо особистістю передусім того, хто наділений харизмою - даром зачаровувати серця людей. Проте світ знає позитивну й негативну харизму. Але, існує два основних погляди на творчу особистість.

Згідно з однією, трактування І. Канта, креативність або творча здатність тією чи іншою мірою властива кожній нормальній людині. Вона так само невід'ємна від людини, як здатність мислити, говорити і відчувати. Більш того, реалізація творчого потенціалу незалежно від його масштабів робить людину психічно нормальною. Позбавити людину такої можливості означає викликати у неї невротичні стани. Деякі психоневрологи бачать сутність психотерапії в лікуванні неврозів шляхом пробудження творчих устремлінь людини. Ніцше в своїй праці розповідає про те, як він завдяки творчості вилікувався від депресії.

Відповідно до другого кута зору, запропонованого Ніцше, не всяку людину слід вважати творчою особистістю, або творцем. Подібна позиція пов'язана з іншим розумінням природи творчості. Проте з точки зору самої людини, це вона в якийсь визначальний момент свого життя робить остаточний вибір на користь добра чи зла. Взаємозв'язок між Провидінням і вільною волею людини так і залишиться тайною для неї, адже поки вона не постане перед своїм Творцем. Проте ніхто не в силі відібрати в людини відчуття її правосуб'єктності, її свободи діяти відповідно до її переконань. А значить, ніхто не в силі оберегти людину від її особистої відповідальності за свої дії. Тому характерною рисою особистості є її готовність приймати рішення й нести відповідальність за нього.

Різняться творчі особистості й за методологією свого чину. З кузні визначних особистостей виходять і месники, і месії. Це конкретна епоха вибирає, кого прославити, а кого відсунути в тінь. Є епохи, в які рятівником нації є генерал, на героїчному тлі якого пророк виглядає ледь не жалюгідно. Проте достатньо перейти невидиму межу епох, і долю народу вже вгадують у духовних формулах месій, тоді як погони й еполети стають кумедними іграшками дорослих дядьків. Вирахувати наперед, яких саме параметрів набуде епоха, людям неможливо. Тому так важливо прислухатись до того Голосу, який у тобі: майбутнє матиме той, хто краще розпізнає його сенс.

Дуже часто творча особистість вирізняється особливим стилем, який може навіть на якийсь час стати загальною модою. І навпаки, брак виразного стилю часто свідчить про пересічність і слабкість її особистості. Щоб виробити стиль, треба або бути внутрішньо вільним - і тоді дух людський безперешкодно формує унікальну «крону» душі, або потужно долати обмеження свободи - і тоді за виробленим стилем можна впізнати характер самих обмежень. Проте найстрашнішою для особистості є внутрішня сірість та безликість, що сигналізують про вигаслість душі

Ніцше писав: «Чи не найголовнішою ознакою особистості є готовність людини іти на жертву в ім'я якоїсь ідеї. Жертва є тим золотим покриттям, без якого валюта слів і декларацій різко знецінюється. Вона є найголовнішим ключем, який відчиняє двері до людської довіри. Проте глибинний сенс жертви розкривається лише особистостям, натомість сірі й безликі люди уникають її як глупоти. На їхню думку, те, що досягають стражданнями, можна легко купити грошима». Тут крім незапрограмованого процесу створення нового, приймається до уваги цінність нового результату. Він повинен бути загально по трактованим, хоча масштаб його може бути різним. Найважливішою рисою творця є сильна і стійка потреба у творчості.

Поняттям, здатним відображати характер зв'язку естетичної концепції Ніцше з його філософією трактування творчої особистості в цілому, є його «естетика життя», оскільки вона відображає нероздільність життя з естетичним феноменом.

Власне, тому саме роздуми Ніцше про природу творчої особистості наскрізь естетичні, хоча естетичні проблеми розкриваються в різному ступені протягом її творчої еволюції. Саме тому невипадково «ренесанс Ніцше» починається в XX ст. і в першу чергу в мистецькому середовищі. Творча особистість не може жити без творчості, вбачаючи в ньому головну мету і основний сенс свого життя.

Його погляд на креативність як універсальну межу особистості людини передбачає певне розуміння творчості. Творчий процес виступає, як процес створення дещо нового, причому процес незапрограмований, непередбачуваний, раптовий. При цьому не приймається до уваги цінність результату творчого акту і його новизна для великої групи людей, для суспільства або людства. Головне, щоб результат був новим і значущим для самого «творця». Самостійне, оригінальне рішення індивідом завдання, що має відповідь, буде творчим актом, а самого його слід оцінювати тоді як творчу особистість.

Звідси, визначальним фактором в творчої еволюції Ніцше є естетичні уявлення, які служать початком і кінцем розвитку кожного з зміною ставлення до життя, їх сполучною ланкою. Філософія Ніцше є яскравим прикладом розвитку цих форм ставлення до життя, і хоча моральні, культурно-філософські, гносеологічні теми в його творчості мають найважливіше значення, імпульсом для розвитку всієї філософії Ніцше в цілому служить естетична проблематика сутності природи творчих професій. Справді, існують професії - яких ще називають «творчими професіями» - де від людини вимагається бути творчою особистістю. Це такі професії: актор, музикант, винахідник тощо. Тут недостатньо бути «гарним спеціалістом». Необхідно бути творцем, а не ремісником, навіть дуже кваліфікованим. Зрозуміло, творчі особистості зустрічаються і серед інших професій - серед педагогів, лікарів, тренерів і багато інших.

В даний час творчість все більше і більше спеціалізується і набуває елітарний характер. Уявлення про прекрасне і творче є у Ніцше однією з підстав для виникнення песимістичного ставлення до життя. «Естетичний песимізм», представлений у ранній творчості Ніцше, є важливим чинником розвитку в культурі Модернізму - культури робітничої сили. Ніцше звертав увагу, що рівень творчої сили у потреби і енергії, необхідний для професійної творчості. Він, допустив, що існує точка зору, що у творчої особистості є надлишковий енергетичний потенціал.

Подання про несвоєчасність естетичного споглядання є однією з підстав для виникнення нігілістичного відношення до життя. Нігілізм як феномен творчого процесу має і естетичні коріння, тобто естетизм за умови його співвіднесеності з песимістичними поглядами , що дає усі підстави для того, щоб перерости в естетичний нігілізм творчого задуму.

Можливість для творчості, як правило, з'являється тоді, коли людині не потрібно вирішувати завдання на адаптацію, коли в його розпорядженні «спокій і воля». Щоб вона не зайнята турботами про хліб насущний або нехтувала цими турботами. Найчастіше це відбувається на дозвіллі, коли вона залишається на однині - вночі за письмовим столом, в камері-одиночці, на лікарняному ліжку.

Власне, тут має у творчій особистості народитись той «веселий розум», який є однією з підстав для виникнення творчості у житті, котрий характеризується подоланням нігілізму. Адже, нігілізм містить підстави для подолання, однак ці засновки виявляються формальними, оскільки не знаходять нового змісту. Багатьом людям, навіть творчо обдарованим, не вистачає творчої компетентності.

Можна виділити три аспекти такої компетентності.

По-перше, наскільки людина готова до творчості в умовах багатомірності і альтернативності сучасної культури.

По-друге, наскільки він володіє специфічними «мовами» різних видів творчої діяльності, набір кодів, що дозволяють йому дешифрувати інформацію з різних областей і перевести на «мова» своєї творчості.

Третій аспект творчої компетентності являє собою ступінь оволодіння особистістю системою «технічних» навиків і умінь (наприклад, технологією живописного мистецтва), від якої залежить здатність здійснити задумані і «придумані» ідеї. Різні види творчості (наукова, поетична та ін.) висувають різні вимоги до рівня творчої компетентності. Тут, на думку Ніцше актуальне поняття сили, котре відіграє важливу роль у «пізній» філософії та естетики Ніцше. Саме «сила», а не «воля до влади» лежить в основі думки задуму творити, адже вона визначається як подолання неможливого, «сила» стає тим універсальним поняттям, за допомогою якого німецький філософ «філософствує молотом»: «Людям влади, які опиняються на самому вістрі видимої історії, важко дається усвідомлення, що вони лише інструменти в руках Бога. Одним паморочиться в голові, що події якийсь час послушно підкоряються їхнім суб'єктивним забаганкам, і вони сповнюються переконаності, що причина цього у них самих. Тоді світ знайомиться з новітніми неронами - земними богами. Іншим також паморочиться, але інакше: вони визнають, що є лише інструментами в руках Бога, однак моменту, коли перестають бути ними, не вловлюють. І тоді у світ приходять нові невдахи, які в кращому разі викликають співчуття».

«Отож блаженний той, хто, подібно до Жанни Д'Арк, почує в собі закличний голос і з готовністю відгукнеться на нього. Такий чоловік обов'язково впише своє ім'я у Книгу історії. Проте не менш блаженний і той, хто вчасно загнуздає свою гординю, коли події почнуть «вислизати з його рук», і скромно відійде у тінь. Той гарантує собі, що ім'я його у тій Книзі його нащадки не проклянуть Принципова роль поняття сили визначає її естетичну значимість, бо сила розглядається як новий критерій оцінки художніх феноменів».

«Творча компетентність, - на думку Ніцше - це всього лише умова прояви креативної здібності». До таких умов належать наявність загальних інтелектуальних і спеціальних здібностей, перевищують середній рівень, а також захопленість виконуваного завдання.

Отже, потреба у творчості як найважливіша риса творчої особистості є не що інше, як постійна і сильна потреба в творчої фантазії. Ф. Ніцще писав: «...будьте милостиві до уяви. Не уникайте її. Не мучте, не неруште і насамперед не соромтеся її, як бідну родичку. Це та жебрачка, що ховає незліченні скарби Нібелунгів».

Размещено на Allbest.ru