Економіко-математичне моделювання системного інноваційного оновлення аграрного виробництва

Модельними обмеженнями враховано вимоги про забезпечення:

інноваційної модернізації всіх операцій

, ,

мінімального рівня їхньої диверсифікованої модернізації

, ,

ресурсно-функціональних особливостей сільськогосподарських робіт

, , ,

мінімальних гарантованих обсягів впровадження інновацій

, ,

мінімального рівня диверсифікованого залучення новітніх розробок до різних сільськогосподарських робіт

, ,

належного рівня міжінноваційної конкуренції

, .

Для прикладу з модернізації парку тракторів, залучених для виконання сільськогосподарських операцій з обробітку ґрунту та сівби зернових культур на типовому приватно-орендному підприємстві Дніпропетровської області, критеріями оптимальності було обрано обсяги витрат на оплату праці механізаторів і придбання дизельного палива та суму платежів за користування технікою. За результатами розрахунків встановлено, що заходи з виробництва біодизельного палива та спеціалізованих навісних знарядь забезпечуватимуть сільськогосподарським підприємствам економію у 2,517,5 % за окремими статтями виробничих витрат.

На підтримку фінансового забезпечення інноваційної модернізації аграрного виробництва в умовах низької інвестиційної привабливості сільського господарства розроблено моделі управління грошовими потоками реципієнтів аграрних інновацій засобами імітаційного імовірнісно-автоматного моделювання та стохастичних мереж Петрі з параметрами і пріоритетами.

Запропоновані моделі управління грошовими потоками сільськогосподарських підприємств відображають диверсифіковане впровадження аграрних інновацій, підсилюваних поліпшувальними та страхувальними заходами, оплата яких може відшкодовуватися з дебіторських боргів , наданих кредитів , власних грошових ресурсів акцептора чи шляхом продажу (здачі в оренду) частини його основних чи оборотних фондів вартістю , . Комп'ютерна реалізація зазначених моделей дозволяє порівнювати параметричні схеми управління грошовими потоками акцепторів аграрних інновацій та після багаторазового виконання створених програм на випадкових даних обирати економічно ефективні стратегії інноваційної модернізації аграрного виробництва за найбільшими підсумковими балансами на кінець модельного періоду:

,

де сума грошових надходжень реципієнта внаслідок виконання поліпшувальних заходів, сума його відстрочених платежів, фінансові збитки акцептора через невиконання страхових заходів.

В шостому розділі “Реінжиніринг бізнес-процесів на підтримку інноваційної модернізації аграрного виробництва” наведено математичні розробки, орієнтовані на реінжинірингове вдосконалення інноваційних бізнес-процесів, оскільки результати інноваційного оновлення аграрних кластерів залежать не тільки від модернізації технологій виробництва, але й від ефективності супроводжувальних бізнес-процесів.

Спільно виконуваними інноваційними бізнес-процесами в аграрному виробництві є оформлення і затвердження документації на інноваційні послуги, сумісне навчання персоналу, замовлення сировини, налагодження контрактного збуту готової продукції, транспортний сервіс тощо. Запропонована алгоритмічна процедура реінжинірингу інноваційних бізнес-процесів заснована на послідовному аналізі поточних випадкових показників ресурсних умов та комерційних вимог клієнтів-реципієнтів аграрних інновацій за -ю виробничо-управлінською операцією, , . Виконана розробка орієнтована на мінімізацію ризиків інноватора і та збалансування його витрат від інтегрованого та персоніфікованого обслуговування акцепторів аграрних інновацій і одержаних від цього прибутків за рахунок підвищення продуктивності їхньої роботи.

Забезпечення наукомісткого інноваційного оновлення вітчизняного аграрного виробництва вимагає кардинального переосмислення і фундаментального перепроектування реінжинірингу процесів навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації трудових ресурсів, що за досвідом розвинених ринкових країн на 2/3 визначають остаточні результати виробництва. В порівнянні з 2000 роком індекс продуктивності праці в українських сільськогосподарських підприємствах зріс до 271,8 %, тоді як індекс найму працівників знизився до 41,9 %, причому на початок 2006 року рівень безробіття економічно активного населення на селі досяг 5,7 %. В розрізі задоволення зростаючих професійно-кваліфікаційних вимог до трудових ресурсів аграрного виробництва і необхідності оптимізації складу працівників, що залучатимуться для виконання багатопрофільних інноваційних завдань в умовах природного й ринкового ризику, запропоновано економіко-математичні моделі в термінах штучних нейронних мереж зворотного та зустрічного розповсюдження помилки з шарами Кохонена та Гросберга. Багатоваріантність вибору архітектури модельних нейронних мереж дозволяє прискорювати їхнє навчальне налагодження більш, ніж в 10 разів.

В загальному випадку управлінським рішенням інноватора з підвищення кваліфікації трудових ресурсів його клієнтів-реципієнтів мають визначатися не тільки окремі варіанти перепідготовки працівників для даного акцептора аграрних інновацій, але й задаватися усереднені адаптовані варіанти інноваційного розвитку трудових ресурсів залежно від потреб й умов роботи сільськогосподарських товаровиробників усього обслуговуваного аграрного кластеру. Адекватним засобом реалізації цього виступає нейронна мережа з самонавчанням за Кохоненом. Створена в такий спосіб модель розподіляє вибіркових наборів експертних даних та досвідних спостережень , , для умов господарювання клієнтів розглядуваного продуцента-постачальника аграрних інновацій в кластерів, зіставлених з налагоджуваними параметрами , . Шар Кохонена здійснює перетворення вхідних імпульсів у вихідні сигнали за змагальним принципом згідно з формулою

,

де , . Одержані значення параметрів , , визначатимуть базові характеристики перепідготовки інноваційно активних фахівців досліджуваних аграрних кластерів.

Перевірку практичної прийнятності запропонованих нейромережних моделей здійснено на прикладі групування 25 адміністративно-територіальних одиниць України за трьома варіантами рослинницької спеціалізації залежно від п'яти факторів-показників: відсоткової частки площ сільськогосподарських угідь, відведених під зернові й зернобобові, технічні, овоче-баштанні та кормові культури і плодово-ягідні насадження. Одержані результати в цілому збігаються з регіональним поділом на зони Степу, Лісостепу й Полісся. Зокрема, перший варіант перекваліфікації охоплюватиме 44 % регіонів (відповідна зона Степу 36 %), на другий варіант перенавчання аграріїв припадатиме 28 % адміністративно-територіальних одиниць України (на відповідну зону Лісостепу 36 %), тоді як третій варіант перекваліфікації, як і зона Полісся, охоплюватиме 28 % регіонів. Виняток склали Автономна Республіка Крим, Полтавська, Харківська, Черкаська, Чернівецька й Чернігівська області, що вказує на необхідність інноваційної перекваліфікації трудових ресурсів у 24 % з досліджуваних регіональних аграрних кластерів.

В умовах світової глобалізації економічний базис суспільства має розбудовуватися в напрямі забезпечення рівноважного балансу між потенціалом навколишнього середовища та задоволенням потреб людства і в найближчій, і у віддаленій перспективі. Стратегічним завданням розвитку вітчизняної економіки законодавчо визнане першочергове впровадження екологічно чистих виробничих технологій і налагодження випуску екологічно чистої аграрної продукції. Проте внаслідок розораності 80 % сільськогосподарських угідь, збільшення в 1990-2005 роках частки посівних площ зернових і зернобобових культур з 45 до 57,6 %, технічних культур з 11,6 до 20,2 % та зменшення частки посівних площ кормових культур з 37 до 14,4 % спостерігаються щорічні втрати 2030 млн. тонн гумусу. Понад 10 млн. га земель зазнають водної та вітрової ерозії, деградують в результаті підвищеної кислотності. Близько 4 млн. га сільськогосподарських угідь засолені й перезволожені. Останнім часом викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря в середньому по Україні щорічно складають понад 10 т на квадратний кілометр. Майже 40 % від загального річного обсягу скидання зворотних вод недостатньо чи взагалі не очищено. Наслідками цього в аграрному виробництві є зниження екологічної чистоти та критичне виснаження природних ресурсів, що має негативний вплив на стан, якість та харчову цінність продукції рослинництва й тваринництва, а звідси на здоров'я громадян найбільше багатство в соціально орієнтованих країнах, до кола яких прагне увійти і наша держава.

В сьомому розділі “Моделювання екологізованих інноваційних контурів оновлення аграрного виробництва” враховуючи значний обсяг недетермінованих природних та ринкових чинників і суперечливий та неповний характер інформаційного забезпечення роботи аграрних кластерів, наведено нові наукові результати, математичну основу яких склали елементи теорії нечітких множин та логіки.

Запропоновані моделі екологізації інноваційного розвитку аграрних кластерів узгоджують показники виробничих, екологічних та фінансових параметрів аграрних інновацій з оцінками переваг та наслідків від їх впровадження. Для одержання вирішальних правил-висловлень при моделюванні застосовувались трикутні та дзвіноподібні функції належності вхідних змінних, об'єднувані за спільними термами вихідного результату в максимінні співвідношення. Дефазифікована числова відповідь формувалася за методом центру тяжіння або висотного відсікання. Вихідні значення модельних параметрів обирались за результатами вирішення задач математичного програмування. Для підвищення адекватності моделей здійснювалось ітераційне налагодження їх параметрів фазифікації-дефазифікації та послідовне корегування вирішальних правил.

Практичну прийнятність запропонованих моделей екологізації інноваційної модернізації аграрного виробництва проілюстровано на прикладі дослідження ефективності еколого-захисних заходів з використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. Розглянуто вплив вмісту гумусу в орних землях (), частки еродованих угідь від їхньої загальної площі () та обсягу внесення мінеральних добрив під посіви () на вихід валової продукції рослинництва () в тис. грн. на 1 га. Для порівняння за навчальною вибіркою з 25 записів даних , , та економетричні методи дозволили відновити лінійну регресійну залежність із сумарною квадратичною похибкою 1,037. Аналогічне відхилення в розробленій нечіткій моделі становило лише 0,091, що є понад в 11 разів меншим, ніж подібна похибка за вказаною багатофакторною лінійною регресією. Крім того, розбіжності між реальними даними й обчисленими результатами в економетричній моделі становили в середньому 16 %, тоді як за нечіткою моделлю вони складали тільки 3,6 %.

Таким чином, розроблені моделі екологізації інноваційної модернізації аграрного виробництва дозволяють підвищити точність оцінки впровадження аграрних інновацій. Проте ефективне застосування цих моделей на практиці неможливе без їх конструктивного сполучення з сучасними заходами державного регулювання та економічного стимулювання екологічно чистого аграрного виробництва.

Висновки

У дисертації науково обґрунтовано методологічні та методичні підходи до створення концепції системного інноваційного оновлення та інтегрованого розвитку аграрного виробництва, за якими здійснено розробку й реалізацію комплексу економіко-математичних моделей щодо забезпечення ефективної структурно-функціональної модернізації аграрних кластерів та впровадження новітніх технологій, видів продукції та методів управління в контексті підвищення продуктивності та конкурентоспроможності вітчизняного аграрного виробництва в сучасному ринковому середовищі.

Проведене наукове дослідження дозволило сформулювати наступні висновки:

Методологічного та методичного характеру.

1. Незадовільна ефективність вітчизняного аграрного виробництва за останні 5 років призвела до зниження частки сільського господарства у валовій доданій вартості по країні з 16,3 до 10,9 %. В цей час 33,853,8 % сільськогосподарських підприємств були нерентабельними. З огляду на перспективи зниження митного тарифу на імпорт зарубіжної аграрної продукції при посиленні вимог стандартів її якості, стан справ в українському сільському господарстві може дійти до критичного рівня. Запобігти цьому покликане системне інноваційне оновлення аграрного виробництва, адаптоване до вітчизняних господарських реалій. Підвищення конкурентноздатності сільськогосподарських підприємств в умовах ринку має здійснюватись за принципами математичного обґрунтування всіх етапів інноваційної модернізації аграрного виробництва, орієнтованого на максимальну диверсифікацію впроваджуваних новітніх технологій та методів управління.

2. Для модернізації аграрного виробництва за вектором впровадження аграрних інновацій в умовах обмеженого ресурсного забезпечення доцільне залучення принципів мережно-кластерного підходу. Вузли сформованих мережних систем розвитку аграрних кластерів у вигляді реципієнтів і продуцентів інновацій разом з фінансовими та науковими центрами мусять підтримувати активну дифузію, конкуренцію та інноваційний розвиток поширюваних новітніх розробок за принципами реалізації базисних стратегій концентрованого, диверсифікованого та горизонтального й вертикального інтегрованого зростання у вітчизняному аграрному виробництві.

3. Концепція системного інноваційного розвитку аграрного виробництва має пов'язуватись з макроекономічними заходами модельного планування й ресурсного забезпечення формування та функціонування контурів інноваційного оновлення регіональних аграрних кластерів. Запропонована концепція системної модернізації роботи донорів й акцепторів аграрних інновацій на мікроекономічному рівні сільськогосподарських товаровиробників передбачає визначення напрямів впровадження новітніх технологій, оптимізацію диверсифікованих партнерських стосунків та вдосконалення управлінських схем фінансування аграрних інновацій засобами економіко-математичного моделювання. Концептуально обґрунтоване паралельне застосування моделей реінжинірингу та екологізації інноваційного розвитку аграрних кластерів на макро- й мікроекономічному рівнях надаватиме додаткового підвищення ефективності інноваційного оновлення вітчизняного аграрного виробництва.

Практичного характеру.

4. Формалізацію щодо формування оптимальних інноваційно-інтеграційних систем ефективно здійснювати засобами теорії графів та гіперграфів, котрі дозволяють виконувати адекватне моделювання якнайшвидшого поширення аграрних інновацій за умов їхнього мінімального інвестиційного забезпечення, дотримання регульованого рівня диверсифікації та ступеню охоплення обраного аграрного кластеру. Запропонований підхід до створення інноваційних контурів оновлення аграрного виробництва за окремими напрямами рослинницької спеціалізації може знижувати навантаження на земельні ресурси майже в 2,3 рази та зменшувати часові затрати на етапах трансферу інновацій більш, ніж в 3,4 рази, зокрема, для Дніпропетровської області щонайменше в 4,8 рази.

5. На підтримку функціонування систем інноваційного оновлення та інтегрованого розвитку аграрного виробництва в частині адекватного відображення імовірнісно-динамічного змісту аналізованих економічних процесів, оптимізації дифузії, адаптації та супроводу конкуруючих аграрних інновацій пропонується використовувати блок розроблених економіко-математичних моделей в термінах автоматів Мура та мереж Петрі. Економічну ефективність параметричних схем управління виробничим розвитком аграрних кластерів слід оцінювати за підсумковими усередненими показниками результативності роботи донорів й акцепторів інновацій, обсягів міжінноваційного трансферу, рівню диверсифікації діяльності продуцентів аграрних нововведень та сукупних витрат інноваторів на пристосування їхніх розробок до умов змінного кола клієнтів-реципієнтів.

6. Обґрунтування й аналіз ефективності модернізації аграрного виробництва доцільно підтримувати оцінками й алгоритмічними процедурами визначення надійності та гнучкості інтеграційних зв'язків в системах інноваційного оновлення аграрних кластерів. Уведені кількісні характеристики впливу мережних зв'язків на зміни технологічних і фінансових параметрів впроваджуваних інновацій дозволяють виявляти структурні залежності інноваційних контурів від приєднання чи вибуття аграрних реципієнтів та продуцентів. Запропоновані показники інвестиційно-виробничого позиціонування інноваторів в аграрних кластерах враховують зниження ризику діяльності та виникнення ефекту позитивної синергії від портфельної інноваційної модернізації аграрного виробництва.

7. Для визначення напрямів диверсифікованого інноваційного оновлення діяльності сільськогосподарських товаровиробників у рослинницькому й тваринницькому підкомплексі пропонується застосовувати методи багатокритеріальної оптимізації. За результатами економіко-математичного моделювання встановлено, що портфельне впровадження інновацій в тваринництві навіть при обмеженому фінансуванні дозволяє варіювати рентабельність виробництва від 3,4 % до 12,5 % за різними інвестиційними планами, підвищуючи її рівень більше, ніж на 9 %. При дотриманні орієнтиру на залучення ресурсоощадливих технологій в рослинництві спостерігається досягнення економії на 2,517,5 % за окремими статтями виробничих витрат.

8. Низькі показники роботи аграрних підприємств значною мірою обумовлені недостатніми обсягами доступних їм кредитів, бюджетних пільгових позик та преференційних дотацій. Для зниження негативних наслідків інвестиційної непривабливості сільського господарства доцільно використовувати імітаційні та мережні моделі залучення інструментарію фондового ринку для фінансового забезпечення діяльності донорів аграрних інновацій. Для вдосконалення фінансової підтримки інноваційної модернізації на рівні сільськогосподарських товаровиробників запропоновано імітаційні та мережні моделі управління їх грошовими потоками, спрямованими на відшкодування покращувальних та страхувальних інноваційних заходів.

9. Через те, що ефективність бізнес-процесів аграрного виробництва значною мірою визначає остаточні результати його інноваційного оновлення, запропоновано та процедурно формалізовано підходи реінжинірингового вдосконалення бізнес-процесів інноваційного розвитку аграрних кластерів. В розрізі реінжинірингової підтримки підготовки полікваліфікованих трудових ресурсів, що залучатимуться для реалізації інноваційної модернізації аграрного виробництва, розроблено блок нейромережних моделей для визначення напрямів ефективного примноження людського капіталу сільськогосподарських фахівців. Багатоваріантність вибору архітектури створюваних нейронних мереж дозволяє підвищувати швидкість їхнього навчального налагодження більш, ніж в 10 разів та виявляти на деяких практичних прикладах необхідність інноваційної перекваліфікації трудових ресурсів у 24 % з досліджуваних регіональних аграрних кластерів.

10. Згідно зі світовими тенденціями екологізації виробництва вимагають розвитку екологічні принципи інноваційного оновлення аграрних кластерів. На підґрунті зазначеного розроблено економіко-математичні моделі з узгодження екологічних, фінансових та технологічних чинників аграрного виробництва в умовах недетермінованості, неповноти й суперечливості їхнього інформаційного забезпечення. В порівнянні з економетричним підходом залучення апарату нечітких множин та логіки може надавати більш точні результати розрахунків більш, ніж в 11 разів, тоді як розбіжність одержаних результатів від фактичних показників становитиме тільки 3,6 % замість відхилення на 16 % у багатофакторній лінійній регресії.

Достовірність результатів дисертаційного дослідження підтверджується детальним викладом предметного змісту запропонованих економіко-математичних моделей, повнотою інформаційного забезпечення економічних положень роботи, логікою залучення ґрунтовного математичного апарату та вірогідним характером прикладних розрахунків.

Одержані результати утворюють цілісну систему з формалізованих у вигляді економіко-математичних моделей науково обґрунтованих управлінських заходів з інноваційної модернізації аграрного виробництва на рівні держави, регіонів та окремих підприємств різних форм власності й господарювання.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

інноваційний економіка математичний модель аграрний

1. Васильєва Н.К. Математичні моделі інноваційного розвитку в аграрній економіці: Монографія. Дніпропетровськ: РВВ ДДАУ, 2007. 348 с.: рис., табл. Бібліогр.: с. 324346. (20,22 д.а. / 17,26 обл.-вид. арк.).

2. Аграрний сектор: моделі управління: Монографія / П.М. Макаренко, Н.К. Васильєва, Г.В. Довбиш та інші. Суми: Довкілля, 2006. 438 с.: рис., табл. Бібліогр.: с. 7275, 192193, 272, 387389, 432. (20,75 д.а. Особистий внесок: підготовлено частину оглядових матеріалів, моделей та прикладів до розділів 1, 35, що становить 26,5 % від обсягу роботи 5,5 д.а.).

3. Стратегічне планування: процес та процедура реалізації в менеджменті: Навч. посібник / П.М. Макаренко, Р.М. Миронова, А.П. Макаренко, Н.К. Васильєва та інші. Дніпропетровськ: ВКФ “Оксамит-Текс”, 2003. 142 с. (8,25 д.а. Особистий внесок: підготовлено частину оглядово-аналітичних матеріалів до розділів 46, що становить 8,5 % від обсягу роботи 0,7 д.а.).

4. Васильєва Н.К., Макаренко Ю.П. Антикризове управління курсом акцій корпоратизованих підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2003. № 4. С. 4854. (0,56 д.а. Особистий внесок: розроблено імітаційну модель залучення інструментарію фондового ринку для фінансового забезпечення інноваційної модернізації аграрного виробництва 0,28 д.а.).

5. Васильєва Н.К., Макаренко П.М. Модель розповсюдження сільськогосподарських інновацій в умовах технологічної конкуренції та обмеженого інвестування // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: Зб. наук. праць. К., 2003. Вип. 7. С. 149157. (0,5 д.а. Особистий внесок: запропоновано концепцію мережного поширення аграрних інновацій, здійснено її модельну реалізацію в термінах гіперграфів 0,25 д.а.).

6. Васильєва Н.К. Модель створення інноваційно-конкурентного середовища в аграрному секторі за умов обмеженого фінансування // АгроІнКом. 2004. № 34. С. 3942. (0,5 д.а.).

7. Васильєва Н.К. Моделювання інвестування технологічних інновацій в АПК на засадах конкуренції та інтеграції // Економіст. 2004. № 4. С. 6668. (0,5 д.а.).

8. Васильєва Н.К. Корпоратизація та корпорування дві складові інтеграції в економіці України // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2004. № 1. С. 152156. (0,45 д.а.).

9. Васильєва Н.К., Макаренко Ю.П. Імовірнісно-автоматна модель управління грошовими потоками підприємства // Бізнес-навігатор. Серія: Економіка і підприємництво. 2004. № 5. С. 104112. (0,75 д.а. Особистий внесок: розроблено імітаційну модель управління грошовими потоками аграрних підприємств та виконано її комп'ютерну реалізацію 0,38 д.а.).

10. Васильєва Н.К. Моделювання диверсифікованого оновлення аграрних технологій на засадах конкуренції інновацій // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. праць. К., 2004. Вип. 79. С. 256263. (0,45 д.а.).

11. Васильєва Н.К. Формування інжинірингової системи інноваційного оновлення аграрних технологій // Наукові вісті Національного технічного університету України “КПІ”. - 2004. - № 5 (37). - С. 512. (0,69 д.а.).

12. Васильєва Н.К. Імовірнісно-автоматна модель функціонування інтегрованої структури інноваційного оновлення аграрних технологій // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: Зб. наук. праць. К., 2004. Вип. 8. С. 136143. (0,44 д.а.).

13. Васильєва Н.К. Імітаційна модель інноваційно-інтеграційної модернізації технологій в АПК України // Економіст. 2005. № 1. С. 4649. (0,69 д.а.).

14. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Механізми інноваційного оновлення аграрного сектора України // АгроІнКом. 2005. № 12. С. 6469. (0,56 д.а. Особистий внесок: обґрунтовано напрями інноваційного оновлення за сферами АПК, виділено критерії оцінки їхньої модернізації на рівні регіональних кластерів 0,28 д.а.).

15. Васильєва Н.К. Напрями аналізу інвестиційного стану інноваційної модернізації аграрних технологій регіону // Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. Економіка і регіон. 2005. № 1 (4). С. 100102. (0,38 д.а.).

16. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Багатокритеріальний підхід до технологічної модернізації у сільському господарстві // Економіка і прогнозування. 2005. № 1. С. 123133. (0,8 д.а. Особистий внесок: розроблено багатокритеріальну модель технологічної модернізації аграрного виробництва, проведено комп'ютерні розрахунки за прикладами в галузі рослинництва 0,4 д.а.).

17. Васильєва Н.К. Застосування мереж Петрі до створення моделі інноваційного розвитку аграрних технологій // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: Зб. наук. праць. К., 2005. Вип. 9. С. 105112. (0,44 д.а.).

18. Макаренко П.М., Васильєва Н.К., Масюк Ю.В. Кластерне оновлення технологій виробництва молока за багатьма критеріями // Вісник Хмельницького національного університету (Технологічного університету Поділля). Серія “Економічні науки”. 2005. № 3 (66). Т. 1. С. 109114. (0,5 д.а. Особистий внесок: запропоновано багатокритеріальну оптимізаційну модель диверсифікованого оновлення технологій в тваринництві 0,17 д.а.).

19. Васильєва Н.К. Напрями аналізу позицій підприємств АПК під час формування інтеграційних структур // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2005. № 1. С. 135138. (0,4 д.а.).

20. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Інноваційне забезпечення конкурентоспроможності інтегрованих структур АПК // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2005. № 3 (38). С. 134137. (0,52 д.а. Особистий внесок: проаналізовано організаційні форми інтегрованого аграрного виробництва, визначено полюси донорів й акцепторів аграрних інновацій, що поширюватимуться на засадах конкуренції та диверсифікації 0,26 д.а.).

21. Васильєва Н.К., Довбиш Г.В. Багатокритеріальна задача оновлення технічної бази сільськогосподарських підприємств // Бізнес-навігатор. 2005. № 78. С. 2329. (0,56 д.а. Особистий внесок: здійснено постановку задачі інноваційної модернізації технічної бази сільськогосподарських товаровиробників та економічну інтерпретацію одержаних розрахункових результатів 0,28 д.а.).

22. Васильєва Н.К. Динамічна модель технологічної модернізації аграрного сектору в термінах мереж Петрі // Управляющие системы и машины. 2005. № 4. С. 7685. (1 д.а.).

23. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Нейромережне моделювання реінжинірингу інноваційного примноження людського капіталу в аграрному секторі // Модели управления в рыночной экономике: Зб. наук. праць. Донецьк, 2005. Спец. випуск. Т. 2. С. 429437. (0,56 д.а. Особистий внесок: розроблено нейромережну модель реінжинірингу інноваційного розвитку трудових ресурсів в аграрному виробництві 0,28 д.а.).

24. Васильєва Н.К. Нечітка модель конкурентного поширення аграрних інновацій на засадах екологізації економіки // Науковий вісник: Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Зб. наук. праць. Львів, 2005. Вип. 15.7. С. 713. (0,5 д.а.).

25. Васильєва Н.К. Застосування інструментів фондового ринку в роботі аграрних інноваторів // Вісник ХНАУ. Серія “Економіка АПК і природокористування”: Зб. наук. праць. Харків, 2006. № 2. С. 7581. (0,38 д.а.).

26. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Аналіз ефективності екологічної модернізації аграрного виробництва засобами нечіткого моделювання // Економіка і прогнозування. 2006. № 1. С. 141150. (0,62 д.а. Особистий внесок: запропоновано методичні підходи до моделювання інноваційного розвитку екологічного аграрного виробництва засобами нечітких множин та логіки, проведено порівняльний аналіз розрахункових результатів за розглянутими прикладами 0,31 д.а.).

27. Васильєва Н.К. Нейромережний підхід до реалізації реінжинірингу інноваційного примноження людського капіталу в аграрному виробництві // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Дніпропетровськ, 2006. Вип. 211. Т. IV. С. 10471054. (0,44 д.а.).

28. Васильєва Н.К. Підтримка інноваційної модернізації екологізованого аграрного виробництва засобами нечітких множин та логіки // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Дніпропетровськ, 2006. Вип. 212. Т. IІ. С. 508517. (0,5 д.а.).

29. Васильєва Н.К. Реінжинірингове перепроектування інноваційного оновлення в АПК на підґрунті послідовного аналізу варіантів // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2006. № 1. С. 190193. (0,38 д.а.).

30. Васильєва Н.К. Підтримка реінжинірингу інноваційного розвитку трудових ресурсів АПК засобами нейронних мереж // АгроІнКом. 2006. № 2. С. 5154. (0,44 д.а.).

31. Васильєва Н.К. Моделювання руху грошових потоків під забезпечення інноваційного оновлення аграрного виробництва // Економіка і управління. 2006. № 2 (32). С. 99105. (0,55 д.а.).

32. Васильєва Н.К. Приєднання продуцентів інновацій до аграрних кластерів на підґрунті послідовного аналізу варіантів // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем: Зб. наук. праць. К., 2006. Вип. 11. С. 107-113. (0,44 д.а.)

33. Васильєва Н.К. Становлення корпоративного управління на підприємствах аграрного сектору // Проблеми формування підприємництва та використання виробничих ресурсів в аграрному секторі економіки України: Наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками НДР в 2003 р. Дніпропетровськ, 2931 березня 2004 р. Дніпропетровськ, 2004. С. 11. (0,08 д.а.).

34. Васильєва Н.К. Управління і розвиток в інтеграційно-інноваційних структурах оновлення аграрних технологій // Теорія і практика сучасної економіки: V міжнародна наук.-практ. конф. Черкаси, 1517 вересня 2004 р. Черкаси, 2004. С. 163166. (0,18 д.а.).

35. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Аналіз функціонування інтеграційно-інноваційних структур технологічного оновлення в АПК // Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку: Наук.-практ. конф. в межах “Днів науки” в ГУ “ЗІДМУ”. Запоріжжя, 2829 жовтня 2004 р. Запоріжжя, 2004. Т. 1. С. 117118. (0,1 д.а. Особистий внесок: введено низку показників функціонування інноваційно-інтеграційних систем оновлення аграрного виробництва 0,05 д.а.).

36. Васильєва Н.К. Математична модель інноваційного середовища продуктового оновлення в агропереробній промисловості // Науковий потенціал світу `2004: Перша Міжнародна наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 115 листопада 2004 р. Дніпропетровськ, 2004. Т. 18. Математичні методи в економіці. С. 2427. (0,2 д.а.).

37. Васильєва Н.К. Мережна модель регіонального оновлення аграрних технологій // Наука і освіта `2005: VІІІ Міжнародна наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 721 лютого 2005 р. Дніпропетровськ, 2005. Т. 84. Математичні методи в економіці. С. 1012. (0,15 д.а.).

38. Васильєва Н.К. Імітаційна модель управління фінансовими ресурсами аграрного підприємства // Сучасні проблеми розвитку економіки АПК: соціально-економічні аспекти: Наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів інституту економіки за підсумками НДР в 2004 р. Дніпропетровськ, 1011 березня 2005 р. Дніпропетровськ, 2005. С. 1617. (0,15 д.а.).

39. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Реінжинірингово-логістичне забезпечення технологічного оновлення АПК в транспортному вимірі // Залізничний транспорт України. Спец. випуск. Наука в транспортному вимірі: Міжнародна наук.-практ. конф. Київ, 1113 травня 2005 р. 2005. № 3/1 (48). С. 44. (0,1 д.а. Особистий внесок: сформульовано проблему реінжинірингово-логістичного забезпечення впровадження аграрних інновацій 0,05 д.а.).

40. Васильєва Н.К. Застосування послідовного аналізу варіантів до підтримки технологічного оновлення АПК // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Міжнародний Форум молодих вчених. Харків, 1920 травня 2005 р. Харків, 2005. Т. 1. С. 135136. (0,08 д.а.).

41. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Багатокритеріальне моделювання інноваційного оновлення технічної бази в сільському господарстві // Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК: ІІ Міжнародна наук.-практ. конф. Мелітополь, 1315 червня 2005 р. Запоріжжя, 2005. С. 140141. (0,12 д.а. Особистий внесок: обґрунтовано базові принципи технологічної модернізації в сільському господарстві, виконано прикладні комп'ютерні розрахунки, здійснено економічну інтерпретацію одержаних результатів 0,06 д.а.).

42. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Нейромережна модель реінжинірингу інноваційного примноження трудового потенціалу АПК // Проблеми економічної кібернетики: Х наук.-метод. конф. з нагоди 40-ї річниці “Економічної кібернетики” в Україні. Київ, 1517 вересня 2005 р. Донецьк, 2005. С. 139141. (0,1 д.а. Особистий внесок: розроблено нейромережну модель інноваційного примноження людського капіталу в аграрному виробництві 0,05 д.а.).

43. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Застосування інформаційного моделювання до інноваційного оновлення в аграрній економіці // Математика для інженерів і економістів: проблеми викладання та застосування: ІІІ відкриті наук.-метод. читання. Херсон, 1923 вересня 2005 р. Херсон, 2005. С. 9899. (0,1 д.а. Особистий внесок: обґрунтовано системні засади аналізу інноваційного розвитку аграрного виробництва, засновані на підходах інформаційно-кібернетичного моделювання 0,05 д.а.).

44. Васильєва Н.К. Нечітка модель поширення екологізованих аграрних інновацій в умовах ринкової конкуренції // Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Міжнародна наук.-практ. конф. Львів, 2223 вересня 2005 р. Львів, 2005. С. 2728. (0,1 д.а.).

45. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Реінжинірингово-логістична концепція інноваційної модернізації аграрного виробництва // Наука та інновації `2005: Міжнародна наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 1731 жовтня 2005 р. Дніпропетровськ, 2005. Т. 9. Економічні науки. С. 2830. (0,2 д.а. Особистий внесок: запропоновано алгоритмічну процедуру реінжинірингу інноваційних бізнес-процесів в аграрному виробництві з залученням послідовного аналізу варіантів 0,1 д.а.).

46. Васильєва Н.К. Управлінський аналіз фінансового забезпечення інноваційної модернізації АПК засобами мереж Петрі // Сучасні наукові дослідження `2006: ІІ Міжнародна наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 2028 лютого 2006 р. Дніпропетровськ, 2006. Т. 26. Економічні науки. С. 7072. (0,15 д.а.).

47. Васильєва Н.К. Еколого-економічна модель оновлення аграрного виробництва в нечітких умовах // Ринкові механізми управління економікою: Наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та здобувачів Навчально-наукового інституту економіки ДДАУ за підсумками НДР в 2005 р. Дніпропетровськ, 12 березня 2006 р. Дніпропетровськ, 2006. С. 1516. (0,15 д.а.).

48. Васильєва Н.К. Моделювання міжрегіональних інноваційних контурів в аграрній галузі виробництва // Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів: Міжнародна наук.-практ. конф. в межах “Днів науки” в ГУ “ЗІДМУ”. Запоріжжя, 56 жовтня 2006 р. Запоріжжя, 2006. Т. 2. С. 6263. (0,1 д.а.).

49. Васильєва Н.К. Функціональні аспекти системного аналізу процесу інноваційного оновлення аграрного виробництва // Системний аналіз і управління: Міжнародна наук.-практ. конф. в межах “Днів науки” в ГУ “ЗІДМУ”. Запоріжжя, 56 жовтня 2006 р. Запоріжжя, 2006. Т. 3. С. 2425. (0,1 д.а.).

50. Васильєва Н.К. Моделювання інноваційного розвитку трудових ресурсів агропромислового виробництва // Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави: Міжнародна наук.-практ. конф. Луцьк, 67 жовтня 2006 р. Луцьк, 2006. С. 323324. (0,13 д.а.).

51. Макаренко П.М., Васильєва Н.К. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: ІІ Міжнародна наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 26 жовтня 2006 р. Дніпропетровськ, 2006. Т. 1. С. 6365. (0,12 д.а. Особистий внесок: запропоновано концепцію інноваційного оновлення аграрного виробництва при обмеженому фінансуванні за мережно-кластерним підходом 0,06 д.а.).

Размещено на Allbest.ru