Соціально-економічна безпека за урахування спадкового та життєдіяльнісного паритету якості життя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут демографії та проблем якості життя НАН України

Генетичний центр материнства та дитинства професора Микитенка

Соціально-економічна безпека за урахування спадкового та життєдіяльнісного паритету якості життя

Микитенко Вікторія Володимирівна Доктор економічних наук,

професор, Заслужений діяч науки і техніки України,

Головний науковий співробітник

Микитенко Дмитро Олександрович Доктор медичних наук, професор

Об'єктивним є визнати, що наразі, дискусії та обговорення на предмет визначення наукового економіко-філософського статусу категорії «якість життя», специфіки її матеріальної та духовної взаємодії в межах різних галузей науки в якості самостійної сфери духовного, соціально-економічного, медичного, екологічного та іншої природи «виробництв» у контексті забезпечення соціально-економічної безпеки як допоміжними гносеологічними засобами рефлексії сталого розвитку світу людини, протягом останнього часу, істотно посилилась. Адже, дослідження якості життя - є міждисциплінарними науково-прикладним завданням, що об'єднує соціологію, економіку, психологію і психіатрію, медицину та охорону здоров'я, екологію та навколишнє середовище, громадське здоров'я та політику соціального захисту, демографію та статистику, етику та філософію. В опрацьованих матеріалах, у загальному розумінні сутності проблеми забезпечення якості життя населення, активно підкреслюється, що це комплексна характеристика задоволення матеріальних і нематеріальних потреб населення та умов його життєдіяльності, вимірювання якої здійснюється за трьома просторовими характеристиками: глобальними, компонентними та вузькими [1; 2]. Вказане, відповідно, обумовлює потребу у визначені потенційно-факторної ієрархії та ранжування вагомості впливу чинників якості життя на рівень соціально-економічної безпеки за урахування сучасних умов життєдіяльності населення і масштабів загроз, викликів та ризиків, які, наразі, мають місце в нашій державі.

Зважаючи на жахливі демографічні й економічні проблеми України, руйнацію інфраструктури у зв'язку з військовою агресією РФ, реальний ризик провалитися у демографічну яму, спустошення та злидні, які можуть відбутися за аналогією трагічних наслідків першого геноциду в новітній історії під час війни «Потрійного Альянсу» (Парагвайська війна, 13.12.1864-01.03.1870 рр. [3]) - продуктивним є дослідження якості життя населення України та її просторових потенційно-факторних характеристик із урахуванням генетичного тягаря та умов довкілля і середовища життєдіяльності, що, наразі, є надзвичайно актуальною й важливою складовою як національної соціально-економічної безпеки, так і глобальної стратегії забезпечення життя, здоров'я та благополуччя громадян країни. Оскільки, визначальні фактори якості життя і репродукують низку найсуттєвіших аспектів, що впливають на загальний безпековий стан в країні, здоров'я, вдоволеності, самореалізації та самопочуття населення, а отже, на його соціальну й економічну продуктивність та, відповідно, уможливлюють реальний шанс визначення пріоритетності та реалізації необхідних заходів для покращання якості життя в державі. У зв'язку з глобалізацією та масштабним зростанням вимушеної міграції українців, дослідження й вимірювання якості життя в системі соціально - економічної безпеки стає вирішальним для аналізу їх адаптивності до різних середовищ, що допомагатиме у формуванні національних політик і програм, спрямованих на підтримку й інтеграцію різних груп населення. Авторське переконання ґрунтується на тому, що: якість життя загроза безпека

- генетичний тягар є важливою складовою якості життя людини і нації, загалом. Певні види хвороб та стани здоров'я особи можуть бути спричинені саме генетичними факторами, і важливо своєчасно встановити вагомість їхнього впливу на життєстійкість людини. При цьому, сучасні дослідження у цій царині дозволяють виявити на первинних етапах ризики та прийняти ефективні заходи щодо профілактики та лікування;

- умови довкілля і середовища життєдіяльності мають величезне значення для фізичного та психологічного стану людей і спільноти - оскільки, забруднене повітря, недостатня якість води, шкідливі речовини у їжі, тощо - все це впливає на здоров'я та загальний стан населення. А, визначеність у цій сфері дозволяє ідентифікувати негативні впливи та розробити стратегії їхнього уникнення;

- синхронне врахування обох міждисциплінарних аспектів (генетичного тягаря й умов довкілля) є: а) критичними у площині напрацювання ефективних програм соціального захисту та медичної допомоги, що уможливить розробку індивідуальних підходів до лікування та реабілітації пацієнтів; б) необхідними для формування стратегій превентивної медицини і громадського здоров'я (раннє виявлення осіб, які схильні до генетично обумовлених захворювань, дозволить запобігти їх розвитку або дати можливість раннього лікування); в) нагальними у контексті стабілізації та забезпечення сталого розвитку держави та її регіонів, оскільки, аналіз впливу генетичних факторів та умов довкілля на здоров'я і добробут людей - є ключовим елементом розробки стратегій збереження навколишнього середовища та просування інклюзивного й стійкого соціально-економічного розвитку держави, раціоналізації пенсійного забезпечення та мінімізації витратної частини національного бюджету.

У цій площині, дослідження якості життя населення України з урахуванням генетичного тягаря і умов довкілля:є важливим і багатогранним науково-прикладним завданням, яке суттєво впливає на різні аспекти соціально-економічної безпеки з огляду на нагальність забезпечення збалансованого розвитку суспільства, включаючи здоров'я, соціальну сферу, добробут, економічний рівень та сталість середовища; мають великий науково-прикладний потенціал не лише для поліпшення якості життя та загального добробуту, а й для стабілізації демографічної та економічної ситуації в країні.

У науковій палітрі сучасної України спостерігається дедалі системніша експлуатація терміну «якості життя», до якої вітчизняна суспільно-політична та соціально-економічна думка пропонує віднести, відповідно,об'єктивно значиму концепцію, що вбачає у якості життя населення в системі соціально- економічної безпеки визначальну роль фінансово-економічних факторів (національне багатство, доходи та витрати населення, ціни та інфляція) та показників матеріального добробуту (праця і зайнятість, житло і комунальне господарство, транспорт і зв'язок, торгівля і побутове обслуговування, науково -технічний прогрес і виробництво, тощо) [1; 4-7]. Додамо, що опора на фінансово-економічний концепт та показники матеріального добробуту стали нормою розробки дедалі більшої кількості державних і регіональних нормативно-правових актів низки міністерств України, які мають принципове суспільно -політичне й соціально-економічне значення. При цьому, що існує також і ряд ґрунтовних розробок та напрацювань за проблематикою забезпечення якості життя та формування заможного суспільства [8-12], за результатами впровадження на практиці яких і було доведено обов'язкове врахування низки «неосяжних життєво- якісних» активів населення України (у тому числі вартості людського життя і генетичного тягаря та невід'ємних прав людини на генетичне здоров'я за паритетом соціально-економічної функції «видатки- результативність»)з отриманням реального прибутку для держави від трудової діяльності осіб від успішно проведеного лікування, реабілітації чи профілактики у них вроджених вад розвитку (ВВР) й інших генетичних патологій.

Не абсолютизуючи ролі виключно медико -генетичних і життєдіяльнісних чинників у висвітленні специфіки якості життя населення України в системі соціально-економічної безпеки на державному або регіональному рівні її організації, все ж визнаємо за істинне - стійку і переважну щільність взаємодії медико-генетичних детермінант і умов довкілля та середовища життєдіяльності з національними інтересами країни, її суспільно-політичними і соціально-економічними пріоритетами, рівнем розвитку суспільства, характером державного устрою, тощо. Додамо й те, що соціально -економічна сфера нашої держави, у найширшому розумінні її змістовності, безумовно, опирається і на реальні географічні фактори (просторове розташування, розмір території, наявність чи відсутність (обмеженість) природних ресурсів, клімат, кількість і густоту населення, тощо), які також мають бути враховані при плануванні ймовірних відновлювальних та реконструктивних заходів покращання якості життя, завчасного створення необхідної медико-генетичної інфраструктури, накопичення відповідних людських і матеріальних ресурсів у контексті забезпечення достатнього рівня соціально-економічної безпеки.

Ситуація в Україні, спричинена військовою агресією Росії, призвела до економічного падіння, серйозної демографічної кризи, різкого зростання тенденції смертності населення працездатного віку, екоциду, масштабної вимушеної міграції та демографічної «ями» за умов нагромадження спотвореного генетичного тягаря, що має переважний негативний вплив на відновлення чисельності та покращання якості життя економічно активного населення. В умовах надзвичайної ситуації, медико -генетичний концепт якості життя та середовища життєдіяльності набуває першочергового значення для вирішення катастрофічних проблем держави, оскільки стає вирішальним джерелом генерування здорової спадщини і об'єктивно формує потенціал, ресурси та резерви національної безпеки, подальше дослідження якого за межами соціально-економічного аналізу, фактично, неможливе. Заважаючи на ресурсні обмеження та навалу загроз і ризиків у внутрішньому середовищі соціально-економічної системи, проведення медико- генетичного консультування та тестування, створення задовільних умов довкілля і середовища життєдіяльності - є необхідними важелями відновлення і зростання кількості економічно активного населення України. Зазначене сприятиме підвищенню загальної якості життя, забезпеченню економічної й демографічної стійкості та позитивної динаміки розвитку сучасного суспільства.

Зазвичай, у науково-прикладних дослідженнях використовують декілька класифікацій чинників якості життя, розроблених в різних галузях науки (соціології, громадського здоров'я, економіці, тощо): 1) WHOQOL (Світова організація охорони здоров'я і якості життя); 2) Економічні показники якості життя (Economic Indicators of Quality of Life); 3) Індекс якості життя (Quality of Life Index); 4) Доповнена класифікація чинників якості життя (Augmented Quality of Life Classification); 5) Соціально-економічна класифікація якості життя (Socio-Economic Classification of Quality of Life). Зазначені класифікаційні підходи дозволяють врахувати різної природи фактори впливу на якість життя населення при визначені рівня соціального благополуччя задля формування та реалізації соціально -економічної і безпекової політики. Проте, слід признати, що існують суттєві відмінності у сприйнятті та оцінці рівня якості життя в різних країнах, які пов'язані з культурними, соціальними, економічними та ін. факторами формування громадської й дослідницької думки і переконань (крім індивідуальних принципів, наявного досвіду, врівноваженості та особистої ситуації). Зокрема: а) культурні (культура країни має властиві їй цінності, переконання та пріоритети); б) економічний статус і рівень доходу впливають на доступ/забезпечення потреб, таких як харчування, житло і медична допомога, які, окремими особистостями вважаються усталеними, а для інших - ні; в) соціальна підтримка, яку отримують від родини, друзів та спільноти, може сама по собі генерувати відчуття задоволеності від життя, не зважаючи на рівень доходу; г) доступ до освіти і охорони здоров'я (якість і доступність системи освіти та меддопомоги підвищує оцінку якості життя; д) умови праці та робоче навантаження (оточення, і взаєморозуміння, гнучкість робочого графіку, робочий стрес - впливають на загальний рівень комфорту та задоволеності від життя); ж) доступ до природних ресурсів і зелених зон (НПС впливає на психологічний стан особистості та її здоров'я; тощо).

Наразі, для дослідження й оцінювання соціально-економічної безпеки за домінантами якості життя населення України, яке потерпає від військової агресії РФ, постійних обстрілів, що призвело до демографічної, економічної й екологічної «ями», нестійкості функціонування національного господарства та руйнації критичної інфраструктури, розроблення комплексу дієвих державних механізмів і заходів, можливих для реалізації в ресурсних обмеженнях у воєнному та повоєнному періодах стало надзвичайно актуальним у контексті об'єктивізації, адекватного сприйняття й підвищення рівня соціального благополуччя. Тож, для аналізу у цій площині використаємо класифікацію «чинників здоров'я і якості життя», про перевагу якої стверджує Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Це наступні конститутивно-ключові чинники: І) 10,0% - якість медичної допомоги та соціально-економічні фактори, які включають економічний статус, освіту, рівень зайнятості, доступ до житла; ІІ) 40,0% - спосіб та стиль життя особистості, що включає дієту, фізичну активність, вживання алкоголю та нікотину, а також інші особисті звички; ІІІ) 25,0% - спадковість (генетичні чинники) і все, що пов'язане з фізіологією і генетикою особистості; ІУ) 25,0% - умови довкілля і середовище життєдіяльності, що включає такі фактори, як якість повітря, вода, життєвий простір, а також доступ до природних зон відпочинку, умови виникнення зовнішніх стресових ситуацій; тощо.

Відмітимо, що кількісні зміни вагомості впливу в Україні двох останніх факторів суттєво зросли з часом, зважаючи на трансформації й нестійкість внутрішнього та зовнішнього середовища. Розглянемо ці ключові чинники, що у значній мірі впливають, наразі, на якість життя населення України:

- по-перше, це «умови довкілля і середовище життєдіяльності» в Україні - його частка потягом останнього часу збільшилась (до 32,0%), що обумовлено не лише зростання масштабів забруднення навколишнього природного середовища (НПС) та екоциду під час війни, ай у зв'язку з поширенням епігенетичних захворювань у населення. Останні спричинені посттравматичними станами: за час військової агресії РФ вже понад 300 тис. українців отримали інвалідність; травмовані військовослужбовці та жителі України мають постійний біохімічний розлад, пов'язаний із агресивним впливом НПС й військовою агресією, що призводить до депресії та виникнення аутистичних станів і психосоматичні розладів. Пов'язані вони і звживаними ліками та депресантами. Це призводить до аутистичних станів як у дорослих, так і у дітей. Вказане стало найвагомішим чинником виникнення у дітей, народжених від батьків з стабільним стресовим станом, розладів аутистичного спектру (РАС). Їх не можливо вилікувати, а лише, з часом, скоригувати й адаптувати до життя. Але реабілітація заповедінкової та психосоматичної патології й відновлення адекватного самопочуття, вимагає суттєвих витрат як на надання специфічних послуг особам із розладами аутистичного спектру, так і їх адаптації, а також на впровадження нової медико -технологічної документації та стандартизації медичної допомоги при РАС, введення нових клінічних протоколів; тощо.

Отже, українське суспільство вимушене розглядати проблеми формування психічного здоров'я, які наразі постійно зростають, і шукати й реалізовувати шляхи його корекції. Це можливе лише при міждисциплінарній активності, що охоплюватиме діяльність, спрямовану на створення якісних життєвих умов і НПС, які б підтримували психічне здоров'я нації. В Україні на 2022 р. зареєстровано 164 тис. дітей з інвалідністю. За даними Міжнародного центру розвитку дитини Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у 2023 р.

- прогнозується понад 200 тис дітей з інвалідністю (з них 80 тис. з тяжкою), а 1,0 млн дітей у повоєнному періоді потребуватиме постійного медико-педагогічного супроводу. Вказана ситуація суттєво погіршується і через психотравмуючі фактори (військові дії РФ). Внаслідок значних руйнувань, знищення умов для нормальної життєдіяльності мільйони українців стали біженцями та переселенцями. Виникаючі внаслідок цього посттравматичні стресові розлади (ПТСР) негативно позначаються на стані здоров'я населення, у т.ч. і у дітей, значно ускладнюють соціально-психологічну адаптацію усієї нації та якість життя;

- по-друге, це «спадковість (генетичні чинники)» - зважаючи на демографічну «яму» та обмеженість бюджету, вагомість цього чинника щорічно з 2004 р. зростає з середньорічним темпом 0,8%о. Тож, нагальною є потреба у елімінуванні його впливу, а, отже вимагаються дії щодо раціоналізації державної політики у напрямі покращання системи медико-генетичної допомоги і забезпечення доступності до неї [12; 14] - територіально лише 28,8% можуть користуватися, фінансово - 16,9%. Генетичні патології визначають та суттєво впливають на якість життя, смертність, зменшення дохідної частини національного бюджету, взаєморозуміння у соціумі та рівень соціального благополуччя. Однак, має місце негативна динаміка у виникненні масштабу генетичних патологій серед населення України з накопиченням патологічних генів, порушенням оптимуму внутрішньо популяційної гетерозиготності, що й обумовлює нарощення шкідливого тягаря генетично зумовлених репродуктивних втрат і вродженої патології [14] (табл. 1).

Таблиця 1

Основні генетичні патології та захворювання*

Джерело * Систематизовано у табличному вигляді за даними [8-12; 14-16]

Кожна із запропонованих до розгляду двох змістовних конструкцій найвагоміших, на сучасному етапі розвитку соціально-економічної системи України, чинників якості життя (генетичного тягаря та умов довкілля і середовища життєдіяльності), потребує самостійного осмислення, визначення та оцінювання як в якості соціально-економічного потенціалу країни, так і потенціалу, який може істотно коригувати прикладні грані застосування «національного інтересу» та «національного пріоритету», насамперед за номограмою по часовій осі з «елімінуванням депопуляції», «регенерацією економіки» і «відновленням стійкості українського державотворення». Вказане не позбавляє нагальної активізації продуктивності функціонування і самої системи охорони здоров'я, оскільки вона також має бути вирішальним життєво важливим пріоритетом як української стратегії якості життя, так і соціально -економічної безпеки. Автори об'єктивно вважають комплексними як макро-, так і мікро- соцієтальні, економічній організаційні проблеми [17], без вирішення яких національна безпека і поступальний розвиток держави - неможливий.

Визнаємо, що за науково-прикладними розробками [14], де за обрахунками (на 2017 р.) методом розрахунку еквіваленту вартості людського життя шляхом оцінки економічного прибутку держави від збереження трудової діяльності особи внаслідок успішного лікування/профілактики генетичної аномалії [11; 14; 18] - за моделями [19] встановлено: обсяг збитку (у людино-роках)для України лише внаслідок генетично-зумовлених втрат (перервана вагітність, мертво народження, рання неонатальна смерть) становили 1 300 тис. л/р, що визначує обсяг недоотриманого доходу державного бюджету у зв'язку з втраченою працездатністю від реалізації генетичного тягаря - на рівні 9,8 млрд дол США.

Ще ключовою рубрикою - є втрати за найпоширенішими генетичними захворюваннями з пізньою маніфестацією(30-40-50 років - це 8,0-9,0% населення). В Україні фіксується понад 2,0 млн таких хворих (8,0-9,0% обумовлене тим, що генетичні обстеження проводилися лише за бажанням і фінансовими можливостями самих пацієнтів - реально ж, в Україні осіб із генетичними патологіями у багато разів більше [16]). Із цієї структури пацієнтів більш ніж 400 тис. осіб з інвалідністю. Отже, за урахуванням вартості людського життя (в Україні), витрат на виховання, охорону здоров'я, освіту, стажування, підвищення кваліфікації (тощо) цієї групи населення - бюджет України лишається щорічно понад 3,0 млрд дол США. І це без урахування фінансових збитків від надання цілого комплексу специфічних медичних і соціальних послуг, забезпечення осіб із інвалідністю, які страждають на генетичні патології.

Додамо до вказаних вище втрат державного бюджету ще й суттєві витрати на лікування генних мутацій в ДНК за спінальною м'язовою атрофією (СМА). Засвідчимо, що за Наказом МОЗ України [13] рекомендований до проведення Державний неонатальний скринінг (на 22 генетичних захворювання) - має суттєвий недолік:він хоча і введений, але не забезпечено лікування не лише СМА, а, взагалі, орфанних/рідкісних захворювань. Поряд із цим, відсутня державна фінансова підтримка пацієнтів і психологічна допомога для батьків із дітьми, хворими на СМА. Тобто, Державний неонатальний скринінг введений без забезпечення ні самого лікування (лише частково для СМА), ні придбання ліків (Довідково: для лікування СМА: 1) препарат «Zolgensma» (отримали двоє українських дітей до 2-х років) він що блокує генетичну причину виникнення СМА, лагодячи ген, який відповідає за появу захворювання, вартість флакону -2,5 млн дол. США; 2) «Рисдиплам»: флакон - 250 тис. грн. (приймається по життєво) допомагає частково нівелювати ознаки захворювання дорослим і діткам, м'язи яких поступово атрофуються і перестають функціонувати через важку хворобу; 3) «Spinraza» (ампула - 100 тис дол США): перші дози у 2023 р. отримано 3 пацієнтами (приймається по життєво: перші чотири дози - накопичувальні з інтервалом у 14 днів, далі - підтримувальні ін'єкції що 4 місяці). Для України, де декілька тисяч дітей лише зі СМА ІІ типу, 150 ампул, придбаних у 2023 р. за рахунок бюджету для терапії СМА - лише капля (лише у невеликої кількості дітей є шанс дожити до зрілого віку). Із СМА І типу - діти не проживають більше 2-х р. СМА ІІІ і IV типу впливає на тривалість життя і потребує також постійного агресивного лікування мутацій.). А, вартість лікування генетичних захворювань найдорожча у світі (без лікування такі пацієнти не можуть жити довго).

Тому, визнаємо: а) витрати на лікування генетичних захворювань і мутацій в ДНК та ліки - вельми коштовні (як для населення, так і для державного бюджету, який на 100,0%, наразі, залежить від зовнішніх партнерів/ запозичень); б) збитки (у люд.-роках) для держави внаслідок лише генетично-зумовлених втрат (перервана вагітність, мертво народження, рання неонатальна смерть) та обсяг недоотриманого доходу держбюджету через абсолютно втрачену працездатність від реалізації генетичного вантажу - най масштабніші; в) втрати національного бюджету від найпоширеніших генетичних захворювань із пізньою маніфестацією (у 30-40-50 років) - більше, ніж, істотні (!); г) витрати з бюджету на надання соціальних послуг особам з інвалідністю, які страждають на генетичні патології та на обслуговування осіб із розладами аутистичного спектру, а також реабілітацію і супровід дітей із обмеженням життєдіяльності - важким тягарем лежать на пенсійному фонді та не забезпечені пенсійним страхуванням, яке могло б бути, за умов економічно активного життя цих осіб.

За урахування сучасних умов і ресурсних обмежень, які наразі мають місце в Україні структура чинників якості життя суттєво трансформувалась: 32,0% - спадковість (генетичні чинники); 32,0% - умови довкілля і середовище життєдіяльності; 10,0% - якість медичної допомоги та соціально-економічні фактори; 26,0% - спосіб та стиль життя особистості. У цьому зв'язку, автори дослідження мають переконання у тому, що:

По-перше: методику розрахунку еквіваленту вартості людського життя шляхом оцінки економічного прибутку держави від збереження трудової діяльності особи внаслідок успішного лікування/профілактики виникнення генетичної аномалії [14], слід доопрацьовувати - для подальшого її використання з метою: а) обґрунтування економічної ефективності медико-генетичної допомоги та інших лікувально- профілактичних заходів хворих на генетичні патології; б) раціоналізації пенсійного забезпечення; в) формування і реалізації нової соціальної політики в державі (за прикладом країн, що вже мають досвід у площині генетичного консультування); г) підвищення якості життя населення; д) трансформації концептуальних підходів до психологічної підтримки пацієнтів та об'єктивізації й якісного сприйняття ними рівня соціального благополуччя;

По-друге: є потреба у розробленні, адекватного реальним процесам і умовам України, методичного підходу до оцінювання-прогнозування вартості життя, що допоможе у діагностиці результативності та регулюванні діяльності системи охорони здоров'я, розробленні нового концепту забезпечення якості життя в державі. Адже, наразі, існують різні методики і підходи до оцінки вартості життя (Довідково: використовують методики оцінки: а) собівартості життя (Value of Statistical Life, VSL), яку розроблено на основі оцінок, за якими визначається скільки суспільство готове витратити на запобігання одній передбачуваній смерті (за економічними моделями, які враховують рівень доходу і ризику); б) додаткової продуктивності (Value of a Statistical Life Year, VSLY): оцінюється вартість додаткового року життя (для оцінки ефективності медичного втручання і лікування). Поряд із цим, використовуються у методичних підходах до оцінки вартості життя і специфічні критерії, які пов'язані з конкретними ризиками та захворюваннями або ж в залежності від конкретних екологічних чи медико-соціальних ризиків (вплив забруднення НПС або витрати на лікування конкретних хвороб), їх використовують у економіці, медицині та управлінні для прийняття рішень при алокації ресурсів чи розробці відповідного типу стратегій у площині покращення якості життя. При цьому, слід вказати на те, що існуючі оцінки є лише апроксимаціями та не враховують як внутрішньої, так і зовнішньої цінності життя кожної окремої особи, індивідууму. І, основне, вартість життя значно коливається в залежності від країни, її соціально- економічних умов, рівня життя й освіти, культурних особливостей, тощо. У різних країнах існують власні програми та методології оцінки вартості життя населення, що є специфічними для їхніх умов, контексту та потреб, зокрема ті, які наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Головні рубрики для оцінювання вартості життя населення за усталеними методичними підходами *

Джерело * Систематизовано у табличному вигляді авторами за [19; 20]

Загально прийнято використовувати у розрахунках вартості життя "Value of Statistical Life" (VSL), за яким вимірюється, скільки суспільство готове витратити на запобігання однієї передбачуваній смерті, так: (Довідково: Вартість життя коливається в залежності від методології та параметрів, які враховуються (для грошової оцінки життя). Точні цифри можуть різнитися, оскільки кількісні значення надаються для ілюстрації певних концепцій, розуміння соціально-економічних проблем, у публічній політиці, для аналізу ризиків. Вони є інструментами для обґрунтування управлінських рішень при поділі/перерозподілі ресурсів та розробки певного типу стратегій.) 1) у США, оцінки за VSL коливаються від 7,0-10,0 млн дол США (показник варіюється в залежності від методології); 2) вартість життя у Польщі є значно нижчою, порівняно з США: становить від 1 до 2 мільйонів доларів США%; 3) в Україні, як країні з меншим рівнем економічного розвитку і вартість життя ще менша: від 100-500 тис. дол США. Звернемо увагу на те, що на сьогодні в Україні не існує офіційно визнаної та адекватної методики визначення вартості людського життя [20], тож слід використати її для розрахунків і, надалі, удосконалити з урахуванням нарощення загроз і ризиків життю населення, для того, дати остаточну оцінку вартості людського життя в нашій державі.

По-третє: в Україні, для зменшення репродуктивних втрат та витраті так обмеженого бюджету, слід на законодавчому рівні ввести обов'язкове генетичне тестування й консультування, використовуючи досвід Ізраїлю(за проблемою виявлення генетичних патологій у населенняв країні діє закон, що передбачає обов'язковий генетичний скринінг для пар, які мають намір одружитися / створити спільну сім'ю). Розроблений і прийнятий в Україні Закон має бути неухильним для виконання і призначений для: встановлення ризику виникнення у спільної дитини генетичних хвороб та ВВР; виявлення носіїв генів, які можуть бути передані нащадкам (якщо обидва члени пари є носіями генів певного захворювання, то їхні діти - успадкують); діагностики орфанних загрозігенетичних захворювань із пізньою маніфестацією (в Ізраїлі закріплено відповідний генетичний скринінг директивно [21]) (Довідково: окремі країни світу також мають законодавчі акти та нормативні рекомендації щодо проведення генетичного скринінгу, але рівень обов'язковості і його обсяги - варіюються: в США і Канаді, існують рекомендації для генетичного скринінгу для певних генетичних хвороб, особливо для спільнот, де існує виражена генетична спадковість: у країнах ЄС існують добровільні програми генетичного скринінгу для вагітних жінок, спрямовані на виявлення спадкових вад розвитку у плоду та прийнято положення щодо проведення генетичного скринінгу для попередження генетичних спадкових патологій у населення.).

По-четверте: щоб забезпечити ефективність процесу регенерації демографічного та економічного станув Україні, підвищення якості життя і благополуччя та сформувати здорове суспільство (у фізичному і у психічному розумінні)слід прийняти до уваги та реалізувати на практиці всі складові, які дозволять забезпечити здоров`я нації та якість життя населення держави, намагаючись синхронно виконати чотири ключові умови підвищення рівня соціально-економічної безпеки (табл. 3).

Таблиця 3

Основні умови забезпечення якості життя населення України та здоров'я нації в системі соціально-економічної безпеки *

Джерело * Сформульовано та обґрунтовано авторами дослідження

Підсумовуючи, визнаємо що ситуація в Україні, спричинена військовою агресією Росії, депопуляцією та екоцидом, призвели до катастрофічних проблем та руйнування економіки, серйозної демографічної кризи і масштабної демографічної ями, що має негативний вплив на чисельність і якість економічно активного населення. В умовах такої надзвичайної ситуації є необхідність:

1) при ідентифікації та обґрунтуванні індикаторів соціально-економічної безпеки врахувати такі виміри якості життя як «генетичний тягар» та «агресивність умов довкілля і середовище життєдіяльності»;

2) забезпечити синхронну реалізацію тріади заходів і механізмів «композитної дії» за такими площинами:

- перша: широке проведення медико-генетичного консультування та тестування, що набуло надважливого значення, зокрема щодо: а) забезпечення здоров'я та економічної ефективності населення: медико-генетичне консультування та тестування допомагають виявити потенційні генетичні проблеми і ризики для здоров'я і, відповідно, дозволяє своєчасно вживати заходів для попередження, діагностики та лікування захворювань, що впливають на працездатність та якість життя; б) мінімізації спадкових ризиків: при демографічній кризі особливо важливо запобігти поширенню спадкових захворювань, які передаються від батьків до дітей, а медико-генетичні консультації дозволять індивідам зрозуміти свій генетичний фон та приймати усвідомлені рішення щодо планування сім'ї й виховання дітей; в) стимулювання розвитку інноваційної економіки: здорове та продуктивне населення є основою для розвитку інноваційної економіки, хоча, природні обмеження, такі як генетичні фактори, впливають на потенціал економічного зростання - тож, медико-генетичні консультації дозволять населенню зрозуміти свої можливості та потенціал, що стане основою для підвищення економічної активності; г) оптимізації соціально-економічних витрат: забезпечення своєчасного та правильного медично-генетичного консультування допомагає уникнути серйозних витрат на лікування і реабілітацію в майбутньому - тобто, попередній аналіз дозволяє розробити ефективні стратегії профілактики та лікування;

- друга: комплексу заходів у напрямі елімінування деструктивного впливу на умови довкілля і середовище життєдіяльності населення, зокрема, щодо виконання завдань: а) дієвої екологічної політики та охорони навколишнього середовища: проведення природоохоронних заходів для зменшення забруднення НПС, розроблення та впровадження стратегій відновлення екосистем і збереження біорізноманіття; б) охорони здоров'я та медичної допомоги: розвиток системи медичної допомоги, що включає в себе ранню діагностику та ефективне лікування (у т. ч. генетичних патологій) залежно від впливу екологічних і психологічних чинників; в) соціальної підтримки та програми соціального захисту: забезпечення допомоги та підтримки вразливим групам населення, зокрема сім'ям, які постраждали внаслідок демографічної кризи; г) стимулювання демографічної обороноздатності: розвиток програм та ініціатив для підтримки сімей та збільшення кількості народжень; д) участі громадськості та інформаційної кампанії щодо: посилення усвідомленості суспільства з проблем демографії та екології, а також популяризація здорового способу життя; ж) науково-прикладних досліджень та моніторингу: проведення досліджень за пріоритетними об'єктами докладання зусиль задля визначення конкретних причин та ефективних заходів для подолання комплексних проблем.

Приведений бінарний комплекс заходів щодо покращання якості життя має бути ретельно й поетапно спроектовано та реалізовано в рамках єдиної комплексної стратегії, враховуючи конкретні потреби і особливості ситуації, в якій опинилась Україна. Важливо, щоб у цих процесах брав участь увесь спектр суспільства, урядові та неприбуткові організації, експерти, науковці та активні громадяни. Отже, враховуючи специфічність загрозливої ситуації в усіх сферах економічної діяльності при ресурсних обмеженнях, слід вжити й мульти-дисциплінарні заходи за комплексною стратегією якості життя задля виходу з масштабної кризи за третьою соцієтальною площиною: а) стимулювання народжуваності: впровадження різноманітних програм підтримки сімей із дітьми, включаючи матеріальну допомогу, лікарняні та декретні виплати, пільги на освіту та здоров'я дітей; б) розвиток освіти та науки: забезпечення доступу до високоякісної освіти та створення сприятливих умов для наукового розвитку; в) забезпечення якісної медичної допомоги: розвиток медичної інфраструктури та програм із підвищення медичної грамотності; г) створення сприятливого економічного середовища: залучення інвестицій, створення нових робочих місць, підтримка малого та середнього бізнесу; д) соціальна підтримка вразливих груп: поліпшення системи соціального захисту, підтримка пенсіонерів, людей із обмеженими можливостями та інших вразливих категорій; ж) розвиток громадського здоров'я та медичної науки: проведення наукових досліджень у сфері медицини та розробка програм профілактики та лікування хвороб; з) екологічні заходи та охорона НПС: реалізація програм з екологічної безпеки, зменшення забруднення НПС та збереження природних ресурсів; к) інформаційно- просвітницькі кампанії: посилення свідомості громадян щодо проблем демографії та сприяння змінам у ставленні до сім'ї та народження дітей; л) створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та інновацій: підтримка стартапів, розвиток технологічних та інноваційних галузей.

Важливо підкреслити, щоб приведена тріада комплексних просторових заходів і механізмів мають бути розробленими та адаптованими до конкретних умов і потреб України, та синхронно реалізованими у співпраці при ущільненні взаємодії з усіма сферами суспільства і економічної діяльності [22].

Отже, відносна прогнозованість деструктивних демографічних і соціально-економічних перетворень в Україні, яка була властива їй ще до 2000-х рр., у третьому тисячолітті змушена переживати з 24.02.2022 р. нелінійний катастрофічний процес змістовного коригування, безпосередньо, в ході реалізації численних загроз і викликів РФ національному варіанту державності та захисту національного суверенітету і суспільно-політичної цілісності в ресурсних обмеженнях. Внутрішні причини зламів і перекосів у віковій структурі населення доповнюються не менш істотними міграційними процесами та медико-генетичними чинниками і тягарем, екоцидом, загрозливими умовами довкілля та середовища життєдіяльності, що призводять ще до більшого зростання смертності з перспективою перетворення цих потенційно -факторних детермінанту вирішальні фактори набуття Україною надзвичайно низького рівня якості життя у змістовному просторі власних соцієтальних та соціально-економічних програм. При цьому, сучасні, так звані «демократичні» економічні, демографічній суспільно-політичні перетворення в країні мають перспективу набуття ними сталих недоброякісних вимірів. І, це реальність спотвореної еволюції нашої держави. Все очевиднішою стає перспектива другої хвилі (з 2000 рр.) генерування ознак як демографічної, так і економічної «ями», що означатиме для України - остаточну втрату ще й етнічного фундаменту і повний занепад соціально-економічної системи. За таких обставин забезпечення якості життя населення України має нагально стати реальним напрямом державотворення, а не його суб'єктивно усвідомленим збоченням окремих політичних сил.

Джерела

1. Walter Radermacher, Walter (Director General of Eurostat; Chief Statistician of the EU). Measuring prosperity and quality of life / Keynote Speech at the Austrian Federal Ministry of Finance in Vienna, May 2010. Режим доступу до ресурсу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/gdp_and_beyond/documents/wr_speach.pdf.

2. Вимірювання якості життя в Україні: Аналітична доповідь / [Е. М. Лібанова, О. М. Гладун, Л. С. Лісогор та ін.]. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України, 2013. 50 с.

3. War of the Triple Alliance // Encyclopedia Britannica. Режим доступу до ресурсу: https://www.britannica.com/event/War-of-the-Triple-Alliance.

4. Якість життя населення регіону: аналіз, прогнозування, соціальна політика - Одеса: Одеський національний економічний університет МОН України, 2012. 312 с.

5. Дзюба І. В. Категорія рівня життя населення: сучасний підхід / І. В. Дзюба // Статистика України. 2004. №1. С. 68-71.

6. Богданова Т. І. Якість життя населення - як мета політики соціально-орієнтованої держави / Т. І. Богданова // Вісник соціально-економічних досліджень. 2009. №37. С. 8-15.

7. Новікова О. Ф. Оцінка якості трудового життя за умов цифровізації економіки: стан та тенденції розвитку / О. Ф. Новікова, Л. Л. Шамілева, О. О. Хандій // Журнал Європейської економіки, 2021. Том 20. № 3 (78). С. 387-408.

8. Забезпечення здоров'я населення як пріоритет при формуванні заможного суспільства та конкурентоспроможної економіки в державі / [О. І. Тимченко, В. В. Єлагін, О. В. Линчак та ін.] // Управління розвитком трудового потенціалу України / [Г. Г. Савіна, О. І. Тимченко, В. В. Єлагін та ін.]. Херсон: ХНТУ, 2010. (ПП Вишемирський В. С.). С. 317-346.

9. Генофонд і здоров'я: вроджені вади нервової системи - поширеність серед новонароджених, чинники ризику виникнення, профілактика / [О. І. Тимченко, О. В. Линчак, О. О. Полька та ін.]. Київ: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. Марзєєва НАМН України», 2011. 166 с.

10. Генофонд і здоров'я: вроджені вади розвитку серед новонароджених / [А. М. Сердюк, О. І. Тимченко, Т. М. Поканевич та ін.]. Київ: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. Марзєєва НАМН України», 2012. 571 с. (МВЦ «Медінформ»).

11. Генофонд і здоров'я: природний і штучний добір серед населення України / [О. І. Тимченко, О. В. Линчак, О. О. Полька та ін.]. Київ: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України», 2015. 268 с. (МВЦ «Медінформ»).

12. Ковальова О. М. Медичні та етичні аспекти генетичного тестування і консультування / О. М. Ковальова, Д. О. Микитенко. Київ: Міжнародний науково-технічний університет ім. Юрія Бугая, 2020. 194 с. (ПП Вишемирський В. С.).

13. Міністерство охорони здоров'я України: Наказ від 01.10.2021 за № 2142 «Про забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні». Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1403-21#Text.

14. Микитенко Д. О. Реорганізація національної медико-генетичної служби в умовах соціально-економічних трансформацій / Д. О. Микитенко. Київ: Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая, 2017. 304 с. (ПП Вишемирський В. С.).

15. База даних ВООЗ «Здоров'я для всіх» [Електронний ресурс] // Європейський портал інформації охорони здоров'я. 2022. Режим доступу до ресурсу: https://gateway.eUro.who.int/rU/datasets/eUropean-health-for-all-database/#mortality-based-indicators.

16. Тимченко О. І. Здоров'я населення в Україні: сьогодення і перспективи / О. І. Тимченко. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. 2009. №8. С. 145-147.

17. Микитенко В. В. Деонтологічні питання медико-генетичного консультування у контексті реалізації соціально-економічної моделі розвитку України / В. М. Бадюк, В. В. Микитенко, Д. О. Микитенко // Економіка і право охорони здоров'я. Київ: ДУ «Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров'я України»», 2019. №1 (9), 2. С. 17-27.

18. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я «Профілактика гомоцистеїн-асоційованої патології вагітних і плода» / [Ю. Гречаніна, О. Єфименко, Е. Пацкун та ін.]. Київ: Укр_Медпатентінформ, 2010. 30 с. («Гігієна навколишнього середовища»). (19; 194).

19. Микитенко Д. О. Моделі оцінювання-прогнозування вартості життя для діагностики та регулювання діяльності системи охорони здоров'я України / Д. О. Микитенко // Соціальні аспекти процесів глобалізації та інтеграції / [Г. Г. Савіна, О. І. Тимченко, О. В. Линчак та ін.]. Том ІІІ. Херсон - Прага: ХНТУ, 2010. (ПП Вишемирський В. С.). С. 121-133.