Оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму Івано-Франківської області

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра туризму, рекреації та регіонального розвитку

Оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму Івано-Франківської області

Данилейчук Р.Б., к.е.н., доцент

Топольницька Т.Б., к.е.н., доцент



Анотація

У статті запропоновано розглядати потенціал галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери окремої території як сукупність існуючих можливостей і ресурсів, які включають природні, людські, інформаційні, інфраструктурні та інші, що можуть бути спрямовані на розвиток туристично- рекреаційного бізнесу з метою отримання певної соціально-економічної вигоди, доходу та прибутку. Крім економічної складової, необхідно враховувати ще два ключові аспекти: соціальний та екологічний, оскільки збалансований розвиток туристично-рекреаційної сфери повинен базуватися на трьох вимірах сталого розвитку, які відповідають Цілям сталого розвитку.

Визначено, що збалансовані основи регіонального розвитку в галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери підкреслюють важливість взаємодії людини з природою і між собою, спрямовані на задоволення потреб у відновленні фізичного та психічного здоров'я нинішніх та майбутніх поколінь через створення та споживання туристично-рекреаційних послуг. Процеси регіонального розвитку повинні ґрунтуватися на дбайливому використанні та відновленні ресурсів природного середовища, а також підтримці соціально- культурних цінностей та історичної спадщини, що формують культурне надбання окремих територій та їх мешканців.

Проведено аналіз методологічних підходів до оцінки ефективності використання потенціалу галузі туризму та курортів у регіонах. Вдосконалено процес комплексної оцінки використання цього потенціалу, який включає п'ять етапів, хоча їх кількість може змінюватися під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Проведено систематизацію сукупних показників структурних зрушень у сфері курортів та рекреації. Вдосконалено систему динамічних основних та додаткових показників для оцінки збалансованого розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери.

Розроблено теоретико-методичні підходи до оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму в Івано- Франківській області. Обґрунтовано актуальність цієї проблеми та визначено стан ресурсної бази туристичної галузі в області. Розглянуто основні напрями розвитку туристично-рекреаційної сфери, а також виявлено проблеми, пов'язані з оцінкою туристичного потенціалу. Встановлено, що подальші дослідження в цій сфері повинні зосередитися на розробці ефективних стратегій для сталого розвитку туризму в регіоні.

Ключові слова: відпочинковий рекреаційний туризм, ресурсна база туризму, оцінювання ефективності використання ресурсів, регіон.



Abstract

Assessment of the efficiency of using the resource base of recreational tourism in the Ivano-Frankiv region

Danyleichuk R.B., Topolnytska T.B., C. Econ. Sci., ass. professor, associate professor of the Department of Tourism, Recreation and Regional Development, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

The article proposes to consider the potential of the tourism industry and the resort-recreational sphere of a separate territory as a set of existing opportunities and resources, which include natural, human, informational, infrastructural and other resources that can be directed to the development of the tourism-recreational business in order to obtain a certain socio-economic benefit, income and profit. In addition to the economic component, it is necessary to take into account two more key aspects: social and ecological, since the balanced development of the tourism and recreation sphere must be based on three dimensions of sustainable development that correspond to the sustainable development goals.

It was determined that the balanced foundations of regional development in the field of tourism and the resort-recreational sphere emphasize the importance of human interaction with nature and with each other, aimed at meeting the needs for restoring the physical and mental health of current and future generations through the creation and consumption of tourism-recreational services. The processes of regional development should be based on the careful use and restoration of natural resources, as well as the support of socio-cultural values and historical heritage that form the cultural heritage of individual territories and their inhabitants.

An analysis of methodological approaches to assessing the effectiveness of using the potential of the tourism industry and resorts in the regions has been carried out. the process of comprehensive assessment of the use of this potential has been improved, which includes five stages, although their number may change under the influence of external and internal factors. Aggregate indicators of structural shifts in the sphere of resorts and recreation have been systematized. the system of dynamic main and additional indicators for assessing the balanced development of tourism and the resort and recreation sphere has been improved.

Theoretical and methodological approaches to the evaluation of the effectiveness of the use of the resource base of recreational tourism in the Ivano-Frankivsk region have been developed. The relevance of this problem is substantiated and the state of the resource base of the tourism industry in the region is determined. The main directions of the development of the tourist and recreational sphere were considered, and problems related to the assessment of the tourist potential were also identified. It was established that further research in this area should focus on the development of effective strategies for the sustainable development of tourism in the region.

Keywords: recreational tourism, resource base of tourism, evaluation of efficiency of resource use, region.



Постановка проблеми

Оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму Івано-Франківської області є ключовим для забезпечення сталого розвитку регіону та задоволення потреб місцевого населення і туристів.

Дослідження процесів оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму Івано-Франківської області є вкрай актуальним з кількох причин:

1) розвиток туризму як галузі економіки: туризм є важливою складовою глобальної економіки, і розвиток туристичної інфраструктури може сприяти збільшенню прибутковості регіону;

2) підвищення привабливості регіону: ефективне використання ресурсів для туризму може зробити область більш привабливою для туристів, що призведе до збільшення туристичного потоку і, відповідно, до зростання доходів місцевих жителів;

3) збереження природних ресурсів: оцінка ефективності використання ресурсів туризму допоможе забезпечити стале використання та охорону природних ресурсів області;

4) розвиток інфраструктури: дослідження може виявити потреби в подальшому розвитку туристичної інфраструктури, такої як готелі, ресторани, дороги, маршрути та інші сервіси;

5) підвищення конкурентоспроможності: розуміння ефективності використання ресурсів туризму дозволить Івано-Франківській області конкурувати з іншими регіонами на туристичному ринку [1, c. 499-500].

Ресурсна база відпочинкового рекреаційного туризму Івано- Франківської області є досить потужною та включає різноманітні природні, культурні та історичні об'єкти, що приваблюють туристів. До природних ресурсів належать гірські ландшафти Карпат, які забезпечують можливості для активного відпочинку, такі як гірські велосипедні тури, піші прогулянки, альпінізм і лижний спорт. Крім того, область багата на природні річки, озера та водоспади, які створюють унікальні можливості для водних видів відпочинку. Культурно-історична спадщина області включає старовинні замки, церкви, музеї та інші архітектурні пам'ятки, які пропонують туристам можливість поглибленого ознайомлення з історією та культурою регіону. Також до ресурсної бази належать різноманітні ресторани, готелі, санаторії та інші об'єкти гостьового прийому, які забезпечують комфортний та різноманітний відпочинок для туристів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про важливість та популярність наукових досліджень, які стосуються оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму на рівні регіону свідчать численні публікації вітчизняних та зарубіжних авторів [1-12]. В їх переважній більшості оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму регіону включає:

1) оцінку потенціалу: визначення рівня доступності та якості природних, культурних, історичних та інших ресурсів для розвитку туризму в регіоні;

2) визначення ефективності використання: оцінку того, наскільки ефективно та продуктивно використовуються ці ресурси для розвитку туристичної індустрії;

3) здійснення прогнозування: прогнозування потенційного розвитку туризму в регіоні на основі аналізу використання ресурсів та їх потенціалу;

4) ідентифікацію проблемних сфер: виявлення та аналіз проблемних аспектів використання ресурсів та їх впливу на розвиток туристичної галузі;

5) формулювання стратегій розвитку туризму в регіоні на основі виявлених результатів оцінювання ефективності використання ресурсної бази.

Мета статті. Метою оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму Івано-Франківської області є з'ясування ступеня ефективності та продуктивності використання природних, культурних та історичних ресурсів для розвитку туристичної галузі з метою забезпечення сталого та збалансованого розвитку регіону.



Виклад основного матеріалу

природний культурний історичний рекреаційний туризм іванофранківський

Для створення моделі збалансованого розвитку регіону в туристичній галузі та курортно-рекреаційній сфері важливим етапом є оцінка ефективності використання наявного потенціалу. З цієї причини дослідження методичних підходів до оцінки потенціалу туристичної галузі та курортно-рекреаційної сфери регіону є не лише важливим, але й необхідним процесом. Це дозволяє забезпечити раціональне використання ресурсів і сприяти сталому розвитку регіону.

Жваненко С.А. підкреслює, що рекреації мають значний вплив на економічний простір, який проявляється через прямі та зворотні зв'язки і взаємозалежності. Так, розвиток рекреаційної економіки сприяє прогресу економічного простору в курортно-рекреаційних зонах, впливаючи на природні ресурси, виробничі сектори, та соціально-економічні умови. Це призводить до еволюції та якісних змін у економічному просторі, завдяки впровадженню передових технологій використання природних ресурсів, екологічних методик та підходів. Такі зміни охоплюють не лише сферу курортології, а й впливають на регіональну економіку курортів як на національному, так і на місцевому рівнях. Як наслідок, збільшується рівень доходів населення в рекреаційних зонах і підвищується якість сервісу, що надається. В той же час, курортно-рекреаційні території відіграють важливу роль як чинник розвитку економіки регіону і країни в цілому. Завдяки стратегічно обґрунтованій та ретельно спланованій практиці проектування бізнесу на таких територіях, відбувається перехід до нової якості розвитку [2]. Це означає, що курортно-рекреаційні зони не лише сприяють зростанню місцевої економіки, але й мають позитивний вплив на національну економіку. Враховуючи це, оцінювання ефективності використання потенціалу туристичної галузі та курортно-рекреаційної сфери регіону стає необхідним для розробки та впровадження стратегій сталого розвитку. Ці стратегії сприятимуть економічному зростанню, забезпечуючи стійке та довгострокове процвітання регіонів і країни в цілому.

Коркуна О.І. підкреслює, що в умовах зростаючої конкуренції як на глобальному, так і на національних туристичних ринках, питання оцінки привабливості та потенціалу туристично-рекреаційної сфери регіонів стають надзвичайно важливими. Для вирішення цих завдань розроблено кілька підходів, кожен з яких має свої власні переваги та недоліки. Кожен підхід базується на специфічній інформаційній основі та має різні варіанти застосування у практичній діяльності, що дозволяє більш точно та ефективно оцінити можливості розвитку туристично-рекреаційної галузі в різних регіонах. Ці підходи є критично важливими для формування стратегій, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності та сталого розвитку туристичних територій [3, с. 152-153].

На нашу думку, для оцінювання потенціалу розвитку туристично- рекреаційної сфери в економіці регіонів України необхідно використовувати комплексний підхід, який включає кілька ключових аспектів. По-перше, це оцінка привабливості туристично-рекреаційної сфери кожного регіону, що допоможе визначити, наскільки ці території є привабливими для туристів. Подруге, слід провести детальний аналіз внеску розвитку туристично- рекреаційної сфери в загальну економіку регіонів, щоб зрозуміти, який вплив ця сфера має на економічне зростання і розвиток. По-третє, важливо дослідити чинники, які впливають на формування потенціалу туристично-рекреаційної сфери регіонів, що дозволить визначити можливості для подальшого розвитку. Отже, при здійсненні оцінювання необхідно ретельно вивчати всі чинники, які впливають на економіку регіонів і потенціал їх туристично-рекреаційної сфери, щоб забезпечити всебічний і точний аналіз.

У процесі визначення категорії "потенціал", ми враховуємо її в суцільному спектрі можливостей і наявних ресурсів. Економічний потенціал, у свою чергу, охоплює багатошаровий комплекс доступних та готових до мобілізації основних джерел і засобів конкретної країни або регіону чи елементів потенціалу цілісної економічної системи. Ці важливі активи й ресурси використовуються або можуть бути активовані для сприяння економічному зростанню та соціально-економічному просуванню [4].

Узагальнюючи, потенціал галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери на певній території можна охарактеризувати як сукупність різноманітних можливостей і ресурсів, таких як природні, людські, інформаційні та інфраструктури, які спрямовані на підтримку та розвиток туристичного та рекреаційного сектору. Ці ресурси спрямовані на досягнення певного соціально-економічного ефекту, збільшення доходів та прибутку у цьому сегменті бізнесу. Крім економічної платформи, що випливає з використання туристичного та рекреаційного потенціалу, у зв'язку з концепцією збалансованого розвитку, важливо враховувати ще два ключові аспекти: соціальний та екологічний. Такий збалансований підхід передбачає розгляд туристично-рекреаційної сфери у трьох вимірах сталого розвитку - економічному, соціальному та екологічному. Цей підхід відповідає загальним метам сталого розвитку, що були викладені в документі "Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року", прийнятому на Саміті ООН у 2015 році [5]. Україна приєдналася до цього процесу досягнення цілей сталого розвитку, і враховує їх у своїх законодавчих і виконавчих ініціативах, здійснюючи постійний моніторинг показників досягнення цих цілей з 2021 року (рис. 1).

Рис. 1 Глобальні цілі сталого розвитку [6]



Під час проведення аналізу ефективності використання потенціалу галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери в районі відводиться значна увага до систематичного відслідковування прогресу за досягненням Цілей сталого розвитку. Пропонується розглядати низку етапів, які дозволяють оцінити ефективність використання потенціалу у цій сфері в конкретному регіоні. До ключових етапів оцінки ефективності використання потенціалу галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери в регіоні входить декілька, описаних нижче. Так, спочатку проводиться визначення відповідних показників, після чого розробляється методологія, методики та інструментарій для оцінки. Наступним кроком є збір, систематизація та аналіз статистичних даних, що включаються до дослідження. Після цього проводиться аналіз змін комплексного показника впродовж обраного періоду, а також обґрунтування отриманих результатів. Загалом, комплексне оцінювання ефективності використання потенціалу у цій сфері у регіоні враховує п'ять основних етапів, але кількість цих етапів може змінюватися залежно від впливу зовнішніх та внутрішніх чинників [7].

На думку Кравченко Н.О., однією з ключових складових загальної економічної ефективності рекреаційного господарства є його територіальна організація. Це означає ступінь використання ресурсів, інфраструктури, економічних, соціальних, екологічних та управлінських можливостей території для створення оптимального обсягу рекреаційних послуг та товарів з мінімальними витратами ресурсів. Іншими словами, використання унікальних особливостей території може значно зменшити час на створення та доставку продукції до споживача, а також допомагає економити ресурси або навіть запобігати їх витратам [8]. Урахування ступеня використання всіх наявних ресурсів є ключовим фактором у комплексній оцінці ефективності використання потенціалу галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери регіону.

Савушкін Д.І. розглядає економічні трансформації у курортно-рекреаційній сфері як перехід на новий шлях розвитку, з ринку продавця на ринок покупця. Цей перехід супроводжується зміною принципів функціонування курортно-рекреаційних систем, що є ключовою частиною трансформаційної економіки. Ця динаміка породжує численні системні ефекти, включаючи трансформаційну кризу та структурні зміни. Крім того, виникають і інші, більш приватні наслідки, які в кінцевому підсумку сприяють підвищенню ефективності курортно-рекреаційних систем [9]. Такі трансформації ставлять під сумнів необхідність урахування зведених показників структурних зрушень під час оцінювання використання потенціалу галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери регіону.

Ільїна М.В. та Шпильова Ю.Б. наголошують на тому, що ефективність системи сталого рекреаційного природокористування включає різноманітні аспекти. Серед них варто виокремити економічні (внесок сфери у ВВП, рентабельність, обсяг інвестицій), соціальні (зайнятість, безробіття, міграція, надані послуги), природоохоронні (освоєння та відновлення рекреаційних територій і ресурсів, їх використання та охорона, благоустрій), екологічної безпеки (забрудненість повітря, порушення природоохоронного режиму [10-11]), інституціональні (законодавчі акти, співпраця зацікавлених сторін), та комунікативні аспекти (поінформованість та участь громадськості) [12, c. 23].

Таким чином, ми вважаємо, що цей каталог аспектів сталого використання природи для відпочинку може бути розширений за допомогою додаткових включень, таких як інфраструктурні та географічні показники та інші. Також, наш висновок полягає в тому, що досвід використання системи індикаторів для об'єктивної та комплексної оцінки рівня розвитку суспільства демонструє, що вона має наукову базу і може бути успішно використана на практиці, включаючи міжнародний рівень. Система індикаторів розвитку найбільш детально розроблена відповідно до основних цілей і стратегій, визначених ООН, таких як економічний розвиток і боротьба з бідністю, забезпечення охорони здоров'я, освіти, безпеки, доступу до питної води, збереження навколишнього середовища тощо. Для оцінки та порівняння розвитку країн світу загалом використовується значна кількість різноманітних показників. Конструктивні системи індикаторів розвитку також розробляються у групі Світового банку, основний внесок у формування яких здійснюється через щорічні доповіді «Індикатори світового розвитку» Світового банку [13-15].

З цієї позиції, важливо враховувати моніторинг системи індикаторів Сталого розвитку при оцінці ефективності використання потенціалу галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери регіону [16]. Проте через відсутність достатньої статистичної інформації моніторинг системи індикаторів Сталого розвитку може бути проведений не в повному обсязі. Тому ми рекомендуємо використовувати широкий спектр динамічних основних та додаткових показників для оцінки збалансованого розвитку галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери.

Основні показники включають:

1) Потік туристів: кількість туристів, що відвідують регіон протягом певного періоду часу.

2) Витрати туристів: середні витрати туристів під час перебування в регіоні.

3) Зайнятість: кількість робочих місць, що залежать від туризму та рекреації.

4) Інвестиції в туристичну інфраструктуру: обсяги інвестицій в розвиток готелів, ресторанів, туристичних атракцій тощо.

5) Соціокультурні заходи: кількість та різноманітність культурних заходів і подій, що пропонуються для туристів та місцевого населення.

Додаткові показники:

1) Ступінь задоволення туристів: результати опитування туристів щодо їхнього задоволення від відпочинку в регіоні.

2) Використання природних ресурсів: рівень використання та збереження природних ресурсів, таких як водні та лісові ресурси.

3) Конкурентоспроможність: рейтинг регіону у порівнянні з іншими туристичними напрямками за кількістю пропозицій та якістю послуг.

4) Екологічна стабільність: ступінь дотримання екологічних стандартів та заходи, спрямовані на збереження природного середовища.

5) Рівень інфраструктури: доступність та якість туристичної інфраструктури, такої як транспортна, готельна, ресторанна тощо.

Ці показники допомагають зрозуміти ефективність та збалансованість розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери, а також виявити можливі напрямки для подальшого розвитку.

Згідно з висловленням Юхновської Ю.О. [17, c. 58], можна визначити кілька ключових моментів стосовно аналізу наявних методів та проблем оцінки туристичного потенціалу країни або регіону, що є необхідними для розвитку сфери туризму:

1) обмежена кількість параметрів оцінки туристичних ресурсів: зазвичай у методиках оцінки використовується лише декілька параметрів, що ускладнює повне уявлення про різноманіття ресурсів та їх потенціал розвитку;

2) відсутність показників ефективності використання ресурсів: не враховується повноцінна оцінка того, як ефективно використовуються туристичні ресурси, такі як рівень попиту і пропозиції у сфері туризму, технологічність їх експлуатації та регулювання державою туристичної діяльності;

3) потреба уточнення критеріальної бази: будь-яка існуюча методика комплексної оцінки ресурсів туризму потребує уточнення критеріїв врахування, щоб краще відповідати природним, кліматичним, ландшафтним та історичним умовам розвитку території;

4) проблема збору необхідної інформації: часто виникають труднощі із збором необхідних даних для комплексної оцінки ресурсів розвитку туризму та рекреації;

5) суб'єктивність оцінки: велика частина наданих оцінок є суб'єктивними і може не відображати реальної ситуації.

Оцінюючи ресурсну базу відпочинкового рекреаційного туризму Івано- Франківської області, слід зазначити, що вона багата та різноманітна. Перш за все, до неї входять мальовничі гірські масиви Карпат, що пропонують безліч можливостей для активного відпочинку, таких як піші та велосипедні маршрути, альпінізм, скелелазіння, а також зимові види спорту, зокрема лижні курорти. Природні озера, річки та водоспади створюють ідеальні умови для водних видів відпочинку, включаючи каякінг, раптовий сплав, риболовлю та відпочинок на берегу. Крім того, область багата на культурно-історичні пам'ятки, серед яких замки, палаци, старовинні церкви, монастирі та етнографічні музеї, які пропонують унікальну можливість пізнати історію та культуру регіону. Туристи також можуть відвідати мальовничі села, де збереглися традиційні ремесла та звичаї. Щодо інфраструктури, область має велику кількість готелів, мотелів, садиб, кемпінгів та туристичних баз, які пропонують комфортне розміщення для відпочиваючих [1].

Враховуючи це різноманіття, Івано-Франківська область приваблює туристів з усього світу та є популярним напрямком для відпочинку та подорожей. Туристично-рекреаційна сфера Івано-Франківської області розвивається в кількох основних напрямах, що охоплюють різноманітні аспекти відпочинку та туризму:

1) гірський туризм - завдяки своїй географічній розташуванню в Карпатах, область пропонує відмінні умови для гірського туризму: туристи можуть насолоджуватися пішими та велосипедними прогулянками, альпінізмом, скелелазінням та іншими активними видами відпочинку;

2) етнічний туризм - багатство культурних традицій, народних ремесел та обрядів робить область привабливою для етнографічного туризму: туристи можуть відвідати мальовничі села, де збереглися старовинні звичаї та архітектура, а також познайомитися з місцевими традиціями та культурою;

3) екологічний туризм - різноманітні природні ландшафти, озера, річки та ліси роблять область ідеальним місцем для екологічного туризму: туристи можуть відвідати заповідники, де можна спостерігати за місцевими видами рослин та тварин;

4) культурно-історичний туризм - історичні пам'ятки, такі як замки, палаци, церкви та музеї, пропонують можливості для культурно-історичних екскурсій та вивчення минулого регіону;

5) водний туризм: Івано-Франківська область розташована в басейні кількох річок, які створюють умови для водних видів відпочинку, таких як рафтинг, сплави, каякінг та риболовля.

Ці напрями розвитку сприяють розширенню туристичної індустрії в області та забезпечують різноманітні можливості для відпочинку та розваг для туристів. Оцінка туристичного потенціалу Івано-Франківської області стикається з рядом проблем, серед яких:

1) недостатність статистичних даних - відсутність достатньої кількості актуальних даних щодо туристичного руху, кількості відвідувачів, їхніх вподобань та інших показників ускладнює аналіз та оцінку потенціалу регіону;

2) недостатня інтеграція ресурсів - нерідко різні суб'єкти туристичної індустрії (готелі, ресторани, туроператори тощо) недостатньо співпрацюють один з одним, що утруднює повну реалізацію туристичного потенціалу;

3) неоднаковий розвиток територій - так, окремі райони області (в першу чергу - гірські) мають значний туристичний потенціал, тоді як інші є менш привабливими для відвідувачів, що призводить до нерівномірного розвитку туризму в області;

4) екологічні проблеми - розвиток туризму вже призводить до негативного впливу на навколишнє середовище, зокрема до забруднення водойм, знищення природних ландшафтів та забруднення повітря, що потребує ретельного контролю та екологічної оцінки;

5) культурні та історичні втрати - неконтрольований туризм може призвести до знецінення аутентичних культурних та історичних цінностей області через комерціалізацію та масовий туризм.

Для вирішення цих проблем необхідно проводити систематичний моніторинг та аналіз туристичної діяльності в області, розвивати співпрацю між різними галузями туристичної індустрії та здійснювати ефективний контроль за екологічними та культурними аспектами туризму.



Висновки

Підсумовуючи викладений вище матеріал, слід зазначити, що роботі запропоновано розглядати потенціал галузі туризму та курортно- рекреаційної сфери на окремій території як сукупність наявних можливостей та ресурсів, які включають природні, людські, інформаційні, інфраструктурні тощо, і можуть бути спрямовані на розвиток туристично-рекреаційного бізнесу та отримання певної соціально-економічної вигоди, доходу, прибутку. Окрім економічної складової, важливо враховувати ще дві ключові аспекти: соціальну та екологічну, оскільки збалансований розвиток туристично- рекреаційної сфери повинен базуватися на трьох вимірах сталого розвитку, що відповідають Цілям сталого розвитку. Збалансовані засади регіонального розвитку в галузі туризму та курортно-рекреаційної сфери вказують на важливість спілкування людини з природою та взаємодії між людьми, спрямованих на задоволення потреб у відновленні фізичного та психічного стану сучасних та майбутніх поколінь через створення та споживання туристично-рекреаційних послуг. Процеси регіонального розвитку повинні ґрунтуватися на обережному використанні та відновленні ресурсів природного середовища, підтримці соціально-культурних цінностей та історичної спадщини, що складають культурну спадщину окремих територій та їх мешканців. Проведено аналіз методологічних підходів до оцінки ефективності використання потенціалу сфери туризму та курортів у регіонах. Покращено процес комплексної оцінки використання цього потенціалу, який враховує п'ять етапів, але кількість їх може змінюватися під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Здійснено систематизацію сукупних показників структурних зрушень у сфері курортів та рекреації. Вдосконалено систему динамічних основних та додаткових показників для оцінки збалансованого розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери.

Розроблено теоретико-методичні підходи до оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму в Івано- Франківській області. Обґрунтовано актуальність проблеми, визначено стан ресурсної бази туристичної галузі області. Розглянули основні напрями розвитку туристично-рекреаційної сфери, а також виявлено проблеми, пов'язані з оцінкою туристичного потенціалу. Подальші дослідження в цій сфері мають стосуватися розвитку ефективних стратегій для сталого розвитку туризму в регіоні.



Література

1. Данилейчук Р.Б. Оцінювання ефективності використання ресурсної бази відпочинкового рекреаційного туризму Івано-франківської області. Перспективи розвитку територій: теорія і практика. Поствоєнне відновлення: матеріали УІІ міжнародної науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2023. С. 499-501.

2. Жваненко С.А. Курортно-рекреаційна сфера як чинник економічного зростання національної економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2016. №5. С.73-77

3. Коркуна О.І. Методичні засади оцінювання потенціалу розвитку туристично-рекреаційної сфери в економіці регіонів. Науковий вісник Мукачівського державного університету. 2о2о. Вип. 1 (13). С. 152-158

4. Жулавський А.Ю., Гордієнко В.П. Природно-ресурсний потенціал регіону в системі економічних відносин. Ефективна економіка. 2013. №8.

5. Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року

6. Індикатори для України. 2022.

7. Звєряков М.І., Ковальов А.І., Сментина Н.В. Стратегічне планування збалансованого розвитку територіальних соціально-економічних систем в умовах децентралізації: монографія. Одеса: ОНЕУ, 2017. 175 с.

8. Кравченко Н.О. Рекреаційне господарство Полісся: сучасний стан та перспективи розвитку.

9. Савушкін Д.І. Системні трансформаційні ефекти в курортно-рекреаційній економіці. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2015. №5 (86). С. 56-62.

10. Sheydai T., Yatzyuk O., Bui Yu., Berezhnytska U., Antonenko N. Forecasting environmental problems caused by oil and gas industry operations. Polish Journal of Science. №68. 2023. P. 43-49.

11. Khvostina I., Semerikov І., Yatsiuk О., Daliak Т., Romanko О., Shmeltser E. Casual analysis of financial and operational risks of oil and gas companies in condition of emergent economy. Proceedings of the Selected Papers of the Special Edition of International Conference on Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy (M3E2-MLPEED 2020), Odessa, Ukraine, 2020, 41-52.

12. Ільїна М.В., Шпильова Ю.Б. Сутнісні характеристики системи сталого рекреаційного природокористування на сільських територіях України. Business, economics, sustainability, leadership and innovation. 2018. №1. С.17-25

13. United Nations: Peace, dignity and equality on a healthy planet. 2022.

14. New Economics Foundation. 2022.

15. World development indicators. 2022.

16. Юхновська Ю.О. Методичні підходи до оцінювання туристичного потенціалу України та регіонів. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Економіка та управління. 2019. Том 30 (69). №4. С.54-59.

17. Бойко Є.О. та ін. Екологічні інвестиції: стан та перспективи впровадження на мікро-, мезо- та макрорівнях. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія: Економічні науки. 2021. №2. Т. 3. С.40-49.



References

1. Danyleichuk R. B. (2023). Otsiniuvannia efektyvnosti vykorystannia resursnoi bazy vidpochynkovoho rekreatsiinoho turyzmu Ivano-frankivskoi oblasti [Evaluation of the effectiveness of the use of the resource base of recreational tourism in the Ivano-Frankivsk region]. Perspektyvy rozvytku terytorii: teoriia i praktyka. Postvoienne vidnovlennia: materialy VII mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii zdobuvachiv vyshchoi osvity i molodykh uchenykh. Kharkiv: KhNUMH im. O. M. Beketova, 499-501 [in Ukrainian].

2. Zhvanenko S.A. (2016). Kurortno-rekreatsiina sfera yak chynnyk ekonomichnoho zrostannia natsionalnoi ekonomiky [Resort and recreation sphere as a factor of economic growth of the national economy]. Investytsii: praktyka ta dosvid. 5, 73-77 [in Ukrainian].

3. Korkuna O.I. (2020). Metodychni zasady otsiniuvannia potentsialu rozvytku turystychno-rekreatsiinoi sfery v ekonomitsi rehioniv [Methodological principles for assessing the development potential of the tourism and recreation sphere in the regional economy]. Naukovyi visnykMukachivskoho derzhavnoho universytetu, 1 (13), 152-158 [in Ukrainian].

4. Zhulavskyi A.Iu., Hordiienko V.P. (2013). Pryrodno-resursnyi potentsial rehionu v systemi ekonomichnykh vidnosyn [Natural resource potential of the region in the system of economic relations]. Efektyvna ekonomika, 8.

5. Peretvorennia nashoho svitu: Poriadok dennyi u sferi staloho rozvytku do 2030 roku [Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development]. (2024).

6. Indykatory dlia Ukrainy [Indicators for Ukraine]. (2022).

7. Zvieriakov M.I., Kovalov A.I., Smentyna N.V. (2017). Stratehichne planuvannia zbalansovanoho rozvytku terytorialnykh sotsialno-ekonomichnykh system v umovakh detsentralizatsii: monohrafiia [Strategic planning of balanced development of territorial socio-economic systems in conditions of decentralization: monograph]. Odesa: ONEU. [in Ukrainian].

8. Kravchenko N.O. (2021). Rekreatsiine hospodarstvo Polissia: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku [Recreational economy of Polissia: current state and development prospects].

9. Savushkin D.I. (2015). Systemni transformatsiini efekty v kurortno-rekreatsiinii ekonomitsi [Systemic transformational effects in the resort and recreation economy]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika tapidpryiemnytstvo, 5, 56-62

10. Sheydai T., Yatzyuk O., Bui Yu., Berezhnytska U., Antonenko N. (2023). Forecasting environmental problems caused by oil and gas industry operations. Polish Journal of Science, 68, P. 43-49.

11. Khvostina I., Semerikov І., Yatsiuk О., Daliak Т., Romanko О., Shmeltser E. (2020). Casual analysis of financial and operational risks of oil and gas companies in condition of emergent economy. Proceedings of the Selected Papers of the Special Edition of M3E2-MLPEED 2020, Odessa, Ukraine, 41-52.

12. Ilina M.V., Shpylova Yu.B. (2018). Sutnisni kharakterystyky systemy staloho rekreatsiinoho pryrodokorystuvannia na silskykh terytoriiakh Ukrainy [Essential characteristics of the system of sustainable recreational nature use in rural areas of Ukraine]. Business, economics, sustainability, leadership and innovation, 1, 17-25

13. United Nations: Peace, dignity and equality on a healthy planet (2022).

14. New Economics Foundation (2022).

15. World development indicators (2022).

16. Iukhnovska Yu.O. (2019). Metodychni pidkhody do otsiniuvannia turystychnoho potentsialu Ukrainy ta rehioniv [Methodical approaches to the assessment of tourism potential of Ukraine and regions]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Ekonomika ta upravlinnia, 30 (69), Vol. 4, 54-59

17. Boiko Ye.O. ta in. (2021). Ekolohichni investytsii: stan ta perspektyvy vprovadzhennia na mikro-, mezo- ta makrorivniakh [Environmental investments: status and prospects of implementation at the micro, meso, and macro levels]. Visnyk KhNAU im. V.V. Dokuchaieva. Seriia: Ekonomichni nauky, 2, Vol. 3, 40-49 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru