Напрями розвитку стартап-екосистеми в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями розвитку стартап-екосистеми в Україні

Котлубай Вячеслав Олексійович, кандидат економічних наук, доцент, доцент, Редіна Євгенія Валентинівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри національної економіки, Блатін Стівен Данілович здобувач 4-го курсу факультету адвокатури та антикорупційної діяльності, Національний університет «Одеська юридична академія»

Анотація

У статті висвітлено актуальну проблему розвитку стартап-екосистем, обумовлену швидкими змінами у глобальній економіці, які вимагають інноваційних підходів та адаптації. Розвиток стартапів може сприяти інтеграції України в світову економіку та вирішенню соціальних проблем, а також допомогти подолати внутрішні та зовнішні виклики, зокрема політичну нестабільність та економічні кризи.

Метою статті є аналіз стану та перспектив розвитку стартап-екосистеми в Україні, а також розробка рекомендацій щодо її оптимізації та адаптації до глобальних викликів.

У статті наведено дослідження сутності та структури стартап- екосистеми, аналізу вітчизняного досвіду її формування та розвитку, оцінки її потенціалу та проблем, а також формулювання напрямків її оптимізації та адаптації до глобальних викликів. Проаналізовано, що концептуальна основа стартап-екосистеми базується на моделі життєвого циклу стартапу, яка включає ідентифікацію та аналіз ключових етапів підтримки. Ці напрями включають формування, перевірку та зростання, що допомагає стартапам реалізовувати свої проєкти від ідеї до комерціалізації.

Українська стартап-екосистема переживає важкий період через війну, проте дослідження показує, що багато стартапів продовжують працювати та виявляють потребу у фінансовій підтримці. Релокація та фінансові ресурси залишаються актуальними питаннями для більшості стартапів. Важливим кроком у розвитку стартап-екосистеми була створена карта стартапів з ключовими секторами для інвестицій. Мета розвитку полягає в тому, щоб стартапи залишалися в Україні та сприяли її глобальному успіху. Державна підтримка на ранніх стадіях розвитку стартапів є важливим фактором для їхнього успіху та внесення валютних надходжень в економіку. Цифрова глобалізація робить стартапам доступними можливості співпраці з акселераторами, великими корпораціями та проникнення в різні галузі незалежно від їхньої локації. Це сприяє розвитку інновацій та зміцненню стартап-екосистеми в цілому.

Авторами використано системний підхід до аналізу структури, функцій, суб'єктів та взаємодії елементів стартап-екосистеми, а також виявлено її сильні та слабкі сторони, можливості та загрози.

Авторами виконано комплексне дослідження стартап-екосистеми в Україні, що є актуальною та недостатньо вивченою темою. Визначено ключові напрямки підтримки та розвитку стартапів.

У висновку авторами визначено ключові напрямки підтримки та розвитку стартапів та наголошено на тому, що реалізація цих рекомендацій створить умови для сталого розвитку інноваційного сектору та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Ключові слова: бізнес, стартап, стартап-екосистема, проєкт, інноваційна діяльність, інноваційний хаб, цифровізація.

Abstract

Development directions of the startup ecosystem in Ukraine

Kotlubai Viacheslav Oleksiyovych Ph.D of Sciences in Economics, Associate Professor; Redina Yevheniia Valentynivna Ph.D of Sciences in Economics, Associate Professor of Economics of the Department of National Economics, Blatin Steven Danilovich higher education applicant, National University" Odessa Law Academy"

The article highlights the current problem of the development of startup ecosystems due to rapid changes in the global economy, which require innovative approaches and adaptation. The development of startups can contribute to the integration of Ukraine into the world economy and the solution of social problems, as well as help to overcome internal and external challenges, in particular, political instability and economic crises.

The purpose of the article is to analyze the state and prospects for the development of the startup ecosystem in Ukraine, as well as to develop recommendations for its optimization and adaptation to global challenges.

The article provides a study of the essence and structure of the startup ecosystem, analysis of the domestic experience of its formation and development, assessment of its potential and problems, as well as formulation of directions for its optimization and adaptation to global challenges. It is analyzed that the conceptual basis of the startup ecosystem is based on the life cycle model of a startup, which includes identification and analysis of key stages of support. These directions includes formation, testing and growth that helps startups to implement their projects starting from an idea up to commercialization.

The Ukrainian startup ecosystem is going through a difficult period due to the war, but the study shows that many startups continue to operate and show a need for the financial support. Relocation and financial resources remain as important issues for the majority of startups. The creation of startups' map with key sectors for investment was an important step in the development of the startup ecosystem. The goal of development for startups is to stay in Ukraine and contribute to its global success. The state support in the early stages of the development of startups is an important factor for their success and the introduction of foreign exchange earnings into the economy. Digital globalization makes it possible for startups to cooperate with accelerators, large corporations and penetrate into different industries regardless of their location. This contributes to the development of innovations and the strengthening of the startup ecosystem as a whole.

The authors used a systematic approach to the analysis of the structure, functions, subjects and interaction of the elements of the startup ecosystem, as well as identified its strengths and weaknesses, opportunities and threats.

The authors conducted a comprehensive study of the startup ecosystem in Ukraine, which is a topical and understudied topic. The key areas of support and development of startups have been determined.

In the conclusion, the authors identified the key areas of support and development of startups, emphasized that the implementation of these recommendations would create conditions for the sustainable development of the innovation sector, and increase the competitiveness of the national economy.

Keywords: business, startup, startup ecosystem, project, innovation activity, innovation hub, digitization.

Постановка проблеми

Стартап-екосистема є сукупністю факторів, що впливають на успішність створення та розвитку інноваційних підприємств, які пропонують новітні продукти або послуги на ринку. Стартап-екосистема включає такі елементи, як підприємці, інвестори, державні органи, освітні та наукові установи, ментори, інкубатори, акселератори, медіа, споживачі та інші зацікавлені сторони. Стартап-екосистема відіграє важливу роль у формуванні конкурентоспроможності країни, сприянні економічному зростанню, створенні нових робочих місць, розв'язанні соціальних та екологічних проблем.

Україна має значний потенціал для розвитку стартап-екосистеми, оскільки володіє висококваліфікованими фахівцями, творчими талантами, багатими природними ресурсами, географічним розташуванням та культурною різноманітністю. Однак, стартап-екосистема в Україні зіткнулася з рядом проблем, що стримують її розвиток та інтеграцію в глобальний контекст. До таких проблем належать: нестабільність політичної та економічної ситуації, недосконалість законодавчої бази, низький рівень державної підтримки, обмежений доступ до фінансування, недостатня співпраця між учасниками екосистеми, слабка пропаганда та освіта про стартап-культуру, висока міграція талантів за кордон.

У зв'язку з цим, актуальним є дослідження напрямів розвитку стартап- екосистеми в Україні, що дозволить виявити сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, а також запропонувати рекомендації щодо покращення її функціонування та конкурентоздатності. Таке дослідження має наукову, практичну та соціальну значущість, оскільки сприятиме розумінню сутності, структури та динаміки стартап-екосистеми, а також визначенню шляхів її оптимізації та адаптації до глобальних викликів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням формування та розвитку екосистем стартапів присвячені праці вітчизняних вчених, серед яких І. Губарєва, І. Литвин, О. Дума, К. Завтура та зарубіжних вчених команди Polish-Ukrainian Startup Bridge та інших. Ці дослідження підкреслюють важливість створення сприятливого інституціонального середовища для стартапів, необхідність державної підтримки та інтеграції з глобальними інноваційними трендами. Вони також вказують на потенціал України розвивати стартапи не тільки в ІТ-секторі, а й у інших галузях, акцентуючи на важливості інновацій для національної безпеки та оборони. Враховуючи це, треба відмітити, що питання розвитку стартап-екосистеми в Україні має великий потенціал та потребує комплексного підходу в подальшому дослідженні.

Мета статті полягає в аналізі стану та перспектив розвитку стартап-екосистеми в Україні, а також в розробці рекомендацій щодо її оптимізації та адаптації до глобальних викликів.

Виклад основного матеріалу

Стартап-екосистема характеризується принципами саморегуляції, емерджентності, коеволюції, адаптивності та саморозвитку, які є фундаментальними для її функціонування та прогресу. Концептуальна основа стартап-екосистеми базується на моделі життєвого циклу стартапу, що включає ідентифікацію та аналіз ключових етапів підтримки, необхідних для ефективного розвитку та реалізації проєктів. Такий підхід дозволяє забезпечити систематичну підтримку на різних стадіях розвитку стартапів, від ідеї до комерціалізації.

Ці напрями включають:

1) формування (pre-seed, seed, запуск), яке включає залучення талантів та доступ до знань і експертизи;

2) перевірку на ранній та пізній стадіях зростання;

3) зростання та масштабування на етапі експансії.

Цифрова глобалізація надає можливість стартапам з будь-якої локації брати участь у провідних акселераторах, співпрацювати з великими корпораціями та проникати в різні галузі без обмежень національних економік.

Гнучкість і адаптивність надають стартапам перевагу перед великими корпораціями в сферах штучного інтелекту, Інтернету речей тощо. Для успішного масштабування потрібен доступ до ринків з не менше ніж 100 млн споживачів, що стимулює стартапи діяти глобально.

Зміна юрисдикції та місцезнаходження стартапів ускладнює визначення національної належності, проте відкриває додаткові можливості для успіху. В економіці стартапів відбуваються значні зміни: відбуваються ІРО або M&A стартапів навіть без прибутку; короткі технологічні цикли потребують постійних інновацій; стартапи можуть отримувати статус єдинорога вже на початкових етапах; венчурні фонди прискорено відтерміновують ІРО портфельних стартапів.

Рецесія та скорочення обсягів венчурного фінансування ускладнюють залучення інвестицій. Національні стартап-екосистеми визначаються внутрішніми чинниками, такими як регулювання, бізнес-середовище, рівень розвитку ІКТ, стан ринку та соціокультурні норми.

Варто зауважити про те, що українська стартап-екосистема, оцінена Dealroom у 23,3 млрд євро, демонструє позитивні тенденції та отримує підтримку на державному рівні, проте необхідна стабільна методологічна база для подальшого розвитку [1].

Функціонування екосистеми стартапів в Україні на даний момент характеризується його адаптивністю та відносною успішністю в умовах, що склалися, проте воно потребує підтримки з боку держави та операторів цієї екосистеми. Ті ж самі чинники можуть як забезпечувати збереження, так і призводити до ризику втрати інноваційного потенціалу країни через зміну у стартап-екосистемі.

На сьогоднішній день доступно лише кілька спеціалізованих досліджень щодо стартап-сфери в Україні, результати яких можна використовувати для аналізу моделі, особливостей та динаміки розвитку стартап-екосистеми країни.

Перше дослідження, проведене за підтримки PUSB (Polish-Ukrainian Startup Bridge) за участі USF та Варшавської фондової біржі, щодо стану українського стартапінгу у 2021 році [2], опитано 158 стартапів. За результатами цього дослідження 77% опитаних представляли стартапи на стадіях preseed і seed, тоді як лише 5% (8 стартапів) були на етапі масштабування (expansion).

Більша частина інформації, наведеної у звіті, відображає специфіку ранніх стадій життєвого циклу стартапу. В цьому дослідженні визнані певні обмеження методології та неможливість узагальнення висновків на всю сферу стартапів через особливості вибірки (не всі групи представлені). Проте, дослідження дозволяє сформувати уявлення про стартапи на ранніх етапах.

Найбільша частина нових стартапів (27,2%) з'явилася у 2021 році; чверть з них не мали організаційно-правової форми, що є досить поширеним явищем на ранніх етапах розвитку. За даними дослідження, 51,3% з них не заробляли жодного доходу.

Щодо джерел фінансування, 84,2% стартапів розпочали з власним капіталом, при цьому для 39% власний капітал єдине джерело фінансування; 31% отримали гранти від USF; 30,4% скористалися іншими грантами, іноземним венчурним капіталом та іноземними бізнес-ангелами; 20,3% отримали фінансування від місцевих бізнес-ангелів та акселераторів.

За даними [2], 63% стартапів мали на увазі міжнародні та внутрішні ринки, 24% - міжнародні, а лише 12% - український ринок, що є позитивним сигналом для можливостей масштабування та ризиків. Однак важливо уточнити, що означає "орієнтованість": чи стартапи активно працюють на цих ринках, готуються до входу на них, чи лише мають ці ринки на увазі? Ці дані не надають достатньої інформації для оцінки перспектив. Головними зовнішніми перешкодами для розвитку стартапів були відсутність коштів на розширення команди (48%) та доступу до фінансування (39%).

У галузі моделей бізнесу, 36% стартапів використовували модель B2B (співпраця з малим та середнім бізнесом), 24% - B2B з великими компаніями, 29% - модель B2C.

На відміну від прогнозу Startup Genome про успішність захоплення ринку, що передбачає залучення великих компаній як клієнтів для подальшого масштабування, з наданих даних цього не можна зробити висновків.

Доповідь "Ukraine as Number One (UNO)", яку підготувала лондонська RA Capital спільно з Unit City, USF та бізнес-інкубаторами у 2021 році, надала наступні висновки.

З'ясовано, що в Україні склалася унікальна модель стартапінгу: екосистема стартапів спеціалізується на підтримці проєктів на початковій стадії, які отримують початкове фінансування на місці, а якщо досягають успіху у Product / Market Fit, то залучають додаткові інвестиції у США та ЄС. Цей процес супроводжується релокацією принаймні одного засновника до центрів західного технологічного підприємництва в США, ЄС та Великій Британії. [3]

Виявлено, що 60% українських стартапів на початковій стадії зареєстровані за кордоном або мають іноземну реєстрацію. Головні причини цього полягають у прагненні забезпечити належний правовий захист учасників проєкту та можливості залучення інвестицій, обмежених у доступі в Україні.

З тих, що зареєстровані в Україні, 65% планують у майбутньому реєстрацію за кордоном. Всі головні команди розробників базуються в Україні, тоді як функції закордонних команд включають продажі, маркетинг та фінанси. Більшість засновників (82%) опитаних стартапів перебувають в Україні з таких причин, як доступність кваліфікованих кадрів, можливості в межах екосистеми та орієнтація на український ринок.

Українські стартапи зберігають дослідно-розробницькі та адміністративно-регістративні відділи в Україні, водночас відкриваючи фронт-офіси за кордоном для роботи з клієнтами на місцевих ринках. 92% опитаних визнали, що зміни в екосистемі країни в період з 2019 по 2021 рік зробили її привабливим місцем для запуску та розвитку стартапів. За даними UNO, останнім часом українські фаундери звертають увагу на сегмент deep tech.

Найбільш популярні напрями включають штучний інтелект та машинне навчання (37%), Big Data (22%), Hardware (15%) та Інтернет речей (11%). Також відзначено зростання участі українських стартапів у секторах SaaS (21,5%), health tech (19,6%), AI (15,2%), energy (13,3%) та IoT (12%). Однак більшість українських стартапів не є продуктовими компаніями, а скоріше надають ІТ-аутсорсингові послуги. [3]

Найбільші обмеження для розвитку екосистеми пов'язані з фінансуванням, зокрема, практично всі інвестори фінансують ранні стадії стартап-циклу, але серед інвесторів на етапі масштабування є лише декілька іноземних фондів. У 2021 році 80% іноземних венчурних інвестицій припало на етап масштабування.

У березні 2022 року USF разом з Міністерством цифрової трансформації України було проведено оперативне онлайн-опитування 150 українських стартапів щодо їхньої діяльності під час війни. Незважаючи на те, що інформація про стадії життєвого циклу не була представлена, можна припустити, що дослідження спрямоване на цільову аудиторію USF -- стартапи на ранніх стадіях розвитку [4].

Питання опитування стосувалися різних аспектів, таких як релокація стартапів та їхніх команд, продовження діяльності, фінансове становище та актуальні види підтримки. Отримані результати наступні: 71% стартап-команд перебували в країні, 28% частково або повністю за кордоном, а лише 1% повністю за кордоном.

Зазначено, що 71% стартапів продовжували працювати повністю або частково, у той час як 28% не працювали взагалі. Також виявлено, що 37,4% стартапів мали потребу у релокації проєкту та команди, а лише 24,3% мали достатні фінансові ресурси на строк від трьох місяців і більше. Передусім, 99% стартапів виявили потребу у фінансовій підтримці.

У 2023 році було представлено карту стартапів з 9 ключовими секторами для інвестицій, яку розробили USF, венчурний фонд ТА Ventures та Міністерство цифрової трансформації. Це стало важливим етапом у розвитку національної стартап-екосистеми.

Проте, мета розвитку української стартап-екосистеми ще не сформульована. USF бачить її у тому, щоб стартапи створювалися, розвивалися та залишалися в країні, формуючи репутацію стартап-нації для подальшого глобального успіху [5].

Ефективність державної підтримки стартапів на ранніх стадіях є предметом дискусії через глобальну орієнтацію їх діяльності. Аргументи на користь такої підтримки полягають у залученні валютних надходжень від ІТ- аутсорсингу та розширенні мережевих зв'язків, що сприяють розвитку бізнесу. Наприклад, Genesis активно формує власну екосистему TRMNL4 - платформу, що інтегрує стартапи Центрально-Східної Європи. Держава повинна сприяти розвитку перспективного ринку стартапів. Основне завдання держави полягає в тому, щоб легалізувати частину тіньової економіки, яка сприятиме розвитку країни, зокрема нової економіки, де стартапи відіграють ключову роль. Незважаючи на труднощі, вже існує успішний досвід реалізації українських стартапів як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках інвестицій. Модель стартапу як ефективного засобу впровадження інновацій може успішно застосовуватися в українській практиці для сталого підприємництва.

У контексті сталого економічного зростання, ключовими індикаторами є динаміка розвитку інноваційного сектору та успішний вихід стартапів на ринок. В Україні, інноваційна діяльність виступає як каталізатор економічного прогресу, проте вона стикається з низкою перешкод. Однією з основних проблем є обмежена підтримка держави для внутрішніх інноваційних проектів, що спонукає компанії орієнтуватися на зовнішні ринки, такі як Європа, Америка та Азія, де вони знаходять більш сприятливі умови для залучення інвестицій та комерціалізації своїх ідей.

Вищі навчальні заклади можуть відіграти важливу роль у формуванні інноваційної екосистеми, виступаючи менторами для міждисциплінарних проектних груп, які займаються розробкою бізнес-ідей. Така співпраця може бути ефективною завдяки глибокій теоретичній підготовці як викладачів, так і студентів.

Для подальшого розвитку інноваційної сфери необхідна активна державна підтримка, особливо для малого підприємництва. Ефективні нормативні акти та програми підтримки можуть сприяти створенню сприятливих екосистем. У періоди економічних криз, роль держави стає ще більш вагомою, оскільки вона може надавати необхідні рішення для адаптації та виживання екосистем.

Невизначеність у державній політиці, страх та плутанина можуть створювати негативні умови для розвитку екосистем, що призводить до їх занепаду. Бюрократія та адміністративні перешкоди також можуть ускладнювати роботу стартапів та відштовхувати інноваторів.

Геополітична ситуація в країні має значний вплив на розвиток екосистем через логістичні обмеження та міжнародну інтеграцію. Досвід країн, таких як Ізраїль, Руанда та Колумбія, показує, що пом'якшення деяких обмежень може сприяти підтримці та розвитку інноваційних екосистем [6].

Кроками до повноцінної політики держави у підтримці можуть стати:

- ініціювання створення інноваційних хабів, які забезпечать необхідну інфраструктуру та ресурси для розвитку стартапів;

- запровадження податкових пільг, грантів та інвестиційних стимулів для нових та існуючих інноваційних компаній;

- спрощення бюрократичних процедур та регуляторних вимог для стартапів;

- залучення міжнародних партнерів для обміну знаннями та технологіями;

- зміцнення законодавства щодо інтелектуальної власності для захисту інновацій та винаходів;

- допомога стартапам у виході на міжнародні ринки через експортні кредити та маркетингову підтримку;

- залучення венчурного капіталу та інвестицій через створення прозорого та стабільного інвестиційного середовища;

- співпраця з університетами та науковими інститутами для створення дослідницьких програм та комерціалізації інновацій.

У контексті сучасних глобальних економічних реалій, актуалізація наукових розробок та їх інтеграція у бізнес-процеси набуває особливої ваги. Українські науковці, які володіють значним потенціалом у сфері інновацій, часто зіштовхуються з перешкодами на шляху комерціалізації своїх розробок. Однією з ключових проблем є відсутність ефективних механізмів підтримки на рівні державних та приватних інституцій, що унеможливлює перетворення наукових ідей у повноцінні бізнес-проекти. Це, у свою чергу, пов'язано з браком системних програм, платформ для фінансування, а також з недостатнім розумінням процесів ведення переговорів та формуванням ефективних бізнес- моделей для взаємодії між науковими колами, бізнес-сектором та урядовими структурами.

Водночас, розвиток локальних стартап-екосистем є стратегічним пріоритетом для органів місцевого самоврядування по всьому світу, оскільки вони є невід'ємною частиною планів економічного розвитку. Створення процвітаючої екосистеми вимагає синергії між такими елементами, як підприємці, акселератори, наставники, інвестори, урядові агенції, освітні заклади, корпорації та постачальники послуг. [6] Ефективна взаємодія цих компонентів вимагає від розробників екосистеми застосування цілеспрямованих стратегій, зокрема, глибокого аналізу поточного стану екосистеми, взаємодії з підприємцями для виявлення їх потреб та викликів.

Національні та місцеві уряди можуть сприяти стартапам, розробляючи політики, які знижують адміністративні та податкові бар'єри, стимулюють інновації та спрощують процедури реєстрації. Крім того, важливим кроком є створення спеціальних віз для міжнародних підприємців, що сприятиме глобальній інтеграції та обміну досвідом. Незважаючи на обережний підхід місцевого самоврядування до змін, важливо уникати стагнації та бюрократичних перешкод, які можуть гальмувати розвиток екосистеми. [6]

Для підтримки та розвитку стартап-екосистеми на мікрорівні необхідні центри запуску, такі як коворкінги, акселератори та майданчики для ділових конференцій, які дозволяють стартапам співпрацювати та розвиватися. Зв'язок із спільнотою є ключовим для стартапів, оскільки він надає доступ до ресурсів, таких як наставництво, інвестиції та партнерства, а також до цінних порад від досвідчених засновників.

Фінансування є життєво важливим для екосистем, особливо на ранніх етапах. У випадку недостатності приватних інвестицій, уряд повинен взяти на себе роль каталізатора, особливо під час економічних криз, коли запуск нових проектів є найскладнішим. Розробники екосистеми повинні активно підтримувати засновників стартапів, забезпечуючи необхідні ресурси для їх зростання.

Важливо також активно використовувати маркетингові інструменти для просування стартап-екосистеми на міжнародному рівні, підкреслюючи успіхи та досягнення, такі як перемоги у конкурсах, хакатонах та значні інвестиційні раунди. Покращення стану екосистеми сприяє економічному зростанню, створенню робочих місць, залученню інвестицій, розвитку талантів та формуванню підприємницької культури, що є вигідним як для державного, так і для приватного секторів.

Висновки

Відновлення економіки України, яке розпочалося у 2023 році, та прогнозоване зростання валового внутрішнього продукту на рівні від 1 до 3%, створює оптимальні передумови для розвитку стартапів. Особливо це стосується секторів, де Україна має конкурентні переваги, зокрема ІТ-галузі та аграрних технологій. Стартап-екосистема країни продемонструвала значний прогрес, подолавши глобальні виклики та внутрішні бар'єри. Підтримка сфер AgTech, EdTech, HealthTech та інших, що активно розвиваються, відображає загальносвітові тенденції до цифровізації та автоматизації, які є вирішальними для економічного зростання.

У контексті сучасних інноваційних трендів, розвиток стартап-екосистеми в Україні можна розглядати як стратегічний напрямок національної економіки, що сприяє зміцненню економічного потенціалу держави та її інтеграції у світовий інноваційний простір.

Враховуючи динаміку глобальних технологічних змін, автором визначено ключові напрямки підтримки та розвитку стартапів:

1. Заснування менторських центрів та інноваційних платформ у вищих навчальних закладах сприятиме формуванню кваліфікованих кадрів та реалізації потенціалу молодих вчених.

2. Впровадження законодавчих ініціатив, спрямованих на зниження адміністративних бар'єрів, включаючи мінімізацію бюрократії, спрощення логістики, створення страхових систем для інноваційних проектів, забезпечення захисту інтелектуальної власності, та оптимізацію податкового навантаження для стартапів.

3. Ретельне дослідження існуючих екосистем, виявлення проблемних зон та труднощів, що стоять перед стартапами, дозволить визначити ефективні шляхи їх подолання.

4. Створення центрів дислокації для розробників та підприємців, а також їх об'єднання в глобальні мережі, забезпечить обмін досвідом та ресурсами на міжнародному рівні.

5. Залучення державних коштів для перших раундів фінансування стартапів стане каталізатором їх розвитку та комерціалізації.

6. Сприяння виходу стартапів на міжнародні ринки через партнерства та співпрацю з іноземними інвесторами та корпораціями.

7. Залучення інвестицій у сфери, де Україна має потенціал стати лідером, наприклад, у розробці програмного забезпечення та кібербезпеки.

8. Розробка державних програм, які б сприяли розвитку стартапів, зокрема через гранти та податкові пільги.

9. Будівництво технопарків та інкубаторів, які б забезпечували необхідні умови для зростання та розвитку стартапів.

10. Створення освітніх програм, спрямованих на розвиток підприємницьких та технічних навичок серед молоді.

Комплексний підхід до реалізації цих рекомендацій створить умови для сталого розвитку інноваційного сектору та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

У даній статті було проведено комплексне дослідження стартап- екосистеми в Україні, що є актуальною та недостатньо вивченою темою.

Наукова новизна полягає в тому, що було використано системний підхід до аналізу структури, функцій, суб'єктів та взаємодії елементів стартап- екосистеми, а також виявлено її сильні та слабкі сторони, можливості та загрози. Для досягнення мети дослідження було застосовано такі методи: порівняльний аналіз, експертне опитування, кластерний аналіз, кейс-стаді. Практична значущість полягає в тому, що було запропоновано рекомендації щодо покращення стану та розвитку стартап-екосистеми в Україні, які можуть бути використані державними органами, освітніми та науковими установами, інвесторами, підприємцями та іншими зацікавленими сторонами.

Література

1. Левковець О.М. Стартап-екосистема України в контексті завдань збереження та розвитку інноваційного потенціалу. Економічна теорія та право, 2022. № 3 (50). С. 59-85.

2. Ukrainian startup ecosystem: Facing the challenges, seizing the opportunities.

3. Юшкевич Н. Яка стартап-екосистема в Україні.

4. Startup voice: результати опитування стартап-екосистеми України.

5. Пилипів І. Нова Кремнієва долина: як Genesis будує найбільшу стартап-спільноту в Центрально-Східній Європі.

6. How to Build a Startup Ecosystem.

стартап-екосистема інноваційний

1. Levkovec' O.M. (2022). Startap-ekosistema Ukrarni v konteksti zavdan' zberezhennja ta rozvitku mnovadjnogo potendalu [Startup ecosystem of Ukraine in the context of tasks of preservation and development of innovative potential]. Ekonomwhna teonja tapravo - Economic theory and law, 3 (50), 59-85 [in Ukrainian].

2. Ukrainian startup ecosystem: Facing the challenges, seizing the opportunities. [in English].

3. Jushkevich, N. Jaka startap-ekosistema v Ukra'i'm [What is the startup ecosystem in Ukraine]. [in Ukrainian].

4. Startup voice: rezul'tati opituvannja startap-ekosistemi Ukrarni [Startup voice: survey results of the startup ecosystem of Ukraine]. [in Ukrainian].

5. PilipU, І. Nova Kremnmva dolina: jak Genesis bud najbh'shu startap-spn'notu v Centi-arno-Shny Єvropі [New Silicon Valley: How Genesis is building the largest startup community in Central and Eastern Europe]. [in Ukrainian].

6. How to Build a Startup Ecosystem.[in English].

Размещено на Allbest.ru