Вплив штучного інтелекту на зайнятість на мікро-та макро-рівні

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Вплив штучного інтелекту на зайнятість на мікро-та макро-рівні

Сікорський Юрій Миколайович кандидат економічних наук, працівник, ТОВ «Спецдетальсервіс»

Анотація

Штучний інтелект є однією з найперспективніших технологій сучасності, що демонструє швидке зростання. Штучний інтелект діє на всі складові економічного механізму, в тому числі зайнятість. Метою статті є здійснити аналіз, як інновації в сфері штучного інтелекту впливають на ринок праці, виокремлюючи ключові зміни на мікрорівні (бізнесу) та макрорівні (економіці країни в загальному). Стаття аналізує ключові зони впливу штучного інтелекту на зайнятість. За даними дослідницької компанії Markets & Markets станом на 2024 р. ринок ШІ оцінюється в 215 млрд дол США з прогнозним збільшення до 1339 млрд дол США на 2030 р.. Це зростання обумовлено прогресом у сфері обчислювальних потужностей, доступності даних та розвитку нових алгоритмів штучного інтелекту. Акцентовано, що в контексті зайнятості на мікро-рівні, штучний інтелект автоматизує рутинні процеси, покращує прийняття управлінські рішень, оптимізує ланцюги постачання та стимулює розвиток нових продуктів і послуг, що сприяє підвищенню ефективності та зниженню витрат бізнесу. На макро-рівні, інтеграція штучного інтелекту в національну економіку сприяє загальному зростанню продуктивності праці, змінює структуру зайнятості та підвищує конкурентоспроможність країн. Наголошено, що використання штучного інтелекту породжує соціальні виклики, такі як нерівність у доходах та потреба у перепідготовці робочої сили. Акцентовано на необхідності розробки та реалізації програм навчання та соціальної підтримки. Виділено необхідність розвитку нових підходів до регулювання та забезпечення етичних стандартів в контексті впливу штучного інтелекту на зайнятість. Запропонована стаття може бути корисною фаховим дослідникам і аналітикам, бізнесовим асоціаціям, органам державної та місцевої влади. Майбутні дослідження будуть сконцентровані на вивчення змін державної політики щодо ринку праці під впливом штучного інтелекту.

Ключові слова: штучний інтелект; ринок праці; автоматизація; технологічні зміни; етика.

Sikorskyi Yurii Mykolayovych PhD in Economics, Employee, Spetsdetalservis LLC, Institute of International Relations, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

THE IMPACT OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE ON EMPLOYMENT AT THE MICRO AND MACRO LEVELS

Abstract

Artificial intelligence is one of the most promising technologies of our time, demonstrating rapid growth. Artificial intelligence affects all components of the economic mechanism, including employment. The purpose of the article is to analyse how innovations in the field of artificial intelligence affect the labour market, highlighting key changes at the micro level (business) and macro level (the country's economy as a whole). The article analyses the key areas of artificial intelligence's impact on employment. According to Markets & Markets, the AI market is estimated at USD 215 billion as of 2024, with a forecast increase to USD 1,339 billion by 2030. This growth is driven by progress in computing power, data availability, and the development of new AI algorithms. It is emphasised that in the context of employment at the micro level, artificial intelligence automates routine processes, improves management decision-making, optimises supply chains, and stimulates the development of new products and services, which helps to increase efficiency and reduce business costs. At the macro level, the integration of artificial intelligence into the national economy contributes to the overall growth of labour productivity, changes the structure of employment and increases the competitiveness of countries. It is emphasised that the use of artificial intelligence creates social challenges, such as income inequality and the need to retrain the workforce. The author emphasises the need to develop and implement training and social support programmes. The author emphasises the need to develop new approaches to regulation and ethical standards in the context of the impact of artificial intelligence on employment. This article may be useful for professional researchers and analysts, business associations, state and local authorities. Future research will focus on the study of changes in state policy on the labour market under the influence of artificial intelligence.

Keywords: artificial intelligence; labour market; automation; technological changes; ethics.

Постановка проблеми. Впровадження штучного інтелекту стало однією з найважливіших технологічних змін XXI ст., яка впливає на різні аспекти нашого життя. Однією з ключових сфер, де штучний інтелект демонструє значний вплив, є ринок праці. На мікро-рівні, використання штучного інтелекту дозволяє підприємствам підвищувати ефективність, автоматизувати рутинні завдання та покращувати процеси прийняття рішень. Проте, ці переваги супроводжуються змінами у структурі зайнятості, що може призводити до скорочення робочих місць для працівників з низькою кваліфікацією та підвищення вимог до навичок та компетенцій.

На мікро-рівні, вплив штучного інтелекту є комплексним. З одного боку, автоматизація рутинних та повторюваних завдань дозволяє працівникам зосередитися на більш творчих та стратегічних аспектах роботи. Це може сприяти підвищенню загальної продуктивності та задоволеності працею. З іншого боку, зростання автоматизації може призводити до вивільнення робочих місць, що створює виклики для працівників, особливо для тих, хто зайнятий на низькокваліфікованих позиціях.

На макро-рівні, інтеграція штучного інтелекту в економіку впливає на загальні тенденції зайнятості та економічного зростання. Деякі дослідження показують, що штучний інтелект може сприяти створенню нових робочих місць у високотехнологічних секторах, а також стимулювати розвиток нових індустрій. Однак, існує також ризик посилення нерівності на ринку праці та зростання соціальної напруженості через різницю у доступі до нових технологій та можливостей для навчання. Вплив штучного інтелекту на економіку також може бути неоднорідним, спричиняючи різні наслідки в різних регіонах та секторах.

Відповідно важливо вивчити вплив штучного інтелекту на зайнятість як на мікро-, так і на макро-рівні, враховуючи як позитивні, так і негативні аспекти цих змін. Аналізуючи різні дослідження та дані, ми прагнемо зрозуміти, як саме штучний інтелект трансформує ринок праці, та визначити ключові фактори, що впливають на цей процес. Зокрема, ми розглянемо, які навички та компетенції стають найважливішими у новому технологічному ландшафті, а також як уряди та організації можуть сприяти адаптації працівників до нових умов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення впливу штучного інтелекту на ринок праці стає все більш актуальною темою, оскільки технологічний прогрес швидко змінює структуру зайнятості. У даному огляді літератури розглянуто основні аспекти впливу ШІ на ринок праці на основі чотирьох ключових джерел. Kao W. [1] аналізує як позитивні, так і негативні аспекти впливу ШІ на ринок праці. Дослідження зосереджене на зміні характеру роботи та нових можливостях для працівників. Автор підкреслює, що ШІ може створювати нові робочі місця, зокрема у сферах, пов'язаних із розробкою та обслуговуванням технологій ШІ. Водночас, зазначається ризик заміщення рутинних та повторюваних завдань, що може призвести до втрати робочих місць для менш кваліфікованих працівників. Zhou Q. [2] акцентує увагу на динаміці впливу ШІ в різних галузях. Автор стверджує, що ШІ сприяє підвищенню продуктивності праці та ефективності бізнес-процесів. Однак, робота також звертає увагу на соціальні виклики, зокрема необхідність перекваліфікації працівників та адаптації освітніх систем до нових вимог ринку праці. Fu R. [3] аналізує конкретні приклади впливу ШІ на ринок праці у США. Дослідження показує, що впровадження ШІ сприяє зростанню економіки, але водночас підвищує нерівність у доходах. Автор підкреслює важливість державної політики у підтримці працівників, що можуть втратити роботу через автоматизацію, та створення програм для їхньої перекваліфікації. Lane M., Saint-Martin A. [4] досліджують глобальні тенденції впливу ШІ на зайнятість. Автори зазначають, що ШІ не лише заміщує робочі місця, але й створює нові професії, що вимагають високих технологічних навичок. В роботі акцентують увагу на необхідності міжнародного співробітництва у створенні регуляторних рамок, що забезпечуватимуть справедливий перехід до нової економічної реальності. Felten E., Raj M., Seamans R. [5] аналізують, як ШІ впливає на ринок праці, зокрема акцентуючи увагу на ролі додаткових навичок та технологій. Вплив ШІ на зайнятість варіюється залежно від рівня автоматизації та можливостей працівників до адаптації. Дослідження підкреслює, що для зниження негативних наслідків автоматизації необхідно інвестувати в освіту та підвищення кваліфікації працівників. Webb M. [6] досліджує загальний вплив ШІ на ринок праці та зазначає, що автоматизація може замінити деякі професії, але водночас створює нові можливості в інших галузях. Автор наголошує на важливості адаптації працівників до нових умов та переорієнтації на професії, які потребують високих когнітивних навичок та творчого мислення. Робота підкреслює значення політик, що спрямовані на підтримку працівників у перехідний період. Tailor R., Jain S., Kamble A. [7] досліджує різноманітні аспекти впливу ШІ на ринок праці. Автори розглядають як позитивні, так і негативні наслідки, підкреслюючи, що ШІ може збільшити продуктивність та створити нові робочі місця, але водночас може призвести до втрати робочих місць у традиційних галузях. Адаптація до нових технологій вимагає значних інвестицій у навчання та перекваліфікацію працівників. Furman J., Seamans R. [8] досліджують економічні наслідки впровадження ШІ. Проаналізовано, як автоматизація та ШІ змінюють структуру економіки, впливаючи на різні сектори та види діяльності. Автори зазначають, що політики повинні враховувати можливі соціально-економічні наслідки та розробляти стратегії, які сприятимуть рівномірному розподілу вигод від технологічного прогресу. Acemoglu D., Restrepo P. [9] аналізують як ШІ може змінити структуру зайнятості, підкреслюючи можливість як втрат, так і створення робочих місць. Автори наголошують, що автоматизація, яка використовує ШІ, здатна замінити людську працю у багатьох галузях, зокрема у виробництві та сфері послуг. Проте, поряд із втратами робочих місць, автоматизація може стимулювати розвиток нових секторів і створювати нові можливості для працевлаштування. Автори зазначають, що рівень освіти та навичок працівників відіграє важливу роль у адаптації до нових технологічних змін. Результати дослідження підкреслюють необхідність політики, що спрямована на підтримку працівників під час переходу до більш автоматизованої економіки. Muller O., Dusing C. [10] аналізують текст оголошень про вакансії, щоб визначити, як змінюються вимоги до навичок та кваліфікацій працівників у зв'язку із впровадженням ШІ. Результати показують, що зростає попит на технічні та цифрові навички, тоді як деякі традиційні професії зникають або змінюються. Дослідження також підкреслює важливість адаптації систем освіти та навчання до нових вимог ринку праці. Автори рекомендують впроваджувати програми перекваліфікації та підвищення кваліфікації, щоб допомогти працівникам адаптуватися до змін.

Поміж українських досліджень виділяться низка статей. Єсіна О., Михайлов В. [11] розглядають вплив ШІ на різні аспекти ринку праці. Автори аналізують зміни в структурі зайнятості, зокрема скорочення кількості робочих місць у традиційних секторах та зростання попиту на нові професії, пов'язані з ІТ та технологіями. Стаття також висвітлює роль освіти та перекваліфікації працівників як ключового фактора адаптації до змін, спричинених впровадженням ШІ. Автори наголошують на необхідності розробки національних стратегій з підтримки працівників у перехідний період. Бутельський Я. та ін. [12] досліджують структурні трансформації ринку праці під впливом ШІ. Автори виділяють кілька ключових тенденцій, включаючи автоматизацію рутинних завдань, зміну вимог до кваліфікації працівників та підвищення значення креативних та соціальних навичок. Автори також зазначають, що впровадження ШІ створює нові можливості для розвитку цифрової економіки, але вимагає адаптації політик зайнятості та соціального захисту. Олійник Т., Крупська К. [13] досліджують використання інструментів ШІ для управління трудовим потенціалом на промислових підприємствах. Вони аналізують, як ШІ може сприяти підвищенню ефективності управління персоналом, зокрема через автоматизацію процесів рекрутингу, навчання та розвитку працівників. Стаття підкреслює важливість інтеграції ШІ у стратегії управління людськими ресурсами для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Азьмук Н. [14] аналізує явище зайнятості через цифрові платформи, яке стає все більш поширеним у сучасній економіці. Автор розглядає основні виклики, пов'язані з цією формою зайнятості, такі як нестабільність роботи, відсутність соціального захисту та труднощі з регулюванням. Автор також пропонує стратегії адаптації для працівників та роботодавців, щоб максимально використовувати переваги цифрових платформ і мінімізувати ризики.

Метою статті є аналіз впливу технологій штучного інтелекту на ринок праці в частині визначення основних змін, які викликають інновації в галузі штучного інтелекту на рівні окремих підприємств (мікро-рівень) та в економіці країни в цілому (макро-рівень).

Виклад основного матеріалу. Штучний інтелект є однією з найбільш перспективних і динамічних технологій сучасності. За прогнозами дослідницької компанії Markets & Markets [15], ринок ШІ продовжить стрімке зростання, досягнувши значних показників до 2030 р.. Станом на 2024 р., вартість ринку ШІ оцінюється приблизно в 215 млрд дол США, і очікується, що до 2030 р. ринок зросте до 1339 млрд дол США, що відображає середньорічний темп росту на рівні 36%. Така динаміка обумовлена значним прогресом в області обчислювальних потужностей, доступності даних та впровадженням нових, більш складних алгоритмів ШІ.

Рис. 1. Обсяг ринку рішень на основі шт учного інт елект у, млрд дол США Джерело: побудовано на основі даних дослідницької компанії Markets &

Markets [15].

Такий значний ріст обумовлений покращенням стану обчислювальних потужностей, що дозволяє розробляти більш складні алгоритми, а також широким доступом до даних, які необхідні для навчання моделей ШІ. Крім того, уряди багатьох країн активно інвестують у дослідження та розробку ШІ, що сприяє створенню сприятливого середовища для інновацій. Попит на ШІ з боку різних галузей, таких як охорона здоров'я, фінанси, виробництво та роздрібна торгівля, також стимулює розвиток ринку.

У короткостроковій перспективі (1-5 років) очікується ряд значних досягнень у галузі ШІ. Широке впровадження нових архітектур, особливо у задачах обробки природної мови, призведе до суттєвого покращення продуктивності. Розвиток самонавчальних методів забезпечить навчання моделей, підвищуючи узагальнюючі можливості та надійність моделей. Крім того, моделі ШІ з мета-навчанням зможуть швидко адаптуватися до нових задач та середовищ з мінімальною кількістю навчальних даних. На довгострокову перспективу 5-річного періоду очікуються ще більш революційні зміни. Інтеграція нових архітектур ШІ, які поєднують нейросимвольні системи, квантові обчислення, тощо, дозволить вийти за межі сучасних можливостей. Гібридні системи ШІ забезпечать гнучкі та надійні рішення для складних задач. Інтеграція ШІ з технологіями доповненої та віртуальної реальності створить новий досвід користувачів, сприяючи створенню сталих та комфортних умов, в т.ч. на ринку праці.

Однак, разом з цим виникають нові виклики, такі як забезпечення конфіденційності даних, прозорості моделей та їх інтеграції в існуючі системи. Вирішення цих питань є критичним для максимального використання можливостей, які пропонує ШІ. Інновації в галузі ШІ спричиняють значні зміни як на рівні окремих підприємств (мікро-рівень), так і в економіці країни в цілому (макро-рівень). На мікро-рівні ШІ автоматизує рутинні процеси, підвищуючи ефективність та знижуючи витрати. Приклади включають обробку даних, управління запасами та обслуговування клієнтів через чат- боти. Крім того, аналітичні системи на базі ШІ забезпечують підприємства точними прогнозами та рекомендаціями для прийняття рішень, що дозволяє більш ефективно прогнозувати попит, управляти ризиками та оптимізувати виробництво. ШІ також сприяє індивідуалізації споживчої пропозицій, аналізуючи великі обсяги даних про споживачів для створення персоналізованих маркетингових кампаній та продуктів, як-от рекомендаційні системи та персоналізовані рекламні кампанії. У сфері ланцюгів постачання ШІ використовується для управління та оптимізації, що зменшує витрати та підвищує ефективність, прикладами чого є управління запасами, логістика та планування постачання. Окрім цього, ШІ стимулює інновації та розвиток нових продуктів і послуг, що дозволяє підприємствам залишатися конкурентоспроможними.

На макро-рівні інтеграція ШІ у різні галузі економіки сприяє загальному зростанню продуктивності праці, що позитивно впливає на економічний ріст. Автоматизація та цифровізація змінюють структуру зайнятості, зменшуючи попит на традиційні робочі місця, але створюючи нові можливості у високотехнологічних галузях, таких як ІТ, інженерія. Активне впровадження ШІ підвищує конкурентоспроможність країн на міжнародному рівні, залучаючи інвестиції та стимулюючи економічний розвиток через інноваційні кластери, розвиток стартапів та привабливість для іноземних інвесторів.

Разом з тим, використання ШІ породжує соціальні виклики, такі як нерівність в доходах та потреба у перепідготовці робочої сили. Для цього необхідні програми навчання та перепідготовки, а також соціальні програми підтримки. Крім того, розвиток ШІ вимагає нових підходів до регулювання та забезпечення етичних стандартів, включаючи законодавство щодо захисту даних, етичні норми використання ШІ та стандарти безпеки. Ці зміни відображаються як на діяльності окремих підприємств, так і на економічному розвитку країни в цілому, створюючи нові можливості та виклики у сучасному світі.

Таблиця 1

Основні зміни на ринку праці під впливом штучного інтелекту на

Джерело: власний аналіз

Ці зміни відбражаються як на діяльності окремих підприємств, так і на економічному розвитку країни в цілому, сприяючи створенню нових можливостей та викликів на сучасному етапі. Відповідно стейкхолдери як мікро-, так і макрорівня мають напрацювати підходи до роботи з даними викликами та можливостями та об'єднати їх в єдину рамку політики щодо розвитку ринку праці в ключі впливу штучного інтелекту.

Висновки

Штучний інтелект вважається однією з найбільш перспективних і швидко розвиваючих технологій сучасності. Згідно з прогнозами, ринок ШІ продовжить інтенсивно зростати, досягаючи високих показників до 2030 р.. Станом на 2024 р., вартість ринку ШІ оцінюється приблизно в 215 млрд дол США, і очікується, що до 2030 р. цей ринок зросте до 1339 млрд дол США, що відповідає середньорічному темпу зростання на рівні 36%. Така динаміка зумовлена значним прогресом в сфері обчислювальних потужностей, доступності даних та впровадженням нових, більш складних алгоритмів ШІ. На мікро-рівні, ШІ автоматизує рутинні процеси, покращує процес прийняття управлінських рішень, оптимізує ланцюги постачання та стимулює розвиток нових продуктів і послуг. Це сприяє підвищенню ефективності та зниженню витрат для підприємств. На макро-рівні, інтеграція ШІ у різні галузі економіки сприяє загальному зростанню продуктивності праці, змінює структуру зайнятості та підвищує конкурентоспроможність країн. Проте використання ШІ також породжує соціальні виклики, такі як нерівність в доходах та потреба у перепідготовці робочої сили. Відповідно необхідні програми навчання та соціальної підтримки. Важливим аспектом є забезпечення конфіденційності даних, прозорості моделей та їх інтеграції в існуючі системи. Вирішення цих питань є критичним для максимального використання можливостей, які пропонує ШІ. Крім того, розвиток ШІ вимагає нових підходів до регулювання та забезпечення етичних стандартів на ринку праці. Це сприятиме створенню сталих та комфортних умов праці.

Перспективи подальших досліджень передбачають аналіз необхідних змін до державної політики стосовно ринку праці в умовах росту впливу штучного інтелекту.

Література

Kao W. Impaction of artificial intelligence on the labor market. Advances in Economics, Management and Political Sciences. 2024. №84(1). Р. 24-29.

Zhou Q. Research progress on the impact of artificial intelligence on the labor market. Advances in Economics and Management Research. 2023. №8(1). Р. 241-246.

Fu R. Analysis of the effect of artificial intelligence on the labor market in the United States. Advances in Economics, Management and Political Sciences. 2024. №57(1). Р. 78-84.

Lane M., Saint-Martin A. The impact of Artificial Intelligence on the labour market. OECD Social Employment and Migration Working Papers. 2021. №256. Р. 1-60.

Felten E. W., Raj M., Seamans R. The variable impact of Artificial intelligence on Labor: The role of complementary skills and technologies. NYU Stern School of Business. 2019. Р. 1-67.

Webb M. The impact of artificial intelligence on the labor market. Stanford University.2019. P. 1-61.

Tailor R., Jain S., Kamble A. A Review paper on the Impact of Artificial Intelligence on the Job Market. International Journal of Advanced Research in Science, Communication and Technology. 2023. №3. Р. 68-73.

Furman J., Seamans R. AI and the Economy. Innovation Policy and the Economy. 2019. №19. Р. 161-191.

Acemoglu D., Restrepo P. (2019). Artificial intelligence, Automation, and work. The Economics of Artificial Intelligence. University of Chicago Press. 197-236 р..

Muller O., Dusing C. Forecasting the impact of artificial intelligence on the labor market through natural language processing of job posting. Paderborn University. 2024. Р. 1-42.

Єсіна О., Михайлов В. Вплив штучного інтелекту на ринок праці. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2024. №3-4(316-317). С. 100-109.

Бутельський Я., Бурмеха Ю., Гнатюк Д. В., Латишев Ю., Мельничук В., Цибрух, А. Ключові тенденції структурних трансформацій ринку праці у зв'язку з поширенням штучного інтелекту. Академічні візії. 2024. № 28. С. 1-8.

Олійник Т., Крупська К. Інструменти штучного інтелекту у формуванні та збереженні трудового потенціалу промислового підприємства. Ефективна економіка. 2022. №5. С. 1-11.

Азьмук Н. Зайнятість через цифрові платформи - нова реальність сучасної економіки: виклики та стратегії адаптації. Економічний простір. 2019. №149. С. 66-80.

Markets & Markets. Artificial Intelligence Market Global Forecast by 2030. URL: https://www.marketsandmarkets.com/Market-Reports/artificial-intelligence-market-74851580. html? gad_source=1&gclid=Cj0KCQjwj9-zBhDyARIsAERjds2MPOuxS971E7UbjXanaolyMdljHrVN VzP6RRM6oXaC4H00jILJFQ8aAsIzEALw_wcB (дата звернення: 20.06.2024).

References

Kao W. (2024). Vplyv shtuchnoho intelektu na rynok pratsi [Impaction of artificial intelligence on the labor market]. Advances in Economics, Management and Political Sciences - Advances in Economics, Management and Political Sciences, 84(1), 24-29. [in Ukrainian]

Zhou Q. (2023). Doslidzhennia prohresu vplyvu shtuchnoho intelektu na rynok pratsi [Research progress on the impact of artificial intelligence on the labor market]. Advances in Economics and Management Research - Advances in Economics and Management Research, 8(1), 241-246. [in Ukrainian]

Fu R. (2024). Analiz vplyvu shtuchnoho intelektu na rynok pratsi u SShA [Analysis of the effect of artificial intelligence on the labor market in the United States]. Advances in Economics, Management and Political Sciences - Advances in Economics, Management and Political Sciences, 57(1), 78-84. [in Ukrainian]

Lane M., Saint-Martin A. (2021). Vplyv shtuchnoho intelektu na rynok pratsi [The impact of Artificial Intelligence on the labour market]. OECD Social Employment and Migration Working Papers - OECD Social Employment and Migration Working Papers, 256, 1-60. [in Ukrainian]

Felten E. W., Raj M., Seamans R. (2019). Zminnyi vplyv shtuchnoho intelektu na pratsiu: rol dopovniuvalnykh navychok i tekhnolohii [The variable impact of Artificial intelligence on Labor: The role of complementary skills and technologies]. NYU Stern School of Business - NYU Stern School of Business, 1-67. [in Ukrainian]

Webb M. (2019). Vplyv shtuchnoho intelektu na rynok pratsi [The impact of artificial intelligence on the labor market]. Stanford University - Stanford University, 1-61. [in Ukrainian]

Tailor R., Jain S., Kamble A. (2023). Ohliadna statia pro vplyv shtuchnoho intelektu na rynok pratsi [A Review paper on the Impact of Artificial Intelligence on the Job Market]. International Journal of Advanced Research in Science, Communication and Technology - International Journal of Advanced Research in Science, Communication and Technology, 3, 68-73. [in Ukrainian]

Furman J., Seamans R. (2019). Shi ta ekonomika [AI and the Economy]. Innovation Policy and the Economy - Innovation Policy and the Economy, 19, 161-191. [in Ukrainian]

Acemoglu D., Restrepo P. (2019). Shtuchnyi intelekt, avtomatyzatsiia i pratsia [Artificial intelligence, Automation, and work]. The Economics of Artificial Intelligence - The Economics of Artificial Intelligence. University of Chicago Press, 197-236. [in Ukrainian]

Muller O., Dusing C. (2024). Prohnozuvannia vplyvu shtuchnoho intelektu na rynok pratsi za dopomohoiu obrobky pryrodnoi movy z opysom vakansii [Forecasting the impact of artificial intelligence on the labor market through natural language processing of job posting]. Paderborn University - Paderborn University, 1-42. [in Ukrainian]

Yesina O., Mykhailov V. (2024). Vplyv shtuchnoho intelektu na rynok pratsi [The impact of artificial intelligence on the labor market]. Naukovyi visnyk Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu - Scientific Bulletin of Odesa National Economic University, 3-4(316-317), 100-109. [in Ukrainian]

Butelskyi Ya., Burmekha Yu., Hnatiuk D. V., Latyshev Yu., Melnychuk V., Tsybrukh, A. (2024). Kliuchovi tendentsii strukturnykh transformatsii rynku pratsi u zviazku z poshyrenniam shtuchnoho intelektu [Key trends in structural transformations of the labor market due to the spread of artificial intelligence]. Akademichni vizi - Academic Visions, 28, 1-8. [in Ukrainian]

Oliinyk T., Krupska K. (2022). Instrumenty shtuchnoho intelektu u formuvanni ta zberezhenni trudovoho potentsialu promyslovoho pidpryiemstva [Artificial intelligence tools in shaping and maintaining the labor potential of an industrial enterprise]. Efektyvna ekonomika - Efficient Economy, 5, 1-11. [in Ukrainian]

Azmuk N. (2019). Zainiatist cherez tsyfrovi platformy - nova realnist suchasnoi ekonomiky: vyklyky ta stratehii adaptatsii [Employment through digital platforms - the new reality of the modern economy: challenges and adaptation strategies]. Ekonomichnyi prostir - Economic Space, 149, 66-80. [in Ukrainian]

Markets & Markets. (2024). Rynok shtuchnoho intelektu: hlobalnyi prohnoz do 2030 roku [Artificial Intelligence Market Global Forecast by 2030]. URL: https://www.marketsandmarkets.com/ Market-Reports/artificial-intelligence-market-74851580.html?gad_source=1&gclid=Cj0KCQjwj 9-zBhDyARIsAERjds2MPOuxS971E7UbjXanaolyMdljHrVNVzP6RRM6oXaC4H00jILJFQ8a AsIzEALw_wcB (data zvernennia: 20.06.2024). [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru