Розвиток малого та середнього підприємництва як об’єкт державного регулювання

Размещено на http://allbest.ru

Розвиток малого та середнього підприємництва як об'єкт державного регулювання

Статівка Наталія Валеріївна Статівка Наталія Валеріївна доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри управління персоналом та підприємництва, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Лашин Петро Михайлович Лашин Петро Михайлович аспірант кафедри управління персоналом та підприємництва, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління», м. Харків

Анотація

У статті досліджено розвиток малого та середнього підприємництва як об'єкт державного регулювання. Доведено, що однією зі складових національної стратегії України, що випливає з державного регулювання малого та середнього підприємництва, є процес інтеграції в Європу - це адаптація до європейського економічного та регуляторного простору, імплементація європейських стандартів.

Проаналізовано теоретичні основи державного регулювання малого та середнього підприємництва, що ґрунтуються на основних доктринах наукової парадигми щодо ролі держави у сприянні підприємництву, що підтверджує плюралізм на сучасному етапі державної економічної політики, яка базується на поєднанні неокласичного синтезу та нової інституційної теорії інноваційний крок, який дозволяє більш міждисциплінарний підхід до вивчення питань, пов'язаних з державним регулюванням малого та середнього підприємництва. Цей підхід зараз знаходиться в точці злиття, де економетрика, демографія, соціальна психологія, теорія організації, стратегічний менеджмент, соціологія та когнітивні науки зустрічаються, щоб повідомити про цей предмет.

Існують різні функції державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва. Такі функції здійснюють різні органи всіх рівнів, а їх реалізація передбачає використання: державного замовлення; ліцензування, патентування та квотування; технічне регулювання; регулювання цін; застосування позовної давності; надання інвестиційних та інших пільг; надання субсидій, компенсацій. Ці функції включають нормативно-правову, регулятивну, економічну, прогностичну, інформаційну, стимулюючу та засоби управління кадрами.

У результаті зроблено висновок, що механізмом державного регулювання малого та середнього підприємництва визначено сукупність засобів, методів та інструментів державного впливу, а також нормативно-правові, інституційні, організаційні, фінансово-економічні, інформаційні та мотиваційні заходи, спрямовані на створення сприятливого середовища для його розвитку.

Ключові слова: держава, державне регулювання, мале та середнє підприємництво, конкуренція, інструменти та засоби державного регулювання, механізм державного регулювання.

Abstract

Development of small and medium-sized businesses as an object of state regulation

The article examines the development of small and medium-sized businesses as an object of state regulation. It is proved that one of the components of the national strategy of Ukraine, which follows from the state regulation of small and medium - sized businesses, is the process of integration into Europe-this is adaptation to the European Economic and regulatory space, the implementation of European standards.

The theoretical foundations of state regulation of small and medium-sized businesses based on the basic doctrines of the scientific paradigm on the role of the state in promoting entrepreneurship are analyzed, which confirms pluralism at the present stage of state economic policy, which is based on a combination of neoclassical synthesis and a new institutional theory. This approach is now at a confluence where econometrics, demography, social psychology, organization theory, strategic management, sociology, and cognitive sciences meet to inform the subject.

There are various functions of state regulation of the development of small and medium-sized businesses. Such functions are performed by various bodies at all levels, and their implementation involves the use of: state order; licensing, patenting and quotas; technical regulation; price regulation; application of the statute of limitations; provision of investment and other benefits; provision of subsidies, compensations. These functions include Regulatory, regulatory, economic, predictive, informational, incentive, and human resources management tools.

As a result, it is concluded that the mechanism of state regulation of small and medium-sized businesses defines a set of means, methods and tools of state influence, as well as regulatory, institutional, organizational, financial and economic, informational and motivational measures aimed at creating a favorable environment for its development.

Keywords: state, state regulation, small and medium-sized businesses, competition, tools and means of state regulation, mechanism of state regulation.

Вступ

Постановка проблеми. Державне регулювання малого та середнього підприємництва (далі - МСП) є важливим чинником соціально-економічного розвитку країни, бо цей сектор є одним із ключових елементів економіки, що сприяє створенню конкурентного середовища, швидкому впровадженню нових технологій та інноваційних проєктів, розв'язанню проблем зайнятості населення, забезпечуючи ефективне функціонування держави в цілому.

За останні роки мале та середнє підприємництво стало домінуючим за кількістю та обсягами виробництва сектором економіки в провідних країнах світу. європейський економічний підприємництво

За даними ООН, на малих та середніх підприємствах виробляється від 30 до 60% національного продукту - залежно від країни (в Україні - 15% ВВП), у країнах ЄС МСП складає близько 90% від загальної кількості підприємств, приблизна кількість підприємств МСП - біля 20 млн., кількість зайнятого в МСП населення становить близько 70% [6, с. 36].

Як об'єкт державного регулювання мале та середнє підприємництво містить комплекс політичних, правових, організаційних, фінансових, інформаційних заходів. Маючи незначний масштаб діяльності, мобільність, відносно невеликий термін існування, високу залежність від впливу зовнішнього середовища, високий ступінь фінансового ризику, мале та середнє підприємництво потребує як стимулювання своєї діяльності, так і захисних механізмів із боку держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і практичні аспекти державного регулювання малого та середнього підприємництва розглянуті в працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Вагомий внесок у дослідження впливу держави на інноваційну діяльність зробили такі вчені Бутенко А.І. [5], Вайсман В. Я. [1], Варналій З.С. [2], Войнаренко М.П. [5], Гринько Т. [6], Ковальова А. І. [3], Лазур П.Ю. [4], Ляшенко В.І. [5], Пілевич Д. [7], Рожок М.Д. [8], Тітова Н.А. [8], Цимбал Є. П. [9] та ін.

Незважаючи на велику кількість робіт по означеній проблематиці, слід зазначити наявність низки невивчених питань в сфері малого та середнього підприємництва, що свідчить про актуальність обраної тематики цієї статті.

Формулювання цілей (мети) статті. Метою даної статті є дослідження розвитку малого та середнього підприємництва як об'єкту державного регулювання.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи еволюцію малого та середнього підприємництва як об'єкта державного регулювання, можна помітити, що поняття «мале та середнє підприємництво» як у нормативно-правових актах, так і в науковій літературі трактується неоднозначно. На міжнародному та європейському рівнях SME (в англійській абревіатурі - Small and Medium Enterprises) зазвичай об'єднує малі та середні підприємства в одному секторі [8, с. 41]. Проте окремо можна виділити також «мале» чи «середнє» підприємництво. Основними параметрами, за якими підприємство визнається малим або середнім, є: чисельність персоналу, оборот, дохід, загальна вартість активів.

Оптимізація ролі та ефективності МСП має бути визначена державою як стратегічне завдання в процесі модернізації економіки України, згідно з нашим баченням - одним із пріоритетів модернізації країни. Пріоритетом є забезпечення управління подоланням наслідків економічної кризи та її запобігання будь-коли.

Таким чином, ми вважаємо, що значення малого та середнього підприємництва для держави полягає в тому, що МСП підвищують економічну гнучкість - що, у свою чергу, дозволяє великому бізнесу реагувати на диференційований попит, стимулює розвиток конкуренції та дозволяє залучати значні майнові, людські та інформаційні ресурси не використовуються у великому бізнес-обороті, а також реагують на диференційований попит, індивідуальні замовлення та потреби споживачів; звільняє великі підприємства від дрібної та штучної продукції; стимулює ділову активність населення; створює додаткові робочі місця, сприяючи формуванню середнього класу, що послаблює соціальну напругу через послаблення майнової диференціації.

Крім того, продуктивність МСП несе в собі такі переваги, які стають суттєвими в процесі модернізації економіки, включаючи, але не обмежуючись ними: здатність оперативно реагувати на зовнішні зміни та зворотній зв'язок від споживача, що має значний вплив на соціально-економічні (і частково) політичний) рівень розвитку країни.

У ситуації, коли малому та середньому підприємництву надається велике значення, державне регулювання МСП розглядається як елемент національної стратегії адаптації України до європейського економічного та правового простору. Цілі співпраці між Україною та ЄС у сфері підприємництва є подвійними: розвиток конкурентного ринкового середовища з чітко визначеними механізмами формування системи державна підтримка малого та середнього підприємництва, яка б забезпечувала баланс між зусиллями щодо запобігання спотворенню конкуренції через гальмування економічного зростання та спрямованими при її стимулюванні; запровадження для України правил щодо захисту прав акціонерів, зацікавлених фінансистів (кредиторів), включаючи вимоги щодо розкриття інформації, підзвітності або системи примусового виконання, які повинні базуватися на європейській практиці чи директивах [4, с. 78]. Також впровадження як у державних компаніях, так і в установах приватного сектору - на всіх рівнях - і установах відповідно до міжнародних стандартів, прийнятих у Європі, правил бухгалтерського обліку, а також принципів, пов'язаних безпосередньо з корпоративним управлінням. Можна зробити висновок, що підвищення ефективності державного регулювання за зростанням малого та середнього бізнесу в контексті євроінтеграції є важливою темою дослідницької роботи, зокрема, структурні та законодавчі зміни, які можуть бути застосовані в Україні для досягнення європейських норм.

Основа, на якій слід розуміти визначені нами проблеми, складається із взаємопов'язаних принципів наукових теорій, які визначають:

- регулювання МСП як складової частини розвитку соціально-економічних систем;

- що при регулюванні МСП необхідно враховувати соціальні, правові, організаційні, політичні, етичні та економічні фактори;

- МСП є суб'єктами міжнародних економічних відносин;

- регулювання МСП вимагає системного підходу [1, С. 147].

Малі та середні підприємства можна ідентифікувати за допомогою теорії мереж, яка дозволяє зобразити та охарактеризувати зв'язки між компонентами на різних рівнях ієрархії.

Сучасна наукова парадигма щодо ролі держави в розвитку підприємництва сформована положеннями, які обґрунтовують плюралізм на сучасному етапі економічної державної політики на основі поєднання неокласичного синтезу та нової інституційної теорії.

Зараз, поряд із вивченням підприємництва як самостійного явища, міждисциплінарний також є популярним підходом на перетині багатьох наук, включаючи, але не обмежуючись ними, економетрику та демографію. Фактичне дослідження проблем підприємництва, засноване на міждисциплінарному підході, набуло значного поширення наприкінці 20 століття, про що свідчить той факт, що з кінця 1990-х років міжнародна премія за дослідження в галузі підприємництва та малого бізнесу щорічно вручається, яка з середини минулого десятиліття набула статусу Global Award [10].

Дослідження підприємництва є основою для висновків і політичних рекомендацій, які доводяться до державних структур; моніторинг діяльності держав у розвитку підприємництва та визначення найкращих практик пізніше поширюються.

Впливове експертне середовище, зокрема у США та Великій Британії, відіграє значну роль у зміні політичних парадигм, заохочуючи чиновників до відкритості та співпраці. Два великі міжнародні проекти - «Панельне дослідження динаміки підприємництва» та «Глобальний моніторинг підприємництва» - призвели до розробки всесвітньо визнаних методів після створення, тестування та впровадження збору даних, а також підходів кількісного аналізу, які використовувалися для вивчення різних сфери, пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Тепер ми окремо обговоримо окремі концепції, які впливають на еволюцію основи теорії державної політики у підприємництві. Прикладом є Д. Бірч, який отримав нагороду в 1996 році, і вивів - на основі певних розрахунків - непропорційний внесок малого бізнесу у створення робочих місць (порівняно з його часткою в загальній зайнятості) і пріоритет у цій сфері компаній, що швидко розвиваються [5, с. 52].

У 2001 році Золтан Б. Акс і Д. Одретч отримали нагороди за свою роботу, яка визначила місце підприємництва в сучасній економіці. Вони розглядали це як здатність малих фірм впроваджувати інновації: бути піонерами змін, а не простими дрібними гравцями, які імітують більші компанії на вже сформованих ринках (де великі корпорації вже заявили про себе як більш ефективні монополії).

Дослідники також окреслили фактори, що впливають на інноваційну діяльність, такі як кількість ресурсів, інвестованих в інновації, чи кількість поданих патентів, а також такі деталі, як кількість випусків патентів на конкретні продукти [11, р. 45].

Регіональні дослідження у цій сфері мають велике значення у визначенні основних аспектів державного регулювання діяльності МСП. Наприклад, Д. Сторі, який ввів у науковий обіг показник «підприємницького потенціалу» регіонів, виявив, що заходи підтримки державою нових малих підприємств будуть ефективнішими в багатших регіонах, але сумнівними в регіонах із високим рівнем безробіття.

Коли державні кошти спрямовуються на підтримку малого та середнього бізнесу, важливо оцінити вжиті дії, оскільки аналіз неможливо провести, якщо не визначено чіткі вимірювані цілі; ці цілі мають бути чітко визначені та реалізовані через життєздатну систему дій, як стверджував Д. Сторі, на жаль, аналіз неможливий, якщо не визначені чіткі та загально вимірні цілі; дуже часто цілі або не визначені, або... розпливчасті, що не може допомогти виміряти успіх політики, тому цілі мають бути чітко визначені та реалізовані через систему здійсненних дій [7, С. 111].

Питання державної підтримки підприємництва проаналізував Дж. Лернер, який встановив, що держава має сприяти економічному зростанню через власні інвестиційні програми для нових компаній з високим потенціалом зростання та програми підтримки недержавного венчурного фінансування. Щоб не промахнутися невідповідними заходами, а натомість використати ефективні тригери для підприємництва та венчурних інвесторів, Ю. Лернер запропонував, щоб державні інвестиційні програми не діяли проти приватного венчурного капіталу, а скоріше співпрацювали з ним за допомогою інструменту співфінансування. Вони повинні покладатися на досвід інвесторів, щоб визначити сектори, які прагнуть до інноваційного прориву, які фактори враховувати при прийнятті рішень і як оцінити результати інвестування [9, С. 95].

Вивчення вищезазначених досліджень дозволяє сформулювати теоретичні основи державного регулювання МСП у рамках євроінтеграції. Це також викликає нагальний заклик до подальшої еволюції теорії та практики державного управління - спрямованої на вирішення питань, пов'язаних із вдосконаленням законодавчої сфери, регулювання інституційного середовища для малого та середнього бізнесу, а також визначення організаційних та фінансових каналів, що підтримують зусилля державного нагляду. щодо МСП. Ці зміни в Україні - як у результаті її Угоди про асоціацію з ЄС, так і через ризики, з якими стикається світова економіка, включаючи Європу та внутрішні фронти - матимуть різні наслідки. Є певні сфери, які потребують більшої уваги, наприклад, створення механізмів стимулювання на регіональному рівні для розвитку малого та середнього підприємництва, створення регіональної інфраструктури підприємництва.

У науковій літературі термін «державне регулювання малого та середнього підприємництва» обговорюється в різних контекстах. Більшість науковців розглядають державне регулювання сфери підприємництва як процес, у якому держава через різні органи здійснює свій вплив різними методами, такими як правові та адміністративні, на суб'єктів підприємництва. Деякі науковці розглядають це поняття в більш широкому значенні, включаючи складову державної підтримки та стимулювання розвитку підприємництва в системі державного регулювання. Незважаючи на різні погляди науковців щодо системи державного регулювання, вони всі погоджуються в одному: необхідно втручання державної влади, яке називають «розумним» у ринкові процеси розвитку підприємництва, оскільки ринковий механізм не забезпечує повною мірою умови для розвиток підприємництва.

Тому З. Варналій пропонує державну підтримку розглядати двояко. По-перше, йдеться про роль держави в регулюванні саме цього сектора економіки, що передбачає свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов для становлення та розвитку малого підприємництва. По-друге, це передбачає створення стимулів для використання матеріальних і фінансових ресурсів у сфері малого підприємництва на пільгових або безоплатних засадах (безмитно) [2, с. 80]. З. Варналій виділив п'ять різних моделей участі держави в розвитку підприємництва. Перша - ліберальна американська модель, де держава втручається лише в ті аспекти, які ринок не може регулювати самостійно. Друга - неоліберальна німецька модель, яка зосереджена на соціальній орієнтації та має велику систему соціальних виплат. Третя модель - це європейська кейнсіанська модель, яку можна побачити в таких країнах, як Італія, Франція та Австрія, де держава відіграє головну роль. Четверта модель - соціал-демократична шведська модель, де роль держави в основному вбачається в таких сферах, як соціальна сфера, політика зайнятості та регулювання трудових відносин. Нарешті, ми маємо японську модель - тут держава працює над вирівнюванням доходів і ефективно використовує національний менталітет [2, с. 81].

Ми погоджуємося з думкою авторів монографії «Економічний розвиток регіону через підприємницьку активізацію» про те, що технологія, яка лежить в основі адвокації державної політики сприяння підприємництву, має охоплювати: довгостроковий прогноз соціально-економічного розвитку України (10-15 років), державні програми з різних сфер регулювання підприємницької діяльності, законодавчі акти, податкове законодавство та фінансово-кредитна політика, а також параметри, які слід враховувати в процесі прийняття рішень щодо підтримки бізнесу [3, с. 89].

По суті, ми розуміємо визначення «державного регулювання розвитку малого та середнього підприємництва» як комплексну систему організаційних, правових, регуляторних, фінансово-економічних заходів, створених на національному, регіональному та місцевому рівнях для сприяння сприятливому середовищу для підприємництва. Це включає зусилля з підтримки та заохочення через різні юрисдикції.

Державне регулювання МСП з метою оптимізації їх впливу покликане втілити якийсь оптимальний вплив на суб'єктів підприємництва. При цьому слід розробляти такі широкі принципи, як системність, науковість, розвиток, об'єктивність, адаптивність, пріоритетність та ін. І не кажучи вже про творчість плюс соціальну орієнтацію, які також мають бути прописані в будь-якому чинному законодавстві, оскільки важливо, щоб вони також були відображені. Наприклад, у країнах ЄС - деталі про основні принципи регулювання МСП можна знайти в Розділі 4 Закону про малий бізнес, прийнятого в червні 2008 року [4, с. 102]. Постанова прагне створити єдині умови для малих і середніх підприємств у країнах ЄС, одночасно покращуючи правове та адміністративне середовище шляхом дотримання цих принципів. Той факт, що вони зараз актуалізуються в українському законодавстві, передбачає порівняння національної політики підтримки підприємництва з європейськими стандартами.

Вирішальним елементом успіху державного регулювання МСП є встановлення чітких цілей. Визначимо послідовно основні цілі державного регулювання МСП за джерелом і змістом: соціально-політичні цілі, що сприяють цілісному, збалансованому, якісному розвитку суспільства за участю МСП; соціальні цілі, що відображають вплив МСП на соціальну структуру, а також стан і якість соціального життя на індивідуальному рівні; економічні цілі, що обґрунтовують роль МСП в економічних відносинах (як матеріальна підтримка для реалізації соціально-політичних цілей та ін.); культурні цілі, пов'язані з поглинанням МСП серед соціально-психологічних цінностей, що керують суспільством.

Державне регулювання розвитку малого та середнього підприємництва передбачає багатофункціональність органів влади різних рівнів. До них належать регулятивна, регулятивна, економічна, прогностична, інформаційна, стимулююча функції, а також управління персоналом. Розмежування повноважень між центральними, регіональними та місцевими органами влади в першу чергу залежить від важелів контролю, які може використовувати кожна влада.

Основними цілями, які значною мірою визначають основні напрямки розвитку МСП, є організаційні цілі. Ці цілі спрямовані на вирішення організаційних питань суб'єктів господарювання та розвиток виробничої інфраструктури. Ця мета передбачає підтримку діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва через відповідну інформацію про виробничо- технологічний потенціал. Мета полягає в тому, щоб сектор МСП був добре оснащений належним і адекватним аналізом, а також необхідною економічною інформацією.

На встановлення цілей державного регулювання малого та середнього підприємництва впливають потреби споживачів, стан суб'єктів господарювання та проблеми, які необхідно вирішувати. На нашу думку, ці проблеми можна розділити на різні аспекти: державно-адміністративні, правові, економічні, кадрові та мотиваційні.

Проблемою державного управління є недостатня координація між механізмами прийняття та реалізації рішень на різних рівнях влади та органах, коли заходи щодо підтримки малого та середнього бізнесу не впроваджуються або здійснюються із запізненням, безумовно, виникає проблема розподілу відповідальності, функцій та повноважень [4, с. 21].

Юридичні проблеми стосуються кількох проблем, таких як низький рівень захисту прав власності та інтелектуальних прав у МСП; недоліки корпоративного та кримінального законодавства, а також судової системи щодо протидії рейдерству через високий рівень корупції та складність умов ведення бізнесу.

Високі податки становлять головну економічну проблему для МСП, відштовхуючи їх у тінь, а також не надаючи достатньої підтримки чи стимулів для інвестицій. Малі та середні підприємства зазвичай не мають достатнього стартового капіталу або власних фінансових ресурсів, обладнання, сировини та приміщень, що робить неможливим вирішення фінансових потреб без стабільної кредитної політики. Крім того, відсутність застави в поєднанні з високими відсотковими ставками в комерційних банках робить використання кредитних ресурсів занадто ризикованим для ведення бізнесу як на початковому етапі, так і на етапі впровадження.

Відсутність інфраструктурної підтримки для малих і середніх підприємств призводить до недостатнього обслуговування сектора, незважаючи на наявність деяких об'єктів, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, технопарки та інформаційні установи.

Кадрові проблеми передбачають нездатність отримати бажаний ефект від забезпечення підприємницької діяльності та впровадження інновацій без підготовки підприємців, яка б спроможна особи активно діяти в умовах ринку. Хоча в рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму Україна посідає відносно високу оцінку щодо повного охоплення середньою та вищою освітою, вона залишається низькою щодо якості бізнес-освіти. Також спостерігається зниження мотивації до підприємницької діяльності через мізерні фінансові результати, а також велику кількість збиткових або припинених суб'єктів господарювання, які складають значну частку в галузі.

Для вирішення цих проблем і досягнення цілей державного контролю за зростанням МСП можна застосувати різні підходи, зокрема: державні закупівлі; ліцензування, патенти та квоти; стандартизація; ціново-тарифне регулювання; застосування норм і обмежень; надання пільг, таких як податкові канікули, податкові кредити чи інші преференції; субсидії, включаючи прямі гранти, компенсації за розподіл витрат, цільові інноваційні ваучери або системи субсидій.

Сукупність засобів, методів, інструментів державного регулювання малого та середнього підприємництва розглядається як механізми державного регулювання МСП, що складаються з нормативно-правових, інституційних, організаційних, фінансово-економічних, інформаційних та мотиваційних, які спрямовані на: створення сприятливе середовище для розвитку МСП; формування конкурентного середовища та підвищення рівня конкурентоспроможності МСП; стимулювання їх інвестиційної та інноваційної активності; підтримка підприємницької ініціативи.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Однією зі складових національної стратегії України є державне регулювання малого та середнього підприємництва, що підтверджено процесом євроінтеграції.

Ця адаптація передбачає встановлення європейських стандартів, а згодом угоди про вільну торгівлю можуть бути поглиблені.

Механізмами, спрямованими на розвиток МСП, визначено сукупність заходів та інструментів, які є в розпорядженні держави щодо регулювання МСП, серед яких:

ь нормативно-правовий,

ь інституційний, організаційний,

ь фінансово-економічний,

ь інформаційний та мотиваційний.

До їх завдань входять:

ь створення сприятливих умов для суб'єктів малого та середнього підприємництва;

ь формування конкурентного середовища та підвищення рівня конкурентоспроможності МСП;

ь заохочення їх інвестиційної та інноваційної діяльності - підтримка підприємницької ініціативи з боку громадян.

Встановлено, що державний контроль за розвитком малого та середнього підприємництва передбачає декілька функцій, які реалізують органи різних рівнів управління (нормативно-правова, нормативна, економічна, прогностична, інформаційна, стимулююча та кадрова).

Для їх реалізації можуть бути використані такі засоби, як:

ь державне замовлення;

ь ліцензування, патентування та квотування; технічне регулювання;

ь регулювання цін;

ь застосування позовної давності;

ь надання інвестиційних та інших пільг;

ь надання субсидій, компенсацій.

Дослідженням встановлено, що в якості механізму розглядається також група інструментів і методів, які використовує держава для регулювання малого та середнього підприємництва.

Це механізми, що застосовуються з метою: створення сприятливого бізнес-клімату для малого та середнього бізнесу; створення конкурентного середовища, сприяння конкурентоспроможності МСП; заохочення їх інвестиційної та інноваційної діяльності; підтримка підприємницької ініціативи населення.

Література

1. Вайсман В.Я. Розвиток механізмів держ. регулювання у сфері малого підприємництва в Укр. Інвестиції: практика та досвід.2014. № 8. С. 146-150.

2. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. Київ: Т-во «Знання». 2005. 302 с.

3. Економічний розвиток регіону на основі активізації підприємницької діяльності: монографія / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А. І. Ковальова. Одеса: Атлант. 2014. 178 с.

4. Лазур П.Ю. Державне регулювання малого і середнього підприємництва. Львів: Новий Світ, 2006. 399 с.

5. Модернізація механізмів розвитку малого та середнього бізнесу: монографія. / А.І. Бутенко, М.П. Войнаренко, В.І. Ляшенко та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Донецьк, 2011. 326 с.

6. Підприємництво: сучасні виклики, тренди та трансформації: моног. / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Т. Гринько. Дніпро: Вид. Біла К. О. 2023. 568 с.

7. Пілевич Д. Державна підтримка розвитку малого бізнесу в Україні. Проблеми і перспективи економіки та управління, 2022. №(3(27). С. 110-122.

8. Тітова Н.А., Рожок М.Д. Управління у сфері малого та середнього бізнесу в умовах економічної кризи: монографія. Київ: Комп'ютерпрес, 2011. 311 с.

9. Цимбал Є.П. Аналіз закономірностей взаємодії суб'єктів малого та середнього підприємництва та владних структур. Публічне урядування, 2022. №2 (30), С. 94-100.

10. Global Award for Entrepreneurship Research URL: www.e-award.org (last accessed: 02.07.2024).

11. Chepurenko A. Entrepreneurship Theory: New Challenges and Future Prospects. Foresight. 2015. №9, pp. 44-57.

References

2. Varnalii, Z.S. (2005). Male pidpryiemnytstvo: osnovy teorii i praktyky. [Small entrepreneurship: basics of theory and practice.]. Kyiv: T-vo «Znannia». [in Ukrainian].

3. Kovalov, A. I.. (2014). Ekonomichnyi rozvytok rehionu na osnovi aktyvizatsii pidpryiemnytskoi diialnosti. [Economic development of the region based on activation entrepreneurial activity]. Odesa: Atlant. [ in Ukrainian].

4. Lazur, P.Iu. (2006). Derzhavne rehuliuvannia maloho i serednoho pidpryiemnytstva. [State regulation of small and medium-sized enterprises.]. Lviv: Novyi Svit [in Ukrainian].

5. Butenko, A.I., Voinarenko, M.P., Liashenko V.I. (2011). Modernizatsiia mekhanizmiv rozvytku maloho ta serednoho biznesu. [Modernization of small and medium business development mechanisms]. Donetsk: NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. [in Ukrainian].

6. Hrynko, T. (2023). Pidpryiemnytstvo: suchasni vyklyky, trendy ta transformatsii [Entrepreneurship: modern challenges, trends and transformations:]. Dnipro: Vydavets Bila K. O. [in Ukrainian].

7. Pilevych, D. (2022). Derzhavna pidtrymka rozvytku maloho biznesu v Ukraini. [State support for small business development in Ukraine]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia. - Problems and prospects of economics and management. (3(27). 110-122. [in Ukrainian].

8. Titova, N.A., Rozhok, M.D. (2011). Upravlinnia u sferi maloho ta serednoho biznesu v umovakh ekonom8chnoi kryzy. [Management in the field of small and medium-sized businesses in the conditions of the economic crisis].Kyiv: Kompiuterpres. [in Ukrainian].

9. Tsymbal, Ye. P. (2022). Analiz zakonomirnostei vzaiemodii subiektiv maloho ta serednoho pidpryiemnytstva ta vladnykh struktur. [Analysis of patterns of interaction between subjects of small and medium-sized enterprises and power structures]. Publichne uriaduvannia - Public administration. №2 (30), 94-100. [in Ukrainian].

10. Global Award for Entrepreneurship Research URL: www.e-award.org (last accessed: 02.05.2020).

11. Chepurenko, A. (2022). Entrepreneurship Theory: New Challenges and Future Prospects. Foresight. 2015. №9, pp. 44-57. [in English].

Размещено на Allbest.ru