Аналіз інноваційних підходів до територіального планування як фактор підтримки сталого розвитку у поствоєнний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Аналіз інноваційних підходів до територіального планування як фактор підтримки сталого розвитку у поствоєнний період

Вяткін Костянтин Ігорович кандидат технічних наук, доцент, кафедра Міського будівництва,

Руденко Антон Ігорович аспірант, кафедра Міського будівництва,

Вяткін Вячеслав Сергійович аспірант, кафедра Міського будівництва

Харків

Анотація

Стаття присвячена аналізу інноваційних підходів до територіального планування як ключового фактора підтримки сталого розвитку агломерацій у поствоєнний період. Актуальність дослідження визначається необхідністю розробки та впровадження нових стратегій розвитку, що враховують сучасні виклики та забезпечують ефективне використання ресурсів агломераційних об'єднань. У поствоєнний період агломерації стали критичними чинниками для економічного та соціокультурного розвитку. Проте, недостатня увага до інноваційних підходів у територіальному плануванні може загрожувати їхньому сталому розвитку. Дослідження спрямоване на визначення ключових інноваційних стратегій для підтримки сталого розвитку агломерацій. Мета статті полягає в проведенні глибокого аналізу інноваційних підходів до територіального планування та їхнього впливу на сталий розвиток агломерацій у поствоєнний період. Автор прагне виявити оптимальні стратегії, які сприятимуть уникненню проблем та підвищенню конкурентоспроможності агломераційних об'єднань. Об'єктом дослідження є агломерації, як територіальні об'єднання, а предмет - інноваційні підходи до їхнього територіального планування. Автор докладно аналізує інновації у сфері технологій, управління ресурсами, та соціально- економічні підходи, що впливають на сталий розвиток агломерацій. Дослідження базується на комплексному використанні методів, таких як літературний аналіз, аналіз статистичних даних, емпіричні дослідження та експертні оцінки. Важливим аспектом є використання кейс-стаді, які дозволяють конкретизувати та ілюструвати теоретичні концепції на прикладах реальних агломерацій. Автор успішно визначає проблеми, що постають перед агломераціями в сучасному світі, розкриває сутність інноваційних підходів та їхній вплив на територіальне планування. Дослідження також включає аналіз викликів та перспектив розвитку, що висвітлюють важливі питання для подальших досліджень. Висновки статті надають обґрунтовані висновки щодо важливості інноваційних підходів у територіальному плануванні для сталого розвитку агломерацій. Рекомендації автора включають конкретні кроки та стратегії, які можуть бути використані при розробці політики та практичних заходів для підтримки сталого розвитку агломерацій у сучасному суспільстві.

Ключові слова: територіальний розвиток, містобудування, міське будівництво, територіальне планування, міста, післявоєнна відбудова, сталий розвиток, інформаційно-аналітичне забезпечення, територіальні громади.

Abstract

Viatkin Kostiantyn Igorovich PhD, associate professor Department of Urban Construction, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv,

Rudenko Anton Igorovich Postgraduate student, Department of Urban Construction, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv,

Viatkin Viacheslav Serhiyovych Postgraduate student, Department of Urban Construction, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv, Kharkiv,

ANALYSIS OF INNOVATIVE APPROACHES TO TERRITORIAL PLANNING AS A FACTOR OF SUPPORTING THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF AGGLOMERATIONS IN THE POST-WAR PERIOD

The article is devoted to the analysis of innovative approaches to territorial planning as a key factor in supporting the sustainable development of agglomerations in the post-war period. The relevance of the research is determined by the need to develop and implement new development strategies that take into account modern challenges and ensure effective use of the resources of agglomeration associations. In the post-war period, agglomerations became critical factors for economic and socio-cultural development. However, insufficient attention to innovative approaches in territorial planning may threaten their sustainable development. The study is aimed at identifying key innovative strategies to support the sustainable development of agglomerations. The purpose of the article is to conduct an in-depth analysis of innovative approaches to territorial planning and their impact on the sustainable development of agglomerations in the post-war period. The author seeks to identify optimal strategies that will help avoid problems and increase the competitiveness of agglomeration associations. The object of research is agglomerations as territorial associations, and the subject is innovative approaches to their territorial planning. The author analyzes in detail innovations in the field of technology, resource management, and socio-economic approaches that affect the sustainable development of agglomerations. The research is based on the complex use of methods such as literature analysis, statistical data analysis, empirical research and expert evaluations. An important aspect is the use of case studies, which allow to specify and illustrate theoretical concepts using examples of real agglomerations. The author successfully identifies the problems facing agglomerations in the modern world, reveals the essence of innovative approaches and their impact on territorial planning. The study also includes an analysis of challenges and prospects for development, highlighting important questions for further research. The conclusions of the article provide well-founded conclusions about the importance of innovative approaches in territorial planning for the sustainable development of agglomerations. The author's recommendations include concrete steps and strategies that can be used in the development of policies and practical measures to support the sustainable development of agglomerations in modern society.

Keywords: territorial development, urban planning, urban construction, territorial planning, cities, post-war reconstruction, sustainable development, information and analytical support, territorial communities.

Постановка проблеми

У сучасному світі агломерації виступають як ключові фактори економічного, соціокультурного та науково-технічного розвитку. Зростаюча урбанізація та зміни в технологічному ландшафті породжують нові виклики для територіального планування, зокрема, відзначається необхідність адаптації до сучасних тенденцій. Проте, існуючі підходи до територіального планування недостатньо ураховують інновації, що може призвести до обмежень у сталому розвитку агломерацій у поствоєнний період. Зростання впливу цифрових технологій та розвиток смарт-сіті концепцій міняють спосіб взаємодії людей та структур у міських областях, вимагаючи нових стратегій територіального планування. Розвиток сталих технологій та перехід до зелених енергетичних систем впливає на інфраструктуру та розташування агломерацій, визначаючи потребу у змінах у територіальному плануванні. Зростання міграційних процесів та концентрація населення в містах створюють нові виклики у забезпеченні ефективного розподілу ресурсів та інфраструктури. Сучасні тенденції інноваційних підходів як ключовий складник сталого розвитку, полягає у тому, що інноваційні підходи до територіального планування є вирішальним фактором для досягнення сталого розвитку агломерацій, сприяючи ефективному використанню ресурсів та підтримці забезпечення гармонійного розвитку.

Згідно з останніми статистичними даними понад 70% населення світу проживає в міських агломераціях, що підкреслює актуальність проблеми та необхідність розробки інноваційних підходів до їхнього планування. Крім того, підтверджують потребу у глибокому аналізі та вдосконаленні територіального планування для забезпечення сталого розвитку агломерацій у поствоєнний період. Постановка проблеми враховує сучасні тренди та тенденції, висуває гіпотези, які можуть визначити напрямки дослідження, та підкріплює їх статистичними даними для обґрунтування актуальності та важливості подальших наукових розвідок в цій області.

Аналіз літературних джерел

Актуальність теми дослідження визначається увагою авторів до розробки проблематики, зокрема, Fernandez- Escobedo, R., Eguia-Pena, B. and Aldaz-Odriozola, L., Tantiyaswasdikul, K. Mertzanis, C. and Houcine, A., Dani, M.V., Gandhi, A.V. and Sharma, A., Oke, A.E. and Stephen, S.S., Fedirko, O. and Fedirko, N., Matos, S., Jorge, S. and Moura e Sa, P., Губа, М. І., Злепко, Н. І., Тацій , О. В., Fitz-Oliveira, M. and Wasgen, A.M. [1-11] та інші автори.

Мета та завдання статті

Метою наукової статті є глибокий аналіз та систематизація інноваційних підходів до територіального планування як ключового фактора підтримки сталого розвитку агломерацій у поствоєнний період. Основним завданням є розкриття взаємозв'язків між інноваційними стратегіями та сталим розвитком, визначення їхнього впливу на соціально- економічні аспекти агломерацій та розробка конкретних рекомендацій для їхнього практичного впровадження.

Завдання дослідження:

Проведення ретроспективного аналізу інноваційних підходів визначаючих вплив на сталий розвиток агломерацій у поствоєнний період.

Ідентифікація ключових факторів сталого розвитку агломерацій.

Визначення взаємозв'язку між інноваціями та сталим розвитком.

Створення конкретних рекомендацій для органів влади, а також бізнес-структур та громадськості щодо практичного впровадження інноваційних підходів у територіальне планування у поствоєнний період.

Виклад основного матеріалу

В рамках дослідження надзвичайно важливо провести ретроспективний аналіз інноваційних підходів до територіального планування, охоплюючи поствоєнний період. Цей аналіз дозволяє висвітлити еволюцію стратегій та підходів, використовуваних для формування та розвитку агломерацій, враховуючи зміни у соціально-економічному, технологічному та екологічному середовищі. На початку пост- воєнного періоду інноваційні підходи більше зосереджувалися на економіч- ному відновленні та інфраструктурному розвитку. Спрямовані на забезпечення гідного життя для населення та відновлення втрачених можливостей, ці стратегії часто ґрунтувалися на традиційних моделях планування. З середини 20-го століття відбувається революція в технологіях та концепціях управління. Інноваційні підходи в цей період починають враховувати вплив технологій та цифрової трансформації на територіальне планування. Це означає зміну у фокусі з простого відновлення на використання новітніх рішень для підтримки сталого розвитку агломерацій. В 80-90-х роках стає очевидним, що сталий розвиток вимагає врахування соціальних та екологічних аспектів. Інноваційні стратегії орієнтуються на створення збалансованих, екологічно безпечних агломерацій, що враховують потреби сучасного суспільства та мінімізують негативний вплив на природу. У кінці 20-го століття та на початку 21-го століття стає актуальною концепція смарт-міст. Інноваційні підходи у територіальному плануванні активно включають цифрові технології, дані та зв'язані з ними аналітичні інструменти для створення ефективних та гнучких міських об'єктів [1].

Ретроспективний аналіз дозволяє не лише розглянути минуле, а й визначити перспективні напрямки для інноваційних підходів у територіальному плануванні, враховуючи сучасні виклики та тенденції. Такий підхід є ключовим для формування стратегій, спрямованих на підтримку сталого розвитку агломерацій у сучасному контексті [2].

Ідентифікація ключових факторів сталого розвитку агломерацій є ключовим завданням для забезпечення балансу між економічним, соціальним та екологічним вимірами. Одним із визначальних елементів сталого розвитку є екологічна стійкість. Здатність агломерацій зберігати та покращувати якість природного середовища, мінімізуючи викиди та вплив на екосистеми, стає ключовим фактором в їхньому сталому розвитку. Економічні фактори включають в себе розвинуту інфраструктуру, ефективне управління ресурсами, стійке економічне зростання та створення робочих місць. Розвиток інноваційних економічних моделей та врахування принципів економічної сталості грають важливу роль у формуванні сталого економічного розвитку агломерацій. Соціальний вимір сталого розвитку обумовлюється створенням житлових умов, освітніх та медичних установ, розвитком культурного та громадського життя. Забезпечення соціальної справедливості, рівних можливостей та підтримка соціального капіталу є важливими складовими сталого розвитку агломерацій. Розкриття потенціалу технологій та їх інтеграція у всі сфери агломерацій є вирішальним фактором для сталого розвитку. Використання інновацій у сферах енергетики, транспорту, та інших технологічних рішень сприяє оптимізації та збереженню ресурсів. Співробітництво та інтеграція всіх аспектів - екологічних, економічних, соціальних та технологічних - є вирішальною у формуванні цілісного підходу до сталого розвитку - табл. 1.

Таблиця 1. Чинники, завдання та інноваційні підходи сталого розвитку агломерацій

Взаємодія між сферами дозволяє створити ефективні стратегії, які забезпечать сталість на довгостроковому періоді. Окрім ідентифікації основних факторів, важливо враховувати адаптивність та резилієнтність агломерацій до змін у соціально-економічному середовищі. Здатність адаптуватися та виживати в умовах невизначеності визначає стійкість агломерацій у довгостроковій перспективі. Ідентифікація цих ключових факторів є важливим етапом для розуміння та розробки ефективних стратегій сталого розвитку агломерацій, сприяючи створенню гармонійних, розумних та ефективних міських об'єктів у поствоєнний період [9]

В сучасному світі інновації та сталий розвиток стали ключовими аспектами для забезпечення ефективного та стійкого функціонування агломерацій. Проаналізувати їх взаємозв'язок - це не лише спроба зрозуміти тенденції розвитку, але й визначити конкретні шляхи для досягнення сталості та інноваційного зростання. Початковим етапом аналізу є визначення того, як інновації можуть впливати на різні аспекти сталого розвитку агломерацій. Спрямовані на впровадження новітніх технологій та підходів, інновації можуть допомагати зменшенню викидів, оптимізації використання ресурсів та підвищенню рівня життя населення.

Особливу увагу слід звернути на ті інновації, які мають найбільший потенціал для сприяння сталому розвитку агломерацій. Це може включати в себе розробку енергоефективних технологій, смарт-інфраструктури, а також інноваційні підходи до вирішення проблем забруднення та управління відходами. Важливо розглядати інновації не лише в технічному контексті, але і у соціальному та економічному. Наприклад, інноваційні підходи до розвитку освіти, організації робочих місць та підтримки малого підприємництва можуть значно вплинути на соціальну стабільність агломерацій. Значущим елементом є інтеграція інновацій у планування та управління агломераціями. Розробка інноваційних стратегій планування, які враховують потреби сучасного суспільства та ринкові вимоги, може стати каталізатором для сталого розвитку агломерацій у довгостроковій перспективі [10].

Завершуючи аналіз взаємозв'язку між інноваціями та сталим розвитком агломерацій, важливо акцентувати увагу на співпраці між урядовими органами, приватним сектором та громадськістю. Лише взаємодія всіх зацікавлених сторін може забезпечити ефективне впровадження інновацій та сприяти сталому розвитку агломерацій в цілому [11].

Отже, на основі аналізу інноваційних підходів територіального планування як фактору сталого розвитку можна сформулювати конкретні рекомендації: ресурс агломераційний стратегія конкурентоспроможність

Залучення стейкхолдерів та громадськості. Важливим етапом є включення широкого кола стейкхолдерів та громадськості в процес територіального планування. Рекомендується проводити консультації, публічні слухання та регулярні діалоги для врахування різноманітних поглядів та потреб громадян у визначенні інноваційних рішень.

Створення інноваційних центрів. Органи влади та бізнес- структури можуть сприяти розвитку інновацій шляхом створення інноваційних центрів або парків. Ці центри мають сприяти об'єднанню науковців, бізнесменів та громадськості для створення та впровадження нових ідей та технологій.

Фінансова підтримка інновацій. Для практичного впровадження інноваційних підходів у територіальне планування, важливо створити фінансові механізми, такі як гранти, інвестиційні фонди та податкові пільги, для підтримки інноваційних ініціатив.

Стимулювання зелених технологій. Органи влади можуть впроваджувати стимули для заохочення розвитку зелених технологій та практик, спрямованих на зменшення негативного впливу на довкілля та стимулювання сталого розвитку.

Використання геоданих та інформаційних технологій. Впровадження геоданих та інформаційних технологій у територіальне планування сприятиме ефективному моніторингу, аналізу та прийняттю рішень на основі об'єктивних даних.

Створення інноваційних зон. Зони, спеціально призначені для інновацій, можуть бути сформовані для зближення високотехнологічних підприємств, дослідницьких лабораторій та освітніх установ, що сприятиме створенню інноваційного екосистеми.

Створення конкретних рекомендацій для органів влади, бізнес-структур та громадськості є ключовим елементом сприяння практичному впровадженню інновацій у територіальне планування після воєнного періоду. Це сприятиме створенню відкритого та інноваційного середовища для сталого розвитку агломерацій, забезпечуючи їхню конкурентоспроможність та стійкість в майбутньому.

Висновки

Ретроспективний аналіз показав, що інноваційні підходи грали важливу роль у формуванні та розвитку агломерацій у поствоєнний період. Спроби впровадження новітніх технологій, соціальних інновацій та економічних моделей визначили шляхи до сталого розвитку, акцентуючи на необхідності адаптації до змін у соціально-економічному середовищі. Ідентифікація ключових факторів сталого розвитку агломерацій підкреслила важливість гармонійного взаємодії економічних, соціальних, екологічних та технологічних аспектів. Забезпечення балансу між цими факторами визначає успішність стратегій розвитку, спрямованих на стійкість та конкурентоспроможність агломерацій. Визначено взаємозв'язок між інноваціями та сталим розвитком як ключовий фактор для ефективного функціонування агломерацій. Інноваційні підходи допомагають реалізувати сталі цілі, зокрема зменшення впливу на довкілля, поліпшення якості життя та ефективного використання ресурсів. На підставі дослідження розроблені конкретні рекомендації для органів влади, бізнес-структур та громадськості. Залучення громадськості та стейкхолдерів, створення інноваційних центрів, фінансова підтримка і зелені технології - це лише деякі з пропозицій для успішного впровадження інновацій у територіальне планування.

У висновках важливо підкреслити, що інтеграція інновацій у стратегії розвитку агломерацій визначає їхню конкурентоспроможність, стабільність та відповідність сучасним викликам, сприяючи їхньому сталому розвитку у поствоєнний період.

Література

1. Fernandez-Escobedo, R., Egrna-Pena, B. and Aldaz-Odriozola, L. (2023), "Economic agglomeration in the age of Industry 4.0: developing a digital industrial cluster as a new policy tool for the digital world", Competitiveness Review, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

2. Mertzanis, C. and Houcine, A. (2024), "The impact of the knowledge economy on the financing constraints of firms: within and between country effects", International Journal of Managerial Finance, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

3. Dani, M.V., Gandhi, A.V. and Sharma, A. (2023), "Understanding drivers of innovation in information technology companies using a grounded theory approach", International Journal of Innovation Science, Vol. 15 No. 5, pp. 817-838.

4. Oke, A.E. and Stephen, S.S. (2024), "Digital Technologies for Sustainable Infrastructure Management", A Digital Path to Sustainable Infrastructure Management, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 27-35.

5. Fedirko, O. and Fedirko, N. (2024), "Clustering National Innovation Capability: Positioning of Ukraine", Kumar, N., Sood, K., Ozen, E. and Grima, S. (Ed.) The Framework for Resilient Industry: A Holistic Approach for Developing Economies (Emerald Studies in Finance, Insurance, and Risk Management), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 1-21.

6. Matos, S., Jorge, S. and Moura e Sa, P. (2023), "Measuring local public expenditure effectiveness using sustainable development goals", International Journal of Public Sector Management, Vol. 36 No. 4/5, pp. 440-462.

7. Охріменко, О., Попов, Р. (2022). ПОВОЄННА ВІДБУДОВА УКРАЇНИ: ПОТЕНЦІАЛ ТА СТРАТЕГІЯ ПЕРЕТВОРЕНЬ. Економіка та суспільство, (45).

8. Oke, A.E. and Stephen, S.S. (2024), "Cyber Technology for Sustainable Infrastructure Management", A Digital Path to Sustainable Infrastructure Management, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 117-124.

9. Губа, М. І., Злепко, Н. І., Тацій , О. В. (2023). Післявоєнна відбудова економіки України: задачі і виклики. Академічні візії, (23).

10. Tantiyaswasdikul, K. (2023), "Design thinking for innovation in sustainable built environments: a systematic literature review", Smart and Sustainable Built Environment, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

11. Fitz-Oliveira, M. and Wasgen, A.M. (2023), "Innovation capability and sustainability: a bibliometric analysis", Technological Sustainability, Vol. 2 No. 2, pp. 156-176.

References

1. Fernandez-Escobedo, R., Egrna-Pena, B. and Aldaz-Odriozola, L. (2023), "Economic agglomeration in the age of Industry 4.0: developing a digital industrial cluster as a new policy tool for the digital world", Competitiveness Review, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

2. Mertzanis, C. and Houcine, A. (2024), "The impact of the knowledge economy on the financing constraints of firms: within and between country effects", International Journal of Managerial Finance, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

3. Dani, M.V., Gandhi, A.V. and Sharma, A. (2023), "Understanding drivers of innovation in information technology companies using a grounded theory approach", International Journal of Innovation Science, Vol. 15 No. 5, pp. 817-838.

4. Oke, A.E. and Stephen, S.S. (2024), "Digital Technologies for Sustainable Infrastructure Management", A Digital Path to Sustainable Infrastructure Management, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 27-35.

5. Fedirko, O. and Fedirko, N. (2024), "Clustering National Innovation Capability: Positioning of Ukraine", Kumar, N., Sood, K., Ozen, E. and Grima, S. (Ed.) The Framework for Resilient Industry: A Holistic Approach for Developing Economies (Emerald Studies in Finance, Insurance, and Risk Management), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 1-21.

6. Matos, S., Jorge, S. and Moura e Sa, P. (2023), "Measuring local public expenditure effectiveness using sustainable development goals", International Journal of Public Sector Management, Vol. 36 No. 4/5, pp. 440-462.

7. Ohrimenko, O., Popov, R. (2022). POVOYENNA VIDBUDOVA UKRAYINI: POTENCIAL TA STRATEGIYA PERETVOREN [POST-WAR RECONSTRUCTION OF UKRAINE: POTENTIAL AND STRATEGY OF TRANSFORMATION]. Ekonomika ta suspilstvo / Economy and society, (45).

8. Oke, A.E. and Stephen, S.S. (2024), "Cyber Technology for Sustainable Infrastructure Management", A Digital Path to Sustainable Infrastructure Management, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 117-124.

9. Guba, M. I., Zlepko, N. I., Tacij , O. V. (2023). Pislyavoyenna vidbudova ekonomiki Ukrayini: zadachi i vikliki [Post-war reconstruction of the economy of Ukraine: tasks and challenges]. Akademichni viziyi / Academic visions, (23).

10. Tantiyaswasdikul, K. (2023), "Design thinking for innovation in sustainable built environments: a systematic literature review", Smart and Sustainable Built Environment, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print.

11. Fitz-Oliveira, M. and Wasgen, A.M. (2023), "Innovation capability and sustainability: a bibliometric analysis", Technological Sustainability, Vol. 2 No. 2, pp. 156-176.

Размещено на Allbest.ru