П'ятивимірний комплекс просторової організації господарських систем у контексті забезпечення якості життя в Україні
Аналіз принципів та напрямів просторової організації господарських систем окремих країн світу. Особливості локалізації зусиль суб’єктів господарювання для врахування соцієтальних факторів сталого розвитку при просторовій організації господарських систем.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.10.2024 |
| Размер файла | 50,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
П'ЯТИВИМІРНИЙ КОМПЛЕКС ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ
Микитенко Вікторія Володимирівна
Доктор економічних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Анотація
просторовий господарський система соцієтальний
Проаналізовано й обґрунтовано пріоритетні полісуб'єктні принципи та напрями просторової організації господарських систем окремих країн світу. Встановлено та ідентифіковано особливості локалізації зусиль суб'єктів господарювання задля врахування соцієтальних факторів сталого розвитку при просторовій організації господарських систем. Визначено та формалізовано, за використання активорієнтованого підходу, п'ятивимірний простір організації господарських систем в Україні у реконструктивному періоді розвитку держави, в межах якого сформовано відповідний комплекс заходів у контексті забезпечення якості життя населення територіальних утворень.
Ключові слова: просторова організації господарських систем, актив-орієнтований підхід, напрями локалізації зусиль, реконструктивний комплекс заходів, п'ятивимірний простір.
Виклад основного матеріалу
Вивчаючи досвід просторової організації господарських систем в європейських країнах [1], визнаємо, що він ґрунтується на освоєнні різноманітних природно-ресурсних активів, врахуванні географічних умов, історичних чинників та економічно-географічних особливостей. Кожна країна Європи має свої особливості, але існують та враховуються при розробленні стратегій і загальні тенденції, які характерні для більшості європейських держав (хоча ці тенденції та тренди постійно змінюються відповідно до економічних, соціальних та технологічних трансформацій у світі). Маємо підкреслити, що європейські напрями просторової організації господарських систему реаліях сьогодення також розмежовуються за урахування принципів локалізму за такими дев'ятьма направленостями (табл. 1), до яких, враховуючи соцієтальний концепт просторової організації господарських систем, інкорпоровано локалізацію за дієвістю й результативністю медико-соціального і генетичного моніторингу-тестування, що має вагоме значення за актив-орієнтованим підходом для регіонального розвитку та планування/збереження людського ресурсу/активу, суттєво впливаючи на життєдіяльнісні аспекти якості життя і національної економіки (такі як трудовий ринок, витрати на охорону здоров'я, інновації у медицині та інше (Так, наприклад, існує доволі результативний досвід країни Ізраїль [2] у площині зменшення репродуктивних втрат і витрат національного бюджету, де на законодавчому рівні введено обов'язкове генетичне тестування й консультування населення з контролем за окремими містами-об'єктами їх результатів та з ранжуванням за показниками. Його поводять за проблемою виявлення генетичних патологій та орфанних захворювань у населення. При цьому, Законом Ізраїлю передбачено обов'язковий генетичний скринінг для пар, які мають намір створити спільну сім'ю, а результати останнього жорстко контролюються)). Щодо останнього напряму просторового розвитку (Регіони з результативним медико-соціальним та генетичним моніторингом/тестуванням), його розкрито та деталізовано автором даного дослідження у [3].
Таблиця 1
Принципові напрями просторової організації господарських систем, які враховуються/мають враховуватися в окремих країнах світу *
|
Напрями європейської локалізації |
Змістовність врахування і сутність напрямів при просторовій організації господарських систем |
|
|
Аграрні регіони |
Більшість європейських країн мають аграрні регіони, де розвинене сільське господарство визначає економічний ландшафт. Ці регіони часто спеціалізуються в вирощуванні певних культур або тваринництві в залежності від природних умов. |
|
|
Промислові регіони |
Промислові центри розташовані вздовж транспортних маршрутів, основних річок та узбережжя. Ці регіони стають генераторами активізації економіки і забезпечують робочі місця для населення |
|
|
Інноваційні та технологічні центри |
Великі міста та їхні околиці часто стають центрами інновацій, науки та технологій. Саме у цих містах і розташовані високотехнологічні підприємства, дослідницькі інститути та університети. |
|
|
Туристичні регіони |
В країнах з великим природним та культурним спадщиною туризм може стати важливим галузевим сегментом. Гірські райони, морські курорти та історичні місця приваблюють туристів. |
|
|
Лісові та природно - заповідні регіони |
Деякі регіони європейських країн визначаються щільністю лісів та заповідників. Лісова промисловість та екологічні питання стають важливими аспектами розвитку економіки. |
|
|
Енергетичні регіони |
Країни, що мають великі природні ресурси, такі як нафта, газ чи вітряна енергія, можуть розвивати відповідні енергетичні регіони. |
|
|
Транспортні вузли |
Ключові транспортні вузли, такі як порти та вузли автомагістралей, можуть стати фокусом для розвитку логістики та торгівлі. |
|
|
Регіони з достатнім рівнем соціального благополуччя |
Ці аспекти, зазвичай, враховують в країнах ЄС при просторовій організації сфери охорони здоров'я та науки, однак, також вони є значимі та опосередковано пов'язані у площині цілеорієнтованого переформатуванням та підвищення ефективності господарської діяльності на певній території чи в регіоні. |
|
|
Райони завимірами результативності медикосоціального та генетичного моніторингу/ тестування ** |
За цим напрямом враховуються та контролюються за районами: а) розподіл медичних ресурсів: врахування потреб населення та забезпечення доступу до медичних служб у різних регіонах; б) стратегії здоров'я на робочому місці: оцінювання впливу здоров'я працівників на ефективність та результативність в різних галузях та локаціях; в) дослідження генетичних особливостей населення: забезпечується розвиток галузей генетичної медицини та персоналізованої медицини у вибраних регіонах; г) соціальні програми та підтримка вразливих груп: розробка і реалізація соціальних програм, спрямованих на забезпечення допомоги та підтримки вразливих груп населення. |
Джерело * Сформульовано та згруповано у табличному вигляді автором дослідження
** Означено та обґрунтовано авторомза урахування досвіду просторової організації господарських
Таблиця 2
Особливості локалізації зусиль при врахуванні соцієтальних факторів у просторовій організації господарських систем*
|
Особливості локалізації зусиль |
Заходи просторової організації господарських систем |
|
|
Локалізовані зусилля |
Адаптація до місцевих особливостей - розуміння та врахування місцевих екологічних, соціокультурних та економічних особливостей для забезпечення адаптованих рішень. Громадська участь - залучення місцевого населення та стейкхолдерів у процеси прийняття рішень, щоб забезпечити врахування їхніх потреб та інтересів. Підтримка малих та середніх підприємств - розвиток та підтримка малих та середніх підприємств, що є основою локальної економіки. Розвиток середовища для бізнесу та підприємництва - сприятливе середовище для бізнесу, яке створюється за допомогою підтримки малих і середніх підприємств, сприяє економічному розвитку та створенню нових робочих місць. Забезпечення транспортної та інфраструктурної доступності - забезпечення ефективної та доступної транспортної інфраструктури визначає доступність громадян до робочих місць, освіти, медичних закладів та інших життєвих сервісів. |
|
|
Соцієтальні фактори та взаємодія |
Рівноправ'я та інклюзія - забезпечення рівноправ'я та інклюзії в усіх аспектах розвитку, враховуючи різні соціокультурні та етнічні групи. Соціальна справедливість - створення умов для вирівнювання соціальних нерівностей та забезпечення доступу до можливостей для всіх. Локальна культура і спадщина - збереження та підтримка локальної культури, традицій та історії для зміцнення ідентичності місцевих громад. Етнічна різноманітність - врахування та підтримка етнічної різноманітності, стимулювання діалогу та взаєморозуміння. Рівномірний розподіл доходів - просторова організація суттєво впливає на розподіл доходів та економічний розвиток в різних регіонах/на територіях; забезпечення рівномірного розподілу економічного потенціалу позитивно впливає на якість життя та соціальні показники. Розбудова якісної житлової інфраструктури - доступність якісного й доступного житла визначає зручність життя громадян; просторове розташування житлових об'єктів та доступ до інфраструктури грають важливу роль у покращенні якості життя. |
|
|
Сталість та екологічна обов'язковість |
Збереження природних ресурсів та раціоналізації використання природноресурсних активів - управління та збереження природних ресурсів, уникання експлуатації, що може призвести до невідновлюваного знецінення. Енергоефективність - розвиток та впровадження енергоефективних технологій і практик для зменшення видобутку та екологізації виробництв. Управління відходами - розробка й удосконалення систем управління відходами та переходу до циркулярної економіки. Забезпечення екологічної стійкості - забезпечення екологічної стійкості та відповідального використання природних ресурсів, що і визначається просторовим розташуванням економічних об'єктів; зелені технології, використання відновлюваних джерел енергії та ефективне використання природних ресурсів, які можуть сприяти покращенню якості довкілля та життя громадян. |
|
|
Співпраця та мережі |
Міжрегіональна та між секторальна співпраця - її зміцнення й ущільнення між різними регіонами, галузями, виробництвамиі секторами - визначає результативність спільного досягнення цілей сталого господарювання і соцієтального розвитку. Сприяння інноваціям та технологічному розвитку - розвиток інноваційних та технологічних мереж і центрів - сприяє генеруванню нових можливостей для працевлаштування, забезпеченню високооплачуваних робочих місць та розвитку високотехнологічних галузей і виробництв, сприяючи створенню сталої й взаємовигідної господарської системи, що забезпечує не лише економічний розвиток, але і соціальне та екологічне благополуччя на території/ в регіоні. Партнерство з громадськістю - взаємодія з громадськістю, науковою спільнотою та іншими зацікавленими сторонами для вирішення глобальних та місцевих викликів. Розвиток інфраструктури у гірських, лісових та сільських регіонах - особливості просторової організації в гірських та сільських регіонах визначають можливості для розвитку, доступ до освіти та медичних послуг, а також рівень зайнятості; розвиток інфраструктури й мереж, соціальних служб в цих регіонах впливає на якість життя населення. |
Джерело * Визначено та сформульовано автором дослідження
У цьому контексті важливим є визнати, що враховані у таблиці 2 особливості та фактори і надалі будуть взаємодіяти між собою та трансформуватися, і просторова організація господарських систем буде ускладнюватися та динамічно змінюватися як в європейських країнах, так і в Україні - з цьогорозвиток, рівновага та підтримка різноманітних регіонів гратимуть важливу роль у створенні стійких господарських систем та сприятливого середовища для підвищення якості життя населення. Певним чином підсумовуючи приведене, зазначимо, що для забезпечення результативної просторової організації господарських систем в
Україні важливо враховувати ряд особливостей локалізації та соцієтальних факторів за активно -орієнтованим підходом, які впливатимуть як на забезпечення сталого розвитку і сталого господарювання, так, відповідно, іна розроблення та реалізацію дієвих господарських стратегій. Тож, успішна просторова організація має враховувати унікальні ресурси та можливості кожного регіону, сприяючи економічному зростанню і соціальному розвитку на всій території країни (тим більш, з урахуванням наслідків від військової агресії РФ проти України), що передбачає синхронну реалізацію комплексу реконструктивних заходів за п'ятьмаплощинами (табл. 3).
Таблиця 3
Просторова організація господарських систем в Україні у реконструктивному періоді розвитку держави за використання актив-орієнтованого підходу*
|
Група з/п |
Напрями просторової організації |
Комплекси заходівіз просторової організації господарських систем в Україні |
|
|
І |
Простір 1: Природно-ресурсний та еколого-енергетичний розвиток |
||
|
Природні ресурси та екологічна стійкість |
Оцінка природних ресурсів територій та здатності регіонів забезпечувати екологічну стійкість стає ключовим фактором. Здатність зберігати та раціонально використовувати природні ресурси з урахуванням екологічних аспектів сприяє сталому розвитку і господарюванню. |
||
|
Енергоефективність та екологізація виробництва |
Врахування принципів енергоефективності та забезпечення здоров'я довкілля при плануванні економічного відновлення - є визначальним для створення стійкого й екологічно безпечного розвитку. |
||
|
ІІ |
Простір ІІ: Інфраструктурний та техніко-технологічний розвиток |
||
|
Інфраструктура та транспортна логістика |
Розвиток ефективної інфраструктури та транспортної логістики сприяє легшому доступу до ринків і ресурсів, що може позитивно вплинути на економічну активність регіону. |
||
|
Відновлення економічної та технологічної інфраструктури |
Розгортання широкомасштабних програм відновлення та реконструкції економічної інфраструктури в постраждалих регіонах. Це включає відновлення доріг, мостів, залізниць, аеропортів та інших об'єктів, що постраждали внаслідок війни. |
||
|
Стимулювання інновацій та технологічного розвитку |
Фокус на розвитку інноваційних та технологічних секторів економіки для забезпечення конкурентоспроможності та росту в умовах відновлення. |
||
|
Сприяння інноваціям та стартапам |
Створення умов для розвитку інноваційного підприємництва та підтримка стартапів у різних регіонах (чи за пріоритетними територіями). |
||
|
Галузева спеціалізація |
Врахування особливостей галузевої спеціалізації регіонів та їхній взаємодії може забезпечити оптимальний розподіл ресурсів та розвиток конкурентоспроможних секторів економіки. |
||
|
Сприяння торговельним відносинам |
Розвиток торговельних відносин та економічних зв'язків між постраждалими регіонами та іншими частинами країни для взаємної підтримки та обміну ресурсами. |
||
|
ІІІ |
Простір ІІІ: Соцієтальний та освітній розвиток, регенерація і реабілітація |
||
|
Демографічні особливості |
Аналіз демографічних особливостей регіонів, таких як рівень народжуваності, міграції та структура населення, важливий для визначення потреб у робочій силі та соціальних послуг. |
||
|
Соціокультурний контекст |
Врахування соціокультурних аспектів, таких як мова, традиції, ідентичність та сприйняття змін, є важливим елементом при розробці стратегій просторової організації господарських систем. |
||
|
Освіта та науковий потенціал регенерації |
Розвиток освітньої і наукової інфраструктури сприяє створенню інноваційно-орієнтованих регіонів і територіальних утворень, регенерації виробництв та розвитку кваліфікованої робочої сили. |
||
|
Соціальна відповідальність бізнесу |
Активна участь бізнесу у розвитку соціальних та екологічних ініціатив, спрямованих на благо функціонування й стабілізації розвитку регіонів/територій. |
||
|
Соціальна підтримка та реабілітація населення |
Розробка та впровадження програм генетичного консультування та тестування, соціальної підтримки для тих, хто постраждав внаслідок війни, включаючи ветеранів, біженців, сім'ї загиблих та інших учасників конфлікту. |
||
|
Умови довкілля і середовище життєдіяльності |
Покращання умов довкілля і середовища життєдіяльності, здійснення локалізації зусиль за результатами моніторингу генетичного тягаря, генетичного тестування та консультування задля виконання завдань у площині регенерації демографічного й економічного стану в регіонах, підвищення якості життя та благополуччя і, відповідно, сформування здорового суспільства (у фізичному та у психічному розумінні). |
||
|
ІУ |
Простір ІУ: Управлінський територіальний розвиток |
||
|
Урбанізація та регіональний розвиток |
Посилення урбанізації та регіонального розвитку сприяє концентрації ресурсів і розвитку інфраструктури, але вимагає ефективного управління та планування для запобігання негативним наслідкам. |
||
|
Управління регіональним розвитком |
Впровадження (переформатування) ефективної системи управління регіональним розвитком, яка враховує особливості кожного регіону та спрямована на стимулювання розвитку його потенціалу. |
||
|
У |
Простір У: Інвестиційний розвиток та публічно-приватне партнерство |
||
|
Створення сприятливого інвестиційного клімату |
Здійснення заходів і використання фінансових технологій задля створення сприятливого інвестиційного клімату, що дозволить залучить іноземні та внутрішні інвестиції для економічного відновлення. |
||
|
Публічно-приватне партнерство |
Розвиток механізмів публічно-приватного партнерства сприяє залученню приватного сектору до реалізації інфраструктурних та економічних проектів. |
||
|
Сприяння відновленню малих та середніх підприємств |
Розвиток програм та ініціатив для підтримки малих та середніх підприємств, які були пошкоджені внаслідок конфлікту. Зазначенемає включати фінансову підтримку, консультування та інші заходи для стимулювання підприємництва. |
||
|
Залучення міжнародної підтримки |
Активне залучення міжнародної підтримки та інвестицій для економічного відновлення та стабілізації ситуації в регіоні. |
||
|
Залучення громадськості та локалізація зусиль за об'єктами, визнаними пріоритетами для певної території. |
Участь громадськості у прийнятті рішень та розвитку соціальних ініціатив у контексті забезпечення широкої їх підтримки та забезпеченні легітимності. Активна участь наукової спільноти та місцевого населення у процесі відновлення й прийняття рішень через залучення громадських ініціатив та локальних партнерств. |
Джерело* Визначено, обґрунтовано та систематизовано у табличному вигляді авторами даного дослідження
Слід звернути увагу наукової спільноти на доцільність реалізації заходів із покращання умов довкілля та середовища життєдіяльності (за третьою площиною просторової організації господарських систем) - їхній склад та застосування обумовлені потребою, яка ґрунтується на результатах аналізу якості життя [3] за класифікацією чинників «здоров'я», пріоритетність якої визнає Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Цією класифікацією визнано, що якість життя формують чотири ключових чинники (станом на 2010 р.): І) 10,0% - якість медичної допомоги та соціально-економічні фактори, (економічний статус, освіта, рівень зайнятості, доступ до житла); ІІ) 40,0% - спосіб і стиль життя особистості (дієта, фізична активність, вживання алкоголю та нікотину, а також інші особисті звички); ІІІ) 25,0% - спадковість (генетичні чинники) і все, що пов'язане з фізіологією і генетикою особистості; ІУ) 25,0% - умови довкілля і середовище життєдіяльності (якість повітря і води, життєвий простір, доступ до природних зон відпочинку, а також зовнішні та внутрішні умови виникнення/ формування стресових реакцій; тощо). Щодо чинника «умови довкілля і середовище життєдіяльності» засвідчимо - як автором визнано у [3], її вплив в Україні збільшився з 25,0% (у 2010 році) до 32,0% (у 2023 році).Зазначене зумовлено не лише зростанням масштабів забруднення НПС та екоцидом, що має місце під час війни [4], а також і у зв'язку з поширенням епігенетичних захворювань (хвороби не в наслідок мутацій генетичного коду людини [3]), що спричинені: а) посттравматичними станами (за час військової агресії понад 300 тис. українців отримали інвалідність, травмовані військовослужбовці та населення мають постійний біохімічний розлад, пов'язаний із агресивним впливом НПС і військовою агресією, що призводить до депресії та виникнення аутистичних станів); б) психосоматичними розладами (зважаючи на військові дії, специфічне сприйняття особою стресових ситуацій: загибель близьких, руйнація житла, втрата майна, безробіття, тощо); в) вживанням ліків та депресантів; тощо. Зазначене і призводить до аутистичних станів не лише у дітей, а й у дорослих, що стає найвагомішим чинником виникнення у дітей, народжених від батьків із стабільним стресовим станом, розладів аутистичного спектру (РАС: аутизм; відмова від контактів, відсутність мови, нервові реакції та жести, незвичайні сенсорні реакції; тощо). Їх не можливо вилікувати, а лише, з часом, скоригувати і, певним чином, адаптувати до життя. При цьому, реабілітація поведінкової та психосоматичної патології й відновлення адекватного самопочуття вимагає суттєвих зусиль і витрат на надання специфічних послуг особам із РАС та їх пристосування. Тож, українське суспільство вимушене розглядати проблеми формування психічного здоров`я, які постійно зростають, і шукати нові шляхи для його корекції, що є можливим лише при міждисциплінарній активності усіх верств та охоплюватиме діяльність, спрямовану на створення якісних життєвих умов і НПС, які б підтримували психічне здоров'я нації. Оскільки, вже зареєстровано 164 тис. дітей із інвалідністю, а Міжнародний центр розвитку дитини Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у 2023 р.прогнозує: їх понад 200 тис. (з них 80 тис. - з тяжкою формою інвалідності); понад 1,0 млн дітей у повоєнному періоді потребуватиме постійного медико-педагогічного супроводу. Підкреслимо і те, що вказана ситуація суттєво погіршується через психотравмуючі фактори: внаслідок руйнувань, знищення умов для нормальної життєдіяльності, мільйони українців стали біженцями і переселенцями. Виникаючі у зв'язку з цим посттравматичні стресові розлади (ПТСР) негативно позначаються на стані здоров'я населення, у т. ч. і у дітей, що вкрай ускладнює соціально-психологічну адаптацію як усієї нації та якість життя, так і соцієтальний розвиток територій держави.
Визнаємо, вивчаючи принципові напрямки просторової організації господарських систем в європейських країнах (табл. 1), підтвердимо, що їхнє врахування при переформатуванні господарського простору України, поряд із раціоналізацією освоєння та збереженням природно-ресурсних активів держави, суттєво впливатиме і на якість життя населення через врахування ряду особливостей локалізації та залучення у процеси реконструкції соцієтальних, технологічних і екологічних факторів забезпечення сталого розвитку (табл. 2).
Вважаємо за доцільне підкреслити й засвідчити об'єктивність авторських тверджень [1] щодо того, що застосування актив-орієнтованого підходу до просторової організації господарських систем держави, як правило, враховуючи активну роль регіонів та локальних спільнот у власному розвитку, має обов'язково передбачати у діях та програмах (табл. 3):
1) орієнтацію уваги суб'єктів управління на регіональний та територіальний розвиток - визнання активних регіонів як основних економічних акторів, які мають важливу роль у створенні нових робочих місць, стимулюванні інновацій та загальному економічному зростанні;
2) розвиток локальної економіки та забезпечення соціальної стійкості, спрямований на розвиток локальних економік та інфраструктури для забезпечення соціальної стійкості і якості життя населення; залучення громадськості та місцевих спільнот у прийнятті рішень та у розвитку локальної економіки;
3) цілеорієнтований розвиток людського капіталу та сформування здорового у фізичному та психічному розумінні суспільства - тобто, зосередження на розвитку людського капіталу через освіту, покращання умов довкілля та середовища життєдіяльності, навчання та розвиток навичок задля адекватної відповіді на потреби сучасного ринку праці; 4) забезпечення енергоефективності та екологічної сталості, за урахування принципів енергоефективності та сталого використання природно -ресурсних активів задля створення екологічно стійких соціально-економічних моделей з урахуванням ущільнення міжрегіональної співпраці при здійсненні спільних проектів та програм із зміцнення співпраці між регіонами/територіями/галузями; 5) розвиток інноваційних та технологічних ініціатив задля підвищення конкурентоспроможності господарських систем за урахування результатів досліджень наукових установ, організацій і наукових творчих груп.
Джерела
1. Микитенко В. В. Просторова організація господарських систем: європейський досвід //Нотатки сучасної науки: електронний мультидисциплінарний науковий часопис (в рамках проведення науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної науки: історія, теорія, практика», 20 січня 2024 р., м. Харків, Україна.). № 12. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2024. 62 с. С. 26-29. DOI: 61718/nsn-2024-12. ISSN 2786-6777.
2. Міністерство охорони здоров'я Ізраїлю: Рекомендації щодо обов'язкового проходження генетичного обстеження і тестування. Режим доступу: https://www.health.gov.il/Russian/Subjects/Genetics/checks/Pages/GeneticTestingRecommendations.aspx. (дата звернення 10.01.2024).
3. Микитенко В. В., Микитенко Д. О. Соціально-економічна безпека за урахування спадкового та життєдіяльнісного паритету якості життя / Удосконалення напрямів розвитку України в умовах світової кон'юнктури: колективна монографія. Харків, СГ НТМ «Новий курс», 2023. 182 с. С. 146-156. DOI: 10.61718/mon-2023-5.
4. Ангурець О., Хазан П., Чернохова М., Гавранек М. та ін. Наслідки для довкілля війни Росії проти України. Київ, ГО «Зелений Світ - Друзі Землі» та ГО «Arnika», 2023. 84 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Неолібералізм як напрям економічної теорії. Провідні школи неолібералізму, їх основні представники та проблематика досліджень. Німецький ордолібералізм та розвиток теорії соціального ринкового господарства. Концепція ідеальних типів господарських систем.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 17.10.2011Інституціональні основи господарських товариств та їх види. Вплив витрат, пов’язаних зі збутом продукції, на фінансово-економічні показники діяльності підприємств. Основні завдання та цілі господарських товариств, розвиток основної законодавчої бази.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 07.05.2009Вивчення господарства в первісному суспільстві. Ґенеза господарських форм у ранніх цивілізаціях країн Стародавнього Сходу. Особливості економічний поглядів П. Буагільбера, М. Алле. Дослідження французької школи неолібералізму і її представника Ж-Л. Рюефа.
контрольная работа [28,8 K], добавлен 13.05.2010Суть, значення господарських зв’язків. Економічно-організаційна характеристика магазину "Магелан". Види та класифікація господарських зв’язків. Договіри: поставки, купівлі-продажу. Організаційно-правове регулювання господарських зв’язків у торгівлі.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 17.01.2007Теоретичні основи формування господарських зв’язків суб’єктів оптового ринку. Завдання та функції комерційної служби підприємства. Удосконалення форм і методів комерційних розрахунків. Ефективність господарських зв’язків суб’єкта оптового ринку.
дипломная работа [97,4 K], добавлен 15.01.2011Загальна характеристика ПП "Детроком". Стан безпеки організації у різних сферах її функціонування. Аналіз зовнішніх та внутрішніх загроз для організації, їх причин та можливих наслідків. Принципи і заходи забезпечення економічної безпеки організації.
курсовая работа [248,0 K], добавлен 28.03.2014Поняття та ознаки господарських товариств. Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств. Припинення діяльності товариства. Види господарських товариств.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 11.07.2007Господарське рішення як результат економічного обґрунтування. Ознаки господарських рішень. Основні методи та принципи аналізу господарських рішень. Сутнісно-змістова характеристика економічного ризику. Розрахунок глобальних або загальних пріоритетів.
контрольная работа [100,5 K], добавлен 06.05.2011Основні показники оцінки та інформаційне забезпечення оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства. Аналіз платоспроможності підприємств. Вдосконалення сучасного державного регулювання платоспроможності суб'єктів господарювання в Україні.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 13.05.2017Характерні риси командно-адміністративної економіки СРСР, Східної Європи, Азії: державна власність на всі ресурси, монополізм і централізоване планування господарських рішень. Типологія економічних систем: ринкова, перехідна, змішана, традиційна, планова.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 14.10.2012
