Економічна безпека підприємств морського транспорту в умовах цифровізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Економічна безпека підприємств морського транспорту в умовах цифровізації

О.В. Воркунова к.е.н., доцент, доцент кафедри «Економіка і фінанси»

Н.В. Ярова к.е.н., доцент, доцент кафедри «Економіка і фінанси»

В.І. Яровий Аспірант кафедри «Економіка і фінанси»

Одеса, Україна



Анотація

У статті розглядаються проблеми та перспективи забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту в умовах цифровізаці.

Стан економічної безпеки на водному транспорті є вагомим фактором формування попиту на перевезення і забезпечення позитивного економічного результату господарської діяльності підприємств морського та річкового транспорту. Проте, відсутність механізму забезпечення необхідного рівня економічної безпеки не дозволяє своєчасно визначити її стан та затрудняє здійснення необхідних заходів реагування. В умовах цифровізації економічна безпека підприємств морського транспорту грає ключову участь у забезпеченні стійкого розвитку. Вплив цифровізації на економіку вимагає особливої уваги до комплексного захисту підприємств. Зростання інтернету речей, використання блокчейн та розвиток штучного інтелекту визначають сучасні тенденції цифровізації морського транспорту. Ці інновації впливають на економічну безпеку підприємств. Саме тому проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту у взаємозв'язку з цифровізацією в умовах розвитку глобальної мережі економічних та соціальних процесів набувають все більшої актуальності. Широкомасштабні зміни на основі впровадження цифрових технологій, значно розширюють масштаби проблеми забезпечення економічної безпеки. Ефективне управління ризиками в умовах розвитку цифрового простору має велике значення для реалізації економічних питань і соціальних переваг цифрової економіки. економічний безпека попит перевезення

Ключові слова: економічна безпека, цифровізація, підприємства морського транспорту, конкурентні переваги, ринок.



Abstract

FOREIGN EXPERIENCE OF STATE SUPPORT OF INNOVATIVE ACTIVITIES (MACRO- AND MICROECONOMIC ASPECTS)

The article examines the problems and prospects of ensuring the economic security of maritime transport enterprises in the conditions of digitalization. The state of economic safety in water transport is an important factor in the formation of demand for transportation and ensuring a positive economic result of the economic activity of maritime and river transport enterprises. However, the lack of a mechanism for ensuring the necessary level of economic security does not allow timely determination of its state and makes it difficult to implement the necessary response measures. In the conditions of digitalization, the economic security of maritime transport enterprises plays a key role in ensuring sustainable development. The impact of digitization on the economy requires special attention to comprehensive protection of enterprises. The growth of the Internet of Things, the use of blockchain and the development of artificial intelligence determine the current trends in the digitalization of maritime transport. These innovations affect the economic security of enterprises. That is why the problems of ensuring the economic security of maritime transport enterprises in relationship with digitalization in the conditions of development global network of economic and social processes are acquired increasingly relevant. Large-scale changes based on the introduction of digital technologies, significantly expand the scope of the problem of provision economic security. Effective risk management in the conditions development of the digital space is of great importance for implementation economic issues and social benefits of the digital economy. The formation of reliability in new conditions of interaction, the basis of which is digital technologies are an important condition of socioeconomic the need for the development of modern enterprises.

Digital transformation is not limited and determined by the implementation of digital technologies in the company's activities, it involves much deeper changes that affect not only individual business processes. Taking into account the current market trends and the increase in sea transportation, there is a need to actively develop not only the infrastructure of ports, increase their capacity and throughput, but also improve the efficiency of cargo flow management. Many transport companies are working to make the freight transport market more transparent, efficient, cheap and fast. This can be done thanks to the application of IT technologies. An example of the implementation of digital technologies in international logistics is the use of electronic document flow by maritime transport and logistics companies, namely: electronic sea waybill. This allows you to gain significant advantages in speed and flexibility over other logistics companies that provide intermediary logistics services to their customers. In addition to the use of electronic sea bills of lading, such new digital technologies as blockchain, online aggregators, smart contracts, artificial intelligence, sensor technology, robotics and 3D printing, big data and the Internet of Things, autonomous control or unmanned transport, virtual reality and augmented reality, digital doubles that will be able to ensure the security of trade. In maritime shipping, the use of blockchain technology will help ensure the transfer and exchange of data, and will also be able to provide up-to-date information on the status of shipments. This is done more and more often electronically, with the help of an electronic data exchange message. Ukraine occupies an extremely favorable geographical position from the point of view of the organization of transit cargo flows, its transport potential takes into account the development of road, railway, sea, river, aviation and pipeline transport. All this calls for the need to identify, systematize and determine the degree of influence of digital technologies on Ukrainian logistics and is such that it requires priority implementation and should be used in the short term [12]. The implementation of economic security requires such qualities as reliability, flexibility and quality from enterprises of the maritime industry. These enterprises become a link of the system, which as a whole is a subject of competitive struggle, therefore, in order to ensure the competitiveness of the entire system, enterprises of the maritime industry must provide an ever-increasing range of services. Considering the need to raise the level economic security, domestic enterprises need post information on business organization, implementation innovations and corporate social responsibility on on the corresponding pages of corporate websites, and not only in reports, taking into account the increasing interest from investors, authorities, expert environment and other stakeholders. At the same time it is necessary take into account the limits of digitalization, in order to minimize threats economic security of enterprises.

Keywords: economic security, digitalization, maritime transport enterprises, competitive advantages, market.



Постановка проблеми

Забезпечення економічної безпеки підприємства є однією з найбільш важливих і актуальних проблем забезпечення його життєдіяльності, оскільки головна мета формування системи економічної безпеки кожного підприємства полягає в тому, щоб гарантувати стабільне і максимально ефективне функціонування у поточний період і високий потенціал розвитку в майбутньому.

Стан економічної безпеки на водному транспорті є вагомим фактором формування попиту на перевезення і забезпечення позитивного економічного результату господарської діяльності підприємств морського та річкового транспорту. Проте, відсутність механізму забезпечення необхідного рівня економічної безпеки не дозволяє своєчасно визначити її стан та затрудняє здійснення необхідних заходів реагування.

В умовах цифровізації економічна безпека підприємств морського транспорту грає ключову участь у забезпеченні стійкого розвитку. Вплив цифровізації на економіку вимагає особливої уваги до комплексного захисту підприємств.

Зростання інтернету речей, використання блокчейн та розвиток штучного інтелекту визначають сучасні тенденції цифровізації морського транспорту. Ці інновації впливають на економічну безпеку підприємств.

Саме тому проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту у взаємозв'язку з цифровізацією в умовах розвитку глобальної мережі економічних та соціальних процесів набувають все більшої актуальності.

Огляд останніх досліджень і публікацій

У даний час глобалізації єдиним критерієм ефективності підприємства є його конкурентоспроможність, яка повинна відповідати його стратегічним цілям.

Кожне підприємство прагнуло захищати свою комерційну таємницю, інтелектуальну власність і взагалі інформацію як найбільш цінний товар. Забезпечення економічної безпеки розглядалося, насамперед, як захист інформації, чому присвячено багато публікацій, серед яких необхідно назвати роботи Т.М. Іванюти, А.О. Заїчковського та ін. [5; 7; 15]. Проблему економічної безпеки підприємства у зазначеному контексті пропонувалося вирішувати, виходячи з передумови, що ступінь надійності всієї системи збереження інформації 40 визначається рівнем безпеки най- слабшої її ланки, яким є персонал організації.

Питаннями забезпечення економічної безпеки підприємств транспорту розглядали наступні учені:

Коби [18], М. Примачова [5], Шкарлета [4], І. Шульги [5] та інших.

У останній час, при визначенні поняття «економічна безпека» стала переважати думка, що його зміст відбиває такий стан підприємства [3; 9; 17], який забезпечує здатність протистояти несприятливим зовнішнім впливам. У цьому зв'язку економічна безпека підприємства стала розглядатися набагато ширше - як можливість забезпечення його стійкості в різноманітних, у тому числі й у несприятливих умовах, які складаються у зовнішньому середовищі, поза залежністю від характеру їх впливу на діяльність підприємства, масштабу й характеру внутрішніх змін.

Основними цілями оцінки економічної безпеки підприємств морського транспорту є [1; 5; 15; 16; 17]:

досягнення максимальне високого рівня платоспроможності підприємств і ліквідності їх оборотних коштів;

формування ефективної структури капіталу підприємств;

підвищення якості планування і здійснення фінансово-господарської і виробничої (експлуатаційною) діяльності;

ефективне управління потенціалом підприємств, основними і оборотними активами з метою макси- мізації фінансових результатів, підвищення рівня рентабельності.

Для забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту в умовах цифровізації необхідно реалізувати комплексні заходи захисту. Це включає в себе контроль доступу, шифрування даних та моніторинг погроз.

Мета дослідження

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю вирішення проблеми модернізації економічної безпеки підприємств морського транспорту з урахуванням нових ризиків та можливостей цифровізації.

Мета статті полягає у виявленні особливостей запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам), щоб гарантувати ефективне та стабільне функціонування та динамічність розвитку підприємства в умовах цифровізації.

Основний матеріал дослідження

Вирішення питань забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту у сучасних умовах завдяки цифровізації є важливим та актуальним завданням для національної економіки. Нестійкі зовнішні та внутрішні умови цифрової трансформації підприємств неминуче породжують нові погрози та виклики, що вимагають швидкого реагування та вдосконалення методів мінімізації ризиків.

Економічна безпека є ключовою характеристикою для стабільного функціонування та досягнення ефективності розвитку для підприємств морського транспорту та суспільства в цілому. Безпека економічних процесів підприємства характеризується численними політичними, правовими та економічними механізмами та інструментами, що допомагають захистити економічні інтереси підприємств морської галузі.

Істотний вплив на економічну безпеку і кінцеві результати роботи підприємств морського транспорту має усе, що пов'язано з розробкою, прийняттям і реалізацією управлінських рішень. Цей вплив значний зважаючи на фондомісткість продукції транспорту. Рішення доводиться приймати, оцінюючи широкий круг альтернативних варіантів. Велике значення мають рівень компетентності керівника, що приймає рішення і що віддає розпорядження про його виконання, якість і своєчасність рішення.

Окрім економічних і організаційних особливостей у сфері морського транспорту існують також політичні аспекти, які необхідно враховувати в процесі економічного обґрунтування розвитку і забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту. Це стосується, в першу чергу, виконання міжнародних норм і правил, що істотним чином впливає на ефективність функціонування підприємств.

Міжнародні стандарти по безпеці мореплавання у формі конвенцій і різних нормативних актів є невід'ємною частиною національного морського права, спрямованого на забезпечення безпеки людського життя на морі. У всі міжнародні конвенції, розроблені у рамках Міжнародної морської організації (ІМО), закладається принцип обов'язкового виконання положень цих конвенцій усіма державами, що часто навіть не мають свого флоту, але залученими яким- небудь чином в діяльність, що підпадає під положення конкретної конвенції. За час свого існування ІМО було розроблене більше тридцяти конвенцій і протоколів до них, а також, близько дев'ятисот резолюцій Асамблеї [16; 17].

Розвиток судноплавства супроводжується збільшенням кількості терористичних проявів на транспорті, певними змінами в їх характері. Боротьба з тероризмом на морському транспорті в усіх його формах є важливим загальносвітовим завданням і ключовим елементом міжнародних антитерористичних зусиль.

Забезпечення загальної свободи пересування і безпечного, вільного і економічного товарообміну важливе для індустріальних держав. Трагічні події, пов'язані з терористичними актами на об'єктах морського і інших видів транспорту, демонструють уразливість транспортних систем, і підвищують усвідомлення необхідності захищати транспортну інфраструктуру. Урядами провідних держав світу особлива увага приділяється заходам по підвищенню антитерорис- тичної безпеки на транспорті.

Широкомасштабні зміни на основі впровадження цифрових технологій, значно розширюють масштаби проблеми забезпечення економічної безпеки. Ефективне управління ризиками в умовах розвитку цифрового простору має велике значення для реалізації економічних питань і соціальних переваг цифрової економіки. Формування надійності в нових умовах взаємодії, основою яких є цифрові технології є важливою умовою соціально-економічної необхідності розвитку сучасних підприємств.

Цифрова трансформація не обмежується і не визначається впровадженням цифрових технологій у діяльність підприємства, вона передбачає набагато глибші зміни, що зачіпають не лише окремі бізнес-процеси.

Оцифровка та цифровізація є передумовами цифрової трансформації. Розглянемо поняття «цифровізація» та «цифрова трансформація». У роботі М.В. Руденко поняття «цифровізація» - це процес еволюції економічних, соціальних, виробничих, техніко-технологічних, організаційних, управлінських, та інших відносин всередині суспільства, зміна їх суб'єктивно-об'єктивної орієнтованості, яка викликана розвитком інфор- маційнокомунікаційних (цифрових) технологій [4; 10; 13; 14].

У роботі Піжук О.І. [4; 10; 12] поняття «цифровізація» це зміна парадигми того, як ми думаємо, як ми діємо, як ми спілкуємося з зовнішнім середовищем та один з одним. Технологія тут - скоріше інструмент, а не ціль.

Так у роботах J. Scott Brennen, Kreiss поняття «цифровізація» - спосіб, в якому багато доменів соціального життя перебудовано навколо інфраструктури цифрових комунікацій та медіа [25].

Сутність цифрової трансформації - не в технологіях, а в змінах... Головне - диференціювати свій бінес, запропонувавши клієнтам щось нове та привабливе. створивши ціль, яку клієнти захочуть досягнути, так виявлено у роботі П. Вайл, С. Ворнер [24].

Автор Лісова Р.М. представляв цифрову трансформації, як глибокі та руйнівні (disruptive) зміни, зумовлені застосуванням проривних технологій, які в свою чергу змінюють способи створення та отримання вартості [13].

Оскільки цифрова трансформація передбачає глибинні зміни, то її об'єктом можна вважати спосіб ведення бізнесу, а предметом - бізнес- процесі, бізнес-моделі та їх елементи, корпоративну культуру.

Цифрову трансформацію спричиняють 3 взаємопов'язані сили: нові технології, нові бізнес-моделі, зміни поведінки користувачів [4; 10; 12; 13].

Далі необхідно розглянути сутність цифрової економіки та її сутність. Цифрова економіка - діяльність по створенню, поширенню та використанню цифрових технологій і пов'язаних з ними продуктів і послуг [4; 10; 12; 13].

Вперше дане поняття було використано Д. Тапскоттом у книзі «The Digital Economy: Promise and Peril in Age of Networked Intelligence», він зазначив, що це економіка, що базується на використанні інформаційно- комунікаційних технологій.

Сьогодні підходи до трактування поняття цифрової економіки також відрізняються, однак науковці розширюють трактування Д. Тапс- котта - це економіка, що базується на цифрових комп'ютерних технологіях та інформаційно-комунікативних технологіях (ІКТ), але, на відміну від інформатизації, цифрова трансформація не обмежується впровадженням інформаційних технологій, а докорінно перетворює сфери і бізнес-процеси на базі Інтернету та нових цифрових технологій [13]. Цифрова економіка характеризується зв'язком з економікою на вимогу.

Третє питання передбачає огляд областей та структури цифрової трансформації. Областями цифрової трансформації є [10]: ділова діяль- ність/функції, бізнес-процеси, бізнес- моделі, бізнес-екосистеми, управління діловими активами, організаційна культура, екосистемні та партнерські моделі, клієнт, працівник та партнер.

Цифрова трансформація передбачає цифровізацію клієнтського досвіду, цифровізацію продуктів та послуг, цифровізацію операцій та, врешті, цифровізацію компанії.

Далі слід приділити увагу рушійним силам цифрової трансформації та зробити огляд цифрових технологій, які належать до «Індустрії 4.0». Рушійними силами є [4; 10; 12; 13]:

інформаційні технології, зокрема технології «Індустрії 4.0» (мобільний інтернет, штучний інтелект та машинне навчання, BigData, хмарні технології, коботи, VR/AR, 3D-друк, Інтернет речей, блокчейн);

інновації (нанотехнології, когнітивні науки, безпілотні автомобілі та пристрої, генна інженерія, акумулювання енергії, зелена енергетика тощо);

зміна очікувань та смаків споживачів, поява цифрового споживача (мобільність та безперервний доступ по інформації, зв'язок цінності продукту, його ціни, властивостей та якості сервісу, мультиканаль- ність);

кооперування всіх учасників ринку - виробника, постачальника, перевізника, партнерів (сервісні компанії, посередники), споживача (залу- ченість споживача), конкурентів (коо- петиція); формування екосистем учасниками ринку.

Окреслено сучасні світові тенденції цифровізації, до яких віднесено використання великих даних та хмарних технологій, розповсюдження Інтернету речей (Internet of Things, IoT), розвиток роботизації, поширення 3D друку, технології блокчейну (blockchain) та краудсорсингу (crowdsourcing).

Перш за все необхідно розглянути закони сучасного ринку, які зумовлюють зміни суб'єктів відповідно до сучасних глобальних трендів цифровізації. Такими законами є [10]:

У технократичному світі все змінюється з великою швидкістю.

Невеликі перемагають малих, а швидкі - повільних.

Контролю та управлінню піддається лише те, що змінюється.

Бачення майбутнього та позиція керівництва щодо перетворення має принципове значення.

Нема системності - нема бізнесу.

Управлінець отримав той результат, під який налаштована система компанії.

В цілому трансформація економіки передбачає формування економіки знань, накопичення знань, їх перехід до таких факторів, як капітал, праця і земля. В умовах швидкого розвитку технологій знання швидко накопичуються, однак швидко втрачають свою цінність, а тому важливим є встигнути скористатися перевагами, наданими знаннями (зокрема, знаннями про клієнта). Водночас, розвиток технологій дозволяє збирати, накопичувати, швидко аналізувати, обробляти та використовувати знання та інформацію.

Спостерігаючи перехід від масового виробництва до автоматизації, а далі - до розвитку цифрової економіки - сьогодні ми спостерігаємо епоху цифрової трансформації [5]. Тенденціями цифрової трансформації в економіці є діджиталізація, перенесення виробництва з країн з дешевою робочою силою назад до розвинених країн-технологічних лідерів (через розвиток технологій, що оптимізують виробництво та затрати), створення спільних інновацій, в тому числі у рамках платформ та екосистем.

Значущим є також визначення цифрової трансформації як процесу 44 інтеграції цифрових технологій в усі аспекти бізнес-діяльності соціально- економічної системи, що вимагає внесення докорінних змін в технології, культуру, операції і принципи створення нових продуктів і послуг.

Для максимально ефективного використання нових технологій і їх оперативного впровадження в усі сфери соціально-економічної системи необхідно відмовитися від колишніх підвалин і повністю перетворити процеси і моделі роботи. Цифрова трансформація вимагає зміщення акценту на периферію і підвищення гнучкості центрів обробки даних, які повинні підтримувати периферію.

Логістичні компанії працюють на перетині багатьох галузей. Тому вони відразу відчувають, які тренди характерні для тієї або іншої сфери бізнесу, які інновації впроваджуються, і вимушені реагувати на зміни, що відбуваються.

Україна займає надзвичайно вигідне географічне положення з точки зору організації транзитних вантажних потоків, її транспортний потенціал ураховує розвиток автомобільного, залізничного, морського, річкового, авіаційного та трубопровідного транспорту. Усе це викликає необхідність виявлення, систематизації та визначення міри впливу цифрових технологій на українську логістику і є таким, що вимагає першочергового впровадження і має бути використаним у короткостроковому періоді [10; 13].

Для розуміння цього питання розглянемо більш докладно особливості морської логістики, які полягають у наступному:

Морське транспортування вантажів є більш вигідним у плані

економіки, ніж перевезення наземним транспортом.

Маршрути водного типу є гнучкими, при їх формуванні не потрібно прив'язки дорожнього напрямку.

Морське транспортування безпечне, контейнери забезпечують повну безпеку вантажу, зручний вибір контейнера в залежності від товару, що перевозиться.

Наявність страхування для товару, що перевозиться.

Підбір контейнерів, призначених для транспортування товарів, здійснюється з урахуванням його типу та розміру.

В даний час значно зріс ринок постачальників логістичних послуг, що призводить до загострення конкуренції. Щоб зберегти своє становище на ринку, логістичні компанії повинні вдосконалювати свій сервіс відповідно до нових вимог клієнта. Сьогодні посередники логістичних послуг починають втрачати своє місце на ринку, перевагу мають компанії, які мають власними транспортними активами.

В умовах глобалізації та інтеграції спостерігається поява нових гравців ринку, які сприяють надати інший вид посередницьких послуг. Логістичні компанії, що лідирують на ринку склали розуміння, що для надання конкурентоспроможного комплексного продукту з транспортування вантажів недостатньою умовою є простим наданням транспортних послуг своєму клієнту. Значний вплив відіграє попит, спосіб та метод їх надання відповідно до сучасних тенденцій ринку.

Важливе місце у якісному управлінні транспортно-логістичним ланцюжком займають інформаційні технології, що включають як обмін інформацією між учасниками транспортного процесу всередині ланцюга, так і взаємодію з клієнтом в режимі онлайн, що дозволяє оперативно виконати поставлене завдання.

ІТ-технології стрімко розвиваються, надаючи нові можливості та у такий спосіб полегшують транспортування вантажів клієнтів з можливістю економії часу та зниженням логістич- них витрат за їх організації. Проте слід зазначити той факт, що ІТ-техно- логії не завжди можуть надати відповідь на всі питання, враховуючи сучасні потреби ринку, і це може привести до серйозних економічних збитків учасників логістичного ринку.

Враховуючи сучасні тенденції ринку та збільшення морських перевезень, виникає необхідність активно розвивати не тільки інфраструктуру портів, підвищувати їх потужність та пропускну спроможність, але й удосконалювати ефективність управління вантажопотоками. Багато компаній, що здійснюють свою діяльність із застосуванням транспортних послуг, працюють над тим, щоб зробити ринок вантажних перевезень більш прозорим, ефективним, дешевим та швидким. Це можна зробити завдяки застосуванню ІТ-технологій.

Прикладом впровадження цифрових технологій у міжнародну логістику є застосовання електронного документообігу морськими транспортно-логістичними компаніями, а саме: електронного морського коносаменту. Це дає змогу отримати значні переваги у швидкості та гнучкості над іншими логістичними компаніями, що надають посередницькі логістичні послуги своїм клієнтам.

Крім застосування електронного морського коносаменту в діяльність підприємств морського транспорту впроваджуються й такі нові цифрові технології, як блокчейн, онлайн-агрегатори, смарт-контракти, штучний інтелект, сенсорна технологія, робототехніка та 3В-друк, великі дані та Інтернет речей, автономне керування або безпілотний транспорт, віртуальна реальність та доповнена реальність, цифрові двійники, які зможуть забезпечити безпеку торгівлі.

У морському судноплавстві використання технології blockchain допоможе забезпечити передачу та обмін даними, а також зможе надати актуальну інформацію про стан відправлень. Це робиться все частіше в електронному вигляді, за допомогою електронного повідомлення обміну даними.

Основне завдання онлайн-агре- гатора - виключити людську працю та автоматизувати процес замовлення послуг. Технологічні агрегатори - це сервіси, які дозволяють замовляти транспортування вантажів у онлайн- режимі.

Основна функціональність онлайн-сервісу полягає у наступному [10; 12; 13]:

оперативний контроль за ходом узгодження заявок; планування витрат клієнта за рахунок попереднього розрахунку вартості перевезення за заявкою, що подається;

виключення ймовірних помилок у розрахунку провізної плати, пов'язаних із ручним введенням перевізних документів логістами;

скорочення часу оформлення перевезення за рахунок використання технологій обміну електронними даними;

можливість отримання оперативної інформації про стан особового рахунку;

наявність механізмів електронно-цифрового підпису, що дозволяє використовувати електронний документооберт;

повний цикл формування документів відповідно до правил перевезень вантажів;

вирішення питань взаємодії та отримання інформації клієнтами практично по всіх операціям технологічного процесу від моменту навантаження до завершення перевезення; оформлення отримання вантажу, що прибув;

залишення відгуку клієнта про операцію.

Смарт-контракт (розумний контракт) - це програма для ЕОМ, записана в розподілений реєстр і забезпечує автоматичне виконання договірних зобов'язань або інших юридично значущих дій. Використання смарт-контрактів компаніями дозволить їм автоматизувати процес закупівель, що зменшить витрати та заощадить час. Компанії також можуть покращити потік транзакцій та підвищити безпеку ланцюгів постачання.

Штучний інтелект дозволяє оптимізувати рутинні повторювані операції у транспортній галузі, зокрема судноплавної. Сектор, керований штучним інтелектом - це логістика. Штучний інтелект допомагає з опти- мізацією маршруту, прийняттям рішень та автоматизацією.

Сенсорна технологія - це одна з найбільш передових технологій в даний час, що використовуються в транспортній сфері. Сенсорна технологія замінює багато ручних завдань, таких як перевірка обладнання на борту судна.

Робототехніка та SD-друк. Промислові роботи вже використовуються для безпеки, технічного обслуговування та інспекції суден. Вони можуть виконувати такі завдання як пакування, доставка, перевірка вантажів тощо.

Великі дані та Інтернет речей. Аналітика даних включає збір інформації, що надходить із великих операційних суднових та портових систем. Це дані про типи контейнерів, вагу вантажу та його призначення.

Автономне керування або безпілотний транспорт. Принцип безпілотного автономного керування складається з наявності бортового комп'ютера, що посилає команди на елементи керування та комплексу різних датчиків й систем.

Віртуальна реальність та доповнена реальність допомагають у ефективному технічному обслуговуванні та огляді суден. Багато завдань з технічного обслуговування можна виконувати з за допомогою програмного забезпечення та інструментів, що дозволяють візуалізувати зображення суднової техніки та обладнання.

Цифрові двійники. Дана тенденція цифрових технологій у морській логістиці передбачає створення цифрових копій реально існуючих об'єктів та відображення їх стану, руху в режимі реального часу.

Оскільки цифровізація успішно розвивається у сферах транспорту та логістики, сучасні ІТ-технології передбачають інший підхід до розвитку торгової комерції у сфері транспортування товарів, що, безумовно, приведе до підвищенню ефективності підприємств морського транспорту та підвищенню їх економічної безпеки.

Підприємства морського транспорту, що пройшли цифрову трансформацію, більш ефективно використовують свої активи, підвищують рівень логістичного сервісу клієнтів, оптимізацію бізнес-моделей, розробку нових продуктів та послуг, конкурентну стійкість та економічну безпеку.



Висновки

Здійснення економічної безпеки вимагає від підприємств морської галузі таких якостей як надійність, гнучкість і якість. Ці підприємства стають ланкою системи, яка в цілому являє собою суб'єкт конкурентної боротьби, отже, для забезпечення конкурентоспроможності всієї системи, підприємства морської галузі повинні надавати все більший асортимент послуг.

Враховуючи необхідність підвищення рівня економічної безпеки, вітчизняним підприємствам потрібно розміщувати інформацію щодо організації бізнесу, впровадження інновацій та корпоративної соціальної відповідальності на відповідних сторінках корпоративних сайтів, а не лише у звітах, враховуючи щораз більший інтерес з боку інвесторів, органів влади, експертного середовища та інших стейкхолдерів. При цьому потрібно враховувати межі цифрові- зації, з метою мінімізації загроз економічній безпеці підприємств.

Забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту в умовах цифровізації вимагає комплексного підходу. Впровадження інноваційних технологій та стратегічне планування грають важливу роль забезпеченні сталого розвитку підприємств.



Список літератури

1. Аверічев І. М. Заходи із забезпечення рівня економічної безпеки на підприємствах водного транспорту України. Водний транспорт. 2014. № 1 (19). С. 53-57.

2. Верховодов А. Цифрова трансформація та інновації: що це насправді? 2018.

3. Воркунова О. В., Хотєєва Н. В., Маковейчук К. В., Павіліаніті-Карпова К. С. Фактори формування ефективної системи економічної безпеки підприємств морської галузі. Проблеми економіки транспорту. 2017. № 13. С. 47-53.

4. Дергачова Г.М., Колешня Я.О. Цифрова трансформація бізнесу : сутність, ознаки, вимоги та технології. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2020. №. 17. С. 280-290.

5. Іванюта Т.М., Заїчковський А.О. Економічна безпека підприємства: навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2021. 256 с.

6. Крамар Р. І. Безпека підприємства в політико-правовій сфері. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія юридична. № 29. С. 4-10.

7. Медвєдєва І.Б. Компонентний та структурний підхід до формування складу механізму управління фінансовою безпекою підприємства. Економіка розвитку. 2017. № 4 (44). С. 91-93.

8. Познанська І.В. Стратегія розвитку морської транспортної галузі України: теорія, методологія та практика: монографія. Одеса: ПНДІЕІ, 2018. 391 с.

9. Соломіна Г.В. Забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємництва: навч. посіб. Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. 2018. 234 с.

10. Сталінська О.В. Система економічної безпеки підприємства в умовах розвитку цифрової економіки. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Економіка і менеджмент. 2019. Вип. 38. С. 80-86.

11. Україна 2030Е - країна з розвинутою цифровою економікою.

12. Філатов С.А., Головченко Л.М. Вплив цифрових технологій на ефективність та розвиток агрологістики в Україні. Вчені записки Університету «КРОК». №. 49. С. 151-161.

13. Цифрова економіка : підручник / Т.І. Олешко, Н.В. Касьянова, С.Ф. Смері- чевський та ін. К.: НАУ, 2022. 200 с.

14. Ширяєва Л.В. та ін. Формування механізму забезпечення фінансово- економічної безпеки в системі управління портовими підприємствами : монографія. Видавничий дім «Інтернаука». К., 2021. 174 с.

15. Ярова Н., Воркунова О., Баришнікова В., Лотоцький О. Методичні підходи оцінки фінансової стратегії підприємств портової діяльності. Multidis- ciplinarni mezinarodni vedecky magazin «Veda a perspektivy». Praha. 2022. № 12(19). С. 67-78.

16. Ярова Н.В., Воркунова О.В., Ліщенко В.С. Методичні підходи щодо механізму забезпечення економічної безпеки підприємств морського транспорту. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Одеса. № 1 (66). С. 81-93.

17. Ярова Н.В., Воркунова О.В., Ліщенко В.С., Коцюбенко К.О. Забезпечення економічної безпеки на підприємствах морського транспорту. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Одеса. 2020. № 3 (72). С. 43-60.

18. Yarovaya N.V, Vorkunova O.V., Khotyeyeva N.V Economic assessment of the alternative energy sources implementation for port enterprises: Economic Annals-XXI. 2017. Vol. 166, Issue 7-8, P. 46-50.

19. Barnes P. Predicting UK takeover targets: Some methodological issues and an empirical study: Review of Quantitative Finance and Accounting. 1999. № 3. Р. 283-302.

20. Brooks D.J. What is security: Definition through knowledge categorization. Security Journal. 2009. № 3. С. 229-239.

21. Courtney C.C., Levine Ph.B. Recessions, Retirement and Social Security // American Economic Review. 2011. № 101. P. 23-28.

22. Top 10 Digital Business Models for Online Companies [Examples]. DevriX.

23. Benjamin Talin. 11 Digital Business Models you should know incl. examples.

24. Bonina C., Koskinen K., Eaton B., Gawer A. Digital platforms for development: Foundations and research agenda. Information Systems Journal. 2021.

25. Scott J. Measuring dimensions of perceived e-business risks. Information Systems and e-BusinessManagement. 2004. Vol. 2. Iss. 1. P 31-55.

References

1. Averichev, I. M. (2014). Zakhody iz zabezpechennia rivnia ekonomichnoi bezpeky na pidpryiemstvakh vodnoho transportu Ukrainy [Measures to ensure the level of economic security at water transport enterprises of Ukraine]. Vodnyi transport - Water transport, 1(19), 53-57 [in Ukrainian].

2. Verkhovodov, A. (2018). Tsyfrova transformatsiia ta innovatsii: shcho tse naspravdi? [Digital transformation and innovation: what is it really?]. Retrieved from: http://surl.li/cthdx [in Ukrainian].

3. Vorkunova, O.V, Khotieieva, N.V., Makoveichuk, K.V., & Pavilianiti-Kar- pova, K.S. (2017). Faktory formuvannia efektyvnoi systemy ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv morskoi haluzi [Factors of formation of an effective system of economic security of maritime enterprises]. Problemy ekonomiky transportu - Problems of transport economy, 13, 47-53 [in Ukrainian].

4. Derhachova, H.M. & Koleshnia, Ya.O. (2020). Tsyfrova transformatsiia biznesu : sutnist, oznaky, vymohy ta tekhnolohii [Digital transformation of business: essence, features, requirements and technologies]. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut» - Economic Bulletin of the National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute», 17, 280-290 [in Ukrainian].

5. Ivaniuta, T.M. & Zaichkovskyi, A.O. (2021). Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva [Economic security of the enterprise]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].

6. Kramar, R.I. (2021). Bezpeka pidpryiemstva v polityko-pravovii sferi [Enterprise security in the political and legal sphere]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. Seriia yurydychna - Scientific notes of the Lviv University of Business and Law. Legal series, 29, 4-10.

7. Medviedieva, I.B. (2017). Komponentnyi ta strukturnyi pidkhid do formuvannia skladu mekhanizmu upravlinnia finansovoiu bezpekoiu pid- pryiemstva [Component and structural approach to the formation of the structure of the financial security management mechanism of the enterprise]. Ekonomika rozvytku - Development economics, 4 (44), 91-93 [in Ukrainian].

8. Poznanska, I.V. (2018). Stratehiia rozvytku morskoi transportnoi haluzi Ukrainy: teoriia, metodolohiia ta praktyka [Strategy for the development of the marine transport industry of Ukraine: theory, methodology and practice]. Odesa: PNDIEI [in Ukrainian].

9. Solomina, H.V (2018). Zabezpechennia finansovo-ekonomichnoi bezpeky pidpryiemnytstva [Ensuring financial and economic security of entrepreneurship]. Dnipro: Dnipropetrovskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].

10. Stalinska, O.V. (2019). Systema ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva v umovakh rozvytku tsyfrovoi ekonomiky [System of economic security of the enterprise in conditions of development digital economy]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser. Ekonomika i menedzhment - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Ser. Economics and management, 38, 80-86 [in Ukrainian].

11. Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy].

12. Filatov, C.A. & Holovchenko, L.M. (2018). Vplyv tsyfrovykh tekhnolohii na efektyvnist ta rozvytok ahrolohistyky v Ukraini [The influence of digital technologies on the efficiency and development of agro-logistics in Ukraine]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK» - Scientific notes of «KROC» University, 49, 151-161 [in Ukrainian].

13. Oleshko, T.I., Kasianova, N.V., & Smerichevskyi, S.F. et al. (2022). Tsyfrova ekonomika [Digital economy]. Kyiv: NAU [in Ukrainian].

14. Shyriaieva, L.V et al. (2021). Formuvannia mekhanizmu zabezpechennia finansovo-ekonomichnoi bezpeky v systemi upravlinnia portovymy pidpry- iemstvamy [Formation of a mechanism for ensuring financial and economic security in the management system of port enterprises]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Internauka» [in Ukrainian].

15. Yarova, N., Vorkunova, O., Baryshnikova, V., & Lototskyi O. (2022). Meto- dychni pidkhody otsinky finansovoi stratehii pidpryiemstv portovoi diialnosti [Methodical approaches to assessing the financial strategy of port enterprises]. Multidisciplinary international scientific magazine «Veda a perspektivy» - Multidisciplinary international scientific magazine «Science and Perspectives», 12(19), 67-78.

16. Yarova, N.V., Vorkunova, O.V., & Lishchenko, V.S. (2019). Metodychni pidkhody shchodo mekhanizmu zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv morskoho transportu [Methodical approaches to the mechanism of ensuring the economic security of maritime transport enterprises]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti - Development of transport management and management methods, 1 (66), 81-93.

17. Yarova, N.V, Vorkunova, O.V., Lishchenko, & V.S. & Kotsiubenko, K.O. (2020). Zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky na pidpryiemstvakh morskoho transportu [Ensuring economic security at maritime transport enterprises]. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti - Development of transport management and management methods 3 (72), 43-60.

18. Yarovaya, N.V, Vorkunova, O.V., & Khotyeyeva, N.V. (2017). Economic assessment of the alternative energy sources implementation for port enterprises: Economic Annals-XXI, 166, 7-8, 46-50.

19. Barnes, P. (1999). Predicting UK takeover targets: Some methodological issues and an empirical study: Review of Quantitative Finance and Accounting, 3, 283-302.

20. Brooks, D.J. (2009). What is security: Definition through knowledge categorization. Security Journal, 3, 229-239.

21. Courtney, C.C., Levine, Ph.B. (2011). Recessions, Retirement and Social Security // American Economic Review, 101, 23-28.

22. Top 10 Digital Business Models for Online Companies [Examples]. DevriX.

23. Benjamin Talin. (2021). 11 Digital Business Models you should know incl. examples.

24. Bonina, C., Koskinen, K., Eaton, B., & Gawer, A. (2021). Digital platforms for development: Foundations and research agenda. Information Systems Journal.

25. Scott, J. (2004). Measuring dimensions of perceived e-business risks. Information Systems and e-Business Management, 2, 1, 31-55.

Размещено на Allbest.ru