Основні моделі споживчої поведінки під час війни чи збройного конфлікту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні моделі споживчої поведінки під час війни чи збройного конфлікту

Школьний Віталій Геннадійович

магістр, журналіст, парламентський телеканал «Рада» м. Київ

Анотація

Дослідження присвячено аналізу змін споживчої поведінки населення в умовах збройних конфліктів та воєнних дій. Розглянуто основні фактори, що впливають на трансформацію економічних пріоритетів громадян у кризовий період, включаючи роль медіа, соціально-економічної нестабільності та психологічних чинників.

У роботі виявлено ключові тенденції модифікації структури витрат населення. Встановлено переорієнтацію на товари першої необхідності та засоби забезпечення безпеки. Зафіксовано зростання попиту на продукти тривалого зберігання, медичні препарати та засоби індивідуального захисту. Визначено підвищення інтересу до товарів місцевого виробництва.

Проаналізовано зміни у витратах на медичні послуги та ліки. Відзначено збільшення частоти звернень до медичних закладів. Виявлено зростання попиту на тимчасове житло у безпечніших регіонах та інвестування у покращення умов проживання.

Досліджено трансформації у сфері транспортних витрат та витрат на засоби зв'язку. Виявлено тенденцію до інвестування в освіту та професійний розвиток. Проаналізовано зміни у фінансових стратегіях населення, зокрема прагнення до збільшення заощаджень.

Особливу увагу приділено феномену зростання благодійної активності. На основі міжнародних досліджень продемонстровано значне підвищення індексу благодійності в Україні під час воєнного конфлікту.

Розглянуто вплив засобів масової інформації на формування споживчих настроїв. Виявлено ризики, пов'язані з поширенням дезінформації. Підкреслено важливість достовірного інформування для стабілізації економічної ситуації.

Проаналізовано адаптаційні стратегії бізнес-структур в умовах зміни споживчих пріоритетів. Відзначено тенденцію до реорієнтації виробництва на товари першої необхідності та посилення ролі цифрових каналів комунікації.

У результаті дослідження сформульовано висновки щодо основних моделей споживчої поведінки в умовах збройних конфліктів. Підкреслено необхідність комплексного підходу до управління змінами у споживчій поведінці, що враховує взаємозв'язки між економічними умовами, психоемоційним станом населення та інформаційним середовищем.

Ключові слова: споживча поведінка, збройний конфлікт, економічні пріоритети, структура витрат, адаптаційні стратегії, економічна стабільність, інформаційний вплив.

Abstract

Shkolnyi Vitalii Hennadiiovych Master's degree, Journalist, Ukrainian Parliament TV Channel “Rada”, Kyiv,

MAIN MODELS OF CONSUMER BEHAVIOR DURING WAR OR ARMED CONFLICT

This study examines the shifts in consumer behavior during armed conflicts and military actions. It explores key factors influencing the transformation of citizens' economic priorities in crisis periods, including the role of media, socioeconomic instability, and psychological elements.

The research identifies principal trends in the modification of population expenditure patterns. A reorientation towards essential goods and security measures has been established. Increased demand for long-shelf-life products, medications, and personal protective equipment has been recorded. A heightened interest in locally manufactured goods has been noted.

Changes in healthcare and pharmaceutical expenditures have been analyzed. An increase in medical facility visits has been observed. The study reveals a growing demand for temporary housing in safer regions and investments in improving living conditions.

Transformations in transportation costs and communication expenses have been investigated. A tendency towards investing in education and professional development has been identified. Alterations in financial strategies of the population, particularly the inclination towards increased savings, have been examined. споживча поведінка війна

Special attention has been given to the phenomenon of rising charitable activity. Based on international research, a significant increase in the philanthropy index in Ukraine during the military conflict has been demonstrated.

The impact of mass media on shaping consumer sentiments has been considered. Risks associated with the spread of misinformation have been identified. The importance of reliable information for economic stabilization has been emphasized.

Adaptive strategies of business structures in the context of changing consumer priorities have been analyzed. A trend towards reorienting production to essential goods and strengthening the role of digital communication channels has been noted.

As a result of the study, conclusions regarding the main models of consumer behavior in armed conflicts have been formulated. The necessity of a comprehensive approach to managing changes in consumer behavior, considering the interrelations between economic conditions, the psycho-emotional state of the population, and the information environment, has been underscored.

Keywords: consumer behavior, armed conflict, economic priorities, expenditure structure, adaptive strategies, economic stability, information influence.

Постановка проблеми

Збройні конфлікти та воєнні дії впливають на всі сфери суспільного життя, зокрема на поведінку споживачів. В умовах нестабільності люди змушені коригувати свої витрати та переглядати пріоритети. Засоби масової інформації суттєво впливають на формування громадської думки та суспільних настроїв, що безпосередньо позначається на економічних рішеннях населення. Трансформація споживчих практик під час протистоянь є ключовим елементом для розуміння загальної економічної ситуації та розробки дієвих стратегій для комерційних структур і державних установ. Такий феномен становить важливий напрямок досліджень у контексті вивчення соціально-економічних наслідків військових зіткнень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання впливу війни та збройних конфліктів на споживчу поведінку є предметом досліджень багатьох вчених. Українські дослідники зробили вагомий внесок у вивчення даної теми. Зокрема, Б. Гривнак, І. Лопушинський та І. Спіжак проаналізували вплив дезінформації на суспільні процеси в умовах неоголошеної російсько-української війни. Їхня робота розкриває механізми впливу інформаційних маніпуляцій на суспільну свідомість та, як наслідок, на економічну поведінку громадян. К. Бажеріна, О. Черненко та К. Афанасьєва зосередили свою увагу на трансформації споживчих практик українців у кризовий період. У міжнародному науковому дискурсі варто відзначити роботу С. Веттера, який дослідив загальні моделі людської поведінки в умовах війни. К. Токарєва у своєму дослідженні розглянула роль державних інституцій у забезпеченні інформаційної безпеки країни в умовах воєнного стану.

Метою статті є аналіз основних моделей споживчої поведінки під час збройних конфліктів та воєнних дій, з урахуванням впливу медіа, соціально-економічної нестабільності та психологічних факторів на прийняття рішень громадянами. Дослідження спрямоване на виявлення ключових тенденцій у трансформації споживчих практик та їх впливу на економічну діяльність в умовах кризи.

Виклад основного матеріалу

У період кризових явищ чи воєнних конфліктів спостерігаються суттєві трансформації у споживчій поведінці населення. Індивіди модифікують свої пріоритети, адаптуючи структуру витрат до нових реалій та мінімізуючи видатки на другорядні товари та послуги. Відбувається переорієнтація основних категорій витрат, оскільки громадяни концентруються на задоволенні базових потреб, забезпеченні безпеки та стабільності. С. Веттер у своєму дослідженні акцентує увагу на зміні сприйняття реальності індивідами в умовах збройного конфлікту, яке суттєво відрізняється від звичного у мирний час [1]. Як зазначає М. Мироненко, воєнні дії неминуче призводять до виникнення гуманітарної кризи, яка має руйнівний вплив на життя цивільного населення [2, c. 89].

У кризових умовах спостерігається тенденція до концентрації витрат на обмеженому спектрі товарів і послуг. Пріоритетного значення набувають продукти харчування, попит на які демонструє різке зростання. Особливу увагу споживачі приділяють товарам тривалого зберігання, таким як крупи, консерви, макаронні вироби та сухофрукти. Зазначений підхід дозволяє забезпечити себе їжею на тривалий період у разі подальших ускладнень. Крім того, спостерігається підвищення попиту на продукцію місцевого виробництва, що обумовлено як патріотичними мотивами, так і прагматичними міркуваннями щодо мінімізації ризиків перебоїв у постачанні через логістичні проблеми або руйнування інфраструктури.

Наступною значущою категорією є товари, спрямовані на забезпечення безпеки. В екстремальних умовах фіксується зростання попиту на засоби індивідуального захисту, зокрема маски, антисептики, рукавички та медичні препарати, особливо в періоди епідеміологічних загроз [3, с. 69]. Підвищується інтерес до засобів самооборони, таких як перцеві аерозолі чи електрошокові пристрої. У рамках воєнних дій може спостерігатися збільшення витрат на будівельні матеріали, що використовуються для укріплення житлових приміщень або спорудження захисних споруд. Додатково, фіксується зростання попиту на страхові послуги та придбання місць для поховання [4, с. 3].

Окрім вже зазначеного зростання попиту на товари першої необхідності та засоби забезпечення безпеки, відбуваються зміни у структурі витрат на медичні послуги та фармацевтичні препарати. Фіксується підвищена частота звернень до медичних закладів та збільшення обсягів придбання лікарських засобів, зокрема тих, що спрямовані на лікування інфекційних захворювань, знеболювальних препаратів та імуномодуляторів. Крім того, спостерігається тенденція до більш регулярного проходження медичних обстежень з метою своєчасної діагностики та лікування захворювань в умовах підвищених ризиків для здоров'я. Ю. Бондарчук в дослідженні зазначає, що серед держав європейського регіону тривалість життя громадян України є найнижчою[5, с. 100]. Зважаючи на це, не лише населенню, а й владним інституціям варто звертати увагу про фізичне, так і психологічне здоров'я членів суспільства.

Особлива увага приділяється забезпеченню стабільності житлових умов. В умовах збройних конфліктів зростає попит на тимчасове житло, зокрема на оренду нерухомості у відносно безпечних регіонах. Згідно з даними української будівельної компанії «Gazda», станом на червень 2024 року понад 90% попиту на первинне житло в Україні зосереджено у регіонах, віддалених від зони бойових дій [6]. Спостерігається також тенденція до інвестування у покращення умов проживання, зокрема у встановлення автономних джерел енергопостачання та систем очищення води.

Трансформації зазнають і витрати на транспорт. У випадку дестабілізації роботи громадського транспорту зростає інтенсивність використання приватних транспортних засобів, що призводить до збільшення витрат на пальне та технічне обслуговування. Значні кошти спрямовуються на забезпечення евакуації до безпечніших регіонів. Наприклад, національним перевізником «Укрзалізниця», протягом першого місяця повномасштабного вторгнення Росії в Україну було евакуйовано понад 3 мільйони осіб до західних областей країни [7].

Критичного значення набуває доступ до засобів зв'язку та інформації. Зростають витрати на мобільний зв'язок, інтернет-послуги та супутнє обладнання, таке як акумулятори зовнішнього живлення та супутникові пристрої. Впровадження послуги «національного роумінгу» в Україні після початку російської агресії 24 лютого 2022 року демонструє важливість забезпечення безперервного доступу до інформації та комунікацій в умовах пошкодження інфраструктури [8]. Інформація стає критично важливою для прийняття рішень та забезпечення безпеки, тому люди підписуються на новинні сервіси чи купують додаткове обладнання для доступу до інформації.

У кризових умовах спостерігається тенденція до інвестування у освіту та професійний розвиток. Громадяни виділяють кошти на онлайн-курси, навчальні матеріали та професійні сертифікати, що сприяє адаптації до нових умов ринку праці та підвищенню конкурентоспроможності. Варто додати, що змінюються також фінансові стратегії населення. Спостерігається прагнення до збільшення обсягів заощаджень та інвестування у більш стабільні активи. Наприклад, Національний банк України та Міністерство фінансів пропонують військові облігації як інвестиційний інструмент підтримки державного бюджету [9]. Водночас, виникають і негативні тенденції, такі як емоційна купівля іноземної валюти, золота чи інших дорогоцінних металів, які традиційно розглядаються як засоби збереження вартості в періоди економічної нестабільності. Додатково, спостерігається схильність до використання готівкових розрахунків замість електронних платіжних інструментів.

Особливої уваги заслуговує феномен зростання благодійної активності в Україні під час воєнного конфлікту. Відповідно до даних звіту World Giving Index, сформованого британською організацією Charities Aid Foundation (CAF), у 2023 році Україна посіла друге місце у світі за індексом благодій - ності, поступившись лише Індонезії, що демонструє значний прогрес порівняно з 10-м місцем до початку повномасштабного вторгнення Росії [10, с. 15]. Даний феномен відображає зростання рівня солідарності та взаємодопомоги серед населення, що проявляється у збільшенні витрат на підтримку волонтерських організацій та допомогу постраждалим від конфлікту.

Загальна тенденція споживчої поведінки в умовах кризи характеризується переорієнтацією на задоволення базових потреб, забезпечення безпеки та стабільності. Спостерігається скорочення витрат на непріоритетні товари та послуги, зокрема на розваги та предмети розкоші, що обумовлено почуттям нестабільності та прагненням забезпечити себе необхідним для виживання в кризових умовах. Зазначена трансформація споживчих практик має суттєвий вплив на структуру ринку та створює нові можливості для адаптації бізнесу.

У зонах воєнних дій суб'єкти господарювання змушені адаптувати свої виробничі та маркетингові стратегії, враховуючи змінені потреби споживачів. Спостерігається тенденція до реорієнтації виробничих потужностей на товари першої необхідності та послуги, що відповідають актуальним запитам клієнтської бази. Маркетингові підходи зазнають суттєвих модифікацій, зокрема відзначається посилення ролі цифрових комунікаційних каналів, соціальних мереж та онлайн-рекламних інструментів. Підприємства прагнуть підтримувати постійний зв'язок зі своїми клієнтами через інтерактивні платформи, оперативно інформуючи про доступність товарів та послуг.

Крім того, варто відзначити посилення тенденції до збільшення частки онлайн-транзакцій у кризовий період. Преференції споживачів щодо здійснення покупок через Інтернет зумовлені як об'єктивними факторами безпеки, пов'язаними з ризиками відвідування фізичних торговельних точок, так і загальною динамікою розвитку електронної комерції. Онлайн-торгівля стала ефективним механізмом мінімізації ризиків, асоційованих з фізичними контактами, що набуває особливої актуальності в умовах збройного конфлікту.

Важливим аспектом є зростання популярності «патріотичного споживання», що проявляється у підвищеній увазі до товарів місцевого виробництва, навіть за умови їх потенційно вищої вартості або нижчої якості порівняно з імпортними аналогами. Таке явище корелює з теорією Луїса Крейсберга та Джойсі Ню, згідно з якою зовнішній конфлікт може сприяти зміцненню внутрішньої солідарності [11, с. 6].

Особливу роль у формуванні споживчих настроїв під час військових конфліктів відіграють засоби масової інформації та цифрові платформи. Вони стають головним джерелом новин для населення, яке звертається до веб-порталів, телевізійних каналів, радіостанцій, соціальних мереж, телеграм-каналів, щоб отримати актуальні новини та зрозуміти поточну ситуацію. Таким чином відбувається вплив на споживчі настрої та рішення. Повідомлення про економічні труднощі, руйнування інфраструктури або дефіцит товарів можуть спричинити панічні настрої, що призводить до імпульсивних покупок або надмірного накопичення запасів.

Особливо деструктивний вплив на споживчі настрої має дезінформація, або поширення неправдивих чи спотворених новин. Як зазначає К. Токарєва, діяльність засобів масової інформації країни-агресора Росії становить загрозу для інформаційної безпеки України [12, с. 149]. Військові конфлікти часто супроводжуються інформаційними війнами, де різні сторони поширюють дезінформацію з метою деморалізації супротивника або маніпулювання громадською думкою. В. Кравчук, досліджуючи захист персональних даних в умовах воєнного стану вказує, що особи, які співпрацюють із країною - агресором вдаються до «злиття» персональних даних військовослужбовців Збройних Сил України, журналістів, громадських активістів, членів їхніх родин з метою їх ідентифікації та подальшого переслідування пособниками держави-агресора [13, с. 321]. Фейкові новини можуть створювати хибне уявлення про ситуацію, що призводить до необгрунтованих страхів та паніки. Наприклад, поширення неправдивої інформації про дефіцит продуктів харчування може спровокувати ажіотажний попит, що в свою чергу може призвести до реального дефіциту.

Група науковців Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу підкреслює, що для України дезінформація залишається серйозною загрозою, оскільки вона стала одним з головних інструментів Російської Федерації під час війни. Інформаційний вплив може бути настільки потужним, що за його допомогою Росії вдається не лише змінювати настрої українців, а й навіть впливати на суспільства Європи та США [14, с. 55].

Медіа також впливають на споживчі настрої через вибіркове висвітлення подій. Фокусуючись на певних аспектах війни, особливо негативних, вони можуть створювати атмосферу страху та невизначеності. Такий стан призводить до зниження споживчих настроїв, спонукаючи людей обмежувати свої витрати та надавати перевагу заощадженням у вигляді готівкових коштів або інвестуванню в більш стабільні активи, такі як золото чи іноземна валюта.

Водночас медіа мають потенціал відігравати позитивну роль, надаючи достовірну інформацію та допомагаючи населенню орієнтуватися в складних умовах. Позитивні новини, такі як повідомлення про гуманітарну допомогу, відновлення інфраструктури або успішні військові операції, можуть підвищувати споживчі настрої та вселяти надію на краще майбутнє, тим самим стимулюючи економічну активність та сприяючи поверненню до нормального рівня споживчих витрат.

Висновки

Узагальнюючи викладений матеріал, можна дійти висновку, що збройні конфлікти та воєнні дії спричиняють суттєві трансформації у споживчій поведінці населення. Основними моделями стають концентрація на товарах першої необхідності, засобах забезпечення безпеки та доступу до інформації, а також зростання патріотично орієнтованого споживання. Спостерігається переорієнтація витрат на задоволення базових потреб, медичні послуги та освіту, при одночасному скороченні видатків на непріоритетні товари та послуги.

Значну роль у формуванні споживчих настроїв відіграють засоби масової інформації, які можуть як стимулювати панічні настрої та ірраціональну поведінку, так і надавати достовірну інформацію, сприяючи стабілізації ситуації. Особливої уваги заслуговує феномен зростання благодійної активності та волонтерства, що відображає підвищення рівня суспільної солідарності в умовах кризи. Бізнес-структури змушені адаптувати свої стратегії, враховуючи нові потреби споживачів та зростання ролі цифрових каналів комунікації. Ефективне управління змінами у споживчій поведінці під час конфлікту вимагає комплексного підходу, що враховує складні взаємозв'язки між економічними умовами, психоемоційним станом населення та інформаційним середовищем. Розуміння даних процесів є ключовим для розробки дієвих стратегій підтримки економічної стабільності та мінімізації негативних наслідків кризових ситуацій як для комерційних структур, так і для державних установ. Важливо враховувати, що багато з описаних змін можуть мати довготривалий вплив і залишатися актуальними навіть після завершення активної фази конфлікту, що потребує подальших досліджень та розробки відповідних адаптаційних механізмів.

Література:

1. Vetter S. Understanding Human Behavior in Times of War. Military Medicine. 2007. Vol. 172, Supplement_2. P. 7-10. URL: https://doi.org/10.7205/milmed.173.supplement_2.7 (дата звернення: 20.06.2024).

2. Мироненко М. Політична медіація як інструмент вирішення конфліктів. Протидіяти терористичним актам у міському середовищі: збірник матеріалів наукового форуму, м. Київ, 21 червня 2023 р. Київ: вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова, 2023. С. 88-89. URL: https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/12768/1/Protydiia%20terorystychnym% 20aktam%20u%20miskomu%20seredovyshchi.pdf#page=88 (дата звернення: 20.06.2024)

3. Бочко О., Кожушок Н. Дослідження поведінки споживачів в умовах COVID-19 та вплив на них трендів маркетингу - 2021. Приазовський економічний вісник. 2021. №. 2(25) С. 66-71. URL: https://doi.org/10.32840/2522-4263/2021-2-12 (дата звернення: 20.06.2024).4. Бажеріна К., Черненко О., Афанасьєва К. Зміна споживчої поведінки українців в умовах кризи. 2018. Ефективна економіка. № 4. С. 1-8. URL: http://www.economy.nayka. com.ua/pdf/4_2018/64.pdf (дата звернення: 20.06.2024).

5. Бондарчук Ю. Інформаційно-правове забезпечення сфери психічного здоров'я у країнах Європи та США. Часопис Київського університету права. 2023. Вип. 2. С. 99-103. URL: https://doi.org/10.36695/2219-552L2.2023.20 (дата звернення: 20.06.2024)

6. В окремих регіонах України попит на нове житло збільшився у 1,5 раза. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3 874376-v-okremih-regionah-ukraini-popit-na-nove-zitlo-zbilsivsa-u-15 -raza-ekspert.html#google_vignette (дата звернення: 20.06.2024).

7. Кацило Д. Неефективна «Укрзалізниця» перетворилася на машину із порятунку мільйонів українців. Як компанію переставили на воєнні рейки. Forbes.ua. URL: https:// forbes.ua/company/neefektivna-ukrzaliznitsya-peretvorilasya-na-mashinu-iz-poryatunku-milyoniv- ukraintsiv-yak-kompaniyu-perestavili-na-voenni-reyki-04042022-5255 (дата звернення: 20.06.2024).

8. Тепер зв'язок буде більш надійним: в Україні запустили внутрішній роумінг, як працює. Економічна правда. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2022/03/7Z683460/ (дата звернення: 20.06.2024).

9. Військові ОВДП. Міністерство Фінансів України. URL: https://mof.gov.ua/uk/ local_bonds_issued_during_the_war_time-572 (дата звернення: 20.06.2024).

10. World Giving Index 2023 global trends in generosity. Charities Aid Foundation. URL: https://www.cafonline.org/docs/default-source/about-us-research/wgi_report_2023_final.pdf? sfvrsn=402a5447_2 (дата звернення: 20.06.2024).

11. Kriesberg L., Neu J. Conflict Analysis and Resolution as a Field: Core Concepts and Issues. Oxford Research Encyclopedia of International Studies. 2018. С. 1-21. URL: https:// doi.org/10.1093/acrefore/9780190846626.013.512 (дата звернення: 20.06.2024).

12. Токарєва К. Інформаційна безпека України в умовах воєнного стану. International scientific conference “Topical issues of modern jurisprudence ”, м. Czestochowa, 5-6 квіт. 2023 р. Riga, Latvia, 2023. С. 148-151. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-313-2-35 (дата звернення: 20.06.2024).

13. Кравчук В. Захист персональних даних в умовах воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 9. С. 319-321. URL: https://doi.org/10.32782/2524- 0374/2022-9/77 (дата звернення: 20.06.2024)

14. Гривнак Б., Лопушинський І., Спіжак І. Дезінформація як загроза національній безпеці України в умовах неоголошеної російсько-української війни. 2024. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування». № 1. С. 53-63. URL: https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-1.07 (дата звернення: 20.06.2024).

References:

1. Vetter, S. (2007). Understanding human behavior in times of war. Military Medicine, 172(2), 7-10. Retrieved from https://doi.org/10.7205/MILMED.173.Supplement_2.7

2. Myronenko, M. (2023). Politychna mediatsiya yak instrument vyrishenniya konfliktiv. [Political mediation as a tool for conflict resolution] Proceedings from scientific forum “Countering terrorist acts in the urban environment”: (pp.88-89) Kyiv, Ukraine: publishing house of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University. Retrieved from http://surl.li/koiebh [in Ukrainian].

3. Bochko, O., & Kozhushok, N. (2021). Doslidzhennia povedinky spozhyvachiv v umovakh COVID-19 ta vplyv na nykh trendiv marketynhu - 2021 [Study of consumer behavior during COVID-19 and the impact of marketing trends 2021 on them]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk - Pryazovskyi economic bulletin, 2(25), 66-71. Retrieved from https://doi.org/10.32840/2522- 4263/2021-2-12 [in Ukrainian].

4. Bazherina, K., Chernenko, O., Afanasieva, K. (2018). Zmina spozhyvchoi povedinky ukraintsiv v umovakh kryzy [Change in consumer behavior of Ukrainians in crisis conditions]. Efektyvna ekonomika -Effective economy, 4, 1-8. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/ 4_2018/64.pdf [in Ukrainian].

5. Bondarchuk, Yu. (2023). Informatsiyno-pravove zabezpechenniya sfery psyholohichnoho zdoroviya u krayinah Evropy ta SSCHA [Information and legal support for the field of mental health in European countries and the USA] Chasopys Kyivskoho universytetu prava - Journal of Kyiv University of Law, 2, 99-103. Retrieved from https://doi.org/10.36695/2219-552F2.2023.20 [in Ukrainian].

6. V okremykh rehionakh Ukrainy popyt na nove zhytlo zbilshyvsia u 1,5 raza. (2024) Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3874376-v-okremih-regionah- ukraini-popit-na-nove-zitlo-zbilsivsa-u- 15-raza-ekspert.html#google_vignette [in Ukrainian].

7. Katsylo, D. (2022). Neefektyvna «Ukrzaliznytsia» peretvorylasia na mashynu iz poriatunku milioniv ukraintsiv. Yak kompaniiu perestavyly na voienni reiky [Inefficient Ukrzaliznytsia turned into a machine for saving millions of Ukrainians. How the company was put on military rails]. Forbes.ua. Retrieved from https://forbes.ua/company/neefektivna-ukrzaliznitsya- peretvorilasya-na-mashinu-iz-poryatunku-milyoniv-ukraintsiv-yak-kompaniyu-perestavili-na- voenni-reyki-04042022-5255 [in Ukrainian].

8. Teper zviyazok bude bilsh nadiynym: v Ukraini zapustyly vnutrishniy rouming, yak pratsue (2022). Economichna pravda. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/news/2022/03/7/683460/ [in Ukrainian].

9. Viiskovi OVDP. (n. d.). Ministerstvo Finansiv Ukrainy. Retrieved from https://mof.gov.ua/ uk/local_bonds_issued_during_the_war_time-572 [in Ukrainian].

10. World Giving Index 2023 global trends in generosity. (2023). Charities Aid Foundation. Retrieved from https://www.cafonline.org/docs/default-source/about-us-research/ wgi_report_2023_final.pdf?sfvrsn=402a5447_2

11. Kriesberg, L. & Neu, J. (2018). Conflict analysis and resolution as a field: coreconcepts and Issues. Oxford University Press. 1-21. Retrieved from https://doi.org/10.1093/ acrefore/9780190846626.013.512

12. Tokarieva, K. (2023). Informatsiina bezpeka Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Information security of Ukraine under martial law]. Proceedings from International scientific conference “Topical issues of modern jurisprudence”: (pp. 148-151). Riga, Latvia: «Baltija Publishing». Retrieved from https://doi.org/10.30525/978-9934-26-313-2-35 [in Ukrainian].

13. Kravchuk, V. (2022). Zahyst personalnych danych v umovach voyennoho stanu [Protection of personal data under martial law]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Juridical scientific and electronic journal, 9, 319-321. Retrieved from https://doi.org/10.32782/ 2524-0374/2022-9/77 [in Ukrainian].

14. Hryvnak, B., Lopushynsky, I. & Spizhak, I. (2024). Dezinformatsiia yak zahroza natsionalnii bezpetsi Ukrainy v umovakh neoholoshenoi rosiisko-ukrainskoi viiny [Disinformation as a threat to national security of Ukraine in the conditions of the unannounced Russian-Ukrainian War]. Naukovyi visnyk Vinnytskoi akademii bezperervnoi osvity. Seria «Ecologia. Publichne administruvannya» - Scientific Bulletin of the Vinnytsia Academy of Continuing Education. Series «Ecology. Public administration», 1, 53-63. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2786-5681- 2024-1.07 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru