Зовнішньоекономічна діяльність у промисловості та аграрному секторі Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зовнішньоекономічна діяльність у промисловості та аграрному секторі Закарпатської області

І.С. Семененко

кандидат економічних наук, учений секретар

Г.В. Спаський

доктор економічних наук

Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН України

Євроінтеграційні процеси, які притаманні нині розвитку регіонів України сприяють підвищенню цінності та значенню зовнішньоекономічної діяльністю суб'єктів господарської діяльності. Закарпатські підприємства поглинуті процесом євроінтеграції стають перед необхідністю адаптації стратегічного потенціалу до умов співпраці та партнерства з прикордонними та транскордонними європейськими сусідами. Готові розпочати процедуру щодо вступу України до ЄС.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, експортно-імпортні операції, аграрний сектор Закарпаття, європейська інтеграція, тіньова зовнішньоекономічна діяльність.

FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY IN THE INDUSTRY AND AGRICULTURAL SECTOR OF THE TRANSCARPATHIAN REGION

European integration processes, which are inherent in the development of the regions of Ukraine today, contribute to increasing the value and importance of foreign economic activity of business entities. Transcarpathian enterprises absorbed in the process of European integration face the need to adapt their strategic potential to the conditions of cooperation and partnership with border and cross-border European neighbors. Ready to start the procedure for Ukraine's accession to the EU.

Keywords: foreign economic activity, export-import operations, agrarian sector of Transcarpathia, European integration, shadow foreign economic activity.

Постановка проблеми

зовнішньоекономічна діяльність закарпатська область

Знаходячись в центрі Європи, Україна, як незалежна держава, має ряд стратегічних характеристик, і серед них: розвинений транзитний потенціал, а отже підвищення рівнів міжнародних торговельних контактів та конкурентоспроможності української економіки на світовому ринку; міграції товарних та інвестиційних ринків. Що формує важливість та особливість виконання міжнародної зовнішньоекономічної діяльності, і є визначальним чинником в євроінтеграційному процесі, створює основу для розвитку економічних складових держави та окремих підприємств. Тому проголошений курс на Євроінтеграцію - першочергове завданням зовнішньої політики України.

Нині всі інструменти зовнішньої діяльності направленні на здобуття повноправного членства України у ЄС. Євроінтегра- ційний процес - це, перш за все, спільна та ефективна економічна співпраця з країна- ми-членами, що входять до складу Європейського Союзу на рівних паритетних умовах. Важливим аспектом єусвідомлення даного процесу українським суспільством, ново- створеними територіальними громадами. А українські підприємства є невід'ємними складовими у співпраці з Європейським Союзом. В процесі роботи виникає потреба адаптації українських підприємств до нових умов ведення підприємницької діяльності. Де, зовнішня співпраця потребує розуміння конкурентних переваг, тому актуальним питанням є виявлення проблем у взаємній торгівлі товарами України з Європейським Союзом

Для виявлення тенденцій, проблем, перспектив зовнішньоторговельної співпраці- регіону країни та країн-членів ЄС доповнимо дослідження аналізом експортно-імпортних операцій товарами за 2012-2022 рр. Площину дослідження було обрано так, щоб детально простежити зміни, які відбулись у зовнішньоторговельній діяльності між Закарпатською областю та країнами ЄС з початку дії автономних торговельних преференцій для регіонів України з боку країн ЄС. Нині особливої уваги набуває ефективна зовнішньоекономічна діяльність, яка забезпечує зростання конкурентоспроможності українеських підприємств, залученню іноземних інвестицій до досліджуваного регіону України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато вчених досліджувало теоретичні питання із зовнішньоекономічної діяльності, питаннями розвитку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств України та Закарпатської області. Істотний внесок у вивчення цих питань здійснили вчені-економісти, як А.В. Балян, С.М. Кваша, А.М. Ключевська, С.Б. Ромашин, Г.В. Спаський, Д.Т. Шнейдер,

С.В. Щербак, С.М. Масловський, Т.О. Власюк, А.О. Косич. А.ОГ. Цокало, О.М. Шевчук, Л.Й. Созанський. Н.Б. Татарин. Г.В. Ду- гинець, В.А. Никифорова, О.І. Склярська, О.П. Гривна, А.Сміт, Nylene, Kherallah J. C. Beghin, E. WestleyPetersen, О.Е Вільямсон. Однак не розкритим залишається питання участі в зовнішньоекономічних зв'язках підприємств досліджуваного регіону.

Мета статті. Визначити стан зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств Закарпатської області в умовах євро- інтеграції, та сучасних чинників, які впливають на зовнішньоекономічну діяльність регіону та ЄС.

Виклад основного матеріалу

Єдність сучасного світу не скасовує проблеми миру та війни як чинник виживання людства на земній кулі, оскільки беззупинні локальні війни після Другої світової війниі нині забирають життя людей і за кількістю загиблих та поранених уже перевершили Другу світову. Між іншим загальне припинення військових конфліктів і пов'язаних з ними військові витрати на зброю і логістику, що становлять приблизно четверті від витратна економіку держав усього світу. Вони змогли б забезпечити після об'єднання зусиль усіх країн для розв'язання насущих проблем - подолання насамперед екологічних криз, ліквідувати для довкілля джерела небезпеки та забезпечити якісним продовольством все населення світу. Примирення і розвиток може надати зовнішньоекономічна діяльність держав.

Поряд із цим тут слід відмітити, що існують нині новітні розробки у сфері концепцій сприяння зовнішньоекономічній діяльності, які відрізняються від класичних. До прикладу, однією із концепцій, що надала можливість розвитку зовнішньоекономічній діяльності у Великобританії, США, Італії, Південній Кореї, Швеції, Японії - теорія конкурентних переваг Вільямсона О.Е. [29]. Теорії, які сприяють розвитку зовнішньоекономічній діяльності підприємств зображено на (Рис.1).

Аналізуючи міру застосованості зазначених теорій необхідно відзначити, що вони описують тільки окремі аспекти зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Жодна із теорій не може пояснити, наприклад, скорочення торгового обороту товарів у регіоні із країнами-членами ЄС.

Одним із шляхів розв'язання проблем, які виникають є розвиток міжнародної економічної інтеграції економік держав Європи по відповідним найбільш необхідним та ефективним напрямкам.

Необхідно відмітити з даного приводу, що "економічні перетворення, які відбуваються в регіонах України, мають на меті поступову інтеграцію українських підприємств до системи міжнародних економічних зв'язків, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до господарської діяльності в Україні - з другого. Значимість таких зв'язків у розвитку країн, що розвиваються у тому числі й регіонів України, постійно зростає. Історичний розвиток ряду розвинутих країн підтверджує позитивний вплив і вигідність розширення участі кожної з них у міжнародному розподілі праці та у різноманітних формах міжнародних зв'язків" [1].



Рис.І.Теорії сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону Джерело: розроблено автором.

Очевидним є той факт, що "зовнішньоекономічна діяльність кожної країни є важливою умовою її економічного зростання. Особливо це актуально за сучасних умов, коли набувають інтенсивності у розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, транснаціоналізації, міжнародного поділу праці" [2].

"Воєнні дії, які відбуваються в Україні впродовж останніх років, поставили перед державою низку нових викликів і завдань, пов'язаних зі збереженням взаємовідносин з її головними стратегічними партнерами і водночас просуванням і зміцненням її позицій на міжнародній арені" [4].

"Підписання політичної та економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (далі -Угода) стало для регіонів України не лише документальним підтвердженням обраного вектору її розвитку, але й надією на завершення і впровадження довгоочікуваних реформ" [5].

Зміни, які відбуваються сьогодні у зовнішній торгівлі Закарпатської області, свідчать про початок процесу "відчуження" від звичайної моделі усталених торговельних відносин і формування нових зовнішньоекономічних зв'язків у просторі, де діють зовсім інші правила гри, які відповідають членству в ЄС та сучасним ринковим умовам.

А. Сміт «вбачав каталізатор зовнішньоекономічного розвитку суспільству, а конкуренцію розглядав як автоматичний регулятор зовнішньоекономічних процесів і явищ» [25].

Аналіз ринку продовольства та аграрних товарів підтверджує, що конкурентоспроможність сучасного аграрного підприємства є основним інтегральним показником, який відображає майже всі сторони його господарської діяльності, потенціал розвитку, а також фінансову і виробничу стійкість, визначає позицію та потенціал підприємства на прдовольчому ринку.

Як не дивно, але " ...приєднання України до Світової організації торгівлі (далі - СОТ) та Зони вільної торгівлі (далі - ЗВТ) із Європейським Союзом (далі ЄС) в умовах недостатньої матеріально-технічної забезпеченості аграрних підприємств, низької кваліфікації трудових ресурсів, використання застарілих витратних технологій виробництва, недосконалого та часткової відсутності ринку, недостатнього кредитування аграрного сектору та низької купівельної спроможності населення на внутрішньому ринку може підірвати продовольчу і економічну безпеку держави" [6].

Науковці твердять, що «зовнішні зв'язки суб'єктів проявляються у різних видах ЗЕД, яку здійснюють суб'єкти цієї діяльності.» Можливими видами ЗЕД є:

• експорт та імпорт товарів, капіталу та робочої сили;

• надання суб'єктами ЗЕД України послуг іноземним суб'єктам підприємництва, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, й туристичних;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами підприємництва;

• навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

• кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

• створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України;

• створення іноземними суб'єктами підприємництва зазначених установ на території України;

• спільна підприємницька діяльність;

• підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;

• аналогічна діяльність суб'єктів ЗЕД за межами України;

• організація та здійснення діяльності в аграрному секторі: проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів.

«Рівень відкритості економіки України, розрахований як частка експортної квоти у ВВП» [8].

Така ситуація створює серйозне занепокоєння для української економіки, "оскільки високий рівень її відкритості є наслідком не значної конкурентноздатності, а безсистемної торгівлі на тлі глибокої кризи. Яке-не- будь небажане коливання кон'юнктури світових товарних ринків може привести українських виробників до банкрутства через відсутність відповідного запасу міцності" [9].

"Конкурентні переваги української економіки, це дешева робоча сила (що не завжди сприяє зростанню купівельній спроможності та високому рівню життя), розвиток промисловості, можливості аграрного сектору, наявність високих технологій і розвинута наука. На Україні реальна заробітна плата зайнятого в матеріальному виробництві складає приблизно 13% у порівнянні із відповідною професією у США, а продуктивність праці - приблизно оцінюється біля 20%. Таким чином, якщо порівняти ці показники, то в Україні ціна праці, витрачена на виробництво одиниці Національного доходу (далі-НД), на 35% менша аніж у США. Але ця різниця поглинається низькою якістю праці і, відповідно низькою якістю товарів, а також великими витратами на виробництво (30-40%)" [8].

Необхідно відмітити також, що не витримує критики твердження про "досить високий професійний рівень" нашої робочої сили. Одна третина працівників промисловості, три четверті у сільському господарстві, і приблизно одна друга в будівництві зайняті нині ручною некваліфікованою рабською працею. Не може бути висококваліфікованим лікар, учитель, чи вчений, якщо вони не знайомляться з досягненнями Науково-технічного прогресу (НТП) і не застосовують передові технології не впроваджу- ють «Стартапи». Забезпечуючи підвищення продуктивності праці, новітні технології не тільки зменшують, але і приводять до мінімуму значення низької заробітної плати.

У свою чергу розвиток науки - це реальний шлях для регіонів України у європейське співтовариство через підвищення рівня конкурентноздатності її економіки регіонів. В сучасних умовах наука є основною силою, що робить джерела конкурентних переваг, які мають вирішальне значення в конкурентній боротьбі суб'єктів господарської діяльності. Намічений курс на підвищення експорту будь-якою ціною у недалекій перспективі приведе до тупикової ситуаціі в аграрному секторі.

Для регіонів України цей механізм умовно повинен складатися з трьох взаємозалежних рівнів:

- I рівень: стабілізація і нарощування виробництва у визначених напрямках, відповідно до стратегічної мети, традиційними товарними зв'язками, зі зсувом акценту на товарну продукцію.

- II рівень: реалізація визначених тимчасових переваг, що забезпечуються наявністю розвинутих виробничих фондів і технологічних знань, а також матеріальних ресурсів. Де визначальним елементом - ставка на залучення іноземного капіталу і підключення до технологічних зв'язків на європейському рівні;

- III рівень: реалізація конкурентних переваг, втілених у високих технологіях як існуючих, так і майбутніх.

Названі моделі, стратегії інтеграції у світовий економічний простір не можуть розглядатися ізольовано один від одного. Одне з основних завдань перших двох рівнів, що є важливими інструментами інтеграції, відображаються у ресурсній підтримці процесу цього входження через конкурентні переваги третього рівня.

Основними причинами, що не дозволяють отримати можливість для підвищення конкурентоздатності українських товарів є практична відсутність цивілізованої конкуренції на внутрішньому ринку, низький рівень якості вироблених товарів, його незначний обсяг.

Наразі українська держава націлена на отримання короткострокових результатів за рахунок реалізації операцій експорту та імпорту, а також, ігнорує установи європейського ринку щодо підвищення інноваційного рівняв виробництва промислових товарів. Але, й незадовільний рівень конкурентоспроможності, низький імідж великих підприємств в ролі міжнародних партнерів на європейському ринку, низька якість виробленої товарної продукції, що не задовольняє вимоги Європи, застаріле обладнання та технології виробництва продукції, товарів, послуг, хаотичний процес виробничої діяльності. Це все призводить в результаті до того, що товар не задовольняє вимоги європейського ринку. Тому, основне завдання українських підприємств - зробити так, щоб зовнішньоекономічна діяльність (далі - ЗЕД) була більш вдосконалою, ефективною та раціональною.

Зовнішньоторговельний оборот товарів Закарпатської області за 2022 р. склав 3 млрд 615,8 млн дол. США (збільшився в порівнянні з минулим роком на 13,3%) і мав додатнє сальдо 234,3 млн дол. США, у т.ч. експорт - 1970,4 млн дол.США (збільшився на 16,9%, або на 285,6 млн дол. США), імпорт - 1645,4 млн дол. США (зменшився на 3,1%, або на 51,3 млн дол. США). Коефіцієнт покриття імпорту експортом склав 1,20.

Динаміка експорту та імпорту товарів Закарпатської області за останні 11 років наведена у (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка експорту та імпорту товарів Закарпатської області

Показники	Роки
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
Експорт, млн дол. США	542,4	555,1	669,9	551,6	432,8	625,1	754,9	807,3	1349,5	1684,8	1970,4
Імпорт, млн дол. США	544,8	585,9	528,6	380,0	473,9	445,1	483,3	419,4	1255,4	1696,7	1645,4
Сальдо, млн дол. США	-2,4	-30,8	+ 141,3	+ 171,6	-41,1	+ 180,0	+271,7	+387,6	+94,5	-11,9	+325,0

Джерело: розроблено на базі даних [26, 27].

Протягом 2022 р. суб'єкти господарювання області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами із 129 країнами світу, при цьому продукція підприємств експортувалася до 113 країн світу, імпортувалися товари з 82 країн (у більшостііз європейських). Найбільші обсяги зовнішньоторговельного обороту товарів припадали на країни ЄС (77,8% від зовнішньоторговельного обороту товарів, 2632,9 млн дол. США), інші країни світу (22,2% - 748,8 млн дол. США).

Імпорт до Закарпаття за досліджуваний період збільшився на 1100,6 млн дол. США, або у 3 рази. Причинами збільшення імпорту у область у 2020-2022 рр. булозростання статті: машини обладнання та механізми. Негативний тренд стосовно імпорту товарів простежувався у 2012-2013 рр. та відзначався різким зменшенням обсягів у 20142015 рр. Відзначаємо відновлення обсягів імпорту у 2018 р. (+38,2 млн дол. США до попереднього року), незважаючи на кризові прояви в економіці регіонів держави.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами за весь період дослідження було від'ємним з позитивною динамікою у 2014-2015 рр. Було зафіксовано появу від'ємного сальдо у 2012-2013 рр. та у 2016 році.

Експорт товарів у країни-члениЄС за період дослідження збільшився на 1428 млн дол. США (у 3,6 рази до загального розміру експорту регіону країни за одинадцять років). У зв'язку із вище наведеним, з даного приводу можемо виділити наступні тенденції:

- експорт у країни Євросоюзу у 20122022 рр. збільшувався, ЄС став провідним споживачем експортної товарної продукції Закарпаття;

- проявляється тенденція впливу зміни зовнішньоторговельних відносин між Закарпатською областю України та регіонами країн-членів ЄС на розмір експортних поставок,і так, початок дії автономних торговельних преференцій для України з боку ЄС у 2014 році привів до короткострокового зростання експортних поставок (+114,8 млн дол. США), однак початок функціонування зони вільної торгівлі не зменшив негативний тренд експорту товарів до ЄС за 2015 та 2016рр.

Імпорт товарів з ЄС за період дослідження (2012-2022рр.) збільшився на 1100,6 млн дол. США (у 3,0 рази загального розміру імпорту регіону за одинадцять років). При цьому виділяються наступні тенденції:

- імпорт з країн ЄС у 2012-2022рр. збільшувався більшими темпами, ніж імпорт товарів в Закарпаття загалом, що призвело до збільшення його долі, а це робить ЄС провідним постачальником імпортної продукції в регіон України;

- після високогонегативного тренду у 2012-2013 рр. у 2014-2022 рр.негативний тренд перейшов до позитивного в межах 544,8 та 1645,4 млн дол. США де прослід- ковується збільшення розмірів імпорту, що свідчить про те, що імпорт з країн ЄС зростає таким чином, як і експорт до ЄС.

Сальдо зовнішньої торгівлі товарами між Закарпаттям та регіонами країн-членівЄС за період 2012-2016 рр. залишався від'ємним з позитивним трендом тільки у 2016 р. Якщо у 2012 та 2013 рр. негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами між Закарпаттям та країнами-членами ЄС складали 2,4 та 30,8 млн дол. США, то з 2017 р. до 2022 р. саме сальдо зовнішньої торгівлі товарами між Закарпатською областю та країнами-членами ЄС має позитивний вплив на формування позитивного сальдо зовнішньої торгівлі товарами в регіоні.

Основними ринками експорту товарів підприємств Закарпатської області були країни-члени ЄС із часткою в 96,8% від загального обсягу експорту (табл. 2).

Найбільш значними торговими партнерами з експорту товаріву 2021 р. були наступні країни: Угорщина (59,8% загального обсягу експорту товарів), Нідерланди (7,9%), Італія (3,0%), Румунія (3,6%), Чехія (4,1%), Німеччина (9,3%), Австрія (3,1%), Польща (5,3%).

Основними ринками, від яких підприємства області отримували товари, були в основному країни-члени ЄС, із часткою в 45,5% від загального обсягу імпорту, а також інші країни 54,5% (табл. 3).

Найбільш інтенсивно, згідно (табл. 3) торгові зв'язки з імпорту товарів розвивались з компаніями: Китаю (23,8% від усього імпорту області), Угорщини (9,7%), Німеччини (8,8%), Італії (5,2%), Литви (1,7%), Польщі (2,8%), США (1,0%), Нідерландів (3,0%), Австрії (4,6%), Швейцарії (3,2%).

Основу експорту товарів (табл. 4) складали машини, обладнання та механізми, електричне обладнання у 2022р. - (79,5%) від загального обсягу та продукти рослинного походження - (22,1%).

Таблиця 2. Основні країни-партнери в експорті товарів Закарпатської області, в млн дол. США

Показники	Роки
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Італія	54,5	53,1	46,2	43,6	15,6	45,5	49,2	44,6	27,2	51,7
Польща	79,2	77,1	77,9	59,8	4,3	96,7	96,6	74,1	59,9	88,6
Франція	6,3	6,1	5,8	7,8	0,5	7,2	9,0	9,9	12,1	14,1
Чехія	61,2	55,4	50,8	46,7	8,3	47,9	58,4	53,8	50,3	69,4
Бельгія	6,5	7,7	8,8	4,0	0,7	5,1	4,1	4,8	4,3	16,5
Нідерланди	21,3	19,9	18,6	22,4	0,2	33,8	32,3	27,0	26,3	27,3
Швеція	1,9	2,4	2,8	2,6	0,2	2,1	2,2	4,4	4,4	6,7
Німеччина	41,2	36,5	98,7	79,6	20,1	110,7	131,5	142,4	122,2	157,4
Австрія	83,5	74,4	91,3	65,4	24,1	77,3	89,6	80,8	61,5	51,6
Іспанія	4,4	3,4	4,8	5,6	0,1	4,8	6,2	5,6	6,4	12,0
Румунія	20,6	23,8	25,9	25,6	5,9	42,3	44,5	43,7	36,1	46,8
Угорщина	567,3	612,2	632,8	525,8	65,6	778,7	930,5	822,9	808,2	1007,7
Словакія	90,7	88,8	85,5	78,8	9,5	69,5	103,6	76,8	37,4	41,8

Джерело: розраховано на базі [17].

Таблиця 3. Основні країни-партнери в імпорті товарів Закарпатської області

Показники	Роки
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Австрія	43,6	39,2	36,4	28,0	3,4	40,8	53,7	53,9	38,5	78,4
Італія	68,3	70,8	72,3	55,9	1,5	93,3	107,5	88,9	78,0	87,7
Польща	63,3	60,3	58,7	41,7	0,6	68,1	68,6	54,0	30,8	47,7
Нідерланди	18,9	17,5	16,9	12,2	0,1	10,7	13,7	14,0	18,4	51,2
США	24,4	21,8	18,5	15,2	5,1	13,1	12,9	12,1	11,4	17,0
Литва	20,6	19,6	18,7	11,3	0,1	4,0	6,3	17,4	13,2	28,0
Китай	166,9	175,7	184,9	136,6	-	196,1	250,8	273,4	258,4	404,7
Республіка Корея	22,6	18,8	63,8	21,2	-	13,3	25,3	16,6	10,9	16,3
Німеччина	202,7	186,8	195,5	153,9	3,6	180,0	190,1	166,7	125,5	150,7
Угорщина	166,9	145,8	155,2	122,4	2,3	146,0	177,4	146,4	147,2	164,4
Румунія	12,8	15,7	17,6	19,2	0,1	28,2	32,0	34,9	47,1	52,4
Словакія	24,5	21,1	19,9	17,9	3,2	28,8	30,5	31,6	30,0	41,5
Чехія	91,1	83,3	109,7	79,9	0,2	138,8	148,2	161,4	122,8	160,7
Швейцарія	11,1	12,2	14,4	13,3	0,1	26,1	29,7	32,7	40,1	53,5
Японія	24,6	23,5	20,9	19,1	-	29,9	30,3	23,1	17,9	21,4

Джерело: розраховано на базі [17]

Таблиця 4. Товарна структура експорту Закарпатської області

Показники	Роки
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Усього, млн дол. США	542,3	555,1	699,9	551,6	432,8	625,1	754,9	807,3	1349,5	1684,8	1970,4
Живі тварини; продукти тваринного походження	26,4	29,6	29,1	18,9	19,6	29,4	25,9	19,7	3,2	2,0	2,8
Продукти рослинного походження	164,2	157,3	252,3	272,7	145,7	279,0	376,6	452,6	54,0	99,0	435,7
Жири та олії тваринного або рослинного походжен.	11,1	8,9	14,8	9,1	12,5	14,6	10,1	3,8	0,3	0,2	14,2
Готові харчові прод.	82,7	64,5	74,6	44,8	58,6	61,3	80,9	90,7	31,6	37,1	36,7
Мінеральні продукти	3,0	2,6	27,6	2,8	0,3	1,0	0,3	0,4	0,6	1,2	2,2
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	1,7	0,8	10,3	0,7	0,9	1,1	1,8	1,0	29,8	39,9	16,7
Полімерні матеріали, пластмаси та вироби ізних	5,9	7,6	9,0	10,2	9,4	10,7	9,1	9,7	7,9	7,2	9,7
Шкури необробле- ні, шкіра вичищена	0,6	0,7	0,9	0,7	0,8	1,2	1,7	2,3	13,4	18,4	13,3
Деревина і вироби з деревини	41,8	41,9	47.2	40,2	44,8	41,2	56,3	55,8	105,1	155,2	151,4
Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів	109,9	126,6	131,3	69,3	65,0	69,3	68,4	50,0	0,9	0,9	1,9
Текстильні матеріали та текстильні вироби	32,4	42,6	37.9	27,7	26,7	27,2	27,4	30,1	104,2	104,8	99,8
Взуття, головні убори, парасольки	16,9	22,2	25,1	22,4	26,8	31,1	37,9	30,2	34,2	35,8	42,0
Вироби з каменю, гіпсу, цементу	0,2	0,4	0,5	0,4	0,1	0,2	0,1	0,3	0,6	0,5	0,4
Недорогоцінні метали та вироби із них та дорогоц. каміння	1,7	1,4	2,9	7,4	1,8	20,3	19,9	21,1	12,4	26,7	31,5
Машини, обладнання та механізми; електричне обладнання	31,0	34,7	27,0	19,1	12,9	27,9	27,4	27,3	821,3	1042,2	978,2
Засоби наземного транспорту, літальні аппарати, плавучі засоби	8,3	7,9	3,6	1,0	2,2	2,7	3,2	3,3	19,5	3,2	5,6
Прилади та апарати оптичні, фотографічні	0,9	1,6	0,6	0,6	0,1	0,4	0,8	0,8	6,7	9,6	21,2
Різні промислові тов.	3,6	3,8	5.2	3,6	4,6	6,5	7,1	8,2	104,7	100,8	106,7

Високі обсяги експорту деревини та вироби із деревини - 7,7%, текстильні матеріали та текстильні вироби - 5,1%, різні промислові товари - 5,4%, переважають останні 11 років.

В товарній структурі імпорту (табл. 5) переважали продукція машин обладнання та механізми електричне обладнання, мінеральні продукти - 15,3%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби із них - 9,4%, текстильні матеріали та текстильні вироби- 5,6%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби із них - 12,6%, засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби - 10,2%.

Таблиця 5. Товарна структура імпорту Закарпатської області

Показники	Роки
	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Усього, млн дол. США	544,8	585,9	528,6	379,9	473,9	445,1	483,3	419,4	1255,4	1696,8	1645,4
Живі тварини; продукти тваринного походження	0,4	2,2	1,0	2,8	0,7	1,4	1,3	5,3	11,4	13,2	8,2
Продукти рослинного походження	7,6	4,2	22,0	7,8	6,6	10,5	6,1	5,7	16,0	16,6	20,0
Жири та олії тваринного або рослинного походж.	х	0,2	0,1	0,4	0,2	0,4	0,3	0,1	0,1	0,1	0,1
Готові харчові продукти	127,9	112,1	96,1	76,3	119,9	68,7	52,4	52,6	50,8	55,1	62,7
Мінеральні продукти	29,2	18,8	16,5	27,7	22,0	27,3	38,7	30,0	56,9	95,4	252,3
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості	45,2	72,1	36.1	32,0	45,9	57,9	73,7	69,3	32,5	40,7	45,1
Полімерні матеріали, пластмаси та вироби із них	95,2	119,3	95,4	69,1	75,0	72,3	72,3	52,9	152,2	182,6	155,4
Шкури необробле- ні, шкіра вичищена	6,3	9,5	10,2	9,8	10,9	13,0	15,4	11,4	14,0	14,9	12,9
Деревина і вироби з деревини	2,3	1,9	0,9	0,3	0,8	3,9	6,7	7,3	2,0	5,1	6,2
Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів	65,8	70,1	80,2	45,6	47,9	48,2	45,1	34,7	20,0	23,9	24,9
Текстильні матеріали та текстильні вироби	42,9	49,1	56,4	51,5	54,9	54,9	46,5	34,9	92,6	108,6	92,1
Взуття, головні убори, парасольки	5,1	6,9	4,8	2,9	3,9	4,5	5,4	4,7	9,6	9,0	12,5
Вироби з каменю, гіпсу, цементу	7,5	2,9	2,1	0,9	1,1	1,4	3,5	4,5	11,4	13,1	13,1
Недорогоцінні метали та вироби із них, дорогоцінні камні	12,9	10,7	14,7	17,9	19,1	19,7	22,3	18,4	60,7	92,1	83,1
Машини, обладнання та механізми; електричне обладнання	36,7	50,4	73,7	25,1	37,3	35,2	56,7	46,7	577,6	843,8	652,3
Засоби наземного транспорту, літальні аппарати, плавучі засоби	52,5	45,8	8,7	6,1	20,6	19,6	28,6	30,7	108,3	132,3	168,5
Прилади та апарати оптичні, фотографічні	1,1	1,6	2,5	1,3	3,8	1,4	3,0	3,9	29,3	36,4	24,5
Різні промислові товари	4,1	6,0	5,5	1,5	2,4	3,8	4,2	5,0	9,4	13,4	9,1
Товари придбані у портах	2,1	2,1	1,7	0,9	0,9	1,1	1,1	1,3	0,2	0,2	23,0

Валютна виручка від експортних поставок продуктів рослинного походження у 2022 р. складала 435,7 млн дол. США, або 22,1% експорту всіх товарів, і збільшилася порівняно з попереднім рокому 4,4 рази.

Зменшився обсяг експорту маси текстильних матеріалів та текстильних виробів - на 15,2%, машин, обладнання та механізмів - на 22,7%.

Професор Балян А.В. твердить, що для того, щоб «виправити ситуацію саме забезпечити зростання в ціні і подальшій стабілізації грошової одиниці, Україна повинна залучати іноземні кредити» [2].

Дослідженнями підтверджено також, що необхіна негайна модернізація економіки і відбудова ринкової інфраструктури регіону.

«Програма відновлення та розвитку Закарпатської області повинна стати національним проектом комплексної модернізації економіки та інфраструктури регіонів України» [10].

На першому етапі реабілітації більше 90% державних інвестицій має бути спря- мованона відновлення й реконструкцію систем життєзабезпечення та ринкової інфраструктури, і, необхідно залучати не лише державні кошти і міжнародну допомогу, але й ресурси регіонального підприємництва.

Розбудова сучасного сільського господарства передбачає орієнтацію на:

- модернізацію підприємств традиційних галузей, спеціалізації регіону для забезпечення конкурентоспроможності в глобальній економіці;

- становлення нових видів діяльності як основи розвитку внутрішнього ринку, нарощування експортного потенціалу і вирішення соціальних та економічних проблем регіону;

- створення техніко-впроваджувальних (наукових і технологічних парків).

Аналіз розвитку зовнішньої торгівлі за останні 11 років підтверджує значні темпи приросту експорту основних експортоорієн- тованих видів аграрних товарів, продоволь- ствата харчових продуктів. Світові ринки агропродовольчої товарної продукції стають все відкритішими для українських товаровиробників. "Частка експорту із реггіону до країн-членів ЄС становить від 84 до 87% загального товарного експорту аграрної товарної продукції. В першу чергу, гарантовані умови для експорту формують ринки зерна, олії, сої,насіння соняшнику, м'яса птиці, та інших видів товарів. Експортний потенціал зерна оцінюється експертами у 1,0-1,2 млн т, з відповідними валютними надходженнями до 0,2 млрд дол. США. Тільки за період із 2012-2022 рр. обсяг експорту агропродо- вольчої товарної продукції по групі 01-24 УКТ ЗЕД зріс майже у два рази, що відбулося в основному за таких груп, як: живі тварини, зернові культури, м'ясо та їстівні субпродукти, насіння і плоди олійних рослин, готові продукти із зерна.

Структура експорту товарної аграрної продукції в торгівлі Закарпатської області України з країнами ЄС у 2012-2015рр. постійно змінювалася залежно від кон'юнктури ринку, врожаю сільськогосподарських культур у цих країнах. Основну частку експорту в 2016-2022 рр. мали наступні товари: зернові культури (66,9%), насіння і плоди олійних культур (10,6%), готові продукти із зерна (2,5%).

Водночас необхідно відзначити збільшення частки обсягів експорту деякх видів продукції переробної промисловості у 2022 р. порівняно із 2021 р.

Останніми роками спостерігалася чітка тенденція щодо зменшення вартісного показника імпорту продуктів харчування з країн світу в Закарпатську область України.

Обмежувальними чинниками зростання імпорту в 2018-2019 рр. було зменшення обсягів реалізації продукції всередині області через скорочення платоспроможного попиту, а також проблеми в імпортерів з отриманням кредитів, розмитненням товарів, одержанням відповідних дозвільних документів.

Існуючі тенденції зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими і продовольчими товарами, а також аналіз поточної ситуації по ринках основних товарів зазначених груп дає можливість прогнозувати збільшення обсягів зовнішньої торгівлі ними в 2023 р. порівняно з 2022 р на 15-20% при песимістичному й оптимістичному варіантах перебігу подій.

Імпорт товарів даної групи у 2022 р. становив 489,4 млн дол. США. За період дослідження обсяги експорту товарів переважали обсяги імпорту. У 2022 р. сальдо зовнішньої торгівлі аграрними товарами було позитивним і складало 325,0 млн дол. США.

"Зовнішня торгівля Закарпаття, майже повністю завершила процес переорієнтації з ринків СНД на ринки країн-членів ЄС, на це вплинув не тільки економічний важіль, але й особлива політична ситуація в регіоні країни, свідомість населення" [20].

Саме тому актуальним є питання міжнародного партнерства регіонів та структурний аналіз експорту ізінших областей України. "Для України 2016 р. став переломним у виборі стратегічних партнерських відносин та геополітичного напряму країни, про що свідчать і дані зовнішньоторговельних операцій. Торгівельна війна з РФ та воєнні дії із Росією з 2014 до 2022 рр. призвела до падіння українського експорту в країни СНД на 31,3%, а до Росії - на 33,7%. Одним із чинників, які вплинули на ці показники, є набуття чинності автономних преференцій ЄС, у зв'язку з чим український регіональний експорт змінив свою спрямованість у бік Європи. У рамках тристоронньої угоди домовленості між Україною, ЄС і Росією Євросоюз зберіг для України односторонні преференції в торгівлі з країнами ЄС до кінця 2022р." [21].

Отже,"у сучасному вирі подій бачимо зміну акцентів ведення зовнішньоторговельних операцій окремо взятого регіону - Закарпатської області та України в цілому. На це суттєво впливає політична ситуація в країні. Суттєвим є також вплив ЄС на Україну, надання їй в односторонньому порядку режиму преференцій для українських товарів, зменшення митних тарифів, надання українським експортерам квот і можливості їх використання. Цікавим є той факт, що ЄС поступововпроваджує режим зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що значною мірою вплинув на розвиток Закарпаття і країни загалом" [22].

Встановлено, що транскордонна і прикордонна торгівля Закарпатської області останнім часом характеризується стабільними структурними диспропорціями у зміні вектору експортно-імпортних операцій. Натомість зовнішня торгівля країни загалом та із транскордонними та прикордонними партнерами не може стати визначальним чинником економічного розвитку регіонів країни без розробки середньо- та довгострокової стратегії ЗЕД та структурної перебудови економічної системи держави. Покращення показників міжнародної торгівлі потребує здійснити наступне: стабілізувати політичну та економічну ситуацію урегіоні; зростання якості продовольчих товарів до Європейських стандартів та рівня конкурентоспроможності товарів зрегіону; формування та прийняття стратегії ЗЕД країни та регіонів; забезпечення необхідного рівня інновацій- ності укаїнського товару; вплив регіональної влади на інвестиційну привабливість найкращих регіонів; усунення диспропорцій у розвитку досліджуваної області.

Україна та країни-члени ЄС намітили у 2021р. період для перегляду умов укладеної шість років тому угоди про Зону вільної торгівлі з країнами ЄС.

Показники дії ЗВТ між Україною та країнами ЄС підтверджують, що з 2015 р. по 2022 р. країни ЄС стають найбільшими торгівельними партнерами. Частка обсягу торгівлі сягала 80-85%, і країни ЄС стали основним торгівельним партнером на ринку аграрної продукції та продовольства, де 89% експорту направлено до країн ЄС. У структурі експорту аграрної товарної продукції та продовольства переважають наступні товари: зернові, олійні культури та олія.

У 2022 р. країни ЄС імпортували на 91,0 млн дол. США більше, ніж експортували Закарпатські аграрні підприємства і деякі важливі з них наведені у ( табл.6).

Таблиця 6. Динаміка торгівлі аграрних товарів та продовольства між Закарпаттям та країнами-членами ЄС

Показники	Рік
	2021	2022
	Експорт	Імпорт	Експорт	Імпорт
1	2	3	4	5
Усього: млн дол.США	138,3	85,0	489,4	91,0
у % до попереднього року	115,0	111,6	126,7	130,0
у % до загального обсягу	94,2	84,6	100,0	100,0
І. Живі тварини, продукти тваринного походження	2,0	13,2	2,8	8,2
у % до попереднього року	134,1	131,1	91,6	117,8
у % до загального обсягу	1,9	1,9	1,7	2,0
ІІ. Продукти рослинного походження	99,0	16,6	435,7	20,0
у % до попереднього року	122,1	103,1	121,2	119,7
у % до загального обсягу	18,3	2,1	21,6	2.3
ІІІ. Жири та олії тваринного або рослинного походження	0,2	0,1	14,2	0,1
у % до попереднього року	77,5	113,0	135,0	114,9
у % до загальнолго обсягу	5,7	0,3	7,4	0,3
IV. Готові харчові продукти	37,1	55,1	36,7	62,7
у % до попереднього року	105,0	103,7	103,7	83,3
у % до загальнолго обсягу	4,5	4,5	4,5	6,7

Товарообіг між Україною та країнами ЄС склав у 2022 р. 45,8 млрд дол. США, що на 5,3% більше показника за 2021 р.

Підтверджено, що у 2014 році експорт до ЄС здійснювали 85 українські підприємства, а вже у 2019 році - 119.

Протягом 2016-2019 рр. спостерігається позитивна динаміка використання Україною тарифних квот ЄС у т.ч. і квот для товарів з вищим ступенем переробки. Поряд із цим, фактичний експорт для частини квот значно переважає безмитні поставки у межах квот. У 2019 р. українські експортери використали 32 із 40 тарифних квот в рамках в рамках угоди про ЗВТ із ЄС, у 2018 р. - 32, у 2017 р. - 29, у 2016 р. - 26 тарифних квот. Також Закарпатські аграрні підприємства використовували можливості і у рамках додаткових торгівельних преференцій, які набули у чинності з 1.10. 2017 р. і діяли 3 роки. На 100% використані тарифні квоти на мед, кукурудзу, ячмінну крупу та борошно.

З 2014 р. по 2019 р. аграрний сектор із ЄС досяг наступного:

- у 2014 р. відбулось стрімке зростання експорту до країн-членів ЄС м'яса птиці;

- 2015 р. відзначився тим, що Україну внесено до списку третіх країн, яким дозволено експортувати молоко, молочні продукти та столові яйця на ринок ЄС;

- підписано та ратифіковано угоду щодо м'яса птиці у 2019 р.;

- значно збільшується кількість орієнтованих на ЄС експортерів, які отримали статус уповноваженого експортера та можуть експортувати до країн ЄС.

"У загальнонаціональній стратегії ЗЕД окреме місце необхідно відвести саме стратегії налагодження ефективного торговельного співробітництва із країнами-сусідами ЄС. Це тісно пов'язано із двостороннім ефектом від транскордонної співпраці: з одного боку, без вдосконалення структури економіки не можна очікувати змін у транскордонній торгівлі, проте, з іншого боку, - транскордонне співробітництво є тим інструментом, який через ініціацію спільних проектів, діяльність єврорегіонів, транскордонних кластерівможе впливати на торговельні процеси. Це вимагає у подальших дослідженнях акцентувати увагу на можливостях розробки транскордонних проектів зі стійким впливом на торговельні відносини з транскордонними партнерами України" [23].

Результативну діяльність аграрного та продовольчого ринків вже неможливо розглядати поза контекстом європейської інтеграції, яка в відкриває для аграріїв можливості для освоєння європейського економічного простору з погляду забезпечення преференційного торговельного режиму, доступу до ресурсів, розширення географічної й товарної структури експорту та імпорту аграрних товарів та продовольства, а також подолання тарифних і нетарифних бар'єрів [7].

Однак, «не дивлячись на отримання преференційного режиму у взаємній торгівлі на користь України, діяльність в даному напрямку вказує на ряд проблем із прискорення процесу адаптації українських аграрнихтоварів та продовольства до норм європейського ринку. Дослідження підтверджують, що гальмівними чинниками є низькі показники галузевої результативності, а також невідповідність структури українського експорту попиту країн-членів ЄС на продовольство, низька якість товарної продукції, та перевага у структурі експорту аграрної сировини та незначні конкурентні переваги окремих видів аграрної товарної продукції на ринку Європи. Законодавство України дискримінує національного виробника аграрної товарної продукції та продовольста (особливо сімейних фермерських господарств), не в змозі задовольнити вимоги європейського ринку, а поряд із цим імпортери продовольства безперешкодно можуть потрапити на український ринок. У такій складній, неоднозначній та ризиковій ситуації здійснюється процес імплементації Угоди про ЗВТ між Україною та країна- ми-членами ЄС» [28].

У зв'язку із тим, що аграрний сектор Закарпаття перебуває на початковому етапі імплементації Угоди про ЗВТ, факти та оцінки змісту тарифних і нетарифних домовленостей залишаються проблематичними з огляду на організаційну, економічну та ін- ституційну готовність сектору до європейських норм.

Поряд із цим, визначальною подією для України стала ратифікація між Верховною радою України та Європейським парламентом 16 вересня 2014 р. Угоди про асоціацію України та країнами ЄС, яка надає можливість регіонам країни здійснювати ефективні реформи за відповідними дієвими європейськими моделями розвитку. Дослідженнями підтверджено, що економічний зміст даної угоди закладено в економічній частині Угоди про ЗВТ, яка значно впливатиме на розвиток торгівлі аграрними товарами та продовольством, також надаватиме імпульс для розширення присутності українських товаровиробників на європейських ринках.

Процес впровадження всеохоплюючої ЗВТ суттєво різниться від подібних процесів, що проходять в інших європейських країнах - претендентах до вступу у ЄС (у Туреччині, Сербії, Молдові, Македонії та Грузії). Даний стан зумовив відтермінува- ти тимчасового застосування ЗВТ Україна - ЄС на більш як річний термін: до 31 грудня 2017 р. Існувала, в той час, домовленість, що країни-члени ЄС на цей період дотримуватимуться автономних торговельних заходів для українських аграрних товарів та продовольства, надаючи їм вільного доступу до європейського ринку. При імплементації європейських правових стандартів в регіонах України була створена у державі відповідна законодавча можливість переходу до декларативного принципу початку практичного впровадження. Вимоги імплементації передбачали суворе дотримання змісту угоди та найшвидше наближення економічної системи України до економічної системи кра- їн-членів ЄС на базі взаємної лібералізації руху товарів, капіталів та науково-технічного співробітництва.

Дослідження підтвердили також, що "для аграрного сектору економіки України імплементація Угоди про ЗВТ - це початок нового, сучасного етапу співпраці з країна- ми-членами ЄС, яка охоплює широке коло найчутливіших питань: сучасного розвитку стабільного аграрного товарного виробництва, підвищення інституційного потенціалу на центральному та регіональних рівнях, взаєморозвитку політики, як у аграрному секторі так і у напрямку розвитку сільських територій, підвищення ефективності та прозорості ринків, поширення знань аграрної науки, сприяння розробці й запровадженню інновацій, поліпшення якості товарної продукції через відповідні заходи в галузі стандартизації, вимог до виробництва і схем контролю якості" [24].

Процес адаптації законодавства щодо врегулювання зазначених питань має позитивно позначитися на рівні розвитку аграрного сектору національної економіки. Незважаючи на нестабільність політичної та фінансово-економічної ситуації в країні, сільське господарство має можливість продовжувати нарощувати свій потенціал і демонструвати місце на європейському на світовому ринках як "серйозного гравця" й стабільного експортера аграрних товарів.

Подальші дослідження, напрацювання повинні більш детально торкнутись вирішення проблем та перспектив ЗЕД Закарпатської області з окремими країнами-чле- нами ЄС.

Отже, забезпечення експортною виручкою регіонів України можливо здійснити за рахунок нарощування і реалізації свого експортного потенціалу, а валютні надходження від експорту продовольства дозволять стабілізувати грошову одиницю держави, яка сприятиме надходженню іноземнх інвестицій в економіку держави.

Доведено також, що вже декілька років країни-члени ЄС відіграють визначальну роль у європейських зв'язках, в управлінні регіональними процесами і вони є провідними партнерами досліджуваного регіону, щодо результативної транскордонної та прикордонної співпраці, яка потужно впливає на розвиток міжнародних економічних зв'язків, де міжрегіональне економічне співробітництво України, її регіонів набувають нового додаткового стимулу євроінте- граційного розвитку.

Сімейним фермерським господарствам необхідно в найкоротші строки інтегруватися горизонтально чи вертикально задля завоювання ринку в країнах-членах ЄС. Є сподівання на те, що при зближенні з кра- їнами-членами ЄС інвестиційний клімат аграрного сектору регіону покращиться, і надасть фермерським господарствам швидше оновити основні фонди та модернізувати виробництво.

Доведено також, що Угода про асоціацію з країнами-членами ЄС у найближчій перспективі не принесе швидкого ефекту, але вона відкриває для українських фермерів перспективу вийти за рамки внутрішнього ринку і стати частиною ЄС, і даний напрямок спричиняє постійний моніторинг ситуації на шляху інтеграції регіонів країни до європейського економічного простору.

"Зміна пріоритетів зовнішньоторговельної діяльності країни, політичні події, трансформація національної економіки, ускладнення доступу до традиційних експортних ринків та розрив значної частини зовнішньоторговельних зв'язків України з країнами Митного Союзу (далі - МС) ставлять перед державою нові зовнішньоторговельні виклики та потребують фундаментальної перебудови її зовнішньоекономічної діяльності. Беручи до уваги підписання Угоди «Про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та країнами ЄС, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони дала поштовх активній інтеграції країни до європейського економічного простору в рамках функціонування зони вільної торгівлі (далі- ЗВТ) між Україною та країнами-членами ЄС, які у середньостроковій і довгостроковій перспективі повинні стати одними з головних зовнішньоторговельних партнерів для задіяних регіонів України» [14]. Сучасні наукові розробки низки українських науковців наведено головні сучасні чинники впливу на зовнішньоторговельну діяльність підприємницьких структур Закарпаття та країн-членів ЄС на (рис.2).

Дослідження підтверджують, що "гальмівними чинниками розвитку зовнішньої торгівлі в сучасний період є недосконалість законодавства та його надто часті зміни, підвищуючи цим ризик для іноземних і українських інвесторів, складність при заснуванні аграрних підприємств в цілому (не тільки тих, які б займалися зовнішньоекономічною діяльністю агропродовольчою продукцією), а також відсутність належної підготовки фахівців для здійснення підприємницької діяльності. Відчувається потреба в належній ринковій інформаційній підприємницькій інфраструктурі. Одним із стримуючих чинників виходу підприємницьких структур на закордонні ринки залишається відсутність належної підтримки з боку владних структур, як на держаному, так і на регіональному рівні" [11].

Необхідно констатувати, що значного розвитку набула в регіонах України тіньова зовнішньоекономічна діяльність.

Науковець С. Милославський вказує, що в Україні "відбувається формування мафіозних структур, які виникли, передусім, як особливий інструмент нової економічної політики держави. Тіньова економіка розпочала формуватися в колишньому СРСР, тому формування мафіозних структур має об'єктивний характер. Важливо відмітити, що політичну надбудову в країні хоча й зазнала зовнішніх змін, залишилася, по суті, колишньою і саме це визначало всі наступні події. Тіньові гроші вкладали не у виробничу діяльність, а у такі сфери економіки та зовнішньоекономічні структури, де вони водночас і "відмивалися" і приносили максимально можливий, щонайшвидший прибуток. Колишні державні службовці з успіхом використовують державні силові структури. Поєднання економічних і силових структур створило в Україні своєрідну "державу в державі", "тіньову зовнішньоекономічну діяльність" або "групу з зовнішньоекономічної діяльності". Йдеться про конкретний зовнішньоекономічний інтерес мафіозних структур, який прирікає до провалу будь-якої спроби покласти край владі мафії в регіонах України. З мафією не можна боротися як звичайною кримінальною злочинністю у зовнішньоекономічній діяльності. Розрубати цей гордіїв вузол і, на ділі забезпечити захист імпорту та експорту в регіонах України можна тільки зміною економічних відносин" [12].

Рис. 2. Сучасні чинники впливу на зовнішньоекономічну діяльність регіону з країнами- членами ЄС

Джерело: складено авторами на базі [15,16].

Необхідно довести до читача й те, що " ... втрата регіонами свого експортного потенціалу, як і гальмування темпів українського експорту, нині є особливо актуальною проблемою на тлі закриття російського ринку. Водночас регіони України потребуватимуть також імпорту для підвищення їх конкурентоспроможності та збільшення обсягів експорту у майбутньому" [13].

Законна, з державною гарантією, зовнішньоекономічна діяльність може бути підірвана тіньовою економікою з усіма політичними та соціальними небезпеками. Значні суми фінансових ресурсів, здобуті злочинним шляхом, проникають у економіку держави, в т.ч. аграрний сектор, і завдають удару балансу платежів держави, її грошовій одиниці, банківській взаємодії, пенсійному фонду, доходам різноманітних фірм та споживчим цінам.

В силу причин, що склалися, Закарпатська область втратила (в багатьох випадках безповоротно) інфраструктуру, економічний і людський потенціал ікардинальних змін зазнала система, переселення, розселення і розміщення економічних об'єктів, змінилася чисельність і склад населення, і як наслідок, зовнішньоекономічна діяльність підприємств області.

Але разом з тим, руйнування об'єктів виробничої, соціальної і ринкової інфраструктури відкриває нові можливості відродження не морально і фізично застарілої економіки, а розбудови сучасної модерної і ефективної економічної системи, відновлення не абсолютно відповідних сучасним вимогам доріг і комунікацій, житла, системи освітніх, медичних і соціальних закладів, а формування простору, придатного для забезпечення людського розвитку.

Залучення до зовнішньоекономічного обороту великого масиву капіталів нелегального походження детермінує стрімке зростання темпів і обсягів відтворення безготівкового трансферту капіталів. Проникнення останніх у сферу зовнішньоекономічного обороту породжує зміну легального капіталу на тіньовий.

Поряд із цим, рекомендується проводити заходи покращення економічного стану аграрного сектору, спрямувати їх на збільшення обсягу можливого експорту готових товарів. Пропонується також зменшити залежність від імпорту ресурсів, що призведе до зниження затрат виробленої товарної продукції та направлення більших їх обся- гівна експорту. Пропонуються методи вдосконалення зовнішньої торгівлі у Закарпатській області (рис. 3).

Рис. 3. Методи вдосконалення зовнішньої торгівлі в аграрному секторі Закарпатської області Джерело: Розроблено автором.

Висновки

Дослідження літературних джерел підтвердили, що існують нині новітні теорії у сфері концепцій сприяння зовнішньоекономічній діяльності, які відрізняються від класичних теорій і можуть сприяти розвитку ЗЕД підприємств регіону.

Динаміка експорту та імпорту товарів Закарпатської області підтверджує зростання експорту та імпорту товарів у 3 рази за досліджуваний період.

Підтверджено, що транскордонна і прикордонна торгівля Закарпатської області останнім часом харатеризується зміною вектору експортно-імпортних операцій на ЄС.

Динаміка торгівлі аграрними товарами та продовольства між Закарпаттям та країна- ми-членами ЄС зростала і експорт у 2022 р. порівнянні із минулим роком зріс майже у 4 рази.

Отже, забезпечення експортною виручкою регіони України можливо здійснити за рахунок нарощування і реалізації свого експортного потенціалу, а валютні надходження від експорту продовольства дозволять стабілізувати грошову одиницю країни, яка дозволить залучати іноземні інвестиції в економікуЗакарпатського регіону.

Вже декілька років країни-члени ЄС відіграють визначальну роль у європейських зв'язках, в управлінні регіональними процесами. Вони є провідними партнерами регіону, що надає можливість до результативної транскордонної та прикордонної співпраці, яка потужно впливає на розвиток міжнародних економічних зв'язків і регіон набуває нового додаткового стимулу євроінтеграцій- ного розвитку.

Сімейним фермерським господарствам попонується інтегруватися горизонтально чи вертикально задля отримання відповідного досвіду з ринкової економіки та завоювання ринкових ніш в країнах-членах ЄС. Можна сподіватися, що при зближенні з країнами ЄС інвестиційний клімат аграрного сектору Закарпаття і надасть фермерським господарствам швидше оновити основні фонди та модернізувати виробництво товарної аграрної продукції.