Просторова організація господарських систем: європейський досвід
Базові принципи актив-орієнтованого підходу до просторової організації господарських систем. Автор підтримує висновки, переконання що репрезентовані у наукових працях Кларка, Бойля, Даймонда, які відстоювали у роботах та дискусіях ідеї локалізму.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2024 |
| Размер файла | 19,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Просторова організація господарських систем: європейський досвід
Микитенко Вікторія Володимирівна
Доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Інститут демографії та проблем якості життя НАН України
Нагальним є визнати, що в умовах глобалізації та транснаціоналізації економічних процесів просторова організація господарських систем та їх кластеризація й каскадування стає надактуальною формою внутрішньо-національної й регіональної інтеграції та кооперування, яка допоможе згенерувати достатній масштаб потенціалу розвитку національної економіки за урахування можливості створення і розбудови стійких господарських об'єктів, які будуть здатними розвиватися, збалансовано функціонувати та конкурувати як у внутрішньому, так і у зовнішньому середовищі соціально-економічно системи. Необхідність переформатування процесів організації господарських систем (ГС) у просторово-мережевому аспекті, обумовлюється, в першу чергу, змінами усвітовій економіці під впливом глобалізаційних викликів, які визначають універсалізацію ринків і міжнародну організацію виробничих процесів. Зокрема, на переконання К. Курле і Б. Пекера "світова економіка не може більше аналізуватись як інтерактивна гра національних економік. У ній відбувається впровадження нових модальностей управління всередині багатонаціональних підприємств, які використовують новіпросторові стратегії, що потрясають традиційну територіальну організацію" [1]. Вплив глобалізаційних процесів та катастрофічне нарощення військово-економічних загроз у світогосподарській системі впливають і на трансформацію суспільних і господарських взаємовідносини, що обумовлює доцільність розробки нових методологічних підходів до економічних і соціальних досліджень за використання принципів актив-орієнтованого підходу. Останній, у контексті просторової організації ГС, базується на домінантах взаємодії та вирішення нагальних проблем функціонування у просторі і часі, спрямовуючи діяльність суб'єктів на створення ефективних і стійких економічних систем, які враховують різноманітні аспекти та впливу просторового середовища (табл. 1), враховуючи просторовий формат функціонування соціально-економічної системи та потреби громад і екосистем, сприяючи таким чином сталому господарюванню і розвитку на засадах реалізації положень актив-орієнтованого підходу.
Таблиця 1
Базові принципи актив-орієнтованого підходу до просторової організації господарських систем*
|
Принцип |
Змістовність актив-орієнтованого положення |
|
|
Інтеграція ресурсів |
Забезпечення оптимального використання ресурсів у просторовій організації, включаючи природні, людські та технічні ресурси. |
|
|
Синергія та партнерство |
Розвиток співпраці між різними галузями та учасниками економічного процесу для досягнення синергетичних ефектів та підтримки сталого розвитку |
|
|
Розвиток інновацій |
Сприяння інноваційному розвитку та впровадженню нових технологій для поліпшення ефективності та конкурентоспроможності. |
|
|
Участь громади |
Врахування інтересів та думок місцевих громад при прийнятті рішень щодо просторової організації для забезпечення взаємодії та прийняття в суспільстві. |
|
|
Гнучкість та адаптивність |
Створення гнучких структур, які можуть адаптуватися до змін у просторовому середовищі, враховуючи економічні, соціальні та екологічні зміни. |
|
|
Сталість і стійкість |
Врахування принципів сталого розвитку та прагнення до сталості економічних систем у просторовому вимірі. |
|
|
Територіальна конкурентоспроможність |
Зосередження на розвитку територій та регіонів з метою створення умов для підвищення конкурентоспроможності та привабливості. |
|
|
Збалансованість та рівномірність |
Забезпечення балансу та рівномірного розподілу ресурсів та можливостей у просторі для запобігання нерівності. |
|
|
Збереження та раціональне використання різних за природою ресурсів |
Ефективне використання енергії: запровадження енергоефективних технологій та процесів виробництва; розвиток та впровадження альтернативних та відновлюваних джерел енергії; максимізація енергетичної ефективності в усіх сферах економіки. Оптимізація водокористування: раціональне використання водних ресурсів в |
|
|
Принцип |
Змістовність актив-орієнтованого положення |
|
|
промисловості та сільському господарстві; впровадження систем збору та очищення дощової води; проекти з водозбереження та вдосконалення інфраструктури водопостачання. Управління відходами: розвиток систем вторинної переробки та використання відходів; зменшення обсягів виробничих та побутових відходів; використання кругової економіки для зменшення відходів та ефективного використання ресурсів. Сталість та консервація ґрунтів: заходи з управління земельними ресурсами для запобігання деградації ґрунтів; впровадження методів консервації ґрунтів та агроекологічних практик в сільському господарстві. Оптимізація транспортних потоків: розвиток та підтримка громадського транспорту та інфраструктури для зменшення автомобільного руху; стимулювання використання електротранспорту та інших екологічно чистих засобів пересування; ефективне планування та координація логістики. Підтримка природних резерватів та біорізноманіття: створення та підтримка охоронних зон та екосистем; впровадження практик сталого лісового господарювання та збереження біорізноманіття. |
||
|
Збереження людських ресурсів та нарощення потенціалу людського розвитку |
Створення умов для розвитку та максимізації індивідуальних та колективних можливостей населення у конкретному просторі функціонування ГС. Освіта та навчання: розвиток ефективної системи освіти, що включає якісну початкову, середню та вищу освіту; забезпечення доступу до навчання для всіх верств населення та зменшення бар'єрів для отримання освіти. Професійний розвиток: сприяння навчанню протягом усього життя та розвитку навичок, що відповідають потребам ринку праці; розробка програм та ініціатив для підтримки перекваліфікації та переорієнтації працівників. Соціальні інвестиції: створення соціальних програм та підтримка, спрямована на поліпшення якості життя та соціального благополуччя населення; забезпечення доступу до медичних та соціальних послуг для всіх верств населення. Розвиток лідерського потенціалу: підтримка програм розвитку лідерських навичок та управлінського потенціалу; збільшення можливостей для участі у громадському та політичному житті. Рівноправ'я та інклюзивність: проактивне протидіяння дискримінації та сприяння рівноправ'ю в усіх сферах суспільства; створення інклюзивних умов для усіх груп населення, включаючи людей із обмеженими можливостями. Збалансована робоча атмосфера: забезпечення балансу між робочим та особистим життям, що сприяє підтримці психічного та фізичного здоров'я працівників; розвиток сучасних форм роботи, таких як дистанційна робота, для підтримки робочої гнучкості. Стресостійкість та психосоціальне благополуччя: впровадження програм психологічної підтримки та збалансованості психічного стану працівників для роботи зі стресом задля убезпечення психологічного благополуччя; тощо. |
Джерело * Сформовано, обґрунтовано та згруповано у табличному вигляді автором кларк локалізм господарський
Автор підтримує висновки, переконанняй обґрунтування, щорепрезентовані у наукових працях Дж. Кларка [2], Д. Бойля [3], Дж. Даймонда [4], які відстоювали у роботах та дискусіях ідеї локалізму та розглядали його як пріоритетний чинник глобального економічного розвитку і переформатування, стверджуючи наступне: локалізм має вагомі переваги щодо отримання просторового ефекту гіперконцентрації та стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. Тож, у контексті просторової організації ГС України віднесемо "вокалізм" до об'єктивно необхідного явища зі створення умов для спеціалізації та концентрації ГС чи секторів у конкретних місцевостях/ регіонах за виробництвом товарів, наданням послуг або ж наукових та технічних інновацій. Визначення регіонів (місцевостей) та регіоналізація за урахування специфічних об'єктів локалізації зусиль (тобто, локалізації) має, крім різноманітних причин та факторів і реальні переваги (табл. 2). Поряд із базовими перевагами локалізації, нами враховано і додаткові фактори, які мають вагоме значення на сучасному етапі розвитку національної соціально-економічної системи - це можливість створення каскадного формату та врахування соціальних ознак і вимірів функціонування ГС. Отже, маємо визнати таке: локалізм у просторовій організації ГС розглядається нами в якості стратегічного домінантного підходу, спрямованого на оптимізацію використання різних за природою ресурсів і активів територіальних утворень для створення конкурентних переваг конкретного регіону/території. При цьому, вбачаємо, що, як передбачено, локалізація при просторовій організації ГС має враховувати індивідуальні особливості та потреби конкретного регіону/території, забезпечуючи їх ефективність і сталість у відповідності з зовнішніми умовами та розвиненістю місцевого середовища. А, врахування каскадного формату та соціальних аспектів у цій площині стають важливими стратегічними кроками для досягнення успішної локалізації реального сектору чи розвитку господарських процесів в умовах постійного нарощення загроз і ризиків.
Таблиця 2
Чинники локалізму та його переваги у просторовій організації господарських системи України за актив-орієнтованим підходом*
|
Чинники |
Змістовність переваг |
|
|
Кластеризація |
Групування схожих підприємств чи інституцій в одній області може створити економічний кластер, де взаємодія та обмін ресурсами підтримують інновації та конкурентоспроможність. |
|
|
Ресурси |
Місцеві ресурси, такі як сировина, робоча сила, інфраструктура, можуть визначати привабливість конкретної локації для певного типу господарської діяльності. |
|
|
Ефективність та економія масштабів |
Локалізація деяких видів виробництва чи послуг в одному регіоні може сприяти зменшенню витрат та підвищенню ефективності завдяки економії масштабів. |
|
|
Інновації та дослідження |
Кластери високих технологій і наукових досліджень можуть збільшити обмін знанням та стимулювати інновації в конкретному регіоні. |
|
|
Сталість та розвиток |
Локалізація може сприяти сталому розвитку і господарюванню в межах певного регіону, особливо якщо діяльність відбувається відповідно до принципів сталого господарювання. |
|
|
Каскадний формат (Каскадизація) |
Економія масштабів: групування схожих підприємств чи інституцій в одному регіоні (на одній території) може призвести до економії масштабів, що дозволяє знижувати витрати на виробництво та послуги. Обмін ресурсами: каскадний формат - сприяє ущільненню взаємодії та раціоналізації обміну ресурсами між підприємствами, зокрема в області технічної та науково - дослідної діяльності. |
|
|
Соціальні ознаки та виміри |
Робоча сила: локалізація може залежати від доступу до робочої сили з певних соціальних груп чи можливість використання спеціалізованих фахівців у конкретному регіоні/ на території.Задоволеність працівників: соціальні аспекти, такі як якість життя, можливості для освіти та розвитку - можуть впливати на задоволеність працівників і, відповідно, на ефективність та стабільність функціонування ГС. |
Джерело * Визначено, обґрунтовано та формалізовано у табличному вигляді автором
Зазначені вище переваги локалізації у питаннях просторового розвиткуі переформатування ГС підтримували й розвивали Є. Дахман, Р. Кантільон, Д. Стюарт, А. Сміт, Й. Тюнеа, Ст. Лаунхардт, М. Вебер, В. Крісталлер та інші. Їхні досягнення полягають такожу розробці адекватних реальним процесам моделей полюсів зростання, дифузії нововведень, економічного простору як силового поля, теорії кластерів, концепції глобальних міст-регіонів. А.П. Кругман (нобелевський лауреат із економіки) був переконанийще й у тому, що, наразі, відчувається гостра необхідність врахування саме просторових чинників локалізації саме в економічних дослідженнях природно-ресурсних активів [5].
Джерела
1. Courlet C., Pecqueur B. L'economie Territoriale. Grenoble: PUG, 2013. 142 р. (In French).
2. Clarke J. Dissolving the public realm? The logics and limits of Neoliberalism. Journal of Social Policy. №1 (Vol. 33). p. 27-48.
3. Boyle D. Localism: Unrevelling the Supplicant state. London: New Economic Foundation. 2010. 325 p.
4. Diamond J. The Big Society and the Regional Studies Agenda: Why the Connections matter. Regions. Regionalism versus localism. 2011. N281. P. 4-5.
5. Krugman P. End this depression now! W.W. Norton & Company, 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.krugmanonline.com/books/end- this-depression-now.php. 3.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть, значення господарських зв’язків. Економічно-організаційна характеристика магазину "Магелан". Види та класифікація господарських зв’язків. Договіри: поставки, купівлі-продажу. Організаційно-правове регулювання господарських зв’язків у торгівлі.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 17.01.2007Господарське рішення як результат економічного обґрунтування. Ознаки господарських рішень. Основні методи та принципи аналізу господарських рішень. Сутнісно-змістова характеристика економічного ризику. Розрахунок глобальних або загальних пріоритетів.
контрольная работа [100,5 K], добавлен 06.05.2011Неолібералізм як напрям економічної теорії. Провідні школи неолібералізму, їх основні представники та проблематика досліджень. Німецький ордолібералізм та розвиток теорії соціального ринкового господарства. Концепція ідеальних типів господарських систем.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 17.10.2011Наукові підходи до вивчення просторової організації регіону. Історія розвитку та сучасна адміністративна організація господарства Кременецького району Тернопільської області. Демографічний потенціал регіону та прогнози соціального розвитку регіону.
курсовая работа [51,3 K], добавлен 14.02.2013Поняття та основні ознаки господарських товариств, їх ознаки юридичної особи, основні права та обв’язки. Принципи створення господарських підприємств, їх учасники та порядок управління. Етапи та правила припинення діяльності товариства, розгляд скарг.
реферат [41,0 K], добавлен 05.05.2009Поняття та ознаки господарських товариств. Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств. Припинення діяльності товариства. Види господарських товариств.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 11.07.2007Характерні риси командно-адміністративної економіки СРСР, Східної Європи, Азії: державна власність на всі ресурси, монополізм і централізоване планування господарських рішень. Типологія економічних систем: ринкова, перехідна, змішана, традиційна, планова.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 14.10.2012Вивчення господарства в первісному суспільстві. Ґенеза господарських форм у ранніх цивілізаціях країн Стародавнього Сходу. Особливості економічний поглядів П. Буагільбера, М. Алле. Дослідження французької школи неолібералізму і її представника Ж-Л. Рюефа.
контрольная работа [28,8 K], добавлен 13.05.2010Інституціональні основи господарських товариств та їх види. Вплив витрат, пов’язаних зі збутом продукції, на фінансово-економічні показники діяльності підприємств. Основні завдання та цілі господарських товариств, розвиток основної законодавчої бази.
курсовая работа [59,4 K], добавлен 07.05.2009Основні методи розробки рішень господарської діяльності на прикладі ТОВ "Актіо". Обґрунтування, прогнозування та аналіз господарських рішень. Організаційно-економічна діяльність. Графічний метод обґрунтування господарського рішення на підприємстві.
курсовая работа [138,0 K], добавлен 13.05.2015
