Рекомендації щодо підвищення соціально-економічної результативності функціонування громад Луганської та Донецької областей у воєнний та повоєнний час

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рекомендації щодо підвищення соціально-економічної результативності функціонування громад Луганської та Донецької областей у воєнний та повоєнний час

Рогозин Ю.С. д-р екон. наук, ст. досл., заступник завідувача відділу проблем міжрегіонального співробітництва, Луганська філія Державної установи “Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України ”

Анотація

Представлене наукове дослідження присвячено теоретико-прикладним аспектам функціонування територій локального рівня управління у воєнний та повоєнний час. Ідентифіковано ключові виклики функціонування територіальних громад України в сучасних умовах, наголошено на важливості оцінки соціально - економічних результатів їх відновлення. Обґрунтовано, що вказані виклики посилюють негативний вплив на розбудову громад через недосконале інформаційно-аналітичне й статистичне підґрунтя та ускладнюють уявлення представників органів місцевого самоврядування про темпи соціально-економічного відновлення територій. У рамках вказаних викликів запропоновано дев'ять практичних рекомендацій щодо підвищення результативності функціонування громад найбільш постраждалих регіонів України (Луганської та Донецької областей), реалізація яких в умовах війни та повоєнного відновлення сприятиме підтримці та посиленню соціально-економічного фронту держави.

Ключові слова: соціально-економічна результативність, територіальні громади, розбудова, Луганська та Донецька області, воєнний і повоєнний час

Annotation

The presented research is devoted to theoretical and applied aspects of the functioning of territories of the local level of government in wartime and post-war. The key challenges of functioning of territorial communities of Ukraine in modern conditions are identified, among which the lack of a unified approach to the development of Ukraine's territories in wartime and post-war, blind borrowing of European experience; the need to ensure the functional resilience of local governments in times of war; ensuring socio-economic conditions favourable to the return of communities' residents. These challenges are relevant for all territorial communities of Ukraine, but the author emphasises the need for an in-depth study of the process of community development in Luhansk and Donetsk oblasts as the most affected by Russian military aggression, which requires increased attention of scientists in terms of developing recommendations to improve the socio-economic efficiency of their functioning in wartime and post-war. The author underlined the importance of assessing the socio-economic results of the communities' restoration based on the above-mentioned challenges. It is substantiated that these problems exacerbate the negative impact on community development due to the imperfect information, analytical and statistical basis and complicate the perception of local self-government representatives about the pace of socio-economic recovery of territories.

Within the framework of these challenges, the author proposes nine practical recommendations for improving the performance of communities in the most affected regions of Ukraine (Luhansk and Donetsk oblasts), the implementation of which, in the context of war and post-war recovery, will help maintain and strengthen the socio-economic front of the state.

Keywords: socio-economic efficiency, territorial communities, development, Luhansk and Donetsk oblasts, war and post-war periods

Вступ

територіальна громада воєнний

В умовах невизначеності важливим завданням для органів місцевого самоврядування постає оцінка соціально-економічних результатів функціонування та відновлення територіальних громад, підсумки якої дозволять сформувати уявлення про темпи розбудови постраждалих територій та виявити "вузькі місця" даного процесу. Теоретико-методичну основу в даній площині досліджень на прикладі декількох регіонів України сформували у своїх попередніх роботах науковці Луганської філії Державної установи "Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України" (далі - Луганська філія), підсумок яких вбачається у розробці рекомендацій щодо підвищення соціально-економічної результативності функціонування громад у воєнний та повоєнний час, реалізація яких сприятиме формуванню міцного економічного фундаменту всієї країни.

Результати даного наукового дослідження можуть екстраполюватися в реалії всіх регіонів України, однак для Луганщини й Донеччини матимуть пріоритетне значення з огляду на катастрофічні наслідки активних воєнних дій, від яких регіони потерпають ще з 2014 року, що призвело на сьогоднішній день до тимчасової окупації всієї території Луганської області. Території даних регіонів, розташовані на прикордонні, потребують посиленої уваги в частині найшвидшої деокупації та відновлення, так як поблизу східної лінії фронту люди, здебільшого, не мають прямого доступу до установ і організацій, перш за все, соціального спрямування (медичних, продовольчих, комунальних тощо), що пріоритезує необхідність забезпечення безпеки та нормальної життєдіяльності на даних східних територіях України . Вищенаведені аргументи зумовлюють акцентування уваги у даній роботі саме на територіях Луганського та Донецького регіонів у контексті розроблення рекомендацій щодо підвищення соціально-економічної результативності функціонування їх територіальних громад у воєнний та повоєнний час.

Соціально-економічні, екологічні та інші аспекти відновлення постраждалих від війни територій досліджували такі закордонні науковці, як В. Бутсік, М. Бауманн, А. Шортленд, С. Вокер та Т. Куемерль [1], Ф.Гарзьон та І. Валянські [2], С. Мітуліс, С. Агрирудіс, М. Пантелі та К. Фуджині [3] тощо. Український вимір вказаної проблематики досліджували такі видатні вчені, як-от: В. Геєць [4] , Е. Лібанова [5], І. Сторонянська [6], І. Заблодська [7], колективи науковців інститутів відділення економіки Національної академії наук України [8], Національного інституту стратегічних досліджень [9] та ін. Віддаючи належне вагомому науковому доробку, присвяченому вирішенню питань відновлення територій в межах найбільш постраждалих регіонів України , варто констатувати недостатній рівень дослідження теоретико-прикладних питань, пов'язаних із розробкою рекомендацій щодо підвищення соціально-економічної результативності функціонування громад Луганщини та Донеччини в умовах сучасних викликів .

Мета роботи - ідентифікувати ключові виклики розбудови територіальних громад України в умовах повномасштабного вторгнення та запропонувати рекомендації щодо підвищення соціально - економічної результативності функціонування громад Луганської та Донецької областей у воєнний та повоєнний час.

Результати

Серед пулу викликів, з якими стикаються територіальні громади України в умовах війни та які було проаналізовано фахівцями Луганської філії в попередніх наукових статтях та доповідях [7; 10], можна виділити наступні: відсутність єдиного підходу до розбудови територій України у воєнний та повоєнний час, сліпе запозичення європейського досвіду, а також необхідність забезпечення функціональної стійкості органів місцевого самоврядування, забезпечення соціально-економічних умов, сприятливих для повернення мешканців громад Луганщини та Донеччини на тлі недосконалого інформаційно-аналітичного та статистичного підґрунтя для оцінювання результатів розбудови територіальних громад у воєнний та повоєнний час.

Кожен з перерахованих викликів займає важливе місце у дослідженні питань функціонування територіальних громад в умовах війни та повоєнного відновлення , оскільки впливає на всі сфери їх життєдіяльності. Соціально-економічний розріз вказаних питань потребує особливої уваги як драйвер відновлення постраждалих територій та запорука їх подальшого розвитку у воєнний та повоєнний час . Вказані виклики є актуальними для всіх територіальних громад України, однак особливу роль у даному дослідженні відведено громадам Луганської та Донецької областей , що є найбільш постраждалими від російської воєнної агресії та потребують посиленої уваги з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, представників наукового й експертного середовища в частині їх розбудови. Тому в рамках вказаних викликів запропоновано рекомендації для підвищення соціально-економічної результативності функціонування територіальних громад вказаних регіонів у воєнний та повоєнний час.

З метою пом'якшення виклику щодо відсутності єдиного підходу до розбудови територій України у воєнний та повоєнний час, а також сліпого запозичення європейського досвіду рекомендується наступне:

1. Формувати безпековий фундамент для функціонування громад в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів.

Європейський досвід розбудови економічно слабких територій та/або територій, постраждалих від збройних конфліктів, обумовлює необхідність погляду з боку органів державної влади та місцевого самоврядування на питання розбудови територій в умовах війни з системної точки зору . Оскільки дана робота присвячена розробці рекомендацій для рівня територіальних громад, то нормативно-правовим і загальнодержавним аспектам забезпечення вказаної пропозиції пропонується приділити увагу у наступних роботах .

Громадам, особливо Луганської та Донецької областей як найбільш постраждалим територіям, доцільно приділяти першочергову увагу питанням безпеки, оскільки у протилежному випадку будь-які рекомендації щодо підвищення соціально-економічної результативності/ефективності їх функціонування в умовах війни не матимуть сенсу. Результати дослідження європейського досвіду розбудови територій після збройного конфлікту доводять неефективність зациклення місцевих органів влади лише на фізичній реконструкції пошкоджених об'єктів інфраструктури, а також на впровадженні будь-яких механізмів підтримки без підготовленого для цього фундаменту. Мається на увазі необхідність розмінування та очищення сільськогосподарських земель, забруднених вибухонебезпечними предметами на території деокупованих територіальних громад в умовах війни та після її закінчення. Для цього варто громадам приділяти увагу залученню вітчизняних та іноземних приватних операторів на проведення вказаних робіт, а також обстеженням водних, лісових та інших природних об'єктів, пошкоджених/зруйнованих внаслідок збройної агресії, для визначення економічної доцільності їх подальшого використання .

Також з метою реалізації вказаної рекомендації громадам Луганщини та Донеччини вже в умовах війни варто займатися питаннями підвищення їх спроможності в контексті попередження, реагування та ліквідації негативних наслідків воєнних дій , де важливими заходами є наступні: збільшення об'єктів захисних споруд цивільного захисту, відновлення (розробка нової сучасної) системи оповіщення, створення фонду матеріальних запасів у місцевому матеріальному резерві для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (паливно-мастильні, будівельні матеріали, продовольча продукція довготривалого зберігання , матеріали для проведення аварійних і рятувальних робіт, лікувальних засобів тощо).

2. Відмовитися від сліпої екстраполяції європейського досвіду щодо розбудови постраждалих від збройного конфлікту територій.

Дослідження європейського досвіду з питань відновлення територій після збройного конфлікту постає важливим етапом на шляху формування власного бачення органами державної влади та місцевого самоврядування України щодо вирішення даного завдання. Однак, подібні результати можуть слугувати лише орієнтиром, а не прямою вказівкою діяти саме так, як це робили наші закордонні партнери. Навіть за наявності однакових стартових умов у двох країнах, подібний алгоритм дій призведе до різних результатів, що залежить від багатьох чинників: часу, коли стався збройний конфлікт, його масштабу, варіативності геополітичних, економічних, соціальних та інших характеристик країни, менталітету її громадянського суспільства тощо. Сліпе наслідування успішного закордонного досвіду без врахування внутрішніх особливостей не лише регіонального характеру, але й на рівні кожної територіальної громади Луганщини та Донеччини в українських реаліях може призвести, навпаки, до загострення існуючої ситуації. Так, наприклад, мешканці даних територій точно не поспішатимуть повертатися на деокуповані території без гарантій безпеки та умов внутрішньої стабілізації функціонування громад.

У даному контексті доцільно здійснити ґрунтовний аналіз ендогенних та екзогенних чинників, що впливають на функціонування тієї чи іншої громади та розробити план її відновлення та розвитку (який наразі є альтернативою для стратегій розвитку тих громад, що відносяться до територій відновлення), а також актуалізувати інші планувальні документи, зробивши їх не декларативними, а реальними з огляду на умови, що склалися.

3. Створювати умови для залучення фінансової та технічної міжнародної допомоги.

Питання залучення міжнародної допомоги на рівні територіальних громад Луганщини й Донеччини постають вкрай необхідними в умовах війни та повоєнного відновлення , оскільки державний сектор далеко не завжди є спроможним надати необхідні обсяги такої допомоги . Зрозумілим є той факт, що для початку роботи громад над залученням міжнародної допомоги, необхідно створити умови для цього. Мова йде про розробку промоційних матеріалів про громаду, підтримку інвестиційних подій, що відбуваються в країні та інші дії на шляху до формування міцного фундаменту для залучення коштів та підвищення інституційної спроможності громади. Крім того, сьогодні неможливо просто чекати на міжнародну ініціативу в питаннях відбудови пошкоджених інфраструктурних об'єктів або забезпечення фінансової спроможності громад східних регіонів України.

Безперечно, такі процеси відбуваються, однак цього замало саме для громад Луганської та Донецької областей, оскільки без внутрішньої волі представників органів місцевого самоврядування можна розтягнути процеси відновлення на десятиріччя. Воєнні дії на території України ще тривають, деякі територіальні громади чекають на своє повернення до складу української території, однак органи їх управління успішно перемістилися до регіонів, підконтрольних Україні та продовжують свою роботу. Крім того, території відновлення Донецької області вже сьогодні потребують дій щодо підвищення соціально-економічної результативності їх функціонування в умовах війни. Для реалізації вказаної рекомендації важливим для громад є пошук донорських організацій , налагодження взаємодії з міжнародними фондами , у рамках якої доцільно самостійно листуватися з ними та у подальшому сформувати перелік донорських організацій для кожної окремої громади . Крім того, необхідно моніторити інформаційні повідомлення, які з'являються у загальному доступі з метою сприяння залученню та ефективному використанню міжнародної підтримки тих чи інших проєктів громади.

Вбачається, що у даному контексті однією з найбільших цільових груп територіальної громади, що потребує підтримки з боку міжнародних партнерів, є підприємці, а надто - представники малого та середнього бізнесу, діяльність яких є основою для забезпечення соціально-економічної результативності функціонування громади . Тому пошук міжнародних джерел підтримки існуючих суб'єктів господарювання та їх інформування про існуючі механізми такої підтримки грають важливу роль для розвитку малого і середнього підприємництва як драйвера відновлення територіальних громад, як у період війни, так і в часи повоєнного відновлення.

Для забезпечення функціональної стійкості органів місцевого самоврядування в умовах війни пропонуються наступні заходи та дії:

1. Забезпечувати прозорість виконання видаткової частини бюджету територіальної громади в умовах війни та повоєнного відновлення.

Одними з найбільших викликів в умовах війни для органів місцевого самоврядування стали низький рівень надходжень до бюджетів у зв'язку з активними бойовими діями та тимчасовою окупацією території Луганської та Донецької областей, що спричинило низький рівень бюджетних надходжень, зокрема внаслідок блокування діяльності суб'єктів господарювання. Представники влади територіальних громад змушені приймати рішення в умовах невизначеності , ранжуючи видаткові статті за їх пріоритетністю в умовах війни , та не завжди висвітлюючи при цьому обґрунтування на користь тієї чи іншої витрати. Після деокупації територій важливо працювати над збільшенням обсягу міжбюджетних трансфертів , спонсорських внесків та інших видів допомоги до міських, сільських та селищних бюджетів з метою виконання повноважень органами місцевого самоврядування, а також для реалізації соціально-економічних проектів, які пришвидшать розбудову територіальних громад східних регіонів України. У даному контексті доцільно також приділити увагу роботі, спрямованій на збільшення обсягу коштів для формування резерву у разі настання надзвичайних ситуацій воєнного характеру та забезпечити прозорість бюджетування територіальних громад Луганщини й Донеччини через офіційні веб-сайти , а також спеціалізовані цифрові платформи (наприклад, Дія. Цифрова громада та DREAM).

2. Налагоджувати (посилювати) комунікацію між органами місцевого самоврядування та ключовими стейкхолдерами розбудови територій.

Безсумнівно, в умовах війни важливо приймати управлінські рішення чітко, швидко, але разом з тим, виважено. Для реалізації даного завдання представникам влади територіальних громад Луганщини й Донеччини необхідно спрямувати свої зусилля на забезпечення політики відкритості по відношенню до ключових стейкхолдерів (представників комунальних підприємств, бізнесу, громадянського суспільства тощо). Створення ефективних механізмів комунікації влади з мешканцями громади сприятиме забезпеченню прозорості прийняття управлінських рішень, зокрема через:

- відновлення роботи закладів та структурних підрозділів міських, сільських та селищних територіальних громад, комунальних підприємств, передбачення видатків на їх утримання, забезпечення їх функціонування після повернення тимчасово окупованих територій Луганщини й Донеччини до українського правового простору;

- створення умов для ефективної роботи існуючих суб'єктів господарювання й громадських організацій;

- залучення населення громади до суспільного життя , в тому числі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційного забезпечення ;

- співпрацю з організаціями соціального спрямування інших регіонів України для забезпечення надання послуг мешканцям тимчасово окупованих громад Луганщини й Донеччини, що перемістилися всередині країни ;

- обстеження будівель ЦНАП після закінчення активних бойових дій, їх відновлення (за можливості) та забезпечення доступності надання адміністративних та соціальних послуг на території громади;

- ведення обліку внутрішньо переміщених осіб , задоволення їх базових соціальних потреб ;

- активізацію співпраці органів місцевого самоврядування Луганщини й Донеччини з представниками бізнес-середовища, волонтерами, громадськими організаціями, благодійними фондами (вітчизняними й міжнародними) для надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, учасникам бойових дій та іншим соціально вразливим верствам населення .

Також не варто недооцінювати роботу з внутрішньо переміщеними особами, оскільки формування довірливих відносин з ними та допомога з адаптацією на нових територіях тим людям, які вирішили залишитися, сприятимуть підвищенню соціально-економічної результативності функціонування громад вказаних регіонів у воєнний та повоєнний час. У рамках вказаного доцільно запропонувати наступні заходи:

- організація та проведення ділових зустрічей, тренінгів, семінарів та інших заходів спільно з центром зайнятості та місцевими підприємствами для збереження трудового потенціалу територіальної громади, заохочення працевлаштування безробітних осіб (особливо внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій) з метою розвитку ринку праці на території громади;

- консультаційна підтримка мешканців громади, в тому числі ВПО, щодо активізації, підтримки та розширення підприємницької ініціативи;

- моніторинг стану місцевого ринку праці, виявлення використання найманої робочої сили без офіційного оформлення трудових відносин ;

- забезпечення можливості підготовки та перекваліфікації мешканців громади з урахуванням потреб економіки і ринку праці .

3. Шукати напрями підвищення рівня наповнення бюджетів територій відновлення в умовах війни.

За підсумками оцінювання економічних результатів розбудови територій відновлення на прикладі Донецької та Харківської областей [10], науковці Луганської філії ідентифікували незадовільний рівень наповнення місцевих бюджетів як одну з основних перепон територіальних громад на шляху до їх розбудови, що є зрозумілим в умовах війни, однак потребує коригування. Крім покриття витрат у розрізі захищених статей бюджету території відновлення східних регіонів України потребують проведення постійної роботи для його наповнення . Важливим заходом у даному контексті може стати розробка економічного профілю громад з метою покращення їх інвестиційної привабливості, яка в умовах війни набула значних змін. Як вже зазначалося, важливе значення для оперативного відновлення та розвитку територій стане пошук шляхів співпраці громад Луганщини й Донеччини з міжнародними фінансовими організаціями, а також підтримка місцевого бізнес- середовища. Не останнім пунктом для подолання існуючих ризиків стане підготовка інвестиційних проєктів та участь у грантових програмах міжнародного й національного рівня для пришвидшення розбудови постраждалих територій.

Для збільшення обсягів наповнення місцевих бюджетів важливу роль грає створення сприятливого середовища для функціонування малого та середнього бізнесу. Розширення послуг для представників МСБ у ЦНАПах, започаткування «гарячої телефонної лінії» або спеціальної веб- сторінки для бізнесу, де висвітлюватиметься актуальна інформація та шляхи допомоги , розробка програм їх підтримки, сприяння збільшенню кількості самозайнятого населення в громаді через навчальні програми, тренінги, семінари - це не вичерпний перелік заходів, на яких територіям відновлення Луганської та Донецької областей варто акцентувати увагу задля підвищення соціально - економічної результативності їх розбудови як в умовах війни, так і після її завершення.

Важливою формою підтримки бізнесу територій відновлення є встановлення місцевих податків і зборів, а також додаткових пільг для місцевих виробників відповідно до положень Податкового кодексу України. Це, наприклад, може стосуватися сільськогосподарського сектору , який вже в умовах війни потребує надання безпечних земельних ділянок для вирощування продукції з урахуванням місцевих пільг, що сприятиме підтримці місцевого товаровиробника, а також заохочуватиме бюджетні надходження . Реалізація вказаних заходів також сприятиме зменшенню соціальної напруги на території громад, підвищенню рівня зайнятості населення , отриманню позитивних соціально-економічних результатів та пришвидшенню розбудови територій .

4. Посилити увагу в частині формування сприятливих для інвестиційної діяльності умов (зокрема, інформаційного характеру).

Безперечно, стартові умови розбудови територіальних громад Луганської та Донецької областей сильно відрізняються від умов для інших територій України. Східні регіони потерпають від російської агресії ще з 2014 року, що неминуче відобразилося на кожній сфері їх життєдіяльності, а їх прикордонне розташування та тимчасова окупація посилюють ризики для формування єдиної української ідентичності. Тому саме територіальним громадам у межах вказаних регіонів вкрай важливо постійно працювати над формуванням сприятливих для інвестиційної діяльності умов, де інформаційний фактор відіграє значну роль та розкривається через створення позитивного іміджу для інвесторів громади. У даному контексті доцільною стає розробка (актуалізація) інвестиційних паспортів територіальних громад, створення інтерактивних платформ (сторінок на офіційних вебсайтах або окремих цифрових карт) для відображення ключової інформації за проєктами соціально - економічного розвитку громад для внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

Враховуючи особливості функціонування територіальних громад Луганщини й Донеччини в умовах війни, органам місцевого самоврядування важливо приділяти увагу забезпеченню доступу ключових стейкхолдерів до неупереджених джерел інформації з метою формування уявлення про реальну картину подій, що відбуваються в громаді. Визначальну роль у даному процесі варто відвести висвітленню інформації у широкому загалі щодо захисту населення в умовах внутрішніх і зовнішніх ризиків (щодо способів попередження, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, поводження з вибухонебезпечними предметами для підвищення обізнаності населення, забезпечення доступу до інформації про кількість та розташування укриттів, пунктів обігріву тощо). Другим важливим пунктом забезпечення неупередженого інформаційного контенту для учасників бойових дій, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, громадян, які перемістилися з тимчасово окупованих територій щодо їх прав, обов'язків та соціальних гарантій, а також виявлення та задоволення базових потреб ВПО, які знаходяться на території громади з метою їх підтримки.

Реалізації даного кроку сприятиме грамотний інформаційний супровід офіційного веб-сайту територіальної громади разом із залученням ЗМІ для висвітлення заходів, зокрема й тих, що сприятимуть підвищенню соціально-економічної результативності розбудови громад (після деокупації та закінчення активних бойових дій), наприклад у контексті:

- розвитку підприємницького середовища (інформаційна підтримка функціонування суб'єктів господарювання на території громади в контексті існуючих механізмів фінансово-кредитної допомоги, можливостей участі в заходах міжнародного, національного й регіонального рівня, допомоги консультаційного характеру щодо особливостей законодавства під час дії воєнного стану та післявоєнного періоду);

- розвитку ринку внутрішньої торгівлі (зокрема, організація та постійне інформування про проведення продовольчих і непродовольчих ярмарків для забезпечення першочергових потреб населення, інформаційний супровід розгляду скарг і звернень, щодо захисту прав споживачів та ін.);

- розвитку освіти та медицини (можливими напрямами можуть бути наступні: визначення першочергових потреб закладів освіти й медицини для організації безпеки, функціонування та харчування в умовах воєнного стану, варіанти підвищення кваліфікації працівників освітньої та медичної сфери, висвітлення відповідної інформації для громадськості , інформаційно-просвітницька робота для молоді й дітей щодо оздоровлення (в тому числі психологічного) для адаптації після закінчення бойових дій тощо)).

Інформаційне висвітлення подій і можливостей на території громади може охоплювати всі сфери її життєдіяльності, так як має важливе значення для її успішної розбудови в умовах війни та повоєнного відновлення, а також працюватиме на користь позитивного іміджу громади та сприятиме реалізації кроків на шляху до отримання позитивних зрушень громади соціального-економічного характеру.

У рамках виклику, пов'язаного із забезпеченням соціально-економічних умов, сприятливих для повернення мешканців громад Луганщини та Донеччини рекомендуються, зокрема, такі дії:

1. Створювати умови для зростання чисельності постійного населення територій відновлення.

Найбільші територіальні громади закономірно притягують до себе більшу кількість населення через активні бойові дії в сусідніх громадах, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб, завдяки чому соціально-економічні результати їх розбудови є доволі позитивними. Перш за все це пов'язано з тим, що громади, які є обласними центрами, розташовано далі від прикордонної смуги, що дозволяє їм почуватися у відносній безпеці. Також важливою причиною збільшення внутрішніх міграційних потоків є катастрофічні руйнування об'єктів критичної та соціальної інфраструктури на територіях громад, що унеможливлює повернення населення. Після деокупації таких територій та/або закінчення активних бойових дій на Луганщині й Донеччині важливо розбудовувати транспортну й дорожню (в т.ч. мости) інфраструктуру для відновлення сполучення між українськими адміністративно-територіальними одиницями в межах регіону , а також доріг місцевого значення для забезпечення безпечного пішохідного та велосипедного руху , забезпечити доступ мешканців до громадського транспорту з урахуванням пільгових категорій громадян .

З іншої сторони, доцільно визначити також напрями й шляхи відновлення енергетичної, водної, електронно-комунікаційної безпеки (доступ до мобільного та Інтернет-зв'язку), об'єктів житлово- комунального господарства, забезпечивши громадян відповідними послугами . Подальші заходи мають реалізовуватися у соціальній площині, що включає в себе відновлення об'єктів соціальної інфраструктури (починаючи з інвентаризації , створення й ведення реєстру пошкоджених і зруйнованих об'єктів, зокрема адміністративних будівель, закладів дошкільної й шкільної освіти, охорони здоров'я), об'єктів житлового фонду (в тому числі здійснюючи підтримку мешканців громади щодо документального оформлення зруйнованого або пошкодженого майна та відповідної компенсації).

2. Реалізовувати заходи, спрямовані на підвищення якості життя населення територій відновлення Луганської й Донецької областей.

Для територіальних громад сходу України, які є підконтрольними українській владі, а також для деокупованих територій в умовах війни та повоєнного відновлення наріжним каменем має стати постійна робота над реалізацією заходів, спрямованих на підвищення якості життя населення як драйвера позитивних соціально-економічних результатів та пришвидшення їх розбудови . Люди є основою кожної територіальної громади, від повернення яких залежить відновлення й подальший добробут Луганщини й Донеччини.

Якщо взяти освітній напрям, то доцільно зосередити сили на підвищенні якості та доступності всіх ланок освіти, включаючи проведення навчальних заходів з цивільного захисту для керівників установ, підприємств , організацій, можливості підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, визначення потреб та обладнання захисних споруд у закладах дошкільної , базової середньої та позашкільної освіти, організацію підвезень до закладів освіти осіб із сільської місцевості, а також маломобільного населення , забезпечення харчування в закладах освіти тощо. Для дітей з особливими потребами варто передбачити психологічну підтримку для адаптації та відновлення в умовах воєнного стану, інклюзивне навчання.

У напрямі «охорона здоров'я» заходи можуть включати, наприклад, виплати пільгових пенсій медичним працівникам, можливості підвищення кваліфікації медичного персоналу громади, впровадження електронного документообігу в закладах охорони здоров'я (зокрема, спеціальних медичних систем), відшкодування оренди приміщень для релокованих закладів охорони здоров'я, пільгове медичне обслуговування для військовослужбовців-мешканців громади, забезпечення їх санаторно-курортними путівками , безоплатне поховання учасників бойових дій та ін. Перелік заходів повинен постійно переглядатися й доповнюватися тими позиціями, які сприятимуть поверненню мешканців до безпечних громад, а відтак - розвитку громадянського суспільства та пришвидшенню розбудови територій відновлення на теренах Луганської та Донецької областей .

Висновки

На основі наукових досліджень вчених Луганської філії ідентифіковано ключові виклики, з якими стикаються адміністративно-територіальні одиниці локального рівня управління у процесі розбудови в умовах воєнного часу (відсутність єдиного підходу до розбудови територій України у воєнний та повоєнний час, сліпе запозичення європейського досвіду; необхідність забезпечення функціональної стійкості органів місцевого самоврядування в умовах війни; забезпечення соціально- економічних умов, сприятливих для повернення мешканців громад Луганщини та Донеччини). Крім того, вказані виклики екстраполюють свій вплив на функціонування громад на тлі недосконалого інформаційно-аналітичного та статистичного підґрунтя для оцінювання результатів розбудови територіальних громад у воєнний та повоєнний час, що ускладнює уявлення про темпи розбудови постраждалих територій та не сприяє плануванню подальших дій у соціально-економічному вимірі в умовах війни та повоєнного відновлення.

Зазначено, що ідентифіковані у роботі виклики воєнного часу є актуальними для всіх територіальних громад України, однак наголошено на необхідності поглибленого дослідження процесу розбудови громад Луганської та Донецької областей як найбільш постраждалих від російської воєнної агресії, що потребують посиленої уваги науковців у частині розроблення рекомендацій для підвищення соціально-економічної результативності їх функціонування у воєнний та повоєнний час. Так, у рамках виклику щодо відсутності єдиного підходу до розбудови територій України у воєнний та повоєнний час запропоновано приділити посилену увагу формуванню безпекового фундаменту для функціонування громад в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів, відмовитися від сліпої екстраполяції європейського досвіду щодо розбудови постраждалих від збройного конфлікту територій, а також працювати над створенням умов для залучення фінансової та технічної міжнародної допомоги.

З метою забезпечення функціональної стійкості органів місцевого самоврядування рекомендується забезпечувати прозорість виконання видаткової частини бюджету територіальної громади в умовах війни та повоєнного відновлення, налагоджувати (посилювати) комунікацію між органами місцевого самоврядування та ключовими стейкхолдерами розбудови територій, шукати напрями підвищення рівня наповнення бюджетів територій відновлення в умовах війни, а також посилити увагу в частині формування сприятливих для інвестиційної діяльності умов (зокрема, інформаційного характеру). Для забезпечення соціально-економічних умов, сприятливих для повернення мешканців громад Луганщини та Донеччини рекомендовано створювати умови для зростання чисельності постійного населення територій відновлення , а також реалізовувати заходи, спрямовані на підвищення якості життя населення громад зазначених областей .

Список використаних джерел

1. Butsic, V., Baumann, M., Shortland, A., Walker, S., & Kuemmerle, T. (2015). Conservation and conflict in the Democratic Republic of Congo: The impacts of warfare, mining, and protected areas on deforestation. Biological Conservation, 191, 266-273. DOI: 10.1016/j.biocon.2015.06.037.

2. Garzon, F. A. M., & Valanszki, I. (2020). Environmental Armed Conflict Assessment Using Satellite Imagery. Journal of Environmental Geography, 13(3-4), 1-14. DOI: 10.2478/jengeo- 2020-0007.

3. Mitoulis, S.-A., Argyroudis, S., Panteli, M., Fuggini, C., Valkaniotis, S., et al. (2023). Conflict-resilience framework for critical infrastructure peacebuilding. Sustainable Cities and Society, 91, 104405. DOI: 10.1016/j.scs.2023.104405.

4. Геєць В.М. Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ: Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року. Вісник Національної академії наук України. 2022. №5. С. 30-38. DOI: 10.15407/visn2022.05.030.

5. Лібанова Е.М. Щодо повоєнного відродження України. Вісник Національної академії наук України. 2023. № 2. С. 55--61. DOI: 10.15407/visn2023.02.055.

6. Виклики та пріоритети управління активами територіальних громад в умовах війни: науково-аналітична доповідь / наук. ред. І. З. Сторонянська; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2022. 79 с. URL: http://ird.gov.ua/irdp/p20220034.pdf (дата звернення 28.02.2024).

7. Заблодська І.В., Рогозян Ю.С. Економіко-правовий аспект оцінювання

результативності й ефективності розбудови функціональних типів територій України. Економіка України. 2023. № 1 (734). С. 44-60. DOI: 10.15407/economyukr.2023.01.044.

8. Повоєнне відродження України. Візія відділення економіки Національної академії наук України. Національна академія наук України : веб-сайт. 2022. URL: https://files.nas.gov.Ua/PublicMessages/Documents/0/2022/

12/%D0%92%D 1 %96%D0%B7%D 1 %96%D 1 %8F%20-%202022. 12.05 .pdf (дата звернення 01.03.2024)

9. Стратегія повоєнного відновлення України : експертна дискусія. Національний інститут стратегічних досліджень, 2022. URL: https://niss.gov.ua/news/novyny-nisd/ekspertna- dyskusiya-stratehiya-povoyennoho-vidnovlennya-ukrayiny (дата звернення: 11.03.2024).

10. Заблодська І.В., Рогозян Ю.С., Ахромкін А.О. Методичний аспект оцінювання економічних та соціальних результатів розбудови територій відновлення (на прикладі територіальних громад Харківського регіону). Modern! aspekty vedy: XL. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2024. Str. 667-685. DOI: 10.52058/39

Размещено на Allbest.ru