Дуальна освіта як чинник формування конкурентоспроможності людського капіталу на ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дуальна освіта як чинник формування конкурентоспроможності людського капіталу на ринку праці

Н. В. Міщук,

к. е. н., доцент, доцент кафедри інформаційних систем у менеджменті, Львівський національний університет імені Івана Франка

Н. І. Козьмук,

к. е. н., доцент, доцент кафедри соціального забезпечення та управління персоналом, Львівський національний університет імені Івана Франка

У період воєнних дій та часи повоєнного відновлення, найціннішим ресурсом держави залишається людський капітал. Аналіз наукових джерел довів, що поява категорії «людський капітал» стала певною відповіддю на виклики часу, які вимагають об'єктивних рішень, інновацій та прискорення економічного розвитку за умов вичерпаності фінансових та кадрових ресурсів розвитку, зміни технологічних укладів, підходів до формування стратегій функціонування. При цьому, на сучасному етапі розвитку економіки знань, одним з найефективніших чинників формування конкурентоспроможності людського капіталу на ринку праці, виступає якісна освіта, а одним із напрямів підвищення якості освіти є запровадження освітніх програм за дуальною формою здобуття освіти. Таким чином, завданням закладів освіти є не лише вирішення питань інтеграції науки та освіти, а також співпраця з бізнес - середовищем та конкретними господарюючими суб'єктами, що стануть не лише основою практичного навчання, але й місцем роботи майбутніх фахівців. Тому актуальним завданням організації сучасного освітнього процесу в Україні є впровадження практико-орієнтованих форм здобуття освіти, зокрема, дуального навчання.

У статті проаналізовано підходи до трактування сутності понять «людський капітал», «конкуренція на ринку праці», визначено основні аспекти формування конкурентоспроможності людського капіталу. Охарактеризовано дуальну форму здобуття освіти, як сучасний інструмент підвищення якості освіти в Україні та чинник формування конкурентних переваг людського капіталу. А також, акцентується увага на конкурентоспроможності на ринку праці, як здатність перемагати в економічному суперництві, розвивати людський капітал та його конкурентні переваги. При цьому, зазначено, що саме дуальна форма здобуття освіти є запорукою інноваційного розвитку та відновлення економіки України, оскільки такий тип освіти проявляє значний потенціал для підвищення конкурентоспроможності працівників, поєднуючи теоретичні знання з практичним досвідом, що робить випускників більш пристосованими до вимог сучасного ринку праці.

Ключові слова: людський капітал, конкурентоспроможність, ринок праці, дуальна форма здобуття освіти, якість освіти, господарюючі суб'єкти, підприємництво. людський капітал конкурентоспроможність ринок

N. Mishchuk,

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Information Systems in Management, Lviv Ivan Franko National University N. Kozmuk,

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Social Security and Personnel Management, Lviv Ivan Franko National University

DUAL EDUCATION AS A FACTOR OF FORMING THE COMPETITIVENESS OF HUMAN CAPITAL IN THE LABOR MARKET

In the period of war and post-war reconstruction, human capital remains the most valuable resource of the state. The analysis of scientific sources proved that the appearance of the category "human capital" became a certain answer to the challenges of the time, which require objective solutions, innovations and acceleration of economic development under the conditions of exhaustion offinancial and personnel resources for development, changes in technological systems, approaches to the formation of operation strategies. At the same time, at the current stage of the development of the knowledge economy, one of the most effective factors in the formation of the competitiveness of human capital in the labor market is quality education, and one of the directions for improving the quality of education is the introduction of educational programs based on the dual form of education. Thus, the task of educational institutions is not only to solve issues of integration of science and education, but also to cooperate with the business environment and specific business entities, which will become not only the basis of practical training, but also the workplace of future specialists. Therefore, an urgent task of the organization of the modern educational process in Ukraine is the implementation of practice- oriented forms of education, in particular, dual education.

The article analyzes approaches to the interpretation of the essence of the concepts "human capital", "competition on the labor market", defines the main aspects of the formation of the competitiveness of human capital. The dual form of education is characterized as a modern tool for improving the quality of education in Ukraine and a factor in the formation of competitive advantages of human capital. Also, attention is focused on competitiveness in the labor market, as the ability to win in economic competition, develop human capital and its competitive advantages. At the same time, it is stated that it is the dual form of obtaining education that is the key to innovative development and recovery of the economy of Ukraine, since this type of education shows significant potential for increasing the competitiveness of employees, combining theoretical knowledge with practical experience, which makes graduates more adaptable to the requirements of the modern labor market.

Key words: human capital, competitiveness, labor market, dual form of education, quality of education, business entities, entrepreneurship.

Постановка проблеми

В сучасних умовах розвитку економіки знань неабиякої важливості набувають проблеми формування креативних, конкурентоздатних та сучасних фахівців. Головним завданням закладів освіти є не лише вирішення питань інтеграції науки та освіти, а також співпраця з бізнес-середовищем та конкретними господарюючими суб'єктами, що стануть не лише основою практичного навчання, але й місцем роботи майбутніх фахівців. Тому актуальним завданням організації сучасного освітнього процесу в Україні є впровадження практико-орієнтованих форм здобуття освіти, зокрема, дуального навчання. Запровадження системи дуальної підготовки фахівців відкриває нові можливості для забезпечення ефективності освіти та підвищення конкурентоспроможності людського капіталу на ринку праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемні питання оцінки, розвитку і використання людського капіталу сьогодні є предметом дослідження багатьох учених-економістів. Висвітленню даної тематики присвячено праці зарубіжних дослідників: Г. Бекера, Е. Денісона, П. Друкера, Р. Мінцера, Т. Шульца та ін. Українські вчені також з різних аспектів вивчають цю проблематику, зокрема В. Антонюк, О. Грішнова, Л. Ємельяненко, А. Колот, І. Кравченко, Т. Костишина, Г. Назарова, Л. Лісогор, О. Левченко, В.Приймак, М. Романюк, В. Савченко, Л. Семів, М. Семикіна, Д.Терещенко, Л. Шаульська, Л. Шевчук, Л. Червінська та ін. Результати вивчення питань дуальної освіти знаходимо в роботах таких сучасних українських дослідників, як: І. Андрейців [1], О. Бегма [2], Марценюк Л.В. і Груздєв О.В. [3]. Слушно зазначають Миценко Д.В. і Ставицький О.В. [4], що концепція дуальної освіти ґрунтується на підсиленні прикладної спрямованості освітнього процесу за допомогою синтезу процесу здобуття теоретичних знань та виробництва. Дуальність як методологічну характеристику професійної освіти трактує І.Савченко [5]. При цьому, ґрунтовних досліджень, які відображають вплив дуальної форми здобуття освіти на формування додаткових фахових компетентностей та конкурентних переваг людського капіталу на ринку праці, відсутні, і тому цей напрям потребує суттєвого розвитку та набуває актуальності .

Формулювання цілей статті

Мета дослідження полягає в аналізі впливу дуальної форми здобуття освіти на формування конкурентоспроможності людського капіталу на ринку праці .

Виклад основного матеріалу

В економічній науці існують різноманітні погляди щодо значення людського капіталу для розвитку компанії та суспільства загалом.

На відміну від раніше широковживаного поняття робочої сили, сучасна теорія людського капіталу, яка сформувалась в працях Геррі Беккера (1930 р.), розглядає людину як сенс, мету та засіб конкурентоспроможного розвитку, що повинен зайняти чільне положення в дійсній виробничій функції, а витрати на його розвиток повинні вважатись інвестиціями у виробництво, а не соціальними витратами визначив людський капітал. Тобто, людський капітал визначається як сукупність вроджених здібностей та набутих знань, навичок і мотивацій, доцільне використання яких сприяє збільшенню доходу (на рівні індивіда, підприємства чи суспільства) [6, С.95].

Сучасні дослідження доводять, що стійкість розвитку економіки України залежить від якісного зростання трьох складових сукупного капіталу - фізичного капіталу (зароблені активи), природного капіталу та людського капіталу, які разом формують основу конкурентоспроможного розвитку економіки країни загалом. За даними Всесвітнього банку, на основі дослідження факторів економічного зростання у 192 країнах встановлено, що лише на 16% воно зумовлене фізичним (заробленим) капіталом, на 20% - природним і, в першу чергу (на 64%) - людським капіталом. Разом з тим у країнах з високим рівнем доходу частка людського капіталу у національному багатстві сягає 70-80%, а у країнах пострадянського простору традиційно головним вважається фізичний капітал. Саме тому Україна в міжнародних рейтингах економічного розвитку займає досить низьке місце, незважаючи на формально високий рівень освіти та досить великий потенціал природних ресурсів [2]. Якщо говорити про внутрішній ринок праці України, то, як за час війни, так і до її початку, неабиякого значення набувають проблеми збереження людського капіталу та підвищення його конкурентоспроможності.

Конкуренція, як економічна категорія, була вперше понятійно сформована А. Смітом, який порівнював її з «невидимою рукою», що керує світом у ринкових умовах. В сучасних умовах інтелектуалізації суспільства погляди на сутність конкуренції стали більш різноманітними: одні автори визначають її як об'єктивний економічний закон, інші - як засіб встановлення ринкової рівноваги, треті - як спосіб цінового регулювання тощо.

Деякі науковці [7] категорію «конкуренція на ринку праці» пропонують розглядати як системну тріаду (рис. 1).

Рис. 1. Сутність поняття «конкуренція на ринку праці»

Джерело: складено на основі [7]

Погоджуємось з думкою про те, що у контексті сфери праці, конкурентоспроможність відрізняється від конкурентоспроможності товарів чи послуг у бізнесі та визначається як здатність працівника витримати конкуренцію зі сторони інших кандидатів на його поточне місце або здатність претендувати на інше, можливо, більш престижне робоче місце [ 8, С. 14].

Безумовно, конкуренція передбачає особливі форми змагання не тільки між працівниками, особами, які шукають роботу, а й між підприємцями, роботодавцями, які пропонують робочі місця і здійснюють відбір на ринку тих кандидатів, які найбільше відповідають їхнім вимогам щодо професії, досвіду, рівня кваліфікації, мобільності, здатності до перенавчання тощо. Роботодавці в умовах дефіциту певних професій на ринку праці здійснюють часто «полювання» на працівників з конкурентними перевагами людського капіталу в знаннях та вміннях, пропонуючи більш високу оплату праці, привабливий набір соціальних пакетів. У свою чергу, носії людського капіталу (працівники) певним чином змагаються зі своїми колегами за утримання за собою такого місця роботи (посади), яке дозволяє на вигідних умовах використати свій людський капітал, на цій основі одержати як економічні, так і соціальні гарантії гідного існування, більш ефективно використати компоненти людського капіталу для отримання більшого доходу, більшої пенсії в майбутньому. Перемогу в таких змаганнях на ринку праці отримують, як правило, ті особи (або працівники), які мають найбільш прийнятні за вимогами ринкового попиту характеристики якості людського капіталу та прийнятні власні індивідуальні вимоги до робочих місць. Окреслене дає змогу говорити про різну конкурентоспроможність на ринку праці як різну здатність перемагати в економічному суперництві, розвивати людський капітал та його конкурентні переваги.

Конкурентоспроможність людського капіталу є ключовим аспектом успішної діяльності будь-якої організації чи економіки країни в цілому (табл.1). Це відображає здатність людей до ефективної праці, навчання, творчості та адаптації до змін. При цьому, розвиток людського капіталу можемо охарактеризувати, як процес створення і розвитку продуктивних здібностей людини шляхом інвестування у конкретні процеси її життєдіяльності, в тому числі, отримання відповідних компетентностей під час здобуття освіти.

На нашу думку, якісна освіта сьогодні - це максимальний розвиток творчих можливостей людини, її здатність до самоосвіти та самонавчання як основної ціннісної установки в умовах безперервної освіти, яка передбачає поєднання можливостей та зусиль ЗВО, орієнтованих на підготовку конкурентоспроможних фахівців із підприємствами, які зацікавлені в залучення висококваліфікованих працівників.

Таблиця 1. Основні аспекти конкурентоспроможності людського