Стратегічний розвиток економіки України до 2030 р.: аналіз можливостей і потенційних загроз

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія управління

Стратегічний розвиток економіки України до 2030 р.: аналіз можливостей і потенційних загроз

Ю.Б. Курилюк, д.ю.н., професор

Анотація

У статті проаналізовано основні аспекти стратегічного розвитку економіки до 2030 р. Підкреслено, що національна економіка є динамічною, складною соціально-економічною системою, що самовдосконалюється, а економічний розвиток має незворотний характер, спрямований на якісні та кількісні зміни в національній економіці. Показано, що стратегії економічного розвитку мають вирішальне значення для реалізації програм відновлення, спрямованих на вирішення проблеми соціального переміщення та створення більш екологічної економіки. Сьогодні основні загрози, які виникають під час реалізації цієї стратегії, пов'язані з повномасштабним вторгненням Росії в Україну.

Ключові слова: економічна стратегія, тенденції реалізації, цілі сталого розвитку, євроінтеграційні процеси

Annotation

Strategic development of Ukraine's economy until 2030: analysis of opportunities and potential threats

Вступ

Метою стратегічного аналізу середовища безпеки є визначення процесів діяльності та взаємодії, явищ, факторів, умов, ситуацій, подій, результатів і тенденцій розвитку суб'єктів суспільних відносин, які впливають на рівень забезпечення безпеки. Країна, суспільство та навколишнє середовище в межах цього кластеру захищені від наявних і прогнозованих загроз. Зміни в середовищі безпеки відхиляються від сталого урівноваженого стану і пов'язані з цим ризики потребують подальшого аналізу.

Україна має значні стратегічні переваги завдяки своїм природним ресурсам, географічному положенню та якості людського капіталу, що загалом може стати основою для швидкого економічного зростання країни. Натомість багато бар'єрів заважають людям реалізувати свій потенціал. Україна має зміцнити свої позиції на світовій та регіональній арені, що сприятиме підвищенню рівня добробуту людей.

Обговорення сучасних наукових досліджень та публікацій вказує на значну увагу з боку науковців до аспектів реалізації стратегії економічного розвитку. Важливо відзначити, що дослідження Н. Зеліско [3], Л. Корольчук [4], О. Князевої [5], В. Худавердієва [10] дають додаткову інформацію для розгляду напрямів стратегічного розвитку.

Дослідження також висвітлює важливість стратегічного економічного розвитку. Ефективне застосування економічних стратегій, стимулювання наукових досліджень та комерціалізація інновацій стають ключовими елементами для досягнення сталого економічного розвитку.

Зокрема, аналіз наукових праць галузі економіки демонструє, що стратегічний економічний розвиток відіграє важливу роль в подальшому розвитку держави. Додатково розглядаються напрями реалізації стратегії, їх вплив на загальну динаміку економічного розвитку. З огляду на ці аспекти стає очевидним, що стратегічне планування є не просто елементом економічного росту, а й основоположним чинником, що формує майбутнє економіки. Такий підхід відкриває нові горизонти для досліджень та визначення оптимальних економічних стратегій розвитку.

Попри вагомі дослідження, є відчутна потреба у глибшому аналізі можливостей і потенційних загроз для реалізації всіх напрямів стратегії. Особливу увагу привертає відсутність однієї думки серед учених стосовно підходів до формування та реалізації цієї стратегії, що вказує на нагальність подальших досліджень у цій сфері.

Мета статті аналіз можливостей і потенційних загроз стратегічного економічного розвитку на період до 2030 р. У статті визначаються ключові передумови, що вплинули на затвердження стратегії. Особливу увагу зосереджено на аналізі напрямів стратегічного розвитку економіки.

Методи дослідження. Реалізація окресленої мети цієї статті потребувала застосування загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Так, застосовано метод контент-аналізу наявних публікацій за останні кілька років, опублікованих у засобах масової інформації, що зачіпають проблему стратегічного економічного розвитку, а також застосовано системний, структурно-функціональний та інші методи наукового пізнання. Базою дослідження також стали чинні нормативно-правові документи стратегічного спрямування, що визначають концептуальні засади економічного розвитку України.

Результати

Нинішнє безпекове середовище характеризується високим ступенем нестабільності та непередбачуваності. По-перше, війна, розв'язана російською федерацією, постійним членом Ради Безпеки ООН, але ядерною державою, проти України, яка відмовилася від ядерної зброї в обмін на міжнародні гарантії безпеки, випробовує на міцність та життєздатність наявні механізми забезпечення миру й безпеки, практичну ефективність міжнародних організацій і союзів, інтенсифікує пошук нових інструментів вирішення актуальних проблем правового, економічного та соціального розвитку держав [11].

Невизначеність ситуації суттєво ускладнює формування державами політики національної безпеки, вимагаючи диверсифікації заходів, посилення традиційних безпекових механізмів і заходів у сфері розбудови національної стійкості. У світлі вищезазначеного виникає необхідність пошуку нових теоретично обґрунтованих підходів до забезпечення національної безпеки, зокрема стратегічного аналізу та планування [3].

Сучасні кризові тенденції української економіки, що розвиваються під тиском внутрішніх і зовнішніх деструктивних чинників, які посилюються такими викликами, як глобалізація, загрози світовій економіці, зовнішня агресія та інші, вимагають модернізації наявної системи економічної безпеки. Ефективність нової моделі національної економічної безпеки залежить від того, наскільки вона відповідатиме викликам захисту від модифікованих традиційних загроз та нових специфічних загроз. Ефективність вирішення цих викликів полягає у точній і своєчасній ідентифікації цих загроз. Класифікацію наявних загроз національній економічній безпеці з урахуванням традиційних, відомих, нових і специфічних загроз може бути застосовано не лише для визначення причинно-наслідкових зв'язків, порядку виникнення та джерел, а й для оцінювання комплексу заходів протидії під час їх планування та реалізації. Все це забезпечує національну економічну безпеку, а отже, є новою та ефективною моделлю національної економічної безпеки. Тому важливо визначити основні фактори, які сприятливо впливають на формування національної економічної безпеки [9].

Функціонування та управління національною економікою ґрунтується на певних закономірностях і законах розвитку, які вивчаються представниками багатьох економічних шкіл. Так, сформовано різні течії та наукові школи, що уточнюють уявлення про сутність, механізми, фактори та динаміку процесу економічного зростання.

Економічний розвиток національної економіки як динамічної, складної соціально-економічної системи, що самовдосконалюється, є незворотним і спрямований на якісні та кількісні зміни в національній економіці. Водночас економічний розвиток є нелінійним процесом, сповненим суперечностей, що включає періоди зростання та спаду національної економіки. Сьогодні економічний розвиток аналізується як суспільне явище. Формування моделі економічного розвитку національної економіки, яка є основою національної стратегії економічного розвитку, має ґрунтуватися на вивченні економічних шкіл і підходів до еволюції та розвитку моделей економічного розвитку [10].

Світ стрімко змінюється й Україна повинна реагувати на ці зміни, відповідно. Зростання населення, масова внутрішня і зовнішня міграції, глобальна зміна клімату, стрімкий розвиток цифрової економіки та регіоналізація міжнародного виробництва створюють як виклики, так і можливості для України. Тому важливо мати узгоджене бачення стратегічного напряму економічної політики України, враховуючи глобальні тенденції та місцеві можливості України. Для досягнення цієї мети за ініціативи Президента та Прем'єр-міністра України розроблено таку Стратегію. стратегічний національний соціальний інноваційний економіка

Національна економічна стратегія на період до 2030 р. є базовою дорожньою картою для впровадження змін, яких давно потребує Україна та суспільство, щоб продовжити рух шляхом економічного зростання та інституційних перетворень в нашій країні. Під головуванням Прем'єр-міністра України її презентовано під час круглого столу Національна економічна стратегія 2030 «Інвестиційна привабливість, ринок капіталу та макроекономічна стабільність». У заході взяли участь представники Уряду та Офісу Президента України, представники бізнес-спільноти та 174 економічні експерти та аналітики. Під час круглого столу показано пріоритети Плану дій Уряду 2021-2023, тематичні пріоритети НЕС2030 та проекти пріоритетних законів з переліку 100 найважливіших законів України на 2021-2023 рр. За словами Д. Шмигаля, Стратегію розроблено урядовою робочою групою за участі низки відомих економістів та лідерів бізнесу. За його словами, вперше в історії України готується такий довгостроковий документ, який демонструє суспільству, куди Україна рухатиметься в наступному десятиріччі.

Національну економічну стратегію України на період до 2030 р. [6], яку розроблено ще до повномасштабного російського вторгнення і яка почала реалізовуватися на початку 2022 р., засновано на низці наявних донині взаємопов'язаних орієнтирах, принципах і цінностях, таких як верховенство права, євроінтеграційний напрям руху, економічна свобода, інституційна спроможність тощо.

Реалізація ж Стратегії відкриває також нові можливості. Зокрема, важливим є напрям «Інформаційно-комунікаційні технології», стратегічні цілі якого створити найкраще середовище в регіоні для виробництва технологічних продуктів і стартапів і просувати імідж України як найсильнішого ІТ-центру в Європі. Одна зі стратегічних цілей, «Цифрова економіка», полягає в реалізації людського капіталу та створенні нових можливостей для розвитку інноваційних і креативних цифрових індустрій та підприємств [4].

Людиноцентричну філософію Стратегії відображено в її місії, пов'язаній з Цілями сталого розвитку («ЦСР») [7] та метою створення можливостей для українців як громадян, підприємців та інвесторів. Прогрес на цьому шляху забезпечить прогрес України та підвищить довіру до неї. Важливо, що ця стратегія закладає основу для імплементації Керівних принципів ООН з питань бізнесу та прав людини в Україні [8].

Стратегією окреслено основні напрями модернізації стратегічних орієнтирів економічної політики України з урахуванням світових тенденцій та локальних можливостей України. Наприклад, напрям 3 Стратегії «Регуляторне середовище» передбачає прозоре та ефективне регулювання діяльності суб'єктів господарювання та ринкових відносин [2].

У випадку країн-членів ЄС та України (як країни-кандидата на вступ до ЄС) основною причиною, чому ці країни потребують не лише зростання власної економіки, а й сталого розвитку своїх соціально-економічних систем, є національна безпека.

На сьогодні основні загрози, які постають у процесі реалізації Стратегії, пов'язані з повномасштабним вторгненням.

Війна в Україні дестабілізувала економічну систему, спричинивши, серед іншого, дефіцит низки товарів, порушення правил обміну валют, погіршення інвестиційного клімату, значне скорочення доходів населення та втрату робочих місць, внутрішню та зовнішню масову міграцію, значний дефіцит бюджету через суттєве скорочення податкових надходжень і митних зборів, порушення логістичних ланцюгів у національній економіці та втрату ВВП, яка, як очікується, сягне 35-40% до кінця року через зростання інфляції та спекулятивне ціноутворення [1].

Висновки

Війна в Україні унеможливлює дотримання традиційних соціальних норм і традиційних політичних проектів, але її може бути використано для здійснення рішучих кроків для виведення країни на шлях досягнення цілей сталого розвитку. Стратегії економічного розвитку мають вирішальне значення для впровадження планів відновлення, спрямованих на вирішення проблем соціального переміщення та створення більш гнучкої й ефективнішої економіки.

Водночас Україні необхідно й надалі поступово наближати свою політику до стандартів ЄС. Політика розвитку України має враховувати національні інтереси, умови й можливості, проте насамперед зосереджуватися на нових перспективних економічних механізмах, які зараз запроваджує ЄС у рамках своєї Стратегії сталого розвитку та економічної моделі.

Україна має бути готовою до будь-яких подій і розробляти власну оборонну стратегію, яка базується на запуску інноваційних досліджень та подальшому трансфері технологій у цивільну економіку. Надалі планується проведення досліджень задля реалізації запропонованих напрямів розвитку країни.

Список використаних джерел

1. Буряк Є., Редько К., Чорновол А., Орленко О. Соціально-економічні аспекти сталого розвитку України в умовах війни (євроінтеграційні аспекти). Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2022. Вип. 34. С. 136-144.

2. Дубняк М., Грачова Ю. Правове регулювання цифрової економіки. Інформація і право. 2023. №1. Вип. 44. С. 79-87.

3. Зеліско Н. Стратегічний аналіз як інструмент визначення загроз економічній безпеці підприємств. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). Вінниця, 2022. С. 151-153.

4. Корольчук Л.В. ІТ-аутсорсинг як стратегічний напрям розвитку економіки України на її шляху до сталого розвитку. The actual problems of regional economy development. 2023. Вип 19. Т. 1. С. 87-96.

5. Князева О. Стратегічні вектори економічного розвитку країни у післявоєнний час. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2022. Вип. 3-4. С. 94-100.

6. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 року: постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №179.

7. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30.09.2019 №722/2019.

8. Санченко А. Роль і потенціал національної економічної стратегії на період до 2030 року для захисту прав людини у сфері господарювання. Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави: тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). Вінниця, 2022. С. 179-181.

9. Стендер С., Фротер О., Снітко Ю. Цифрова інтеграція та кіберзахист економіки України: правові аспекти та інноваційні стратегії. Академічні візії. 2023. Вип. 26.

10. Худавердієва В.А. Передумови розробки національної економічної стратегії розвитку до 2030 року. Нові виклики та актуальні проблеми розвитку світового господарства: матер. Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Харків, 28 лют. 2021 р.). Харків, 2021. С. 173-175.

11. Nikiforenko V., Kuryliuk Y. Current issues of peace and security taking into account aggressive policy of the russian federation. Przeglad Strategiczny. 2023. No. 16. P. 283-296.

References

1. Buriak E., Redko K., Chornovol A., Orlenko O. Socio-economic aspects of sustainable development of Ukraine in the conditions of war (European integration aspects). Scientific Notes of Lviv University of Business and Law. 2022. Vol. 3-4. pp. 136-144.

2. Dubniak M., Hrachova Y. Legal regulation of the digital economy. Information and Law. 2023. Vol. 1. Issue 44. pp. 79-87.

3. Zelisko N. Strategic analysis as a tool for determining threats to the economic security of enterprises. Modern problems of legal, economic and social development of the State: abstracts of the XI International scientific and practical conference (Vinnytsia, December 9, 2022). Vinnytsia, 2022. pp. 151-153 (In Ukrainian).

4. Korolchuk L.V. IT-outsourcing as a strategic direction of development of the Ukrainian economy on its way to sustainable development. The actual problems of regional economy development. 2023. Issue 19, Vol. 1. pp. 87-96.

5. Kniazeva O. Strategic vectors of economic development of the country in the post-war period. Scientific Bulletin of Odessa National Economic University. 2022. Vol. 3-4. P. 94-100.

6. On approval of the National Economic Strategy for the period up to 2030: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of March 3, 2021 No. 179.

7. On the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period up to 2030: Order of the President of Ukraine of September 30, 2019 No. 722/2019.

8. Sanchenko A. The role and potential of the national economic strategy for the period up to 2030 for the protection of human rights in the sphere of economic activity. Modern Problems of Legal, Economic and Social Development of the State: abstracts of the XI International Scientific and Practical Conference (Vinnytsia, December 9, 2022). Vinnytsia, 2022. pp. 179-181 (In Ukrainian).

9. Stender S., Frother O., Snitko Y. Digital integration and cyber defence of the Ukrainian economy: legal aspects and innovative strategies. Academic Visions. 2023. No. 26.

10. Khudaverdieva V.A. Prerequisites for the development of a national economic development strategy until 2030. New challenges and current problems of the world economy development, materials of International scientific and practical Internet conference (Kharkiv, February 28, 2021). Kharkiv, 2021. pp. 173-175. (In Ukrainian).

11. Nikiforenko V., Kuryliuk Y. Current issues of peace and security taking into account aggressive policy of the russian federation. PrzegladStrategiczny. 2023. Vol. 16. pp. 283-296.

Размещено на Allbest.Ru