Шахрайство та корупція як об’єкт внутрішнього аудиту у корпоративному управлінні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шахрайство та корупція як об'єкт внутрішнього аудиту у корпоративному управлінні

Ганна Вікторівна Булкот

к.е.н., доцент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

У статті розглянуто проблему шахрайства та корупції в організаціях, виходячи зі складної взаємодії економічних, соціокультурних та організаційних факторів, а також різні види шахрайства та корупції, такі як фінансові маніпуляції, використання конфлікту інтересів та неправомірне використання ресурсів. Досліджено методи виявлення та аналізу потенційних випадків шахрайства та корупції в організаціях. Описано основні методи, такі як аудит, розроблення контрольних процедур, аналіз фінансової звітності, застосування програмних засобів та систем моніторингу. Подано модель трьох ліній, що запропонована Інститутом внутрішніх аудиторів і спрямована на управління ризиками шахрайства та корупції в організаціях. Наведено оптимальні принципи, які сприяють ефективній ролі внутрішнього аудиту у запобіганні шахрайству та корупційній діяльності в організаціях.

Ключові слова: шахрайство, корупція, внутрішній аудит, моніторинг, ризик, контрольні механізми

Hanna BULKOT

PhD in Economics, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

FRAUD AND CORRUPTION AS AN OBJECT OF INTERNAL AUDIT IN CORPORATE GOVERNANCE

Introduction. Fraud and corruption in the modern world is a pressing issue that significantly affects thefunctioning of the corporate sector and economic development in general. These phenomena generate serious losses for businesses, violate investor and consumer confidence, and undermine the effectiveness of the corporate governance system. Nevertheless, despite their importance, fraud and corruption remain complicated phenomena to detect and control. Therefore, internal audit is proving to be a key tool in combating these negative developments in corporate governance. It aims to identify, analyze and minimize risks related to fraud and corruption, as well as to improve the control and management system in accordance with best practices.

The purpose of the paper is to analyze fraud and corruption as phenomena that affect corporate governance in order to identify their causes, forms, scope and consequences.

Results. Thepaper examines the problem of fraud and corruption in organizations based on the complex interaction of economic, sociocultural and organizational factors. Different types of fraud and corruption such asfinancial manipulation, exploitation of conflict of interest, and misuse of resources are explored, as well as methods for identifying and analyzing potential fraud and corruption in organizations. Emphasized the importance of integrating these techniques into the internal control and audit system to ensure effective detection and prevention of fraud and corruption in organizations. The author presents the optimal principles that contribute to the effective role of internal audit in preventing fraud and corruption in organizations.

Conclusions. Fraud and corruption, as an object of internal audit in corporate governance, are key aspects that require attention and systematic measures to detect, prevent and effectively control them. Detecting and eliminating fraud and corruption in organizations has a significant impact on business, including financial stability, reputation and efficiency. Solving these problems requiresjoint efforts on the part of all stakeholders, as well as the implementation of strategies and mechanisms aimed at counteracting and preventing the occurrence of such phenomena in the future.

Keywords: fraud, corruption, internal audit, monitoring, risk, control mechanisms

ВСТУП

шахрайство корупція аудит корпоративний

Шахрайство та корупція в сучасному світі є актуальною проблемою, що суттєво впливає на функціонування корпоративного сектору та економічний розвиток загалом. Ці феномени породжують серйозні втрати для бізнесу, порушують довіру інвесторів та споживачів, а також підривають ефективність системи корпоративного управління. Однак, не зважаючи на їх важливість, шахрайство та корупція залишаються складними для виявлення та контролю явищами.

Відтак, внутрішній аудит виявляється ключовим інструментом у боротьбі з цими негативними явищами у сфері корпоративного управління. Він спрямований на виявлення, аналіз та мінімізацію ризиків, пов'язаних з шахрайством та корупцією, а також на вдосконалення системи контролю та управління відповідно до найкращих практик.

Для досягнення успішних результатів у цій сфері необхідно розглядати шахрайство та корупцію як складні явища, що виникають в контексті взаємодії різних факторів, таких як організаційна культура, структура управління, законодавча база та соціально-економічні умови. Тому важливо розробляти і вдосконалювати стратегії внутрішнього аудиту, що спрямовано на виявлення та протидію шахрайству та корупції, враховуючи специфіку кожної конкретної організації та її ділове середовище.

МЕТА статті - проаналізувати шахрайство та корупцію як явища, що впливають на корпоративне управління, з метою виявлення їх причин, форм, обсягу та наслідків.

Об'єкт дослідження - шахрайство та корупція в корпоративному управлінні. Предмет дослідження - шахрайство та корупція як фактори, що впливають на корпоративне управління, включаючи їхні прояви, механізми виявлення та запобігання, а також наслідки для ефективності управління.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Методологічною та теоретичною основою роботи є наукові праці вітчизняних та іноземних фахівців з організації внутрішнього аудиту в корпоративному управлінні. У написанні статті застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: пошуковий за наявною методичною та науковою літературою з аналізом знайденого матеріалу; метод конкретизації для уточнення області дослідження стосовно шахрайства та корупції в корпоративному управлінні. Визначено ключові елементи системи контролю, такі як політика, процедури та механізми виявлення шахрайства та корупції, для подальшого детального аналізу; метод системного аналізу для розгляду шахрайства та корупції як складників системи корпоративного управління. Проаналізовано взаємозв'язки між різними елементами цієї системи, виявлено фактори, що сприяють виникненню шахрайства та корупції; метод синтезу для об'єднання різноманітних даних та висновків стосовно шахрайства та корупції у корпоративному управлінні.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі акти України, національні нормативні документи, що регламентують процес бухгалтерського обліку, аудиту та контролю, теоретичні розробки науковців, монографії, автореферати кандидатських дисертацій, посібники, збірники наукових праць, матеріали наукових конференцій, наукові фахові та періодичні видання, Інтернет-ресурси.

РЕЗУЛЬТАТИ

Причини та фактори виникнення шахрайства та корупції в організаціях представляють собою складну проблему, яку переважно обумовлено різноманітним сплетінням економічних, соціокультурних та організаційних факторів.

Початковою причиною може бути недолік в системі етичних норм та цінностей, що приводить до морального розладу серед працівників організації. Недостатня увага до етичних стандартів та відсутність чітких правил поведінки може сприяти появі негативних явищ, таких як викривлення інформації, завищення звітності та зловживання службовим становищем.

Далі, недоліки в системі контролю можуть створювати умови для вчинення шахрайства та корупції. Відсутність ефективних механізмів внутрішнього контролю, слабка перевірка та моніторинг діяльності працівників можуть стати причиною використання недоліків у системі для особистої вигоди [2, с. 186].

П. 55 ISSAI 400 «Fundamental Principles of Compliance Auditing» («Фундаментальні принципи аудиту відповідності») визначає, що аудитори повинні враховувати ризик шахрайства. Водночас згідно з ISSAI 2240 «The auditor's responsibilities relating to fraud in an audit of financial statements» («Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, в аудиті фінансової звітності») аудитор має справу з двома типами навмисних викривлень: викривлення, які є наслідком шахрайства у фінансовому звітуванні, та викривлення, які є наслідком незаконного привласнення активів [7].

За словами Ю. Слободяник, С. Шимон, В. Адама, аудит відповідності зменшує ризик шахрайства та корупції, які заважають прозорості, підзвітності та належному управлінню [6, с. 324].

В рамках корпоративного управління є велика різноманітність видів та форм шахрайства та корупції, які можуть виявлятися через різні способи та механізми.

Одним з видів шахрайства є фінансові маніпуляції, що включають у себе широкий спектр дій, спрямованих на маніпулювання фінансовою звітністю та даними. Це може включати завищення або заниження фінансових показників, приховування витрат чи прибутку, вигадування фіктивних транзакцій тощо. Фінансові маніпуляції можуть призвести до спотворення реальної фінансової ситуації компанії та створення ілюзії про її успішність або фінансову стабільність.

Ще одним видом є використання конфлікту інтересів, коли особи, що мають вплив у компанії, застосовують свій статус або позицію для отримання особистої вигоди за шкоду організації. Це може включати укладання невигідних контрактів з партнерами, застосування конфіденційної інформації для особистого збагачення чи нероб- росовісне прийняття рішень, які не відповідають інтересам компанії.

Неправомірне використання ресурсів також є поширеним видом шахрайства, коли працівники компанії використовують ресурси організації для особистих цілей без дозволу або відома керівництва. Це може включати використання корпоративних коштів для особистих витрат, зловживання корпоративними активами чи інші форми недобросовісної поведінки.

Виявлення та усунення цих видів та форм шахрайства та корупції вимагає вдосконалення систем контролю, впровадження ефективних процедур та політик, а також високого рівня етичних стандартів у внутрішній культурі організації [3, с. 98].

Методи виявлення та аналізу потенційних випадків шахрайства та корупції включають в себе різноманітні техніки та інструменти, які застосовуються з метою ідентифікації недоліків та виявлення порушень в організаційних процесах. Основними методами є такі: аудит є основним інструментом для перевірки та оцінювання ефективності внутрішньої системи контролю. Внутрішній аудитор проводить систематичні перевірки фінансових операцій, внутрішніх процедур та процесів, що дає змогу виявляти випадки шахрайства та корупції; розроблення та впровадження ефективних внутрішніх контрольних процедур дає змогу зменшити ризик виникнення недоліків. Ці процедури включають в себе розділення обов'язків, подвійний контроль, регулярні перевірки та звітності, що сприяє виявленню та запобіганню недобросовісним діям; проведення детального аналізу фінансової звітності може допомогти виявити незвичайні або сумнівні транзакції, неправомірне використання активів або завищення звітності, що може бути індикатором шахрайства чи корупції; застосування спеціальних програмних засобів для аналізу великих обсягів електронних даних дає змогу виявити аномалії чи незвичайні відмінності, що можуть бути зв'язані з неправомірними діями; встановлення системи регулярного моніторингу та звітності дає змогу оперативно виявляти та реагувати на випадки шахрайства та корупції, забезпечуючи вчасну реакцію та запобігання подібним подіям у майбутньому.

Ці методи інтегруються в систему внутрішнього контролю та аудиту, що сприяє ефективному виявленню та аналізу потенційних випадків шахрайства та корупції в організації. Ретельне застосування цих інструментів може допомогти забезпечити високий рівень прозорості та добросовісності у корпоративному управлінні [1, с. 5].

Оцінювання та покращення ефективності внутрішньої системи контролю у контексті запобігання шахрайству та корупції є ключовим завданням для забезпечення ін- тегритету та добросовісності в корпоративному управлінні. Це включає в себе аналіз поточних політик, процедур та контрольних механізмів з метою ідентифікації слабких місць та визначення способів їх вдосконалення. Розроблення та впровадження ефективних політик, процедур та контрольних механізмів допомагає зменшити мож-ливість виникнення випадків шахрайства та корупції, сприяючи підвищенню рівня довіри та прозорості в організації [3, с. 101].

Процес внутрішнього аудиту передбачає оцінювання достатності та ефективності внутрішнього контролю, зокрема допомагає керівництву впроваджувати ефективні заходи із запобігання шахрайства та корупції. Його роль може змінюватись від оцінювання потенціалу виникнення шахрайства до того, як організація управляє контролями щодо запобігання ризику шахрайства загалом.

Інститут внутрішніх аудиторів (IIA) сформував «модель трьох ліній», що базується на ідеї, що ці три лінії працюють разом для забезпечення внутрішнього управління та комплексного підходу до управління ризиками. Бізнес-підрозділи, працівники функції комплаєнсу, аудиту та інші працівники з управління ризиками разом формують ці три лінії захисту, і кожна з них виконує певну функцію. Ця модель надає гнучкий інструмент для встановлення чітких ролей та взаємозв'язків, що допомагають впровадити організаційні заходи з усунення ризику шахрайства та корупції.

Перша лінія включає керівників та відповідальних осіб, які безпосередньо займаються щоденною діяльністю компанії. Їх головне завдання - контролювати та взяти на себе відповідальність за ризики, пов'язані з цією діяльністю. Вони також впроваджують контрольні заходи, розробляють внутрішню політику та відстежують їх виконання співробітниками. Представники цієї лінії також відповідають за виявлення та оцінку ризиків шахрайства у своїх відділах.

Друга лінія охоплює фахівців, які займаються управлінням ризиками та комплаєнсом, такі як ризик-мене- джери та спеціалісти з комплаєнсу. Вони надають підтримку у вдосконаленні програми з управління ризиками, здійснюють моніторинг дотримання політик та нормативних актів. Представники другої лінії також визначають ризики у щоденній діяльності підприємства та керують діяльністю з управління ризиками шахрайства.

Третя лінія представлена внутрішніми аудиторами, чиїм основним завданням є оцінка ефективності контрольних заходів, призначених для запобігання ризикам шахрайства. Вони перевіряють розроблення та впровадження програм з управління ризиками, забезпечуючи вищому керівництву впевненість у застосуванні внутрішніх контролів.

Модель трьох ліній широко визнається багатьма галузями як модель управління ризиками, а також управління ризиками шахрайства та корупції. Форма її реалізації залежить від галузі та розміру компанії [4].

Шахрайство та корупція в організаціях можуть мати серйозний вплив на їх фінансову стабільність, репутацію та ефективність. По-перше, вони можуть призвести до фінансових втрат через незаконне використання коштів, завищення витрат чи втрати доходів внаслідок неправомірних дій. Це може призвести до зниження прибутку та погіршення фінансових показників організації.

По-друге, шахрайство та корупція можуть шкодити репутації компанії, що може призвести до втрати довіри споживачів, інвесторів та інших зацікавлених сторін. Втрата довіри може мати довгострокові наслідки для бізнесу, такі як зниження обсягів продажів, втрата інвесторів або негативний вплив на котирування акцій на фондовому ринку.

Крім того, шахрайство та корупція можуть підривати ефективність організації, знижуючи продуктивність працівників, викриваючи організаційні ресурси та відволікаючи увагу від стратегічних цілей. Це може призвести до зменшення конкурентоспроможності та втрати ринкових позицій компанії [5].

Оптимальні принципи, що допоможуть впровадити ефективну роль внутрішнього аудиту у запобіганні шахрайству та корупційної діяльності в організації: внутрішній аудит повинен стати необхідним складником стратегічного управління для боротьби з шахрайством та забезпечення більш ефективного та надійного управління ризиками шахрайства на рівні всієї організації. Це передбачає провідну роль в оцінюванні загроз шахрайства на рівні всієї структури; забезпечення незалежності та об'єктивності внутрішнього аудиту є важливим складником; основною функцією внутрішнього аудиту є оцінювання ефективності систем управління ризиками, а також надання консультацій та підтримки вищому керівництву стосовно розроблення та впровадження внутрішніх контрольних заходів; внутрішній аудит має враховувати ризики шахрайства як у плануванні аудитів, так і під час виконання окремих проєктів. Окрема увага приділяється аудиту системи управління ризиками шахрайства, який може бути проведений самостійно [4]; внутрішній аудит володіє можливістю надавати вищому керівництву рекомендації стосовно покращень у системі управління ризиками шахрайства та відповідних контрольних заходів для зменшення впливу шахрайства; участь внутрішнього аудиту може виявлятися як у реактивних розслідуваннях, так і у проактивних заходах, за наявності достатніх ресурсів та можливості оперативно реагувати на ситуації, що вимагають аудиту; роль внутрішнього аудиту в управлінні ризиками шахрайства повинна бути чітко визначена в ухвалених політиках і процедурах організації; внутрішній аудит має дотримуватися високих стандартів професійної обережності та від-повідати встановленому кодексу етики, забезпечуючи чесність, об'єктивність, конфіденційність та компетентність у своїй роботі; організація повинна мати достатній кадровий резерв для забезпечення ефективного виконання завдань внутрішнього аудиту, пов'язаних з управлінням ризиками шахрайства; спеціалісти внутрішнього аудиту повинні постійно розвивати свої компетенції, щоб мати здатність оцінювати ефективність управління ризиками шахрайства та корупційною діяльністю.

Варіації цих принципів може бути зумовлено розміром і сектором, місцевим середовищем і культурою організації, а також бажанням інвестувати в боротьбу з шахрайством на вищому рівні. Внутрішні аудитори в багатьох випадках мають хороші можливості для того, щоб відігравати дедалі важливішу роль в управлінні ризиками шахрайства та брати участь у більш стратегічному аналізі та прийнятті рішень. Наявність потужної та дієвої функції внутрішнього аудиту в організації забезпечить впевненість, що внутрішня система контролів ефективна та повна, що безумовно сприятиме успішній діяльності організації на довгострокову перспективу [4].

ВИСНОВКИ

Отже, шахрайство та корупція як об'єкт внутрішнього аудиту в корпоративному управлінні є ключовими аспектами, які вимагають уваги та системних заходів для їх виявлення, запобігання та ефективного контролю. Детальний аналіз причин та факторів виникнення шахрайства та корупції показує, що вони знаходяться в комплексі різноманітних економічних, соціокультурних та ор-ганізаційних чинників.

Розгляд різних видів та форм шахрайства та корупції відкриває широкий спектр можливих негативних явищ, що можуть впливати на функціонування та розвиток організації. Виявлення цих явищ можливе за допомогою різноманітних методів, таких як аудит, внутрішні контрольні процедури, аналіз фінансової звітності та інші.

Ефективність системи контролю та управління є критично важливою для запобігання шахрайству та корупції. Оцінювання та покращення внутрішньої системи контролю спрямовано на зниження ризиків та підвищення рівня довіри в організації. Важливо розробляти та впроваджувати ефективні політики, процедури та контрольні механізми, що допомагають забезпечити інтегрітет та прозорість в управлінні.

Нарешті, виявлення та усунення шахрайства та корупції в організаціях має значний вплив на бізнес, включаючи фінансову стабільність, репутацію та ефективність. Вирішення цих проблем вимагає спільних зусиль з боку усіх зацікавлених сторін, а також впровадження стратегій та механізмів, спрямованих на протидію та запобігання виникненню подібних явищ у майбутньому.

Список використаних джерел

1. Каменська Т. Шахрайства при аудиторській перевірці. Бухгалтерський облік і аудит. 2015. № 6. С. 2-7.

2. Климко Т.Ю., Мельник О.О. Корпоративне шахрайство: реалії сучасності. Науковий вісник Ужгородського університету.

Сер.:Економіка. 2015. Вип. 2. С. 185-190.

3. Соколенко Л.Ф. Виявлення та оцінка шахрайства у ході аудиту публічного сектору. Статистика. України. 2022. № 2. С. 95-103.

4. Павло Б. Внутрішній аудит - дієвий інструмент у боротьбі із шахрайством. URL: https://kpmg.com.ua/uk/home/media/press- releases/2024/02/vnutrishniy-audyt-diyevyy-instrument-u-borotbi-iz-shakhraystvom.html

5. Стецюк О., Чубай В. Шахрайство на підприємствах: види, критерії ідентифікації та причини виникнення. Економіка та суспільство. 2023. № 47. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-95

6. Slobodianyk Y., Shymon S., Adam V. Compliance auditing in public administration: Ukrainian perspectives. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. №4 (5). pp. 320-331.

7. Financial Audit ISSAI Implementation Handbook. Version 1. Oslo: INTOSAI Development Initiative, 2020. URL: https://idi.no/elibrary/professional-sais/issai-implementation-handbooks-english/1118-fmancial-audit-issai-implementation - 2020/file

References

1. Kamenska T. Fraud during the audit. Accounting and audit. 2015. № 6. С. 2-7. (in Ukrainian).

2. Klymko T., Melnyk O. Corporate fraud: the realities of our time. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Ser: Economics. 2015. Issue 2. pp. 185-190. (in Ukrainian).

3. Sokolenko L.F. Detection and assessment of fraud in the course of public sector audit. Statistics. Ukraine. 2022. № 2. pp. 95-103. (in Ukrainian).

4. Pavlo B. Internal audit - an effective tool in the fight against fraud. URL: https://kpmg.com.ua/uk/home/media/press- releases/2024/02/vnutrishniy-audyt-diyevyy-instrument-u-borotbi-iz-shakhraystvom.html (in Ukrainian).

5. Stetsiuk O., Chubai V. Fraud at enterprises: types, identification criteria and causes of occurrence. Economy and society. 2023. № 47. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-95 (in Ukrainian).

6. Slobodianyk Y., Shymon S., Adam V. Compliance auditing in public administration: Ukrainian perspectives. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. №4 (5). pp. 320-331.

7. Financial Audit ISSAI Implementation Handbook. Version 1. Oslo: INTOSAI Development Initiative, 2020. URL: https://idi.no/elibrary/professional-sais/issai-implementation-handbooks-english/1118-financial-audit-issai-implementation - 2020/file

Размещено на Allbest.ru