Актуальні наукові підходи до трактування глобальних проблем

Проаналізовано наукові напрацювання українських та закордонних учених з тематики глобальних проблем. Виділено філософський, гносеологічний, генетичний, системний, просторовий підходи до означення сутності та розкриття структури глобальних проблем.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.09.2024
Размер файла 23,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні наукові підходи до трактування глобальних проблем

Книш Мирослава Михайлівна

доцент кафедри економічної і соціальної географії

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Котик Любов Іванівна

асистент кафедри економічної і соціальної географії

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Анотація

Проаналізовано наукові напрацювання українських та закордонних учених з тематики глобальних проблем. Виділено філософський, гносеологічний, генетичний, системний, просторовий, міждисциплінарний підходи до означення сутності та розкриття структури глобальних проблем. Означено, що використання у глобалістиці міждисциплінарного підходу дає змогу розглядати як компонентні так й інтегральні складові глобальних проблем людства; застосування просторового підходу забезпечує їхній розгляд на різних масштабних рівнях.

Ключові слова: глобальні проблеми, людство, наукові підходи, структура глобальних проблем, глобалістика.

«Глобальні проблеми» як наукова категорія отримали поширення порівняно недавно - у 60-х роках XX ст. І хоча нині це поняття є популярним, отримавши широке представлення у науковій літературі, однак за своїм змістом все ще залишається предметом гострих дискусій і потребує уточнення.

У науково-довідковій літературі семантика термінів «глобальний» і «проблема» є усталеними і трактуються наступним чином: 1) «глобальний» (франц. global - загальний, всесвітній, від лат. globus - куля) - а) що належить до усієї Земної кулі; б) узагальнений, універсальний; 2) «проблема» - як теоретичне питання, яке необхідно дослідити і розв'язати [1, с. 44].

Крім терміну «глобальні проблеми» у науковій літературі використовуються інші: «глобальні проблеми людства», «глобальні проблеми світу», «глобальні проблеми цивілізації», «глобальні проблеми сучасної цивілізації» [2], «глобальні проблеми сучасної епохи» [3], «глобальні проблеми сучасності» [4], «глобальні проблеми сьогодення» та ін. Декотрі з них мають свою специфіку за змістом поняття та за просторовим охопленням предмета дослідження. Однак у більшості випадків не мають різного понятійного змісту і вживаються як синоніми.

Оскільки суб'єктом глобальних проблем є людство загалом, то найвживанішим, загальноприйнятим поняттям є «глобальні проблеми людства». Поняття «глобальні проблеми світу», яке доволі поширене у науковій літературі, на наш погляд, є некоректним, так як терміни «глобальний» і «світ» є по суті тотожними.

У глобалістиці «проблема» є одним із центральних понять. Саме з осмислення глобальних проблем відбулося становлення глобалістики як науки [5, с. 344]. «Проблема» у контексті глобалістики - це теоретичне або практичне питання, яке викликає занепокоєння, так як несе загрозу або небезпеку, є викликом для людства, а тому вимагає дослідження і вирішення на глобальному рівні.

Більшість вчених вважають, що до глобальних належать проблеми, які виникають у результаті об'єктивного розвитку суспільства, які створюють загрозу усьому людству і вимагають для свого розв'язання зусиль усього світового співтовариства (табл. 1).

Таблиця 1

Означення поняття «глобальні проблеми»

Автор, назва праці, рік

Означення поняття

V. Bhargava «Global Issues for Global Citizens: An Introduction to Key Development Challenges», 2006

нерозв'язні проблеми нашого глобалізованого світу - від укорінення бідності до зміни клімату та нових інфекційних захворювань, таких як СНІД і пташиний грип - які можна вирішити лише за інформованої участі глобального громадянства, яке співпрацює над глобальними рішеннями через глобальні інституції

«Глобальні проблеми світу: атлас», 2009

явища, які загрожують світові

В.М. Лукашевич «Глобалістика», 2010

«глобальність» будь-якої проблеми визначається її значущістю для долі всього людства

С.М. Внучко «Глобальні проблеми сучасності: причини виникнення та шляхи їх розв'язання», 2013

особливий ряд соціальних явищ і процесів у сучасному світі, які за масштабами і значущістю вирізняються загальнопланетарним характером та пов'язані з життєвими інтересами народів світу і можуть бути вирішені шляхом взаємодії усіх країн світу

«Глобалізація та глобальні проблеми сучасності: науково-допоміжний бібліографічний покажчик», укладачі І.О. Железняк, В.В. Косенко, 2013

проблеми, що охоплюють весь світ, загрожують життю всіх людей на планеті Земля; проявляються у всесвітньому масштабі та стосуються всіх народів, усіх людей незалежно від майнового стану

«Економічна теорія:

Політекономія», За ред. В. Д. Базилевича, 2014

проблеми, пов'язані з природними, природно-

антропогенними, суто антропогенними (у т.ч.

економічними, соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають

загально-планетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства

М.М. Книш, Л.І. Котик «Політико-географічна глобалістика», 2014

комплекс проблем і ситуацій, які торкаються життєвих інтересів усіх народів світу та вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової

громадськості (екологічні проблеми, гонка озброєння, хвороби тощо). Глобальні проблеми людства

стосуються як поверхні землі, так і Світового океану, атмосфери планети, навколоземного космічного

простору

М.А. Садиков,

Т. О. Гончарова «Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України», 2017

всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарними за своїми масштабами і значенням характеру, пов'язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішені спільними діями всіх країн світу

«Антологія сучасної філософії науки, або усмішка ASIMO» за ред. В.П.

Мельника, А.С. Синиці, 2017

сукупність важливих проблем людства, від розв'язання яких залежить подальший соціально- економічний прогрес у сучасну епоху

«Глобальні проблеми сучасності» за ред. В.С. Бакірова, 2019

такий вид проблем, що охоплюють усю земну кулю; причому не тільки ту її частину, де безпосередньо проживають люди, а й решту поверхні Землі, її надра, атмосферу, гідросферу і навіть космічний простір, що потрапляє у сферу діяльності людини

K.A. Hite, J.L. Seitz «Global Issues: An Introduction», 2021

основні проблеми навколишнього середовища та розвитку з якими стикається сучасний світ

Дані сформовано з [2, 6-14]

Незважаючи на те, що це означення вже стало загальноприйнятним і подається в енциклопедичній літературі, декотрі вчені не погоджуються з деякими твердженнями [1, 2, 4, 14]. Вони вважають, що не всі проблеми створюють безпосередню загрозу для людства. Наприклад, проблеми наукового характеру, як освоєння Космосу чи Світового океану, довгострокове прогнозування змін клімату і т.д. На наш погляд, більшість глобальних проблем не створюють реальної загрози для цивілізації, а є лише чинниками, які стримують або наразі обмежують її економічний, соціальний і духовний розвиток. науковий глобальна проблема

Аналіз наукової літератури засвідчує, що ці питання ще не перебувають у центрі уваги вчених. Відомі публікації присвячені головно прикладним аспектам окремих аспектів окремих глобальних проблем у працях філософів [2, 10], політологів [8, 9], економістів [11, 12, 14] і географів [1,5, 13, 1 5].

Для пізнання сутності та структури поняття «глобальні проблеми» доцільно використати низку наукових підходів у тім числі філософський, гносеологічний, генетичний, системний, просторовий та ін.

Головно у процесі пізнання сутності поняття «глобальні проблеми» є просторовий підхід. Однак він не може бути єдиним, адже на наш погляд, методологічну парадигму дослідження утворюють різні загальнонаукові підходи.

Філософський підхід розкриває сутність, структуру і складні механізми взаємодії та взаємозалежності глобальних проблем в їхній єдності, цілісності, забезпечуючи інші науки, які вивчають окремі глобальні проблеми в тім числі і суспільну географію, світоглядними та методологічними засадами. Він сприяє інтеграції конкретних наук, які в процесі дослідження глобальних проблем потребують узгодженості та координації.

Вчені-філософи зазначають: в реальній дійсності не існує чіткої послідовності, коли спочатку виконують частковий аналіз, а згодом на підставі аналізу його результатів - філософські узагальнення й організовують міждисциплінарні дослідження. Однак науковці вважають, що практично неможливо визначити, де закінчується перший і починається другий рівень розгляду, здебільшого це відбувається одночасно [2]. Отже, філософський підхід дає змогу кожній науці виокремити свої аспекти дослідження, щоб отримані нею результати доповнювали інші науки, забезпечуючи розроблення цілісної концепції глобальних проблем.

Гносеологічний підхід наголошує на джерелах наукового пізнання глобальних проблем, котрими є протиріччя, які виникають у суспільстві. Такі протиріччя визначаються системою соціальних (людина-природа), антропосоціальних (людина-суспільство), соціоприродних (людина-природа) відношеннях. Збалансований характер таких відношень сприяє ефективному довготривалому розвитку суспільства порушення чого зумовлює появу певних глобальних проблем.

Генетичний підхід передбачає дослідження часового аспекту формування глобальних проблем. У процесі розвитку і становлення сучасного суспільства в країнах відбувається еволюція соціальних, соціоприродних і антропосоціальних відношень. На ранніх етапах розвитку, наприклад, відношення між людиною і природою були гармонійними. Однак з посиленням впливу людини (суспільства) на природу такий баланс відношень між ними порушився. Це призвело спочатку до появи екологічних проблем, а згодом - інших проблем (продовольчої, сировинної, енергетичної, розселенської, війни і миру та ін.).

Глобальні проблеми людства досліджуються в межах багатьох наук. Проте конкретні науки вивчають лише певні проблеми і найчастіше торкаються у цих проблемах тільки деяких аспектів. Наприклад, у демографії розробляється глобальна проблема народонаселення, яка головно зосереджена на сповільненні зростання людності Землі; в економіці - енергетична і сировинна: вичерпність ресурсів, перш за все енергетичних; у політології - війни і миру: недопущення третьої світової війни та сприяння поширення демократії у світі; у філософії - культурна криза цивілізації тощо. Тому вагоме місце у дослідженні глобальних проблем займає міждисциплінарний підхід, пов'язаний з аналізом деяких аспектів політології, економіки, демографії, екології та інших наук, які виходять за усталені рамки окремих наук, наприклад, суспільної географії.

Глобальні проблеми людства - це складні об'єкти, які характеризуються різноманітними внутрішніми і зовнішніми зв'язками. Важлива умова дослідження таких об'єктів - необхідність вивчення їх як єдиних і цілісних утворень зі своєю специфікою й особливостями. Тому поодинокі науки не можуть виконати таке завдання, що передбачає інтеграцію всього наукового знання про глобальні проблеми. Отже, це приводить до взаємодії різних наук, об'єднання їхніх зусиль під час аналізу тих самих проблем. Окрім того, міждисциплінарний підхід передбачає дослідження глобальних проблем методами різних наук, що допомагає не лише зберігати їхню цілісність, а й виявляти специфічні особливості. Суспільна географія одна з небагатьох наук, яка вивчає усі глобальні проблеми, так як досліджує їхню геопросторову організацію у масштабі планети, окремих макрорегіонів і країн.

Чільне місце у науковому пізнанні глобальних проблем займає системний підхід. Із позицій системного підходу, множина глобальних проблем розглядається як складна система, впорядкована певним способом множина взаємопов'язаних елементів, які утворюють певну цілісну єдність [3-5, 7, 8, 15]. Відповідно до цього підходу, для множини глобальних проблем як складної системи, притаманні особливості: 1) множина глобальних проблем, які характеризуються певними ознаками; 2) системоутворювальні відношення між цими проблемами, які об'єднують їх у систему. Системоутворювальні відношення визначають організацію глобальних проблем, їхню внутрішню будову. З позицій системного підходу їх називають структурою глобальних проблем, що розглядається як сукупність взаємозв'язків між окремими проблемами. Виявлення взаємозв'язків між частинами цілого за допомогою системного підходу вчені називають фундаментальним аспектом географії [1, 13].

Унаслідок декомпозиції, систему глобальних проблем можна поділити на підсистеми, визначити їхню ієрархію, а також вирізнити окремі проблеми. З одного боку, актуальні глобальні проблеми можна уявити як складну систему з множиною підсистем, яким властива автономність розвитку і функціонування, взаємодія з іншими підсистемами. Натомість кожна підсистема глобальних проблем складається з множини субглобальних проблем. Така закономірність формування глобальних проблем називається ієрархічністю. Це означає, що глобальні проблеми складають упорядковану множину, де кожен елемент вищого порядку містить елемент нижчого порядку. Наприклад, політико - географічні проблеми як елемент загальної системи глобальних проблем охоплює низку проблем, скажімо поширення демократії, терористична діяльність та ін. [1, 15]. Зазвичай під час переходу на нижчий рівень кількість проблем збільшується.

Загалом, вчені, які досліджують глобальні проблеми сучасності, звертають увагу на те, що вони представляють собою сукупність найгостріших соціоприродних протиріч, зачіпають світ загалом, а разом з тим усі його регіони, різні країни, і на відміну від проблем регіональних та локальних, мають загальнолюдську значимість.

Спеціалісти по-різному визначають структуру таких проблем, головні з яких демографічна, екологічна, енергетична, продовольча та інші є загальноприйнятними. На вивчення саме цих проблем переважно і спрямовуються зусилля вчених [1,3, 4, 6, 7, 13-15], іншим проблемам (освоєння Космосу, освоєння Світового океану, поширення загальнолюдських цивілізаційних цінностей, тощо) приділяється значно менше уваги.

Щодо суспільної географії, то вона зосереджена на дослідженні геопросторової організації протиріч у різних сферах суспільства у масштабах усієї планети, які є лімітуючим чинником його сталого розвитку, а деякі з них і загрозою для людства, тому вимагають для їхнього розв'язання колективних зусиль усього людства.

Використання в суспільній географії міждисциплінарного підходу забезпечує повноту висвітлення просторових відмін перебігу глобальних проблем на різних масштабних рівнях, виокремлення їхніх як компонентних (продовольча, енергетична, сировинна та ін) так й інтегральних (політико- економічна, демографічно-продовольча, політико-енергетична та ін.) складових.

У межах міждисциплінарного підходу доцільним є застосування напрацювань Б. Гаврилишина з тематики укладання «Декларації обов'язків людини». Остання узагальнює засади як функціонування особи у глобальній спільноті так й її обов'язки у відношенні до сім'ї, дітей, суспільства [16]. Це правничо-культурологічний аспект міждисциплінарного підходу розгляду глобальних проблем.

Висновки

Застосування різних підходів до означення та змістового наповнення поняття глобальних проблем забезпечує різносторонність їхнього дослідження, розроблення нових міждисциплінарних та у перспективі актуальних трансдисциплінарних методик їхнього розв'язання на глобальному та регіональному рівнях, укладання сценаріїв розвитку людства у різночасовій перспективі тощо.

Список використаних джерел:

[1] Книш, М.М. & Котик, Л.І. (2015). Глобальні проблеми людства: навчальний посібник.

Львів: ЛНУ імені І. Франка.

[2] Мельник, В.П. & Синиця, А.С. (2017). Антологія сучасної філософії науки, або усмішка ASIMO. А.С. Синиця (ред.). Львів: ЛНУ імені І. Франка.

[3] The Problems of this World Today (2022). Retrieved from: https://www.chathamhouse. org/publications/the-world-today/2022-08?gclid=CjwKCAjwyaWZBhBGEiwACslQo2F3G MksSOXLQ2bGDWEAnH-x8TbHulHvSbv P24Vm6bQjbs7RseD4cBoCwL0QAvD_BwE.

[4] A World of Worry, a World of Hope: UN Development Programme Retrieved from: https://www.undp.org/world-of-hope?utm_source=web&utm_medium=homepage&ut m_campaign=hdr2022.

[5] Книш, М.М. & Котик, Л.І. (2015). Становлення глобалістики як науки. Львівська суспільно-географічна школа: історія, теорія, українознавчі студії: матеріали Всеукраїнської наукової конференції присвяченої 70-річчю кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка (с. 343-356). 19-20 листопада, 2015, Львів, Україна: ЛНУ імені. І. Франка.

[6] Bhargava, V. (2006). Global Issues for Global Citizens: An Introduction to Key Development Challenges. Washington: The World Bank.

[7] Глобальні проблеми світу: атлас (2009). Київ, Картографія.

[8] Лукашевич, В.М. (2010). Глобалістика: навчальний посібник. Львів: Новий Світ- 2000.

[9] Внучко, С.М. (2013). Глобальні проблеми сучасності: причини виникнення та шляхи їх розв'язання. Вісник СевНТУ: Серія Політологія, (145), 95-99.

[10] Глобалізація та глобальні проблеми сучасності: науково-допоміжний

бібліографічний покажчик (2013). І.О. Железняк & В.В. Косенко (уклад.). Суми: СумДПУ.

[11] Економічна теорія. Політекономія: підручник (2014). В.Д. Базилевич (ред). Київ: Знання.

[12] Садиков, М.А. & Гончарова, Т.О. (2017). Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України. Матеріали науково-практичної конференції ХНУВС (с. 54-56). Травень, 2017. Харків, Україна: ХНУВС.

[13] Глобальні проблеми сучасності: підручник (2019). В.С. Бакіров (гол. ред). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна.

[14] Hite, К.А & Seitz, J.L. (2021). Global Issues: An Introduction. 6th edition. Wiley-Blackwell.

[15] Котик Л.І. (2022). До проблеми типізації глобальних проблем людства. Філософсько-

психологічні аспекти духовності сталого розвитку людства: збірник VII Міжнародної науково-практичної конференції (с. 101-105). 20 квітня, 2022, Львів: ЛНУ імені І. Франка.

[16] Гаврилишин Б. (2015). Пропонована декларація обов'язків людини. Вилучено з: http://blogs. pravda.com.ua/authors/gawrylyshyn/552f67473786e.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Глобальні проблеми та глобалізація економіки, її суперечливий вплив на світогосподарський розвиток. Міжнародне співробітництво в розв’язанні глобальних проблем та розвитку світового господарства. Причини виникнення і класифікація глобальних проблем.

    презентация [482,0 K], добавлен 24.09.2015

  • Визначення поняття та загальна характеристика сучасних глобальних проблем. Розгляд основних проблем сучасності. Екологічна, економічні проблеми, питання Проблема мілітаризації і миру у світі. Аналіз перспективи подолання існуючих загроз і викликів.

    реферат [1,4 M], добавлен 30.04.2015

  • Досліджено теоретичні підходи до трактування економічної сутності виробничих запасів підприємства. Висвітлено загальні підходи до оцінки запасів. Проаналізовано головні переваги та недоліки представлених методів оцінки виробничих запасів підприємства.

    статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018

  • Поняття глобалізації та глобальних економічних процесів, їх сутність та формування протягом 20 сторіччя. Зародження міжнародних монополій та їх розвиток. Національні форми і особливості залучення до глобалізації. Фактори та наслідки глобалізації.

    контрольная работа [27,5 K], добавлен 08.03.2012

  • Аналіз проблем забезпечення конкурентоспроможності підприємства та підходи до її оцінки, методики підвищення в умовах ринкової конкуренції. Підходи до визначення рекламного бюджету підприємства, оцінка ефективності рекламної кампанії продукції фірми.

    реферат [33,0 K], добавлен 30.10.2011

  • Теоретичні підходи до обґрунтування сутності поняття соціального партнерства в сучасних умовах. Визначення та розв’язання його проблем в Україні. Характеристика і функції суб’єктів соціального партнерства, форми взаємодії й характер відносин між ними.

    контрольная работа [31,7 K], добавлен 11.07.2010

  • Поняття та суть відкритої економіки. Критерії відкритості країн на мікро- і макрорівні. Наукові підходи до вивчення державної економічної політики та її моделі. Проблеми переходу до відкритої економіки і проведення макроекономічної політики в Україні.

    курсовая работа [44,2 K], добавлен 29.11.2013

  • Особливості трактування інвестиційного проекту в сучасній економічній літературі. Розробка заходів досягнення цілей при встановлених ресурсних обмеженнях. Планування та організація управління проектами. Функції Світового банку реконструкції та розвитку.

    статья [173,3 K], добавлен 07.08.2017

  • Класифікація національних економічних інтересів. Довгострокові передумови та фактори соціально-економічного розвитку. Повноцінне входження України у світовий інформаційний простір, її участь в глобальних процесах світу і пріоритети у зовнішній політиці.

    реферат [1,0 M], добавлен 18.05.2011

  • Классификация стран и глобальных проблем современного мира: проблема экономической отсталости, проблема негативных эффектов глобализации, проблема ресурсов, экологии и общества, разоружения и конверсии. Терроризм как фактор дестабилизирующий экономику.

    реферат [46,1 K], добавлен 08.12.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.