Оцінка балансу попиту та пропозиції на ринку яблук та продуктів їх переробки в Україні

Джерело: розроблено автором на основі [1]

Основним результатом цього сезону було зменшення кількості гравців на ринку яблук в Україні. Багато виробників, які спеціалізувалися на промислових яблуках, втратили інтерес через невигідну цінову ситуацію. Аналогічні тенденції спостерігалися і на ринку свіжих яблук.

Проте, не зважаючи на це, в Україні все ще є якісні яблука. Найбільші можливості мають виробники, які готові зменшити свою прибутковість, раціоналізувати витрати та зберегли свою частку на внутрішньому ринку чи на ключових експортних напрямках. В цих важких умовах системність ведення бізнесу завжди була ключовим чинником успіху на ринку фруктів і овочів в Україні, і в цьому сезоні її важливість тільки збільшилася.

Погодні умови для виробництва яблук в Україні були майже ідеальними, і хоча були випадки граду, заморозків та інших погодних негараздів, вони мали обмежений вплив на загальний урожай. Навіть при загальній євразійській посуші, наслідки для України були менш серйозними, ніж для інших країн, зокрема на півдні ЄС та в Центральній Азії. Завдяки використанню крапельного зрошення багатьма професійними садами в Україні, вони успішно впоралися з впливом спекотних та сухих погодних умов.

Проте, проблеми пов'язані з фінансовою нестабільністю через війну, стрімку девальвацію української гривні і труднощі з імпортом на митниці, призвели до значного зменшення використання засобів захисту рослин, добрив та інших агрохімічних продуктів в українських садах (не обмежуючись лише яблуневими галями). Це, разом з погодними умовами, стало другим ключовим фактором, який вплинув на врожайність в яблучному виробництві, і відобразиться в загальному зниженні урожаю (особливо в старих садах) та погіршенні якості зібраних плодів в країні.

Отже, сезон 2022-2023 років став випробуванням балансу між сприятливими погодними умовами та обмеженим використанням агрохімії в садах. Наразі виглядає так, що відсутність або недостатнє використання засобів захисту рослин визначає загальну картину більше, ніж сприятлива погода. Проте важливо відзначити, що в Україні все ще є яблука преміальної та експортної якості, і їх кількість достатня, щоб задовольнити і внутрішніх споживачів (якщо вони зацікавлені в яблуках і можуть собі дозволити їх купити), і зовнішніх покупців (якщо до них зможуть бути здійснені поставки). Виробництво яблук в Україні та площі під яблуневими садами в Україні відображено на рис. 1-2.

Крім врожайності, площі під яблуневими садами в Україні грають важливу роль у виробництві. З одного боку, російська окупація південних та східних регіонів країни призводить до автоматичних втрат у площі під яблуневими садами в Україні, приблизно 5% від усього обсягу. З іншого боку, зменшення площ у залишених областях країни обмежиться до мінімуму, не дивлячись на активний процес інтенсифікації виробництва, де врожай зростає швидше, ніж зменшуються площі.

По-перше, видалення старих садів є досить витратним процесом, і по-друге, у цьому сезоні фермери, які можуть забезпечити собі робочу силу та фінансові ресурси, будуть намагатися максимально використовувати свою збиральну кампанію, очікуючи високого попиту від переробників.

В результаті, площі під яблуневими садами зменшилися, переважно через окупацію та воєнні дії російського агресора, тоді як процес інтенсифікації виробництва яблук в сезоні2022-2023 в загальному розрахунку буде не на першому плані.

Рис. 1 Виробництво яблук в Україні (2016-2022, млн тон)

Джерело: побудовано автором за даними [4]

Рис. 2 Площі під яблуневими садами в Україні (2016-2022, тис. га)

Джерело: побудовано автором за даними [4]

пропозиція яблуко переробка галузь

Зниження середньої врожайності, погіршення якості плодів та скорочення площ призведуть до зменшення виробництва яблук в Україні.

На даний момент, як на внутрішньому, так і на світовому ринку, сектор яблук в Україні переживає стагнацію, а не зростання. Це можна пояснити двома основними факторами. По-перше, в країні відбувається втрата населення через війну, зокрема близько 5 мільйонів її жителів, зокрема жінки і діти, які є основними споживачами фруктів.

В результаті цих двох чинників в Україні відбувається зменшення ринку яблук і споживання цієї продукції загалом. Це призвело до посилення конкуренції і боротьби за споживача, і, зокрема, до зниження цін, що особливо важливо, оскільки споживачі вже відчувають зниження свого доходу.

Ця тенденція вже зараз підтверджується цінами на середні сорти яблук, які також впливають на великі запаси яблук в українських сховищах через проблеми з експортом і загальну стагнацію на ринку. У цей час середня ціна на яблука в гривнях в Україні перебуває на майже семирічному мінімумі, а в доларах США взагалі зафіксована на рекордно низькому рівні.

Ще одним моментом, над яким зараз замислюються виробники, є питання ймовірності зростання цін на яблуко за період зберігання. З сезону-2016/17 середня ціна на яблуко від середини осені до середини весни переважно зростала на 30-40%, загалом для продукту, який підлягає сезонному зберіганню, не є ані рекордом, ані антирекордом (згадаймо лише капусту в Україні з її ціновими гойдалками від -30% до - 300% за період зберігання). Проте і в даному випадку (в тому числі, через стагнацію внутрішнього ринку) ціни на яблуко в сезоні-2021/22 не збільшилися, а в перерахунку на долари США взагалі знизилися.

Ще одним моментом, який розглядають виробники, є можливість зростання цін на яблука під час зберігання. З сезону 2016-2017 середня ціна на яблука зазвичай підвищувалася на 30-40% від середини осені до середини весни, що не є ані надто рекордним, ані надто низьким показником для продукту, який зберігається протягом сезону.

Ціни на яблука зазвичай вищі в травні та на початку літа, ніж восени. Проте, небагато виробників зберігають яблука до цього періоду, оскільки споживання цих фруктів вже низьке через доступність широкого асортименту сезонних продуктів, і якість часто не відповідає вимогам супермаркетів. Це може створювати парадоксальну ситуацію, коли ціни відносно високі, супермаркети віддають перевагу імпортним яблукам, і в той же час, українські фермери з високоякісною продукцією спрямовують її на експорт.

Проте в останньому сезоні (в тому числі через стагнацію на внутрішньому ринку) ціни на яблука не зросли, а навіть зменшилися, коли перерахувати їх в доларах США (рис. 3).

Рис. 3 Споживання та ринок яблук в Україні Джерело: побудовано автором за даними [1]

Щодо споживання яблук, важливо враховувати, що в новому сезоні 2022-2023 девальвація національної валюти в Україні може частково підтримати споживання. Основними конкурентами для яблук на українському ринку впродовж року, за винятком літа, є банани та, в певних періодах, деякі цитрусові. Тобто, конкуренція для яблук від імпортних фруктів зростає, оскільки ціни на імпортні фрукти підвищуються через девальвацію української гривні.

Висновки

В рамках дослідження було ретельно проаналізовано баланс попиту та пропозиції на ринку яблук та продуктів їх переробки в Україні. Дана оцінка містить аналіз різних аспектів, таких як виробництво яблук, площа під садами, рівень якості врожаю, обсяги імпорту та експорту, споживання на внутрішньому ринку, втрати під час зберігання та переробки, а також зміни в умовах та фактори зовнішнього середовища, такі як воєнна ситуація та економічні коливання. Ця оцінка дозволила виявити основні тенденції та виклики, з якими стикається ринок яблук в Україні. Вона також допомогла визначити можливості для покращення та розвитку даного ринку в майбутньому. Аналіз балансу попиту та пропозиції є необхідним інструментом для прийняття управлінських рішень і розробки стратегій, спрямованих на підтримку стійкого та успішного функціонування ринку яблук в Україні.

Список використаних джерел

1. АПК Інформ. URL: https://www.apk-inform.com/uk

2. Барабаш Л. О., Мазур К. В. Розвиток промислового садівництва в умовах євроінтеграційних процесів. Економіка АПК. 2019. № 12. С. 69-78.

3. Білоусов Є. Ю. Принципи, напрями та механізми державної підтримки розвитку органічного землеробства в Україні. Молодий вчений. 2015. № 6. С. 74-77.

4. Державна служба статистики: офіційний сайт. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/

5. Мартинюк М. П. Державне регулювання органічного виробництва: стан та перспективи розвитку. Матеріали доповідей учасників V Міжнародної науково-практичної конференції «Органічне виробництво і продовольча безпека». Житомир: ЖНАЕУ. 2017. С. 5-10.

6. Меженський В. М., Меженська Л. О. Сорти нетрадиційних плодових культур для виробництва органічної садовини. Наук. доповіді НУБіП. 2011. Вип. 7 (29). 11 с.

7. Попова О. П., Сало І. А. Розвиток українського ринку плодів і ягід в умовах глобалізації. Садівництво. 2019. № 74. С. 160-170.

8. Сакун А. Ж., Пантюк І. А. Впровадження маркетингової діяльності на підприємствах - виробниках плодоягідної продукції. Таврійський науковий вісник. Серія: Бкпноміка. 2020. Вип. 1. С. 154-161.

9. Сало І. А. З'їсти - не з'їмо. Садівництво по-українські. 2021. № 3. С. 8-12.

10. Черевко О., Франів І., Корпало І. Інноваційно-інвестиційний розвиток плодово-ягідної галузі в регіонах України. Економіка та суспільство. 2021. № 28. С. 1-6.

References

1. APK Inform. URL: https://www.apk-inform.com/uk

2. Barabash L.O., Mazur K.V. (2019). Rozvytok promyslovoho sadivnytstva v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv [Development of industrial horticulture in the conditions of European integration processes]. Ekonomika APK. № 12, pp. 69-78. (In Ukrainian)

3. Bilousov Ye. Yu. (2015). Pryntsypy, napriamy ta mekhanizmy derzhavnoi pidtrymky rozvytku orhanichnoho zemlerobstva v Ukraini [Principles, directions and mechanisms of state support for the development of organic agriculture in Ukraine]. Molodyi vchenyi. № 6, pp. 74-77. (In Ukrainian)

4. Derzhavna sluzhba statystyky: ofitsiinyi sait. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/

5. Martyniuk M. P. (2017). Derzhavne rehuliuvannia orhanichnoho vyrobnytstva: stan ta perspektyvy rozvytku [State regulation of organic production: status and development prospects]. Materialy dopovidei uchasnykiv V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Orhanichne vyrobnytstvo i prodovolcha bezpeka». Zhytomyr: ZhNAEU. Р 5-10 (In Ukrainian)

6. Mezhenskyi V. M., Mezhenska L. O. (2011). Sorty netradytsiinykh plodovykh kultur dlia vyrobnytstva orhanichnoi sadovyny [Varieties of non-traditional fruit crops for the production of organic garden food]. Nauk. dopovidi NUBiP. Vyp. 7 (29). 11 p. (In Ukrainian)

7. Popova O. P., Salo I. A. (2019). Rozvytok ukrainskoho rynku plodiv i yahid v umovakh hlobalizatsii [Development of the Ukrainian fruit and berry market in the conditions of globalization]. Sadivnytstvo. № 74, pp. 160-170. (In Ukrainian)

8. Sakun A. Zh., Pantiuk I. A. (2020) Vprovadzhennia marketynhovoi diialnosti na pidpryiemstvakh - vyrobnykakh plodoiahidnoi produktsii [Implementation of marketing activities at enterprises - producers of fruit and berry products]. Tavriiskyi naukovyi visnyk. Seriia: Ekonomika. Vyp. 1, pp. 154-161 (In Ukrainian)

9. Salo I. A. (2021). Zisty - ne zimo [To eat - we will not eat]. Sadivnytstvo po-ukrainski. № 3, pp. 8-12. (In Ukrainian)

10. Cherevko O., Franiv I., Korpalo I. (2021). Innovatsiino-investytsiinyi rozvytok plodovo-yahidnoi haluzi v rehionakh Ukrainy [Innovative and investment development of the fruit and berry industry in the regions of Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo. № 28, pp. 1-6. (In Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru