Основні аспекти трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі
Аналіз трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі, таких як регіональні торговельні угоди, протекціонізм, торговельний обмін послугами, глобальні ланцюги постачання та захист інноваційних технологій задля міжнародної економічної стабіл
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.09.2024 |
| Размер файла | 28,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Основні аспекти трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі
Качмала В.І., к.і.н.,
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
Статтю присвячено аналізу ключових аспектів трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі, таких як цифрова комерція, регіональні торговельні угоди, протекціонізм, торговельний обмін послугами, глобальні ланцюги постачання та захист інноваційних технологій задля міжнародної економічної стабільності. Доведено, що вивчення сучасних трендів і трансформацій світової економіки є актуальною теоретичною та прикладною задачею, яка передбачає системну консолідацію методів і механізмів міждисциплінарних досліджень. Узагальнено, що до недавнього часу глобалізаційні процеси характеризувалися як стійкі, переважно позитивні. Але на нинішньому етапі стало зрозуміло, що процеси трансформації носять лінійний характер, і в значній мірі залежить від геополітичної ситуації в світі, циклічності в світовому економічному розвитку, географічного положення та структури економіки країн світу. Основна увага приділяється обговоренню прогнозів на поточний 2024 рік міжнародних організацій, таких як Всесвітня торговельна організація (ВТО) та Світова організація торгівлі (СОТ), що відіграють ключову роль у регулюванні торговельних відносин на даному етапі.
Ключові слова: торговельні угоди, трансформації, протекціонізм, цифрова торгівля, світові економічні режими, прогнозування економічної стабільності. торгівельний режим економічна стабільність
KACHMALA VIKTORIIA. MAIN ASPECTS OF THE TRANSFORMATION OF WORLD TRADE REGIMES AT THE PRESENT STAGE. The article is devoted to the analysis of key aspects of the transformation of world trade regimes at the current stage, such as digital commerce, regional trade agreements, protectionism, trade exchange of services, global supply chains and protection of innovative technologies for international economic stability. It is proved that the study of modern trends and transformations of the world economy is an actual theoretical and applied task, which involves the systematic consolidation of methods and mechanisms of interdisciplinary research. Important factor in modern conditions of globalization of trade relations is the use of information technologies, they become the determining factors of victory in the competitive struggle, it allows you to break traditional supply chains and move to the future.
Implementation of digital technologies contributes to significant improvement of business results and significantly accelerates strategic changes in the development of world trade. It is summarized that until recently globalization processes were characterized as stable, mostly positive. But at the current stage, it became clear that the processes of transformation are linear in nature and largely depend on the geopolitical situation in the world, the cyclical nature of global economic development, the geographical location and structure of the economy of the countries of the world.
The transformation of the management trade balance changes the form and content of world trade regimes .Accordingly, predicting the future, we understand that we cannot give even approximate calculations or make a more or less accurate analysis. The economic interdependence of different countries should be a guarantee of financial success, but in recent decades it has increasingly transformed and turned into something unusual in world trade. The main focus is on the discussion of forecasts for the current year 2024 of international organizations such as the World Trade Organization (WTO) and the World Trade Organization (WTO), which play a key role in regulating trade relations at this stage.
Keywords: trade agreements, transformations, protectionism, digital trade, global economic regimes, forecasting of economic stability.
Постановка проблеми
Світова торгівля є традиційною формою міжнародних економічних відносин, вона забезпечує обіг товарів: їх переміщення із сфери виробництва у сферу споживання та є доцільною, коли приносить прибуток. Країни зацікавлені в міжнародній економічній співпраці задля імпорту споживчих товарів за дешевшою ціною порівняно з вітчизняною, купівлі - продажу сировини та інших ресурсів, що піднімають добробут, знижуючи при цьому внутрішні витрати виробництва.
Сучасний етап світового розвитку відзначається глобальними змінами в торгівельних режимах та впливає на економічний, технологічний та геополітичний ландшафт. В цій статті ми розглянемо ключові аспекти трансформації, адже з появою нових технологій, зростанням геополітичних напруг та змінами в споживчих уподобаннях, глобальна торгівля переходить до нової епохи.
Аналіз останніх досліджень та публікацій підтверджує, що проблематика висвітлення ключових аспектів трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі достатньо непередбачувана, адже вона прогнозує низку системних методів і механізмів, поєднує потреби в міжнародних правилах і угодах, які б вирішували унікальні виклики, пов'язані з цифровою торгівлею.
На перший план виходять питання, пов'язані з конфіденційністю даних, інтелектуальною власністю та електронними платежами. Окрім того, кібербезпека стала критичною проблемою, оскільки компанії та окремі особи покладаються на цифрові платформи для торгівлі. Нові виклики та трансформації вимагають розробки нових правил і стандартів. Висвітленням цих питань займаються ряд вітчизняних та зарубіжних дослідників і науковців: Гладченко А., Джинджоян В., Майборода Ю., Лагутін В., Маркс
Аксель, Керрі Оттеборн, Вівєн Хедж, Петер Шульц та інші. Вони наголошують, що торгівельні режими на сучасному етапі стають все більш складними та інтегрованими. Глобальна торгівля перетворюється та модернізується під впливом цифрових технологій, регіональних угод, сталої довіри та інших факторів. Ця трансформація створює як можливості, так і виклики для підприємств та країн, що беруть участь у міжнародній торгівлі. Пошук оптимальних рішень та співпраця на міжнародному рівні стають ключовими для подолання цих викликів, що підкріплює доцільність ґрунтовних додаткових розвідок.
Метою статті постав розгляд основних аспектів трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі, зроблено наголос на прихильності принципам провідних держав світу щодо ведення вільної торгівлі, утримання сталого розвитку і захисту прав, узагальнено необхідність проведення аналізу ключових аспектів трансформації світових торговельних режимів задля забезпечення міжнародної економічної стабільності, висвітлено циклічність трансформаційних процесів, їх залежність від геополітич ної ситуації в світі та ряду інших факторів.
Виклад основного матеріалу
Глобальна торгова система зазнає тектонічних зрушень, які переорієнтують міжнародні ланцюги поставок на десятиліття вперед.
Як зазначає всесвітньовідоме нью-йоркське інформаційне агентство Bloomberg, до таких тенденцій призвели дві основні причини: з одного боку компанії, "налякані" дефіцитом через пандемію, військовими конфліктами, різкими стрибками цін і перебоями в поставках, скорочують залежність від одного заводу або країни.
З іншого - уряди, особливо в США і Європі, хочуть забезпечити доступ до ключових матеріалів, таким як напівпровідники і рідкоземельні мінерали, на випадок, якщо світова торгівля розколеться на геополітичні блоки. "Трансформація, яку деякі називають "реглобалізацією", займе роки, а дані про торгівлю тільки починають давати уявлення про масштаби змін і про те, хто виграє, а хто програє", - пише Bloomberg[7].
Для прикладу, доречно назвати Китай, звинувачений у готовності надати допомогу диктаторам без будь-яких умов, незважаючи на висловлення прихильності до лібералізації торгівлі та загалом дотримання Протоколу про вступ до СОТ. Неодноразово звинувачували країну торгові партнери, щодо проведення нечесних торговельних практик, нещодавні звинувачення США у демпінгу, несправедливі субсидії та крадіжки інтелектуальної власності (Asia News Monitor, 2019)[1]. Незважаючи на кричущі зауваження, все це в Китаї рішуче заперечується. Суперечка про те, що означає «чесна» торгівля, можливо вказує на більш глибоку несумісність між концепціями держав, що розвиваються, і розвинених держав про те, як має бути організована світова торгова система та як інтегрується державний ринок економіки розміром з Китай в управління торгівлею. Трансформація торгового балансу управління змінює форму і зміст світових торговельних режимів.
Міжнародні організації, зокрема Світова організація торгівлі (СОТ), відіграють вирішальну роль у формуванні правил глобальної торгівлі та забезпеченні механізмів вирішення суперечок. Однак постійно стикаючись з проблемами в адаптації до торговельного ландшафту, що швидко розвиваються, вона наразі переживає реформи, щоб залишатися актуальною[8].
Одним з головних завдань СОТ є систематичне забезпечення, наскільки це можливо, рівних умов для всіх членів організації, саме тому вони зацікавлені, щоб торгівля проходила прозоро та ефективно. Економісти СОТ спрогнозували торгівлю товарами зростання обсягів на 1,7% у 2023 році - більше, ніж у жовтні 2022 р. оцінка 1,0% - супроводжується зростанням реального ВВП на 2,4% за ринковим курсом (див. табл. 1). зростання.
Таблиця 1: Обсяг торгівлі товарами та зростання ВВП, 2019-2024 рр.
|
Експорт |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
2023 |
2024(П)* |
|
|
Північна Америка |
0,4 |
-8,9 |
4,2 |
6,5 |
3,3 |
3.1 |
|
|
Південна Америка |
-1,3 |
-4,9 |
5,8 |
1,9 |
0,3 |
0,6 |
|
|
Європа (в т.ч. Україна) |
0,4 |
-7,7 |
8,1 |
2,7 |
1,8 |
2,0 |
|
|
Африка |
-0,3 - |
7,2 |
3,5 |
0,7 |
-1,4 |
1,4 |
|
|
Близький Схід |
1,0 |
-6,6 |
2,4 |
9,9 |
2,9 |
4,7 |
|
|
Азія |
0,8 |
0,6 |
13,1 |
0,6 |
2,5 |
4,7 |
*2024 р. (П) - прогноз, розрахований фахівцями СОТ[1].
Проаналізувавши таблицю, ми побачили: очікувані темпи торгівлі та виробництва 2023 року були нижчими відповідних середніх показників в країнах як Північної так і Південної Америки, Європі та Близькому Сході. За прогнозами, зростання торгівлі має відновитися до 3,2% у 2024 р., так як ВВП зросте, досягнувши 2,6%, однак ця оцінка може бути хибною, через наявність значних ризиків зниження, включаючи зростання геополітичної напруженості, глобальних екологічних катаклізмів, непередбачуваних наслідків жорсткої монетарної політики, ризиків для фінансової стабільності та зростання рівня боргу багатьох країн.
Торгівля товарами в 2022 р. була більш стійкою, незважаючи на перешкоди, спричинені війною між Росією і Україною. Зростання обсягу річної торгівлі товарами становило в середньому 4,2% за перші три квартали 2022 р. перед квартальним падінням на 2,4%, в четвертому кварталі сповільнилося зростання до 2,7% і в підсумку, результат за 2022 р. виявився слабшим, ніж прогнозувала СОТ, на яку спиралися моделювання, щоб оцінити економічні наслідки війни.
Зростання обсягу торгівлі у 2022 р. є послідовним першим звітом СОТ про кризу в Україні, що давав оцінку зростання торгівлі за рік, вказавши падіння між 2,4% і 3,0%. Аналітики визначили декілька факторів, що спричинили спад торгівлі наприкінці 2022 р., основні з них:
а) високі за історичними даними ціни на продовольство, завищена ціна на пшеницю та інші зернові особливо гостро відчувалися в країнах Середнього Сходу та Африки, на які значною мірою спиралися імпорт з України та Росії до початку війни.
б) криза в енергосистемах, особливо відчутним вплив цін на енергоносії був найсильніший у зимові місяці в Європі, через припинення постачання газу з Росії.
в) розмивання реальних доходів та імпортного попиту, як наслідок: вразливі економіки змогли знайти заміну продуктів і постачальників для отримання основних товарів.
Очікуване зростання ВВП Європи було переглянуто в бік підвищення на 0,7% і стимулювало торгівлю всередині ЄС та надало додаткових відсотків в світових підсумках, зазначимо,що регіон «Європа» включає Україну, чий експорт та імпорт стрімко впав внаслідок військового вторгнення у 2022 р. (33% і 23% відповідно) і ще не відновився. Спрогнозовано, що у Північній Америці очікують зростання експорту товарів (3,3%), далі йдуть Азія (2,5%) і Європа (1,8%). Слабше зростання експорту очікується в Середній Схід (0,9%) і Південна Америка (0,3%). Експорт товарів з Африки скоротиться (-1,4%).
Ключові аспекти трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі не можливі без наступних чинників, такі як:
- цифрова торгівля: з розвитком інтернету та технологій інформаційної комунікації цифрова торгівля стала домінантною. Завдяки використанню інформаційних технологій, вона перетворює традиційні підходи до торгівлі, створюючи миттєвий трансграничний обмін даними, стаючи основою глобального бізнесу. Такі трансформації вимагають розробки нових правил і стандартів, враховуючи питання кібербезпеки та приватності[5].
Електронна комерція, характеризується онлайн-ринками, електронними платежами та цифровою рекламою, повсякчас демонструє експоненційне зростання. Крім того, обмін цифровими послугами, такими як хмарні обчислення, розробка програмного забезпечення та онлайн-освіта, руйнує географічні бар'єри. Дана трансформація призвела до збільшення потреби в міжнародних правилах і угодах, як вирішують унікальні виклики, пов'язані з цифровою торгівлею. На перший план вийшли питання, пов'язані з захистом цнформації конфіденційних даних, інтелектуальної власності та електронних платежів[9].
- регіональні торговельні угоди: зростання великої кількості вищеназваних торговельних угод, таких як Угода про транстилантичне партнерство (TTIP), являє собою амбітну торгову угоду між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, Регіональна комплексна економічна партнерська угода (RCEP), Угода про об'єднану торгівлю та інвестиції (CPTPP), вказують на безповоротні зміни у структурі глобальної торгівлі. Ряд заключних угод, встановлюють нові правила і регулюють торговельні відносини між країнами, при цьому враховуючи їхні потреби та інтереси. Вони свідчать про пошук нових стратегій у торговельних відносинах між країнами, сприяють розвитку торгівлі, усувають бар'єри та створюють спрятливі умови задля більш передбачуваного торгового середовища, створюють виклики в плані гармонізації та регулювання партнерських стосунків між країнами,враховуючи специфічні економічні чи геополітичні інтереси країн-учасниць[2].
- протекціонізм і торговельні війни: зростання протекціонізму, спалах торгових суперечок і торгових війн кинули тінь на міжнародну торгівлю. В багатьох країнах це призвело до порушень діалогу та введення тарифів на імпортні товари. Такі дії змогли спричинити напругу в міжнародних торговельних відносинах та впливати на світовий обмін товарами та послугами. Як приклад, натягнуті стосунки між двома найбільшими економіками світу: Сполученими Штатами та Китаєм, стали центральними в данному питанні. Збільшення протекціонізму та торговельних суперечок між країнами впливає на глобальну торговельну систему, проводиться уповільнення світової торгівлі та економічної невизначеності та недовіри до країн-партнерів[6]. Введення мит та інших обмежень на міжнародну торгівлю може призвести до зменшення обсягів та напруги в міжнародних відносинах. Вкрай важливо проаналізувати наслідки таких дій для глобальної торгової системи та дослідити шляхи вирішення конфлікту.
Прихильники політики вільної торгівлі критикують протекціонізм за три ключові моменти: у довгостроковому періоді підриваються основи національного виробництва, що, свою чергу, пов'язано з послабленням конкурентного тиску з боку світового ринку; знижується добробут споживачів: через введення протекціоністських заходів спостерігається зростання цін на товари; посилюються антагонізми між державами та створюється загроза стабільності безпеки світового господарства[6].
- сприяння сталій торгівлі: концепція стійкої торгівлі являє собою зміну парадигми міжнародної торгівлі. У торговельних угодах дедалі більше враховуються не лише економічні фактори, а й екологічні та соціальні міркування, вирішуються такі питань, як зміна клімату, трудові права та захист навколишнього середовища. Наразі питання екологічного впливу торгівлі дуже гострі і повсякчасно піднімаються для обговорення, такими є і вимоги до прав людини та соціальні стандарти в угодах про вільну торгівлю. Це важливий крок у розвитку сталої економіки, тому необхідно розробляти актуальні стандарти та механізми оцінки впливу на сталий розвиток, це стає необхідністю для більш відповідальної торговлі.
- торговельний обмін послугами: даний обмін послугами стає важливим компонентом світової торговлі, зокрема в галузі фінансів та консалтингу, інформаційних технологій (розробка програмного забезпечення, аналіз даних і телемедицина), туризм і транспорт. Необхідно відмітити прогрес віддаленої роботи та інновації в інформаційних технологіях, що дозволило компаніям пропонувати свої послуги в усьому світі, роблячи значний внесок в економіку. Це відкрило нові можливості для світового ринку: зросли обсяги торговельного обміну послугами, підвищилась складність глобальних ланцюгів постачання, зросла якість та вимоги уваги до навичок робочої сили та інфраструктури[4].
На жаль, формування торговельного обміну послугами залежить від політики урядів лідерів світової торгівлі. Так, політика США спрямована на збереження глобального лідерства своєї країни та захист домінуючих позицій західних держав від конкурентів, про це свідчать перегляд адміністрацією президента США Д. Трампа (2017-2021 рр.) угоди NAFTA та вихід країни із TPP - Transpacific Partnership, порушення США зобов'язань перед СОТ. Яскравий приклад - вихід Великої Британії з ЄС (31 грудня 2020 р.). Нова торговельна політика відкритої стратегічної автономії ЄС також по суті є політикою економічного патріотизму, адже вона відкрито проголошує більш жорстке забезпечення власних прав та інтересів країн ЄС [10].
- глобальні ланцюги постачання: зростає складність глобальних ланцюгів постачання, товари проходять кілька етапів виробництва та обробки у різних країнах. Ця інтеграція створює нові можливості для торгівлі, але також призводить до вищої вразливості до ризиків та розривів у ланцюгах. Використання передових технологій, таких як штучний інтелект та блокчейн, можуть полегшити торговельні операції задля оптимізації торгових процесів та забезпечення безпечних прозорих системи для перевірки транзакцій і відстеження походження продуктів[3].
Глобальні ланцюги поставок стали складними мережами, що охоплюють велику кількість країн, кожна з яких спеціалізується на різних етапах виробництва та складання. Хоча ці ланцюжки постачання пропонують ефективність і економічність, вони чутливі до збоїв, прикладом чого є виклики, пов'язані з пандемією COVID-19, військовими конфліктами, політичною нестабільністю. Наразі, економісти та політики оцінюють стійкість ланцюгів постачання та потребу в диверсифікації для пом'якшення ризиків в цьому відчутна значна допомога міжнародних організацій, що відіграють ключову роль у регулюванні торговельних відносин.
Висновки
В статті узагальнено ключові аспекти трансформації світових торговельних режимів на сучасному етапі, зроблено аналіз атрибутів цифрової комерції, регіональних торговельних угод, протекціонізму, визначено значення торговельного обміну послугами, глобальних ланцюгів постачання, окреслено основні риси захисту інноваційних технологій.
Доведено, що вивчення сучасних трендів і трансформацій світової економіки є актуальною теоретичною та прикладною задачею, яка передбачає системну консолідацію методів і механізмів міждисциплінарних досліджень. Узагальнено, що до недавнього часу глобалізаційні процеси характеризувалися як стійкі, переважно позитивні. Але на нинішньому етапі стало зрозуміло, що процеси трансформації носять лінійний характер, і в значній мірі залежить від геополітичної ситуації в світі, циклічності в світовому економічному розвитку, географічного положення та структури економіки країн світу. Обговоренню прогнози на поточний 2024 рік міжнародних організацій, таких як Всесвітня торговельна організація (ВТО) та Світова організація торгівлі (СОТ), що відіграють ключову роль у регулюванні торговельних відносин на даному етапі.
Завершуючи, сучасна трансформація торговельних режимів створює нові можливості для підприємств, споживачів і країн в цілому. Проте, вона також створює виклики, які потребують обачності та гнучкості в управлінні та регулюванні. Міжнародна співпраця та пошук спільних рішень становлять ключ до досягнення сталого розвитку і процвітання в умовах сучасного глобального ринку.
Список використаної літератури:
1. Загальна інформація про Світову організацію торгівлі (СОТ) від 20.01.2024 р. URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=94872f60-5734-4e7c-bcee- 7873ffb2076d&title
2. World Tr ade Organization (WTO). URL:
https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/trade_outlook23_e.pdf
3. Gladchenko, A. Dzhyndzhoian, V. and Sardak, S. Foreign experience of public administration in the context of the economic equilibrium of synthetic economic crisis. Modern European Researches, Salzburg, Austria. 2017. Vol. 2, pp. 44-52.
4. Лагутін В. Цивілізаційні та інституційні фактори глобальних економічних трансформацій XXI ст. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2019. № 2. С.519
5. Майборода Ю. О. Проблеми статистичної оцінки участі країн у міжнародній торгівлі. Економічна система країни: зовнішні та внутрішні фактори впливу: матеріали доповідей міжнародної науковопрактичної конференції, м.Київ, 22 жовтня 2022 р. Львів-Торунь: Liha- Pres, 2022. С.10 -13.
6. Мелих О. В. Протекціонізм у ЄС: вплив на ринкові відносини з країнами-партнерами. Економічний аналіз. 2020. Т. 30, № 1, Ч. 2. С. 91-99.
7. Топчій О. Світова торгівля ступає на шлях "реглобалізації": Bloomberg пояснив, про що йдеться. URL: https://www.unian.ua/economics/other/svitova-torgivlya-stupaye-na-shlyah- reglobalizaciji-bloomberg-poyasniv-pro-shcho-ydetsya-12247740.html
8. Axel Marx, Kari Otteburn, Vineet Hegd Mapping of the Trade and Development Global
Regimes and Institutions. URL: https://www.globe-project.eu/mapping-of-the-trade-and-
development-global-regimes-and-institutions_9714.pdf
9. Gabriele Gagliani. Cybersecurity, Technological Neutrality, and International Trade Law.
Journal of International Economic Law. 2020. URL:
https://jusmundi.com/fr/document/publication/en-cybersecurity-technological-neutrality-and- international-trade-law
10. Schulze Peter W. Multipolarity and multilateralism: Cooperative or rival cornerstones of a new world order? Expert Comment / Georg-August University of Gottingen. 3 Dec, 2019. URL: https://doc-research.org/2019/12/multipolarity-andmultilateralis
REFERENCES
1. Zahal'na informatsiya pro Svitovu orhanizatsiyu torhivli (SOT) dated January 20, 2024 Retrieved from: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=94872f60-5734-4e7c- bcee-7873ffb2076d&title
2. World Trade Organization (WTO) Retrieved from:
https://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/trade_outlook23_e.pdf
3. Gladchenko, A. Dzhyndzhoian, V. and Sardak, S. (2017), “Foreign experience of public administration in the context of the economic equilibrium of synthetic economic crisis”, Modern European Researches, Salzburg, Austria, Vol. 2, pp. 44-52.
4. Lahutin V. Tsyvilizatsiyni ta instytutsiyni faktory hlobal'nykh ekonomic hnykh transformatsiy XXI st. Zovnishnya torhivlya: ekonomika, finansy, pravo. 2019. № 2. S.5-19.
5. Mayboroda YU. O. Problemy statystychnoyi otsinky uchasti krayin u mizhnarodniy torhivli. Ekonomichna systema krayiny: zovnishni ta vnutrishni faktory vplyvu: materialy dopovidey mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, m.Kyyiv, 22 zhovtnya 2022 r. L'viv--Torun': Liha-Pres, 2022. S.10-13
6. Melykh O. V. Protektsionizm u YES: vplyv na rynkovi vidnosyny z krayinamy-partneramy. Ekonomichnyy analiz. 2020. T. 30, № 1, CH. 2. - S. 91-99.
7. Topchiy O. Svitova torhivlia stupaie na shliakh «rehlobalizatsii» [World trade is on the path of «reglobalization»]. Retrieved from: https://www.unian.ua/economics/other/svitova-torgivlya- stupaye-na-shlyah-reglobalizaciji-bloomberg-poyasniv-pro-shcho-ydetsya-12247740.html
8. Axel Marx, Kari Otteburn, Vineet Hegd Mapping of the Trade and Development Global Regimes and Institutions Retrieved from: https://www.globe-project.eu/mapping-of-the-trade-and- development-global-regimes-and-institutions 9714.pdf
Gabriele Gagliani (2020). Cybersecurity, Technological Neutrality, and International Trade Law. Journal of International Economic Law. 723 - 747. Retrieved from:
https://jusmundi.com/fr/document/publication/en-cybersecurity-technological- neutrality-and-
international-trade-law
9. Schulze Peter W. Multipolarity and multilateralism: Cooperative or rival cornerstones of a new world order? Expert Comment / Georg-August University of Gottingen. 3 Dec, 2019.
Retrieved from: https://doc-research.org/2019/12/multipolarity-andmultilateralis
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть, методи обчислення масштабів та причини становлення тіньової економіки, оцінка її масштабів на сучасному етапі. Аналіз розвитку тіньового сектору економіки України, проблеми і перспективи боротьби з нею за допомогою відомих світових досягнень.
курсовая работа [73,6 K], добавлен 14.03.2015Трактування змісту економічних систем. Характеристика ринкової моделі економічної системи. Основні характеристики змішаної та перехідної економічної системи. Загальні особливості формування та основні ознаки економічної системи України на сучасному етапі.
реферат [56,1 K], добавлен 25.10.2011Сутність економічної статистики як наукового напрямку, призначення та оцінка необхідності на сучасному етапі розвитку. Основні цілі економічної статистики, етапи та принципи їх реалізації, стратегія розвитку. Шляхи реалізації євроінтеграційних намірів.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.07.2010Економічна сутність конкурентоспроможності. Основні критерії та фактори впливу на цю категорію в умовах інноваційних змін. Дослідження сучасних фінансових позицій України на світових ринках. Перспективи підвищення рівня її конкурентоспроможності.
курсовая работа [1003,2 K], добавлен 19.03.2016Зміст і структура ринкової трансформації економіки України та функції держави в процесі. Трирівнева модель ринкової трансформації. Центри економічної влади в Україні. Поточні складові політики трансформування економіки. Державна власність та регулювання.
реферат [79,4 K], добавлен 20.03.2009Особливості розвитку інноваційних процесів на підприємстві за ринкових умов господарювання. Фінансова підтримка інновацій, їх впровадження у виробництво та оцінювання ефективності. Методи державного регулювання інноваційних нововведень на сучасному етапі.
курсовая работа [277,0 K], добавлен 15.05.2011Роль і місце економічної психології в системі психологічних дисциплін. Економічна психологія на теренах України. Методологічні принципи на сучасному етапі розвитку. Соціально-психологічний аналіз економічних явищ. Закономірності розвитку суспільства.
реферат [27,5 K], добавлен 19.04.2015Особливості розвитку ринку товарів і послуг. Аналіз структури споживання товарів. Аналіз сучасних торговельних систем та мереж. Організаційно-економічні засади розвитку культури споживання. Стратегічні орієнтири в діяльності підприємств торгівлі.
научная работа [369,5 K], добавлен 18.01.2014Зародження економічних ідей. Основні представники. Зародження і розвиток політичної економії, її напрями і школи. Основоположники економічних вчень. Економічна думка на сучасному етапі. Прагматизм політекономії. Неокласицизм. Економічний лібералізм. Еконо
курсовая работа [50,9 K], добавлен 11.11.2005Основні принципи та етапи розробки економічної концепції Дж.М. Кейнса. Ефективність регулювання державою економічних процесів інвестування та національного доходу за Дж. Кейнсом. Суть ефекту мультиплікатора та його використання на сучасному етапі.
реферат [505,2 K], добавлен 03.12.2010
