Внесок Полтавського Товариства сільського господарства (1865-1920) у науково-інформаційне забезпечення аграрної галузі

Наголошуючи на важливості даних заходів для популяризації аграрних знань, Ю.Ю. Соколовський зауважував, що Полтавське товариство сільського господарства, як одне з найстаріших установ губернії, що відстоювало інтереси населення, повинно вимагати цілковитої відмови від непотрібної та, безумовно, шкідливої регламентації у справі організації читань. Д.К. Квітка висловив сумнів, що клопотання у такій формі мало б позитивну відповідь і рекомендував підтримати пропозицію, щоб читання дозволяли організовувати сільськогосподарським товариствам під відповідальність їхніх президентів. Ю.Ю. Соколовський відстоював свою позицію, наводячи приклад, що навіть у націоналізації землі деякі вбачають питання революційного характеру. Президент Товариства після завершення обговорення питання поставив його на голосування. Члени зібрання одноголосно підтримали пропозицію Ю.Д. Соколовського Ibidem..

Відмітимо, що земські агрономи брали безпосередню участь в організації бесід і читань при товариствах сільського господарства, які окрім доведення інформації з окремих аграрних питань до слухачів, викликали інтерес у населення до знань. Проте інформація, почута селянами під час бесід, а також брошури та статті у журналах знайомили населення з окремими питаннями сільського господарства. Галузеві курси та читання, тобто більш складна організація системи поширення аграрних умінь надавала ґрунтовніші та систематичні знання, проте потребувала залучення більшої кількості агрономічних фахівців.

У 1910 р. на січневому засіданні правління Полтавського товариства сільського господарства було розглянуто питання щодо організації тимчасових сільськогосподарських курсів. Комісія висловилися проти пропозиції щодо їх проведення у різних населених пунктах губернії з переміщенням лекторів між селищами. Натомість було прийнято рішення, щоб курси були організовані у Полтаві тривалістю до 6 тижнів на яких слухачі мали змогу ознайомитися із сільськогосподарськими знаряддям праці (10 год.), основами землеробства (60 год.), тваринництвом (50 год.), молочним господарством (20 год.), а також основами садівництва та городництва (20 год.). На оплату праці лекторів передбачалося виділити 900 руб. (180 год. по 5 руб.), екскурсії - 300 руб. Слухачі мали бути відібрані членами сільськогосподарських товариств і землевпорядних комісій. Програмою курсів планувалося доповнювати знання слухачів, отримані ними раніше.

Полтавське товариство сільського господарства після підрахунку кошторису, необхідного для відкриття й утримання курсів, вирішило клопотати перед Департаментом землеробства щодо виділення на 1911 р. коштів у розмірі 1500 руб. Частину витрат на навчальні посібники пропонувалося покрити за рахунок пожертвувань своїх членів Труды Полтавского Общества сельского хозяйства за 1910 г.... Наголошувалося також на важливості реалізації наступних завдань, зокрема: щоб питання організації курсів і читань було передано з Міністерства просвіти Міністерству землеробства; залучення до даних заходів місцевих агрономічних фахівців (агрономи, ветеринари, викладачі сільськогосподарських навчальних закладів, пасічники й ін.); Міністерство землеробства повинно надавати дозвіл на використання при проведенні курсів і читань брошур Чикаленка, Ваганова, Немоловського, Ганька, Степовика, написані українською мовою; затвердження тем для заходів повинно бути надано уповноваженим Міністерства землеробства Из сельскохозяйственной печати. Хуторянин. 1902. № 6. С. 117..

Окремі галузеві фахівці розуміли, що підняти сільське господарство на новий рівень можна за рахунок широкого поширення наукових знань, на які опиралося сільське господарство західних країн. Так, на сторінках «Хуторянина» було зроблено передрук статті Криштафовича із «Сільського господаря», в якій він акцентував увагу на важливості поширення іноземної науково-технічної інформації серед населення. Зазначимо, що на початку ХХ ст. значна частина фахівців виступала проти даної ідеї. Вони зазначали, що російський мужик, якщо він тямущий у міркуваннях щодо погоди та її передбаченні, розуміє більше, ніж будь-який професор метеорології; що стосується птахівництва, то лише поглядом він зможе відрізнити гусака від гуски, чого не зробить жоден учений з птахівництва з усіма своїми теоріями, інкубаторами та брудерами Из сельскохозяйственной печати. Хуторянин. 1902. № 7. С. 138..

Інший вчений, професор Д. Морев, акцентував увагу на тому, що сільським господарством у Росії займається близько 86% усього населення, що становило 100 млн. осіб, у США 9 млн. 500 тис. Таким чином, кількість землевласників у Америці була меншою майже у 10 разів порівняно з Російською імперією, проте вони обробляли майже таку ж площу землі та збирали у два рази більше зернових. Дана тенденція відмічалася і стосовно європейських країн, жодна з них не мала такої низької врожайності сільськогосподарських культур як у Росії. Так, на одну десятину середній урожай зерна в Англії становив 122,2 пудів, США - 83,7, Німеччині - 80, Франції - 79,2, Австро-Угорщині - 70,3, Італії - 58,4, Росії -

40,2 пудів. Криштафович наголошував, що з метою поліпшення справ у галузі необхідна активна допомога держави, залучення значних матеріальних інвестицій, застосовування галузевих знань і кращого передового досвіду. Він також зазначав, що незважаючи на думку частини фахівців, що немає розвитку знань та їх розповсюдження без коштів, а інша - навпаки, що немає матеріальних засобів без достатніх знань, необхідно було якнайшвидше зрозуміти, що знання необхідно ставити на перше місце і тоді можна досягти значного піднесення галузі. Прагнення до розвитку землеробства у населення повинно охопити усі класи суспільства та всі установи держави. На його думку, знання потрібно здобувати в Європі та США. Він наголошував на необхідності детально вивчати американські методи та прийоми та намагатися застосовувати їх у себе Ibidem..

Полтавське товариство сільського господарства намагалося також висвітлювати закордонний досвід ведення сільського господарства. Так, за ініціативи Установи, 27 лютого 1902 р. у Полтаві було організовано лекцію Н.А. Крюкова щодо збуту продуктів тваринництва в Англії, зокрема було висвітлено наступні питання: загальні дані щодо вивезення сільськогосподарських продуктів із Росії та ввезення їх до Англії; умови транспортування продуктів, які швидко псуються; холодильники та їх значення у торгівлі продуктами; розбирання туш; організація ринку Англії щодо продуктів, які швидко псуються (яйця, масло, сир та ін.); умови успішної їх реалізації Ibid. С. 139..

Зазначимо, що заходи, які проводило Полтавське товариство сільського господарства з поширення наукових знань серед населення, давало позитивні результати. Співробітники Установи відмічали постійне зростання підтримки губернським земством цього питання. Так, станом на 1903 р., з 15 повітів Полтавської губернії агрономічну допомогу населенню надавали 13. Крім того, функціонували 6 нижчих сільськогосподарських шкіл, чотири дослідні поля, одне губернське та 8 повітових галузевих товариств, зокрема й Полтавське товариство сільського господарства. Як наслідок, виникла потреба у скликанні періодичних засідань галузевих фахівців з метою обміну досвідом, спостереженнями, думками, розроблення подальших шляхів і способів поліпшення місцевого сільського господарства та задоволення інформаційних потреб і запитів населення. Як результат, - з 17 по 20 лютого 1903 р. Товариство провело третю нараду з питань надання агрономічної допомоги сільським мешканцям. Перше засідання було призначене на понеділок о 7% год. вечора у приміщенні Установи, - Дворянському будинку. Решта днів засідання агрономічної наради розпочиналася об 11-й год. ранку у приміщенні Природничо-історичного музею. На зібранні було розглянуто низку питань, зокрема й П.М. Дубровського «Значення дослідних установ і популяризація сільськогосподарських знань», Ю.Ю. Соколовського «Другий з'їзд діячів з дослідної справи», О.А. Іллічевського «Про підготовчі роботи до з'їзду сільських господарів Полтавської губернії і губернської сільськогосподарської виставки у наступному році», М.А. Ольхівського «Вироблення нормальної природничо-історичної колекції для сільськогосподарських шкіл Полтавської губернії» От Правления Полтавского сельскохозяйственного общества. Хуторянин. 1903. № 7. С. 138..

Висновки

Полтавським товариством сільського господарства велася активна робота як з генерування нових знань, так і широкої їх популяризації з використанням різних форм і методів. Фахівці Товариства докладали значні зусилля для заснування друкованих органів, зокрема «Журналу засідань», «Додатку до журналів Сільськогосподарського товариства», «Хуторянина», «Календаря хуторянина», які на своїх сторінках відображали постанови та розпорядження керівництва країни, результати діяльності товариств і науково-дослідних установ, огляди галузевої літератури, статті з сільського господарства, запитання від читачів і відповіді на них, новини, оголошення та багато іншої корисної інформації.

Члени Товариства активно працювали над формуванням та виданням дешевих брошур з актуальних питань сільського господарства, а також публікували матеріали, підготовлені фахівцями інших галузевих закладів на сторінках своїх друкованих органів для ознайомлення з ними читачів.

Велику увагу членами Полтавського товариства сільського господарства було приділено поширенню вітчизняних та іноземних галузевих знань через публікації оглядів нових надходжень і статей щодо ведення сільського господарства за кордоном, а також організації та проведення місцевих виставок, читань і лекцій.

З метою своєчасного ознайомлення фахівців Установи з останніми досягненнями аграрної науки, вони намагалися системно підійти до питання комплектування фонду власної бібліотеки за рахунок підписки на газети, журнали, а також придбання книг. З метою регламентації взаємовідносин між читачами та книгозбірнею було розроблено правила користування літературою.

Актуальною для колективу Товариства була наукова діяльність на дослідних полях, результати якої поширювалися серед населення. Останнє могло наочно переконатися у перевагах і недоліках окремих технологій виробництва продукції рослинництва та тваринництва. Складовою науково-інформаційного забезпечення населення була організація фахівцями Установи читань (тривалість, підбір брошур, ілюстрованого матеріалу, діаграм, проведення екскурсій тощо). Отже, Полтавське товариство сільського господарства стало у свій час тією важливою Установою, яка не лише генерувала, але й намагалася максимально повно пропагувати передові аграрні ідеї, погляди, останні досягнення науки й практики серед населення та галузевих фахівців.

REFERENCES

1. Demuz, I.O. (2013). Silskohospodarski tovarystva Ukrainy druhoi polovyny ХІХ - pochatku ХХ st.: dosvid istoriohrafichnykh napratsiuvan suchasnoi vitchyznianoi nauky [Agricultural societies of the second half of the 19^th - early 20^th centuries: the experience of historiographic developments of modern domestic science]. Siverianskyi litopys, 1, 76-82 [in Ukrainian].

2. Derlemenko, V.V. (2002). Istorychnyi aspekt formuvannia silskohospodarskoho bibliotechno- informatsiinoho resursu Ukrainy [The historical aspect of the formation of the agricultural library and information resource of Ukraine]. Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalno universytetu imeni V. Dalia, 9, 71-78 [in Ukrainian].

3. Derlemenko, V.V. (2002). Istorychni peredumovy vynyknennia protsesu poshyrennia silskohospodarskykh tekhnichnykh znan ta informatsii v Ukraini (kinets ХІХ -- pochatok ХХ st.) [Historical prerequisites for the emergence of the process of dissemination of agricultural technical knowledge and information in Ukraine (late XIX - early XX century)]. Istoriia ukrainskoi nauky na mezhi tysiacholit, 8, 104-111 [in Ukrainian].

4. Ivanchenko, L.A. (2018). Budivnychi silskoho hospodarstva druhoi polovyny ХІХ - pochatku ХХ st.: vplyv hromadsko-prosvitnytskoi diialnosti ta sotsialno-intelektualnoho otochennia

5. P.M. Dubrovskoho (1857-1916) na rozvytok ukrainskoi natsii [Construction agriculture in the second half of the 19^th - early 20^th centuries: the influence of social and educational activities and the social and intellectual environment P.M. Dubrovsky (1857-1916) on the development of the Ukrainian nation]. Sivershchyna v istorii Ukrainy, 11, 227-233 [in Ukrainian].

6. Lysenko, M.S. (2015). Poltavske tovarystvo silskoho hospodarstva: istoriia i dosvid (do 150 richnytsi) [Poltava Society of Agriculture: history and experience (up to the 150^th Anniversary)]. Sumska starovyna, XLVII, 41-52 [in Ukrainian].

7. Rusan, V.M. (2022, July 28). Osoblyvosti funktsionuvannia ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy v umovakh viiny [Features of the functioning of the agricultural sector in Ukraine]. Natsionalnyi instytutstratehichnykh doslidzhen. Retrieved from https://bit.ly/48IZbm9 [in Ukrainian].

8. Samorodov, V.M. & Pospielov, S.V. (2022). Profesor Anastasii Zaikevych (1842-1931): poltavskyi portret na tli chasu [Professor Anastasy Zaykevich (1842-1931): Poltava portrait against the backdrop of time]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2, 142-148. DOI: 10.31210/visnyk2022.02.17 [in Ukrainian].

9. Samorodov, V.M. & Kyhym, S.L. (2015). Poltavske silskohospodarske tovarystvo (1965-1920 rr.): istoriia, zvytiahy, pershopostati [Poltava Agricultural Society (1965-1920): history, victories, leaders]. Poltava [in Ukrainian].

10. Shulga, V.P. (2015). Shtrihi do portretnih narisiv ochilnikiv poltavskogo doslidnogo polya (do 150- richchya Poltavskogo tovaristva silskogo gospodarstva [Strokes to the portrait sketches of the heads of the Poltava experimental field (to the 150^th Anniversary of the Poltava Society of Agriculture]. Istoriya nauki i biografistika, 3. Retrieved from http://inb.dnsgb.com.ua/2015- 3/16.pdf [in Ukrainian].

11. Verhunov, V.A. (2009a). Ukrainskomu Rotamstedu - 125 rokiv [Ukrainian Rothamsted is 125 years old]. Zerkalo nedely, 42, 30 [in Ukrainian].

12. Verhunov, V.A. (2009b). Poltavske doslidne pole: Stanovlennia i rozvytok silskohospodarskoi doslidnoi spravy v Ukraini (do 125-richchia derzhavnoho doslidnytstva v ahronomii ta tvarynnytstvi) [Poltava research field: Formation and development of agricultural experimental work in Ukraine (to the 125^th Anniversary of state research in agronomy and animal husbandry)]. Kyiv [in Ukrainian].

13. Vergunov, V. (2015a). The tradition of worthy housekeeping on earth [Tradytsiia hidnoho hospodariuvannia na zemli]. Viche, 7 [in Ukrainian].

14. Verhunov, V.A. (2015b). Poltavskomu tovarystvu silskoho hospodarstva - 150 rokiv: vikhy vydatnykh diian na blaho Ukrainy [The Poltava Society of Agriculture is 150 years old: milestones of outstanding deeds for the good of Ukraine]. Vinnytsia [in Ukrainian].

15. Verhunov, V.A., Derlemenko, V.V., Tarabrin, O.Ye. & Kapralyuk, O.V. (2015). Natsionalna bibliohrafichna systema vyiavlennia ta rozpovsiudzhennia silskohospodarskoi naukovo-tekhnichnoi informatsii z metoiu yii intehratsii u svitovyi rynok informatsiinykh resursiv i posluh [National bibliographic system for identifying and disseminating agricultural scientific and technical information in order to integrate it into the world market of information resources and services]. Vinnytsia [in Ukrainian].

16. Verhunov, V.A., Hrytsenko, N.F., Chernokolova, K.O. & Opara, N.M. (Comps.) (2015). Poltavske tovarystvo silskoho hospodarstva [The Poltava Society of Agriculture]. Vinnytsia [in Ukrainian].

17. Verhunov, V.A. (2020). Haluzevi initsiatyvy Poltavskoho tovarystva silskoho hospodarstva (18651920 rr.) v ahrarnomu sektori krainy [Industry initiatives of the Poltava Society of Agriculture (1865-1920) in the agricultural sector of the country]. Universum istorii ta arkheolohii, 3 (28), 1, 26-40. DOI: 10.15421/26200103 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru