Технологія розвитку економічного мислення: підхід до реалізації стратегії TeachThought у процесі підготовки фахівців з економічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія розвитку економічного мислення: підхід до реалізації стратегії TeachThought у процесі підготовки фахівців з економічних спеціальностей

Булавіна Олена Анатоліївна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології, Київський національний економічний університет імені Вадим Гетьмана, м.Київ

Сокол Ілона Андріївна бакалавр з професійної освіти, здобувачка освітньо-професійної програми «Економічна та соціальна психологія» магістерського рівня, Київський національний економічний університет імені Вадим Гетьмана, м.Київ,

Анотація

Українське сучасне суспільство проживає в епоху глобалізації, викликів й загроз, долання яких обумовлює необхідність розробки та впровадження неординарних міждисциплінарних інноваційних підходів та рішень, от і українська освіта має бути унікальним освітнім середовищем, де майбутні фахівці зможуть набути актуальних загальних та професійних компетентностей шляхом розвитку способів та характеристик мислення. І цей процес неможливий без впровадження технологій навчання, спрямованих на розвиток особистості. Саме до таких технологій, що базуються на теорії розвиваючого навчання Л.С. Виготського, можна віднести технологію розвитку економічного мислення як один із підходів реалізації стратегії TeachThought, орієнтований на підготовку майбутніх фахівців економічних та суміжних з нею спеціальностей. Впровадження у практику викладання економічних дисциплін технології розвитку економічного мислення здобувачів освіти є актуальним та важливим завданням для сучасного покоління викладачів, адже щодня перед нами постають нові виклики, які потрібно долати, приймати ефективні рішення та відновлювати й розвивати як економічний, так і людський потенціал нашої держави.

В дослідженні визначені та охарактеризовані компоненти технології розвитку економічного мислення майбутніх фахівців з економічних спеціальностей, які варто впроваджувати в навчальний процес задля формування у майбутніх фахівців успішної особистості та опановування стратегії особистісного та професійного зростання, а саме: мотиваційний, діагностувальний, дизайн-методичний та оцінно-рефлексивний. Кожен із компонентів є невід'ємною частиною технології та обумовлює наступний.

Зміст мотиваційного компоненту визначається тим, що викладач має бути впевненим у необхідності та готовим впроваджувати методичний інструментарій, спрямований на розвиток економічного мислення здобувачів освіти. На діагностувальному етапі проводиться відповідний аналіз сформованості характеристик економічного мислення задля ефективної розробки та впровадження наступного етапу - дизайн-методичного, протягом якого відбувається процес відбору, розробки методичних інструментів для розвитку економічного мислення здобувачів освіти з врахуванням інтересів, мотивів, запитів та досвіду здобувачів. На останньому етапі відбувається отримання зворотного зв'язку від здобувачів освіти, аналізуються результати навчання та динаміка рівнів сформованості характеристик економічного мислення, вдосконалюється проєкт впровадження технології розвитку економічного мислення та визначаються напрями підвищення результативності технології розвитку економічного мислення.

Важливою умовою ефективного розвитку економічного мислення є ретельний підбір методів навчання, які можна використовувати для викладання економічних дисциплін в умовах змішаного навчання. В результаті дослідження було виявлено, що розвиток економічного мислення краще відбувається в умовах активної взаємодії між викладачем та студентами, за використання інтерактивних методів навчання. З метою підвищення ефективності методичної діяльності рекомендуємо викладачам комбінувати елементи моделей педагогічного дизайну (ADDIE, дизайн- мислення, ARCS) як в процесі розробки навчальних дисциплін, так і при проєктуванні навчальних занять. Для побудови навчального заняття, за допомогою якого розвиток характеристик економічного мислення буде відбуватися ефективно в умовах змішаного навчання, також викладачам варто звернути увагу на розробку Конструктора навчального заняття та Падагогічне колесо Керрінгтона.

Запропонована технологія розвитку економічного мислення майбутніх фахівців з економічних та суміжних спеціальностей дає можливість системно та послідовно впливати на розвиток когнітивних процесів особистості і з врахуванням сучасних тенденцій та підходів доцільно продовжувати дослідження особливостей реалізації її основних компонентів, пов'язаних із апробацією окреслених інноваційних підходів та стратегій навчання в різних форматах організації освітнього процесу в закладах вищої та професійної освіти. стратегія teachthought інноваційний

Ключові слова: стратегія TeachThought, технологія розвитку економічного мислення здобувачів, компоненти технології розвитку економічного мислення здобувачів економічних спеціальностей, економічне мислення, професійне мислення, методичний інструментарій

Bulavina Olena Anatoliivna PhD of economic science, Associate Professor of Pedagogy and Phycology Department, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv

Sokol Ilona Andriivna bachelor of vocation education, student of master degree program «Economic and social psychology», Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv,

TECHNOLOGY FOR ECONOMIC THINKING DEVELOPMENT: TEACHTHOUGHT STRATEGY IMPLEMENTATION APPROACH IN PROCESS OF TRAINING PROFESSIONALS IN ECONOMIC

SPECIALITIES

Abstract. Modern Ukrainian society lives in an era of globalization, challenges and threats, the overcoming of which necessitates the development and implementation of extraordinary interdisciplinary innovative approaches and solutions, and Ukrainian education should be a unique educational environment where future professionals can acquire relevant general and professional competencies by developing ways and characteristics of thinking. And this process is impossible without the introduction of learning technologies aimed at personal development. Such technologies based on Vygotsky's theory of developmental learning include the technology of economic thinking development as one of the approaches to implementing the TeachThought strategy, focused on training future specialists in economics and related fields. The introduction of the technology for the development of economic thinking of students into the practice of teaching economic disciplines is an urgent and important task for the modern generation of teachers, because every day we face new challenges that need to be overcome, make effective decisions and restore and develop both the economic and human potential of our country.

The study identifies and characterizes the components of the technology for the development of economic thinking of future specialists in economic specialties, which should be implemented in the educational process in order to form a successful personality in future specialists and master the strategy of personal and professional growth, namely: motivational, diagnostic, design-methodological and evaluation-reflective. Each of the components is an integral part of the technology and determines the next one.

The content of the motivational component is determined by the fact that the teacher must be confident in the need and ready to implement methodological tools aimed at developing students' economic thinking. At the diagnostic stage, an appropriate analysis of the formation of the characteristics of economic thinking is

carried out for the effective development and implementation of the next stage - the design-methodological stage, during which the process of selection, development of methodological tools for the development of economic thinking of students is carried out, taking into account the interests, motives, requests and experience of students. The last stage involves receiving feedback from students, analyzing learning outcomes and the dynamics of the levels of economic thinking characteristics, improving the project for implementing the technology for developing economic thinking, and identifying ways to improve the effectiveness of the technology for developing economic thinking.

An important condition for the effective development of economic thinking is a careful selection of teaching methods that can be used to teach economic disciplines in a blended learning environment. The study found that the development of economic thinking is better in conditions of active interaction between the teacher and students, using interactive teaching methods. In order to increase the effectiveness of methodological activities, we recommend that teachers combine elements of pedagogical design models (ADDIE, design thinking, ARCS) both in the process of developing academic disciplines and in the design of training sessions. In order to build a training session that will help develop the characteristics of economic thinking effectively in a blended learning environment, teachers should also pay attention to the development of the Training Session Designer and the Carrington Padagogy Wheel.

The proposed technology for the development of economic thinking of future specialists in economics and related specialties makes it possible to systematically and consistently influence the development of cognitive processes of the individual and, taking into account current trends and approaches, it is advisable to continue researching the features of the implementation of its main components related to the testing of the outlined innovative approaches and learning strategies in various formats of organizing the educational process in higher and vocational education institutions.

Keywords: TeachThought strategy, technology for the development of student's economic thinking, components of technology for the development of economic thinking of economic specialities students, economic thinking, professional thinking, methodical tools

Постановка проблеми

Освіта реагує на виклики та запити сьогодення, пропонуючи суспільству актуальні напрями підготовки майбутніх фахівців, що вирізнятимуться від подібних набором сформованих протягом навчання компетентностей («hard and soft skills»). Саме фокус на формуванні актуальних компетентностей дозволяє обґрунтувати необхідність підготовки, а оцінити її якість можна по рівнях сформованості виокремлених вмінь, навичок та здатностей здобувачів. Таким чином, стратегічною метою професійної діяльності викладачів закладів вищої освіти є забезпечити формування та розвиток визначених в освітньо-професійній програмі компетентностей, про що також наголошується у Професійному стандарті на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» [1]. В сучасних умовах глобальних загроз досягти стратегічної мети професійної діяльності традиційними методами та засобами навчання майже неможливо, тому викладачі, що намагаються дотримуватися парадигми досконалості викладання, мають бути орієнтовані на впровадження інноваційних методичних інструментів, які здатні впливати, в першу чергу, на опанування здобувачами стратегій навчання, тобто формувати здатність ефективно навчатися протягом як навчання в університеті, так і всього життя, що у майбутньому дозволить забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці, а також особистісне та професійне зростання фахівців. Отже, імплементація в освітній процес стратегій навчання є актуальним завданням для викладачів закладів вищої освіти.

Безсумнівно, що ефективність навчання, й професійного зокрема, залежить від ефективності функціонування когнітивних (пізнавальних) психічних процесів особистості і мислення є центральним процесом даного виду діяльності. Спосіб мислення в Законі України «Про вищу освіту» із змінами і доповненнями від 18.12.2019 року у пунктах 13, 19 статті 1 визначається одним із основних компонентів понять «компетентність» як «...динамічної комбінації знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально- етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти» та «результати навчання» у вищій освіті, як от «.знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення» [2]. В такому ракурсі особливий інтерес для вивчення представляє стратегія Teach-Thought, яка зосереджена на питаннях розвитку мислення в навчанні та акумулює ціннісні настанови й методичні підходи щодо впровадження у практику викладання інструментів, здатних вплинути на мислення здобувачів.

В процесі підготовки фахівців з економічних та суміжних спеціальностей, як наприклад «Економічна та бізнес-освіта», на наш погляд, викладачі мають орієнтуватися на розвиток економічного мислення, як різновиду професійного мислення фахівців економічного спрямування, оскільки таке мислення дозволяє здобувачам формувати та розвивати протягом всього життя загальні та професійні компетентності, пов'язані із здатностями аналізувати економічні проблеми, генерувати нові ідеї та підходи, приймати обґрунтовані зважені рішення та прогнозувати соціально-економічні наслідки для особистості, організацій та суспільства в цілому. За допомогою економічного мислення відбувається розуміння особистістю економічних концепцій, законів і парадоксів, розвиваються навички критичного та креативного мислення, аналітичні й прогностичні навички, поглиблюється розуміння глобальних проблем та вміння практично застосовувати отримані знання, здійснюється безпосередня підготовка здобувача до кар'єрного розвитку, створюється основа для професійного та особистісного зростання.

Методи та підходи до розвитку економічного мислення, які можна використовувати в освітньому процесі задля підвищення якості та ефективності навчання здобувачів, постійно оновлюються, вдосконалюються та поповнюються, враховуючи сучасні тенденції та виклики. «...Інновацій- нійсть, а саме запровадження нових методик навчання, викладання та оцінювання...» є основним принципом та завданням розвитку Європейського простору вищої освіти на період до 2030 року [3] й в українських університетах активно реалізовується.

Українське сучасне суспільство проживає в епоху глобалізації, викликів й загроз, долання яких обумовлює необхідність розробки та впровадження неординарних міждисциплінарних інноваційних підходів та рішень, от і українська освіта має бути унікальним освітнім середовищем, де майбутні фахівці зможуть набути актуальних загальних та професійних компетентностей шляхом розвитку способів та характеристик мислення. І цей процес неможливий без впровадження технологій навчання, спрямованих на розвиток особистості. Саме до таких технологій, що базуються на теорії розвиваючого навчання Л.С. Виготського, можна віднести технологію розвитку економічного мислення як один із підходів реалізації стратегії TeachThought, орієнтований на підготовку майбутніх фахівців економічних та суміжних з нею спеціальностей. Впровадження у практику викладання економічних дисциплін технології розвитку економічного мислення здобувачів освіти є актуальним та важливим завданням для сучасного покоління викладачів, адже щодня перед нами постають нові виклики, які потрібно долати, приймати ефективні рішення та відновлювати й розвивати як економічний, так і людський потенціал нашої держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема розвитку економічного мислення є міжпредметною, тому автори у своїх наукових пошуках ґрунтуються на результатах досліджень вітчизняних і закордонних психологів, педагогів та економістів - представників різних наукових шкіл і напрямів. В основу дослідження покладені ідеї, що дозволяють врахувати специфіку всіх суб'єктів освітнього процесу, та системно підійти до аналізу процесу мислення, враховуючи його професійну орієнтацію. Дуже цінні надбання щодо мислення особистості мають представники когнітивної психології (М. Айзенк, У. Найссер та ін.) та біґевіоризму (Дж. Вотсон, Е. Торндайк, Б. Скінер, ін.), гештальтпсихології (М. Вертгеймер, В. Келер, Б. Зейгарник), психології діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, П. Гальперін та ін.), нейропсихології (Р. Сперрі, Майкл Д. Політіс, Річард Д. Пелегріно), дидактики (Ю. Бабанський, В. Безпалько, Б. Матюнін та ін.), конструктивізму (Ж. Піаже, Р. Ганьє та ін.), економіки (А. Сміт, А. Маслоу, Дж. М. Кейнс, Д. Канеман, Р. Талер та ін.). Значний вплив на наші пошуки здійснили висновки та конкретні рекомендації щодо розвитку певних видів та характеристик мислення Е. де Боно, Т. Бьюзен, А. Кроуфорд, Б. Оклі та Д. Халперн, яка ще в 2000 році зазначила, що «ми позбавляємо тих, хто навчається, найважливішого компонента освіти - ми не виховуємо в них здатності мислити... Вкрай необхідними є такі форми навчання, які б сприяли продуктивному мисленню [4, С. 19]».

Мета статті - обґрунтувати компоненти технології розвитку економічного мислення здобувачів вищої освіти та сформулювати практичні рекомендації методичного характеру щодо впровадження у практику підготовки фахівців з економічних спеціальностей стратегії TeachThought у вигляді технології розвитку економічного мислення здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

TeachThought - це підхід до навчання, який спрямований на стимулювання критичного мислення, творчості та самостійності здобувачів. Ця навчальна стратегія розвиває навички високого рівня мислення і навчає студентів застосовувати свої знання в реальних ситуаціях [5; 6]. Як зазначають автори стратегії, впровадження TeachThought в освітній процес вимагає змін в підходах до навчання та ролі викладача. Ось кілька кроків, які можна вжити для успішного впровадження TeachThought [5; 6]:

Ознайомлення з концепцією: Викладачі повинні ознайомитися з філософією та принципами TeachThought. Вони повинні зрозуміти, які цінності та навички вона пропагує та які зміни вимагаються в навчальному процесі. Викладачі потребують підготовки, щоб стати фасилітаторами навчання замість традиційних лекторів. Вони повинні розвивати навички проведення дискусій, стимулювання критичного мислення та співпраці учнів.

Створення стимулюючого середовища: Важливо створити навчальне середовище, яке підтримує активне навчання, співробітництво та творчість. Це можна досягти шляхом організації робочих груп, створення просторів для дискусій та співпраці, використання технологій для залучення здобувачів тощо.

Розробка стимулюючих завдань:Викладачі повинні розробляти завдання та проєкти, які спонукають здобувачів до критичного мислення, аналізу та творчого розв'язання проблем. Завдання повинні мати реальний зв'язок з реальними ситуаціями та проблемами.

Зворотний зв'язок та оцінювання: Важливо надавати здобувачам освіти зворотний зв'язок щодо їхнього прогресу та досягнень. Оцінювання повинно бути орієнтоване на розвиток навичок, а не лише на оцінювання пам'яті. Важливо враховувати креативність, критичне мислення та здатність до співпраці.

Продовження процесу саморозвитку: Викладачі повинні продовжувати саморозвиток і вдосконалювати свої навички за допомогою професійного розвитку, співпраці з колегами та впровадження нових підходів та інновацій у навчальний процес.

Впровадження TeachThought вимагає часу, зусиль та підтримки з боку всіх учасників освітнього процесу. Однак, цей підхід може значно покращити якість навчання, розвиток економічного мислення та підготовку майбутніх фахівців з економічних спеціальностей до викликів сучасного світу, тому головні ідеї покладені в основу побудови технології розвитку економічного мислення для здобувачів економічних спеціальностей.

Виходячи із загального визначення технології навчання: «законовідпо- відна педагогічна діяльність, яка реалізує науково обґрунтований проєкт дидактичного процесу і якій притаманний більш високий ступінь ефективності, надійності та гарантованості результату, ніж традиційним способам навчання» [7], можемо зазначити, що технологія розвитку економічного мислення буде актуальною у підготовці фахівців з економічних спеціальностей, завдяки спрямованості на розвиток характеристик професійного мислення здобувачів - економічного, що безпосередньо вливатиме саме на зростання ефективності, надійності та гарантованості результатів навчання, та слугуватиме певною відповіддю на глобальні виклики сьогодення, оскільки змінюючи спосіб мислення, ми можемо змінюватися самі та навколишній світ.

На Всесвітньому форумі у Давосі 2020 року були виокремлені 10 найважливіших навичок, якими має володіти успішна людина [8]. Серед них аналітичне мислення та інноваційність, критичне мислення, креативне мислення, гнучкість мислення, вміння вирішувати проблеми та, вперше у ТОП-10 навичок, активне навчання та володіння стратегіями навчання! На форумі 2023 року у переліку ТОП-навичок, як і у попередньому, домінували когнітивні та навички самоефективності, в тому числі були виділені самосвідомість, надійність та увага до деталей, допитливість та навчання протягом життя [9]. Отже, впровадження в освітній процес технології розвитку економічного мислення також дасть можливість майбутнім фахівцям з економічних спеціальностей сформувати навички успішної особистості та опанувати стратегії особистісного та професійного зростання.

Технологія розвитку економічного мислення, на наш погляд, має містити наступні основні компоненти, взаємозв'язок яких відображено на рисунку 1 за допомогою інтелект-карти. Ми виділяємо в даній технології чотири компоненти: мотиваційний, діагностувальний, дизайн-методичний та оцінно-рефлексивний.

Рисунок 1. Компоненти технології розвитку економічного мислення майбутніх фахівців з економічних спеціальностей Джерело: розроблено авторками

Основний зміст кожного компоненту полягає в наступному:

1. Мотиваційний - викладач має бути впевненим у необхідності та готовим, враховуючи особистісний потенціал та професійні якості (наприклад, опанувати стратегію TeachThought, методики критичного мислення, частково когнітивну психологію та професійну дидактику), впроваджувати методичний інструментарій, спрямований на розвиток економічного мислення здобувачів освіти.

2. Діагностувальний - викладачу необхідно отримати існуючі рівні сформованості характеристик мислення здобувачів освіти з метою розробки дизайну навчальної дисципліни з урахування спрямованості на розвиток економічного мислення та його конкретних характеристик.

3. Дизайн-методичний (або педагогічного дизайну) - викладач проєктує навчальну дисципліну та/або конкретні навчальні заняття відповідно до обраної моделі педагогічного дизайну (наприклад, ADDIE, Дизайн-мислення, ARCS тощо) з орієнтацією на використання різноманітних прийомів, методик та вправ для розвитку характеристик економічного мислення, а також реалізовує розроблений проєкт.

4. Оцінно-рефлексивний - викладач отримує зворотний зв'язок від здобувачів освіти, аналізує результати навчання та динаміку рівнів сформованості характеристик економічного мислення, вдосконалює проєкт впровадження технології розвитку економічного мислення та визначає напрями підвищення результативності технології розвитку економічного мислення.

Розглянемо кожен компонент технології розвитку економічного мислення більш детально.

Мотиваційний компонент грає важливу роль у технології розвитку економічного мислення. Ефективні методи і прийоми, які сприяють розвитку економічного мислення, повинні стимулювати студентів до активної участі та зацікавленості в процесі навчання, використовуючи також стимулюючі винагороди або системи визнання, щоб заохотити їх до досягнення кращих результатів. Викладач має переглянути власну роль в освітньому процесі, відійти від авторитарної моделі викладання та бути вмотивованим на розвиток професійного мислення своїх студентів. По-перше, він має бути впевненим, що це є першочерговим завданням у викладацькій практиці. По-друге, має вміти мотивувати здобувачів на постійний особистісний та професійний розвиток, формуючи потребу в опануванні ефективних стратегій навчання протягом всього життя. І це безпосередньо пов'язано із характеристиками мислення особистості. По-третє, викладач має мати власне економічне мислення та вміти його розвивати, тобто володіти методичним інструментарієм та проявляти методичну креативність у практиці викладання. По-четверте, студентам необхідно демонструвати, як економічне мислення може застосовуватися у реальних ситуаціях. Приклади з реального світу допоможуть їм бачити практичне значення отриманих знань і набутих навичок.

Важливо пам'ятати, що мотивація є індивідуальною і може варіюватися в залежності від студента. Тому, впроваджуючи технологію розвитку економічного мислення, важливо враховувати індивідуальні потреби та інтереси студентів, аби формувати стійку внутрішню мотивацію до навчання.

Діагностувальний компонент. Задля ефективного впровадження компонентів технології розвитку економічного мислення необхідно розуміти, які маємо вихідні параметри сформованості характеристик мислення здобувачів освіти. Оскільки економічне мислення поєднує в собі характеристики критичного мислення, аналітичності, системності, творчого мислення, етичності, управлінських навичок можемо скористатися для визначення рівнів сформованості характеристик мислення різними психодіагностичними методиками і робити висновки по кожній окремій характеристиці мислення, а також відслідковувати динаміку її сформованості.

На наше переконання, задля ефективного впровадження методичного інструментарію в освітній процес варто визначити домінуючий тип мислення здобувачів, ґрунтуючись на результатах досліджень Р. Сперрі, Б. Бьюзен [10, с. 33-34, 53], Д. Халперн [4, с. 35] про модальність мислення.

Діагностування здобувачів на модальність мислення проводиться кожного навчального року із застосуванням анкети Елвіна. Переважно, респондентами є здобувачів І-ІІ курсів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ). У 2022/23 навчальному році в такому дослідженні взяли участь студенти 1-2 курсів факультету управління персоналом, соціології та психології КНЕУ імені Вадима Гетьмана, загальною

кількістю - 71 респондент, які навчалися на чотирьох освітньо-професійних програмах факультету: «Економічна та соціальна психологія» (групи УП), «Менеджмент персоналу» (групи УМ), «Менеджмент соціальної сфери» (група УС), «Соціальні та медіа-комунікації» (група УК). За результатами опитування можемо зробити висновки, що у здобувачів освіти домінує права півкуля мозку (40,8%), яка відповідає за творче мислення. Цікавим виявся той факт, що збалансована модальність мислення та домінантна ліва півкуля мозку, яка відповідає за логічне мислення, виявилася притаманною однаковій кількості опитаних студентів (29,6%). Детальна характеристика результатів опитування та розподілу здобувачів в розрізі фахової орієнтації (суто економічна спеціальність або дотична) міститься в таблиці 1.

Розподіл здобувачів за домінантною модальністю мислення у 2022/2023 н.р.

Джерело: розроблено авторками

Згідно із результатами досліджень О. Булавіної, які проходили на базі даного закладу вищої освіти у 2018-2020 роках, домінантність правої півкулі суттєво зросла і коливалася від 19,4% до 50% опитаних студентів, а домінантність лівої півкулі відповідно знизилася: з 50,7% до 12,9% респондентів. Також спостерігався загальний приріст здобувачів із збалансованою модальністю мислення (від 29,9% до 37,1% респондентів) і даний показник за 2019-2020 навчальний рік був рекордно високим [11, С. 110-111]. Можна зробити припущення, що зафіксовані тенденції щодо домінантності півкуль головного мозку здобувачів частково можна пов'язати із особливостями параметрів вступних екзаменів, адже у 2022 році було відновлене обов'язкове ЗНО з математики, тоді як у 2018-2020 н. рр. даний іспит було скасовано. Крім того, математика була визначена профільним екзаменом майже на всі спеціальності КНЕУ, що також вплинуло на професійний вибір абітурієнтів (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка домінантності мислення здобувачів КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2018 - 2023 рр.

Джерело: розроблено авторками

Враховуючи дані досліджень, можна констатувати той факт, що тенденція протягом останніх 5 років залишається незмінною: на економічні спеціальності КНЕУ вступають здобувачі, мислення яких характеризується домінантністю творчого типу мислення та провідними є ментальні навички правої півкулі головного мозку.

Важливо для викладачів в процесі розроблення дизайну навчальної дисципліни з орієнтацією на розвиток економічного мислення враховувати домінантний тип мислення студентів, в даному випадку правопівкульний, для розробки відповідних завдань, які будуть підкріплювати рівень домінантної півкулі та розвивати іншу півкулю головного мозку задля отримання збалансованої модальності мислення.

Дизайн-методичний компонент (або педагогічного дизайну). Головною метою педагогічного дизайну виступає створення оптимального середовища для ефективного навчання та розвитку студентів. Даний компонент технології розвитку економічного мислення охоплює такі процеси як: планування, розробка, впровадження та оцінка навчальних програм, курсів чи занять (тренінгів). Викладачі мають можливість обрати найбільш підходящу для викладання модель педагогічного дизайну, або скомбінувати прогресивні можливості з кількох моделей. В таблиці 3 представлено моделі педагогічного дизайну та їх етапи, які викладачі можуть використати для створення найбільш ефективної методичної системи викладання економічних дисциплін, та відповідно методичний інструментарій технології розвитку економічного мислення здобувачів освіти.

Таблиця 3

Моделі педагогічного дизайну

Джерело: розроблено авторками на основі [12]

На наш погляд, доцільним є комбінування трьох вище запропонованих моделей педагогічного дизайну, при чому базовою обрати модель ADDIE, оскільки саме вона максимально повно відображає структурні елементи навчального процесу та дозволяє системно розглядати методику викладання навчальної дисципліни. Але з метою підвищення якості проєктування кожного елемента, доцільно додатково застосовувати відповідні компоненти з інших моделей педагогічного дизайну. Наприклад, в процесі виконання етапу «Аналіз» доповнюємо його етапами «Емпатія» та «Фокусування» з Дизайн- мислення та «Увага» й «Актуальність» ARCS, аби навчальні цілі та результати були сформульовані викладачем з врахування особистісних цілей, мотивів, здібностей та нахилів здобувачів, що в кінцевому підсумку, зробить навчання більш ефективним за рахунок особистої залученості, вмотивованості та орієнтації на актуальні запити й досвід студентства.

Оцінно-рефлексивний компонент. Даний компонент в технології розвитку економічного мислення відіграє важливу роль у формуванні та покращенні економічної свідомості та розумінні економічних процесів. Він включає в себе дві основні складові - оцінювання та рефлексію.

Перший включає розробку та застосування процедур контролю (попереднього, поточного, заключного) та оцінювання (процесуального, формуючого) результатів навчання, в тому числі оцінювання динаміки рівнів сформованості конкретних характеристик економічного мислення на основі портфоліо здобувача. Це означає здатність оцінювати різні аспекти економічних рішень, такі як ефективність, доцільність, вартість, ризики тощо. Оцінка допомагає розуміти, які альтернативи є кращими з економічної точки зору і які можуть мати більший потенціал для досягнення мети. Вона базується на знаннях економічних теорій, даних та інформації про ринкові умови.

На другому - викладачу бажано провести рефлексію самостійно та спільно із здобувачами з метою виокремлення труднощів та обмежень під час застосування технології (також із застосуванням зворотного зв'язку), визначення шляхів підвищення ефективності як безпосередньо самої технології розвитку економічного мислення, так і методичної діяльності викладача. Рефлексія передбачає критичне розглядання власного економічного мислення, процесу розв'язання проблем та прийняття рішень. Це означає аналіз власних економічних поглядів, стереотипів, пріоритетів та способів мислення, а також оцінку їх ефективності та доцільності. Рефлексія допомагає виявити можливі помилки, прогалини в знаннях, некоректні припущення або упередження, що можуть впливати на економічні рішення.

Інструменти практичної реалізації даного компонента технології розвитку економічного мислення проєктуються на попередньому етапі та можуть бути скориговані відповідно до отриманих результатів навчання. В цілому, викладачам, насамперед, необхідно звернути увагу на власний розвиток та постійно підвищувати свою кваліфікацію в напрямі застосування освітніх інновацій: підходів, методів та прийомів, які можуть надати змогу розвивати бажані характеристики мислення, в тому числі й економічного, у здобувачів освіти з врахуванням існуючих форматів навчання.

Висновки

Мислення - когнітивний процес, тому його можна вдосконалювати на розвивати протягом життя. Розвиток професійного (економічного) мислення майбутніх фахівців, на наше переконання, має стати метою освітнього процесу та гарантованим результатом навчання в закладах вищої та професійної освіти, орієнтованих на підготовку фахівців економічних та дотичних до неї спеціальностей. Для досягнення такої стратегічної мети навчання пропонуємо впроваджувати у практику викладання навчальних дисциплін і, зокрема, економічних, технологію розвитку економічного мислення, яка ґрунтується на теорії розвиваючого навчання Л.С. Виготського та інноваційній стратегії TeachThought.

В результаті проведених досліджень та інтеграції отриманих результатів, пропонуємо виокремити наступні чотири компоненти даної технології: мотиваційний, діагностувальний, дизайн-методичний та оцінно- рефлексивний. Кожен із компонентів є невід'ємною частиною технології та обумовлює наступний.

Зміст мотиваційного компоненту визначається тим, що викладач має бути впевненим у необхідності та орієнтованим на розвиток економічного мислення здобувачів в процесі навчання певним дисциплінам, особливо економічного спрямування, що формуватиме готовність впроваджувати методичний інструментарій, спрямований на розвиток економічного мислення здобувачів освіти. Крім того, увага приділяється сформованості економічного мислення у безпосередньо викладача, адже за умови володіння таким мисленням на високому рівні, викладач матиме змогу у повному обсязі використовувати методичний інструментарій та проявляти креативність у власній педагогічній діяльності. Рекомендуємо викладачам у своїй професійній діяльності дотримуватися парадигми досконалості викладання та постійно підвищувати особистісні та фахові компетентності.

На діагностувальному етапі проводиться відповідний аналіз сформо- ваності характеристик економічного мислення задля ефективної розробки та впровадження наступного етапу - дизайн-методичного.

Діагностувальний компонент у 2022/23 н.р. був реалізований за допомогою діагностування модальності мислення здобувачів вищої освіти. Важливим фактором для розробки завдань, на наш погляд, є домінантний тип мислення здобувачів, для того щоб отримати в кінцевому результаті збалансовану модальність мислення особистості, яка включає в себе володіння ментальними навичками і властивостями як правої півкулі (наприклад, до креативності), так і лівої півкулі (яка відповідає за логічність й критичність мислення) головного мозку. Діагностування модальності мислення майбутніх фахівців з економічних спеціальностей проводилося у КНЕУ імені Вадима Гетьмана, в результаті чого була виявлена тенденція домінування протягом 5 останніх років у студентів творчого типу мислення, що у свою чергу, може стати основною для проєктування навчальних дисциплін та навчальних занять для здобувачів освіти і є змістом наступного компоненту.

Дизайн-методичний компонент містить питання, що стосуються створення комфортного середовища для ефективного навчання здобувачів, в тому числі моделі педагогічного дизайну, які рекомендовано для створення навчальних занять викладачами, та розробку конкретних завдань і вправ, що дозволяють впливати на розвиток конкретних характеристик мислення майбутніх фахівців з економічних спеціальностей з метою формування збалансованої модальності мислення. Саме на даному етапі відбувається процес відбору, розробки методичних інструментів для розвитку економічного мислення здобувачів освіти з врахуванням інтересів, мотивів, запитів та досвіду здобувачів.

Згідно із дослідженнями особливостей розвитку економічного мислення у студентів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, які проводилися у грудні 2022 року та травні 2023 року і взяло участь 247 здобувачів освіти, можна зробити висновки, що студенти бажають розвивати протягом навчання такі характеристики економічного мислення як:критичне мислення, ефективність прийняття рішень, аналітичність та раціональність.

Крім того, було встановлено, що до перспективних можливостей, яке надає розвиток економічного мислення майбутнім фахівцям, на думку студентів, варто віднести розуміння основних економічних концепцій, розвиток критичного мислення, розвиток аналітичних навичок, практичність, розуміння глобальних проблем, підготовка до кар'єри та розвиток креативності. Для розвитку характеристик економічного мислення у вищому навчальному закладі викладачі найчастіше використовували завдання таких типів: кейси, творчі завдання, проєкти, вправи на розвиток критичного мислення, вправи на розвиток креативності. Найбільшими факторами впливу на бажання навчатися для студентів є цікавий зміст дисципліни, цікаві та корисні заняття, завдання, вправи, також важливим фактором є особистість викладача, його манера викладання та спілкування, адже саме від викладача залежить велика роль у процесі розвитку економічного мислення. Задля того, щоб досягнути найкращих результатів для освітнього процесу, на думку студентів, навчальний матеріал має бути цікавий, змістовний та доступний, також особливе місце посідає сприятлива психологічна атмосфера та комфортні умови для навчання, варто також приділити увагу використанню інноваційні методик навчання, які враховують сучасні тенденції розвитку.

З метою ефективної реалізації даного компонента рекомендуємо комбінувати три моделі педагогічного дизайну, прийнявши за основу модель ADDIE та доповнивши її елементами моделей «Дизайн-мислення» та ARCS, що дасть можливість врахувати інтереси, запити та досвід здобувачів. При чому такий підхід доцільно застосовувати і при розробці навчальної дисципліни, і в процесі проєктування навчальних занять. У форматі змішаного навчання рекомендуємо скористатися методичною розробкою «Падагогічне колесо» Керрінгтона, яке базується на таксономії Блума та наголошує на систематичному підході до навчання та взаємозв'язку між різними етапами [13]. Вона допомагає викладачам ретельно аналізувати потреби студентів, планувати ефективні стратегії викладання, забезпечувати практичне застосування вивченого матеріалу та оцінювати досягнення студентів з використанням сучасних застосунків та сервісів. Також доцільним в процесі проєктування методичного інструментарію є розроблення викладачем Конструктора навчального заняття, що дасть можливість не тільки підібрати найбільш ефективні на думку фахівця методи і прийоми реалізації кожного елемента навчального заняття, але й передбачити різні варіанти з врахуванням індивідуально-психологічних та групових особливостей здобувачів.

Серед інших методів навчання, які були запропоновані для розвитку характеристик економічного мислення таких як раціональність, аналітичність, критичне мислення, ефективність прийняття рішень наступні: кейс-метод, «навчаючи вчуся», ігрові симуляції, проблемне навчання, метод мозкового штурму, дискусія, ділова гра, метод шести капелюхів, діаграма Венна, дебати. Дані методи можливо ефективно застосовувати в умовах змішаного навчання. Вони здатні впливати на розвиток економічного мислення здобувачів, особливо за умов активної взаємодії між викладачем та студентами.

Оцінно-рефлексивний компонент включає в себе розробку й використання процедур оцінювання результатів навчання, а також проведення саморефлексії для викладача, щоб визначити власні слабкі місця та шляхи вдосконалення як окремого компонента, так і в цілому технології розвитку економічного мислення. На фанальному етапі відбувається отримання зворотного зв'язку від здобувачів освіти, аналізуються результати навчання та динаміка рівнів сформованості характеристик економічного мислення, вдосконалюється проєкт впровадження технології розвитку економічного мислення та визначаються напрями підвищення результативності технології розвитку економічного мислення.

На підставі отриманих результатів дослідження, рекомендується впроваджувати в навчальний процес інноваційні методи навчання, що здатні здійснювати стимулюючий вплив на розвиток економічного мислення здобувачів освіти. Подальше впровадження в освітній процес різних методичних підходів та інструментів, стратегії TeachThought, моделей педагогічного дизайну дозволить закумулювати досвід та визначити напрями подальшого вдосконалення технології розвитку економічного мислення майбутніх фахівців з економічних та дотичних до неї спеціальностей.

Література:

1. Професійний стандарт на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти». -- [Чинний від 2021-03-23]. -- Київ : Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2023. [Електронний ресурс]. Режим доступу: 610_Vikladachi_ zakladiv_vishoyi_osviti.pdf (osvita.ua)

2. Закон України «Про вищу освіту». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http ://zakon .rada.gov.ua/l aw/ show/1556-18

3. Матеріали Міністерської конференції з питань розвитку Болонського процесу (19.11.2020, м. Рим, on-line). National Office Erasmus + UA. [Електронний ресурс].-- Режим доступу: https://erasmusplus.org.ua/news/pereklad-materialiv-ministerskoyi-konferencziyi-z-pytan- rozvytku-bolonskogo-proczesu-19-11 -2020-m-rym-on-line/

4. Халперн Д. Психология критического мышления. СПб.: Издательство «Питер», 2000. 512 с.: ил.

5. What Is TeachThought? A Summary. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.teachthought.com/about/

6. 21 ідея для мотивації учнів (Від TeachThought Staff). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://osnova.com.ua/21-ideya-dlya-motivatsii-uchniv-vid-teachthought-staff/

7. Педагогічні технології у професійній підготовці кваліфікованих робітників: довідник / Романова Г. М., Артюшина М. В., Слатвінська О. А. Київ: Інститут професійно- технічної освіти НАПН України, 2015. 87 с.

8. These are the top 10 job skills of tomorrow - and how long it takes to learn them. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.weforum.org/agenda/2020/10/top-10- work-skills-of-tomorrow-how-long-it-takes-to-learn-them/

9. The Top Skills 2023. [Електронний ресурс]. Режим доступу: Future of Jobs: These are the most in-demand core skills in 2023 | World Economic Forum (weforum.org)

10. Бьюзен Т. и Б. Супермышление / Пер. с англ. Е. А. Самсонов; Худ. обл. М. В. Драко. 2-е изд. Серия «Живите с умом». М. : ООО «Попурри», 2003. 304 с.:ил. + 16 с. вкл.

11. Булавіна О. А. Особистісний потенціал підприємницької діяльності: формування економічного мислення та комерційного інтелекту в умовах навчальної дисципліни «Психологія підприємницької діяльності» / О.А. Булавіна // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія»: науковий журнал. -- Острог : Вид-во НаУОА, 2020. No 11. С. 107--114.

12. Освітній дизайн: як створювати якісний E-learning-контент (5 моделей освітнього дизайну). [Електронний ресурс]. Режим доступу: Освітній дизайн: як створювати якісний E-learning-контент (ed-era.com)

13. Падагогічне колесо Алана Керрінгтона -- як викладачам деталізувати освітні цілі та підібрати ефективні технології навчання. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://gohigher.org/poster

References:

1. Profesiinyi standart na hrupu profesii «Vykladachi zakladiv vyshchoi osvity» [Professional Standard for the group of professions “Teachers of higher education institutions” activity from March 23 2021]. (2021, March 23). Kyiv : Ministerstvo rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy. osvita.ua. Retrieved from http://osvita.ua/doc/files/news/819/ 81950/610_vikladachi_zakladiv_vishoyi_osviti.pdf [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu». [The Law of Ukraine «On higher education»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/law/show/1556-18 [in Ukrainian].

3. Materialy Ministerskoi konferentsii z pytan rozvytku Bolonskoho protsesu. National Office Erasmus + UA [Materials of the Ministerial Conference on the Development of the Bologna Process]. (2020, November 19). erasmusplus.org.ua. Retrieved from https://erasmusplus.org.ua/ news/pereklad-materialiv-ministerskoyi-konferencziyi-z-pytan-rozvytku-bolonskogo-proczesu- 19-11-2020-m-rym-on-line/[in Ukrainian].

4. Halpern, D. (2000). Psihologiya kriticheskogo myishleniya [Psychology of critical thinking]. SPb.: Izdatelstvo "Piter", 2000. (Seriya "Master of Psychology") [in Russian].

5. What Is TeachThought? A Summary. teachthought.com. Retrieved from https:// www.teachthought.com/about/ [in English].

6. 21 ideia dlia motyvatsii uchniv (Vid TeachThought Staff). [21 ideas to motivate students (from TeachThought Staff)]. osnova.com.ua. Retrieved from https://osnova.com.ua/21-ideya-dlya- motivatsii-uchniv-vid-teachthought-staff/ [in Ukrainian].

7. Romanova H. M., Artiushyna M. V., Slatvinska O. A. (2015). Pedahohichni tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi kvalifikovanykh robitnykiv: dovidnyk [Pedagogical technologies in the professional training of qualified workers: a guide], Kyiv : Instytut profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy [in Ukrainian].

8. These are the top 10 job skills of tomorrow - and how long it takes to learn them. weforum.org. Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2020/10/top-10-work-skills-of- tomorrow-how-long-it-takes-to-learn-them/ [in English].

9. The Top Skills 2023. weforum.org. Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/ 2023/05/future-of-jobs-2023-skills [in English].

10. Byuzen, T. i Byuzen, B. (2003). Supermyishlenie [Supersoul]. Perevod s angliyskogo E.A. Samsonova. M .: OOO Popurri. (Seriya «Zhivite s umom») [in Russian].

11. Bulavina, O. A. (2020). Osobystisnyi potentsial pidpryiemnytskoi diialnosti: formuvannia ekonomichnoho myslennia ta komertsiinoho intelektu v umovakh navchalnoi dystsypliny «Psykholohiia pidpryiemnytskoi diialnosti» [Personal potential of entrepreneurial activity: formation of economic thinking and commercial intelligence in the conditions of the discipline “Psychology of entrepreneurial activity”]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Psykholohiia»: naukovyi zhurnal - Scientific journal “Scientific notes of the National University “Ostroh Academy” series “Psychology”, 11, 107-114 [in Ukrainian].

12. Osvitnii dyzain: yak stvoriuvaty yakisnyi E-learning-kontent (5 modelei osvitnoho dyzainu). [Educational design: how to create quality E-learning content (5 models of educational design)]. ed-era.com. Retrieved from http://blog.ed-era.com/osvitnii-dizain [in Ukrainian].

13. Padahohichne koleso Alana Kerrinhtona - yak vykladacham detalizuvaty osvitni tsili ta pidibraty efektyvni tekhnolohii navchannia. [Alan Carrington's Padagogical Wheel - how teacher can detail educational goals and choose effective learning technologies], gohigher.org. Retrieved from http://gohigher.org/poster [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru