Проблеми організації трудового процесу лікарів-хірургів у закладах охорони здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Проблеми організації трудового процесу лікарів-хірургів у закладах охорони здоров'я

Зенкіна Валентина Іванівна кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри гігієни, безпеки праці та професійного здоров'я,

Паустовський Юрій Олександрович доктор медичних наук, професор, професор кафедри гігієни, безпеки праці та професійного здоров'я

Київ

Анотація

У статті наведено результати дослідження режиму праці та відпочинку лікарів-хірургів закладів охорони здоров'я під час виконання функціональних обов'язків та обґрунтовано шляхи оптимізації їх праці.

Встановлено, що робочий день лікарів-хірургів складає 38,5 год на тиждень, проте може збільшуватися в залежності від виробничих обставин і тривати до 60 робочих годин і більше. Регламентована обідня та інші перерви у графіку роботи відсутні. Основними виробничими операціями лікарів- хірургів є: огляд хворих, виконання планових оперативних втручань (складає до 50% часу усіх завдань), виконання перев'язок хворим, робота з медичною документацією, спілкування з родичами хворих, участь у виробничих нарадах тощо. Більше 30% лікарів в Україні працюють додатково за сумісництвом та мають змінні чергування з роботою в нічний час. Встановлено аналогічну тривалість робочого дня і подібний розподіл виробничих завдань лікарів- хірургів в різних країнах світу. Такий режим роботи в умовах добових чергувань та робочого напруження лікарів-хірургів супроводжується несприятливими змінами у стані здоров'я хірургів, впливає на результативність роботи і якість надання медичної допомоги. За тривалістю робочого дня (більше 8 год) робота лікарів-хірургів належить до класу 3.1 (шкідливі 1 ступеня). Нерегулярна змінність з роботою в нічний час дозволяє віднести роботу до напруженої праці - клас 3.2 (шкідлива 2 ступеня). праця відпочинок охорона здоров'я

Обґрунтовано шляхи раціоналізації режимів праці і відпочинку лікарів- хірургів, спрямовані на підтримання високого рівня працездатності та профілактику втоми. Зокрема, рекомендовано до графіку роботи включати регламентовану перерву у середині робочого дня впродовж 30 хвилин для прийому їжі та 5-10-хвилинні регламентовані перерви через кожну годину роботи для зняття нервового напруження. Також лікарям-хірургам під час тривалих оперативних втручань і асистенцій слід робити мікроперерви для виконання фізичних вправ, зосереджених на шиї, спині, плечах, руках і нижніх кінцівках для зменшення навантаження. Такі заходи мають запроваджуватися і контролюватися адміністрацією та первинною профспілковою організацією закладів охорони здоров'я.

Ключові слова: лікарі-хірурги, режим праці і відпочинку, регламентовані перерви, мікроперерви.

Abstract

Zenkina Valentyna Ivanivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Hygiene, Occupational Safety and Health, Bogomolets National Medical University, Kyiv

Paustovskyi Yurii Olexandrovich Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of Hygiene, Occupational Safety and Health, Bogomolets National Medical University, Kyiv

PROBLEMS OF ORGANIZING THE LABOR PROCESS OF SURGEONS IN HEALTHCARE INSTITUTIONS

The article presents the results of the study of the work and rest regime of surgeons in health care institutions during the performance of their functional duties and substantiates the ways of optimizing their work.

It is established that the working day of surgeons is 38.5 hours per week, but it can increase depending on the production circumstances and last up to 60 working hours or more. There are no regulated lunch breaks or other breaks in the work schedule. The main work operations of surgeons are: examining patients, performing planned surgical interventions (makes up to 50% of the time of all tasks), performing bandages on patients, working with medical documentation, communicating with patients' relatives, participating in production meetings, etc. More than 30% of doctors in Ukraine work extra part-time and have alternating shifts with work at night.

A similar duration of the working day and a similar distribution of work tasks of surgeons in different countries of the world have been established. This mode of work in the conditions of daily shifts and work stress of surgeons is accompanied by unfavorable changes in the health of surgeons, affects the effectiveness of work and the quality of medical care. According to the duration of the working day (more than 8 hours), the work of surgeons belongs to class 3.1 (harmful of the 1st degree).

Irregular variability with work at night allows the work to be classified as strenuous work - class 3.2 (harmful 2nd degree).

Ways of rationalizing the work and rest regimes of surgeons, aimed at maintaining a high level of work capacity and preventing fatigue, are substantiated. In particular, it is recommended to include in the work schedule a regulated break of 30 minutes in the middle of the working day for eating and 5-10 minute regulated breaks after every hour of work to relieve nervous tension. Also, surgeons should take micro-breaks during long surgical interventions and assistances to perform physical exercises focused on the neck, back, shoulders, arms and lower limbs to reduce the load. Such measures should be implemented and controlled by the administration and the primary trade union organization of healthcare institutions.

Keywords: surgeons, work and rest regime, regulated breaks, micro-breaks.

Постановка проблеми

Організація праці лікарів-хірургів в закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) впливає на функціональний стан організму, працездатність персоналу, результативність роботи і якість надання медичної допомоги. Працездатність динамічно змінюється впродовж робочого дня та залежить від багатьох факторів: умов праці, фізичного стану організму, впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища тощо. Тому в ЗОЗ необхідно чітко та цілеспрямовано розподіляти робочий час лікарів- хірургів. Слід враховувати, що робота лікаря-хірурга впродовж робочого тижня є змінною, тому крім питань правильної організації режиму праці і відпочинку протягом робочої зміни, важливим є і раціональне планування чергування робочих змін протягом тижня.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Нераціональний режим праці і відпочинку в ЗОЗ призводить до значного психофізіологічного навантаження на медичних працівників. Робота лікарів-хірургів виконується в умовах дефіциту інформації та часу, значної відповідальності за життя та здоров'я пацієнта, високої ціни професійної помилки, потребою постійно зосереджуватися на основних завданнях, відсутністю регламентованих перерв у графіку роботи, несвоєчасним харчуванням і відпочинком, понаднормовою роботою тощо [1, 2]. Як наслідок, нераціональна організація праці та відпочинку лікарів-хірургів може призводити до ранніх термінів виникнення втоми, перевтоми, розвитку синдрому емоційного вигорання та підвищення рівня професійної та виробничо обумовленої патології. Негативні зміни в стані здоров'я лікарів-хірургів обумовлюють зниження якості надання медичної допомоги, збільшення кількості лікарських помилок, що підвищують ризик погіршення стану здоров'я і, навіть, призводять смерть пацієнтів [1, 3].

Сьогодні в Україні мало уваги приділяється дослідженням організації праці лікарів різних профілів, зокрема лікарів-хірургів. Досліджуваній тематиці присвячені роботи Н. А. Бобко, С.П. Довгопола (2022), О.П. Яворовський та ін. (2022). Але у доступній нам літературі майже відсутні результати гігієнічної оцінки режимів праці та відпочинку цієї категорії медичних працівників, порівняння їх з даними інших країн, не визначені основні шляхи їх оптимізації.

Мета статті

Вивчення та гігієнічна оцінка режиму праці та відпочинку лікарів-хірургів, опис типу, кількості та частоти виконаних завдань; визначення наявності та характеру перерв під час виконання функціональних обов'язків та причини їх виникнення; обґрунтування шляхів оптимізації праці лікарів-хірургів в ЗОЗ.

Виклад основного матеріалу

Дослідження організації праці лікарів- хірургів проводили на прикладі багатопрофільних лікарень м. Києва, які є досить типовими для більшості закладів охорони здоров'я України. Нами були проаналізовані особливості професійної діяльності лікарів-хірургів у хірургічних та травматологічних відділеннях лікарень, їхні режими праці і відпочинку.

У проведених дослідженнях вивчалася документація, що обов'язково ведеться в хірургічних відділеннях та операційних блоках ЗОЗ: графіки обліку використання робочого часу хірургічних відділень за рік, посадові інструкції лікарів-хірургів, протоколи оперативних нарад, аналіз роботи та звіти про роботу хірургічних відділень, журнали запису оперативних втручань у стаціонарі та інші документи. Вивчалися режими праці та відпочинку впродовж робочої зміни і робочого тижня. Для одержання вихідних даних про трудовий процес лікарів-хірургів використовували хронометражне спостереження, зокрема, фотографію робочого дня, доповнену детальним вибірковим хронометражем по визначенню погодинної тривалості робочих операцій або окремих їх елементів, тривалості перерв, мікропауз тощо. Отримані результати узагальнювалися та аналізувалися у порівнянні з даними літератури, взятої з відкритих джерел: PubMed, BioMed Central Ltd, ScienceDirect тощо.

Режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку для медичних працівників у ЗОЗ незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності визначається КЗпП України та на підставі Наказу МОЗ України від 18.12.2000 №204-о «Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку». Роботодавцем за погодженням із профспілковим органом розробляються правила внутрішнього трудового розпорядку в ЗОЗ та встановлюються для усіх категорій працівників на основі колективного договору, який обговорюється та схвалюється Конференцією трудового колективу [4, 5, 6].

Згідно з Наказом МОЗ України від 25.05.2006 №319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я» встановлена норма робочого часу для лікарів закладів та установ охорони здоров'я 38,5 години на тиждень. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» може бути встановлена інша, зменшена, тривалість робочого тижня для кожного лікаря, в залежності від результатів атестації робочих місць [7, 8].

У переважній більшості ЗОЗ робочий день лікарів-хірургів згідно графіку триває 7 год. 42 хв. (з 8.30 до 16.12) за п'ятиденного робочого тижня, що складає 38,5 год на тиждень. Регламентована обідня перерва у графіку роботи відсутня, а прийом їжі відбувається в період меншої завантаженості, який регулюють лікарі-хірурги індивідуально, а витрачений на це час входить до загального часу роботи. Тривалість робочої зміни може збільшуватися в залежності від виробничих обставин і тривати до 12 робочих годин і більше та тривати до 60 год на тиждень.

Така тривалість робочого часу у лікарів-хірургів характерна для більшості країн світу. Для порівняння, хірурги у США працюють 50-60 годин на тиждень, не враховуючи години чергування. Зміна хірурга може тривати від 12 до 28 годин [9]. Дослідження робочого дня лікарів проведені у 36 відділеннях німецьких лікарень показали, що середня тривалість робочого дня лікарів, у тому числі і хірургів, становила 10 годин 58 хвилин, що складає близько 55 год на тиждень [10].

Медичні працівники Південної Кореї у середньому працюють 77,7 годин на тиждень, причому більше половини з них працюють понад 80 годин, незважаючи на те, що чинний закон у цій країні обмежує максимальну кількість робочих годин на тиждень до 80 годин. Найбільше працюють ординатори відділення кардіоторакальної хірургії - 102,1 години на тиждень. Це означає, що резидент повинен був працювати 20,4 години на день протягом п'ятиденного робочого тижня - навіть якщо це був шестиденний робочий тиждень, резидент мав працювати 17 годин на день. Лікарі хірургічного відділення займають друге місце за кількістю робочих годин - 90,6 години на тиждень.

Близько 66% корейських лікарів заявили, що працювали більше 24 годин без перерви хоча б раз на тиждень, а 16,2% сказали, що працювали так більше трьох днів на тиждень. Незважаючи на серйозну перевтому, належний час перерви не був гарантований для медичних працівників. Важкі умови праці, з якими стикаються лікарі-ординатори, призвели до збільшення випадків, коли лікарі покидали медицину. Це називають однією з головних причин нестачі медичних кадрів у системі охорони здоров'я Південної Кореї [11].

Випадкова понаднормова інтенсивна робота порушує динамічний робочий стереотип лікаря-хірурга, а тривала понаднормова діяльність призводить до значної втоми, перевтоми і виникнення патологічних станів.

Робота лікарів-хірургів в цілому складається з однакових видів діяльності та організації праці, але може відрізнятися в залежності від спеціалізації відділення.

На основі проведених хронометражних спостережень встановлено, що лікарі-хірурги виконують такі основні виробничі операції: ранкова оперативна нарада у відділенні (15-20 хв, що складає 4% робочого часу), ранковий обхід з аналізом стану хворих, лікарські призначення за добу і вирішення питань про оперативне втручання (30-60 хв, що становить 6,5-13%), виконання планових оперативних втручань (3,5-4 год, що складає 45-52% часу усіх завдань), виконання перев'язок у хворих (30-60 хв, що становить 6,5-13%), робота з медичною документацією, корекція лікарських призначень (60 хв - 1,5 год, 13-19% часу), огляд хворих, які поступили у відділення, спілкування з родичами хворих (близько 30 хв, 6,5% часу) (рис.1).

Рис. 1. Основні виробничі операції лікарів-хірургів

Щоденно робочий день лікарів-хірургів Швейцарії, наприклад, складається з виконання аналогічних завдань. Проте тривалість їх виконання дещо відрізняється: трохи більше однієї п'ятої частини часу (21,2%) безпосередньо пов'язані з проведенням операцій та підготовкою до них; 10,4% часу витрачається на зустрічі та спілкування з пацієнтами, і трохи менше однієї п'ятої (18,6%) - на оформлення медичних документів та вирішення організаційних питань; 21,7% часу хірургів використовується на виконання завдань, безпосередньо пов'язаних з пацієнтом. Решта часу присвячується навчанню, дослідженням, керуванню процесом [12].

Аналогічний розподіл виробничих завдань лікарів-хірургів існує також і у лікарнях Німеччини. Дослідження показали, що виробниче спілкування з колегами посідали перше місце серед усіх видів завдань: у середньому 150 хвилин на день (22,8%). Адміністративні завдання та оформлення медичної документації займали в середньому 148 хвилин (21,5%) на день і посідали друге місце. Загальний час спілкування з пацієнтами та їхніми родичами становив 85 хвилин на одного лікаря на добу (4 хвилини 17 секунд для кожного пацієнта в палаті та 20 секунд для спілкування з родичами). Зазначено, що цього часу недостатньо, а коротке спілкування між лікарем і пацієнтом ускладнює надання допомоги пацієнту, що призводить до незадоволення пацієнтів медичними послугами, а лікарів своєю роботою [10].

Нами встановлено, що крім перерахованих видів діяльності, кожний хірург у досліджуваних ЗОЗ має додатково кілька чергувань впродовж місяця, які тривають 7; 16 чи 24 години. Під час чергувань хірурги виконують планові та ургентні оперативні втручання, надають консультативну та лікарську допомогу хворим у різних відділеннях. Завідувачі відділенням та доценти мають ще кілька чергувань протягом місяця на дому. При цьому після кожного чергування в робочий день хірург продовжує роботу протягом наступного робочого дня, таким чином, тривалість безперервного робочого часу збільшується. Регламентовані перерви протягом робочого часу відповідно до графіку роботи відсутні.

Американські хірурги, в середньому, працюють 60 год та мають 2 нічних чергування на тиждень [13].

Звертає увагу на себе той факт, відповідно до результатів досліджень майже 3 мільйонів пацієнтів встановлено, що хірургічне втручання, виконане вночі або у неробочий час має вищий післяопераційний ризик смерті, ніж хірургічне втручання, виконане вдень [14].

Більше 30% лікарів в Україні працюють додатково за сумісництвом на основному робочому місці або в інших аналогічних відділеннях, що збільшує сумарні години роботи та час контакту з шкідливими чинниками виробничого середовища.

На основі аналізу протоколів операцій нами встановлено, що в Україні на одного лікаря-хірурга в рік доводиться від 60 до 200 оперативних втручань та від 40 до 170 асистенцій в залежності від спеціалізації відділення, рівня професіоналізму персоналу, складності операцій тощо, що, у середньому, складає близько 185 годин оперативних втручань на одного хірурга. При підрахунку з'ясували, що одне оперативне втручання, в середньому, триває 1 год. 12 хв. Слід враховувати особливості виконання оперативних втручань у відділеннях травматології та гнійної хірургії, де превалює кількість операцій, що тривають значно менше часу (10-35 хв.), а середнє оперативне навантаження на одного хірурга становить 136 таких втручань на рік. Але ці спеціалісти мають значно більше навантаження стосовно проведення перев'язок хворим.

На основі аналогічних хронометражних спостереженнях, проведених Goras C, Olin K, Unbeck M et al. (Швеція, 2019) встановлено, що хірургічна бригада виконувала більше 60 завдань на годину. Професійне спілкування становило майже половину (45,7%) усіх досліджуваних завдань. Загалом 48,2% часу витрачалося на велику кількість різних завдань. Багатозадачність та перерви потенційно впливали на робочий процес і безпеку пацієнтів. Перерви були у середньому 3 рази на годину, і найбільша їх частка, 26,7%, була пов'язана з обладнанням. Перерви зазвичай супроводжувалися професійним спілкуванням, яке може відображати взаємодію та постійні адаптації в складній адаптивній системі [15].

Гігієнічну оцінку впливу умов і характеру праці на здоров'я медичних працівників проводили з урахуванням можливого впливу небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища, а також важкості та напруженості трудового процесу відповідно до критеріїв “Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затвердженої наказом МОЗ України №2 248 від 08.04.2014. Питання організації режиму праці та відпочинку відносяться до показників напруженості трудового процесу. За тривалістю робочого дня (більше 8 год) роботу лікарів- хірургів можна віднести до класу 3.1 (шкідливі 1 ступеня). Нерегулярна змінність з роботою в нічний час відносить роботу до напруженої праці - клас 3.2 (шкідлива 2 ступеня).

Режим роботи в умовах добових чергувань та робочого напруження лікарів-хірургів супроводжується несприятливими змінами у фізіологічному забезпеченні професійної діяльності та самопочутті хірургів, що прискорює їх біологічне старіння. Робоче напруження супроводжується збільшенням скарг на самопочуття (запаморочення, метеочутливість, біль у ділянці серця, задишку тощо) [1].

Більшість лікарів-хірургів скаржаться на больові відчуття та дискомфорт в шиї, плечах і спині, що виникають під час операцій. Кількість скарг збільшується відповідно до зростання часу оперативного втручання. Для підтримання продуктивності праці і стійкості динамічного робочого стереотипу у таких ситуаціях можуть запроваджуватися короткочасні перерви у вигляді мікропауз для відпочинку між окремими робочими операціями. Тривалість мікропауз може коливатися від декількох секунд до 1-2 хвилин. Такі короткочасні перерви у роботі необхідні для забезпечення протікання фізіологічних процесів в організмі, переключенням процесів збудження і гальмування у нервовій системі. Мікропаузи складають значний резерв для відпочинку працюючих м'язів під час роботи. Вони сприяють ритмічності виробничих операцій, покращують темп і знижують напруженість у роботі.

Так, для групи лікарів-хірургів у штаті Мінесота, США (2016) було запроваджено стандартизовані (1,5-2 хв) керовані цільові фізичні вправи зосереджені на шиї, спині, плечах, руках і нижніх кінцівках з мікроперервами, які виконувалися під час операції в стерильному полі інтервалами 20-40 хв протягом кожного випадку впродовж операційного дня. Доведено, що введення інтраопераційних мікроперерв покращувало фізичну працездатність і розумову концентрацію, при цьому тривалість операції значно не збільшувалась. При цьому дискомфорт тіла зменшився (суттєво для плечей). Покращення або відсутність змін у своїй розумовій зосередженості відзначили 88% хірургів і фізичній працездатності - 100% протягом операційного дня, 87% хірургів мали бажання включити мікроперерви з фізичними вправами в свою роботу в операційній [16].

На позитивний вплив мікроперерв під час виконання робочих завдань лікарів-хірургів вказували також Johanna I Westbrook et al. у відділенні невідкладної допомоги лікарні Сіетлу (Австралія, 2010), коли перервані завдання несподівано виконувалися швидше, ніж безперервні [17].

Таким чином, на основі проведених досліджень встановлено, що режим праці і відпочинку лікарів-хірургів характеризується великою кількістю різних видів завдань, відсутністю регламентованих перерв, часто понаднормовою роботою, нерегулярною змінністю з роботою у нічний час тощо. Така робота вважається шкідливою та потребує запровадження ряду профілактичних заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу на організм лікарів-хірургів шкідливих чинників виробничого середовища та підтримання високої працездатності.

Проведені дослідження питань організації робочого часу лікарів-хірургів в ЗОЗ дозволили виявити певні закономірності та деякі невідповідності, обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення режиму праці і відпочинку.

Зокрема, для забезпечення дотримання тривалості робочого часу лікарів-хірургів протягом дня та тижня у відповідності до чинного в Україні законодавства адміністрація та первинна профспілкова організація ЗОЗ повинна проводити чіткий контроль та постійний моніторинг режиму праці і відпочинку та удосконалювати питання організації робочого часу колективу.

Регламентовану перерву на обід доцільно надавати у середині робочого дня або з відхиленням від неї в межах до однієї години. Час для нормальної тривалості обідньої перерви, витрачений на прийом їжі, повинен складати не менше 30 хв. За умови неможливості запровадити регламентовану перерву через виробничі умови, рекомендуємо прийом їжі здійснювати у період меншої завантаженості в індивідуальному порядку.

На нашу думку, при роботі, що вимагає високого нервового напруження та уваги, доцільно вводити часті, але короткі 5-10-хвилинні регламентовані перерви, що входять до загального робочого часу. Бажано запроваджувати такі перерви через кожну годину роботи.

При тривалій безперервній роботі з хірургічними пацієнтами, хірургам доцільно застосовувати також мікроперерви для виконання фізичних вправ, зосереджених на шиї, спині, плечах, руках і нижніх кінцівках для зменшення навантаження.

Висновки

Режим праці і відпочинку лікарів-хірургів характеризується великою кількістю різних видів завдань, відсутністю регламентованих перерв, часто понаднормовою роботою, нерегулярною змінністю з роботою у нічний час, що характерно не лише для України, а і для більшості країн світу. Умови праці лікарів-хірургів в Україні щодо питань організації режиму праці та відпочинку за тривалістю робочого дня відносяться до класу 3.1 (шкідливі 1 ступеня); за нерегулярною змінністю з роботою в нічний час - до класу 3.2 (шкідлива 2 ступеня).

Проєктування раціональних режимів праці і відпочинку лікарів-хірургів в ЗОЗ повинно включати комплекс заходів, спрямованих на підтримання високого рівня працездатності та профілактику втоми, що сприятиме підвищенню продуктивності праці та збереження здоров'я, що має забезпечуватися адміністрацією та первинною профспілковою організацією ЗОЗ.

Література

1. Бобко Н. А. Робоче напруження та біологічне старіння хірургів в умовах добових чергувань. / Н.А. Бобко, С.П. Довгопола // Ukrainian Journal of Occupational Health.- 2022.18 (4).- С. 307-319.

2. Yavorovskyi O.P. Occupational safety and hygiene of healthcare professionals in the context of hospital environment safety / O. P. Yavorovskyi, R.P. Brukhno, S.T. Omelchuk, Y.M. Skaletsky, Y.O. Paustovskyi, V.I. Zenkina et. al. // Wiad Lek. - 2022.- 75(12). - P. 2933-2938.

3. Паустовський Ю.О. Синдром вигорання - страшна ціна за відданість медичній професії. Частина І / Ю.О.Паустовський, В.І.Зенкіна // Охорона праці.- 2021.- №5(323).- С. 44-47. [Електронний ресурс].

4. Кодекс законів про працю України. [Електронний ресурс].

5. Наказ МОЗ України від 18.12.2000 №204-о «Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку». [Електронний ресурс].

6. Закон України Про колективні договори і угоди. [Електронний ресурс].

7. Наказ МОЗ України від 25.05.2006 №319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров'я». [Електронний ресурс].

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня. [Електронний ресурс].

9. FAQ: What Is a Surgeon's Schedule Like? [Електронний ресурс].

10. Becker G. Four minutes for a patient, twenty seconds for a relative - an observational study at a university hospital / Gerhild Becker, Dorothee E. Kempf, Carola J. Xander, Felix Momm, Manfred Olschewski, Hubert E. Blum// BMC Health Services Research.- 2010.- Volume 10, Article number: 94. [Електронний ресурс].

11. Burnout: Cardiothoracic surgery residents work 102 hours a week. The Korea Times. Posted : 2023-03-24. [Електронний ресурс].

12. Holzer E. The workday of hospital surgeons: what they do, what makes them satisfied, and the role of core tasks and administrative tasks; a diary study / Eliane Holzer, Franziska Tschan, Maria U. Kottwitz, Guido Beldi, Adrian P. Businger & Norbert K. Semmer //BMC Surgery .2019.- Volume 19, Article number: 112. [Електронний ресурс].

13. Tait D. Shanafelt Tait D. Burnout and career satisfaction among American surgeons / Tait D Shanafelt 1, Charles M Balch, Gerald J Bechamps, Thomas Russell, Lotte Dyrbye, Daniel Satele et al. // Ann Surg.- 2009.- Sep; 250(3).- P. 463-71.

14. Cortegiani A. Association between night/after-hours surgery and mortality: a systematic review and meta-analysis /Andrea Cortegiani, Mariachiara Ippolito, Giovanni Misseri, Antonino Giarratano, Bram Rochwerg, Sharon Einav et. al.// BJA.- 2020.

15. Goras C. Tasks, multitasking and interruptions among the surgical team in an operating room: a prospective observational study /Goras C, Olin K, Unbeck M, et al.// BMJ Open.- 2019- Volume 9, Issue 5.

16. Hallbeck M.S. The impact of intraoperative microbreaks with exercises on surgeons: A multi-center cohort study. /M.S. Hallbeck, B.R. Lowndes, J. Bingener et al.// Applied Ergonomics.- 2017.- Volume 60.- P. 334-341.

17. Westbrook J. The impact of interruptions on clinical task completion / Johanna I Westbrook, Enrico Coiera, William T M Dunsmuir et al. // BMJ journals. Quality & Safety in Health Care.- 2010.- Volume 19, Issue 4.

References

1. Bobko N. A. & Dovhopola S.P. (2022) Roboche napruzhennia ta biolohichne starinnia khirurhiv v umovakh dobovykh cherhuvan [Working tension and biological aging of surgeons under Round-the-clock duties]. Ukrainian Journal of Occupational Health, 18 (4), 307-319

2. Yavorovskyi O.P. (2022) Occupational safety and hygiene of healthcare professionals in the context of hospital environment safety / O. P. Yavorovskyi, R.P. Brukhno, S.T. Omelchuk, Y.M. Skaletsky, Y.O. Paustovskyi, V.I. Zenkina et. al. // Wiad Lek.-75(12), 2933-2938.

3. Paustovskyi Yu.O. & Zenkina V.I. (2021) Syndrom vyhorannia - strashna tsina za viddanist medychnii profesii. Chastyna I [Burnout syndrome is a terrible price for dedication to the medical profession. Part I]. Okhorona pratsi - Occupational Health, 5(323), 44-47 [in Ukrainian].

4. Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy. [Elektronnyi resurs]. [Labor Code of Ukraine. [Electronic resource].

5. Nakaz MOZ Ukrainy vid 18.12.2000 №204-o «Pro zatverdzhennia Haluzevykh pravyl vnutrishnoho trudovoho rozporiadku». [Elektronnyi resurs]. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 18.12.2000 No. 204-o "On Approval of Sectoral Rules of Internal Labor Regulations". [Electronic resource]

6. Zakon Ukrainy Pro kolektyvni dohovory i uhody. [Elektronnyi resurs]. [Law of Ukraine On Collective Agreements. Electronic resources]

7. Nakaz MOZ Ukrainy vid 25.05.2006 №319 «Pro zatverdzhennia norm robochoho chasu dlia pratsivnykiv zakladiv ta ustanov okhorony zdorovia». [Elektronnyi resurs]. [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated May 25, 2006 No. 319 "On approval of working hours for employees of health care facilities and institutions." [Electronic resource]

8. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 liutoho 2001 r. №163 «Pro zatverdzhennia Pereliku vyrobnytstv, tsekhiv, profesii i posad iz shkidlyvymy umovamy pratsi, robota v yakykh daie pravo na skorochenu tryvalist robochoho tyzhnia. [Elektronnyi resurs]. [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated February 21, 2001 No. 163 "On approval of the List of industries, workshops, professions and positions with harmful working conditions, work in which gives the right to a reduced working week. [Electronic resource].

9. FAQ: What Is a Surgeon's Schedule Like? [Electronic resource].

10. Becker G. Four minutes for a patient, twenty seconds for a relative - an observational study at a university hospital / Gerhild Becker, Dorothee E. Kempf, Carola J. Xander, Felix Momm, Manfred Olschewski, Hubert E. Blum// BMC Health Services Research.- 2010.- Volume 10, Article number: 94. [Electronic resource].

11. Burnout: Cardiothoracic surgery residents work 102 hours a week. The Korea Times. Posted : 2023-03-24. [Electronic resource].

12. Holzer E. The workday of hospital surgeons: what they do, what makes them satisfied, and the role of core tasks and administrative tasks; a diary study / Eliane Holzer, Franziska Tschan, Maria U. Kottwitz, Guido Beldi, Adrian P. Businger & Norbert K. Semmer //BMC Surgery.- 2019.- Volume 19, Article number: 112. [Electronic resource].

13. Tait D. Shanafelt Tait D. Burnout and career satisfaction among American surgeons / Tait D Shanafelt 1, Charles M Balch, Gerald J Bechamps, Thomas Russell, Lotte Dyrbye, Daniel Satele et al. // Ann Surg.- 2009.- Sep; 250(3).- P. 463-71.

14. Cortegiani A. Association between night/after-hours surgery and mortality: a systematic review and meta-analysis /Andrea Cortegiani, Mariachiara Ippolito, Giovanni Misseri, Antonino Giarratano, Bram Rochwerg, Sharon Einav et. al.// BJA.- 2020.

15. Goras C. Tasks, multitasking and interruptions among the surgical team in an operating room: a prospective observational study /Goras C, Olin K, Unbeck M, et al.// BMJ Open.- 2019- Volume 9, Issue 5.

16. Hallbeck M.S. The impact of intraoperative microbreaks with exercises on surgeons: A multi-center cohort study. /M.S. Hallbeck, B.R. Lowndes, J. Bingener et al.// Applied Ergonomics.- 2017.- Volume 60.- P. 334-341.

17. Westbrook J. The impact of interruptions on clinical task completion / Johanna I Westbrook, Enrico Coiera, William T M Dunsmuir et al. // BMJ journals. Quality & Safety in Health Care.- 2010.- Volume 19, Issue 4.

Размещено на Allbest.ru