Етологічні параметри дійних корів за використання інтенсивної технології виробництва молока
Дослідження етологічних параметрів корів, переведених із цеху роздою в цех виробництва молока, за використання інтенсивної технології виробництва молока. періоду лактації молочних корів потрібно утримувати в стабільних умовах, дбаючи про їх комфорт.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.07.2024 |
Размер файла | 23,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Етологічні параметри дійних корів за використання інтенсивної технології виробництва молока
В.Д. Федак
кандидат сільськогосподарських наук Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН, с. Оброшине
Мета. Дослідити етологічні параметри корів, переведених із цеху роздою в цех виробництва молока, за використання інтенсивної технології виробництва молока. Методи. Загальноприйняті зоотехнічні, статистичні, економічні. Результати. Ефективність експлуатації молочних ферм залежить від принципу формування технологічних груп дійних корів. У разі утримання тварин у цеху виробництва молока та в цеху роздою й осіменіння їх групи, створені з урахуванням рівнів надоїв, рекомендується зберігати постійними. Хронометричні спостереження дали змогу вивчити активність тварин у різний час доби, встановити вплив їхньої поведінки на середньодобові надої та якісні показники молока, надати рекомендації щодо добовоїдаванки концентрованих кормів. Висновки. Повністю уникнути перегрупувань тварин під час їх перебування в цеху виробництва молока неможливо, проте слід намагатися звести їх кількість до мінімуму. Протягом усього періоду лактації молочних корів потрібно утримувати в стабільних умовах, дбаючи про їх комфорт та спокій. Знання поведінки корів, що підпорядковується певним закономірностям, є основою для застосування технологій та організації виробництва, попереджають порушення процесів життєдіяльності тварин, сприяють їх високій продуктивності.
Ключові слова: корови, цех роздою, етологічні параметри при переведенні в інший цех. цех роздою етологічний виробництво
Fedak V.
Institute of Agriculture of Carpathian Region of NAAS, vil. Obroshynе
Ethological parameters of dairy cows at the use of intensive milk production technology
Goal. To study the ethological parameters of cows transferred from the distribution shop to the milk production shop, using intensive milk production technology. Methods. Generally accepted zootechnical, statistical, and economic. Results. The efficiency of the operation of dairy farms depends on the principle of the formation of technological groups of dairy cows. In the case of keeping animals in the milk production shop and the distribution and insemination shop, it is recommended to keep their groups, which were created taking into account milk yield levels, constant. Chronometric observations made it possible to study the activity of animals at different times of the day, establish the influence of their behavior on the average daily yield and quality indicators of milk, and provide recommendations on the daily dose of concentrated feed. Conclusions. It is impossible to completely avoid the regrouping of animals during their stay in the milk production plant, but it is recommended to reduce their number to a minimum. During the entire period of lactation, dairy cows should be kept in stable conditions, taking care of their comfort and peace. Knowledge of the behavior of cows, which is subject to certain laws, is the basis for the application of technologies and the organization of production, prevents violations of the vital processes of animals, and contributes to their high productivity.
Key words: cows, milk shop, ethological parameters when transferred to another shop.
Предметом досліджень етології слугують форми руху тіла (в тому числі комфортних реакцій), орієнтація тварин у просторі, територіальні і соціальні стосунки особин, звукове спілкування, поведінка, пов'язана з розмноженням, форми турботи про потомство, поведінка молодняку тощо. Нині є незначна кількість досліджень такого роду, що проводилися на великій рогатій худобі в цілому і на молочній худобі зокрема [1]. З урахуванням отриманих під час таких досліджень результатів проведено дослід із вивчення етологічних закономірностей на коровах української чорно-рябої молочної породи (50 гол.), що перебували взимку на безприв'язному утриманні у відкритих фермерських приміщеннях із вигульними майданчиками, а влітку в умовах вільного випасання [2, 3].
Конфлікти між тваринами виникали внаслідок суперництва за корм, місце відпочинку, у разі зміни ієрархічного статусу. Варто зазначити, що боротьба за місце на ієрархічній драбині триває лише певний час, поки не відбудеться зміна рангування особин. У соціальній поведінці стада важливе значення має й індивідуальна дистанція між окремими тваринами. Якщо відстань між ними зменшується до певного мінімального рівня, тварини починають негативно реагувати одна на одну. Під час випасу оптимальна відстань становить 5 - 6 м. Якщо вона збільшується, особини починають зближуватися [4 - 6].
Безприв'язне утримання корів у зимовий період (фермерські приміщення із вигульними майданчиками) формує їх специфічну поведінку. З позиції етології оптимальна кількість тварин у приміщенні згідно з результатами досліджень [1] становить 30 - 50 гол. У разі сильних морозів у такому приміщенні вночі корови зігріваються завдяки збільшенню рухливості [7, 8].
Хронометраж денного режиму утримання тварин показав, що під впливом низьких температур вони довше затримуються на вигулі. В ясні холодні дні корови постійно перебували на вигульних майданчиках. У холодні, вітряні дні вони віддають перевагу приміщенням. За безприв'язного утримання в приміщенні протягом дня лягають лише деякі особини, однак спостерігається чітка закономірність щодо перебування у стані спокою (максимум часу вранці, після полудня і ввечері). Шия і голова тварин при цьому часто повернуті під кутом 1в0° до грудей. Корови, що лежать, намагаються не торкатися одна одної. Для лежання вони вибирають сухе і незабруднене місце. Корови вищого рангу займають кращі місця, тваринам із нижчим статусом місця часто взагалі не вистачає. Дистанція між тваринами, які відпочивають, становить 0,7 - 3 м. У середньому в приміщеннях корови щодоби лежать 600 - 620 хв. Зазвичай, на сухій підстилці розташовуються 50 - 60% корів, а на забрудненій (мокрій) -- 15 - 20%. Упродовж доби молочні корови лягають 10 - і2 разів [9, 10].
Стояння -- це вид активності, в якому поєднуються кілька категорій -- споживання корму, води, жування. На стояння у молочних корів за безприв'язного утримання припадає 19 - 24% загального добового часу. Корм тварини споживають протягом 4,5 - 5 год, роблячи впродовж хвилини 60 - 80 жуйних рухів. Найбільш інтенсивно вони поїдають корм у перші години годівлі. Власне жуйний процес за безприв'язного утримання триває від 4 до 8 год (залежно від кількості клітковини у раціоні) і рівномірно розподіляється між днем і ніччю.
Мета досліджень -- за використання інтенсивної технології виробництва молока дослідити етологічні параметри корів, що були переведені з цеху роздою в цех виробництва молока.
Матеріали та методи досліджень
Дослідження проводили у 2020 -2021 рр. на території приватної агрофірми «Білий Стік» Червоноградського р-ну Львівської обл. Усього для дослідження було залучено 50 корів української чорно-рябої молочної породи західного внутрішньопородного типу. Масу тіла тварин визначапи за методичними вказівками Й.З. Сірацького та ін. [11], поведінку корів -- за методичними вказівками М.В. Зубця та ін. [1], а статистичну обробку отриманих результатів проводили за методикою С.Н. Лопача та ін. [12].
Результати досліджень
Хронометражні спостереження за поведінкою корів, переведених із цеху роздою й осіменіння у цех виробництва молока (з прив'язної системи утримання на безприв'язно-боксову), показали, що нові умови викликали у тварин неспокій, вони з острахом заходили в секцію і тільки через 1,5--2 год починали контактувати між собою. Через три доби корови розподілялися у групі за рангами. Лідерами ставали рухливіші й агресивніші тварини. Протягом перших двох діб після переведення із цеху в цех тварини відпочивали в середньому на 52% часу менше, ніж до переведення, тривалість споживання кормів і жування у лежачому положенні зменшувалася на 23,48%.
1. Поведінка корів, переведених із цеху роздою в цех виробництва молока
Елементи поведінки |
До переведення (впродовж 3 діб) |
Після переведення (впродовж 3 діб) |
Відношення показників, % |
|||
час, хв |
час, % |
час, хв |
час, % |
|||
Лежання: |
524 |
36,4 |
272 |
19 |
52 |
|
у боксах |
- |
- |
92 |
34 |
- |
|
на проході |
- |
- |
180 |
66 |
- |
|
під час жуйки |
240 |
17 |
55 |
20 |
23 |
|
Стояння: |
916 |
64 |
1081 |
75 |
118 |
|
у боксах |
- |
- |
311 |
29 |
- |
|
на проході |
- |
- |
622 |
57 |
- |
|
під час годівлі |
390 |
43 |
187 |
17 |
48 |
|
під час жуйки |
430 |
47 |
408 |
38 |
95 |
|
під час руху |
- |
- |
106 |
10 |
- |
|
Поїдання корму: |
||||||
кількість періодів |
17,2 |
1,2 |
26,0 |
1,8 |
151 |
|
середня тривалість одного періоду |
19,4 |
1,3 |
10,1 |
0,7 |
52 |
|
Лежання: |
||||||
кількість періодів |
14,7 |
1,0 |
20,0 |
1,4 |
136 |
|
середня тривалість одного періоду |
38,1 |
2,6 |
18,4 |
1,3 |
48 |
|
Жуйка: |
||||||
кількість періодів |
18,3 |
1,3 |
24,2 |
1,7 |
132 |
|
середня тривалість одного періоду |
33,6 |
2,3 |
20,5 |
1,4 |
61 |
|
Підходи до води: |
||||||
кількість підходів |
6,0 |
0,4 |
8,0 |
0,5 |
133 |
|
час одного підходу |
1,8 |
0,12 |
1,0 |
0,07 |
55 |
2. Молочна продуктивність корів після їх перегрупування
Періоди досліду |
Середньодобовий надій, кг (М±т) |
Вміст жиру, % (М±т) |
|
За 1 день до переведення |
12,6±0,29* |
3,30±0,03 |
|
Після переведення |
|||
На 2-й день |
10,7±0,24 |
3,45±0,05 |
|
% до підготовчого періоду |
84,9 |
104,5 |
|
На 7-й день |
11,4±0,25 |
3,32±0,04 |
|
% до підготовчого періоду |
90,5 |
100,6 |
|
На 15-й день |
11,7±0,30** |
3,29±0,06 |
|
% до підготовчого періоду |
92,8 |
99,7 |
|
На 25-й день |
12,3±0,27** |
3,10±0,06 |
|
% до підготовчого періоду |
97,6 |
93,9 |
|
Середнє за дослідний період |
11,5 |
3,34 |
|
% до підготовчого періоду |
91,3 |
101,2 |
|
Примітка. *Р < 0,02, **P < 0,05. |
Перебуваючи в зоні відпочинку, 18% корів лежали, 32 стояли в боксах, а 50% тварин стояли у проходах між рядами боксів і зоною годівлі (табл. 1). Із часу, проведеного в секції, корови меншу частину відпочивали в боксах.
Лідером групи, як правило, ставали міцні, здорові, сильні корови після друго- го-третього отелення, які часто витісняли з боксів інших тварин, а при годівлі -- тварин нижчого рангу. На другу добу після переведення корів у іншу групу спостерігалося різке зниження середньодобових надоїв і збільшення жирності молока, а згодом, навпаки, збільшення надоїв супроводжувалося зниженням жирності (табл. 2). Так, за день до переведення надій у середньому становив 12,6 кг молока на корову, а на 2-й, 7-, 15- та 25-й день після переведення рівень середньодобових надоїв не перевищував відповідно 10,7 кг, 11,4, 11,7 та 12,3 кг. Жирність молока на другу добу після переведення корів збільшувалася від 3,30 до 3,45%, і мала тенденцію до зниження (3,32, 3,29 і 3,10%).
Як видно з табл. 2, середньодобові надої після перегрупування корів і утримання їх протягом 25 днів у групі знизилися на 8,7% за збільшення жирності на 1,2%.
Спостереження за коровами під час їх годівлі показали, що генетично обумовлена поведінка тварини стосовно пошуку та вибору корму зберігалася і в умовах безприв'язного утримання. Це проявлялося насамперед у частій зміні місць біля годівниці. Найчастіше тварини віддавали перевагу годівницям, розміщеним по краях приміщення.
Дані етологічних досліджень, які проводили із врахуванням стадії лактації, показали, що корови в першу половину лактації (І група тварин) використовували на активні дії (прийняття корму й води, жуйку) 40,9% добового часу, а на пасивні дії (відпочинок, сон) -- 50,1%. У другу половину лактації (ІІ група тварин) на зазначені елементи життєдіяльності вони витрачали відповідно 34,2 і 65,8% добового часу. Протягом доби тварини І групи 12 разів підходили до корму, тварини ІІ групи -- лише 9 разів. Тривалість прийому корму тварин ІІ групи зменшувалась на 24,3% порівняно з І групою. Більш активне споживання корму тваринами І групи, ймовірно, пов'язане з тим, що вони більше витрачають енергії, перебуваючи в положенні стоячи, ніж у положенні лежачи.
Загалом тривалість споживання кормів має важливе значення. Хронометражні спостереження показали, що при доїнні корів у цеху виробництва молока на доїльній установці «Ялинка» протягом хвилини тварини споживають 250 - 300 г комбікорму. Швидкість споживання 1 кг комбікорму становить 3 - 4 хв. Оскільки корови перебувають у доїльних станках 8 - І0 хв, то в разі дворазового доїння максимальна добова даванка концентратів не може перевищувати 5 - 6 кг/гол. Якщо даванка концентрованих кормів буде збільшена, то доведеться або затримувати корів на майданчику, або позбавляти їх можливості повністю споживати норму. Згідно з розрахунками, корові з добовим надоєм 20 кг під час доїння необхідно згодовувати (за нормою 300 - 400 г комбікорму на 1 кг молока) 6 - 8 кг концентрованих кормів. За дворазового доїння для споживання такої їх кількості необхідно в середньому 12,6 хв.
Хронометражні вимірювання під час доїння корів засвідчили, що найчастішими порушеннями технології є: повне здоювання перших цівок молока, відсутність масажувим'я, виключення машинного додоювання, перетримування доїльних апаратів, відсутність контролю за станом вим'я після доїння.
Підтверджено, що переведення корів у цех виробництва молока, тобто з прив'язної системи на безприв'язно-боксову, зумовлює суттєве порушення клінічного стану тварин і, як результат, зменшення їх молочної продуктивності. Так, протягом трьох днів після переведення показники температури тіла, частоти пульсу і дихання у корів були дещо вищими за норму; змінювалися співвідношення форменних елементів крові. Середньодобові надої молока протягом 6 днів після переведення падали на 17 - 21% порівняно з надоями в останній день перебування корів у цеху роздою й осіменіння.
Одержані дані свідчать про те, що реакція організму на зміну умов утримання і способів доїння швидше і більшою мірою вплинула на секрецію молочної плазми (15%), дещо меншою -- на продукування молочного жиру (1,8%).
Висновки
Для забезпечення високої продуктивності молочної ферми у разі потоково-цехової системи виробництва молока протягом усього періоду лактації корів необхідно підтримувати вироблений стереотип їх утримання і доїння. Щоб запобігти втратам молока після закінчення роздоювання
(90 -100 днів), корів доцільно залишати на своїх місцях і у тих самих операторів, а переводити їх на новий режим годівлі необхідно з урахуваннями рівня надою, досягнутого під час роздоювання. Із цеху виробництва молока тварин після запуску слід переводити в сухостійний цех, а на їх місці починати комплектувати нові групи корів для роздоювання. Оцінюючи реактивність молочних корів на зовнішні дії, важливо враховувати не будь-які зміни
Етологічні параметри дійних корів за використання інтенсивної технології виробництва молока в організмі, а насамперед ті, що ведуть до зміни основних господарськи корисних ознак продуктивності і трудозатрат на доїння.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Статичний аналіз продуктивності корів, валового виробництва продукції. Аналіз рівня факторів продуктивності корів методом аналітичного групування. Аналіз динаміки продуктивності корів. Індексний аналіз продуктивності корів, валового виробництва продукції.
курсовая работа [205,9 K], добавлен 16.04.2011Показники економічної ефективності виробництва молока та методика їх визначення. Динаміка поголів’я корів, їх продуктивності. Розвиток агропромислової інтеграції в молочному підкомплексі. Визначення рівня беззбитковості виробництва молока в господарстві.
курсовая работа [616,8 K], добавлен 02.08.2015Дослідження виконання плану молочного поголів’я, відтворення і поліпшення породного складу тварин. Огляд забезпечення корів кормами та ефективності їх використання, рівня механізації технологічних процесів. Вивчення основ виробництва молочної продукції.
курсовая работа [61,6 K], добавлен 20.03.2012Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010Обґрунтування доцільності впровадження технології використання шахтної породи для виробництва продукції з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Розрахунок показників впровадження технології для виробництва шлакоблоків і тротуарної плитки.
курсовая работа [519,9 K], добавлен 17.06.2013Характеристика ТОВ "Світанок", напрямки господарської діяльності. Аналіз структури виробничої собівартості молока на прикладі підприємства. Оплата праці робітникам . Методи виробництва продукції скотарства. Основні проблеми розвитку молочного скотарства.
курсовая работа [99,0 K], добавлен 22.03.2012Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення. Природно-кліматичні умови, місце розташування та організаційно-економічна характеристика підприємства. Маркетингова діяльність, економічна ефективність та резерви її підвищення при виробництві молока.
дипломная работа [182,3 K], добавлен 08.04.2009Статистичне спостереження. Статистична оцінка продуктивності корів та чинників, що на неї впливають. Види статистичних групувань. Аналіз рядів розподілу. Кореляційний аналіз продуктивності корів. Особливості рангової, простої, множинної кореляції.
курсовая работа [508,1 K], добавлен 14.04.2016Суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Економічна ефективність розвитку молочного скотарства. Значення рівня інтенсивності виробництва. Встановлення залежності виходу продукції від рівня сукупних затрат уречевленої і живої праці.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 20.12.2014Комплексна механізація та вдосконалення технології виробництва сої на сільськогосподарському підприємстві "Надія" с. Перехрестівка Сумської області. Дослідження методів інтенсифікації виробництва сої, аналіз і шляхи підвищення її економічної ефективності.
курсовая работа [185,3 K], добавлен 24.04.2014