Напрями цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні

Нормативно-законодавча база цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні. ключові напрями цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні: цифрові платформи та інструменти; збір та інтеграція даних.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2024
Размер файла 265,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні

Рогоза А.В.

Rohoza A. Directions of digital transformation of analytical activities in public administration.

The article examines the digital transformation of analytical activities in public administration. The normative-legislative framework of the digital transformation of analytical activities in public administration is analyzed. The critical areas of digital transformation of analytical activities in public administration are highlighted, in particular: digital platforms and tools (use of modern digital platforms and tools, such as cloud computing, Big Data, artificial intelligence (AI)); data collection and integration (simplification of the process of data collection from various sources, their combination and integration into a single system); data analytics and visualization (identification of patterns, trends and connections, as well as their visualization for better understanding and use); forecasting and optimization (prediction of future events and results, as well as optimization of management and decision-making processes); cyber security and data protection (ensuring a high level of cyber security and data protection in government agencies to prevent unauthorized access and abuse); electronic document management (replacing traditional paper processes with electronic ones); increasing accessibility and transparency for (use of digital tools to ensure accessibility and transparency of management processes and decision-making for the public). It is emphasized that the digital transformation of analytical activities allows state institutions to increase the efficiency, transparency, and quality of decision-making, which contributes to improving citizens' quality of life and the country's development. The main obstacles in the digital transformation of public administration include the increase in cybercrime cases due to the growth of information systems, insufficient protection of systems for exchanging personal identifiers, and the use of incompatible electronic identification technologies. Overcoming these obstacles requires additional research, developing effective security strategies, and standardizing technological solutions. Solving these problems will help improve the efficiency and security of analytical activities in public administration.

Keywords: digital transformation, analytical activity, public administration, digitization.

У статті досліджено питання цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні. Проаналізовано нормативно-законодавчу базу цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні. Виокремлено ключові напрями цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні, зокрема: цифрові платформи та інструменти; збір та інтеграція даних; аналітика та візуалізація даних; прогнозування та оптимізація; кібербезпека та захист даних; електронне управління документами; підвищення доступності та прозорості. Наголошено на тому, що цифрова Полтавський державний аграрний університет трансформація аналітичної діяльності дозволяє державним установам збільшити ефективність, прозорість та якість прийняття рішень, що також сприяє покращенню якості життя громадян та розвитку країни загалом. Головними перешкодами названо: збільшення випадків кіберзлочинності через зростання кількості інформаційних систем, недостатній захист систем обміну ідентифікаторами осіб та використання несумісних технологій електронної ідентифікації.

Ключові слова: цифрова трансформація, аналітична діяльність, державне управління, цифровізація.

цифрова трансформація аналітичний

Постановка проблеми у загальному вигляді. Цифрова трансформація стала необхідним етапом у розвитку сучасного державного управління, прискоривши впровадження нових технологій та методів аналізу даних. У зв'язку з цим, аналітична діяльність в державному управлінні поступово переходить до цифрового формату, використовуючи сучасні інформаційні технології та аналітичні інструменти. Цей процес вимагає впровадження нових напрямів цифрової трансформації, спрямованих на оптимізацію аналізу даних, підвищення ефективності та раціоналізацію процесів управління в державних структурах. У цьому контексті важливо розглянути основні напрями цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні, що стануть основою для подальшого вдосконалення та модернізації системи управління в сучасному інформаційному суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Висвітленню окремих аспектів цифрової трансформації в державному управлінні присвячена значна кількість публікацій таких вітчизняних науковців як: М. Будовій, В. Валіна, Р. Войтович, В. Куйбіда, О. Карпенко, Н. Костенюк, В. Лауніко- ніс, В. Наместнік, Ю. Пігарєв, К. Сімаков та ін. Проте, незважаючи на значну кількість напрацю- вань, питання щодо цифрових трансформацій у діяльності органів державного управління й досі залишаються не розкритими та потребують докладного дослідження та уточнення.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті: дослідити напрями цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Технологічний прогрес відкриває нові можливості для переходу на інші, більш високі рівні розвитку у різних галузях промисловості, будівництва, сільського господарства, сфери послуг, науки, освіти, медицини, а також у засобах оборони та безпеки країни і в усьому тому, що впливає на життя й існування держави. Це неодмінно призводить до зміни соціальних відносин. Люди спілкуються по-новому не лише між собою, використовуючи різні соціальні мережі та месен- джери, але також у взаємодії з державою та бізнесом. Нові технології формують новий тип суспільних відносин, які потребують гармонізації та конгруентності у діяльності публічної влади. Цифровизація усіх аспектів суспільного життя на сьогодні є глобальним світовим трендом, і Україна не може залишитися поза цими процесами. Проте законодавча база в галузі цифровізації ще не до кінця сформована. Водночас упровадження цифрових технологій у публічному управлінні стрімко набирає обертів. У сучасних умовах виникає проблема розуміння природи аналітики державного управління як системи, що потребує створення надійної системи наукового супроводу, зокрема аналітичного забезпечення державного управління. Це дозволить вирішувати різноманітні завдання:

забезпечення інформацією, необхідною для обгрунтування цілей та формування завдань управління;

аргументування прийняття управлінських рішень на основі об'єктивних даних та аналізу;

виявлення соціальних резервів та їх використання для підвищення ефективності виробництва та управління;

ефективне управління кризовими та неоднозначними ситуаціями;

підтримка розробки концепцій, проєктів, програм, планів та прогнозів на основі аналітичних досліджень;

постійне вдосконалення організації та системи управління на основі отриманих результатів аналізу.

Створення надійної системи аналітичного забезпечення державного управління є важливим кроком для забезпечення ефективності та прозорості управлінських процесів, а також для досягнення стратегічних цілей розвитку суспільства.

Термін «аналітика» зазвичай має два аспекти. Насамперед - це галузь діяльності, яка стрімко розвивається і базується на використанні аналітичних методів для отримання інформації для практичних цілей. У цьому контексті аналітика є процесом створення знань про процеси та використовується для прийняття та реалізації політичних рішень. Другий аспект трактування аналітики - це прикладна політико-управлінська дисципліна, яка використовує різноманітні методи дослідження та аргументації для розробки принципів і методів прийняття та реалізації публічно-політичних рішень у складних суспільних ситуаціях.

Арістотель вважається основоположником аналітики, оскільки він заклав основи аналітичного мислення у своїй однойменній праці. Його розуміння аналізу полягало в розчленуванні досліджуваного об'єкта на елементи для подальшого вивчення кожного з них окремо. Задача аналізу полягала у виділенні суттєвих аспектів від несуттєвих, а також у спрощенні складного до більш простого. Р. Декарт також обгрунтував значення аналізу у науці. Б. Рассел вважав, що аналіз є основним джерелом наукового прогресу, який допомагає виділити та вивчити вихідні компоненти об'єкта [1].

Дослідження поточного стану розвитку державного управління в Україні та подолання проблем адміністративної цифровізації в умовах воєнного стану включає аналітичну роботу, яка спрямована на визначення поточного стану впровадження інструментів електронного урядування

з урахуванням воєнного стану, виявлення можливих викликів та потенційних інновацій.

Вплив надзвичайних ситуацій на соціальні, економічні та політичні процеси в сучасному світі виходить за рамки того, що можна вважати регіональними та тимчасовими порушеннями нормального функціонування держав. Війна є найбільшим відхиленням від норми в розвитку суспільно- політичних процесів і є причиною виникнення надзвичайних ситуацій на державному рівні. Водночас технологічна та економічна ефективність залишаються вирішальними критеріями в багатьох сферах життя навіть під час війни. Враховуючи терористичне вторгнення росії на територію України, такі трансформаційні процеси торкнулись багатьох сфер діяльності країни, включаючи аналітичну діяльність у державному управлінні.

Центральним органом виконавчої влади, що відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інтероперабельності, впровадження електронних послуг та розвитку цифрової грамотності громадян, є Міністерство цифрової трансформації України, яке було утворене на базі відповідного Державного агентства у 2019 році.

У своїй діяльності Міністерство керується такими законодавчими актами: Законами України «Про інформацію», «Про електронні комунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про адміністративні послуги», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують

громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про електронні довірчі послуги», «Про доступ до публічної інформації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації» [2-9].

Основні заходи щодо діджиталізації публічного управління викладені у таких документах як: Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні [10], Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та план заходів щодо її реалізації [11], а також у проє- кті «Цифрова адженда України - 2020» [12].

Законодавча база України у сфері діджиталізації регулює основні аспекти та напрямки цифрової політики держави. Наприклад, згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України «Про адміністративні послуги», Єдиний державний портал адміністративних послуг є основним офіційним джерелом інформації про надання адміністративних послуг у електронному форматі через Інтернет [5]. Закон «Про електронні документи та електронний документообіг» зі свого боку визначає організаційно-правові аспекти поширення електронних документів та користування системами електронного документообігу [4].

Цифрова трансформація аналітичної діяльності в державному управлінні включає в себе використання цифрових технологій та аналітичних інструментів для збору, обробки, аналізу та використання даних з метою поліпшення ефективності та якості прийняття рішень в урядових органах. Дослідження дозволили виокремити ключові напрями цієї трансформації (рис. 1).

Рис. 1. Напрями цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні

Цифрові платформи та інструменти. Використання сучасних цифрових платформ й інструментів (хмарні обчислення, великі дані (Big Data), штучний інтелект (AI), машинне навчання та аналітика даних), щоб поліпшити збір, обробку та аналіз інформації.

Збір та інтеграція даних. Спрощення процесу збору даних з різних джерел, їх об'єднання та інтеграція в єдину систему, щоб мати цілісний погляд на інформацію.

Аналітика та візуалізація даних. Використання аналітичних інструментів для отримання

цінної інформації з даних, в тому числі виявлення патернів, трендів та зв'язків, а також їх візуалізація з метою кращого розуміння та використання.

Прогнозування та оптимізація. Використання аналітичних моделей для прогнозування майбутніх подій та результатів, а також для опти- мізації процесів управління та прийняття рішень.

Кібербезпека та захист даних. Забезпечення високого рівня кібербезпеки та захисту даних у державних органах для запобігання несанкціонованому доступу та зловживанню.

Електронне управління документами. Заміна традиційних паперових процесів електронними, що дозволяє поліпшити ефективність та швидкість обробки документації.

Підвищення доступності та прозорості. Використання цифрових інструментів для забезпечення доступності, прозорості управлінських процесів та прийняття рішень для громадськості.

Цифрова трансформація аналітичної діяльності дозволяє державним установам збільшити ефективність, прозорість та якість прийняття рішень, що також сприяє покращенню якості життя громадян та розвитку країни загалом. Однак важливо також враховувати етичні та правові аспекти збирання та використання даних, а також забезпечити необхідний рівень компетентності серед персоналу для успішної реалізації цифрових ініціатив.

Процес імплементації цифрових технологій в аналітичну діяльність у державному управлінні та закріплення їх в основних законодавчих актах України супроводжується низкою проблем, які перешкоджають ефективному впровадженню ді- джиталізації на всіх рівнях управління. Головні перешкоди, які потребують додаткового дослідження та зниження ризиків, пов'язані із:

Збільшенням випадків кіберзлочинності внаслідок зростання кількості інформаційних систем, що вимагають обробки та збереження персональних даних.

Недостатньою забезпеченістю захисту систем для обміну ідентифікаторами фізичних та юридичних осіб, які обробляються в інформаційно-комунікаційних системах органів державної влади та в приватному секторі, а також відсутністю уніфікованості та єдиної бази ідентифікаторів, а також відсутністю підтвердження двофакторної ідентифікації.

Використанням технологічно несумісних механізмів, алгоритмів та протоколів електронної ідентифікації та розпізнавання у системах реєстрації та контролю доступу в інформаційних системах.

Нормативно-правова база цифрової трансформації аналітичної діяльності в державному управлінні в Україні будується як фундаментальний правовий фундамент, який адаптується та вдосконалюється відповідно до сучасних умов та міжнародних стандартів. Актуальним напрямом розвитку законодавства в цій сфері є стандартизація та деталізація електронних адміністративних послуг, які можна отримати завдяки проєкту «Дія».

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, на основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в Україні створені всі передумови для подальшого впровадження процесу ци- фровізації та стандартизації аналітичної діяльності в державному управлінні з метою їхнього функціонування на міжнародному рівні, спрямованого на створення єдиного світового цифрового простору. За умови формування відповідної законодавчої бази та системного національного підходу цифрові технології сприятимуть розвитку відкритого інформаційного суспільства як одного з надважливих факторів розвитку демократії у країні та підвищенню якості життя громадян.

Література

Сандюк Л.О., Симоненко С.П., Сулим О.В., Шмиголь М.Ф., Щубелка Н.В., Юшкевич Ю.С. Основи філософії: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 412 с.

Про інформацію: Закон України № 2657-ХП від 02.10.1992 р. URL: https: / / zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.

Про електронні комунікації: Закон України № 1089-IX від 16.12.2020 р.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text.

Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України № 851-IV від 22.05.2003 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text.

Про адміністративні послуги: Закон України № 5203-VI від 06.09.2012 р.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text.

Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України № 5492-VI від 20.11.2012 р.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text.

Про електронні довірчі послуги : Закон України № 2155-VIII від 05.10.2017 р.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text.

Про доступ до публічної інформації: Закон України № 2939-VI від 13.01.2011 р.

URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text.

Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України № 75/98-ВР від 04.02.1998 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80#Text.

Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 386-р від 15 травня 2013 р. URL: https: / / www.kmu.gov.ua/npas/246420577.

Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 67-р від 17 січня 2018 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ npas/ pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na- 20182020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi.

Цифрова адженда України - 2020. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf.

References

Sandiuk, L.O., Symonenko, S.P., Sulym, O.V., Shmyhol', M.F., Schubelka, N.V., Yushkevych, Yu.S. (2017). Osnovy filosofii. [Foundations of philosophy]. Tsentr uchbovoi literatury. Kyiv. Ukraine.

Pro informatsiiu: Zakon Ukrainy. (1992). [About information: Law of Ukraine]. № 2657-XII dated October 2, 1992. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.

Pro elektronni komunikatsii: Zakon Ukrainy. (2020). [On electronic communications: Law of Ukraine]. № 1089-IX dated December 16, 2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text.

Pro elektronni dokumenty ta elektronnyj dokumentoobih: Zakon Ukrainy. (2003). [On electronic documents and electronic document circulation: Law of Ukraine]. № 851-IV dated May 22, 2003. Available at: https://za-

kon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text.

Pro administratyvni posluhy: Zakon Ukrainy. (2012). [On administrative services: Law of Ukraine]. № 5203-VI dated September 6, 2012. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text.

Pro Yedynyj derzhavnyj demohrafichnyj reiestr ta dokumenty, scho pidtverdzhuiut' hromadianstvo Ukrainy, posvidchuiut' osobu chy ii spetsial'nyj status: Zakon Ukrainy. (2012). [On the Unified State Demographic Register and documents confirming the citizenship of Ukraine, certifying a person or his special status: Law of Ukraine]. № 5492-VI dated November 20, 2012. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text.

Pro elektronni dovirchi posluhy : Zakon Ukrainy. (2017). [On electronic trust services: Law of Ukraine]. № 2155-VIII dated October 5, 2017. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text.

Pro dostup do publichnoi informatsii: Zakon Ukrainy. (2011). [On access to public information: Law of Ukraine]. № 2939-VI dated January 13, 2011. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text.

Pro Kontseptsiiu Natsional'noi prohramy informatyzatsii: Zakon Ukrainy. (1998). [On the Concept of the National Informatization Program: Law of Ukraine]. № 75/98-VR dated February 4, 1998. Available at: https://za- kon.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80#Text.

Pro skhvalennia Stratehii rozvytku informatsijnoho suspil'stva v Ukraini: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy. (2013). [On the approval of the Information Society Development Strategy in Ukraine: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. № 386-r dated May 15, 2013. Available at: https: / / www.kmu.gov.ua/npas/246420577.

Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspil'stva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhen- nia planu zakhodiv schodo ii realizatsii: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy. (2018). [On the approval of the Concept for the Development of the Digital Economy and Society of Ukraine for 2018-2020 and the approval of the plan of measures for its implementation: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine]. № 67-r dated January 17, 2018. Available at: https:/ /www.kmu.gov.ua/ npas/pro-shvalennya-koncepciyi-rozvitku-cifrovoyi-ekonomiki-ta-suspilstva-ukrayini-na- 20182020-roki-ta-zatverdzhennya-planu-zahodiv-shodo-yiyi-realizaciyi.

Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020. [Digital agenda of Ukraine - 2020]. Available at: https://ucci.org.ua/up- loads/files/58e78ee3c3922.pdf.

Размещено на Allbest.ru/


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.