Концептуальна схема системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет економіки та права «КРОК»

КОНЦЕПТУАЛЬНА СХЕМА СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОЄННО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ДЕРЖАВИ

кандидат економічних наук, докторант

м. Київ

Анотація

воєнний економічний стійкість держава

Розуміння основних сфер і секторів /напрямів забезпечення національної стійкості має важливе значення для визначення моделі і розбудови системи забезпечення національної стійкості у кожній державі, де вони можуть суттєво відрізнятися у залежності від національних інтересів.

В умовах війни Україна стикнулася із необхідністю посилення національної стійкості у воєнно-економічній сфері, що обумовило доцільність виокремлення воєнно-економічної стійкості в якості підсистеми національної системи стійкості.

Зазначене обумовлює необхідність обґрунтування концептуальних положень забезпечення воєнно-економічної стійкості держави з використанням існуючого досвіду України в умовах війни та позитивного зарубіжного досвіду щодо забезпечення стійкості держави і суспільства у сфері національної безпеки в цілому.

Метою статті є висвітлення матеріалів сформульованих основних концептуальних положень щодо формування системи забезпечення воєнноекономічної стійкості держави, на прикладі України. Визначено зміст поняття воєнно-економічної стійкості держави та надане узагальнене визначення системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави. Запропоновано внутрішню структуру та зовнішній контур системи забезпечення воєнноекономічної стійкості держави.

Запропоновано схему структури системи забезпечення воєнноекономічної стійкості держави (на прикладі України) та розкрито зміст її основних елементів. Розглянуто елементи концептуальної (національні інтереси та цінності, наукові підходи, концепцію, стратегію, принципи діяльності та нормативно-правову базу функціонування системи) та забезпечуючої (сфери, об'єкти, функції, завдання, ресурси, методи забезпечення) підсистем внутрішнього ядра системи воєнно-економічної стійкості держави.

Обґрунтовано доцільність розгляду взаємодії системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави із іншими системами в межах системного комплексу, як множини самостійних, різноякісних об'єктів-систем, необхідним образом взаємодіючих між собою. Метою управління взаємодією в системних комплексах в інтересах суб'єкта, як складової цього комплексу, є трансформація системного комплексу в квазіметасистему шляхом узгодження типів взаємодії - переводу ірраціональних міжсистемних взаємодій до переважно раціонального їх типу, здійснення управлінського впливу.

Ключові слова: воєнно-економічна стійкість, концепція, система, готовність, уразливість, системний комплекс.

Annotation

Onofriychuk Andrii Petrovych Candidate of Economic Sciences, Doctoral Student, University of Economics and Law "KROK", Kyiv

CONCEPTUAL SCHEME OF THE SYSTEM FOR ENSURING THE MILITARY-ECONOMIC RESILIENCE OF THE STATE

Understanding the main areas and sectors/directions of ensuring national resilience is important for determining the model and building a system for ensuring national resilience in each state, where they can differ significantly depending on national interests.

During the war, Ukraine faced the need to strengthen national resilience in the military-economic sphere, which made it expedient to single out military-economic resilience as a subsystem of the national resilience system.

This necessitates the substantiation of conceptual provisions for ensuring the military-economic resilience of the state using the existing experience of Ukraine in the conditions of war and positive foreign experience in ensuring the resilience of the state and society in the field of national security as a whole.

The aim of the article is to highlight the materials of the formulated basic conceptual provisions on the formation of a system for ensuring the militaryeconomic resilience of the State, on the example of Ukraine. The content of the concept of military-economic resilience of the state is defined and a generalized definition of the system for ensuring the military-economic resilience of the state is provided. The internal structure and external contour of the system for ensuring the military-economic resilience of the state are proposed.

A scheme of the structure of the system for ensuring the military-economic resilience of the State (on the example of Ukraine) has been proposed and the content of its main elements has been disclosed. The elements of the conceptual (national interests and values, scientific approaches, concept, strategy, principles of activity and regulatory framework for the functioning of the system) and supporting (spheres, objects, functions, tasks, resources, methods of provision) subsystems of the internal core of the system of military-economic resilience of the state are considered.

The expediency of considering the interaction of the system for ensuring the military-economic resilience of the State with other systems within the system complex, as a set of independent, different-quality objects-systems, necessarily interacting with each other, is substantiated. The purpose of managing interaction in system complexes in the interests of the subject, as a component of this complex, is the transformation of the system complex into a quasi-metasystem by coordinating the types of interaction - the transfer of irrational intersystem interactions to their predominantly rational type, the implementation of managerial influence.

Keywords: military-economic resilience, concept, system, readiness, vulnerability, system complex.

Постановка проблеми

Сучасне безпекове середовище стає все агресивнішими для держави і суспільства, а деструктивні впливи на них мають більш руйнівну силу. Отже, поряд із механізмом забезпечення національної безпеки, доцільно створення додаткового комплексного механізму забезпечення національної стійкості, функціонування якого спрямоване на посилення стійкості об`єктів і це видається виправданим у контексті забезпечення їх подальшого існування, безпеки і розвитку.

При цьому, визначення основних сфер забезпечення національної стійкості залежить від характеру і джерела основних загроз національній безпеці держави, а основні сектори розбудови стійкості мають визначатися процесами і напрямами діяльності, які мають критично важливе значення для сталого функціонування держави і суспільства. Розуміння основних сфер і секторів /напрямів забезпечення національної стійкості має важливе значення для визначення моделі і розбудови системи забезпечення національної стійкості у кожній державі, де вони можуть суттєво відрізнятися у залежності від національних інтересів [1].

В умовах війни Україна стикнулася із необхідністю посилення національної стійкості у воєнно-економічній сфері (далі-воєнно-економічна стійкість), що обумовило доцільність виокремлення цієї сфери в якості підсистеми національної системи стійкості. Під воєнно-економічною стійкістю держави у дослідженні розуміється спроможність держави ефективно протистояти загрозам в воєнно-економічній сфері, адаптуватися до змін безпекового середовища, підтримувати стале функціонування, швидко відновлюватися до бажаної рівноваги після кризових ситуацій на основі узгодження воєнно-економічних потреб та воєнно-економічного потенціалу держави, насамперед, за рахунок:

1) збалансування обсягів оборонних видатків з можливостями національної економіки та використання додаткових ресурсів, отриманих від іноземних держав;

2) розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК);

3) розвитку військово-технічного співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями (ВТС);

4) оптимізації сектору забезпечення економіки ЗСУ (військова логістика) в умовах впливу внутрішніх і зовнішніх загроз мирного часу та гарантування стійкого функціонування воєнної економіки в період збройного протистояння.

Виходячи з наведених вище міркувань щодо змісту поняття «воєнно-економічна стійкість», можна стверджувати, що відповідному феномену притаманні риси системності. Йдеться про існування базових системних складників - об'єктів, суб'єктів, мети, критичних параметрів, функцій, принципів управління та ін. Сукупність відповідних елементів становить систему воєнно-економічної стійкості держави, яка в свою чергу є складовою системи національної стійкості. Це має важливе значення не лише для розроблення конкретних механізмів і практичних рекомендацій для формування державної політики відповідного спрямування.

У контексті викладеного, доцільно проаналізувати із застосуванням системного підходу особливості забезпечення воєнно-економічної стійкості, формування і функціонування відповідної системи, визначити її спільні риси та відмінності від системи забезпечення воєнно-економічної безпеки, можливості їхньої взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Базуючись на загальній теорії систем, зокрема дослідженнях Р. Акоффа [2], Л. фон Берталанфі [3], О. Богданова [4], В. Ешбі [5], Т. Парсонса [6], І. Прігожина [7], М. Сєтрова [8] та ін., можна стверджувати, що система воєнно-економічної стійкості, як і будь-яке інше системне утворення, є сукупністю суб'єктів, об'єктів, мети, критичних параметрів, функцій, принципів управління. Об`єднані разом за певними правилами, вони мають бути орієнтовані на певний результат функціонування системи, який буде відрізнятися (як правило, у більшу сторону) від тих, що можуть вироблятися окремими її елементами та іншими системами.

Метою статті є висвітлення матеріалів сформульованих основних положень концепції системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави, на прикладі України.

Виклад основного матеріалу

Як і у випадку із системою національної стійкості в цілому, система воєнно-економічної стійкості потребує механізму, що забезпечить її функціонування і розвиток, уможливить взаємодію всіх складових і почне продукувати очікуваний результат. Його основним призначенням є виконання певних дій, спрямованих на досягнення визначеної мети. Таким механізмом є система забезпечення воєнно-економічної стійкості. Ця система є цілісною і структурованою, елементи якої мають бути тісно пов`язані між собою, зокрема, спільною місією і метою. Розрив зв`язків між ними може призвести до пошкодження або руйнації всієї системи. Для забезпечення її цілісності та рівноваги важливе значення мають також прямі та зворотні зв'язки між елементами, взаємодія з іншими існуючими системами, вплив внутрішнього і зовнішнього безпекового середовища.

До змін зовнішнього середовища система може адаптуватися пасивно або здійснювати активну адаптацію. На думку В. С. Пономаренка, активна адаптація соціально-економічних систем до умов зовнішнього середовища припускає здійснення активного впливу на зовнішнє середовище (як «глобальне», так і «середовище завдань») для досягнення своїх цілей [9]. Можливість здійснення таких дій відносно «глобального» оточення дозволяє досягати системі власних цілей.

Аналіз підходів до визначення змісту системи воєнно-економічної стійкості держави свідчить про відсутність єдиного розуміння цього змісту, значну розбіжність у поглядах на суб'єкт, об'єкт системи, принципи формування тощо. Обмеженим є визначення в якості головного завдання системи захисту від зовнішніх та внутрішніх загроз, що передбачає пасивну адаптацію до змін зовнішнього середовища, тоді як в сучасних безпекових умовах головним для забезпечення воєнно-економічної стійкості держави стає здійснення активної адаптації, використання можливостей від встановлення продуктивної взаємодії із зовнішнім середовищем для забезпечення реалізації, перш за все, національних інтересів.

З огляду на це, надамо узагальнене визначення системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави: це організована сукупність взаємопов'язаних елементів зовнішньої та внутрішньої стійкості держави у воєнно-економічній сфері, таких як: спеціальні органи та служби, об'єкти, національні інтереси та наукові підходи, нормативно-правова база, політика, стратегія, концепція, принципи, функції, завдання, методи та засоби, що спрямовані на забезпечення воєнно-економічної стійкості на державному, регіональному та місцевому рівнях.

З урахуванням наданого визначення, система воєнно-економічної стійкості держави повинна включати як внутрішню складову (ядро або внутрішні стійкість), так і зовнішню складову (зовнішній контур воєнно-економічної стійкості). Внутрішня складова воєнно-економічної стійкості - це здатність суб'єктів системи так організувати власну внутрішню структуру та внутрішні взаємовідносини, щоб максимально забезпечити власну воєнно-економічну стійкість та невразливість. Зовнішня складова системи воєнно-економічної стійкості держави відображає її здатність організувати взаємовідносини з зовнішнім середовищем таким чином, щоб забезпечити превентивний захист від існуючих та потенційних загроз, а також забезпечити реалізацію спроможностей підвищення рівня воєнно-економічної стійкості (рис.1).

Рис. 1 Схема структури системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави (на прикладі України)

Джерело: складено автором з використанням [11]

Основою системи забезпечення воєнно-економічної стійкості є її ядро, яке формують суб'єкти воєнно-економічної стійкості, які в тісному взаємозв'язку виконують функції та завдання щодо забезпечення внутрішньої воєнно-економічної стійкості.

Поряд з цим, для забезпечення зовнішньої воєнно-економічної стійкості держави створюється зовнішній контур системи, в якому суб'єктами воєнноекономічної стійкості є компоненти системи, які беруть участь у налагодженні взаємодії із зовнішнім середовищем (особливо ОПК, ВТС тощо), а також суб'єкти зовнішнього середовища, які є стратегічно значущими для системи воєнноекономічної стійкості: міжнародні партнери, держава (законодавчі органи, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суди, правоохоронні органи), науково-освітні заклади, стратегічні постачальники, споживачі, конкуренти, суспільство, інші партнери.

Також система взаємодіє із зовнішнім середовищем, до складу якого входять й інші системи. Результатом цієї взаємодії має стати посилення стійкості об`єктів щодо різноманітних деструктивних впливів (подразників) як внутрішнього, так і зовнішнього походження. На думку О. Богданова, більша передбачуваність змін системи може бути результатом не лише аналізу середовища, яке є джерелом впливів, але й активного впливу системи на таке середовище. Аналізуючи соціальні системи, учений зазначає, що передбачення мінливих зовнішніх впливів і підготовка до них є питанням не лише успіху, але й самого їх існування [4].

Основними суб`єктами у системі забезпечення воєнно-економічної стійкості є органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства ОПК, установи, організації, структури громадянського суспільства, окремі громадяни, які є ініціаторами або учасниками процесів забезпечення воєнноекономічної стійкості [11]. Їх цілеспрямована діяльність здатна забезпечити набуття об'єктами необхідних характеристик, а саме: здатності ефективно протистояти загрозам будь-якого походження і характеру, адаптуватись до змін безпекового середовища, підтримувати стале функціонування, у т.ч. під час криз, швидко відновлюватися після перебування у кризовому стані до оптимального за визначених умов рівня рівноваги.

Для забезпечення ефективної роботи із забезпечення воєнно-економічної стійкості необхідно застосовувати елементи концептуальної та забезпечуючої підсистем системи воєнно-економічної стійкості держави.

До концептуальної підсистеми відносять: національні інтереси та цінності, наукові підходи, концепцію, стратегію, принципи діяльності та нормативно-правову базу функціонування системи.

Національні інтереси у воєнно-економічній сфері пов'язані із економічним забезпеченням воєнної безпеки держави, суверенітету і територіальної цілісності держави відповідно до Конституції України та в межах державного кордону України; інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір та набуттю членства в НАТО з урахуванням активної участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Реалізація національних інтересів здійснюється шляхом формування і реалізації єдиної воєнно-економічної, воєннопромислової та військово-технічної політики, основними напрямами якої є:

задоволення потреб всеохоплюючої оборони України, що передбачає адаптивне до змін безпекового середовища та збалансоване з можливостями держави використання людського капіталу, інформаційних, матеріальних, фінансових ресурсів України, їх підсилення ресурсами держав-партнерів;

оснащення Збройних Сил України та інших складових сил оборони новітнім озброєнням, військовою і спеціальною технікою та забезпечення ракетами і боєприпасами з урахуванням нарощування можливостей національної оборонної промисловості, поступового збільшення обсягів фінансування потреб оборони України, нарощування можливостей закупівлі за імпортом та залучення інвестицій, закупівля окремих високотехнологічних систем озброєння, військової та спеціальної техніки за кордоном за умови додаткового фінансування;

визначення фінансового ресурсу на потреби Збройних Сил України та інших складових сил оборони з використанням сучасних методів оборонного планування та управління оборонними ресурсами і з урахуванням можливостей державного бюджету для забезпечення належного утримання існуючих та реалізації пріоритетних проектів розвитку перспективних оборонних спроможностей;

вивільнення додаткових оборонних ресурсів для розвитку спроможностей сил оборони, що здійснюватиметься шляхом позбавлення від надлишкових і застарілих спроможностей, впровадження енергоощадних технологій, удосконалення структури та раціонального управління особовим складом, ефективного та прозорого використання матеріальних і енергетичних ресурсів із мінімізацією корупційних ризиків;

використання міжнародної технічної допомоги та підтримки державпартнерів у питаннях військової освіти та підготовки військ (сил), удосконалення систем управління, автоматизації, логістичного, медичного та іншого забезпечення, розвитку військово-технічного співробітництва [10].

Наукові підходи, згідно яких створюється та функціонує система забезпечення воєнно-економічної стійкості держави застосовуються залежнло від типу об'єкту, що дозволяє уникнути еклектичності, фрагментарності та низької ефективності діяльності системи, переважно реактивного реагування на виникаючі загрози, надмірної витратності діяльності щодо забезпечення воєнно-економічної стійкості.

Концепція забезпечення воєнно-економічної стійкості держави - це загальні орієнтири для дій та прийняття рішень, що поліпшують досягнення мети воєнно-економічної стійкості. Концепція визначається як система поглядів, ідей, цільових установок, які мають єдиний задум, що містить постановку та шляхи вирішення виявлених проблем. Структура концепції містить: опис проблемної ситуації в сфері воєнно-економічної стійкості держави (перелік загроз та можливостей, причини та фактори виникнення загроз, можливі негативні наслідки від реалізації загроз та позитивні - від використання можливостей; механізм забезпечення воєнно-економічної стійкості (об'єкт та предмет воєнно-економічної стійкості, формулювання стратегії та принципів її забезпечення, її цілі та завдання, критерії та показники, рекомендації щодо відповідної організаційної структури); перелік заходів щодо реалізації засобів воєнно-економічної стійкості (формування підсистем загальної системи воєнно-економічної стійкості, визначення суб'єктів та їх ролі, визначення засобів та методів забезпечення воєнноекономічної стійкості, контроль і оцінки процесу реалізації концепції).

Для успішного виконання концепції необхідно реалізувати стратегію воєнно-економічної стійкості держави, під якою розуміється сукупність найбільш значимих рішень, спрямованих на забезпечення належного рівня стійкості функціонування та розвитку сфери забезпечення воєнноекономічних потреб держави. Стратегія може бути зорієнтована на: усунення існуючих або попередження виникнення можливих загроз; превентивне запобігання впливу існуючих або можливих загроз на об'єкти воєнноекономічної стійкості; відновлення (компенсацію) нанесеного збитку; формування сприятливого зовнішнього середовища шляхом встановлення партнерських відносин з суб'єктами, що є стратегічно значущими.

Нормативно-правова база функціонування системи забезпечення воєнноекономічної стійкості держави, яка б надавала можливість для легітимної роботи системі в повному обсязі, в Україні на сьогоднішній день є недосконалою. Законодавство України, що регулює суспільні відносини в сфері функціонування національної системи стійкості ґрунтується на положеннях Концепції забезпечення національної системи стійкості, затвердженої Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 479/2021 та Плану заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 р. № 1025-р [11-12], нормативних правових актів України, що стосуються питань оборонного бюджету, ОПК, військової логістики та ВТС, а також міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

Узагальнений перелік принципів діяльності щодо забезпечення воєнноекономічної стійкості запропонований в роботі [13].

Забезпечуюча підсистема системи воєнно-економічної стійкості держави: сфери, об'єкти, функції, завдання, ресурси, методи забезпечення.

Сфери забезпечення в системі воєнно-економічної стійкості держави. Узагальнення спеціальної літератури з цього напряму [1, 10-13], дозволило визначити основні сфери воєнно-економічної стійкості: оборонний бюджет, ОПК, ВТС, військова логістика, кожна з яких може розглядатися в контексті фізичної (силової), фінансової, технологічної, кадрової, інформаційної тощо складових.

Об 'єктами забезпечення воєнно-економічної стійкості держави є:

- фінансові та економічні ресурси для задоволення потреб сил безпеки і оборони країни (оборонні витрати, оборонні закупівлі тощо);

- сили і засоби логістичного забезпечення - військові частини, установи, підрозділи ЗС України, інших складових сил оборони, які призначені для утримання запасів озброєння, військової та спеціальної техніки, матеріально-технічних засобів, їх підвезення, технічного обслуговування і ремонту, надання послуг та задоволення побутових потреб військ (сил);

- система військово-технічного співробітництва, як сукупність міжнародних торговельно-економічних відносин, пов'язаних із розробленням, виробництвом, ремонтом, модернізацією, знищенням (утилізацією) та міжнародними передачами товарів військового призначення (експорт/імпорт), які здійснюються на підставі законодавства держави у повній відповідності з міжнародними нормами;

- оборонно-промисловий комплекс, як сукупність науково-дослідних, випробувальних організацій і виробничих підприємств, які виконують розробку, виробництво і постановку на озброєння військової та спеціальної техніки, спорядження, боєприпасів як для збройних сил України, так і на експорт.

- економічні транзакції суб'єктів господарювання сфери ОПК та ВТС, що відповідають вимогам і нормам законодавства;

- персонал (керівні працівники; персонал, який володіє економічною інформацією, яка становить комерційну таємницю);

- матеріальні засоби праці та фінансові кошти (споруди, приміщення, устаткування, транспорт, валюта, коштовні речі, фінансові документи), що задіяні у діяльності щодо забезпечення воєнноекономічної стійкості;

- інформаційні ресурси з обмеженим доступом; засоби та системи комп'ютеризації діяльності суб'єкта господарювання; технічні засоби та системи охорони й захисту матеріальних та інформаційних ресурсів.

Функції системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави обумовлені сукупністю конкретних завдань щодо забезпечення воєнноекономічної стійкості. Загальні функції системи економічної системи полягають у наступному: своєчасно ідентифікувати загрози, виявляти вразливості та оцінювати ризики національній безпеці у воєнно-економічній сфері, запобігати або мінімізувати їх негативні впливи, ефективно реагувати та швидко і повномасштабно відновлюватися після виникнення загроз або настання надзвичайних та кризових ситуацій усіх видів, включаючи загрози гібридного типу, але не обмежуючись ними з метою забезпечення стійкого функціонування системи воєнно-економічної стійкості, протидії негативним факторам (загрозам) та сприянню позитивним (реалізації спроможностей).

Метою функціонування системи воєнно-економічної стійкості держави є формування на державному, регіональному та місцевому рівнях необхідних спроможностей для запобігання та належного реагування держави і суспільства на широкий спектр загроз та швидкого відновлення після кризових ситуацій у воєнно-економічній сфері.

Основними завданнями системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави є наступні (табл. 1).

Таблиця 1

Завдання системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави (складено, автором з використанням [13])

Введення до системи суб'єктів зовнішнього середовища, які є окремими системами, пояснюється їх значною роллю в реалізації суб'єктом забезпечення воєнно-економічної стійкості життєво важливих інтересів: виживання, функціонування та розвитку; а іноді - безпосередньою участю в заходах щодо забезпечення воєнно-економічної стійкості держави.

Міжсистемні взаємодії носять як раціональний, так і ірраціональний характер. Раціональні взаємодії - співдружність, сприяння, співробітництво - можуть приводити до утворення метасистеми із взаємодіючих систем, управління в який можна здійснювати на системних засадах. Під ірраціональними взаємодіями в системних дослідженнях розуміють такі, у яких існують невизначеність, неоднозначність, випадковість, нестійкість, відносин і зв'язків між системами, спрямованість цих взаємин полягає в руйнуванні цілісності (протиборство, конфлікт, конкуренція тощо).

Доцільним при вирішенні проблеми забезпечення воєнно-економічної стійкості держави у взаємодії із зовнішнім середовищем розглядати взаємодію різних систем в межах системного комплексу, як множини самостійних, різноякісних об'єктів-систем, необхідним образом взаємодіючих між собою. Суб'єкту в системі потрібно постійно здійснювати діяльність щодо підвищення своєї внутрішньої упорядкованості, організованості, а так і в напрямку трансформації зовнішнього середовища в інтересах покращення функціонування системи.

Висновки

Отже, запровадження системи забезпечення воєнно-економічної стійкості розвиватиме необхідну спроможність держави і суспільства запобігати широкому спектру загроз та ризиків будь-якого характеру, а у разі їх настання - реагувати та відновлюватись швидко, якісно та ефективно.

Формування системи забезпечення воєнно-економічної стійкості держави доцільно здійснювати з огляду на необхідність включення до ней суб'єктів зовнішнього середовища, з якими в межах системного комплексу встановлюються відносини партнерської взаємодії. Це значно розширює межі управління воєнно-економічною стійкістю держави, створює умови для превентивного захисту (формування невразливості) від зовнішніх загроз.

Література

1. Резнікова О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища: монографія / О.О. Резнікова. Київ: НІСД, 2022. 456 с.

2. Ackoff R. Towards A System of Systems Concepts. Management science. 1971. Vol.17. No 11. Pp. 661-671. URL: https://ackoffcenter.blogs.com/ackoff_center_weblog/files/AckoffSystemOf Systems.pdf (дата звернення: 17.08.2022).

3. Bertalanffy L. von. General System Theory: Foundations, Development, Applications. NY, George Braziller, 1968. 289 p.

4. Богданов А. Всеобщая организационная наука (Тектология). Ч.1 / А. Богданов. М.: Экономика, 1989.

5. Ashby W. R. Design for a brain: the origin of adaptive behavior. New York: Wiley, 1960. 286 p.

6. Parsons T. Social Systems and the Evolution of Action Theory. New York: Free Press, 1977. 429 pp.

7. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 432 с.

8. Сетров М.И. Принципы организации социальных систем. К.; Одесса: Выща школа. Головное издательство, 1988. 242 с.

9. Пономаренко В. С. Стратегічне управління підприємством. Харків: Основа, 1999. 620 с.

10. Стратегія воєнної безпеки України «Воєнна безпека -- всеохоплююча оборона». Затверджено Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661.

11. Концепція забезпечення національної системи стійкості. Затверджено Указом Президента України від 27 вересня 2021 року № 479/2021. URL: https://armyinform.com.ua/ 2021/10/04/v-ukrayini-zatverdyly-naczionalnu-systemu-stijkosti/]

12. План заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року. Затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 р. № 1025-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-planu-zakhodiv-zrealizatsii-kontseptsii-zabezpechennia-natsionalnoi-systemy-stiikosti-do-2025-roku-i 101123-1025.

13. Онофрійчук А.П. Концептуальні засади забезпечення воєнно-економічної стійкості держави// Наукові інновації та передові технології. Серія «Економіка». 2024. №2 (30).С. 900-913.

References

1. Reznikova O. (2022). Natsional'na stiykisf v umovakh minlyvoho bezpekovoho seredovyshcha: monohrafiya [National resilience in the conditions of a changing security environment: monograph]. / O.O. Reznikova. - Kyyiv: NISD, 2022. - 456 s. [in Ukrainian].

2. Ackoff R. Towards A. (1971), System of Systems Concepts. Management science. 1971. Vol.17. No 11. Pp. 661-671. URL: https://ackoffcenter.blogs.com/ackoffcenter_weblog/files/ AckoffSystemOf Systems.pdf.

3. Bertalanffy L. von. (1968). General System Theory: Foundations, Development, Applications. NY, George Braziller, 1968. 289 p.

4. Bogdanov A.A. (1989). Vseobshchaya organizatsionnaya nauka (Tektologiya). CH.1. [Scienze dell'organizzazione generale (Tectologia). Parte 1].М.: Ekonomika, 1989.

5. Ashby W. R. (1960). Design for a brain: the origin of adaptive behavior. New York: Wiley, 1960. 286 p.

6. Parsons T. 9. (1977). Social Systems and the Evolution of Action Theory. New York: Free Press, 1977. 429 pp.

7. Prigozhin I., Stengers I. (1986).Poryadok iz khaosa: Novyy dialog cheloveka s prirodoy. [Order out of chaos: A new dialogue between man and nature]. M.: Progress, 1986.432 s.

8. Setrov M.I. (1988). Printsipy organizatsii sotsial'nykh sistem. [Principles of organization of social systems]. K.; Odessa: Vyshcha shkola. Golovnoye izdatel'stvo, 1988. 242 s.

9. Ponomarenko V. S. (1999). Stratehichne upravlinnya pidpryyemstvom [Strategic management of the enterprise]. - Kharkiv: Osnova, 1999. - 620 s. [in Ukrainian].

10. Stratehiya voyennoyi bezpeky Ukrayiny «Voyenna bezpeka -- vseokhoplyuyucha oborona». Zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 25 bereznya 2021 roku № 121/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661.

11. Kontseptsiya zabezpechennya natsional'noyi systemy stiykosti. Zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 27 veresnya 2021 roku № 479/2021. URL: https://armyinform.com.ua/ 2021/10/04/v-ukrayini-zatverdyly-naczionalnu-systemu-stijkosti/]

12. Plan zakhodiv z realizatsiyi Kontseptsiyi zabezpechennya natsional'noyi systemy stiykosti do 2025 roku. Zatverdzheno rozporyadzhennyam Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 10 lystopada 2023 r. № 1025-r. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-planu-zakhodiv-zrealizatsii-kontseptsii-zabezpechennia-natsionalnoi-systemy-stiikosti-do-2025-roku-i101123-1025

13. Onofriychuk A.P. Kontseptual'ni zasady zabezpechennya voyenno-ekonomichnoyi stiykosti derzhavy. Naukoviinnovatsiyi taperedovi tekhnolohiyi. Seriya «Ekonomika». 2024. №2 (30).S. 900-913.

Размещено на Allbest.ru