Інфляція в Україні та інших країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний авіаційний університет

Інфляція в Україні та інших країнах світу

Романенко Є.О.

Вступ

Інфляція (від лат. inflatio) - тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами інфляції є монетарні та немонетарні параметри. До монетарних факторів інфляції відносять переповнення каналів грошового обігу грошима, внаслідок чого відбувається знецінення грошей та зниження їх купівельної спроможності. До немонетарних факторів належить підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонні фактори тощо. Проявляється зростанням загального рівня цін та зниженням купівельної спроможності грошей.

Через складність інфляційних процесів існують суперечності між різними економічними школами щодо пояснення причин її виникнення. Згідно з монетарною теорією «інфляція завжди і всюди є грошовим феноменом» (Мілтон Фрідман). При цьому, визначення процесу зростання цін як грошового явища можливе лише за умови безперервності і тривалості в часі процесу зростання цін.[1] Збільшення грошової маси (створення нових грошей) може призводити до зростання цін, однак цілком очевидним цей взаємозв'язок стає лише за високого зростання пропозиції грошей. Окрім збільшення пропозиції грошей, існує досить багато причин виникнення і розвитку інфляційних процесів.

Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом -- наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову).[2]

У період 1993-1995 рр. Україна пройшла крізь період гіперінфляції. Гіперінфляція - інфляція, що вийшла з-під контролю, ситуація, коли ціни стрімко зростають разом зі швидким знеціненням грошової одиниці. Формально визначається як інфляція з темпами більше, ніж 50 % на місяць. Найбільші стрибки інфляції відбулися в 2008 році (Глобальна фінансова криза 2008 року) та з 2014 року (Економічна криза в Україні з 2013). За даними Держстату України, в 2021 році, в Україні на споживчому ринку зафіксовано найбільший рівень інфляції з 2017 року, яка склала за рік, в цілому- 10,0% [3].

Інфляція завжди крокує швидше, ніж здійснюється індексація соціальних виплат або зростання заробітних плат. Тож різкі стрибки інфляції не обіцяють нічого хорошого, проте дозволяють спрогнозувати становище економіки країни і спробувати вплинути на ситуацію з різних боків. Цьогоріч інтенсивна і витратна війна з Росією забрала в України багато ресурсів і, будемо відверті, забере ще. Економіка страждає, але тримається, а прийнятий нещодавно держбюджет країни на 2023 рік містить безпрецедентні показники. Проте інфляція зростає не лише в Україні, а й в усьому світі, і це пов'язано з багатьма факторами.

Виклад основного матеріалу

За Протягом семи місяців війни (у березні-вересні) інфляція в Україні становила 18,3%, а тепер перевищує 23% - це безпрецедентно високий показник, проте це мало кого дивує з огляду на активну стадію війни.

Наразі Україну охопила інфляція пропозиції - коли громадяни мають малі доходи, а собівартість товарів на ринку зростає (тоді як інфляція попиту спостерігається, коли населення має високі доходи, що спричиняє дефіцит товарів на ринку).

Справа у тому, що дуже багато українців протягом поточного року через війну втратили роботу (5 мільйонів), домівки, бізнес, постійний дохід, стали біженцями (7 мільйонів), внутрішніми переселенцями (15 мільйонів), через скруту перестали оплачувати комунальні послуги та платити податки).

Ключовими причинами зростання інфляційних показників протягом 2022 року є:

скорочення реального ВВП на 30% відносно минулого року;

зменшення реальних доходів українців та їхніх витрат;

весняне додрукування гривні для покриття фінансових «дір» у державному бюджеті. Глава парламентського комітету з питань фінансів і податкової політики Данило Гетманцев нещодавно анонсував друк ще 400 млрд. гривень цього року;

девальвація гривні, що у річному вимірі складає 37%;

зростання цін на імпортні продукти, енергоносії та собівартість товарів, вироблених в Україні через підвищення імпортозалежності української економіки.

Через усе це показник інфляції в Україні станом на жовтень рекордно високий - 23,8% у річному вимірі (за даними Держстату України).

Влітку і восени ріст цін на продукти пришвидшився - споживчі ціни у вересні зросли на 1,9% порівняно з серпнем. Так, на 15,4% здорожчали яйця, подорожчали цукор, сало, м'ясо птиці, свинина, риба, фрукти, рис, алкоголь і тютюнові вироби.

На думку глави Ради Національного банку України Богдана Данилишина, вагомим чинником інфляції є і буде дефіцит держбюджету, який за підсумками року складе 26% ВВП (включаючи грантові джерела). Такий колосальний дефіцит державного кошторису зумовлений актуалізацією умовних воєнних зобов'язань нашої країни та зменшенням податкових надходжень через скорочення економічної активності.[4]

Для утримання курсової стабільності Національний банк України змушений був проводити масивні інтервенції з продажу валюти на ринку. Загалом з початку війни чистий продаж валюти Нацбанком вже наближається до $15 млрд, а разом із продажем на ринку валюти Мінфіном -- до $18 млрд. така масштабна інтервенція на валютному ринку пов'язана зі зростаючою необхідністю стабілізувати курс гривні.

При цьому паралельно використовувалися інші фіскальні інструменти. Так, на початку червня облікову ставку було підвищено з 10% до 25% і наприкінці липня було скориговано обмінний курс на 25%. Заступник голови також нагадав, що у 2022 році Україна отримала від закордонних партнерів близько $19 млрд. фінансової допомоги, що допомогло заповнити валютні запаси Нацбанку, які станом на кінець серпня становили $25,4 млрд. в найближчій перспективі ситуація з валютним балансом буде цілком керованою. Зокрема, дисбаланси знизилися після коригування обмінного курсу та запровадження нових валютних обмежень, зараз обсяги продажу валюти з боку НБУ суттєво нижчі порівняно з травнем-липнем.[5]

В Україні другий місяць поспіль спостерігається падіння темпів інфляції, що є вкрай важливим позитивним сигналом для споживачів та підприємств. .

В Україні суттєва інфляція спричинена відразу двома критичними факторами -- специфічним внутрішнім і зовнішнім. Так, частково інфляція є імпортованою, адже ми купуємо дорогі енергоресурси. Високі ціни на газ та нафтопродукти сприяють зростанню цін на майже усі види товарів та послуг.

Проте основною рушійною силою інфляції все ж залишається війна. Через неї суттєво знизилась пропозиція товарів, спостерігається скорочення виробництва, порушення логістики та зростання витрат у цій сфері, крах виробничих фондів та ланцюгів, тощо.

Зараз поступово інфляційна динаміка в Україні покращується. Вже фактично відбулось значне подорожчання окремих товарів та послуг, і останні два місяці поспіль, враховуючи дані щоденного моніторингу цін на окремі товари, темпи інфляції зменшуються. Прогнозується, що вона продовжить уповільнюватись і до кінця року, хоча сезонні прояви прискорення на окремих сегментах ринку матимуть місце. Також підставою для такого оптимізму є серпневе падіння на 10% світових цін на нафту і продукти її переробки, а також зниження світових цін на продовольство, що має позитивно вплинути і на вартість продуктів в Україні.

В Мінекономіки зазначають, що в серпні найбільше подешевшали сезонні овочі (на 25-45%), такі як капуста, морква, картопля та буряк. Вартість скрапленого газу на заправних станціях знизилась в середньому на 10,4%, а на дизель на 3,4%. [6]

За минулі шість місяців повномасштабної війни витрати держбюджету на підтримку обороноздатності та стабільності економіки сягнули 1 трлн. грн. З них 420 млрд. грн. або 40% усіх бюджетних витрат було спрямовано виключно на армію та силовий блок. 288 млрд. грн. склали зарплатні виплати військовослужбовцям, а 135 млрд. грн. пішло на купівлю та відновлення військової техніки, а також закупівлю боєприпасів та продукції оборонного призначення. Станом на кінець серпня Києву вдалося залучити $14 млрд. зовнішнього фінансування від закордонних партнерів України. До кінця року союзники нададуть нашій країні додаткові $12 - $16 млрд.

Також ведуться переговори із представниками Міжнародного валютного фонду щодо виділення Україні кредитів на особливих умовах. Раніше Кабмін завершив серію переговорів із власниками цінних паперів щодо відстрочення платежів. Це дозволило заощадити $5 млрд., які тепер будуть спрямовані на підтримку економіки.

Україна відстрочила сплату зовнішніх боргів щонайменше до 2024 року, нагадав Шмигаль. Крім того, в серпні Конгрес США схвалив надання $3 млрд безповоротного гранту. Гроші надійдуть через механізм Світового банку. [7]

За даними Макроекономічного та монетарного огляду НБУ (жовтень 2022 року) споживча інфляція в Україні пришвидшується. Порівняно з вереснем минулого року інфляція прискорилася до 24,6%, в той час як у серпні вона складала 23,8%. За підрахунками економістів інфляція перебуває на максимумі з лютого 2016 р., коли вона становила 32,7%. Через бойові дії, тимчасову окупацію деяких територій припинили свою діяльність або скоротили виробництво багато підприємств. За підрахунками науковців Інституту аграрної економіки це скорочення сягає 30%. Тож продукції стало менше, тому ціни виросли.[8]

За даними НБУ, підвищення офіційного курсу долара до гривні (на 25% у липні), а також обмежене постачання нових партій товарів, значні логістичні витрати бізнесу, вичерпання запасів і погіршення девальваційних очікувань зумовили пришвидшення інфляції.

Деякі аналітики вважають що тенденція до зростання інфляції почалася ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Причина високих цін в Україні бере свій початок з 2019 р., коли стартував COVID 19. З того часу спостерігалися перебої з постачанням різних товарів по всьому світу, але ми не завжди це помічали. Сім'ї, переважно, були зайняті локальними проблемами та турботами, а також фоном новин, який нам формували як найважливіший - проблеми смертності у світі через COVID, епідемія сама по собі та вакцинація. Тим часом бізнес намагався покривати логістичні проблеми та не перекладати їх на плечі споживача.

Ще однією причиною зростання інфляції є вартість бензину. Вона завжди позначалася на цінах у нашій країні. Бензин з початку року зріс у ціні на 66% (літр А-95). Ціни на дизельне паливо зросли з початку року на 81% до 53, 18 грн. за літр. Ті товари, які виробляються в Україні, стали дорожчими, оскільки зросли ціни на бензин через проблеми нашої країни за останні роки з постачальниками енергоресурсів.

Тепер, коли висока інфляція захопила весь світ, до чого Україна, активно готувалася починаючи з 2021 р., немає сил стримувати цінові стрибки. А готувалася Україна з 2021 р. поступовим підвищенням облікової ставки з рівня 6% ще в січні 2021 р. до 10% у січні 2022 р. Зараз облікова ставка України знаходиться на рівні 25%, але це ніяк не допомагає перемогти інфляцію, тому що проблема не локальна, а світова. Високі ціни на енергоресурси у світі разом із геополітичними кризами та нездатністю бізнесу з об'єктивних причин покрити колишні обсяги постачання товарів - основний резон зростання цін.

Впливає на ціни також зростання долара США в країні через падіння економіки. В тому числі через це подорожчали послуги ЖКГ, а отже, стало дорожче утримувати худобу, обробляти та зберігати молочну та м'ясну продукцію, обробляти поля, а ціни на нашу продукцію на зовнішній арені не конкурентоспроможні і ми часом демпінгуємо, а отже бюджет недоотримує гроші.

Ще однією причиною високих цін можна назвати бажання бізнесу заробити в період війни. Ніхто не знає, чи буде завтра можливість зробити це, чи зможуть люди дозволити собі купувати товари, які вже є на прилавках, тому замість того, щоб розпродавати товари, бізнес намагається нажитися і підвищує ціни в роздрібних мережах.[8]

За інформацією Держстату подорожчали продукти харчування, промислові вироби та послуги. Якщо говорити про продукти, то за вересень ціни на них зросли на 1,8%.

Швидше дорожчали і окремі продукти харчування на тлі зростання витрат на їх виробництво і постачання (більшість оброблених продуктів), обмежену пропозицію (м'ясні продукти), зростання вартості імпорту (рис, цитрусові, банани)”,

Найбільше подорожчали яйця - на 22,7%. Наразі вартість десятка яєць доходить до 65 грн. Для порівняння: на початку війни яйця в Україні коштували близько 33 - 35 грн. Ціни на яйця зросли через декілька причин. По-перше, це сезонний фактор - влітку кури несуться краще, тому кількість продукції збільшується, восени та взимку зменшується. По-друге, в умовах війни зростає собівартість продукції - подорожчали такі складові виробництва яєць, як корми, електрика, паливно- мастильні матеріали.

Водночас овочі за місяць подешевшали на 10,4%, проте вони коштують на 84,8% дорожче, ніж рік тому.

Зростання ціни на продукти восени - це закономірність. Ніхто не згадує, що ціни на яйця влітку були дуже низькими, але всі помічають зростання цін на яйця восени, коли вони завжди зростають, це суто сезонний фактор. У нас дуже дешеві овочі та фрукти, але люди постійно обурюються та хочуть, щоб усе було дешево. Але не може бути в Україні дешево, якщо у нас імпортні бензин, газ та мінеральні добрива.

Гречка зросла у ціні на 64% до 82 грн. за 1 кг. Рис також з початку року показав зростання на 68% до 64,4 гривні за 1 кг. А батон хліба, подорожчав лише на 11% до 25,46 грн. у середньому по Україні.

Зросли також ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби - на 1,1%.

Вартість промислових товарів теж іде догори - одяг та взуття подорожчали на 9,8%. Предмети домашнього вжитку та побутова техніка - на 2,8%,

Послуги ЖГХ теж не стоять на місці. Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 0,9%.

Також зросли витрати на медикаменти (на 1,8%), транспорт (на 0,4%), зв'язок (на 0,3%), відпочинок та культуру (на 1,0%), освіту - (на 7,1%), ресторани та готелі (на 1,7%).

Сезонне пожвавлення економіки підтримало активізацію попиту на робочу силу, у результаті кількість претендентів на одну вакансію дещо знизилася. Проте % опитаних українців і надалі декларують зменшення доходів порівняно з довоєнним рівнем. Міграція залишається стійкою як за кордон, так і всередині України.

У вересні дефіцит державного бюджету істотно зріс зокрема під впливом значних видатків. Покривався дефіцит насамперед коштами, накопиченими у попередньому місяці за рахунок міжнародної допомоги, та монетарним фінансуванням. Попит на державні цінні папери залишався слабким. інфляція зростання ціна

Вартість гривневих ресурсів і далі зростає, реагуючи на червневе підвищення ключової ставки та очікування щодо її утримання на поточному рівні впродовж тривалого часу. На готівковому валютному ринку у вересні посилилися курсові коливання. Переважно це було спричинено погіршенням інформаційного середовища на тлі агресивних заяв та терористичних дій рф в умовах збереження дефіциту готівкових валютних коштів

Прогнози на майбутнє поки що не дуже райдужні. В НБУ вважають, що за результатами поточного року інфляція в Україні досягне 31%.[8]

Не втішні прогнози щодо інфляції в Україні на 2023 рік. Кабінет міністрів України робить інфляційні прогнози на 2023 рік, і вони видаються не надто оптимістичними. Але варто розібратися глибше. Так, у державному бюджеті на наступний рік передбачає курс долара на рівні 42 грн., а очікувану інфляцію - на рівні 30%. [9]

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявляє, що такі показники не є катастфорфічними і гіпотетично могли б бути ще гіршими, адже Україна перебуває у війні. «Інфляція досить висока, якщо порівнювати з довоєнним станом. Якщо порівнювати з іншими країнами - Європою, США, де інфляція наближається до десятивідсоткових показників, то наша інфляція у 22,2% не є такою критичною. Тобто це не інфляція, яка могла бути у воюючій країні... потрібно визначитися: ми хочемо виграти в цій війні або ми хочемо жити в уявному світі, коли у нас все добре і єдина проблема, яка нас може цікавити - інфляція», - зазначає міністр.

Урядовці заявляють, що у 2023 році Україна потребуватиме $38 млрд. для покриття дефіциту бюджету. Якщо зовнішнє фінансування буде, Нацбанк не емітуватиме гривню, щоб закрити потреби держави, як це було у перших кварталах 2022 року.

Крім того, найближчим часом не очікується подорожчання енергоресурсів - Україна має європейське паливо, яке і так дороге, а тарифи на електроенергію уряд під час опалювального сезону не підніматиме (принаймні обіцяє). Тому існує обережна надія, що порівняно з І півріччям поточного року, до закінчення року інфляція становитиме 25%. Разом з тим у 2023 році ситуація залежатиме від зростання вартості енергоносіїв та цін по країні.

Міністр фінансів України Сергій Марченко очікує, що ситуація з інфляцією у 2023 році покращиться порівняно з поточним у тому числі через те, що за кілька місяців держава очікує залучити $16 млрд. міжнародної підтримки від партнерів і донорів.

Нацбанк України прогнозує, що наступного року інфляція сповільниться через налагодження логістики, зростання врожаю та повноцінне відновлення роботи чорноморських портів. Це сприятиме поверненню до традиційного плаваючого курсоутворення від Нацбанку та припинення емісійного фінансування бюджетних потреб, тоді як уряд покриватиме дефіцит бюджету ринковими залученнями. Разом з тим у 2023-2024 роках ВВП України ростиме на 5-6% на рік, інфляція ж у 2023 році знизиться до 20,7%, а у 2024 - до 9,4%. Її повернення до цілі 5% передбачається в 2025 році.

Влітку Світовий банк погіршив прогноз інфляції в Україні до 20% на кінець поточного року, тоді як прогноз, зроблений у квітні, показував 15%. За словами регіонального директора Світового банку у справах Східної Європи Арупа Банерджі, ріст інфляційного тиску став можливим через покриття дефіциту бюджету у березні-травні за рахунок монетизації Національного банку України. [4]

Чи буде в Україні гіперінфляція. Гіперінфляцією, як вказувалося спочатку, називають інфляцію, яка не контролюється ані фінансовим регулятором держави, ані урядом і спричиняє шалене зростання цін та супутнє абсолютне знецінення грошей. Це інфляція з темпами, показник яких перевищує 50% на місяць.

Таке явище мало місце у Німеччині та Австрії після І Світової війни у 1920-1923 роки, у СРСР приблизно у той же період, а також у Греції та Угорщині наприкінці ІІ Світової війни. У різний час гіперінфляцію фіксували на Кубі, у латиноамериканських країнах, у Зімбабве, Венесуелі та у Туреччині. Свого часу Україна також була у такому становищі - у 1993 році. У сучасному світі не допустити гіперінфляцію можна за допомогою зовнішньої позики. Для України це дуже актуально зараз - якщо допомога від західних партнерів буде своєчасною та швидкою, а експорт відновлюватиметься, то навіть за умови ведення тривалої війни гіперінфляція нам не загрожує. [4]

Інфляційні виклики постають не лише перед Україною, а і перед всіма іншими країнами світу, навіть найбагатшими. Насправді інфляція завжди була загальносвітовим трендом, і у цьому немає нічого катастрофічного, адже це логічна і природна тенденція розвитку ринкової економіки. Щоправда, протягом цього року інфляція у світі прискорилася частково через війну в Україні.

Понад $2,8 трлн. сумарних збитків може зазнати глобальна економіка від дій російських злочинців в Україні. Про це пише The Wall Street Journal. Віроломне вторгнення російських військ 24 лютого спровокувало енергетичну кризу, що призвело до зниження доходів домашніх господарств та підірвало довіру ділових кіл. Крім того, постраждали логістичні ланцюжки в Європі, виник дефіцит продовольства та товарів першої потреби.

Аналітики на Заході висловлюють думку, що військовий конфлікт затягнеться на невизначений час після проведення мобілізації в РФ. Згідно з прогнозами ОЕСР, світова економіка має зрости на 3% цього року та на 2,2% у 2023 році. Перед війною очікувалося зростання на 4,5% у поточному році та на 3,2% у 2023 році. Таким чином війна в Україні коштуватиме світові суму, еквівалентну ВВП Франції за два роки.

ОЕСР очікує, що економіка єврозони зросте лише на 0,3% у 2023 році, а економіка ФРН скоротиться на 0,7%. Ще в червні прогнозувалося зростання на 1,6% у ЄС та 1,7% у Німеччині. Крім того, обсяг промислового виробництва європейських підприємств наступного року може скоротитися на 1,3%, якщо до грудня ціни на природний газ продовжать зростати. Вже зараз експерти наполягають на зниженні споживання енергоресурсів на 10-15%, щоби зменшити вплив негативних наслідків кризи.

У вересні британський фунт впав до мінімальних за довгий час показників через побоювання трейдерів з приводу нового економічного курсу Лондона, який може поставити фінансовий сектор країни під загрозу втрати стабільності. Євро також досяг 20-річного мінімуму щодо долара.[10]

Споживчі ціни у країнах, які використовують євро як валюту, зросли у вересні на 10% у річному обчисленні, знову досягнувши найвищого рівня з моменту створення євро понад два десятиліття тому, повідомила Європейська комісія. Це досить неприємний темп. Для порівняння, у серпні, коли також був встановлений рекорд, показник становив 9,1%.

Ціни на енергоносії, які станом на вересень зросли на 40,8% в річному обчисленні, знову стали основним фактором прискорення інфляції в єврозоні, спричиненого вторгненням Росії в Україну. Ціни на продукти харчування у вересні зросли на 11,8%, порівняно з 10,6% у серпні.

Із 19 країн єврозони 10 зафіксували двозначні показники загальної інфляції, включаючи найбільшу економіку Німеччини, яка напередодні опублікувала свій результат інфляції -- 10,9%. Це найвищий рівень із 1951 року, задовго до возз'єднання колишніх східних та західних країн.

Естонія, Литва та Латвія зареєстрували рівень інфляції вище 22%. Причина, за словами Беати Яворчик, головного економіста Європейського банку реконструкції та розвитку, полягає в тому, що зростання оптових цін на енергоносії позначилося на роздрібних цінах.

Нідерланди з показником 17,1% у вересні, який у попередньому місяці був нижчим за 14%, і Словаччина з показником 13,6% також опинилися в неблагополучній групі країн з показниками вищими за середні.

У Франції, де уряд рішуче взявся за обмеження цін на енергоносії, інфляція трохи знизилася, впавши до 6,2% у вересні з 6,6% у попередньому місяці. Там знизилася інфляція на енергоносії, але зросла на продукти харчування. Тим не менш, у четвер тисячі людей вийшли на вулиці по всій країні, вимагаючи підвищення заробітної плати, щоб упоратися з інфляцією.[11]

У США інфляція утримується на рекордній позначці 8,1%, у Великій Британії він зараз становить 10,2%, а у Туреччині - аж 83,45%. Тим часом економіст Нуріель Рубіні [12] зазначає, що прискорені темпи інфляції є не тимчасовим, а постійним явищем.

Причини виникнення та прискорення інфляції полягають у:

збільшенні грошової маси через зростання кількості товарів, продуктів, послуг, тобто через перенасичення ринку;

вилучення вкладів з банківської системи, подорожчання імпортних товарів;

зменшення Центробанками та урядами країн відсоткових ставок для дешевого кредитування бізнесу і соцпідтримки населення. Щоб покривати зростаючий дефіцит держбюджету, країни додруковують нові гроші, їх стає більше, а їхня цінність знижується, настає девальвація національних валют.

подорожчання енергоносіїв у Європі (зараз - через дефіцит газу внаслідок злочинних дій Росії);

міграцію капіталу з ЄС на тлі бойових дій в Україні.[4]

Серйозні економічні проблеми та високий рівень інфляції в країнах Латинської Америки викликають масштабні протести, що може призвести навіть до силової зміни влади. Станом на початок осені 2022 р. інфляція в країнах Латинської Америки досягла критичних значень: близько 13% у Чилі; 10% у Бразилії та Колумбії; 8% у Мексиці та Перу. За останній рік місцеві уряди підвищили процентні ставки подекуди в 12 разів, але приборкати інфляцію так і не вдалося.

Наслідком такої складної економічної ситуації стали масові протести, які охопили Панаму, Перу, Чилі та Еквадор. Зокрема, люди вимагають збільшення державної допомоги та зниження цін. В інших країнах регіону йде серйозна робота з недопущення протестів.

Бразилія. Аби зберегти посаду, діючий президент Жаїр Болсонару був змушений виділити $8 млрд. на допомогу малозабезпеченим та зменшити податки, зокрема на бензин. Отримати відчутний ефект від нововведень поки що не вдалось, і інфляція все ж може вирішити результат наступних виборів.

Колумбія. Тут основна проблема полягає у зростанні вартості палива (та широкого ряду інших товарів), що зумовлено санкціями США проти Венесуели. Президент Густаво Петро поки не може стабілізувати ситуацію, ще й наразі планує скасувати субсидії на бензин, чим ще більше розлютить населення.

Мексика. Щоб стабілізувати ситуацію президент Андрес Мануель Лопес Обрадор передбачив $22 млрд. на субсидії на бензин. При цьому, він перерозподілив соціальні видатки, від чого найбідніші верстви населення отримали менше допомоги. Але максимально використав ресурс пропаганди та переконав виборців, що з його суперником було б гірше».

І хоч методи різних урядів відрізняються, загалом усі намагаються знизити соціальне невдоволення грошима, що, за словами нардепа, може призвести до ще більшого провалу -- тиску на валюти, зростання цін та нерівності. [13]

Висновки

Інфляція - тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Інфляція завжди крокує швидше, ніж здійснюється індексація соціальних виплат або зростання заробітних плат. Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом -- наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності.

За даними НБУ інфляція на Україні в жовтні становила 24,6%, а за результатами поточного року інфляція в Україні може досягнути 31%. Кабінет міністрів України робить інфляційні прогнози на 2023 рік, і вони видаються не надто оптимістичними. Так, у державному бюджеті на наступний рік передбачає курс долара на рівні 42 грн., а очікувану інфляцію - на рівні 30%.

Інфляційні виклики постають не лише перед Україною, а і перед всіма іншими країнами світу, навіть найбагатшими.

Протягом цього року інфляція у світі прискорилася частково через війну в Україні. Понад $2,8 трлн. сумарних збитків може зазнати глобальна економіка від дій російських злочинців в Україні. Віроломне вторгнення російських військ 24 лютого спровокувало енергетичну кризу, що призвело до зниження доходів домашніх господарств та підірвало довіру ділових кіл. Крім того, постраждали логістичні ланцюжки в Європі, виник дефіцит продовольства та товарів першої потреби.

Серйозні економічні проблеми та високий рівень інфляції в країнах Латинської Америки викликають масштабні протести, що може призвести навіть до силової зміни влади. Станом на початок осені 2022 р. інфляція в країнах Латинської Америки досягла критичних значень: близько 13% у Чилі; 10% у Бразилії та Колумбії; 8% у Мексиці та Перу.

Список використаних джерел

Mishkin, F. S. The Economics of Money, Banking, and Financial markets, Third edition, 1992

Головатий Микола, Романенко Євген. Політика: реальність і гра: монографія / М. Ф. Головатий, Є. О. Романенко. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2021. - 276 с. Бібліогр.: с.263-275. Головатий Микола, Романенко Євген. Політика: реальність і гра: монографія / М. Ф. Головатий, Є. О. Романенко. Київ : Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2021. - 276 с. Бібліогр.: с.263-275

В Україні зафіксовано найвищу за чотири останні роки інфляцію, -- Держстат. 10.01.2022, https://web.archive.org/web/ 20220110205615/ https://expres.online/podrobitsi/v-ukraini-zafiksovano- nayvishchu-za-chotiri-ostanni-roki-inflyatsiyu-derzhstat

Війна, друк гривні та подорожчання у магазинах: Причини інфляції в Україні та прогнози на 2023 рік https://psm7.com/uk/money/vijna-druk-grivni-ta-podorozhchannya-u- magazinax-prichini-inflyacn-v-ukrami-ta-prognozi-na-2023-rik.html

Скільки Нацбанк витратив для підтримки гривні з початку року -- статистика https://psm7.com/uk/company/nbu/skolko- nacbank-potratil-na-podderzhku-grivny-s-nachala-goda-statistika.html

Темпи інфляції в Україні поступово сповільнюються -- Мінекономіки https://psm7.com/uk/money/tempy-inflyacii-v-ukraine- postepenno-zamedlyayutsya.html

Безпрецедентна сума: стало відомо, скільки витрачено з бюджету за час війни https://psm7.com/uk/money/besprecedentnaya- summa-stalo-izvestno-skolko-potracheno-iz-byudzheta-za-vremya-vojny.

Інфляція в Україні максимальна за шість років https://ua.korrespondent.net/articles/4524936-infliatsiia-v-ukraini- maksymalna-za-shist-rokiv

Проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік: від 14.09.2022 №8000 https://itd.rada.gov.ua/billInfb/Bills/Card/40472

Стало відомо, скільки коштуватиме російсько- український конфлікт світовій економіці https://psm7.com/uk/ money/stalo-izvestno-vo-skolko-oboj detsya-rossijsko-ukrainskij - konflikt-mirovoj -ekonomike.html

Інфляція в єврозоні встановила черговий рекорд -- аналіз у розрізі країн і років https://psm7.com/uk/news/ inflyaciya- v- evrozone-ustanovila-ocherednoj-rekord-analiz-po-stranam-i-godam.html

The Stagflationary Debt Crisis Is Here Oct 3, 2022 Nouri el Roubini https://www.project-syndicate.org/commentary/ stagflationary-debt-crisis-is-here-by-nouriel-roubini-2022-10

Потужна інфляція в країнах Латинської Америки може призвести до державних переворотів https://psm7.com/uk/ money/moshhnaya-inflyaciya-v-stranax-latinskoj-ameriki-mozhet- privesti-k-gosudarstvennym-perevorotam.html

Размещено на Allbest.ru