Коригування цілей сталого розвитку 2030 в зарубіжних державах з врахуванням потреб сталого розвитку рибного господарства: досвід для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Коригування цілей сталого розвитку 2030 в зарубіжних державах з врахуванням потреб сталого розвитку рибного господарства: досвід для України

Базенко Григорій Анатолійович аспірант кафедри соціально- гуманітарних наук Інституту публічної служби та управління, Національний університет «Одеська політехніка», м. Одеса

Анотація

Стаття розкриває особливості сучасного погляду на цілі сталого розвитку та їх коригування державами відповідно до власних особливостей, стану економічного розвитку, культурних характеристик та результатів досягнутих цілей. Багато держав акцентують увагу на збереженні водних біоресурсів та розвитку рибного господарства. В зарубіжних наукових публікаціях йдеться про те, що окремо рибне господарство не виокремлюється в Цілях сталого розвитку. Втім, його розвиток і стан впливають на реалізації багатьох інших цілей сталого розвитку, зокрема щодо: скорочення бідності; нульового голоду; добробуту громади; тендерної рівності; чистої води та санітарії; економічного зростання; відповідального споживання та виробництва; зміни клімату; збереження і раціонального використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку. Це грубнується на позиції, що рибне господарство є складовим системи забезпечення харчуванням, роботою, соціальною те гендерною рівністю, а також воно залежить від оточуючого середовища, його чистоти.

Для реалізації цілей сталого розвитку, їх корегування держави створюють різні інституції (національні міжвідомчі комісії, федеральні мережі цілей сталого розвитку, служби біорізноманіття та природоохоронних територій, комітети з управління розвитком, моніторингу та ін.) або формують систему міжміністерського партнерства та взаємодії. Відповідальність за результати реалізації цілей сталого розвитку покладається на органи місцевого самоврядування, органи державної влади, приватні структури, неурядові організації.

В Україні, попри наявність активної діяльності з формулювання, визначення та реалізації цілей сталого розвитку, в національних добровільних звітах, а також в національних доповідях відсутні згадки про рибне господарства. Не виокремлюються індикатори сталого розвитку, які б характеризували розвиток рибного господарства та управління ним. Зарубіжний досвід був би корисним для України в контексті системних підходів до реалізації цілей сталого розвитку та визначення значення рибного господарства для цілей сталого розвитку.

Ключові слова: публічне адміністрування, сталий розвиток, рибне господарство, партнерство, впливи, органи державної влади, цілі сталого розвитку, водні біоресурси.

Abstract

сталий розвиток рибного господарства

Bazenko Hryhoriy Anatoliyovych Graduate student of the Department of Social and Humanitarian Sciences of the Institute of Public Service and Management, National University "Odesa Polytechnic", Odesa

ADJUSTMENT OF THE GOALS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT 2030 IN FOREIGN COUNTRIES TAKING INTO ACCOUNT THE NEEDS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF FISHERIES: EXPERIENCE FOR UKRAINE

The article reveals the peculiarities of the modern view on the goals of sustainable development and their adjustment by states in accordance with their own characteristics, the state of economic development, cultural characteristics and the results of the goals achieved. Many countries emphasize the preservation of aquatic biological resources and the development of fisheries. In foreign scientific publications, it is said that fisheries are not singled out in the Sustainable Development Goals. However, its development and condition affect the implementation of many other sustainable development goals, in particular regarding: poverty reduction; zero hunger; community welfare; gender equality; clean water and sanitation; economic growth; responsible consumption and production; climate change; preservation and rational use of oceans, seas and marine resources in the interests of sustainable development. It boils down to the position that fish farming is a component of the system of providing food, work, social and gender equality, and it also depends on the surrounding environment, its cleanliness. To implement the goals of sustainable development and their adjustment, the state creates various institutions (national interdepartmental commissions, federal networks of sustainable development goals, biodiversity services and nature conservation areas, committees for development management, monitoring, etc.) or forms a system of interministerial partnership and interaction. Responsibility for the results of the implementation of the goals of sustainable development rests with local self-government bodies, state authorities, private structures, and non-governmental organizations. There are no mentions of fisheries in national voluntary reports, as well as in national reports in Ukraine, despite the presence of active activities in the formulation, definition and implementation of sustainable development goals. Indicators of sustainable development, which would characterize the development of fisheries and its management, are not singled out. Foreign experience would be useful for Ukraine in the context of systemic approaches to the implementation of sustainable development goals and determining the importance of fisheries for sustainable development goals.

Keywords: public administration, sustainable development, fisheries, partnership, impacts, public authorities, sustainable development goals, aquatic biological resources.

Постановка проблеми

Сучасний етап реалізації цілей сталого розвитку стосується перегляду деяких позицій відповідно до вимог часу і в кореляції з досягнутими результатами. Багато держав заявили про перегляд цілей сталого розвитку. Деякі держави проводять такий процес з урахуванням особливостей розвитку рибного господарства з урахуванням сталого управління ним. В Україні на сьогодні також проводяться обговорення щодо уточнення цілей сталого розвитку з урахуванням умов війни. Втім, в багатьох документах та публікаціях не йдеться про рибне господарство та його роль в реалізації багатьох інших цілей щодо подолання бідності. Важливим постає вивчення зарубіжного досвіду щодо перегляду та корегування цілей сталого розвитку як досвід для України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження зарубіжних науковців стосуються цілей сталого розвитку та сектору рибного господарства в контексті майбутнього. Науковці виходять позиції, що з огляду на нинішню демографічну тенденцію очікується, що глобальний попит на продукти харчування зросте на 50% до 2030 року, і для підтримки цього попиту стає вкрай необхідно управляти ресурсами. Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР) - це глобальний заклик до дій для досягнення сталого розвитку до 2030 року шляхом об'єднання зусиль усіх країн. Цей Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року спрямований на сприяння зростанню, водночас охороняючи навколишнє середовище та створюючи безпечніший, здоровіший і процвітаючий світ до 2030 року. Цілі розвитку зосереджені на 5Р (п'ять пі). Це нова модель партнерства, спрямована на подолання бідності. Ця 5Р стосуються наступного: люди (благополуччя всіх людей); планета (захист земних екосистем); процвітання (продовження економічного та технологічного зростання); мир (забезпечення миру); партнерство (покращення міжнародного співробітництва) [1].

Виокремлено 17 ЦСР, які вимірюються 232 унікальними індикаторами, розробленими з метою економічного зростання, соціальної інтеграції та захисту навколишнього середовища. Сектор рибальства окрема не виділяється, але є багато цілей, на які він впливає в контексті: продовольчої та харчової безпеки, особливо в сільській місцевості; численних можливостей для працевлаштування та підвищення доходів. При цьому управління рибним господарством та рибними ресурсами в стійкий спосіб є центральним у досягненні ЦСР ООН. Вважається, що сталий розвиток рибальства є глобальним викликом, який вимагатиме від країн: організацій чіткої, злагодженої та змістовної співпраці; розвитку, який відповідає поточним потребам, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби [1].

Дослідники визначають низку ЦСР, до яких має стосунок рибне господарство, зокрема:

- цілі щодо скорочення бідності (ЦСР 1);

- нульового голоду (ЦСР 2);

- добробуту громади (ЦСР 3);

- тендерної рівності (ЦСР 5);

- чистої води та санітарії (ЦСР 6);

- економічного зростання (ЦСР 8);

- відповідального споживання та виробництва (ЦУР 12);

- зміни клімату (ЦУР 13);

- збереження і раціонального використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку (життя під водою) (ЦУР 14) [1].

Вважається, що ЦСР 1, 2, 3 і 12 можна досягти за допомогою рибного господарства, оскільки саме цей сектор забезпечує повноцінне харчування, є джерелом роботи і доходу. ЦСР 5 (соціальна стійкість, відсутність дискримінації, гендерна рівність і взаємний розвиток) також може бути реалізована за рахунок рибного господарства, оскільки є базою для зайнятості жінок. Це потребує розробки певної політики та нових форм управління у сфері рибного господарства. ЦСР 13 стосується зміни клімату, то це також є важливими чинником впливу на рибне господарство, оскільки зміни клімату впливають на рибні ресурси. Збільшення виробничих витрат матиме серйозні наслідки в ланцюзі постачання продукції аквакультури, і це вплине на залежні громади та зацікавлені сторони. Відповідно, для розвитку рибного господарства важливим є пом'якшення на нього впливу зміни клімату. ЦСР 17 стосується глобального партнерства та зв'язків між урядовими та неурядовими організаціями. Це передбачає поєднання зусиль багатьох інституцій. ЦСР 14 приділяє велику увагу рибі та рибальству в контексті збереження та сталого використання водних ресурсів, зменшення забруднення, захисту екосистеми, управління ресурсами шляхом контролю за експлуатацією та дотримання законів управління. Зменшення забруднення має бути досягнуто до 2025 року [1].

Це викликає необхідність коригування ЦСР державами. Національні зобов'язання щодо трансформації ЦСР підтримали 40 держав після саміту ЦСР у вересні 2023 року (Аргентина, Азербайджан, Бангладеш, Білорусь, Беліз, Бенін, Ботсвана, Чилі, Коста-Ріка, Чехія, Данія, Єгипет, Есватіні, Німеччина, Гана, Греція, Гондурас, Йорданія, Кувейт, Киргизстан, Лесото, Ліберія, Люксембург, Мадагаскар, Малаві, Молдова, Монголія, Чорногорія, Панама, Сербія, Сьєрра-Леоне, Словаччина, Південна Африка, Південний Судан, Держава Палестина, Таїланд, Туркменістан, Узбекистан, Уганда, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). Така трансформація передбачає: пріоритетні переходи та сфери інвестицій, які допоможуть максимізувати прогрес у ЦСР; (національний орієнтир для скорочення бідності та нерівності до 2027 року; кроки до зміцнення національного планування та інституційних рамок для підтримки прогресу в цих сферах [2]. Багато держава переглядають ЦСР з позицій сталого розвитку рибного господарства, яке може вирішити питання подолання голоду та бідності. Втім, Україна не увійшла у перелік держав, які офіційно оформили зобов'язання перегляду ЦСР.

При цьому, варто зазначити, що представництво ООН в Україні акцентує увагу на підтримку ЦСР в Україні. Втім, ЦСР 14 не має належної підтримки, про що зазначено на сайті даної організації [3]. В Національній доповіді «Цілі сталого розвитку : Україна» (2017 р.) зазначається, що до процесу вироблення ЦСР для України було залучено 800 фахівців, у тому числі і урядовців. Для цілі 14 визначено: зменшення скидів забруднених стічних вод; забезпечення сталого використання морських та прибережних екосистем; відновлення їх з використанням інноваційних технологій; запровадження інтегрованого управління прибережними територіями; ефективне регулювання видобутку морських біоресурсів та ін. Рекомендації стосуються управління прибережними територіями. Окремо питання ЦСР в сфері рибного господарства не розглядаються. Що, на наш погляд, вже є підставою для перегляду ЦСР і внесення цих питань в систему ЦСР. Рушійною силою реалізації ЦСР в даному документі вважається ефективна спільнота, яка здатна реалізувати ці Цілі на практиці [4].

У Добровільному Національному огляді «Цілі сталого розвитку Україна» станом на травень 2020 р. ЦСР 14 визначається як ключовий фактор суспільного розвитку. Успіхом досягнення ЦСР вважаються: інституційні реформування системи охорони морських ресурсів; збільшення площі природно-заповідного фонду; включення до Всесвітнього списку водно- болотних угідь міжнародного значення 11 угідь. Визначаються проблеми, які потребують подальшого доопрацювання та вирішення, зокрема: незавершеність інституційних реформувань; низька дієвість державного нагляду;

недосконалість фінансово-економічних механізмів; низька фінансова підтримка, заповідних зон; низька обізнаність населення і т.п. [5]. Втім, про розвиток рибного господарства в контексті сталого розвитку не йдеться.

Є публікації, в яких ЦСР розглядаються крізь призму коректив, які внесла теперішня війна. Йдеться про організацію роботи міжвідомчої робочої групи та оновлення завдань та індикаторів ЦСР в Україні, підготовки та проведення добровільного національного огляду досягнення ЦСР у 2024 році [6]. На думку автора статті важливим є процес розгляду сталого розвитку рибного господарства як підцілі декількох ЦСР в контексті досліджень зарубіжних науковців, що було зазначено вище.

Все це зумовило формулювання мети даної статті.

Мета статті - продемонструвати підходи зарубіжних держав до коригування Цілей сталого розвитку 2030 у тому числі з врахування потреб сталого розвитку рибного господарства.

Виклад основного матеріалу

В Аргентині зміни щодо ЦСР стосуються поглиблення дій щодо зменшення бідності та несправедливої нерівності за допомогою консолідованого наскрізного національного інституційного механізму, альянсів із багатьма суб'єктами та на багатьох рівнях, а також комплексної політики та державних інвестицій, узгоджених із пріоритетними цілями. Аргентина здійснила процес встановлення пріоритетів цілей, що означало пов'язування урядових пріоритетів із цілями ЦСР, враховуючи національний контекст. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за розвиток інклюзивних і стійких інституцій і державної політики, і з цією метою вони сприяють захисту прав людини для всіх своїх громадян з наміром оновити суспільний договір і зміцнити їхню впевненість у діях. Було створено Федеральну мережу ЦСР, яка об'єднує провінції в спільноту практик, а підзвітність сприяла місцевим добровільним звітам, багато з яких були представлені на різних рівнях (місцевому, національному, регіональному та глобальному). Було сформовано Національну міжвідомчу комісію з впровадження та моніторингу ЦСР, до складу якої увійшли Голова Кабінету Міністрів, усі національні міністерства та Національний інститут статистики та перепису населення, який координує Національна рада з питань Координація соціальної політики. Проекти щорічного національного бюджету представлені з огляду на ЦСР [7].

Стратегія соціально-економічного розвитку Азербайджану на 2022-2026 роки визначає п'ять національних пріоритетів і містить комплексну дорожню карту та набір заходів із чіткими індикаторами та цільовими показниками для спрямування соціально-економічного розвитку країни. Країна також вжила важливих ініціатив для посилення фінансування сталого розвитку, включаючи розробку Дорожньої карти Інтегрованої національної фінансової системи (INFF) та картування інвестицій у ЦСР, стратегічних планів для окремих секторів у рамках Середньострокової програми витрат для вирішення ключових сфер, таких як сільське господарство, освіта, і навколишнє середовище, узгоджуючи їх із ЦСР. Крім того, країна вживає заходів для інтеграції екологічних, соціальних та управлінських факторів (ESG) у фінансовий сектор через Дорожню карту сталого фінансування (SFR). Ця дорожня карта заохочує інструменти «зеленого» фінансування (наприклад, «зелені» облігації та фінансування, пов'язане зі стійким розвитком), закладає основу для запровадження «зеленої» таксономії та інтеграції ризиків ESG у фінансові рішення, таким чином полегшуючи узгодження фінансового сектора з цілями сталого розвитку. Природні ресурси використовуватимуться стійким та життєздатним способом [8].

Для Чилі характерно створення Служби біорізноманіття та природоохоронних територій (SBAP) Мінекології. SBAP передбачає: створення Комплексної національної системи природоохоронних територій (морських і наземних державних і приватних); створення економічних інструментів та фінансових стимулів для сприяння збереженню та сталому використанню біорізноманіття (Сталі практики, сертифікація біорізноманіття та екосистемних послуг, APL, серед іншого); забезпечення стану біорізноманіття на заповідних територіях та на територіях високої природоохоронної цінності; забезпечення інструментів управління для збереження біорізно- маніття (пріоритетні ділянки, стратегії екологічного відновлення та захист водно-болотних угідь); створення Національного фонду біорізноманіття, спрямованого на фінансування природоохоронних проектів, головним чином за межами природоохоронних територій держави; а також забезпечить більш ефективне та результативне управління обмеженими фінансовими ресурсами та сприятиме виконанню міжнародних зобов'язань, таких як Порядок денний до 2030 року. Створення SBAP знаменує собою важливий прогрес Чилі в досягненні ЦСР 14 щодо підводного життя та ЦСР 15 щодо наземних екосистем [9].

Для досягнення результатів ЦСР 14 в Чилі створена система партнерства, зокрема: Міністерство сільського господарства управляє охоронюваними територіями через Conaf; Міністерство економіки керує парками та морськими заповідниками через заступника міністра рибальства та Національну службу рибальства; Міністерство культури керує природними заповідниками через Національну раду пам'яток; Міністерство національних цінностей керує охоронюваними національними активами; Міністерство навколишнього середовища управляє багатофункціональними прибережними морськими районами, охороняє природні заповідники; контролює всю систему Міжамериканський банк розвитку [9].

Чехія зробила акцент на підвищенні ефективності стратегічного планування для досягнення ЦСР у державному управлінні. Йдеться про перетворення досягнення ЦСР на центральне місце в національних механізмах планування та нагляду, підвищення прозорості та доступу до інформації [10].

У 2024 році Данія запустить новий національний план дій для досягнення ЦСР. Основними орієнтирами є: скорочення бідності та нерівності до 2027 року; зміцнення національного планування та інституційних рамок для підтримки зобов'язань; зміцнення інституційних рамок [11].

У Німеччині корегування ЦСР включає розробку конкретного плану дій для прискореної реалізації Порядку денного до 2030 року, зокрема: посилення узгодженості політики шляхом міжміністерської співпраці та цілісного розгляду ЦСР у всіх сферах трансформації; систематичне узгодження з Порядком денним до 2030 року всіх відповідних сфер політики та процесів прийняття рішень; розробка конкретного плану дій для комплексної національної трансформації; включення ЦСР у законодавство та політичні програми на ранній стадії, щоб зробити їх більш обов'язковими, включаючи глобальні впливи [12]. На європейському рівні Німеччина виступає за сприяння узгодженій європейській політиці та наскрізному підходу до тем і регіонів для сприяння Порядку денному до 2030 року [13].

У Греції ініціатива «GR-Eco Islands» вказує на зобов'язання уряду Греції сприяти зеленій та цифровій трансформації грецьких островів у поєднанні з проектом декарбонізації островів, що є інноваційним політичним підходом. Основні напрямки ініціативи включають розвиток зелених портів, підвищення соціальної єдності та добробуту на місцевому рівні, захист навколишнього середовища [14].

Киргизька Республіка спрямована на досягнення сталого соціально- економічного зростання шляхом переходу до нової економічної моделі, яка поєднує економічну переорієнтацію з глобальними зусиллями по боротьбі зі зміною клімату та сталим розвитком, що передбачає, у свою чергу, стимулювання збереження біорізноманіття, реформування управління водними ресурсами. Зміцнення національного планування та інституційних рамок передбачає узгодження політики, розбудову потенціалу, мобілізацію ресурсів і сприяння співпраці між різними зацікавленими сторонами. Це багатогранний підхід, який спрямований на те, щоб зобов'язання щодо досягнення ЦСР були інтегровані в основу порядку денного розвитку країни та ефективно реалізовувалися з часом [15].

Люксембург запровадив Пакт про природу, який підтримує муніципалітети в їхніх зусиллях щодо збереження видів і біорізноманіття в міських, зелених, водних і лісових середовищах [16].

Зобов'язання Мадагаскару на Саміті щодо ЦСР 2023: прийняти системне бачення сталого розвитку шляхом зміцнення узгодженості між політиками і стратегіями та посилення механізмів координації між державними і недержавними суб'єктами, такими як Комітет з управління та розвитку, Комітет з моніторингу та технічний комітет ЦСР; розширити та модернізувати Національну інтегровану систему моніторингу та оцінки (SNISE) з метою інтеграції компонентів, що дозволяють здійснювати моніторинг ЦСР так само, як і державні програми. Ця переорієнтація вимагає кращої узгодженості між державними політиками та кращої координації між їх різними суб'єктами відповідно до духу ЦСР. Системна переорієнтація Мадагаскару на трансформацію побудована навколо чотирьох основних сфер та їх взаємодії, першою з яких є інфраструктура: енергетична, цифрова, водна, транспортна та регіональна інтеграція [17].

Словакія активно сприяє міжнародному діалогу щодо води та ґрунту, а особливо щодо їх потенціалу для подолання кліматичної кризи. Це національне зобов'язання ґрунтується на двох зобов'язаннях, представлених Словаччиною на Водній конференції ООН у березні 2023 року: Система сертифікації вуглецю та водного банку; Біла книга: Вода для зцілення клімату - нова водна парадигма. Застосований підхід NEXUS підтримує міжвідомчу співпрацю, оскільки кругообіг води та її потік мають відношення до ряду державних департаментів, політики та органів влади (вода, ґрунт, клімат, сільське господарство, лісове господарство, зменшення ризику стихійних лих, біорізноманіття, сільський і міський розвиток). Міністерство сільського господарства та сільського розвитку Словацької Республіки є є лідером у створенні NEXUS (інтегрованого, цілісного) підходу до державної політики у сфері водних ресурсів та ґрунтів. Міністерство підтримує міжнародний діалог і співпрацю щодо підходу NEXUS до води, ґрунту, енергії, клімату, їжі та біорізноманіття [18].

Словаччина, як країна, що не має виходу до моря, межує з п'ятьма країнами та ділить найбільший міжнародний річковий басейн, Дунай, з 14 країнами Центральної та Східної Європи. Тому співпраця в міжнародних структурах є важливою для неї і має давню традицію. Із прийняттям Національної водної політики у 2022 році Словаччина стала на шлях сприяння відродженню річок і відновленню природного характеру потоків, які були змінені або випрямлені в минулому з різних причин. Відновлення природних умов покращить стійкість річкових систем і створить основу для сталого багатофункціонального використання річок, включаючи підвищення стійкості до несприятливих впливів зміни клімату [18].

Національні зобов'язання щодо трансформації ЦСР Сполучного Королівства стосується наступного: підтримка Сполученим Королівством Інноваційного фінансового фонду для клімату в Азії та Тихоокеанському регіоні (IFCAP); діяльності Міжнародного фінансового фонду для фінансування освіти (IFFEd); подолання стихійних лих в Карибському басейні; та фінансової підтримки вдосконалення податкових систем у країнах, що розвиваються [19].

В США NOAA Fisheries тісно співпрацює з вісьмома регіональними радами з управління рибальством, які відповідають за рибальство у своєму регіоні. Члени Ради представляють інтереси промислового та рекреаційного рибальства, а також екологічні, академічні та державні інтереси. Основні завдання ради полягають в наступному: розробити плани управління рибальством; скликати комітети та консультативні групи та проводити публічні зустрічі; розробити пріоритети дослідження; вибирати варіанти управління рибальством; встановлювати річні обмеження на вилов на основі найкращих доступних наукових даних; розробляти та реалізувати плани реконструкції. Окрім того, NOAA Fisheries тісно співпрацює з трьома міждержавними морськими рибальськими комісіями (держави Атлантики, Перської затоки та Тихого океану), які координують роботу з NOAA Fisheries і державами для збору даних і управління рибними ресурсами в їхніх спільних прибережних регіонах [20].

Висновки

Узагальнення результатів дослідження демонструє, що кожна з країн вибирає особливі компоненти, притаманні саме їх при реалізації та корегуванні ЦСР. Не всі країни активно зосереджують увагу на ЦСР 14. Втім, більшість країн визначає своїм пріоритетом збереження водних біоресурсів, що впливає на розвиток рибного господарства. Для України важливим є вироблення власного підходу щодо ЦСР з урахування досвіду зарубіжних держав щодо інституцій, які відповідають за реалізацію ЦСР.

Література

1. Meharoofl M., Albert Al., Kumar R. SUSTAINABLE DEVELOPMENT GOALS AND FISHERIES SECTOR PROGRESSING TOWARDS A SUSTAINABLE FUTURE. URL: http:// eprints.cmfri.org.in/17088/1/Aquaculture%20Spectrum_2023_Ratheesh%20Kumar%20R.pdf (дата звернення 5.01.2024).

2. National Commitments to SDG Transformation. Towards a rescue plan for people and planet. 2023. URL: https://sdgs.un.org/SDGSummitActions/National (дата звернення 5.01.2024).

3. Як ООН підтримує Цілі сталого розвитку в Україні. URL: https://ukraine.un.org/uk/sdgs (дата звернення 5.01.2024).

4. Цілі сталого розвитку : Україна. Національна доповідь. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2017. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/natsionalna- dopovid-csr-Ukrainy.pdf (дата звернення 5.01.2024).

5. Цілі сталого розвитку Україна : Добровільний Національний огляд станом на травень 2020 р. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96% 20%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE% D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83%20-%20%D0%94%D0% BE%D0%B1% D 1%80%D0%BE%D0%B2%D1 %96%D0%BB%D1 %8C%D0%BD%D0%B 8%D0%B9%20% D0%BD%D0%B0%D1 %86%D1 %96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D 1 %8C%D0% BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4.pdf (дата звернення 5.01.2024).

6. Цілі сталого розвитку: війна вносить свої корективи. 5 січня 2023 р. URL: chttps:// ukurier.gov.ua/uk/news/cili-stalogo-rozvitku-vijna-vnosit-svoyi-korektivi/ (дата звернення 5.01.2024).

7. Argentina. 2023. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/22073 (дата звернення 5.01.2024).

8. National Coordination Council on Sustainable Development of the Republic of Azerbaijan (Government). 2023. URL: https://sdgs.un.org/partnerships/accelerated-pathways- sdg-progress-azerbaijans-national-commitments-sustainable (дата звернення 5.01.2024).

9. Creacion del Servicio de Biodiversidad y Areas Protegidas (SBAP). Ministerio de Medio Ambiente (Government). 2023. URL: https://sdgs.un.org/partnerships/creacion-del-servicio-de- biodiversidad-y-areas-protegidas-sbap (дата звернення 5.01.2024).

10. Czechia. To enhance effectiveness of the strategic planning to deliver on the SDGs in public administration. 2023. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/ 21831 (дата звернення 5.01.2024).

11. Denmark. Denmark's commitment to a new national action plan for achieving the SDGs. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/22089 (дата звернення 5.01.2024).

12. Germany. Shape German policy to promote the 2030 Agenda Description of commitment. 2023. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/21885 (дата звернення 5.01.2024).

13. Germany. Shape European policy to promote the 2030 Agenda. URL: https://sdgs.un.org/ national-commitments-sdg-transformation/21886 (дата звернення 5.01.2024).

14. Greece. The “GR-eco Islands” Initiative - Promoting sustainable development, green economy, energy autonomy and digital innovation in the Greek Islands by 2030. Hellenic Ministry of Environment and Energy (Government). 2023. URL: https://sdgs.un.org/partnerships/gr-eco- islands-initiative-promoting-sustainable-development-green-economy-energy (дата звернення 5.01.2024).

15. Kyrgyzstan. Initiative 1: Transforming of the system and reforms for inclusive and quality education; Initiative 2: Promotion of an inclusive green economy. 2023. URL: https:// sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/21799 (дата звернення 5.01.2024).

16. Luxembourg. Nature Pact. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg- transformation/21977 (дата звернення 5.01.2024).

17. Madagascar. Renforcer les politiques integrees et les institutions publiques pour atteindre les ODD. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/21879 (дата звернення 5.01.2024).

18. Slovakia. Integrated and sustainable water and soil management for climate healing. 2023. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/21909 (дата звернення 5.01.2024).

19. United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. National Commitments to SDG Transformation. URL: https://sdgs.un.org/national-commitments-leadorg-list?leadorg=United% 20Kingdom%20of%20Great%20Britain%20and%20Northern%20Ireland (дата звернення 5.01.2024).

20. Understanding Fisheries Management in the United States. URL:https://www.fisheries. noaa.gov/insight/understanding-fisheries-management-united-states (дата звернення 5.01.2024).

References

1. Meharoof1 M., Albert Al. & Kumar R. SUSTAINABLE DEVELOPMENT GOALS AND FISHERIES SECTOR PROGRESSING TOWARDS A SUSTAINABLE FUTURE. Retrieved from http://eprints.cmfri.org.in/17088/1/Aquaculture%20Spectrum_2023_Ratheesh% 20Kumar%20R.pdf

2. National Commitments to SDG Transformation. Towards a rescue plan for people and planet. 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/SDGSummitActions/National

3. Yak OON pidtrymuie Tsili staloho rozvytku v Ukraini [How the UN supports the Sustainable Development Goals in Ukraine]. Retrieved from https://ukraine.un.org/uk/sdgs [in Ukrainian].

4. Tsili staloho rozvytku : Ukraina. Natsionalna dopovid. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy [Goals of sustainable development: Ukraine. National report. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine]. 2017. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ storage/app/sites/1/natsionalna-dopovid-csr-Ukrainy.pdf [in Ukrainian].

5. Tsili staloho rozvytku Ukraina : Dobrovilnyi Natsionalnyi ohliad stanom na traven 2020 r. [Sustainable Development Goals Ukraine: Voluntary National Review as of May 2020]. 2020. Retrieved from https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%A6%D1%96%D0%BB%D1%96%20% D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE% D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83%20-%20%D0%94%D0%BE%D0% B1 %D1 %80%D0%BE%D0%B2%D1 %96%D0%BB%D1 %8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9% 20%D0%BD%D0%B0%D 1%86%D1 %96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1 %8C% D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4.pdf [in Ukrainian].

6. Tsili staloho rozvytku: viina vnosyt svoi korektyvy. 5 sichnia 2023 r. [Sustainable development goals: war makes adjustments. January 5, 2023]. Retrieved from chttps://ukurier.gov.ua/uk/news/ cili-stalogo-rozvitku-vijna-vnosit-svoyi-korektivi/ [in Ukrainian].

7. Argentina. 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/

22073

8. National Coordination Council on Sustainable Development of the Republic of Azerbaijan (Government) 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/partnerships/accelerated- pathways-sdg-progress-azerbaijans-national-commitments-sustainable

9. Creacion del Servicio de Biodiversidad y Areas Protegidas (SBAP). Ministerio de Medio Ambiente (Government). 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/partnerships/creacion-del- servicio-de-biodiversidad-y-areas-protegidas-sbap

10. Czechia. To enhance effectiveness of the strategic planning to deliver on the SDGs in public administration. 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg- transformation/21831

11. Denmark. Denmark's commitment to a new national action plan for achieving the SDGs. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/22089

12. Germany. Shape German policy to promote the 2030 Agenda Description of commitment. 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/ 21885

13. Germany. Shape European policy to promote the 2030 Agenda. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/21886

14. Greece. The “GR-eco Islands” Initiative - Promoting sustainable development, green economy, energy autonomy and digital innovation in the Greek Islands by 2030. Hellenic Ministry of Environment and Energy (Government). 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/partnerships/ gr-eco-islands-initiative-promoting-sustainable-development-green-economy-energy

15. Kyrgyzstan. Initiative 1: Transforming of the system and reforms for inclusive and quality education; Initiative 2: Promotion of an inclusive green economy. 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/21799

16. Luxembourg. Nature Pact. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments- sdg-transformation/21977

17. Madagascar. Renforcer les politiques integrees et les institutions publiques pour atteindre les ODD. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/ 21879

18. Slovakia. Integrated and sustainable water and soil management for climate healing. 2023. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-sdg-transformation/21909

19. United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. National Commitments to SDG Transformation. Retrieved from https://sdgs.un.org/national-commitments-leadorg-list?leadorg= United%20Kingdom%20of%20Great%20Britain%20and%20Northern%20Ireland

20. Understanding Fisheries Management in the United States. Retrieved from https:// www.fisheries.noaa.gov/insight/understanding-fisheries-management-united-states

Размещено на Allbest.ru