Захист фінансових систем в умовах кіберзагроз

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державний університет інфраструктури та технологій

Юридичний факультет

Кафедра конституційного та адміністративного права

Захист фінансових систем в умовах кіберзагроз

Свиридов С.О., аспірант



Анотація

У статті досліджено особливості захисту фінансових систем в умовах кіберзагроз.

Зазначено, що фінансові системи володіють великим обсягом конфіденційної інформації про клієнтів та фінансові операції. Їхні послуги мають критичне значення для функціонування економіки та суспільства загалом. Тому захист цих систем від кібератак вимагає великої відповідальності з боку як самих фінансових установ, так і держави загалом.

Встановлено, що в умовах глобалізації фінансових систем світу особлива роль відводиться і вчасному виявленню та швидкому реагуванню на випадки кіберзагроз. Охарактеризовано їх сутність та проаналізовано шляхи застосування для захисту фінансових систем за таких умов.

Доведено, що найпоширенішими видами кіберзагроз для фінансових систем визначено такі: фішинг; розповсюдження шкідливих програм; DDoS-атаки; розвідка; перехоплення інформації; скімінг; кібершпигунство; шахрайство з кредитними картками; обман Інтернет-аукціонів; програми- вимагачі.

До найефективніших засобів захисту фінансових систем в умовах кіберзагроз віднесено: використання аналізу поведінки; моніторинг мережі; управління журналами подій; проведення регулярних тестів на проникнення; використання ШІ та ін.

Акцентовано і про міжнародне співробітництво у сфері захисту фінансових систем від кіберзагроз. З огляду на те, що зазвичай кібератакам властивий транснаціональний характер, у перспективі країни повинні обмінюватися інформацією про кіберзагрози, проводити спільні розслідування кібератак і розвивати міжнародні стандарти кібербезпеки. Крім того, вони повинні розробляти національні кіберстратегії, які визначають стратегічні цілі та способи їх досягнення. Кіберзахист передбачає захист від фішингу, захист від кібератак на банківські системи та дотримання вимог законодавства, що стосується захисту фінансових даних.

Ключові слова: фінансова система, ризик, фінансова безпека, кібербезпека, транснаціональні фінансові злочини, фінансовий злочин, фінансовий моніторинг, штучний інтелект.



Abstract

Protection of financial systems under cyber threats

Svyrydov S.O., graduate student of the Department of Constitutional and Administrative Law, Faculty of Law, State University of Infrastructure and Technologies

The article examines the peculiarities of protecting financial systems in the face of cyber threats.

It is noted that financial systems have a large amount of confidential information about clients and financial transactions. Their services are critical to the functioning of the economy and society in general. Therefore, the protection of these systems from cyberattacks requires great responsibility on the part of both the financial institutions themselves and the state in general.

It has been established that in the conditions of globalization of the world's financial systems, a special role is assigned to the timely detection and rapid response to cases of cyber threats. Their essence is characterized and the ways of application to protect financial systems under such conditions are analyzed.

It has been proven that the following are the most common types of cyber threats for financial systems: phishing; distribution of malicious programs; DDoS attacks; intelligence; interception of information; skimming; cyber espionage; credit card fraud; deception of Internet auctions; ransomware.

The most effective means of protecting financial systems in the face of cyber threats include: use of behavior analysis; network monitoring; management of event logs; conducting regular penetration tests; use of AI, etc.

Emphasis is also placed on international cooperation in the field of protecting financial systems from cyber threats. Given that cyberattacks are usually transnational in nature, in the future countries should exchange information about cyberthreats, conduct joint investigations of cyberattacks, and develop international cybersecurity standards. In addition, they must develop national cyber strategies that define strategic goals and how to achieve them. Cyber protection includes protection against phishing, protection against cyber-attacks on banking systems and compliance with the requirements of the law relating to the protection of financial data.

Keywords: financial system, risk, financial security, cyber security, transnational financial crimes, financial crime, financial monitoring, artificial intelligence.



Постановка проблеми

У період цифрової трансформації, коли наші життєві сфери все більше стають залежними від цифрових інструментів, кібербезпека набуває першочергового значення. Зростаюча кількість кібератак на різні об'єкти, від приватних компаній до урядових установ, загрожує не лише безпеці інформації, а й економічній та політичній стабільності.

У контексті цього слід розглянути питання захисту фінансових систем в умовах загроз кібератак. Крім того, важливо врахувати нові виклики, що виникають у зв'язку з необхідністю захисту фінансових систем у цифрову еру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми кібербезпеки як у комерційних, так і в державних секторах, використання штучного інтелекту у сфері кібербезпеки, криптографічні методи протидії кіберзлочинцям, а також деякі аспекти безпеки фінансових систем в умовах кіберзагроз досліджували у своїх працях такі науковці як: Азаренкова Г.М., Базилевич В.Д., Баластрик Л.О., Борисенко І.І., Борисова К.В., Буряк П.Ю., Василик О.Д., Гельдт С.В., Гончаренко І.Г., Грищенко Д.О., Діордіца І. В., Каланча А.А., Лондар С.Л., Миргородська Л.О., Онищенко Ю.М., Павленко С.М., Світличний В.А., Смолінська С.Д., Татарин Н.Б., Тимошенко О.В. та ін.

Однак з урахуванням стрімкої цифрової трансформації тема загроз кібератак фінансовим системам залишається актуальною і потребує подальших досліджень, оскільки кіберзлочинці постійно адаптуються до нових систем захисту та розробляють нові методи здійснення таких видів злочинів.

Мета статті - дослідження захисту фінансових систем в умовах кіберзагроз.



Виклад основного матеріалу

Фінансові системи володіють великим обсягом конфіденційної інформації про клієнтів та фінансові операції. Їхні послуги мають критичне значення для функціонування економіки та суспільства загалом. Тому захист цих систем від кібератак вимагає великої відповідальності з боку як самих фінансових установ, так і держави загалом.

У літературі наявна чимала кількість підходів до тлумачення поняття «фінансова система».

О. Василик [6, с. 20], П. Буряк, С. Смолінська та Н. Татарин [5, с. 40] фінансову систему визначають як сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів, які перебувають у володінні держави, нефінансового сектору економіки (підприємств), окремих фінансових установ і населення (домогосподарств), і призначені для виконання різних функцій і задоволення економічних та соціальних потреб.

Згідно з Л. Миргородською фінансова система - це сукупність ринків та інституцій, які використовуються для проведення фінансових транзакцій, обміну активами та управління ризиками. Вона включає в себе ринки фінансових інструментів, фінансові посередницькі установи, компанії, що надають фінансові послуги, та регулюючі органи, що контролюють функціонування цих складових [11, с. 9].

Натомість Г. Азаренкова та І. Борисенко тлумачать фінансову систему як сукупність установ та відносин, які регулюються фінансово-правовими нормами, і призначені для формування, розподілу та використання централізованих та децентралізованих грошових ресурсів держави [1, с. 24].

Складність фінансової системи визначається взаємозв'язками на ринку, внутрішніми зв'язками країни та загальним рівнем її економічного розвитку. Фінансова система відіграє ключову роль у нагромадженні фінансових ресурсів держави, які потім використовуються для виконання різних функцій. Вона також служить показником економічного стану країни та рівня життя населення, оскільки включає в себе грошові відносини між державою і громадянами, між державою та підприємствами, а також всередині самого підприємства.

Як зазначає С. Лоднар, основна мета фінансової системи та загалом фінансів - забезпечення контрольованого впровадження всіх економічних процесів, які є важливими для забезпечення життєдіяльності та розвитку суспільства [10].

Тобто ефективна фінансова система повинна бути стійкою та сприяти постійному пропорційному зростанню галузей і регіонів економіки. Важливо, щоб вона чітко враховувала міжнародні тенденції та вміла адаптуватися до них, впроваджуючи відповідні зміни у фінансові та аграрні сектори держави.

Автори навчального посібника «Державні фінанси» (2-ге вид.) В. Базилевич та Л. Баластрик виділяють зокрема такі особливості фінансової системи:

- кожна складова має свої специфічні методи залучення коштів для формування фондів фінансових ресурсів і визначені напрями їх використання;

- кожна частина системи є відносно автономною, має свою власну сферу застосування;

- між різними складовими існує тісний взаємозв'язок і взаємна залежність, і ефективне функціонування кожної частини можливе лише за умови досконалості і ефективності всієї системи загалом;

- максимальна ефективність фінансової системи держави досягається лише тоді, коли діяльність кожної з її складових оптимізована і закріплена законодавчо;

- залежно від різних факторів, які впливають на організацію фінансів, зокрема на формування та використання фондів фінансових ресурсів, кожна складова фінансової системи може бути поділена на окремі (менші) підрозділи [2].

Для ефективного функціонування фінансової системи в Україні необхідно здійснити наступні заходи:

- підвищити ефективність діяльності банків шляхом їх укрупнення;

- привести законодавчі норми України у відповідність до міжнародних норм і вимог Європейського Союзу у питаннях фінансової та адміністративної відповідальності керівників і акціонерів фінансових установ за якість управління компаніями;

- відмовитися від використання негрошових форм розрахунків, увести жорстку фіскальну дисципліну;

В умовах глобалізації фінансових систем світу особлива роль відводиться і вчасному виявленню та швидкому реагуванню на випадки загроз кібератак. З'ясуємо, у чому полягає сутність останніх та які шляхи використовують для захисту фінансових систем за таких умов.

Хоча термін «кібернетичні загрози» широко використовується у доктрині, публіцистиці та повсякденному житті, його законодавче уніфіковане визначення відсутнє як на національному, так і на міжнародному рівнях. Це обумовлено тим, що кіберзагрози, за своєю природою, не є локальними, тобто не обмежуються певною територією або навіть державними кордонами, а навпаки, представляють собою глобальне явище з негативним і, певною мірою, деструктивним характером.

Як зазначають В. Куцаєв, Є. Живило, С. Срібний та Ю. Черниш, кібернетичні загрози, також відомі як кіберзагрози, - наявні або потенційно можливі явища та чинники, які створюють загрозу життєво важливим інтересам людини, громадянина, суспільства та держави. Реалізація цих загроз вимагає належного функціонування інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем [15].

Згідно з І. Діордіцею кіберзагрози - це незаконні дії суб'єктів інформаційних правовідносин, які порушують безпеку людей, суспільства та держави загалом. Реалізація цих загроз залежить від належного функціонування систем інформації, телекомунікацій та інформаційно- телекомунікаційних систем, а також від відносин, що стосуються створення, збирання, отримання, зберігання, використання, поширення, захисту та охорони інформації [9, с. 100].

На підставі поданих визначень можна констатувати, що кібернетичні загрози полягають у загрозах, що можуть бути реалізовані за допомогою ресурсів інформаційно-телекомунікаційних систем. Об'єкти, які функціонують за допомогою комп'ютерних систем у кіберпросторі, є вразливими до таких кібернетичних загроз. Це означає, що ці об'єкти можуть стати мішенями для деструктивного кібернетичного впливу, відомого як кібернетична атака, яка використовує інформаційні ресурси для зламу або порушення нормального функціонування таких комп'ютерних систем.

В Україні ще з 2016 року активно вирішується питання кібербезпеки, зокрема з прийняттям Стратегії кібербезпеки України за Указом Президента України від 15 березня 2016 року №96 [14]. Відповідно до цієї стратегії ухвалено Закон України від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» [13], який визначає правові та організаційні основи захисту життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави у кіберпросторі. Цей Закон встановлює основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки, а також повноваження державних органів, підприємств, установ, організацій, окремих осіб та громадян у цій сфері. Крім того, він встановлює основні принципи координації дій у сфері кібербезпеки.

Згідно з інформацією Національного банку України за 2022 рік, майже всі кібератаки на банківський сектор були проведені хакерськими групами, пов'язаними з владою країни-агресора, такими як Armageddon, Fancy Bears та інші. В даний момент кібернапади з боку країни-агресора можна розділити на два основні напрями: DDоS-атаки, які мають різний характер та спричиняють проблеми для всієї банківської системи, але не НБУ, та фітингові атаки різних типів, що означає різноманітні види шахрайства. Майже всі фітингові атаки, спрямовані на банківську систему, полягають у виманюванні коштів у клієнтів банків за різними сценаріями надання допомоги. Аферисти використовують прості методи соціальної інженерії та створення фейкових мобільних додатків і веб-сторінок банків, що виглядають як офіційні, для здійснення своїх шахрайських дій [16].

Загалом Україна посідає друге місці серед країн, які найчастіше стають об'єктом кібератак (перше - США). Протягом 2022 року кількість кібератак в Україні зросла в 3,5 рази порівняно з попереднім роком. На фінансовий сектор загалом припадає 5% усіх кібератак. Спостерігається збільшення у 2,8 рази кількості кіберінцидентів, зафіксованих підрозділом CERT-UA у порівнянні з довоєнним періодом. Крім того, кількість загроз, пов'язаних з геолокацією у країні-агресорці, зросла на 26%. Кожна десята атака була спрямована на фінансовий сектор або розробників відповідного програмного забезпечення [4]. інформаційний технологія фінансовий кібербезпека

Цілком прийнятною є типізація видів кіберзагроз у фінансовому секторі, запропонована І. Гончаренко, на яку ми опиратимемось при формулюванні заходів захисту фінансових систем в умовах загроз кібератак, зокрема:

- фішинг - це використання підробленого сайту або відправлення шахрайських повідомлень з метою отримання доступу до конфіденційних даних клієнтів, таких як паролі та номери кредитних карт;

- розповсюдження шкідливих програм - це використання вірусних програм, які можуть пошкодити комп'ютерні системи фінансових установ та отримати доступ до конфіденційної інформації;

- DDoS-атаки - це атаки, коли зловмисники намагаються перевантажити сервери фінансових установ, щоб зробити їхні веб-сайти недоступними;

- розвідка - це збирання конфіденційної інформації про фінансову установу та її клієнтів для подальшого використання цієї інформації для кібератак;

- перехоплення інформації - це використання шпигунського програмного забезпечення для перехоплення інформації, яка передається через мережу;

- скімінг - це встановлення пристроїв на банкоматах або терміналах для крадіжки інформації, введеної користувачем (наприклад, номер кредитної картки, PIN-код);

- кібершпигунство - це отримання доступу до конфіденційної інформації про бізнес, фінансові операції, інтелектуальну власність тощо;

- шахрайство з кредитними картками - це використання крадених кредитних карток або отримання конфіденційної інформації про карти для здійснення транзакцій без дозволу власника карти;

- обман Інтернет-аукціонів - це розміщення підроблених оголошень про продаж товарів на аукціонних сайтах та надання неправдивої інформації про товар або не постачання товару після оплати;

- програми-вимагачі - це зловмисне програмне забезпечення, яке перешкоджає або обмежує доступ користувачів до їхньої системи чи даних, і загрожує опублікувати або продати викрадені дані, доки жертва не сплатить викуп зловмисникові [7, с. 4].

Означений перелік кіберзагроз свідчить про внутрішні проблеми у сфері кібербезпеки в Україні, зокрема у низці важливих аспектів, які перешкоджають створенню ефективної системи протидії кіберзагрозам. Такими проблемами, на нашу думку, є недостатня координація дій відповідних органів, залежність від іноземних програмних та технічних рішень, а також труднощі у забезпеченні кваліфікованим персоналом відповідних структурних підрозділів.

Слід зазначити, що спільнота кіберекспертів усього світу постійно працює над пошуком методів захисту мережевих систем від компрометації. Ось деякі з найпоширеніших інструментів захисту фінансових систем та їхнього програмного забезпечення, які доступні для організацій у боротьбі з кіберзагрозами. При використанні разом з оновленням програмного забезпечення, ці інструменти можуть суттєво підвищити рівень кібербезпеки та запобігти багатьом кібератакам:

1) фаєрволи - це програмне забезпечення, яке контролює вхідні та вихідні мережеві з'єднання. Фаєрволи відвертають зовнішні атаки та незаконне проникнення конфіденційної інформації;

2) антивіруси - це програми, які виявляють і видаляють віруси і троянські програми;

3) системи виявлення вторгнень - виявляють потенційні ризики вторгнення в системи, включаючи нетипові дії в комп'ютерних мережах, і допомагають виявити потенційні вразливості в мережевих пристроях і програмному забезпеченні;

4) криптографія або системи шифрування - шифрування даних під час їх передачі у мережі забезпечує конфіденційність та захищає їх від використання третіми особами;

5) безпечні паролі - використання унікальних паролів є одним із найпростіших способів захисту даних, оскільки вони унеможливлюють доступ третім особам до цих даних [8].

Згідно з К. Борисовою та В. Світличним шифрування перешкоджає неповноважному доступу до даних. Крім того, криптографія забезпечує цілісність даних і завдає перешкоди їхній модифікації. Ця технологія широко використовується у різних сферах, зокрема в онлайн-банкінгу, електронній пошті, захисті інформації в електронній комерції та у сферах, де дані передаються через інтернет-трафік. Оскільки криптографічні протоколи ускладнюють можливості кіберзлочинців, вони також забезпечують захист інформаційних даних від недозволених утручань і запобігають кібератакам [3].

Останнім часом хмарні сервіси стали надзвичайно популярними, дозволяючи користувачам зберігати та обробляти дані у віддалених дата- центрах, що звільняє їх від потреби мати власні сервери та обладнання. Хоча багато сучасних компаній користуються хмарними сервісами, кожна галузь має свої унікальні кібербезпечні ризики, які потрібно враховувати. Наприклад, компанії, що працюють у фінансовому секторі, можуть зберігати та обробляти фінансову інформацію про своїх клієнтів. У цьому контексті кіберзахист передбачає захист від фішингу, захист від кібератак на банківські системи та дотримання вимог законодавства, що стосується захисту фінансових даних.

У захисті фінансових систем від кіберзагроз особливу роль може бути відведено новітній технологічній розробці - штучному інтелекту (ТТТТ). Так, ШІ може використовуватись для ідентифікації потенційно небезпечних типів програм, розробки оптимальних стратегій захисту даних і створення алгоритмів для відновлення програм після хакерських атак. Особливо важливою функцією ШТ є виявлення потенційних загроз, взаємодія з біометричними даними та участь у розкритті кіберінцидентів. Використання ШТ в сфері кібербезпеки вважається одним з найефективніших інструментів для зниження ризику кібератак. Зокрема, він може бути застосований для відслідковування нових видів вірусів, а також для виявлення небезпечного програмного забезпечення ефективніше й швидше, ніж за допомогою людських ресурсів.

Ю. Онищенко, А. Каланча та С. Гельдта зазначають про такі платформи, розроблені на основі ШТ:

1. IBM QRadar Advisor with Watson - це програма, що проводить дослідження повторюваних загроз центру безпеки.

2. IBM QRadar Incident Forensics - це додаток, який дозволяє відстежу- вати та аналізувати дії кіберзлочинців, щоб розуміти потенційні можливості порушення безпеки та відновлювати дані, що пов'язані з інцидентом.

3. IBM QRadar Data Store - це платформа, що використовує штучний інтелект для аналізу та зберігання великих обсягів даних, пов'язаних з безпекою та транзакціями.

4. IBM QRadar Data Synchronization App - це додаток, який дозволяє копіювати дані, файли та конфігурації, надаючи можливість відновлення даних та файлів у випадку хакерських атак та інших ризиків знищення інформації.

5. Balbix Security Cloud - це платформа для аналізу з використанням штучного інтелекту, яка використовує камери спостереження для прогнозування ризиків в реальному часі. Ця платформа допомагає експертам з кібербезпеки підтримувати системи в належному стані та запобігати іншим негативним наслідкам програм-вимагачів [12].

Отже, найефективнішими засобами захисту фінансових систем в умовах кіберзагроз є: використання аналізу поведінки - застосування аналізу поведінки для виявлення аномальних змін у роботі систем і користувачів. Ці системи можуть виявляти незвичайну активність протягом певного періоду часу та повідомляти спеціалістів з кібербезпеки про підозрілі дії; моніторинг мережі - використання систем моніторингу мережі для спостереження та аналізу передачі та отримання даних.

Ці системи можуть виявляти незвичайну активність у мережі, що може свідчити про спроби атаки з боку зловмисників; управління журналами подій - збір та зберігання журналу подій для можливості подальшого аналізу у випадку атаки. Ці журнали містять детальну інформацію про дії користувачів та систем в реальному часі, що дозволяє виявляти підозрілі активності; проведення регулярних тестів на проникнення - ці тести допомагають виявляти слабкі місця в системі та розробляти плани дій для запобігання атакам; використання ШІ - штучний інтелект може бути корисним інструментом у сфері кібербезпеки, але наразі існують проблеми з кадровим забезпеченням, а також з безпекою мобільних пристроїв та додатків, які використовуються для фінансових операцій.

Важливо відзначити і міжнародне співробітництво у сфері захисту фінансових систем від кіберзагроз. З огляду на те, що зазвичай кібератакам властивий транснаціональний характер, у перспективі країни повинні обмінюватися інформацією про кіберзагрози, проводити спільні розслідування кібератак і розвивати міжнародні стандарти кібербезпеки. Крім того, вони повинні розробляти національні кіберстратегії, які визначають стратегічні цілі та способи їх досягнення. У цих стратегіях можуть бути враховані політичні, технічні та організаційні заходи для захисту цифрової інфраструктури національного рівня.



Висновки

Фінансова система відіграє ключову роль у нагромадженні фінансових ресурсів держави, які потім використовуються для виконання різних функцій. Вона також служить показником економічного стану країни та рівня життя населення, оскільки включає в себе грошові відносини між державою і громадянами, між державою та підприємствами, а також всередині самого підприємства.

Захист фінансових систем від кіберзагроз вимагає великої відповідальності з боку як самих фінансових установ, так і держави загалом. Кібернетичні загрози полягають у загрозах, що можуть бути реалізовані за допомогою ресурсів інформаційно-телекомунікаційних систем. Об'єкти, які функціонують за допомогою комп'ютерних систем у кіберпросторі, є вразливими до таких кібернетичних загроз.

Найпоширенішими видами кіберзагроз для фінансових систем визначено такі: фішинг; розповсюдження шкідливих програм; DDoS-атаки; розвідка; перехоплення інформації; скімінг; кібершпигунство; шахрайство з кредитними картками; обман Інтернет-аукціонів; програми-вимагачі.

До найефективніших засобів захисту фінансових систем в умовах кіберзагроз віднесено: використання аналізу поведінки; моніторинг мережі; управління журналами подій; проведення регулярних тестів на проникнення; використання ШІ та ін.

Держави та міжнародне співтовариство мають спільну відповідальність за координацію зусиль у сфері кібербезпеки та боротьбу з кіберзагрозами для забезпечення безпеки та стабільності у цифровому просторі. Регулювання та створення законодавства щодо кібербезпеки також лежить на державах, які мають створювати закони та нормативні акти, що визначають вимоги до захисту інформації, встановлюють відповідальність за кіберзлочини та забезпечують ефективну реакцію на кібератаки.

Перспективи подальших досліджень полягають в аналізі практики іноземних країн і міжнародної спільноти у сфері захисту фінансового сектору від кібератак.



Література

1. Азаренкова Г.М., Борисенко І.І. Фінанси: Практикум: Навч. посіб. К.: Знання, 2008. 279 с.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: навчальний посібник: 2-ге вид. / ред. Базилевича В.Д. Київ: Атіка, 2004. 368 с.

3. Борисова К. В. Світличний В. А. Використання криптографії у боротьбі з кіберзлочинністю. Протидія кіберзлочинності та торгівлі людьми: збірн. матер. міжн.наук.-прак. конф. (м. Вінниця, 31 трав. 2023 р.). Вінниця, 2023. С. 108 -109.

4. Броня фінтеху за сотні тисяч доларів. Під час війни кібератаки на фінансовий бізнес почастішали в рази. Як компанії захищаються від нападів.

5. Буряк П.Ю., Смолінська С.Д., Татарин Н.Б. Фінанси: Підручник. К.: «Хай-Тек Прес», 2010. 392 с.

6. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. К.: НІОС. 2000. 416 с.

7. Гончаренко І.Г. Кіберзагрози фінансового сектора в умовах війни. Вип. 50. 2023.

8. Грищенко Д.О., Павленко С.М. Використання інформаційних технологій для захисту від основних видів кіберзлочинів. Протидія кіберзлочинності та торгівлі людьми: зб. мат. міжн. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 31 трав. 2023 р.). Вінниця, 2023. С. 113-114.

9. Діордіца І. Поняття і зміст кіберзагроз на сучасному етапі. Підприємництво, господарство і право. 2017. №4. С. 99-107.

10. Лондар С.Л., Тимошенко О.В. Фінанси: навчальний посібник. Вінниця: Нова книга, 2009, 384 с.

11. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн: навчальний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 2008, 320 с.

12. Онищенко Ю.М., Каланча АА., Гельдт С.В. Застосування штучного інтелекту у сфері кібербезпеки.

13. Про основні засади забезпечення кібербезпеки в Україні: Закон України від 05.10.2017 р. №2163-VIII.

14. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 р. "Про Стратегію кібербезпеки України": Указ Президента України від 15.03.2016 р. №96/2016.

15. Розширення термінології сучасного кіберпростору / [В.В. Куцаєв, Є.О. Живило, С.П. Срібний, Ю.О. Черниш].

16. Цифрові технології у банках в умовах війни: кейс IBOX BANK та міжнародний досвід (31 серпня 2022).



References

1. Azarenkova, H.M., Borysenko, I.I. (2008) Finansy: Praktykum [Finance: Workshop: Education]: Navch. posib. K.: Znannia. 279 s. [in Ukrainian]

2. Bazylevych V.D., Balastryk L.O. (2004) Derzhavni finansy [Public finance]: navchalnyi posibnyk: 2-he vyd. / red. Bazylevycha V.D. Kyiv: Atika. 368 s. [in Ukrainian]

3. Borysova, K.V. Svitlychnyi, V.A. (2023) Vykorystannia kryptohrafii u borotbi z kiberzlochynnistiu. Protydiia kiberzlochynnosti ta torhivli liudmy: zbirn. mater. mizhn.nauk.-prak. konf. (m. Vinnytsia, 31 trav. 2023 r.). Vinnytsia, 2023. S. 108 -109.

4. Bronia fintekhu za sotni tysiach dolariv. Pid chas viiny kiberataky na finansovyi biznes pochastishaly v razy. Yak kompanii zakhyshchaiutsia vid napadiv [Fintech armor for hundreds of thousands of dollars. During the war, cyber-attacks on financial businesses became more frequent. How companies protect themselves from attacks]

5. Buriak, P.Iu., Smolinska, S.D., Tataryn, N.B. (2010) Finansy [Finance]: Pidruchnyk. K.: «Khai-Tek Pres». 392 s. [in Ukrainian]

6. Vasylyk, O.D. (2000) Teoriia finansiv[Theory of finance]: Pidruchnyk. K.: NIOS. 2000. 416 s. [in Ukrainian]

7. Honcharenko, I.H. (2023) Kiberzahrozy finansovoho sektora v umovakh viiny [Cyber threats of the financial sector in the conditions of war]. Vyp. 50.

8. Hryshchenko, D.O., Pavlenko, S.M. Vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii dlia zakhystu vid osnovnykh vydiv kiberzlochyniv. Protydiia kiberzlochynnosti ta torhivli liudmy [Use of information technologies to protect against the main types of cybercrimes. Combating cybercrime and human trafficking]: zb. mat. mizhn. nauk.-prakt. konf. (m. Vinnytsia, 31 trav. 2023 r.). Vinnytsia, 2023. S. 113-114.

9. Diorditsa, I. (2017) Poniattia i zmist kiberzahroz na suchasnomu etapi [The concept and content of cyber threats at the modern stage]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, economy and law. №4. S. 99-107.

10. Londar, S.L., Tymoshenko, O.V. (2009) Finansy [Finance]: navchalnyi posibnyk. Vinnytsia: Nova knyha. 384 s. [in Ukrainian]

11. Myrhorodska, L.O. (2008) Finansovi systemy zarubizhnykh krain [Financial systems of foreign countries] navchalnyi posibnyk. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury. 320 s. [in Ukrainian]

12. Onyshchenko, Yu.M., Kalancha, A.A., Heldt, S.V. Zastosuvannia shtuchnoho intelektu u sferi kiberbezpeky [Application of artificial intelligence in the field of cyber security] Retrieved from http://surl.li/kzqep [in Ukrainian]

13. Zakon Ukrainy Pro osnovni zasady zabezpechennia kiberbezpeky v Ukraini [Law of Ukraine On the main principles of ensuring cyber security in Ukraine] vid 05.10.2017 r. №2163-УШ.

14. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 27 sichnia 2016 r. "Pro Stratehiiu kiberbezpeky Ukrainy" [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated January 27, 2016 "On the Cybersecurity Strategy of Ukraine": Decree of the President of Ukraine] vid 15.03.2016 r. №96/2016.

15. Rozshyrennia terminolohii suchasnoho kiberprostoru [Expanding the terminology of modern cyberspace] [V.V. Kutsaiev, Ye.O. Zhyvylo, S.P. Sribnyi, Yu.O. Chernysh].

16. Tsyfrovi tekhnolohii u bankakh v umovakh viiny: keis IBOX BANK ta mizhnarodnyi dosvid [Digital technologies in banks in conditions of war: IBOX BANK case and international experience]

Размещено на Allbest.Ru