Логістичні системи та їх роль у ланцюгах вартості

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Уманський національний університет садівництва

Кафедра підприємництва, торгівлі та біржової діяльності

Логістичні системи та їх роль у ланцюгах вартості

Чернега І.І., д.е.н., професор

Хахалін М.В., аспірант

м. Умань

Анотація

Сучасні тенденції розвитку економіки нашої країни сформували ряд передумов, які сприяють вирішенню чисельних проблем в економіці країни, зокрема прискорюють розвиток підприємницького механізму. Найважливішою складовою всіх етапів діяльності підприємства є логістична система, що включає значну кількість взаємопов'язаних елементів.

Логістична система підприємства як складова ланцюга вартості має безпосередній вплив на результати роботи підприємства, оскільки успішне функціонування будь-якого підприємства залежить від рівня організації логістичної системи. Логістична діяльність підприємства є частиною управління ланцюгом поставок, яка планує, впроваджує та контролює процес зберігання товарів, послуг та пов'язаної з ними інформації у ланцюгу між виробництвом та споживанням з метою задоволення потреб клієнтів. Управління логістикою є важливою складовою підприємницького середовища, оскільки вона має значний вплив на внутрішні процеси та на відносини з споживачами.

Концепція ланцюгів вартості в наш час все частіше використовується з метою підвищення ефективності діяльності підприємств та аналізу конкурентоспроможності як в окремих країнах, так і на рівні світової економіки. Проведення аналізу ланцюгів вартості дає можливість детально дослідити аспекти взаємодії підприємств, виявити резерви підвищення конкурентоспроможності в рамках ланцюгів вартості, виявити та усунути недоліки та проблеми, що заважають ефективному розвитку підприємств.

Вивчення глобальних ланцюгів вартості є основою для формування державної та міжнародної політики країни та необхідною складовою для визначення зв'язку між особливостями розвитку економіки. Глобальні ланцюги вартості є чи не найважливішою складовою при формуванні стратегій розвитку підприємств та державних програм у сфері економічного розвитку країн.

Правильна організація логістичної системи підприємства як однієї зі складових ланцюга вартості дає змогу раціонально оцінити потребу та розподіл товару від виробників до споживачів, а вчасне виявлення її проблем допомагає уникнути численних витрат і дає підприємству можливість надалі успішно функціонувати і бути конкурентоспроможним. Тому обрана тема дослідження є актуальною.

Ключові слова: логістична система, логістика, управління логістикою, ланцюг вартості, глобальні ланцюги вартості, підприємство, виробництво продукції, споживачі, реалізація, постачальники, посередники, виробники.

Abstract

Place and role of logistics systems in value chain

Cherneha I.I., Dr Econ., Professor; Khakhalin M.V., aspirant of the Department of Entrepreneurship, Trade and Exchange Activities, Uman National University of Horticulture, Uman

Modern trends in the development of our country's economy have created a number of prerequisites that contribute to the solution of numerous problems in the country's economy, in particular, accelerate the development of the entrepreneurial mechanism. The most important component of all stages of the enterprise's activity is the logistics system, which includes a significant number of interconnected elements.

The logistics system of the enterprise as a component of the value chain has a direct impact on the results of the enterprise, since the successful functioning of any enterprise depends on the level of organization of the logistics system. Enterprise logistics is part of supply chain management, which plans, implements and controls the process of storing goods, services and related information in the chain between production and consumption in order to meet customer needs. Logistics management is an important component of the business environment, as it has a significant impact on internal processes and customer relations.

Nowadays, the concept of value chains is increasingly used to improve the efficiency of enterprises and analyze competitiveness both in individual countries and at the level of the global economy. Conducting an analysis of value chains provides an opportunity to investigate in detail aspects of the interaction of enterprises, to identify reserves for increasing competitiveness within the framework of value chains, to identify and eliminate shortcomings and problems that prevent the effective development of enterprises.

The study of global value chains is the basis for the formation of the state and international policy of the country and a necessary component for determining the connection between the features of the development of the economy. Global value chains are almost the most important component in the formation of enterprise development strategies and state programs in the field of economic development of countries.

The correct organization of the enterprise's logistics system as one of the components of the value chain makes it possible to rationally assess the need and distribution of goods from producers to consumers, and timely identification of its problems helps to avoid numerous costs and gives the enterprise the opportunity to function successfully and be competitive in the future. Therefore, the chosen research topic is relevant.

Keywords: logistics system, logistics, logistics management, value chain, global value chains, enterprise, product production, consumers, implementation, suppliers, intermediaries, manufacturers.

Постановка проблеми

Успішне функціонування будь-якої організації та її конкурентоспроможність безпосередньо залежать від грамотної взаємодії усіх підсистем підприємства, у тому числі і логістичної.

Важливим та актуальним є дослідження логістичних систем та їх ролі у ланцюгах вартості, оскільки саме логістичні системи мають значний вплив на економічні показники та конкурентоспроможність підприємств. Логістична діяльність підприємства є частиною управління ланцюгом поставок, яка планує, впроваджує та контролює ефективний прямий та зворотний потік зберігання товарів, послуг та пов'язаної з ними інформації між точкою походження та точкою споживання з метою задоволення потреб клієнтів. Управління логістикою є важливою складовою ділових операцій, оскільки її діяльність впливає не тільки на внутрішні процеси, але і на відносини з клієнтами. Проблеми, що виникають у процесі ведення підприємницької діяльності щодо функціонування ефективної логістичної системи, потребують подальшого вивчення та вирішення.

Вивчення логістичної системи та процесу її управління дає змогу раціонально оцінити потребу та ефективно здійснювати розподіл товару від виробників до споживачів, а вчасне виявлення проблем логістичної системи підприємства допомагає уникнути зайвих витрат та дає можливість підприємству бути конкурентоспроможним та отримувати прибуток від своєї діяльності як на даний час, так і в майбутньому періоді.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні ринкові умови вказують на виключну роль підприємств у функціонуванні економіки. Прибуткова діяльність сучасних українських підприємств, їх динамічний розвиток та рівень конкурентоспроможності значно залежать від ефективної організації та управління логістичною діяльністю.

Проблематика вивчення та удосконалення логістичної системи є темою дослідження багатьох публікацій вітчизняних та зарубіжних вчених, до яких ми можемо віднести Александрова Л.А., Безуглу Л.С., Васелевського М., Воловик Д.В., Гонгало Ю.В., Грушко В., Дейнегу О., Дем'ян А.Л., Жалдак Г.П., Ільченко Т.В., Клімову І.Г., Ковальчук Н.В., Ковчар Р., Крикавського Є., Крикавського Є.В., Пальчик І.М., Рудківського О.А., Смиричинського В.В., Юрченко Н.І., Якимишин Л. та інших.

Основну увагу науковці у сфері логістики звертають на принципи управління логістичною діяльністю. Більшість вчених наголошують на тому, що доречно виокремлювати транспортно-експедиторську діяльність як базову частину логістики, що спрямовано на прийняття раціональних рішень при управлінні на підприємстві. Організація логістичної діяльності в цілому ускладнюється відсутністю універсальних методів управління логістичною системою. Це стимулює до більш детального вивчення логістичних систем як однієї зі складових ланцюга вартості та пошуку напрямів вдосконалення логістичної діяльності українських підприємств.

Мета статті - дослідження логістичних систем та їх ролі у ланцюгах вартості.

Виклад основного матеріалу

Поняття логістичної системи є одним із базових понять логістики, воно є похідним від загального поняття «система». В Енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття «система»: «Система (від грецької мови - ціле, складене із частин; сполучення) - це множина елементів, які знаходяться у відношеннях та зв'язках один з одним, утворюють визначену цілісність, єдність» [1].

Логістична система - це адаптивна система із зворотнім зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції, складається з підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем [2].

В якості логістичної системи можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торгівельне підприємство тощо. Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних витрат.

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відношення. Внутрішньо системні зв'язки є більш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Логістична система підприємства - це комплекс елементів, яким властиві певні характеристики, різні за якістю, взаємозалежні між собою та поділяються в окремі підсистеми. Основною метою створення логістичної системи є формування ефективного алгоритму постачання продукції в визначений термін та у визначеній кількості з дотриманням якісних характеристик та раціональних витрат [3].

Логістична архітектура включає досить складні механізми економічної діяльності, які повинні забезпечувати ефективний і динамічний розвиток усіх складових виробничого і збутового ланцюга. Сюди ми відносимо сировину, готову продукцію, напівфабрикати, комплектуючі тощо. Рух усіх складових відбувається між постачальниками, посередниками, виробниками, кінцевими споживачами. Процес доставки товарів та вантажів у глобальних ланцюгах вартості не являється лише звичайним переміщенням чи транспортуванням, а ефективна логістика є продовженням комплексних систем виробництва. Логістична архітектура покликана підтримувати і забезпечувати узгодженість дій і процесів у межах глобальних ланцюгів вартості. Зміни у сфері сучасних логістичних послуг пов'язані з інноваційними технологіями та обладнанням, зокрема, у таких напрямах, як розумний склад, вебіфікація, контейнеризація, інтермодальні перевезення та ін [4].

Глобальний ланцюг створення вартості - це послідовність взаємопов'язаних видів діяльності зі створення доданої вартості, розташованих як мінімум на двох континентах або в межах двох торгових блоків, що забезпечують виробництво товару чи послуги, починаючи з ідеї щодо їх створення та закінчуючи доставкою до кінцевого споживача [5].

Глобальний ланцюг вартості - відносно нова економічна категорія у світовій системі господарювання. Це складне економіко-логістичне утворення, до якого залучені багато підприємств і бізнесів.

Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо складаються із системоутворюючих елементів, тісно взаємопов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв'язки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостями. Відрізняються ці системи високим ступенем узгоджених вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними потоками [6].

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості систем, притаманні такі властивості [7]:

- складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів, складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

- ієрархічність - підпорядкованість елементів нижчого рівня елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

- цілісність - властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами.

Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним. Логістичні системи класифікуються за ознакою просторового обмеження: на макрологістичні та мікрологістичні.

На макрорівні при проходженні матеріального потоку від одного підприємства до іншого в якості елементів можуть розглядатися самі ці підприємства та транспорт, що їх пов'язує. На мікрорівні логістична система може бути представлена у вигляді таких основних підсистем, як [8]:

- закупівля, планування та управління виробництвом, збут;

- структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізує задану мету;

- рухливість - мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

- унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

- адаптивність - здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

- наявність зв'язків - між елементами логістичної системи є суттєві зв'язки, які визначають інтеграційні властивості.

В макрологістичних системах основу між елементами складає угода. В мікрологістичних системах елементами пов'язані виробничими зв'язками;

- організація - зв'язки між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

- інтеграційні властивості - логістична система володіє інтеграційними властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо. Це здатність доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо). Інтеграційні властивості логістичної системи дозволяють їй закупати матеріали, пропускати їх через свої виробничі потужності і видавати їх у зовнішнє середовище, досягаючи при цьому раніше запланованих цілей [3].

Логістичну систему, яка здатна відповісти на попит швидким постачанням необхідного товару, можна порівняти із живим організмом, в якому в якості мускулів виступає підйомно-транспортна техніка, у якості центральної нервової системи - мережа комп'ютерів на робочих місцях учасників логістичного процесу, які організовані в єдину інформаційну систему. За розмірами цей організм може займати територію заводу або підприємство оптової торгівлі, а може охоплювати регіон або виходити за межі держави. Він здатен адаптуватися, пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, реагувати на них у тому ж темпі, в якому вони відбуваються [4].

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу «сплати грошей - отримання грошей».

На рисунку 1 представлено функції внутрішньої і зовнішньої логістики.

Рис. 1. Функції внутрішньої і зовнішньої логістики

логістичний система ланцюг вартість поставка товар послуга

Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані. Виділяють такі макрологістичні системи [7]:

- регіональні;

- національні (міжрегіональні);

- міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємо погодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі. Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак, найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами. Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн [4].

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту [7].

Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом - ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.

Збут - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.

Як бачимо, елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно сумісні. Сумісність елементів забезпечується єдністю цілі, якій підпорядковане функціонування кожного з елементів логістичної системи.

Іноді в економічній літературі [2; 3; 5] можна зустріти думку, що мікрологістичні системи є окремими ланками макрологістичних систем. Однак це не завжди так. Виробничо-господарські структури, які входять у макрологістичну систему і є юридично незалежними, можуть виконувати усі вимоги і функції даної системи, сприймаючи їх як фактор зовнішнього середовища. При цьому свою внутрішньовиробничу і господарську діяльність вони можуть здійснювати традиційно. З іншого боку, підприємство, яке функціонує на основі логістичної концепції, може не входити в макрологістичну систему, тим більше якщо її немає. Воно будує свою діяльність як локальна мікрологістична система, що адаптується до динамічного зовнішнього середовища.

Логістичні системи поділяють на типи і види. На рівні макрологістики виділяють три види логістичних систем [4]:

1. Логістичні системи з прямими зв'язками (direct logistical system). В таких системах матеріальний потік проходить безпосередньо від виробника до споживача.

2. Ешелоновані логістичні системи (echelon logistical system). У них є хоча б один посередник.

3. Гнучкі логістичні системи (flexible logistical system). В таких системах матеріальний потік від виробника до споживача може здійснюватися як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Логістичні системи в залежності від подання матеріалів до місця виробництва поділяються на штовхаючі та тягнучі. В штовхаючій логістичній системі передбачено надходження матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком. А в тягнучій логістичній системі вони надходять з замовленнями цих ланок [8].

Потужність логістичної системи залежить від способу руху по логістичних ланцюгах матеріального, фінансового та інформаційного потоків [9]. Питання потужності логістичної системи мають вирішувати керівник підприємства і менеджери всіх рівнів. А це означає, що управляти нею необхідно на основі максимальної ефективності роботи всього підприємства. Потужність логістичної системи визначається наявністю тісних взаємозв'язків між її підсистемами (рис. 2).

Рис. 2. Види логістичних підсистем

- організація та управління закупівлями;

- організація складського господарства та управління вантажопереробкою всередині «складського простору»;

- управління запасами;

- організація та управління транспортним процесом;

- організація та управління виробничим процесом;

- організація та управління розподілом матеріальних потоків;

- організація та управління збутом; організація та управління інформаційними потоками;

- організація та управління процесом виконання логістичних операцій [2].

Для того, щоб визначити найбільш оптимальну логістичну систему, потрібно розробити її проект. Проектування починається з всебічної оцінки поточної ситуації. Це потрібно для того, щоб оцінити зовнішнє середовище, проаналізувати існуючу систему і зрозуміти, які зміни необхідні. На керівництві підприємства лежить велика відповідальність за вибір стратегії, яка впорядковує логістичний процес. Це пояснюється тим, що логістичний підхід вимагає проведення докорінних змін в структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур та створення спеціалізованих служб транспортно-складського господарства. Логістичний підхід до управління матеріалопотоками дає можливість найкраще оптимізувати виконання комплексу логістичних операцій (скорочення втрат). Саме за допомогою такого підходу поліпшується якість випущеної продукції, оптимізуються запаси, покращуються відносини з постачальниками, скорочується чисельність допоміжних робітників, поліпшується використання виробничих і складських площ, знижується травматизм [10].

Підприємство, в залежності від того яку логістичну політику проводить, самостійно встановлює стандарт якості сервісу та величину логістичних витрат. Логістичний сервіс і логістичні витрати знаходяться у прямо пропорційній залежності. І це зрозуміло, оскільки якісний сервіс є дорогим і зростання витрат покращує його [11].

Для надання оцінки якості логістичного сервісу у всьому логістичному ланцюгу доцільно використовувати такі критерії як надійність поставки; повний час від отримання замовлення до поставки партії товарів; гнучкість поставки; наявність запасів на складі постачальника; можливість надання кредитів; процедура розгляду скарг та вимог, а також ряд інших критеріїв.

Висновки

Отже, дослідження логістичних систем як складової ланцюга вартості важко переоцінити, оскільки саме організація ефективної логістичної системи підприємства може забезпечити стабільне постачання споживачам у визначеному обсязі вироблених товарів, допомагає мінімізувати витрати підприємства та бути конкурентоспроможним. На нашу думку, прибуткову діяльність будь-якого підприємства можна забезпечити використовуючи логістичну концепцію, що пов'язана з активною ринковою стратегією. Логістичну стратегію потрібно розробляти як план з детальним описом потреби у фінансових та людських ресурсах, що використовуються для операцій фізичного розподілу, матеріально-технічного забезпечення виробництва та закупівель. Обов'язково потрібно враховувати методи обробки замовлень, обсяги та способи транспортування, місце розташування та спеціалізацію кожного складу, методи закупівель та інші важливі складові для забезпечення стабільної роботи логістичної діяльності підприємства. Також, розробляючи логістичний план роботи підприємства, обов'язково потрібно зважати на зовнішні і внутрішні фактори, оскільки вони безпосередньо мають вплив на результати роботи. До таких факторів відносимо регіональні відмінності ринкового потенціалу; галузеву конкуренцію; доступність енергоресурсів; соціально-економічні прогнози; державне регулювання, канали збуту. Все це дозволить завчасно враховувати зміни зовнішнього середовища, запобігти потраплянню підприємства в скрутний стан.

Література

1. Економічна енциклопедія: у 3-х т. Т. 2 / [редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін.]. - К. : Академія, 2000. - 864 с.

2. Безугла Л.С., Юрченко Н.І., Ільченко Т.В., Пальчик І.М., Воловик Д.В. Логістика: навч. посіб. - Дніпро: Пороги, 2021. 252 с.

3. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: підруч. для ВНЗ. Нац. унт. «Львівська політехніка»; Л.: ІнтелектЗахід, 2014. 414 с.

4. Васелевський М., Білик І., Дейнега О., Крикавський Є., Якимишин Л. та ін. Економіка логістичних систем: Монографія; За наук. ред. Є. Крикавського та С. Кубіва. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2018. С.534-549.

5. Грушко В., Ковчар Р. (2023). Сучасне розуміння глобальних ланцюгів вартості // Вчені записки Університету «КРОК», 2023. №1 (69). С. 9-14.

6. Смиричинський В.В., Смиричинський А.В. Основи логістичного менеджменту // Економічна думка. Тернопіль, 2003. 239 с.

7. Організація та проектування логістичних систем: Підручник / за ред. М.П. Денисенка, П.Р. Левковця, Л.І. Михайлової. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 333 с.

8. Ковальчук Н. В. Теоретичні аспекти логістичної діяльності аграрних підприємств // Ефективна економіка, 2011. №12.

9. Рудківський О.А., Гонгало Ю.В. Проблеми та шляхи розвитку логістичної системи підприємства // Інфраструктура ринку, 2019. Вип. 30. С. 218-224.

10. Жалдак Г.П. Дем'ян А.Л. Шляхи удосконалення логістичної діяльності підприємства // Бізнес, інновації, менеджмент: проблеми та перспективи: Матеріали І міжнародної науково-практичної конференції. м. Київ, 23 квітня 2020р. Київ. 2020. С. 208-209.

11. Клімова І.Г. Проблеми та передумови використання логістики в Україні // Держава та регіони. 2016. №3. С. 143-147.

References

1. Mocherny, S.V. (2000). Ekonomichna entsyklopediya [Economic encyclopedia]: in 3 vols. Vol. 2 / [edited by: (res. editor) and others]. - K.: Academy. - 864 p. [in Ukrainian].

2. Bezugla, L.S., Yurchenko, N.I., Ilchenko, T.V., Palchyk, I.M., & Volovik, D.V. (2021) Lohistyka [Logistics]: education. manual - Dnipro: Porogy. 252 p. [in Ukrainian].

3. Krykavskyi, E.V. (2014). Lohistyka. Osnovy teoriyi [Logistics. Basics of the theory]: tutorial. for universities. National unt «Lviv Polytechnic»; L.: IntelektZahid. 414 p. [in Ukrainian].

4. Vaselevskyi, M., Bilyk, I., Deinega, O., Krykavskyi, E., & Yakymyshyn, L. and others. (2018). Ekonomika lohistychnykh system [Economics of logistics systems]: Monograph; For science ed. E. Krykavskyi and S. Kubiv. Lviv: Publishing House of the National University «Lviv Polytechnic». P.534-549. [in Ukrainian].

5. Hrushko, V., Kovchar, R. (2023). Suchasne rozuminnya hlobal'nykh lantsyuhiv vartosti [Modern understanding of global value chains]. Scientific notes of the University «KROK». No. 1 (69). pp. 9-14. [in Ukrainian].

6. Smyrichynskyi, V.V., Smyrichynskyi, A.V. (2003). Osnovy lohistychnoho menedzhmentu [Basics of logistics management]. Economic thought. Ternopil. 239 p. [in Ukrainian].

7. Denysenko, M.P., Levkovets, P.R., Mykhailova, L.I. (2010). Orhanizatsiya ta proektuvannya lohistychnykh system [Organization and design of logistics systems]: Textbook. K.: Center of Educational Literature. 333 p. [in Ukrainian].

8. Kovalchuk N.V. (2011). Teoretychni aspekty lohistychnoyi diyal'nosti ahrarnykh pidpryyemstv [Theoretical aspects of logistics activity of agrarian enterprises]. Effective economy. No. 12.

9. Rudkivskyi, O.A., & Gongalo, Yu.V. (2019). Problemy ta shlyakhy rozvytku lohistychnoyi systemy pidpryyemstva [Problems and ways of development of the logistics system of the enterprise]. Market infrastructure, Vol. 30. P. 218-224. [in Ukrainian].

10. Zhaldak, H.P. & Demyan, A.L. (2020). Shlyakhy udoskonalennya lohistychnoyi diyal'nosti pidpryyemstva [Ways to improve the logistics activity of the enterprise]. Business, innovations, management: problems and prospects: Materials of the 1st international scientific and practical conference. Kyiv, April 23, Kyiv. 2020. pp. 208-209. [in Ukrainian].

11. Klimova I.G. (2016). Problemy ta peredumovy vykorystannya lohistyky v Ukrayini [Problems and prerequisites for the use of logistics in Ukraine]. State and regions. No. 3. P. 143-147. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru